Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича географічний факультет
| Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет, 479.77kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 5658.45kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 3398.91kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 4781.7kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 8176.59kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 3361.25kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 2777.59kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 6718.7kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 3131.05kb.
- Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія, 2382.22kb.
ДИСЦИПЛІНА «Історія географії в Україні»
Кількість годин: 81 год. (2,5 кредити)
Форма контролю – залік
І. Пояснювальна записка
1.1. Мета курсу полягає у вивченні процесу формування та сучасного стану географічної науки в Україні, її наукового потенціалу, обґрунтуванні ролі персоналій, їхнього наукового доробку, проблем і перспектив цієї галузі знань.
1.2. Основні завдання курсу: висвітлити історію української географічної науки від найдавніших часів до наших днів ; проаналізувати розвиток географічних знань на тлі складних процесів формування української державності, заселення та освоєння українських земель, їх господарського розвитку; охарактеризувати розвиток наукових та освітніх географічних напрямів і шкіл в Чернівецькому університеті; розглянути становлення і основні напрями наукової діяльності Українського географічного товариства та Чернівецького відділу географічного товариства; виявити основні проблеми української географії та шляхи їх подолання.
1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни: студенти повинні знати історію української географічної науки від найдавніших часів до наших днів; розуміти організаційну структуру української географії; знати провідних науковців-географів і основні результати їх діяльності; вивчити географічні напрями і школи в Чернівецькому університеті.
Методика викладання та методи навчання: В процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема лекції (вступні, тематичні, підсумкові), семінарські заняття (у формі круглого столу, ділової гри, конференції), консультації (індивідуальні, групові, колективні).
Оцінювання.
В процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; виконання семінарських завдань; написання рефератів), а також здійснюється підсумковий контроль у формі заліку.
ЗМ 1. Становлення географічної науки в Україні
НЕ 1.1. Географічні відомості про Українські землі в стародавні часи.
Первісне заселення і пізнання території. Античні географічні відомості про Україну. [2, 4, 9]
НЕ 1.2. Географічні відомості у часи Київської Русі.
Освоєння території та її вивчення. Географічні відомості про давньоукраїнські землі. [ 2,6,9 ]
НЕ 1.3. Географія в Україні в середньовічний період.
Середньовічні джерела про Українські землі. Географічні відомості про Україну у часи козацької держави. Початок систематичного географічного вивчення України. [ 2,6 ]
НЕ1.4./1.5. Становлення географічної науки в Україні.
Господарський і культурний розвиток та географічні дослідження в Україні.
Формування напрямів географічних досліджень в Україні. Галузева диференціація природничих досліджень. Економіко-географічні дослідження. Топографо-геодезичні роботи і розвиток картографії. [1,2,8 ]
НЕ 1.6. Географія в Україні в новітні часи.
Становище географії в українській державі. Організація географічної науки в умовах українізації. [ 2,4, 6 ]
НЕ 1.7. Становище географії в українській державі.
Академік С. Рудницький – фундатор української географії. Академік П. Тутковський - організатор української фізико-географічної науки. [ 2,3, 7 ]
НЕ 1.8. Розвиток української географії в 20-ті роки.
Галузеві фізико-географічні дослідження. Економіко-географічні дослідження. Картографічні роботи. [ 1,2.3, 6]
ЗМ 2. Розвиток географічної науки в українській державі та в Чернівецькому університеті
Не 2.1. Географічні дослідження в 30-их роках.
Географічні дослідження в 30-их роках. Прикладний характер географічного забезпечення в роки другої світової війни. [ 2,3, 6,9 ]
НЕ 2.2. Галузеві і комплексні фізико-географічні дослідження.
Організаційна структура української географії. Галузеві і комплексні фізико-географічні дослідження. [ 3,4,8,9 ]
НЕ 2.3. Аналітичні та комплексні економіко-географічні дослідження.
Географія населення і розселення. Географія галузей виробництва. Економічне і соціально-економічне районування. Соціально-географічні дослідження. [1,3,5 ]
НЕ 2.4. Відродження природоохоронних та історико-географічних досліджень.
Природоохоронні дослідження. Історико-географічні дослідження. [ 1,4, 9,10 ]
НЕ 2.5. До питання про розвиток географічної думки в ЧНУ ім. Ю. Федьковича.
Основні напрямки та періоди розвитку геолого-географічного та географічного факультету ЧНУ. Основні напрямки і аналіз роботи географічного факультету ЧНУ. [ 1,3, 4, 6,8]
НЕ 2.6. Розвиток наукових та освітніх географічних напрямів і шкіл в Чернівецькому університеті.
Австрійський період розвитку університету ( 1876-1918). Румунський період ( 1918 – 1940). Радянський період(1940 – 1991). Розвиток географічної науки в ЧНУ в умовах незалежної України. [ 1,2, 6,9 ]
НЕ 2.7. Провідні науковці Чернівецького університету та основні напрями їх наукових досліджень в галузі географії в повоєнний період.
Провідні науковці Чернівецького університету та основні напрями їх наукових досліджень в галузі географії: К.І. Геренчук, Б.Н. Іванов, Г.А. Ваньков, М.П. Каніболоцький. [1,2,3, 6 ]
НЕ 2.8. -2.9. Діяльність Українського географічного товариства.
Основні напрями наукової діяльності Чернівецького відділу Українського географічного товариства в період його становлення. Аналіз роботи Чернівецького відділу Українського географічного товариства на сучасному етапі.Аналіз досягнень першої комплексної експедиції науковців Чернівецького університету на Прикарпатті 1951 року. [1,4, 9,10 ]
Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:
- Жупанський Я.І. Історія географії в Україні: Посібник. Видання друге, доповнене. 2006. – 275 с.
- Жупанський Я. Географічні відомості і географія в Україні в давні часи. Чернівці, 1992.
- Жупанський Я. Географія в Україні в нові часи. Чернівці 1993.
- Олійник Я., Красно польська Н. географічна наука в Україні: становлення і розвиток. – К.: Ніка-Центр, 2007. – 148 с.
- Геренчук К., Скварчевська Л. До історії розвитку фізико-географічних наук у Львівському університеті // Фізична географія та геоморфологія. Вип. 16. К., 1976.
- Жупанський Я. Стародавня картографічна інформація про Україну // Укр. географ. журнал. 1993. № 1.
- Жупанський Я. Становлення економіко-географічних досліджень в Україні ( ХІХ – початок ХХ ст.) // Укр. географ. журнал. 1994. № 1-2.
- Жупанський Я. Прикладний характер географії в роки Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 років // Укр. географ. журнал. 1995. № 1-2.
- Жупанський Я. Головні початкові етапи розвитку української економічної географії // Економічна та соціальна географія. 1995. Вип. 46.
- Кожурина М., Курилюк М. Розвиток географічної науки в Чернівецькому університеті // Фізична географія та геоморфологія. Вип. 16. К., 1976.
- Маринич О. Структура географічної науки та її сучасний стан в Україні // Укр. географ. журнал. 1993. № 1.
- Маринич О. Внесок академіків АН України в розвиток природничо-географічних наук // Укр. географ. журнал. 1993. № 3.
- Одарченко П. Видатні українські діячі. Статті і нариси.- К.: Смолоскип. 1999. – 322 с.
- Шаблій О., Вістак О. Історико - географічне джерелознавство// Історія української географії. 2000. Вип. 2.
ДИСЦИПЛІНА «ПРИКЛАДНА ЕКОЛОГІЯ ТА ЗБАЛАНСОВАНЕ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ»
Кількість годин: 108 год. (3 кредити)
Форма контролю – залік
І. Пояснювальна записка
1.1. Мета даного курсу – розглянути основні поняття та визначення при організації екологічно процесу, виявити основні особливості екологічної ситуації в регіонах України за умов збалансованого природокористування, ознайомитись із основними видами техногенної діяльності людини та можливим їх впливом на навколишнє середовище.
1.2. Головні завдання курсу:
- розкрити теоретичні і прикладні аспекти екології та збалансованого природокористування;
- ознайомити із класифікацією екологічних процесів та класифікацією техногенних впливів на навколишнє середовище;
- дослідити основні види техногенного впливу на навколишнє середовище та проаналізувати можливі екологічні наслідки їх діяльності;
- визначити основні напрями та інструменти розв’язання екологічних проблем регіонів України за умов збалансованого природокористування;
- розкрити основні особливості екологічної політики підприємства за умов збалансованого природокористування;
- розуміти необхідність екологічної паспортизації, обліку, страхування моніторингу, аудиту, експертизи та екологічного менеджменту;
- оволодіти практичними прийомами визначення та відбору факторів навколишнього середовища.
1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:
- знання предмету, мети та завдань курсу;
- визначення основних понять та термінів з прикладної екології;
- розуміння основних видів технічної діяльності людини та забруднення довкілля пов’язаних із ними;
- вміння визначити основні напрями та інструменти розв’язання екологічних проблем за умов збалансованого природокористування
- знання про основні екологічні проблеми регіонів України.
- вміння проводити екологічну експертизу та давати оцінку екологічної ситуації.
- практичні навики відбору проб атмосферного повітря, води, грунту та навики вимірювання рівня шумового забруднення та радіаційного фону.
ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)
ЗМ 1. Теоретичні основи прикладної екології та передумови збалансованого природокористування в регіонах України.
НЕ 1.1 Основні поняття та визначення прикладної екології.
Зміст та завдання прикладної екології. Структура сучасної екології. Основні поняття та визначення прикладної екології. Зв'язок прикладної екології з іншими науками.
НЕ 1.2 Екологічні фактори як об’єкти дослідження прикладної екології.
Зміст екологічні фактори та їх класифікація. Суб’єктивні передумови класифікації процесів впливу на природу. Об’єктивні передумови класифікації процесів впливу на природу. Характеристика процесів порушення природи.
НЕ 1.3 Антропогенні проблеми довкілля.
Використання природних ресурсів. Забруднення довкілля. Порушення та вплив на ґрунти: ерозія грунтів, висушування земель, підтоплення земель, забруднення грунтів, засолення грунтів, Трансформація рельєфу. Порушення режиму водних систем. Вплив на амтосферне повітря. Вплив на біоту. Вплив на людину. Вплив на глобальну екосистему Землі.
НЕ 1.4 Передумови збалансованого природокористування
Сутність поняття природокористування. Основні принципи природокористування. Стратегії природокористування Основні механізми збалансованого природокористування.
НЕ 1.5 Природоохоронне районування та регіональні екологічні проблеми
Природоохоронне районування як основа збалансованого природокористування. Екологічна оцінка території. Екологічне картографування в Україні. Проблеми природокористування та екологічна ситуація в Карпатському регіоні. Проблеми природокористування та екологічна ситуація в Донецько-Придніпровському регіоні. Проблеми природокористування та екологічна ситуація в Поліському регіоні. Проблеми природокористування та екологічна ситуація в Азово-Чорноморському регіоні. Еколого-економічні проблеми урбанізованих територій України.
Н.Е. 1.6. Вимірювання рівня шумового забруднення урбоекосистеми
Н.Е. 1.7. Вимірювання радіаційного фону при допомозі радіометра- дозиметра гамма- бета- випромінювання.
Н.Е. 1.8. Комп’ютерне програмне забезпечення екологічного управління та збалансованого природокористування.
ЗМ 2. Основні види техногенної діяльності людини та забруднення довкілля пов’язані з ними
НЕ 2.1 Гірничорудна та паливновидобувна промисловість.
Характеристика гірничорудної та паливновидобувної промисловості. Класифікація і механізація гірничих робіт. Збагачення корисних копалин. Екологічні аспекти гірничопромислового комплексу України.
Контроль викидів забруднюючих речовин промисловими джерелами.
НЕ 2.2 Металургія чорних і кольорових металів.
Загальна характеристика технологічних процесів у чорній та кольоровій металургії. Вплив виробництва чавуну та сталі на довкілля. Вплив кольорової металургії на довкілля
Розрахунок розсіювань викидів промислових підприємств.
НЕ 2.3 Хімічна промисловість.
Загальна характеристика хімічної промисловості. Виробництво кислот, лугу, солей, міндобрив, отрутохімікатів, сполук органічного синтезу. Екологічні аспекти хімічних виробництв. Забруднення довкілля при виробництві мінеральних добрив та отрутохімікатів. Вплив виробництв органічного синтезу на довкілля.
НЕ 2.4 Лісова і деревообробна промисловість.
Особливості лісозаготівельної промисловості, деревообробної, гідролізного виробництва і лісохімічної промисловості. Джерела утворення забруднюючих речовин. Очистка газоповітряних викидів деревообробної промисловості.
НЕ 2.5 Вплив енергетики на довкілля.
Загальна характеристика галузі. Теплова енергетика та її вплив на довкілля. Атомна енергетика та її вплив на довкілля. Гідроенергетика та її вплив на довкілля. Альтернативна енергетика. Основні напрямки забруднення навколишнього середовища енергетичними підприємствами та шляхи його зменшення.
НЕ 2.6 Вплив транспорту на довкілля
Загальна характеристика транспорту. Вплив автомобільного транспорту на довкілля. Вплив залізничного транспорту на довкілля. Вплив водного транспорту на довкілля. Вплив повітряного транспорту на довкілля. Вплив трубопровідного транспорту на довкілля.
Н.Е. 2.7. Відбір проб атмосферного повітря.
Н.Е. 2.8. Відбір польових проб грунту.
Н.Е. 2.9. Відбір та транспортування проб води
Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:
- Білявський Г.О., Бутченко А.І. Навроцький В.М. Основи екології: теорія і практика: Навч. посібник. – К.: Лібра, 2002. – 352 с.
- Винокурова Н.Ф., Трушин В.В. Глобальная экология. – М.: Просвещение, 1998. – 270 с.
- Злобін Ю.А. Кочубей Н.В. Загальна екологія. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – 416 с.
- Марчук Є.К. Україна: нова парадигма поступу. – К.: Аваллон, 2001. – 216 с.
- Масікевич Ю.Г., Гринь Г.І. та ін. Техноекологія: Навчальний посібник. – Чернівці: Зелена Буковина, 2006. – 192 с.
- Мельник Л.Г. Екологічна економіка: Підручник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – 348 с.
- Реймерс Н.Ф. Природопользование: Словарь-справочник. – М.: Мисль, 1990. – 637 с.
- Стан світу 2002: Пер. з англ. / Флавин К., Френч Г. та ін.. – К.: Інтелсфера, 2002. – 289 с.
- Шевчук В.Я., Саталкін Ю.М. та ін.. Порядок денний на ХХІ століття: національний шлях до гармонійного розвитку. – К. Літсофт, 2001.– 51 с.
- Яцик А.В. Екологічна безпека в Україні. – К.: Ґенеза, 2001. – 216 с.
ДИСЦИПЛІНА «ОСНОВИ ГЕОГРАФІЇ БУДІВЕЛЬНО-ІНДУСТРІАЛЬНИХ КОМПЛЕКСІВ УКРАЇНИ»
Кількість годин:135 год. (4 кредити)
Форма контролю – залік
І. Пояснювальна записка
1.1. Мета даного курсу - сформувати у студентів теоретико-методологічні поняття про будівельну індустрію, як галузь господарства і географічної науки. Засвоїти методичні підходи досліджень будівельно-індустріальних комплексів (БІК). Розкрити суть і структурну організацію БІК.
1.2. Головні завдання курсу - вивчити теоретичні положення розвитку і формування будівельної індустрії як галузі географічної науки, природні та соціально-економічні чинники розвитку цієї галузі. Вивчити структурну організацію будівельно-індустріальних комплексів на прикладі території України.
1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни: студент зобов'язаний навчитися орієнтуватись в теоретичних та практичних питаннях географії будівельної індустрії та будівельно-індустріальних комплексів; вміти давати економіко-географічну характеристику основним чинникам формування БІК їх галузевій, територіальній, функціональній та управлінській структурам.
ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)
ЗМ 1. Науково-теоретичні основи вивчення географії будівельної індустрії та БІК.
НЕ 1. 1. Вступ
Місце курсу "Основи географії будівельно-індустріальних комплексів" в системі географічних наук. Актуальність і важливість дослідження будівельної індустрії та будівельно-індустріальних комплексів. Предмет і об’єкт вивчення в курсі "Основи географії будівельно-індустріальних комплексів". Зміст і завдання курсу. Роль і значення будівельної індустрії в суспільно-господарському комплексі.
НЕ 1. 2. Географічні дослідження будівельної індустрії в Україні і зарубіжних країнах.
Географічні дослідження будівельної індустрії в Україні і зарубіжних країнах. Історико-краєзнавча та суспільно-політична роль будівельної індустрії.
НЕ 1. 3. Науково-теоретичні основи вивчення географії будівельно-індустріальних комплексів.
Обґрунтування теоретичних концепцій дослідження географії будівельної індустрії на основі сучасних теоретико-методологічних розробок провідних економіко-географів України. Методичні та методологічні основи дослідження БІК. Історико-географічні особливості розвитку процесу будівництва.
НЕ 1. 4. Географічні основи формування мінерально-сировинної, промислово-матеріальної і матеріально-технічної баз будівельно-індустріальних комплексів.
Географічні основи формування мінерально-сировинної, промислово-матеріальної і матеріально-технічної баз будівельної індустрії та будівельно-індустріальних комплексів.
НЕ 1. 5. Сучасне поняття процесу будівництва.
Будівельна індустрія у сучасній кваліфікації за видами економічної діяльності. Будівництво – самостійна галузь матеріального виробництва. Географічна суть процесу будівництва, його двояке розуміння та сучасне поняття. Схема стадій процесу будівництва. Географічні основи та територіальні особливості формування матеріальних баз будівельної індустрії. Поняття про мінерально-сировинну базу будівельної індустрії. Промислово-матеріальна база для процесу будівництва. Матеріально-технічна база будівельної індустрії. Формування територіальних баз будівельних організацій.
НЕ 1. 6. Географічні особливості продукції будівництва.
Географічні особливості продукції будівництва. Територіальні форми просторової організації об'єктів будівництва. Лінійне, зосереджене і розосереджене будівництво. Геологічна будова і сейсмічність територій — важливі чинники розвитку процесу будівництва. Рельєф і забудова території.
НЕ 1. 7. Географічні особливості продукції будівництва.
Продукція будівельної індустрії - готові до експлуатації будинки, споруди, великі промислові об’єкти, транспортні шляхи та інші об’єкти виробничого і невиробничого призначення. Основні типи територіальних форм розміщення об’єктів будівництва: зосереджене, розосереджене і лінійне. Вплив продукції будівельної індустрії на ріст основних фондів та їх структуру.
НЕ 1. 8. Географія мінеральних ресурсів будівельної індустрії.
Географія мінеральних ресурсів будівельної індустрії. Географія ресурсів будівельного каменю, родовищ цегельно-черепичної та фарфоро-фаянсової сировини, родовищ пісків, гравію та піщано-гравійних сумішей, сировини для в'яжучих матеріалів.
ЗМ 2. Умови та чинники розвитку будівельно-індустріальних комплексів
НЕ 2. 1. Структурна організація будівельно-індустріальних комплексів.
Економіко-географічні принципи формування структурної організації БІК. Галузева структура будівельно-індустріальних комплексів. Територіальна структура БІК. Функціональна структура БІК. Організаційно-управлінська структура БІК України. Вплив управлінської та організаційної структури будівельної індустрії на розвиток, розміщення і транспортно-виробничі зв’язки у процесі будівництва. Зростання впливу ринкових відносин на організаційно-управлінську структуру будівельної індустрії та її розвиток.
НЕ 2. 2. Роль інвестицій та споживацького чинника в розвитку будівельної індустрії.
Роль інвестицій та споживацького чинника в розвитку будівельної індустрії. Особливості використання транспорту в процесі будівництва.
НЕ 2. 3. Умови та чинники розвитку будівельно-індустріального комплексу України.
Природні та соціально-економічні умови і ресурси та їх вплив на розвиток і розміщення БІК України.
НЕ 2. 4. Географічні основи спеціалізації, концентрації, кооперування та комбінування в БІК.
Географічні основи спеціалізації, концентрації, кооперування та комбінування в будівельній індустрії. Економіко-географічні аспекти індустріалізації процесу будівництва. Картографічний метод дослідження БІК.
НЕ 2. 5. Виробничо-галузева база будівельної індустрії України.
Місцеві, районні і міжрайонні матеріально-технічні та сировинні бази будівельної індустрії. Промисловість будівельних матеріалів, її розвиток і розміщення в Україні. Галузева структура промисловості будівельних матеріалів України. Галузева структура будівельних та будівельно-монтажних організацій.
НЕ 2. 6. Структурна організація будівельно-індустріальних комплексів.
Структурна організація БІК. Галузева, територіальна, функціональна та управлінська структура БІК.
НЕ 2. 7. Проблеми розвитку будівельної індустрії України та шляхи їх розв’язання.
Сучасні напрями розвитку та проблеми суспільно-господарського комплексу і будівельної індустрії України. Розв’язання проблеми незавершеного будівництва та шляхи і темпи його скорочення.
НЕ 2. 8. Сировинна база будівельної індустрії України.
Сировинна база будівельної індустрії України. Промисловість будівельних матеріалів України.
НЕ 2. 9. Проблеми охорони природи і будівництво.
Роль будівельної індустрії у забезпеченні збереження запланованих технологій у всіх сферах життєдіяльності. Вплив процесу будівництва на постійне забруднення атмосферного повітря, літосфери, гідросфери, біосфери.
НЕ 2. 10. Будівельна індустрія України та проблеми розвитку національної економіки.
Будівельна індустрія України та проблеми розвитку національної економіки. Проблеми незавершеного будівництва в Україні. Екологічні проблеми і будівельна індустрія.
Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:
Основна література
Бурка В. Особливості формування мінерально-сировинних ресурсів промисловості будівельних матеріалів України // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 120: Географія. – Чернівці: Рута, 2001. – С. 96-100.
- Бурка Й., Бурка В. Основні напрями та проблеми розвитку географії будівельної індустрії в Україні. Україна: географічні проблеми сталого розвитку. Зб. наук. праць: у 4 т. – К.: ВГЛ Обрії, 2004. – Т.3. – С.71 – 73.
- Бурка Й.А. Територіальна структура будівельної індустрії України // Науковий вісник Чернівецького університету: Вип. 49. Географія. – Чернівці: Рута, 1999. – С. 107 – 111.
- Бурка Й.А. Географія будівельної індустрії України: Навчальний посібник.– Чернівці: Рута, 2000. – 100 с.
- Бурка Й. Основи географії будівельної індустрії України. – Чернівці: Рута, 2001. – 175 с.
- Давиденко О.П. Розвиток і розміщення основних галузей промисловості будівельних матеріалів Української РСР. – К.: Наук. думка, 1972. – 220 с.
- Іщук С.І. Промислові комплекси України. Наукові основи територіальної організації: Навч. посібник. – К.: Вид-во Паливода А.В., 2003. – 248 с.
- Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України: У 3 ч.: Підручник. – К.: ВД "К.-М. Академія"; Чернівці: Зелена Буковина, 1999. – 568 с.
ДИСЦИПЛІНА «НОВІТНІ НАПРЯМИ ГЕОГРАФІЧНИХ НАУК»
Кількість годин: 108 год. (3 кредити)
Форма контролю – залік
І. Пояснювальна записка
1.1. Мета та завдання даного курсу – у результаті вивчення курсу „Новітні напрями в географічній науці” студент повинен оволодіти знаннями про основні етапи розвитку географії та про новітні напрями в географічній науці, а також оволодіти основами актуальних глобальних проблем людства. Вияснити значення цих проблем у вирішенні соціально-економічного та екологічного розвитку суспільства на сучасному етапі.
Студент повинен отримати чітке уявлення про роль географічної науки у сприянні покращення умов життєдіяльності людства.
ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ), література [ ]
ЗМ 1. Вступ до дисципліни „Новітні напрямки геонауки”
НЕ 1.1. Вступ Етапи розвитку географії [16, 21, 25, 29, 30, 44]
Етапи розвитку географії. Предмет, об’єкт і завдання географії. Етапи розвитку географії. Значення географічних знань у вирішенні соціально-економічного розвитку суспільства і стабілізації екологічного стану навколишнього природного середовища.
НЕ 1.2. Географія новітнього часу. [3, 10, 11, 15, 29, 47]
Географія країн Західної Європи. Географія Північної Америки. Географія Росії.
ЗМ 2. Географічний аспект взаємодії суспільства і природи. Новітні напрямки в географічній науці
НЕ 2.1. Географічний аспект взаємодії суспільства і природи [1, 7, 10, 11, 28, 31, 35]
Вплив людини на неживу природу. Вплив людини на біосферу. Взаємозв’язок і взаємодія суспільства і природи.
НЕ 2.2.Новітні напрями в географічній науці [3, 15, 16, 24, 28, 29]
Математизація, екологізація, комп’ютеризація, інформатизація, прогнозування, інтеграція географії. Екологічна географія, суспільна географія, рекреаційна географія.
Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела літератури:
- Анучин В.А. Основы природопользования.- Мисль, 1978.
- Виноградов Б.В., Кондратьев К.Я. Космические методы землеведения.-Л.: Гидрометеоиздат, 1971.
- Воронов А.Г. Медецинская география.-М., 1981.
- Гвоздецкий Н.А. Основные проблемы физической географии.-«Высшая школа», 1979.
- Григорьев А.А., Кондратьев К.Я. Космическое землеведение.-М.: Наука, 1985.
- Географічна енциклопедія України. Том 1,2,3.
- Герасимов И.П., Советская конструктивная география: задачи, подходы, результаты.-М.; 1976.
- Герасимов И.П. Экологические проблемы в прошлой, настоящей и будущей географии мира.- М., 1985.
- Геренчук К.І. Основні проблеми фізичної географії.- К.; 1969.
- Гильберт Уайт. География, ресурсы и окружающая среда.-М., Прогресс,1990.
- Голиков А.П. та ін. Вступ до економічної та соціальної географії.-К., 1996.
- Жекулин В.С. Введение в географию.-Лен. ун-та.,1989.
- Жупанський Я.І. Історія географії в Україні.-Л.:Світ, 1997.
- Звонкова Т.В. Географическое прогнозирование.-М.; 1987.
- Исаченко А.Г. География сегодня.- М.;Просвещение., 1979.
- Исаченко А.Г. Развитие географических идей. – Мысль, 1971.
- Кац Я.Г., Рябухин А.Г., Трофимов Д.М. Космические методы в геологии.-М: МГУ,1976.
- Кондратьев К.Я. Спутниковая климатология. – Л.: Гидрометеоиздат, 1983. Космос – Земле. – М.: Наука, 1981.
- Кравцова В.И. Космическое картографирование.- М.: МГУ,1977.
- Куприянов В.В., Прокачева В.Г. Спутниковая информация и изучение вод суши. – Л.: Гидрометеоиздат, 1976.
- Магидович И.П., Магидович В.И. Очерки по истории географических откритий. Т.У.М.: Просвещение, 1986.
- Мелуа А.И. Космические снимки рассказывают. Киев.,Рад.шк., 1987.
- Молевко Г.Н. и др. Геология, география. Биографический справочник. – 1985.
- Мороз С.А., Онопрієнко В.І., Бартник С.Ю. Методологія географічної науки..-К.: Заповіт, 1997.
- Мукитанов Н.К. От Страбона до наших дней. – мысль, 1985.
- Новые взгляды на географическое образование. – М.: Прогресс, 1986.
- Пащенко В.М. Теоретические проблемы ландшафтоведения. – Наукова думка, 1983.
- Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії. – К.; Вища школа, 1996.
- Саушкин Ю.Г. Географическая наука в прошлом, настоящем, будущем. – М.: Просвещение, 1980.
- Саушкин Ю.Г. история и методология географической науки. Курс лекций. – М.,1976.
- Саушкин Ю.Г. Экономическая география: история, теория, методы.
- Сидоренко А.В., Кондратьев К.Я., Григорьев А.А. Космические исследования окружающей среды и природных ресурсов.- М.: Знание, 1982.
- Ушаков С.А. и др. Дрейф материков и климаты Земли. Мысль., 1984
- Харвей Д. Научные объяснения в географии. – Прогресс, 1974.
- Цаффис И.Г. Рекреационная география СССР. 1979.
- Щербань Л. Основні напрями сучасних географічних досліджень у Київському університеті// Фізична географія та геоморфологія. – Міжвуз. зб. Віп. 16., -К., 1976.
- Альберт Гор. Земля у рівновазі . Екологія і людський дух, 2000 рік
- Стан світу 2000 рік
- Стан світу 2001
- Стан світу 2002
- Порядок денний на ХХ1 століття
- Геренчук К.И., Боков В.А., Черванев И.Г Общее землеведение. М.: „Высшая школа”, 1984 – 255 с.
- Богров М.В., Боков В.О., Черваньов І.Г. Землезнавство. : „Либідь”, 2000 – 462 с.
- Олійник Я. Загальне землезнавство – К.: „Знання”, 2003 – 247 с.
- Введение в физическую географию/ Под.ред. К.К. Маркова. 2-е узд., перераб. и доп. / - М. : „Высшая школа”, 1978. – 191 с.
- Калесник С.В. Общие географические закономерности Земли. – М.: „Мысли”, 1970 – 283 с.
- Исаченко А.Г. География сегодня. – М.: „Просвещение”, 1979. – 192 с.
- Жекулин В.С. – Введение в географию. – Л.: „Издательство Ленинградского университета”, 1989. – 272 с.
- Мильков Ф.Н. – Общее землеведение – М.: „Высшая школа”, 1990. - 335
ДИСЦИПЛІНА „ Географія рекреації та туризму”
108 год. (3 кредити)
Форма контролю – екзамен
Мета викладання дисципліни: формування знань студентів про закономірності, принципи, форми та види туристичної діяльності.
У результаті вивчення курсу студент має набути таких компетенцій: знання про сутність туристично-рекреаційних ресурсів, їх види та способи використання; особливості розміщення туристичної інфраструктури, її види та призначення, класифікація видів туризму, туристичні ринки, види туристичних послуг та критерії формування туристичних ресурсів.
Змістовний модуль 1
«Міжнародний туризм як глобальне соціально-економічне явище сучасності»
НЕ 1.1. Предмет та зміст дисципліни «Географія рекреації та туризму» Предмет, мета та завдання курсу «Географія рекреації та туризму». Факторний аналіз розвитку туризму. Характеристика фізико-географічних, економіко-географічних, етнічних та культурно-історичних факторів формування та розвитку туристично-рекреаційної галузі.
НЕ 1.2. Проблеми сезонності у міжнародному туризмі. Сезонність, як чинник розвитку туризму. Одно-та двох сезонні регіони туристичної діяльності. Поняття «високий сезон» та «мертвий сезон». Проблеми сезонності та ціноутворення. Психологічні та виробничі проблеми сезонності. Методи згладжування розвитку між «високим сезоном» та «мертвим сезоном».
НЕ 1.3. Особливості та принципи районування у міжнародному туризмі. Складність та проблеми туристичного районування. Фактори, які впливають на туристичне районування. Невідповідність у внутрішньодержавному та міжнародному туристичному районуванні. Таксономічні одиниці туристичного районування.
Змістовний модуль 2.
Рекреаційні ресурси, їх сутність та оцінка
НЕ 2.1. Класифікація та оцінка рекреаційних ресурсів. Медико-кліматична характеристика основних природних зон. Водні рекреаційні ресурси. Водні рекреації та навколишнє середовище. Підвищення ефективності рекреаційного використання водних об’єктів. Ліси у системі природних рекреаційних ресурсів. Економічна оцінка лісів рекреаційного призначення. Історико-архітектурне середовище людини, як об’єкт рекреації та туризму.
НЕ 2.2. Туризм, як галузь господарської діяльності. Види і форми туризму. Туризм, як специфічна форма торгівлі. Вплив туризму на інші галузі господарства та регіональний розвиток. Ефективність капіталовкладень у розвиток туризму. Курортологія, як галузь туристично-рекреаційної діяльності. Класифікація мінеральних вод і лікувальних грязей.
НЕ 2.3. Характеристика рекреаційних ресурсів України. Природно-ресурсний потенціал земель рекреаційного, курортного та природоохоронного призначення. Рекреаційний комплекс України та його територіальна структура. Курортна система України. Функціональна структура рекреаційної системи регіонів України.
Література:
- Бейдик О.О. Географія: Короткий тлумачний словник. – К.: Либідь, 2001. – 192 с.
- Бейдик О.О. Рекреаційно-туристичні ресурси України: Методологія та методика аналізу, термінологія, районування: Монографія. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2001. – 395 с.
- Квартальнов В.А., Романов А.А. Международный туризм: политика развития. – М.: Советский спорт, 1998. – 368 с.
- Методика страноведческих исследований (экономическая и социальная география). – М.: Изд-во МГУ, 1993. – 178 с.
- Романов А.А., Саакянц Р.Г. География туризма: Учебное пособие. – М.: Советский спорт, 2002. – 464 с.
- Романов А.А. Зарубежное туристическое страновединие. – М.: Советский спорт, 2001. – 166 с.
- Фоменко Н.В. Рекреаційні ресурси та курортологія. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 312 с.
ДИСЦИПЛІНА «Методика викладання основ економічних знань»
108 год. (3 кредити)
Форма контролю – екзамен
Мета викладання дисципліни: формування знань студентів про закономірності, принципи, методи, прийоми викладання теоретичного та практичного курсу «Основи економічних знань » у середній школі
У результаті вивчення курсу студент має набути таких компетенцій: знання про сутність методики викладання економіки в школі як науки та навчальної дисципліни у системі підготовки вчителя; особливості та вимоги до створення навчально-методичного забезпечення курсу «Методика викладання основ економічних знань»; уміння: підбирати по основі аналізу зміст уроку з економіки у середній школі, здійснювати систему оцінювання економічних знань, умінь та навичок учнів у процесі вивчення курсу «Основ економічних знань»
Змістовний модуль 1
«Принципи та організаційні форми навчання основ економіки»
НЕ 1.1. Методика викладання економіки, як наука та навчальна дисципліна, мета, зміст та організація.
Предмет, мета та завдання курсу. Зміст та організація економічної підготовки учнів. Методика основ економічних знань як предмет.
НЕ1.2. Загальна характеристика принципів навчання основ економічних знань. Сутність принципів навчання основ економічних знань. Принцип науковості навчання. Доступність навчання. Індивідуальні особливості учнів. Систематичність і послідовність навчання. Єдність навчання і виховання.
НЕ 1.3. Організаційні форми навчання основ економічних знань.
Урок як основна форма організації процесу навчання основ економіки. Типи і структура уроків. Підготовка вчителя до знань. Підготовка та проведення практичних занять та екскурсій.
НЕ 1.4. Складання та виголошення уроку з основ економічних знань.
Складання плану-конспекту уроку з економіки. Виголошення уроку перед аудиторією. Обговорення змісту, типу та форми уроку.
Змістовний модуль 2
Методи навчання та оцінювання навчальних досягнень учнів з економіки
НЕ 2.1. Методи навчання основ економічних знань.
Поняття про методи навчання. Методи викладання навчального матеріалу. Методи самостійної роботи учнів. Проблеми навчання на уроках основ економіки.
НЕ 2.2. Інтерактивні методи викладання основ економіки.
Проективна технологія навчання. Моделююча технологія навчання. Використання комп’ютерних засобів у процесі навчання основ економіки.
НЕ 2.3. Оцінювання навчальних досягнень учнів з основ економічних знань.
Дидактичні завдання системи обміну знань і умінь учнів. Види обміну і форми перевірки навчальних досягнень учнів. Педагогічні тести. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з економіки за 12-ти бальною системою оцінювання знань та вмінь.
НЕ 2.4.Складання та виголошення уроку з основ економічних знань.
Складання плану-конспекту уроку з економіки. Виголошення уроку перед аудиторією. Обговорення змісту, типу та форми уроку.
7.Література до дисципліни.
- Аксьонова О.В. Методика викладання економіки: Навч. Посібник. – К.: НЕУ, 1998. – 280с.
- Гушлей Й.М., Вітелко І.М. Загальна методика викладання основ економіки: Пробний навчальний посібник. – Тернопіль: Астон, 2004. – 108с.
- Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з економіки // Географія та основи економіки в школі. - № 2. – 2001. – с. 4-6
- Крупська Л.П., Пархоменко І.М., Кириленко М.М., Тимченко І.Є. Моя економіка. Методичні рекомендації для вчителів економіки. – Київ, 2000. – 220с.
- Основи економіки: Програми для загальноосвітніх навчальних закладів загальноосвітнього, природничо-математичного та технологічного напрямів навчання. – К.: Шкільний світ, 2001. – 47с.
- Моя економіка: Підручник для 8-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням економіки та для учнів 10-х класів загальноосвітніх і гуманітарних профілів. / М.М. Кириленко та ін. – К.: А.П.П., 2001. – 320с.
Цикл дисциплін освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр”
Напрям підготовки: 0705 «Географія»
Спеціальності 8.070502 «Економічна і соціальна географія»
Дисципліна «Цивільна оборона»
Кількість годин: 54 год. (2 кредити)
Форма контролю – залік
І. Пояснювальна записка.
Мета викладання дисципліни – це теоретична й практична підготовка студентів з питань організації захисту населення; вивчення шляхів і способів підвищення організації і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт при ліквідації аварій, катастроф, наслідків стихійних лих і в осередках ураження, пов’язаних з дією зброї масового ураження.
Методика викладання та методи навчання: В процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання: лекції, практичні заняття, модульні контрольні роботи, тести.
Оцінювання: В процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (складання тестових завдань, проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль у формі письмового заліку.
У результаті вивчення курсу студент має набути такі компетенції:
а) знати:
характеристику осередків ураження, які виникають у надзвичайних умовах мирного та воєнного часу; способи і засоби захисту населення від вражаючих факторів аварій, катастроф, стихійних лих і сучасної зброї масового ураження; порядок дій сил ЦО і населення в умовах надзвичайних обставин;
призначення і порядок роботи з приладами радіаційної і хімічної розвідки, дозиметричного контролю;
методику прогнозування можливої радіаційної, хімічної (бактеріологічної), біологічної обстановки, яка може виникнути внаслідок стихійного лиха та аварії; основні стійкості роботи галузей сільського і лісового господарства в НС; основи організації і здійснення заходів щодо надання допомоги потерпілим і життєзабезпечення населення при виникненні Н С.
б) уміти:
практично здійснювати заходи захисту населення від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха і застосування сучасної зброї масового ураження; оцінювати радіаційну, хімічну, біологічну обстановку й обстановку, яка може виникнути в результаті стихійного лиха та аварії; керувати підготовкою формувань і проведенням рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єктах н/г відповідно до майбутньої спеціальності.
Вивчення курсу здійснюється за двома змістовими модулями:
ЗМ. 1. Цивільний захист (ЦЗ) в сучасних умовах ;
НЕ 1.Надзвичайні ситуації мирного і воєнного часів та їх вплив на життєдіяльність людей;
НЕ 2.Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях;
НЕ 3. Захист населення в надзвичайних ситуаціях.
ЗМ. 2. Організація навчання населення з цивільного захисту, методика проведення занять з цивільного захисту.
НЕ 1.Організація і проведення заходів щодо надання допомоги потерпілим та життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях.
НЕ 2. Дії викладачів і учнів у надзвичайних ситуаціях.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ З ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ (ЦЗ).
Закон України "Про правові засади цивільного захисту", № 1859 - IV, 24 червня 2004.
- Воробйов О.О., Романів Л.В. Цивільний захист. Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2008. – 152 с.
- Стеблюк М.І. Цивільна оборона: підручник. - 2-ге видан., перероблене і доповнене. - К.: Знання - Прес, 2003. - 455 с.
Дисципліна «ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ»
Кількість годин: 36 год. (1 кредит)
Форма контролю – екзамен
І. Пояснювальна записка.
Мета вивчення дисципліни - дати студентам необхідний рівень знань про систему управління охороною праці в галузі, стан умов праці в галузі, психофiзичнi фактори умов працi, психологiю безпеки працi, . медичнi вимоги до учасника польових експедицiйних дослiджень, основнi правила поведiнки в екстремальнiй ситуацiї. Особливої уваги заслуговує формування у студентів навичок з безпеки життєдіяльності з основами професійної підготовки під час проведення експедиційних досліджень.
Основними завданнями та компетенціями, що мають бути вирішені в процесі викладання дисципліни є:
- розгляд соціально-економічного значення охорони праці в галузі;
- засвоєння знань щодо системи управління охороною праці в галузі;
- вільне оперування основними термінами та поняттями з дисципліни;
- розгляд психологічних аспектів підготовки географа для безпечного проведення експедиційних досліджень;
- вміння аналізувати, узагальнювати теоретичний матеріал з основних проблем порушених в межах курсу;
- формування практичних навичок з безпеки життєдіяльності під час проведення експедиційних досліджень.
Методика викладання та методи навчання: В процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), модульні контрольні роботи, консультації (індивідуальні, групові, колективні).
Оцінювання.
В процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; складання тестових завдань; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль у формі усного екзамену.
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1
„ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ В ГАЛУЗІ НА ВИРОБНИЦТВІ”
НЕ 1.1. Предмет, структура, зміст і мета курсу „Охорона праці в галузі”.
Змiст поняття «охорона працi в галузi”. Соцiально-економiчне значення охорони працi. Мета i завдання курсу „Охорона працi в галузi”, обсяг, змiст i порядок його вивчення.
НЕ 1.2 Система управління охороною праці в галузі, її складові та функціонування.
Система управління охороною праці в галузі. Функції та структура СУОПГ. Організація робіт з ОП. Планування заходів з ОП, Роль соціально-психологічних чинників у СУОПГ.
НЕ 1.3 Фізіологія, гігієна праці та виробнича санітарія в галузі.
Поняття про фізіологію та гігієну праці як систему органiзацiйних, гiгiєнiчних та санiтарно-технiчних заходiв.
Стан умов праці в галузі. Завдання аналізу умов праці. Деякі професійні захворювання, характерні для працівників галузі. Оцінка шкідливої дії шуму, вібрації, ультразвуку на організм людини.
НЕ 1.4 Виробничий травматизм і професійні захворювання в галузі.
Травмонебезпечні виробничі фактори та стан травматизму в галузі. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори. Причини травматизму і захворювання на виробництві.
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2
„БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ГЕОГРАФА З ОСНОВАМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ”
НЕ 2. Безпека життєдіяльності туриста з основами професiйної підготовки.
Особливостi безпечного експедицiйного менеджменту. Органiзацiя роботи з охорони працi та безпечного руху по розчленованiй мiсцевостi.
НЕ 2.2. Професійна психологічна підготовка туриста як умова безпечного проведення експедиційних досліджень
Фiзiологiчна та психологiчна основа трудового процесу. Психологiя безпеки працi. Пристосування людини до навколишнiх умов в процесi праці. Індивiдуальна психологiчна пiдготовка. Групова експедицiйна пiдготовка. Спецiальна психологiчна пiдготовка.
НЕ 2.3. Охорона здоров’я в польових умовах
Медичнi вимоги до учасника польових експедицiйних дослiджень. Перша медична допомога. Побут, харчування, постачання. Лiкувально-профiлактичне харчування.
НЕ 2.4. Критичнi ситуацiї та їх подолання.
Основнi правила поведiнки в екстремальнiй ситуацiї. Психологiчний аспект екстремальних ситуацiй i катастроф. Аварiйне спорядження. Засоби надання першої допомоги. Медична аптечка, її склад, призначення, правила користування. Основнi принципи надання першої допомоги: правильнiсть, доцiльнiсть дiї, швидкiсть, рiшучiсть, спокiй. Способи реанiмацiї.
Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: