Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича географічний факультет

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 ... 6 7 8 9 10 11 12 13 ... 22

ДИСЦИПЛІНА “ФІЗИЧНА ГЕОГРАФІЯ МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ”

Кількість годин: 324 год. (9 кредитів)

Форма контролю – екзамен

І. Пояснювальна записка

1.1. Мета викладення дисципліни

Виявлення об’єкту дослідження фізичної географії материків та океанів. Характеристика структури фізичної географії материків та океанів, ознайомлення з основними завданнями та історією становлення фізичної географії материків та океанів. З’ясування головних природних закономірностей природних країн в розрізі материків та острівних територій. Розглянути глобальні природні утворення та їх вплив на розвиток природи фізико-географічних країн.

1.2. Завдання вивчення дисципліни

- навчити студентів аналізувати та характеризувати фізико-географічні особливості фізико-географічних країн;

- вільно володіти фізико-географічною номенклатурою та вміти знаходити і показувати їх на загально-географічних картах;

- оцінювати сучасний стан природних систем в залежності від природних умов.

1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни

- вільне володіння теоретичним матеріалом;

- вироблення навичок в картографуванні фізико-географічних об’єктів та вміння показувати їх на загально-географічних картах світу;

- вироблення навичок вільного орієнтування на загально-географічних картах та вміння показувати на них елементи фізико-географічної номенклатури;

- засвоєння головних понять в геосистематології та вміння їх вільного трактування.

ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів

ЗМ 1. Фізична географія Європи та Азії

НЕ 1.1. Вступ до фізичної географії материків та океанів. Мета і завдання дисципліни, зв’язок з іншими науками. Основні чинники, що визначають розвиток природного середовища. Зонально-гегіональна диференціація географічної оболонки.

НЕ 1.2. Фізико-географічне районування. Фізико-географічні країни. Вивчення фізико-географічної номенклатури, приурочення номенклатури до фізико-географічних країн, картографування фізико-географічної номенклатури та прив’язка до неї об’єктів туристичного попиту природного характеру. Методика проведення номенклатурного вивчення, способи зображення номенклатури на загально-географічних та фізичних картах світу та картах країн світу

НЕ 1.3. Природа Європи. Географічне положення, межі, берегова лінія і типи берегів. Основні тектонічні структури (платформи, складчасті пояси і області, щити, плити, синеклізи і антеклізи); історія формування території і сучасних природних ландшафтів країн Європи

НЕ 1.4. Комплексна фізико-географічна характеристика Європи. Комплексна фізико-географічна характеристика Європи. Комплексні підходи щодо оцінки та прогнозу розвитку природних процесів та явищ, які мають місце на території країн Європи

НЕ 1.5. Фізико-географічна та номенклатурна характеристика Європи. Вивчення фізико-географічної номенклатури Європи, приурочення номенклатури до фізико-географічних країн Європи, картографування фізико-географічної номенклатури та прив’язка до неї об’єктів туристичного попиту природного характеру в межах Європи

НЕ 1.6. Природа Азії. Географічне положення, берегова лінія. Загальні особливості природи у зв’язку з розмірами і будовою поверхні. Основні риси геоструктурного плану і історія формування території. Фізико-географічне районування. Циркуляція повітряних мас по сезонах року, температури січня і липня, атмосферні опади, ступінь зволоження. Особливості місцевих типів клімату. Річки, озера, болота, підземні води, льодовики (типи, особливості режиму, розповсюдження). Типи рослинності і ґрунтів.

НЕ 1.7. Комплексна фізико-географічна характеристика Азії. Комплексна фізико-географічна характеристика країн Азії. Комплексні підходи щодо оцінки стану та антропогенної перетвореності природних систем Азії. Прогноз розвитку природних процесів та явищ, які мають місце на території Азії

НЕ 1.8. Фізико-географічна та номенклатурна характеристика Азії. Вивчення фізико-географічної номенклатури Азії, приурочення номенклатури до фізико-географічних країн Азії, картографування фізико-географічної номенклатури та прив’язка до неї об’єктів туристичного попиту природного характеру в межах Азії

ЗМ ІІ. Фізична географія Північної Америки та Африки

НЕ 2.1. Фізико-географічна характеристика Північної та Центральної Америки. Географічне положення, берегова лінія і основні особливості природи порівняно з Євразією. Найважливіші етапи геологічної історії і особливості геоструктурного плану , плейстоценові зледеніння і їх роль у формуванні природи материка. Фізико-географічне районування.

НЕ 2.2. Комплексна фізико-географічна характеристика Північної та Центральної Америки. Комплексні підходи щодо оцінки та прогнозу розвитку природних процесів та явищ, які мають місце на території країн Північної та Центральної Америки.

НЕ 2.3. Фізико-географічна та номенклатурна характеристика Північної Америки. Картографування фізико-географічної номенклатури та прив’язка до неї об’єктів природного характеру в межах Північної та Центральної Америки

НЕ 2.4. Природа Африки. Географічне положення, берегова лінія і основні особливості природи країн Африки. Найважливіші етапи геологічної історії і особливості геоструктурного плану. Фізико-географічне районування. Мінеральні ресурси, розміщення, основні райони накопичення паливно-енергетичних і інших ресурсів у зв’язку з геологічною будовою материка, морфоскульптурне районування. Кліматичні ресурси, річний стік і умови його формування. Річки, озера, болота, підземні води. Типи рослинності і ґрунтів і їх господарська оцінка.

НЕ 2.5. Комплексна фізико-географічна характеристика Африки. Комплексна фізико-географічна характеристика Африки. Комплексні підходи щодо оцінки стану та антропогенної перетвореності природних систем Африки. Прогноз розвитку природних процесів та явищ, які мають місце на території країн Африки

НЕ 2.6. Фізико-географічна та номенклатурна характеристика Африки. Вивчення фізико-географічної номенклатури Африки, приурочення номенклатури до фізико-географічних країн Африки, картографування фізико-географічної номенклатури та прив’язка до неї об’єктів природного характеру в межах Африки

ЗМ ІІІ. Фізична географія Південної Америки та Австралії

НЕ 3.1. Фізико-географічна характеристика Південної Америки. Фізико-географічне районування. Віддзеркалення геоструктурного плану на рельєфі материка. Рівнини на платформах і епіплатформенні гори; типи і форми морфоструктур. Циркуляція повітряних мас по сезонах року, температури січня і липня, атмосферні опади, ступінь зволоження. Типи рослинності і ґрунтів і їх господарська оцінка. Характеристика природних зон. Типи висотної поясності.

НЕ 3.2. Комплексна фізико-географічна характеристика Південної Америки. Комплексні підходи щодо оцінки та прогнозу розвитку природних процесів та явищ, які мають місце на території країн Південної.

НЕ 3.3. Фізико-географічна та номенклатурна характеристика Південної Америки. Картографування фізико-географічної номенклатури та прив’язка до неї об’єктів природного характеру в межах Південної Америки

НЕ 3.4. Природа Австралії та Океанії. Географічне положення, берегова лінія і основні особливості природи. Найважливіші етапи геологічної історії. Фізико-географічне районування. Мінеральні ресурси, розміщення. Морфоскульптурне районування, типи і форми морфоскульптур, закономірності їх розповсюдження, кліматоформуючі чинники. Циркуляція повітряних мас по сезонах року, температури січня і липня, атмосферні опади, ступінь зволоження. Основні типи клімату. Кліматичні ресурси, річний стік і умови його формування. Річки, озера, болота, підземні води. Водні ресурси і їх господарське використання;диференціація грунтово-рослинного покриву. Типи рослинності і ґрунтів і їх господарська оцінка. Вплив антропогенного чинника на біоценози, особливості зональних типів ландшафтів. Характеристика природних зон

НЕ 3.5. Комплексна фізико-географічна характеристика Австралії та Океанії. Комплексна фізико-географічна характеристика країн Австралії та Океанії. Комплексні підходи щодо оцінки стану та антропогенної перетвореності природних систем Австралії та Океанії. Прогноз розвитку природних процесів та явищ, які мають місце на території країн Австралії та Океанії

НЕ 3.6. Фізико-географічна та номенклатурна характеристика Австралії та Океанії. Вивчення фізико-географічної номенклатури Австралії та Океанії, приурочення номенклатури до фізико-географічних країн Австралії та Океанії, картографування фізико-географічної номенклатури та прив’язка до неї об’єктів природного характеру в межах Австралії та країнах Океані

НЕ 3.7. Глобальні природні системи та їх вплив на розвиток країн світу. Введення в теорію геосистем. Глобальні природні геосистеми та їх складові. геосистеми континуальні та сферні. Фізичні поля та їх вплив на геосистеми країн світу.

НЕ 3.8. Розвиток та еволюція глобальних природних систем та їх вплив на розвиток країн світу. Розвиток та еволюція глобальних природних систем в межах світу (океанічні та континентальні) та їх вплив на розвиток країн світу.

НЕ 3.9. Глобальні геосистеми світу та їх віддзеркалення в економіці країн світу. Геосистемні зв’язки, концепія глобальної геосистеми, вплив геосистем на розвиток країн світу.

ЗМ ІV. Фізична географія океанів

НЕ. 4.1. Природа Тихого океану. Географічне положення, берегова лінія і основні особливості природи. Найважливіші етапи геологічної історії ложа океану. Фізико-географічне районування. Мінеральні ресурси, розміщення. Морфоскульптурне районування, типи і форми морфоскульптур, закономірності їх розповсюдження в межах ложа океану та серединно-океанічних хребтів, кліматоформуючі чинники. Циркуляція повітряних мас по сезонах року, температури січня і липня, атмосферні опади, ступінь зволоження. Течії. Основні типи клімату. Кліматичні ресурси. Фізико-географічне районування та акваторії океану

НЕ. 4.2. Комплексна характеристика Тихого океану. Комплексна фізико-географічна характеристика Тихого океану та його акваторій

НЕ. 4.3. Номенклатурна та акваторіальна характеристика Тихого океану. Вивчення фізико-географічної номенклатури Тихого океану. побудова комплексних моделей природи океану, вивчення взаємозв’язків та взаємозалежностей між компонентами природи океану

НЕ. 4.4. Природа Атлантичного океану. Географічне положення, берегова лінія і основні особливості природи. Найважливіші етапи геологічної історії ложа океану. Фізико-географічне районування. Мінеральні ресурси, розміщення. Морфоскульптурне районування, типи і форми морфоскульптур, закономірності їх розповсюдження в межах ложа океану та серединно-океанічних хребтів, кліматоформуючі чинники. Циркуляція повітряних мас по сезонах року, температури січня і липня, атмосферні опади, ступінь зволоження. Течії. Основні типи клімату. Кліматичні ресурси. Фізико-географічне районування та акваторії океану

НЕ. 4.5. Комплексна характеристика Атлантичного океану. Комплексна фізико-географічна характеристика Атлантичного океану та його акваторій

НЕ. 4.6. Номенклатурна та акваторіальна характеристика Атлантичного океану. Вивчення фізико-географічної номенклатури Атлантичного океану. побудова комплексних моделей природи океану, вивчення взаємозв’язків та взаємозалежностей між компонентами природи океану

НЕ. 4.7. Природа Індійського океану. Географічне положення, берегова лінія і основні особливості природи. Найважливіші етапи геологічної історії ложа океану. Фізико-географічне районування. Мінеральні ресурси, розміщення. Морфоскульптурне районування, типи і форми морфоскульптур, закономірності їх розповсюдження в межах ложа океану та серединно-океанічних хребтів, кліматоформуючі чинники. Циркуляція повітряних мас по сезонах року, температури січня і липня, атмосферні опади, ступінь зволоження. Течії. Основні типи клімату. Кліматичні ресурси. Фізико-географічне районування та акваторії океану

НЕ. 4.8. Комплексна характеристика Індійського океану. Комплексна фізико-географічна характеристика Індійського океану та його акваторій

НЕ. 4.9. Номенклатурна та акваторіальна характеристика Індійського океану. Вивчення фізико-географічної номенклатури Індійського океану. побудова комплексних моделей природи океану, вивчення взаємозв’язків та взаємозалежностей між компонентами природи океану

НЕ. 4.10. Природа Північно-Льодовитого океану. Географічне положення, берегова лінія і основні особливості природи. Найважливіші етапи геологічної історії ложа океану. Фізико-географічне районування. Мінеральні ресурси, розміщення. Морфоскульптурне районування, типи і форми морфоскульптур, закономірності їх розповсюдження в межах ложа океану та серединно-океанічних хребтів, кліматоформуючі чинники. Циркуляція повітряних мас по сезонах року, температури січня і липня, атмосферні опади, ступінь зволоження. Течії. Основні типи клімату. Кліматичні ресурси. Фізико-географічне районування та акваторії океану

НЕ. 4.11. Комплексна характеристика Північно-Льодовитого океану. Комплексна фізико-географічна характеристика Північно-Льодовитого океану та його акваторій

НЕ. 4.12. Номенклатурна та акваторіальна характеристика Північно-Льодовитого океану. Вивчення фізико-географічної номенклатури Північно-Льодовитого океану. побудова комплексних моделей природи океану, вивчення взаємозв’язків та взаємозалежностей між компонентами природи океану

ІІІ. Література до вивчення курсу:

Вальтер Г. Растительность земного шара. – М., 1968 – 1975, т. 1 – 3.
Власова Т.В. Физическая география материков. – М., 1976. – Ч.1, 2.
Галай И.П., Жучкевич В.А., Рылюк Г.Я. Физическая география материков и океанов. – Мн.: Университетское. Ч.2., 1988. – 366 с.
Географическая номенклатура (для самостоятельной работы студентов). – Мн.: БГПУ, 2004. – 35 с.
Ерамов Р.А. Физическая география Зарубежной Европы. – М: Мысль, 1973. – 320 с.
Жучкевич В.А., Лавринович М.В. Физическая география материков и океанов. – Мн.: Университеткое. Ч.1, 1986. – 222 с.
Игнатьев Г.М. Северная Америка. – М., 1965. – 346 с.
Калесник С.В. Общие географические закономерности Земли. – М., 1970. – 244 с.
Леонтьев О.К. Физическая география Мирового океана. – М., 1983. – 260 с.
Лукашова Е.Н. Южная Америка. – М., 1958. – 210 с.
Магидович И.П. История открытия и исследования Европы. – М., 1962. – 250 с.
Магидович И.П. История открытия и исследования Северной Америки. – М., 1962. – 256 с.
Марков К.К., Орлова А.И. и др. Общая физическая география. – М., 1967. – 470 с.
Мурзаев Е.М. Средняя Азия. Очерки природы. – М., 1961. – 240 с.
Нагалевский Ю.Я., Нагалевсктй Э.Ю. Физическая география материков и океанов. Практикум. – Краснодар: КубГУ, 2003. – 80 с.
Пармузин Ю.П., Карпов Г.В. Словарь по физической географи. – М.: Просвещение, 1994. – 180 с.
Рябчиков А.М. и др. Природные ресурсы зарубежных территорий Европы и Азии. – М.: Мысль, 1976. – 380 с.
Рябчиков А.М. Структура и динамика геосферы, её естественное развитие и изменение человеком. – М., 1985. – 265 с.
Сватков Н.М. О предмете исследования физической географии (проблема внешних границ и сущности географической оболочки). – М., 1970. – 184 с.
Страны и народы: Научно-популярное географическое этнографическое издание: в 20 т. – М.: Мысль, 1978 – 1985. Америка (1981). Зарубежная Азия (1982). Зарубежная Европа (1982).
Физико-географический атлас мира. – М.: ГУГК, 1964. – 225 с.
Физическая география материков и океанов / Т.Ю. Притула, В.А. Еремина, А.Н. Спряли. – М.: Владос, 2004. – 685 с.
Физическая география материков и океанов: учебное пособие для вузов / Т.В. Власова. – М., 2003. – 566 с.
Хрестоматия по физической географии. Западная Европа. – М., 1959. – 320 с.
Хрестоматия по физической географии. Зарубежная Азия. – М., 1957. – 345 с.
Хрестоматія по физической географи. Африка, Америка, Австралія, Антарктида. – М., 1955. – 235 с.

ДИСЦИПЛІНА «ГЕОГРАФІЯ ТУРИЗМУ»

Кількість годин: 54 год. (1,5 кредитів)

Форма контролю – залік

І. Пояснювальна записка

1.1. Мета даного курсу – дати студентам поглиблені теоретичні та практичні відомості про класифікацію туризму, структуру та поширення туристських ресурсів, основні чинники, напрями та тенденції розвитку туризму, міжнародне співробітництво у галузі туризму, особливості його розвитку в регіонах світу та України.

1.2. Головні завдання курсу:

- розкрити понятійно-термінологічний апарат географії туризму;

- розкрити зміст рекреаційної діяльності і висвітлити соціально-економічну сутність туризму;

- трозкрити зміст туристичних ресурсів, засобів їх використання і оцінки;

- висвітлити механізм туристичного районування;

- охарактеризувати сучасний етап розвитку туристичної діяльності на всіх ієрархічних рівнях.

1.3.. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:

-виділяти та аналізувати фактори розвитку туризму;

-працювати із статистичними, довідковими та картографічними матеріалами;

-давати характеристику світовим, європейським, національним рекреаційно-туристським ресурсам;

-аналізувати особливості розвитку туризму в регіонах світу і України.

-виявляти регіональні особливості використання рекреаційних ресурсів і відповідну спеціалізацію рекреаційних районів;

-характеризувати і аналізувати стан розвитку рекреаційної індустрії в певних рекреаційних районах;

-давати рекомендації і пропонувати певні рішення з розвитку рекреаційних районів та ефективного розподілу туристських потоків;

-визначати можливості зарубіжних партнерів щодо розробки турів, укладати угоди із зарубіжними споживачами, використовуючи результати досліджень світового ринку послуг.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).

ЗМ 1. Введення в дисципліну. Туризм як галузь.

НЕ 1.1. Туризм та його світовий розвиток.

Зміст «географії туризму» та основні поняття. Історія туризму. Теоретичні аспекти розвитку туризму. Вплив туризму на світову економіку. Сегментування в туризмі.

НЕ 1.2. Класифікація видів туристичної діяльності.

Класифікація видів туризму за територіальними ознаками. Класифікація видів туризму за метою. Види туризму за часовими характеристиками. Класифікація видів туризму за індивідуальними запитами. Класифікація туризму за видами залежно від засобу пересування туристів.

НЕ 1.3. Рекреаційно-туристичне районування світу.

Поняття рекреаційно-туристичного районування. Районування в міжнародному туризмі, його особливості та принципи.

Туристичні макрорайони та мезорайони світу, їх специфіка та структура.

ЗМ 2. Розвиток туризму в регіонах світу.

НЕ2.1. Європейський туристичний макрорайон: специфіка, районування.

Склад макрорайону та його розташування. Ресурсно-туристична специфіка. Напрями тур потоків і види туризму.

Сезонність туристських прибутків. Країни-лідери ринку туристичних послуг.

НЕ 2.2. Азіатсько-Тихоокеанський туристичний макрорайон: специфіка, районування.

Склад макрорайону та його розташування. Ресурсно-туристична специфіка. Напрями тур потоків і види туризму.

Сезонність туристських прибутків. Країни-лідери ринку туристичних послуг.

НЕ 2.3. Американський туристичний макрорайон: специфіка, районування.

Склад макрорайону та його розташування. Ресурсно-туристична специфіка. Напрями тур потоків і види туризму.

Сезонність туристських прибутків. Країни-лідери ринку туристичних послуг.

НЕ 2.4. Африканський туристичний макрорайон: специфіка, районування.

Склад макрорайону та його розташування. Ресурсно-туристична специфіка. Напрями тур потоків і види туризму.

Сезонність туристських прибутків. Країни-лідери ринку туристичних послуг.

НЕ 2.5. Близькосхідний туристичний макрорайон: специфіка, районування.

Склад макрорайону та його розташування. Ресурсно-туристична специфіка. Напрями тур потоків і види туризму. Сезонність туристських прибуттів. Країни-лідери ринку туристичних послуг.

НЕ 2.6. Туристично-рекреаційне районування України.

Причорноморський туристичний район. Карпато-Подільський туристичний район. Полісько-Столичний туристичний район. Придніпровсько-Донецький туристичний район. Харківський туристичний район.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела літератури:

1.Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування:Монографія. - К.: ВПІД «Київський університет», 2001. -395 с.

2.Герасименко В.Г. Основы туристского бизнеса: Учеб. пособие. - Одесса: Черноморье, 1997. - 160 с.

3. Дмитрук О.Ю. Екологічний туризм: Сучасні концепції менеджменту і маркетингу: Навчальний посібник. 2-е вид., перероб. і доп. — К.: Альтерпрес, 2004. - 192 с.

4.Ердавлетов С.Р. Основы географии туризма: Учебное пособие. — Алма-Ата: Изд-во КазГУ, 1991. - 172 с.

5.Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. – Чернівці: Книги – XXI, 2003. – 300 с.

6.Котляров Е.А. География отдыха и туризма. Формирование и развитие территориальных туристских комплексов. - М.: Мысль, 1978. - 239 с.

7.Александрова А.Ю. Международный туризм: Учебник. - М.: Аспект Пресе, 2002. - 464 с.

8.Зачиняев П.Н., Фалькович Н.С. География международного туризма. -М.: Мысль, 1972.-263 с.

9.Крачило Н.П. География туризма: Учебное пособие. - К.: Вища школа, 1987.-208 с.

10.Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти): Навч. посібник. 3-є вид., перероб. та доп. - К.: Альтерпрес, 2005. - 432 с.

11.Мироненко Н.С., Твердохлебов И.Т. Рекреационная география. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. - 208 с.

12.Романов А.А., Саакянц Р.Г. География туризма: Учебное пособие. — М.: Советский спорт, 2002. - 464 с.

ДИСЦИПЛІНА «ОСНОВИ ЛАНДШАФТНОЇ ЕКОЛОГІЇ»

Кількість годин: 54 год. (1,5 кредитів)

Форма контролю – залік

І.Пояснювальна записка

1.1. Мета викладання дисципліни Постійне погіршення екологічного стану території України потребує пошуків конкретних підходів до вивчення, екологічної оцінки ландшафтного середовища.

Оцінка стану ландшафтного середовища на різних рівнях виконується шляхом аналізу даних польових досліджень та фондових матеріалів конкретної території. Результатом такого аналізу є зведена ландшафтно - екологічна карта та пояснювальна записка до неї, які можна використовувати в прикладних цілях (виробничих, планувальних, рекреаційних, санітарно - гігієнічних та iн.)

Метою вивчення основ ландшафтної екології є ґрунтовна підготовка студентів з основ даного курсу, вироблення навичок та умінь використання ландшафтної інформації для екологічної оцінки конкретної місцевості та об'єктів народного господарства.

1.2. Завдання вивчення дисципліни

Основне завдання курсу "Ландшафтна екологія" - розв'язання проблем, пов'язаних із засвоєнням студентами науково - методичних i практичних навичок аналізу та оцінки ландшафтно - екологічної ситуації для потреб різних галузей народного господарства, охорони та раціонального використання ландшафтного середовища i поліпшення стану здоров'я населення.

1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни

-вільне володіння теоретичним матеріалом;

-засвоєння основних понять та визначень;

-знання та володіння методами ландшафтно-екологічних досліджень;

-вироблення навичок та умінь використання ландшафтної інформації для екологічної оцінки конкретної місцевості та об'єктів народного господарства.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).

ЗМ 1. Природні ландшафти

НЕ 1.1 Вступ. Ландшафтна екологія як наука. Ландшафтна екологія як наука. Об’єкт і предмет вивчення. Мета і завдання вивчення дисципліни.

НЕ 1.2. (Лабораторна робота) Вчення про геосистеми.Скласти схему моделей окремих типів геосистем дати їх аналіз.

НЕ 1.3.(Лекція) Розвиток ландшафтної екології в нашій країні та за кордоном.

Короткий нарис з історії ландшафтознавства.

Розвиток ландшафтної екології в нашій країні

НЕ 1.4.( Лабораторна робота) Природні територіальні комплекси Укласти ряд компонентів ландшафту та схему співвідношення індивідуальних і типологічних одиниць фізико-географічної диференціації. Аналіз фрагментів карт ПТК

НЕ 1.5. (Лекція) Методи ландшафтно-екологічних досліджень.Методи ландшафтно-екологічних досліджень.Специфіка методів для різних ландшафтів

НЕ 1.6.( Лабораторна робота) Вертикальні структури природних геосистем. Скласти ландшафтний профіль конкретної території

НЕ 1.7.(Лекція )Принципи загально-наукової класифікації ландшафтів. Основні таксономічні одиниці ландшафтів.Прикладні класифікації.Ординація геосистем.

Районування.

НЕ 1.8.( Лабораторна робота) Морфологічні одиниці ландшафту, критерії їх виділення. Аналіз морфологічних одиниць на прикладі окремих фрагментів ландшафтних карт. (Підготовчий період до складання ландшафтних карт).

ЗМ 2. Природно-антропогенні ландшафти

НЕ 2.1. (Лекція)

Антропогенне навантаження та стійкість геосистем.Антропогенне навантаження та стійкість геосистем.Оцінка антропогенного навантаження.Стійкість природних геосистем.

НЕ 2.2.( Лабораторна робота) Територіальні ландшафтні структури.Скласти фрагменти великомасштабних карт окремих територій за генетико-морфологічним принципом.

НЕ 2.3.(Лекція) Еколого-геохімічна оцінка стану урбанізованих ландшафтів. Еколого-геохімічна ситуація. Еколого-геохімічна оцінка стану урбанізованих ландшафтів.

Еколого-геохімічна ситуація.

НЕ 2.4.( Лабораторна робота) Ландшафтно-екологічне картографування. Дати аналіз різних типів територіальних ландшафтних структур. Аналіз покомпонентних карт екологічної характеристики території.

НЕ 2.5.(Лекція) Ландшафтно-екологічне прогнозування.Ландшафтно-екологічне прогнозування.Ландшафтно-екологічний моніторинг

НЕ 2.6.( Лабораторна робота) Процесна ландшафтна екологія. Дати опис і накреслити модель функціонування ландшафту (обігу речовин і енергії).

НЕ 2.7.( Лабораторна робота)Ландшафтно-екологічний аналіз та оцінка території. На основі кількісних даних скласти еколого-геохімічні картосхеми міських територій, дати оцінку екологічної ситуації.

ІІІ. Література до вивчення курсу:

1.Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології: Підручник. - К.; Либідь, 1993.-224 с.

2.Гуцуляк В.М. Основи ландшафтознавства: Навч. посібник. - Київ: НКМ ВО, 1992. -60с.

3.Гуцуляк В.М. Ландшафтно-геохімічна екологія: Навч. посібник. - Чернівці: Рута, 1995.

4.Гуцуляк В.,М. Ландшафтознавство: теорія і практика: Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2005. – 124 с.

5.Гуцуляк В.М. Ландшафтна екологія: Геохімічний аспект. – Чернівці: Рута, 2002. – 272 с.

6.Денисик Г.І. Антропогенні ландшафти Правобережної України. – Вінниця: Арбат, 1998. – 292 с.

7.Исаченко А.Г. Ландшафтоведение и физико-географическое районирование: Учебник. - М.: Висшая школа, 1991. - 364 с.

8.Ландшафтна екологія (геохімічний аспект): Методичні вказівки до практичних занять / Укл.: Гуцуляк В.М.. Присакар В.Б. -Чернівці: Рута, 1999. -32 с.

9.Мельник Л., Міллер Г. Ландшафтний моніторинг-К., 1993. -152с.

Шищенко П.Г. Прикладная физическая география. - К.: Вища школа, 1988.-192с.

10.Экогеохимия городских ландшафтов / Под ред. Н.С. Касимова. – М.: Изд-во МГУ, 1995. – 336 с.

11.Беручашвілі Н.Л. Четыре измерения ландшафта.-М., 1986.-182с.

12.Боков В.А. й др. Геоэкология: Научно-методическая книга по зкологии. Симферополь, 1996.

13.Волошин I.M. Ландшафтно-екологічні основи моніторингу. - Львів: Простір М, 1998:-356с.

14.Геоэкологические принципи проектирования природно-технических геосистем. М-, 1987.-322 с.

15.Гуцуляк В.М. Ландшафтна екологія: Геохімічний аспект. – Чернівці: Рута, 2002. – 272 с.

16.Ландшафтна екологія (геохімічний аспект): Методичні вказівки до практичних занять / Укл.: Гуцуляк В.М.. Присакар В.Б. -Чернівці: Рута, 2003. -32 с.

17.Мельник Л., Міллер Г. Ландшафтний моніторинг-К., 1993. -152с.

18.Методи геоекологічних досліджень: Навч. посібник /За ред. М.Д. 19.Гроздзинського та П.Г.Шищенка.-К.: ВЦ"Київський університет", 1999.-243с.

20.Основи обшей экологии и неоэкологии: Учеб. пособие.Ч. 1.-Харьков: Торнадо. 1999- 192с.

21.Одум Ю. Экология В 2 т. - М, 1986.-Т. 1.-326с.;Т.2.-376с.

22.Природа Чернівецької області / За ред. Геренчука К.І.. – Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1976. – 160 с.

23.Преображенский B.C., Александрова Т.Д., Куприянова Т.П. СХ; Основы ландшафтного анализа.- М., 1988.- 192 с.

24.Рамад Ф. Основи прикладной экологии. -Л, 1981.-543 с.

Сочава В.Б. Введение в учение о геосистемах. - Новосибирск. 1978. - 319.с.

25.ТопчиевА.Г.Геозкология; географические основи природопользования. Одесса, 1996.

ДИСЦИПЛІНА “ЕКОЛОГІЯ ЛЮДИНИ”

Кількість годин: 54 год. (1,5 кредитів)

Форма контролю – залік

Мета дисципліни: на основі набутих знань сформувати концепцію про людину, як унікальний біологічний вид, який поєднує у своїй природі біологічне і соціальне; проаналізувати особливості системи “людина-середовище", сучасні еколого-демографічні проблеми людських популяцій, стану здоров’я людей в сучасному світі. На основі вивченого студент повинен: засвоїти основні поняття про здоров’я людини, його типи, критерії оцінювання індивідуального та суспільного здоров’я, основи раціонального харчування; знати особливості адаптації людини в екстремальних природних кліматичних умовах, вплив кліматогеографічних умов життя на расові особливості людини.

ЗМ 1. Популяційна та демографічна характеристика людства

НЕ 1.1. Екологія людини як наука

Предмет, об’єкт і завдання екології людини як науки. Історія взаємовідносин людини і природи. Здоров’я, його типи, критерії оцінювання.

НЕ 1.2. Популяційна характеристика людства

Поняття про популяції людини. Структура і закономірності існування популяцій людини. Середовище, що оточує людину, його компоненти.

Пристосовна мінливість людських популяцій, які мешкають у різних кліматогеографічних зонах. Морфофізіологічні особливості представників різних рас. Расові та етнічні угруповання.

НЕ 1.3. Демографічна характеристика людства

Демографічні показники відтворення населення. Віково-статеві особливості і причини смертності. Природжені вади розвитку, їх профілактика. Демографічна ситуація в світі та в Україні.

НЕ 1.4. Модульна контрольна робота

ЗМ 2. Людина в екстремальних умовах навколишнього середовища

НЕ 2.1. Адаптація людини до умов життя

Загальні закономірності адаптації людини. Типи адаптації, адаптаційні фактори. Фази розвитку процесу адаптації.

НЕ 2.2. Метеокліматичні фактори та їх вплив на організм людини

Характеристика хімічних і фізичних факторів атмосфери, що впливають на організм людини. Особливості перебування людини в екстремальних природних кліматичних умовах.

НЕ 2.3. Роль біологічних ритмів у житті людини

Ритмовизначальні властивості зовнішнього середовища. Хронобіологічна норма і хронотип людини.

НЕ 2.4. Вплив на організм людини природних фізичних факторів

Сонячна радіація. Геомагнітні бурі. Природний радіоактивний фон. Магнітне поле Землі та його вплив на людину.

НЕ 2.5. Харчування людини як екологічний фактор

Поживні речовини, вітаміни. Основи раціонального харчування. Роль води в житті людини. Проблеми забезпечення питною водою населення.

НЕ 2.6. Біологічні фактори впливу на людину

Симбіотичні організми. Роль патогенних мікроорганізмів. Взаємодія людини з паразитичними організмами. Профілактика захворювань.

НЕ 2.7. Здоров’я людини і хімічні забруднювачі довкілля

Біфеніли та полі циклічні ароматичні вуглеводні. Отруєння довкілля важкими металами, пестицидами. Наркотичні речовини.

НЕ 2.8. Вплив фізичних антропогенних факторів на організм людини

Електромагнітне забруднення. Акустичне та шумове забруднення. Вплив радіаційного забруднення на здоров’я людини. Медико-екологічні наслідки аварії на ЧАЕС.

НЕ 2.9. Модульна контрольна робота

Для засвоєння курсу пропонуються такі літературні джерела:

1. Гончаренко М.С., Бойчук Ю.Д. Екологія людини: Навчальний посібник / За ред..

Н.В. Кочубей.- Суми: ВТД «Університетська книга»; К.: Видав. Дім «Княгиня

Ольга», 2005.- 394 с.

2. Залеський І.І., Клименко М.О. Екологія людини: Підручник.- К.: Видав. Центр

«Академія», 2005.- 288 с.

3. Даценко І.І. Гігієна та екологія людини. - Львів: Афіша, 2000.- 248 с.

4. Микитюк О. М., Злотін О.З., Юровдій В.М. Екологія людини. – Харків: ХДПУ,

2000.- 208с.

ДИСЦИПЛІНА „ОСНОВИ МОНІТОРИНГУ”

Кількість годин: 54 год. (1,5 кредитів)

Форма контролю – залік

Пояснювальна записка: Професійно-орієнтована дисципліна складається зі вступу та двох розділів.

Мета та завдання. Метою навчальної дисципліни – формування у студентів здатності коректно і творчо застосовувати набуті після прослуховування курсу знання та навички при проведенні, аналізуванні та оцінюванні результатів геофізичних, геохімічних, біогеографічних і ландшафтних моніторингових досліджень.

Основні завдання навчальної дисципліни:

ознайомлення з вихідними поняття про географічний моніторинг, формування уявлень про його структуру, принципи організації, просторову та функціональну ієрархії;
отримання навичок застосування комплексу методів досліджень геосистем при проведенні моніторингу та контролю стану навколишнього середовища, оволодіння засобами та приладами для здійснення географічного моніторингу;
формування уявлення про способи аналізування та оцінювання стану геосистем за результатами моніторингу.

НЕ.1. Предмет, об’єкт, методи і основні завдання географічного моніторингу. Географічний моніторинг у системі природничих наук. Основні поняття та терміни. Структура та зміст курсу.

НЕ.2. Принципи, способи та методи організації географічного моніторингу. Рівні та види географічного моніторингу. Типи станцій спостережень. Функціональні елементи системи географічного моніторингу. Планування спостережень та розробка програми географічного моніторингу. Функціональні завдання субєктів державної системи моніторингу навколишнього середовища в Україні.

НЕ.3. Сучасний стан мережі станцій геосистемного моніторингу в Україні. Міжнародний досвід з організації та проведення географічного моніторингу (США, Канада, Західна Європа, Росія).

НЕ.4. Методика проведення моніторингових досліджень. Теоретичні засади моніторингових досліджень компонентів геосистеми та геофізичних процесів і явищ. Методика проведення геофізичних, геохімічних, біогеографічних і ландшафтних моніторингових досліджень. Методи досліджень екологічного стану геосистеми. Статистичний та графічний аналіз результатів моніторингових досліджень. Картографування результатів моніторингових досліджень. Оцінка екологічного стану навколишнього середовища за результатами географічного моніторингу. Прогнозування та регулювання стану геосистеми на основі даних моніторингових досліджень.

Бібліографія:

Величко О.М., Зеркалов Д.В. Екологічний моніторинг: Навч. посібник. – К.: Наук. світ, 2001. – 205 с.
Волошин І.М. Ландшафтно-екологічні основи моніторингу. – Львів: “Простір М”, 1998. – 356 с.
Долина Л.Ф. Мониторинг окружающей среды и инженерные методы охраны биосферы. – Днепропетровск, 2002. – 285 с.
Мацнєв А.І., Проценко С.Б., Саблій Л.А. Моніторинг та інженерні методи охорони довкілля: Навч. посібник. – Рівне: ВАТ “Рівн. друкарня, 2000. – 504 с.
Мельник А.В., Міллер Г.П. Ландшафтний моніторинг. – К.: Вища шк., 1993. – 152 с.
Моніторинг природних комплексів / С.І. Кукурудза, Н.О. Гумницька, М.С. Нижник та ін. – Львів: Вид. Львів. держ. унів., 1995. – 142 с.
Экологический мониторинг / Под ред. Д.Б. Гелашвили. – Н. Новгород: Изд-во ННГУ, 2000. – 427 с.
Новиков В.И. и др. Методы исследования качества воды водоемов. - М.: Медицина, 1990.
Безуглая Э.Ю. Мониторинг состояния загрязнения атмосферы в городах. – Л.: Гидрометеоиздат, 1986. – 200 с.
Израэль Ю.А. Экология и контроль состояния природной среды. – Л.: Гидрометеоиздат, 1984. – 560 с.

ДИСЦИПЛІНА «РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ»

324 год. (9 кредитів)

Форма контролю – екзамен

І. Пояснювальна записка

1.1. Мета даного курсу - дати знання про формування, розвиток і розміщення історико-географічних районів світу, регіональних відмін у рівнях соціально-економічного розвитку країн, економіко-географічних особливостей розвитку найбільших країн світу, рівня і характеру економічної інтеграції країн.

1.2. Головні завдання курсу - навчити студентів складати опис історико-географічних районів світу, характеризувати регіональні відміни у рівнях соціально-економічного розвитку різних типів країн, складати регіональні комплексні економіко- та соціально-географічні характеристики країн і окремих регіонів, давати аналіз регіональних економіко- і соціально-географічних закономірностей розвитку, давати оцінку сучасного рівня і характеру економічної інтеграції країн.

1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни: Студент зобов’язаний оволодіти знаннями про особливості виділення історико-географічних регіонів світу, давати економіко-географічну оцінку розвитку регіонів, розкривати специфіку регіонального розвитку, характеризувати рівень розвитку окремих держав та прогнозувати напрямки ровитку та оцінювати проблемні питання.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1. Теоретичні і методологічні основи курсу «Регіональна економічна і соціальна географія світу». Регіони Європи.

НЕ 1. 1. Теоретичні засади регіональної економічної і соціальної географії світу.

Об’єкт і предмет регіональної економічної і соціальної географії світу. Основоположні теоретичні базові вчення курсу. Географічні теорії, концепції та гіпотези. Історія розвитку регіональної економічної і соціальної географії світу.

НЕ 1. 2. Методи дослідження.

Історичній, картографічний, порівняльний, статистичний, економіко-математичний, геоінформаційний методи досліджень. Методи спостережень, системного аналізу, економічного районування, дистанційних спостережень. Зв’язок регіональної економічної і соціальної географії світу з іншими науками.

НЕ 1. 3. Політична карта світу.

Базові поняття. Основні періоди та етапи формування політичної карти світу. Типологія країн світу за основними класифікаціями. Міжнародні організації та союзи.

НЕ 1. 4. Економіко-географічна характеристика Західної Європи.

Загальні відомості про регіон. Природні умови і ресурси, населення, господарство. Економіко-географічна характеристика провідних країн Західної Європи: Німеччини, Франції, Великої Британії.

НЕ 1. 5. Економіко-географічна характеристика Північної Європи

Загальні відомості про регіон. Природні умови і ресурси, населення, господарство. Економіко-географічна характеристика провідних країн Північної Європи: Швеція, Норвегія, Фінляндія, Данія.

НЕ 1. 6. Економіко-географічна характеристика Південної Європи.

Загальні відомості про регіон. Природні умови і ресурси, населення, господарство. Економіко-географічна характеристика провідних країн Південної Європи: Італія, Іспанія, Греця.

НЕ 1. 7. Економіко-географічна характеристика Східної та Південно-Східної Європи.

Загальні відомості про регіон. Природні умови і ресурси, населення, господарство. Економіко-географічна характеристика провідних країн Південно-Східної Європи: Польща, Чехія, Угорщина, Країни Алтіїї, Більрусь, Болгарія, Словенія, Молдова, Російська Федерація.

ЗМ 2. Економіко-географічна характеристика регіонів Азії та основних держав.

НЕ 2. 1. Загальна характеристика Азії.

Загальні відомості про регіон. Природні умови і ресурси, населення, господарство.

НЕ 2. 2. Економіко-географічна характеристика Центральної Азії.

Загальні відомості про регіон. Природні умови і ресурси, населення, господарство. Економіко-географічна характеристика провідних країн Центральної Азії: Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Киргизстан.

НЕ 2. 3. Економіко-географічна характеристика Південно-Західної Азії.

Загальні відомості про регіон. Природні умови і ресурси, населення, господарство. Економіко-географічна характеристика провідних країн Південно-Західної Азії: Туреччина, Ізраїль, Іран, Ірак, Саудівська Аравія, ОАЕ, Кувейт, Азербайджан, Грузія, Вірменія, Афганістан.

НЕ 2. 4. Економіко-географічна характеристика Південої Азії.

Загальні відомості про регіон. Природні умови і ресурси, населення, господарство. Економіко-географічна характеристика провідних країн Південної Азії: Індія, Пакистан, Шрі-Ланка.

НЕ 2. 5. Економіко-географічна характеристика Південно-Східної Азії.

Загальні відомості про регіон. Природні умови і ресурси, населення, господарство. Економіко-географічна характеристика провідних країн Південно-Східної Азії: Сінгапур, Малайзія, Індонезія, Таїланд, Бруней, В’єтнам.

НЕ 2. 6. Економіко-географічна характеристика Східної Азії.

Загальні відомості про регіон. Природні умови і ресурси, населення, господарство. Економіко-географічна характеристика провідних країн Східної Азії: Японя, Китай, Південна і Північна Корея, Монголія.

ЗМ 3. Економіко-географічна характеристика регіонів Північної Америки.

НЕ 3. 1. Загальні відомості про регіон Північна Америка.

Економіко-географічне положення. Природні умови і ресурси. Населення. Господарство. Рекреація і туризм.

НЕ 3. 2. Економіко-географічна характеристика Сполучених Штатів Америки і Канади.

Економіко-географічна характеристика США. Економіко-географічна характеристика Канади та Гренландії (Данія).

НЕ 3. 3. Економіко-географічна характеристика Латинської Америки.

Економіко-географічне положення. Природні умови і ресурси. Населення. Господарство. Рекреація і туризм.

НЕ 3. 4. Економіко-географічна характеристика провідних країн Латинської Америки.

Мексика. Центральна Америка і Вест-Індія. Андські країни: Болівія, Венесуела, Еквадор, Колумбія, Перу, Чилі. Країни Амазонії і Ла-Плати: Аргентина, Бразилія, Гайана, Уругвай, Парагвай, Суринам, Гвіана (Фр.)

ЗМ 4. Економіко-географічна характеристика Африки, Австралії та Океанії.

НЕ 4. 1. Загальні відомості про регіон Африка.

Економіко-географічне положення. Природні умови і ресурси. Населення. Господарство. Рекреація і туризм.

НЕ 4. 2. Економіко-географічна характеристика Північної Африки і провідних країн регіону.

Економіко-географічне положення. Природні умови і ресурси. Населення. Господарство. Рекреація і туризм.

НЕ 4. 3. Економіко-географічна характеристика Західної Африки і провідних країн регіону.

Економіко-географічне положення. Природні умови і ресурси. Населення. Господарство. Рекреація і туризм.

НЕ 4. 4. Економіко-географічна характеристика Центральної Африки і провідних країн регіону.

Економіко-географічне положення. Природні умови і ресурси. Населення. Господарство. Рекреація і туризм.

НЕ 4. 5. Економіко-географічна характеристика Східної Африки і провідних країн регіону.

Економіко-географічне положення. Природні умови і ресурси. Населення. Господарство. Рекреація і туризм.

НЕ 4. 6. Економіко-географічна характеристика Південної Африки і провідних країн регіону.

Економіко-географічне положення. Природні умови і ресурси. Населення. Господарство. Рекреація і туризм.

НЕ 4. 7. Загальні відомості про регіон Австралія та Океанія.

Економіко-географічне положення. Природні умови і ресурси. Населення. Господарство. Рекреація і туризм.

НЕ 4. 8. Австралійський Союз.

Економіко-географічне положення. Природні умови і ресурси. Населення. Господарство. Рекреація і туризм.

НЕ 4. 9. Економіко-географічна характеристика Океанії.

Склад та економіко-географічне положення. Природні умови і ресурси. Населення. Господарство. Рекреація і туризм.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:

Основна література

Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу: Навч. посіб. Вид. 2-ге, доп., перероб. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 688 с.
Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу: Посіб. – К.: ВЦ «Академія», 2003. – 688 с.
Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: ВЦ «Академія», 2005. – 704 с.
Дергачев В. А. Мировая зкономика: зкономика зарубежных стран. – М.: Флинта, 2000. - 480 с.
Економічна і соціальна географія світу. Підручник / За ред. Б. Яценка. – К.: Арт.Ек, 1997. – 246 с.
Економічна і соціальна географія світу. Підручник. Вид.2-е / За ред. Є. П. Качана. – Тернопіль: Астон, 1999. – 368 с.
Соціально-економічна географія світу / За ред. С. П. Кузика. – Тернопіль: Підручники і посібники, 1998. – 256 с.
Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни. – К.: Либідь, 2000. – 416 с.

“ФІЗИЧНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ”

Кількість годин: 108 (3 кредити)

Форма контролю – екзамен

1. Пояснювальна записка

1.1. Мета викладання дисципліни

Мета курсу - аналіз компонентної структури природного навколишнього середовища України, розгляд основних сучасних теоретико-методологічних положень фізико-географічного аналізу території, засвоєння теоретичних і практичних питань комплексного фізико-географічного аналізу території України, виявлення регіональних особливостей природних умов України, аналіз екологічних питань стану довкілля, виявлення структури природоохоронного фонду та раціональне використання і охорона природи.

1.2. Завдання вивчення дисципліни

Для вивчення модуля „Фізична географія України” вирішуються наступні завдання:

аналіз компонентної структури природного навколишнього середовища України,;
розгляд основних сучасних теоретико-методологічних положень фізико-географічного аналізу території, засвоєння теоретичних і практичних питань комплексного фізико-географічного аналізу території України;
виявлення регіональних особливостей природних умов України;
аналіз екологічних питань стану довкілля;
виявлення структури природоохоронного фонду та раціональне використання і охорона природи.

1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни

1. Чітко уявляти об’єкт дослідження – територія України.

2. Орієнтуватися у сучасних предметних напрямках географічної науки та методах її дослідження, що апробовані для території України.

3. Обґрунтувати сучасні (новітні) теоретико-методологічні та методичні виміри вивчення природних умов і природних ресурсів України.

4. Використовувати новітні методи дослідження, зокрема а) загальнонаукові (ретроспективний, системний, структурний), б) дисциплінарні (аналіз літературних джерел, природних аналогій, картографічний, статистичний, польових фізико-географічних досліджень), в) міждисциплінарні (моделювання, математичного картографування), ін.

ЗМ 1. Історія дослідження природи України. Геополітичне положення в СЕГ

НЕ 1.1. (Лекція). Мета та завдання курсу ” Фізична географія України”. 4, 5, 8, 11, 12, 13, 24. Виявити особливості та основні аспекти історичного аналізу природи України.

НЕ 1.2. (Лекція).Основні методологічні підходи до вивчення природних умов і природних ресурсів України Лекція. Виявити основні аспекти сучасного географічного аналізу. 7, 9, 10, 14. Визначення ролі і значення компонентного і регіонального аналізу території України. Виявити особливості ландшафтно-генетичного, ландшафтно-антропогенного та конструктивного підходів при вивченні природних умов України.

НЕ 1.3. (Лекція). Геополітичне положення України Виявити геополітичні аспекти України

НЕ 1.4. (Лекція).Історія геологічного розвитку України. Геологічна будова. Тектонічні структури. Корисні копалини Проаналізувати геологічну будову території України. Виявити основні геологічні структури України.

ЗМ №2. Фізико-географічна характеристика території України в СЕГ..

НЕ 2.1. (Лекція). Рельєф України. Основні форми рельєфу. Виявлення орографічних особливостей території України.

НЕ 2.2. (Лекції). Клімат України. Водні ресурси України Аналіз кліматотвірних чинників та метеорологічних елементів території України. Водні ресурси. Поверхневі і підземні води. Чорне та Азовське море.

НЕ 2.3. (Лекція). Виявлення історичних засад вивчення ґрунтового покриву України. Аналіз основних типів ґрунтового покриву. Виявлення переважаючих типів ґрунту Аналіз основних типів ґрунтового покриву України. Охорона ґрунтового покриву. Зміна властивостей ґрунтового покриву в процесі його господарського використання

НЕ 2.4. (Лекції). Основні типи рослинного покриву України.. Історичні засади вивчення ґрунтового покриву України. Рослинний покрив в голоцені.

НЕ 2,5. (Лекція). Аналіз схеми фізико-географічного районування. Типи ландшафтів.. Природні зони України. Схеми 1978, 1982, 2003 років фізико-географічного районування України. Основні таксономічні одиниці фізико-географічного районування.

НЕ 2,6. (Лекція). Аналіз екологічного стану території України. Забруднення компонентів природи. Виявлення екологічно критичних регіонів України. Стан забруднення довкілля

НЕ 2,7. (Лекція). Природоохоронні території України. Території природоохоронного фонду України.

НЕ 2,8. (Лекція). Питання охорони природи та раціональне природокористування Раціональне природокористування в межах природних зон.

Blog

Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича географічний факультет

Содержание

ДИСЦИПЛІНА “ФІЗИЧНА ГЕОГРАФІЯ МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ”