Geum.ru

Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича географічний факультет

Вид материалаДокументы

Содержание


НЕ.2.5. Політичні ідеології
Дисципліна «соціологія»
1.2. Головні завдання курсу
1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни
ДИСЦИПЛІНА “Вища математика”
Вивчення дисципліни здійснюється за 12 змістовними модулями у 3 семестрах.
Змістовний модуль 1.
НЕ 1.2. Системи лінійних рівнянь
НЕ 1.3. Матриці
Змістовний модуль 2.
НЕ 2.2. Скалярний, векторний та мішаний добутки векторів
Змістовний модуль 3.
НЕ 3.2. Площина у просторі
НЕ 3.3. Пряма в просторі
НЕ 3.6. Циліндричні та сферичні координати в просторі
НЕ 3.7. Канонічні рівняння поверхонь 2-го порядку у ПДСК
НЕ 3.8. Конічні та циліндричні поверхні
Змістовний модуль 4.
НЕ 4.2 . Границя функції однієї змінної.
Змістовний модуль 5.
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22

НЕ.2.5. Політичні ідеології


Поняття ідеології та класичні уявлення про неї. Функції політичної ідеології. Державна ідеологія та політичний ідеал. Рівні політичної ідеології. Основні ідейно-політичні течії сучасності. Лібералізм та неолібералізм. Консерватизм та неоконсерватизм. Марксизм та соціал-демократизм. Фашизм та неофашизм. Християнсько-демократична ідеологія. Ідеологічні орієнтації українського суспільства. Національна ідея та ідеологія державотворення в Україні

НЕ.2.6. Політичні конфлікти

Поняття конфлікту як соціального явища. Західна конфліктологія: історичні та теоретичні аспекти. Співвідношення соціального та політичного конфліктів. Політичні інтереси та суперечності як об'єктивні та суб'єктивні передумови виникнення конфліктів. Форми, моделі, типи і функції політичного конфлікту. Джерела та чинники конфліктів. Учасники та сторони конфлікту. Способи врегулювання та управління політичними конфліктами.

НЕ.2.7. Вибори та виборчі системи

Поняття виборів. Класифікація та особливості виборів. Функції виборів у суспільстві. Принципи виборчого права та організація демократичних виборів. Типи виборчих систем. Умови ефективності виборів Проблеми формування виборчої системи України.


Основна література до курсу
  1. Піча В.М., Хома Н.М. Політологія: Конспект лекцій.-К., 1999.
  2. Піча В.М., Хома Н.М. Політологія.- Львів,2001.
  3. Бебик В.М. Політологія: теорія, методологія, практика.- К., 1997.
  4. Брегеда А.Ю. Основи політології.- К., 1997.
  5. Вебер М. Избранные произведения.- М., 1990.
  6. Гаєвський Б. Українська політологія.- К., 1995.
  7. Гелей С., Рутар С. Основи політології.- Львів, 1996.
  8. Гелей С., Рутар С. Політологія.- К., 1999.
  9. Ерышев А.А. История политических и правовых учений.-К., 1998.
  10. История политических и правовых учений/ Под ред. В.С.Нерсесянца.- М., 1995.
  11. Кухта Б. З історії української політичної думки.- К., 1994.
  12. Лазоренко О.В., Лазоренко О.О. Теорія політології: Навч. посібник.- К., 1996.
  13. Мадіссон В.В., Шахов В.А. Політологія міжнародних відносин: Навч. посібник.- К., 1997.
  14. Політологія /За ред. О.Бабкіної, В.Горбатенка.- К., 1998.
  15. Політологія. Кінець XIX – перша половина XX cт.: Хрестоматія /За ред. О.І. Семківа.- Львів, 1996.


ДИСЦИПЛІНА «СОЦІОЛОГІЯ»

Кількість годин: 81 год. (2,5 кредити)

Форма контролю – залік.


І. Пояснювальна записка

1.1. Мета даного курсу: сформувати соціологічне мислення у студентів, підготувати їх до сприйняття і розуміння складних соціальних процесів, що відбуваються в Україні і світі на початку ХХІ століття, привити основні навички вивчення соціальних процесів та явищ на емпіричному рівні.

1.2. Головні завдання курсу полягають в ознайомленні з загальнотеоретичними аспектами соціальної науки, її основними законами і категоріями; вивченні напрямів галузевої соціології; формуванні основних навичок соціологічного дослідження.

1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:

ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1. Методологічні засади соціологічного знання

НЕ 1.1. Соціологія як наука про суспільство. Поняття об’єкта та предмета наукового дослідження. Суспільні відносини як об’єкт соціологічної та інших суспільних наук. Основні підходи до визначення соціології. Специфіка законів і категорій соціології. Структура соціологічного знання. Функції соціології. Місце соціології в системі суспільних наук. Сучасні глобалізаційні процеси і утворення нових спільнот, самовизначень, роль соціології в сучасному суспільстві. Зміна сучасних світоглядних орієнтирів і самоідентифікацій молоді і зміна місця соціології в системі наук. Урізноманітнення політичного життя в Україні і зміна статусу соціології в українському суспільстві.

НЕ 1.2. Виникнення, основні етапи та напрямки соціології. Об’єктивні передумови і фактори виникнення соціології як самостійної науки. Протосоціологічні ідеї. Роль О.Конта у становленні соціології. Основні етапи розвитку соціології. Соціологічний позитивізм О. Конта. Соціологічні вчення Г.Спенсера, К. Маркса, Г.Зіммеля, Е. Дюркгейма, М. Вебера., Ф. Тьоніса. Відкриття матеріалістичного розуміння історії як загальнометодологічної основи вивчення суспільства та історії. Основні напрямки класичної соціології (друга пол. ХІХ – поч. ХХ ст.). Причини появи у ХХ ст. різних соціологічних учень. Основні школи та концептуальні напрямки сучасної західної соціології Основні етапи розвитку соціології в Україні. Соціологічні ідеї представників української соціології другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Особливості розвитку вітчизняної соціології у ХХ ст. Розвиток української соціології в еміграції. Українська соціологія сьогодні: стан, перспективи.

НЕ 1.3. Суспільство як соціальна система. Поняття суспільства та його типологія, теорії походження. Характерні особливості сучасного суспільства. Соціальні групи як основні елементи соціальної структури. Класифікація соціальних груп. Соціальні інститути та організації: класифікація, функції.


НЕ 1.4. Соціальна структура та соціальна стратифікація суспільства. Соціальна стуктура суспільства та її основні елементи, характеристика системи зв’язків між основними елементами соціальної структури суспільства. Соціальні статуси та статусні групи в соціальній структурі. Роль символів соціальних статусів в соціальній мобільності сучасного суспільства. Сутність та характеристика соціальної стратифікації. Історичні типи та види соціальної стратифікації сучасного суспільства. Критерії та показники соціальної стратифікації. Діалектика соціальної інтеграції та соціальної диференціації українського суспільства. Поняття соціальної мобільності, її типи та фактори. Соціальна структура сучасного українського суспільства: стан проблеми. Трансформація соціальної структури українського суспільства. Проблеми соціальної мобільності в українському суспільстві. Соціальна політика як фактор стабілізації суспільного життя: мета, напрямки, пріоритети соціальної політики української держави на сучасному етапі соціальної трансформації українського суспільства.

ЗМ 2. Соціологічні теорії середнього рівня

НЕ 2.1. Особистість у системі соціальних зв’язків. Особистість як предмет соціологічного аналізу, основні напрями дослідження особистості в соціології. Особистість як суб’єкт і об’єкт соціальних відносин суспільства. Соціальний процес становлення та розвитку особистості. Соціологічні теорії особистості. Соціологічна структура особистості. Система потреб, інтересів, мотивів, стимулів, ціннісних орієнтацій, соціальних установок, соціальних позицій в процесі самореалізації особистості. Соціологічна типологія особистості. Шляхи взаємодії особистості і сучасного українського суспільства. Проблеми ефективності соціальної активності особистості в українському суспільстві. Соціалізація особистості в українському суспільстві: сутність, фактори, механізми.

НЕ 2.2. Соціологія сім’ї та гендерні дослідження. Сім’я як об’єкт соціологічного аналізу. Предмет соціології сім’ї як спеціальної соціологічної теорії. Соціальні особливості становлення, функціонування та розвитку сім’ї в системі соціальних відносин. Аналіз основних аспектів функціонування інституту сім’ї в конкретно-історичному типі суспільства: умови та спосіб життя сім’ї, етапи життєвого циклу сім’ї. Основні функції та форми сучасної сім’ї. Стан і тенденції розвитку сучасних шлюбно-сімейних відносин в Україні. Основні причини розлучень в Україні. Соціально-психологічні фактори виявлення та усунення внутрісімейних конфліктів. Соціокультурні фактори стабілізації та гармонізації шлюбно-сімейних відносин в українському суспільстві. Соціальні проблеми функціонування молодої сім’ї. Демографічна ситуація в Україні, її ускладнення і загострення на сучасному етапі.

НЕ 2.3. Соціологія культури і науки. Культура як предмет наукового та філософського пізнання. Культура в системі соціологічного знання, емпіричний рівень дослідження культури в соціології. Соціологічний зріз структури культури. Елітарна й масова культури, роль масової культури в трансформації духовного обличчя сучасної молодої людини. Соціокультурні аспекти глобалізації. Проблеми збереження національної ідентичності української культури в епоху глобалізації. Процеси трансформації української культури в умовах ринкових перетворень і необхідність збереження її гуманістичного потенціалу. Історія виникнення і розвитку науки. Соціальні функції науки. Проблеми розвитку вітчизняної науки.

НЕ 2.4. Організація та проведення соціологічного дослідження. Соціологічне дослідження як спосіб поєднання теоретичного та емпіричного рівнів соціально-наукового знання. Проблема, об’єкт і предмет дослідження. Мета, завдання, цілі, гіпотези соціологічного дослідження. Інтерпретація й операціоналізація основних понять соціалогічного дослідження. Програма дослідження як його організаційне підгрунтя. Поняття генеральної та вибіркової сукупності. Одиниці добору й одиниці спостереження. Репрезентативність і принципи формування вибіркової сукупності. Типи, механізми й обсяги вибірки. Метод як система формалізованих правил збору первинної соціологічної інформації. Класифікація методів проведення соціологічного дослідження. Якісні і кількісні методи збирання інформації. Особливості, пізнавальні можливості, недоліки методів соціологічного дослідження: опитування, аналіз документів, спостереження, соціальний експеримент, експертні оцінки, соціометрія, соціальний моніторинг. Обробка соціологічної інформації. Соціальна інженерія. Підготовка польових працівників (анкетерів, інтерв’юерів) і контроль якості їх роботи. Практичне значення конкретних соціологічних досліджень.


ІІІ. Література до вивчення курсу:

1. Дворецька Г.В. Соціологія: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 1999. – 340с.

2. Дворецька Г.В. Соціологія Навч. посіб. – 2-е вид. – К.: КНЕУ, 2002. – 472с.

3. Зарубежная социология ХХ ст. Хрестоматия. Тексты / Под ред. В.Г. Городяненко. – Днепропетровск: ДНУ, 2001. – 336с.

4. Захарченко М.В., Погорілий О.І. Історія соціології (від античності до початку 20 ст.), - К.: Либідь, 1993. – 336с.

5. Некрасов А.И. Основы социологии: конспект лекций. – Харьков, ООО «Одисей», 2002. – 256с.

6. Соціологія. Навч. пос. – К.: НАУ, 2003. – 204с.

7. Піча В.М. Соціологія. Навч. пос. – К.: Каравела, 1999. – 248с.

8. Радугин А.А., Радугин К.А. Социология: курс лекций. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Центр, 2003. – 224с.

9. Система социологического знания: Учеб. пособие / Сост. Г.В. Щекин. – 4-е изд. – К.: МАУП, 2001. – 179с.

10. Соціологія: Курс лекцій / За ред. М. Пічі. – 2-е вид. – Львів: „Новий світ - 2000”, 2002. – 248с.

11. Соціологія: Підр. / За ред. В.Г. Городяненка. – 2-е вид. – К.: Академія, 2002. – 560с.

12. Соціологія: Навч. посіб. / За ред. С.О.Макєєва. – 2-е вид., випр. і доп. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2003. – 455с

13. Социология: Учеб. для вузов / Под. ред. проф. В.Н. Лавриненко. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2003. – 407с.

ІІ. ЦИКЛ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВОЇ ПІДГОТОВКИ
ДИСЦИПЛІНА “Вища математика”


162 год. (4,5 кредити)

Форма контролю – екзамен.


Мета і завдання курсу полягає у забезпеченні ґрунтовного засвоєння теоретичних і практичних розділів курсу вищої математики, сприяти формуванню навичок у застосуванні основних методів вищої математики, зокрема, методів лінійної алгебри, аналітичної геометрії, диференціального та інтегрального числення, теорії поверхонь, теорії ймовірностей, сферичної тригонометрії тощо.

Компетенції: студенти повинні не тільки знати основні поняття та твердження програмного матеріалу, але й уміло їх застосовувати до розв’язання задач, які зустрічаються на практиці за обраною спеціальністю.

Знання, які студент повинен одержати у результаті вивчення курсу вища математика, відіграють важливу роль у процесі його навчання в університеті. Вони необхідні для вивчення загальнотеоретичних і спеціальних дисциплін.

Вивчення дисципліни здійснюється за 12 змістовними модулями у 3 семестрах.

Форми контролю: 1 семестр – іспит, 2 семестр – залік, 3 семестр – іспит.


ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1.

Елементи лінійної алгебри

НЕ 1.1. Визначники

Визначники 2-го і 3-го порядків та їх властивості. Розклад визначника за елементами рядка або стовпця. Поняття про визначники вищих Означення визначників другого порядку. Означення визначників третього порядку. Властивості визначника про два однакових рядки, пропорційні рядки, про рядок з нулів. Означення доповняльного мінора, алге­б­ра­­їчного до­пов­нення елемента визначника. Властивість про "фаль­­шивий" розклад ви­знач­ника (розклад за елементами одного рядка, які помножаються на алгебраїчні доповнення до елементів іншого рядка визначника). Властивості визначника про рядок з елементів, що подано у вигляді суми. Поняття транспонування визначника. Властивості визначника, коли до одного рядка додають інший, помножений на довільне число, про перестановку двох рядків. Означення доповняльного мінора, алге­б­ра­­їчного до­пов­нення елемента визначника. порядків

НЕ 1.2. Системи лінійних рівнянь

Основні означення. Розв′язування систем лінійних рівнянь за формулами Крамера. Однорідна система лінійних рівнянь. Система лінійних рівнянь з n невідомими. Роз­в'я­зок системи. Су­міс­на, не­су­місна, оз­на­чена, неозначена системи. Екві­валентні сис­те­ми. Мат­риця сис­теми рівнянь. Дослідження системи трьох рівнянь з трьома невідомими за допомогою теореми Крамера.

НЕ 1.3. Матриці

Поняття матриці. Додавання матриць, множення на число, множення матриць. Поняття рангу матриці. Алгоритм знаходження рангу матриці (окантовуючі мінори). Невироджена матриця. Алгоритм знаходження оберненої матриці та умови її існування. Матричний спосіб розв’язування системи рівнянь. Метод Гауса розв′язування систем лінійних рівнянь.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2.

Елементи векторної алгебри

НЕ 2.1. Вектори і лінійні дії над ними. Системи координат

Поняття декартової системи координат на прямій, площині та в просторі. Координати напрямленого відрізка. Координати точки. Координати вектора через координати його кінців. Поняття вектора, нульового вектора, рівних векторів. Дов­жина вектора. Означення колінеарних векторів. Поняття про лінійну комбінацію век­­­то­рів. Лі­ній­на залежність та незалежність системи п векторів. Випадок колінеарних та компланарних векторів у просторі (означення та властивості). Опе­рації над векторами, їх влас­тивості (множення вектора на число, додавання та від­німання векторів).

НЕ 2.2. Скалярний, векторний та мішаний добутки векторів

Поняття скалярного добутку векторів, скалярного квадрату. Властивості скалярного добутку. Умова орто­го­наль­ності двох векторів. Кут між векторами. Який кут утворюють вектори, скалярний добуток яких більший (менший) від нуля. Означення векторного добутку. Векторний добуток колінеарних векторів. Алгебраїчні властивості векторного добутку. Твердження про знаходження координат векторного добутку. Геометрична властивість векторного добутку. Мішаний добуток векторів, його властивості. Геометрична властивість мішаного добутку. Обчислення мішаного добутку. Компланарні вектори. Подвійний векторний добуток.


ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 3.

Елементи аналітичної геометрії

НЕ 3.1. Пряма на площині

Канонічне та параметричне рівняння прямої на площині. Рівняння прямої, що проходить через дві задані точки. Рівняння прямої у відрізках. Кут між прямими. Взаємне розміщення прямих на площині. Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом. Віддаль від точки до прямої на площині. Умова перпендикулярності та паралельності двох прямих на площині.

НЕ 3.2. Площина у просторі

Рівняння площини у просторі (всі види рівнянь). Неповні рівняння площини. Поняття головного вектора площини у просторі. Умова належності чотирьох точок одній площині. Взаємне розміщення площин. Кут між площинами. Відстань від точки до площини. Поняття головного вектора площини. Рівняння площини, що проходить через задану точку та із заданим головним вектором. Рівняння площини у відрізках.

НЕ 3.3. Пряма в просторі

Різні види рівнянь прямої в просторі. Взаємне розміщення прямих у просторі. Кут між прямими. Загальне рівняння прямої у просторі. Напрямний вектор прямої, заданої загальним рівнянням. Віддаль від точки до прямої. Канонічне та параметричне рівняння прямої у просторі.

НЕ 3.4. Пряма і площина в просторі

Взаємне розміщення прямої і площини в просторі. Кут між прямою і площиною у просторі.

НЕ 3.5. Канонічні рівняння ліній другого порядку

Канонічне рівняння кола, його означення. Канонічне рівняння еліпса, його означення. Канонічне рівняння гіперболи, її означення. Канонічне рівняння параболи, її означення.

НЕ 3.6. Циліндричні та сферичні координати в просторі

Циліндричні координати в просторі. Сферичні координати в просторі. Зв’язок між декартовими координатами точки та циліндричними і сферичними координатами. Застосування в географії.

НЕ 3.7. Канонічні рівняння поверхонь 2-го порядку у ПДСК

Сфера, еліпсоїд, однопорожнистий та двопорожнистий гіперболоїди, еліптичний та гіперболічний параболоїди, конус, еліптичний, гіперболічний та параболічний циліндри. Рівняння деяких вивчених поверхонь у циліндричні та сферичній системах координатах.

НЕ 3.8. Конічні та циліндричні поверхні

Поняття конічних та циліндричних поверхонь. Плоскі перерізи еліптичного, гіперболічного та параболічного циліндрів. Криві другого порядку – плоскі перерізи кругового конуса.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 4.

Функції однієї змінної

НЕ 4.1. Функції однієї змінної: основні означення

Поняття функції, область визначення та множина значень. Способи задання функцій. Графік функції. Монотонність, періодичність, парність та непарність функції. Обернені функції. Класифікація елементарних функцій.

НЕ 4.2 . Границя функції однієї змінної.

Числова послідовність. Границя змінної величини та функції. Нескінченно малі величини та їх властивості. Основні теореми про границі. Число е. Чудова границя.

НЕ 4.3. Неперервність функції однієї змінної

Неперервність функції. Класифікація точок розриву. Основні теореми про неперервність функції.


ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 5.

Диференціальне числення функції однієї змінної

НЕ 5.1. Диференціальне числення функції однієї змінної

Означення похідної. Похідні від найпростіших елементарних функцій. Таблиця похідних. Правила диференціювання. Похідна складеної функції та оберненої функції. Похідні вищих порядків. Диференціал функції його геометричний зміст. Диференціали вищих порядків. Застосування похідної у геометрії, фізиці.

НЕ 5.2. Основні теореми диференціального числення функції однієї змінної

Правило Лопіталя. Ознаки сталості, монотонності, опуклості та вгнутості функції. Формули Тейлора та Маклорена. Екстремум функції. Необхідна умова екстремуму. Достатні умови екстремуму (з використанням 1-ї похідної, 2-ї похідної та формули Тейлора). Найбільше та найменше значення функції. Асимптоти функції та точки перегину. Загальна схема дослідження функції та побудови її графіка.


ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 6.

Інтегральне числення функції однієї змінної

НЕ 6.1. Невизначений інтеграл.

Первісна та невизначений інтеграл Основні властивості. Таблиця основних невизначених інтегралів. Основні методи інтегрування (заміна змінної, інтегрування частинами).

НЕ 6.2. Комплексні числа

Поняття комплексного числа. Дії над комплексними числами та їх властивості.

НЕ 6.3. Інтегрування деяких класів функцій

Інтегрування раціональних виразів. Інтегрування найпростіших ірраціональностей. Інтегрування виразів, які містять тригонометричні та показникові функції.

НЕ 6.4. Визначений інтеграл.

Означення та умови існування визначеного інтеграла. Властивості визначеного Інтеграла з верхньою змінною межею. Обчислення визначеного інтеграла (формула Ньютона-Лейбніца, інтегрування частинами, заміна змінної).

НЕ 6.5. Невласні інтеграли

Невласні інтеграли з нескінченними межами інтегрування та від необмежених функцій

НЕ 6.6. Застосування визначеного інтеграла

Обчислення площ плоских фігур, довжини дуги кривої, об’єму тіла за відомим поперечним перерізом. Деякі застосування визначеного інтеграла у прикладних задачах.


ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 7.

Функції багатьох змінних

НЕ 7.1. Неперервність функції багатьох змінних

Область визначення функції багатьох змінних. Границя функції декількох змінних. Неперервність.

НЕ 7.2. Диференціальне числення функції багатьох змінних

Похідні та диференціали функцій багатьох змінних. Частинні диференціали, повний диференціал. Формула наближеного обчислення значення функції багатьох змінних у заданій точці. Похідні та диференціали вищих порядків.

НЕ 7.3. Подвійні інтеграли

Означення подвійного інтеграла та його властивості. Зведення подвійного інтеграла до повторного.


ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 8.

Кратні та криволінійні інтеграли

НЕ 8.1 Подвійні інтеграли

Означення подвійного інтеграла та його властивості. Зведення подвійного інтеграла до повторного. Заміна змінних у подвійному інтегралі.

НЕ 8.2. Криволінійні інтеграли

Криволінійні інтеграли 1-го роду та їх властивості. Криволінійні інтеграли 2-го роду та їх властивості.


ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 9.

Ряди

НЕ 9.1 Числові ряди

Числові ряди. Основні означення та поняття. Геометрична прогресія. Гармонійний ряд. Найпростіші властивості числових рядів. Ряди з додатними членами. Достатні ознаки збіжності: ознаки порівняння; ознаки Даламбера, Коші; інтегральна ознака.

Знакозмінні ряди. Ознака Лейбніца.

НЕ 9.2. Функціональні ряди

Поняття про функціональний ряд. Область збіжності функціонального ряду.

Степеневі ряди. Розклад функції у степеневий ряд.


ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 10.

Диференціальні рівняння

НЕ 10.1. Лінійні диференціальні рівняння першого порядку.

Задачі, що приводять до диференціальних рівнянь. Існування розв`язку диференціального рівняння першого порядку. Загальний розв`язок та загальний інтеграл. Найпростіші диференціальні рівняння 1-го порядку.

НЕ 10.2. Лінійні диференціальні рівняння другого порядку.

Диференціальні рівняння 2-го порядку. Загальний розв`язок лінійних однорідних рівнянь 2-го порядку. Лінійні однорідні та неоднорідні рівняння 2-го порядку зі сталими коефіцієнтами.


ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 11.

Теорія ймовірностей

НЕ 11.1. Випадкові події

Аксіоми теорії імовірності. Класичне означення імовірності. Випадкові події. Поняття умовної ймовірності та її властивості. Основні теореми теорії ймовірностей. Формули повної ймовірності та Бейєса. Застосування формул. Приклади.

Схема незалежних випробувань та розподіл Бернуллі. Геометричний розподіл імовірностей. Відсутність післядії. Локальна та інтегральна теореми Лапласа, теорема Пуассона, теорема Бернуллі. Застосування теорем в розв’язуванні задач. Функція Лапласа.

НЕ 11.2. Випадкові величини

Поняття випадкової величини. Формалізація поняття. Основні теореми про випадкові величини. Функція розподілу випадкової величини. Закон розподілу. Властивості функції розподілу. Дискретні та неперервні випадкові величини. Щільність розподілу неперервної випадкової величини. Властивості щільності. Математичне сподівання та дисперсія випадкової величини. Основні властивості.


ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 12.

Елементи сферичної тригонометрії

НЕ 12.1. Сферичний трикутник

Означення сферичного трикутника, його елементи. Знаходження внутрішніх кутів, периметра та площі. Основні властивості сферичного трикутника. Тригранний кут.

НЕ 12.2. Застосування сферичної тригонометрії у географії

Залежність між елементами сферичного трикутника. Основні формули для елементів сферичного трикутника. Застосування у географії


Основна література

  1. Кудрявцев В. А., Демидович Б. П.Краткий курс высшей математики: Учебное пособие. – М.: Наука, 1978. – 623 с.
  2. Барвин И. И. Высшая математика: Учебное пособие. – М.: Просвещение, 1980. – 384 с.
  3. Дубовик В. П., Юрик І. І. Вища математика. – К. А.С.К., 2001. – 648 с.
  4. Минорский В. П. Сборник задач по высшей математике: Учебное пособие. – М.: Наука, 1987. – 349 с.
  5. Лавренчук В. П., Готинчан Т. І., Дронь В. С., Кондур О.С. Вища математика: Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2000. – 208 с.
  6. Лавренчук В.П., Мартинюк О.В., Настасієв П.П., Олійник Н.П. Вища математика. Загальний курс. Ч.1. Лінійна алгебра й аналітична геометрія: Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2006. – 178 с.
  7. Лавренчук В.П., Мартинюк О.В., Настасієв П.П. Вища математика. Загальний курс. Ч.2. Математичний аналіз і диференціальні рівняння: Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2006. – 319 с.
  8. Гудименко, Борисенко Д. М. та інші. Збірник задач з вищої математики: Навчальний посібник – К.: видавництво Київського університету, 1967. – 327 с.
  9. Самнер Г. Математика для географов. – М.: Прогресс, 1981. –296 с.
  10. Гмурман В.Е. Теория вероятностей и математическая статистика. – М.: Высшая школа, 1999. – 479 с.
  11. Гмурман В.Е. Руководство к решению задач по теории вероятностей и математической статистике. Учебн. пособие для втузов. – М.: Высшая школа, 1998. – 400 с.



ДИСЦИПЛІНА «Інформатика»


Кількість годин: 81 год. (2,5 кредити)

Форма контролю –екзамен.


Вивчаючи дисципліну, студенти вивчатимуть основи прийомів практичного креслення й видами креслень, такими як будівельні, машинобудівні й багатьма іншими; набути практичних навичок для роботи з середовищами AutoCAD, ArchiCAD; працювати у локальній (Intranet) та глобальній (Internet) комп'ютерній мережі. Основне призначення системи AutoCAD - створення креслень для проектів різних споруд. Це можуть бути споруди загального призначення – п’яти поверхова жила будівля, металургійний завод й т.д., або проекти різних вузлів, а також розробка генеральних планів та макетів.

Мета курсу: вивчення теоретичних основ і принципів для освоєння можливостей автоматизації процесу розробки проектної й конструкторської документації. Вивчення дисципліни дає основу для засвоєння можливостей використання комп'ютерної техніки в спеціальних методах вивчення та аналізу архітектурних та будівельних норм, правил та проектування.

Студент повинен знати: основи інформатики (робота в середовищі Windows), логічну схему функціонування ЕОМ, апаратне й програмне (базове, системне, службове та прикладне) забезпечення комп'ютера на прикладі операційної системи Windows та пакета Microsoft Office, основи автоматизованої обробки архітектурно-будівельної інформації, СКДЄ, СНіП, будівельні норми та правила.

Студент повинен вміти: працювати в операційній системі Windows, використовувати засоби роботи в локальній мережі та в мережі Internet.

Студенти повинні оволодіти програмним матеріалом, підготувати реферат і виступити з доповіддю на семінарі, виконати лабораторні роботи по практичній частині курсу.

Вивчення дисципліни здійснюється за двома змістовними модулями:


Змістовий модуль 1

«Апаратне забезпечення ПК, Робота в AutoCAD»


НЕ 1.1. Поняття операційної системи. Класифікація ОС. Апаратні частини ПК.

Поняття операційної системи. Еволюція розвитку операційних систем. Функції операційних систем. Класифікація ОС. Перефірийні пристрої. Пристрої вводу. Пристрої виводу.

НЕ 1.2. Основи роботи з AutoCAD

AutoCAD задачі які вирішуються за допомогою нього. Елементи екрану AutoCAD. Системі координат AutoCAD. Багатокутник, прямокутник, кільце в AutoCAD.

НЕ 1.3. Робоче поле та елементарні фігури AutoCAD

Об’єктні прив’язки AutoCAD. Основні типи графічних об’єктів AutoCAD. Відрізок, пряма, мультилінія в AutoCAD. Коло, еліпс, дуга в AutoCAD. Сплайн в AutoCAD. Текст в AutoCAD.

НЕ 1.4. Текстова строка та робота зі слоями Autocad

Відстежування в AutoCAD. Командна строка AutoCAD. Робота зі слоями в AutoCAD

НЕ 1.5. Основи роботи в ArchiCAD

Робочий простір в ArchiCAD. Основні інструменти в ArchiCAD.

НЕ 1.6. Робочий простір ArchiCAD

Вікно інформації в ArchiCAD. Вікно управління та координат в ArchiCAD.


Змістовий модуль 2

«Робота в пакеті архітектурного моделювання ArchiCAD»

НЕ 1.7. Редагування креслень ArchiCAD

Редагування та коментування в ArchiCAD. Методи створення дублікатів в ArchiCAD.

НЕ 1.8. Редагування елементів креслення ArchiCAD

Масштабування в ArchiCAD. Розтягнення в ArchiCAD. Робота з текстом в ArchiCAD. Розмірні лінії в ArchiCAD.

НЕ 1.9. Тонке налаштування параметрів ArchiCAD

Настроювання параметрів в ArchiCAD. Задання та зміна параметрів креслення в ArchiCAD. Робота зі слоями в ArchiCAD. Швидкі вигляди в ArchiCAD.

НЕ 1.10. Створення даху в ArchiCAD

Створення купольного даху в ArchiCAD. Створення скатного даху в ArchiCAD. Створення циліндричного даху в ArchiCAD. Лінійні форми в ArchiCAD. Створення та редагування бібліотек в ArchiCAD. Редагування матеріалів в ArchiCAD.

НЕ 1.11. Створення збірних креслень та сумісна робота в ArchiCAD

Параметри візуалізації в ArchiCAD. Фотографії в ArchiCAD. Калькуляція в ArchiCAD. Реєстр вікон та дверей в ArchiCAD. Креслення PlotMaker в ArchiCAD. Спільна робота над проектами в ArchiCAD. Збереження проекту ArchiCAD у вигляді архіву


Основна література до дисципліни:
  1. Бергхаузер Т., Шлив П. Система автоматизированного проектирования AutoCAD: Справочник: Пер. с англ. - М.: Радио и связь, 1989. - 256 с.: ил.
  2. Геснер Р., Бойс Дж. Автокад для начинающих. Часть 1. - Казань: ГАРМОНИЯ Комьюникейшнз, 1993. - 287 с.: ил.
  3. Аугер В. AutoCAD 11.0 : Пер. с нем. - К.: Торгово-издательское бюро DHV, 1993. - 320 с.: ил.
  4. Греков Владислав Эдуардович [Подробнее о книге Скоростное освоение AutoCAD]. — 2008.
  5. Свет В.Л. AutoCAD: Язык макрокоманд и создание кнопок. — СПб.: «БХВ-Петербург», 2004. — С. 320. — ISBN 5-94157-392-8
  6. Полещук Н.Н. AutoCAD 2004: разработка приложений и адаптация. — СПб.: «БХВ-Петербург», 2004. — С. 624. — ISBN 5-94157-424-X
  7. Зуев С.А., Полещук Н.Н. САПР на базе AutoCAD — как это делается. — СПб.: «БХВ-Петербург», 2004. — С. 1168. — ISBN 5-94157-344-8
  8. Эллен Финкельштейн AutoCAD 2008 и AutoCAD LT 2008. Библия пользователя = AutoCAD 2008 and AutoCAD LT 2008 Bible. — М.: «Диалектика», 2007. — С. 1344. — ISBN 978-5-8459-1310-4
  9. Дэвид Бирнз AutoCAD 2009 для "чайников" = AutoCAD 2009 For Dummies. — М.: «Диалектика», 2008. — С. 412. — ISBN 978-5-8459-1444-6
  10. Бондаренко Сергей Валериевич AutoCAD для архитекторов. — М.: «Диалектика», 2009. — С. 592. — ISBN 978-5-8459-1491-0
  11. Интернет учебник "ArchiCAD 12 учебник по новым функциям". Видео + учебные проекты. Graphisoft, 2008.
  12. С. Титов. «ArchiCAD 7.0». М, «Кудиц-образ», 2002
  13. А. Л. Ланцов. «ArchiCAD 8.x и его окружение». М, «Кудиц-образ», 2005
  14. Документация по программе ArchiCAD12.
  15. Титов С. ArchiCAD 11. Справочник с примерами. — М: «КУДИЦ-ПРЕСС», 2008. — С. 600.
  16. Ланцов А. Л. Компьютерное проектирование в архитектуре. ArchiCAD 11.. — СПб: «ДМК-Пресс», 2007. — С. 800.
  17. Документация к программе ArchiCAD 12 (язык Русский. Поставляется вместе с программой в виде книг вместе с коммерческим дистрибутивом. В виде PDF документации с web пакетом)
  18. АrchiСAD 12 Руководство по проведению расчётов.




ДИСЦИПЛІНА „ФІЗИКА З ОСНОВАМИ ГЕОФІЗИКИ”


Кількість годин: 81 год. (2,5 кредити)

Форма контролю –екзамен.


Фізика вивчає найпростіші та найзагальніші властивості матерії та форми її існування. Фізика має велике загальнонаукове значення як одна із галузей інтелектуальної діяльності людини, що формує сучасне світосприйняття і світорозуміння, сприяє розвитку мислення, створенню бази наукових основ для вивчення всіх природничих дисциплін.

МЕТА ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Мета вивчення предмету полягає в тому, щоб представити студентам фізичну теорію як узагальнення спостережень, практичного досвіду та експерименту. Сприяти формуванню світогляду студентів на основі сучасних досягнень науки і техніки, глибокому розумінню явищ і процесів навколишнього природного середовища.

КОМПЕТЕНЦІЇ, ЯКІ НЕОБХІДНО РОЗВИВАТИ В РЕЗУЛЬТАТІ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Студент повинен:

мати уявлення:
  • про характер і фізичний зміст природних явищ;

знати і уміти використовувати:
  • закони фізики – їх формулювання та короткий запис у вигляді формул;
  • сучасні методики вимірювання фізичних величин;

мати навички:
  • проведення, оформлення і оцінки результатів фізичного експерименту

вміти:
  • використовувати набуті знання для розв’язку фізичних задач на практиці;
  • будувати структурно-логічні схеми при вивченні фізичних явищ та законів;
  • користуватися вимірювальними приладами;


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

„МЕХАНІКА”

НЕ 1.1. Кінематика точки і твердого тіла

НЕ 1.2. Закони динаміки. Сили інерції.

НЕ 1.3. Закон збереження енергії.

НЕ 1.4. Елементарна динаміка твердого тіла.

НЕ 1.5. Елементи механіки рідин і газів

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

„МОЛЕКУЛЯРНА ФІЗИКА І ТЕРМОДИНАМІКА”

НЕ 2.1. Молекулярно-кінетична теорія ідеальних газів.

НЕ 2.2 . Основи термодинаміки.

НЕ 2.3 . Реальні гази

НЕ 2.4 . Загальна характеристика рідкого стану. Поверхневий натяг

НЕ 2.5 . Теплоємність, теплопровідність, теплове розширення твердих тіл.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3

„ЕЛЕКТРИКА І МАГНЕТИЗМ”

НЕ 3.1. Електростатика.

НЕ 3.2 . Постійний електричний струм.

НЕ 3.3 . Стаціонарне магнітне поле. Магнетики.

НЕ 3.4 . Електромагнітна індукція. Змінний струм.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4

„ОПТИКА, ЕЛЕМЕНТИ АТОМНОЇ ТА ЯДЕРНОЇ ФІЗИКИ”

НЕ 4.1. Інтерференція світла.

НЕ 4.2 . Дифракція світла.

НЕ 4.3 . Поляризація світла.

НЕ 4.4 . Будова та властивості атома і атомного ядра.


Література по курсу

  1. Венгренович Р.Д., Стасик М.О., Давидович В.О., Лопатню І.О. Курс фізики. Ч1 Чернівці: ЧНУ, 2007
  2. Венгренович Р.Д., Стасик М.О. Курс фізики. Ч2 Чернівці: ЧНУ, 2008І.М.Кучерук, І. Т. Горбачук. Загальна фізика. Київ.: Вища шкода, 1990.
  3. Т.И. Трофимова. Краткий курс физики.:М.,Выс. Школа, 2001.
  4. И. В. Савельев. Курс общей физики. М.: Наука, т.І-1 II, 1968-1982р.
  5. А. Н. Матвеев. Общий курс физики. М.: 5т.1993.
  6. Б. М. Яворський, А. А. Детлаф,Л. Б.Милковська, Г. П. Сергеєв. Курс фізики. К.: Вища школа, т.1-111,1970.
  7. Г. Ф. Бушок, Г.Ф. Півень. Курс фізики. К.: Вища школа, ч.І,ІІ,1969-1972.
  8. Р. Й. Грабовский. Курс физики. М.: Высшая школа, 1974.
  9. Г.А.Зисман.О.М.Тодес.Курс общей физики. М.: Наука,, т. І-1 II, 1968.
  10. В. С. Волькенштейн. Сборник задач по общему курсу физики. М.: Наука, 1969.
  11. А. Г. Чертов, А. А. Воробьев. Задачник по физике. М.: Высшая школа, 1988.
  12. Т.И. Трофимова, З.Г. Павлова. Сборник задач по курсу физики с решениями. М.: Высшая школа, 2003.-600 с.


ДИСЦИПЛІНА «ХІМІЯ З ОСНОВАМИ ГЕОХІМІЇ»


Кількість годин: 81 год. (2,5 кредити)

Форма контролю –екзамен.


Мета вивчення дисципліни – сформувати розуміння основ хімії як науки про перетворення речовин необхідні в географічних дослідженнях, пов’язаних із глобальним потеплінням клімату і еволюцією всієї природи. Надати студентам базові знання про будову атома, молекул та можливі міжмолекулярні взаємодії як основу для формування матеріалістичного світогляду. Створити для майбутніх викладачів наукову і методичну базу, що дасть їм можливість використати отримані знання в своїй професійній діяльності.

Завдання вивчення дисципліни
  • Сформувати у студента базові знання про властивості і хімічні перетворення неорганічних (мінеральних) речовин у природних середовищах.
  • Показати взаємозв’язок багатьох галузей промисловості із хімією (металургія, машинобудування., транспорт, промисловість будівельних матеріалів, сільське господарство, медицина тощо).
  • Сформувати екологічне мислення та розуміння природи основних джерел антропогенного забруднення довкілля.
  • Навчити студентів проводити обчислення за рівняннями реакцій, що відбуваються у водному середовищі та газовому стані.

Компетенції, якими повинен оволодіти студент:

Студент повинен знати:
  • основні визначення (атом, молекула, моль, молярна маса, реакція нейтралізації тощо);
  • особливості фізичних і хімічних властивостей кислот, основ, солей, оксидів та їх класифікацію;
  • структуру, властивості і застосування основних електролітів у техніці, медицині, біології, охороні оточуючого середовища;
  • природу фізико-хімічних перетворень електролітів у водних розчинах (диспергування, електролітична дисоціація, гідроліз, розчинність тощо).

Студент повинен уміти
  • працювати з навчальною, науково-популярною, монографічною літературою і поточною науковою ІНТЕРНЕТ-інформацією з хімії;
  • виконувати в лабораторних умовах практичні роботи по одержанню та дослідженні властивостей хімічних сполук
  • вміти розрахувати концентрацію розчинів (масову частку, молярну концентрацію)
  • підбирати коефіцієнти (урівнювати) для окисно-відновних реакцій.


Методика викладання та методи навчання: лекції, лабораторні роботи, семінари, консультації (індивідуальні, групові).

Оцінювання: контрольні роботи, тестове опитування, письмовий іспит.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

”хімія з основами геохімії” (частина І „Хімія”)