Geum.ru

1. Поняття діагностики банкрутства підприємства

Вид материалаДокументы

Содержание


3.4 Визначення імовірності банкрутства за допомогою експертних моделей діагностики банкрутства .
3.5 Визначення імовірності банкрутства на основі рейтингових систем оцінки фінансового стану.
Кп.л - коефіцієнт поточної ліквідності; Кп.л >2 Кі
Подобный материал:
1   2   3

3.4 Визначення імовірності банкрутства за допомогою експертних моделей діагностики банкрутства .

Визначення імовірності банкрутства за допомогоюметоду бальної оцінки А-рахунок (А-score).

Ця модель була розроблена англійським викладачем Джоном Аргенті, він припустив, що процес, який призводить до банкрутства, є тривалим в часі, впродовж якого в діяльності підприємства виявляються загальні ознаки, що можуть бути поділені на три групи, відповідно до трьох стадій банкрутства:
  • Недоліки в діяльності;
  • Здійснені помилки;
  • Наближуваний симптом неплатоспроможності.

Кожна натупна стадія банкрутства є результатом розвитку попереднього рівня стадії: помилки виникають в результаті недоліків діяльності, симптоми є результатом накопичення помилок.

Для визначення А-рахунку досліднику необхідно відвідати підприємство та зібрати і оцінити в балах наступну інформацію.

Помилки :
  1. Автократ. Вірогідність банкрутства підприємства яким управлєя самовледний (автократичний) керівник є більшою, ніж підприємств управління якими здійснює найманий менеджер. Якщо дослідник визначає керівника автократичним та підприємство отримує 8 балів у всіх інших випадках – 0 балів.
  2. Голова – виконавчий директор. Якщо виконавчий директор та голова прравління є однією особою, то на такому підприємстві є більша загроза банкрутства, небезпека оцінюється в 4 бали.
  3. Бездіяльні директори. Директор не приймає участі вобговорення головних рішень – загроза оцінюється в 2 бали.
  4. Незбалансоване правління. До складу правління входять особи, які не мають необхідної професійної піготовки - загроза оцінюється в 2 бали.
  5. Фінансовий директор – не достатньо сильна особа і не досягнув порозуміння з правлінням – загроза оцінюється в 2 бали.
  6. Рівень менеджменту. На рівні нижче правління немає професійних менеджерів – загроза оцінюється в 1 бал.
  7. Недоліки обліку. Якщо відсутня система планування руху грошових коштів – 3 бали, якщо не використовується система бюджетного контролю коштів – 3 бали, якщо немає системи розрахунку собівартості продукції, адміністративних витрат коштів – 3 бали.
  8. Чутливість до змін. Якщо підприємство застаріло в основних аспектах або не реагує на значні зміни в зовнішньому середовищі – 15 балів.

Повний можливий рахунок недоліків – 43 бали.

Задовільна оцінка – 10 балів.

Якщо рахунок підприємства по недолікам становить 10 або більше балів, то одна фатальна помилка на підприємстві мож призвести до банкрутства.

Помилки.
  1. Частка кредитних коштів у капіталі. Якщо частка кредитів зростає до такго рівня, що майбутнє підприємства може залежити від кредиторів, отримує 15 балів
  2. Надмірне розширення торгівлі. Підприємства, які розширюються швидше, ніж основні фонди, отримують 15 балів.
  3. Великий проект. Якщо підприємство розробило проект такого маштабу недавно, якщо в проекті були допущені прорахунки то підприємство отримує великі збитки – небезпека становить 15 балів.

Повний можливий рахунок помилок – 45 балів.

Задовільна оцінка – 15 балів.

Якщо підприємство отримало 15 або більше балів, то дослідник повинен висловити занепокоєння, а якщо в підприємства ще й 10 балів по недоліках, то занепокоєнн сає тривожним.

Симптоми.
  1. Фінансові ознаки. Якщо фінансові пропорції, звіт та коефіцієнт фінансового ризику свідчать про погіршення – 4 бали.
  2. Підготовка бухгалтерського обліку. Якщо виявлено бухгалтерські хитрощі, розрахованя на приховання рахунку – 4 бали.
  3. Нефінансові ознаки. Якщо наявні такі ознаки: нестача грошей, падіння якості продукції, падіння акцій на ринку, необхідність проведення ремонту в офісі – 3 бали.
  4. Кінцеві ознаки. Якщо є часткове списання з рахунків, відставання, чутки – 1 бал.

Повний можливий рахунок симптомів – 12 балів.

Задовільна оцінка симптомів – 4 бали.

Повний А-рахунок – 100 балів.

Задовільна оцінка – 25 балів.

Підприємство, яке має 25 балів є кандидатом в банкрути, і чим більше балів тим більша ймовірність настання банкрутства та ближчий термін цього.

Якісні показники та симптоми банкрутства добре розроблені фахівцями. На думку автора курсової побудова власного переліку симптомів з наступним створенням власної бальної шкали для отримання узагальненого висновку щодо ситуації банкрутства є дієвим методом діагностики банкрутства, що доповнює інші методи дослідження та коригує отримані за їх допомогою діагностичні висновки.


3.5 Визначення імовірності банкрутства на основі рейтингових систем оцінки фінансового стану.

Рейтингова системи оцінки загрози банкрутства дає можливість узагальнити результати дослідження з окремих напрямків та отримати якісний висновок стосовно фінансового стану підприємства в цілому.

Р.С. Сайфулін та Г.Г.Кадиков запропонували використовувати для експес-діагностики банкрутства рейтингове число:

До=Кз + 0,1 Кп.л + 0,08Кі + 0,45Км – Кпр

Де Кз – коефіцієнт забезпеченості власними засобами; Кз>0,1

Кп.л - коефіцієнт поточної ліквідності; Кп.л >2

Кі – інтенсивність обороту власного капіталу, який характеризує обсяг реалізації продукції, яка припадає на одну гтивню засобів вкладених в діяльність підприємства Кі>2,5

Км – коефіцієнт менеджменту характеризується відношенням прибутку від реалізації до розміру виручки від реалізації Км≥(n-1)/r, де г – дисконт Національного банку України.

Кпр – рентабельність власного капіталу - відношеня балансового прибутку до власного капіталу. Кпр≥0,2.

При повній відповідності фінансових коефіцієнтів мінімальним нормативним значенням рейтингове число буде дорівнювати 1. Якщо рейтингове число менше 1 то фінансовий стан підприємства є незадовільним.

Л.В. Донцова та Н.А.Нікіфорова запропонувалисвою методику рейтингової оцінки фінансового стану. За якою підприємства поділені на шість класів за їх фінансовим станом.

1 клас – підприємства з добрим запасом фінансової стійкості, які гарантують повернення позикових коштів.

2 клас – підприємства, які мають невисокий рівень ризику неповернення заборгованості кредиторам.

3 клас – проблемеі підприємства, які мають високий ризик не повернення відсотків по отриманим кредитам;
  1. клас – підприємства з високим рівнем банкрутства, які характеризуються низькою реакцією на прфілактичні заходи по виходу з кризи.
  2. клас – підприємства з яскраво вираженими ознаками банкрутства.
  3. клас – підприємства які є банкрутами.

Визначені чіткі категорії віднесення підприємства до будь-якого класу по глибині фінансової неспроможності, що подано в таблиці 3.

Таблиця 3. - Категорії віднесення підприємства до будь-якого класу по глибині фінансової неспроможності

Показники
1 клас
2 клас
3 клас
4 клас
5 клас
6 клас

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (грошові засоби/поточні зобов’язання)
0,25-20
0,2 - 16
0,15-12
0,1 - 8
0,05-4
< 0,05-0

Коефіцієнт швидкої ліквідності (швидкооборотні активи/поточні зобов”язання)
1 -18
0,9 - 15
0,8 - 12
0,7 - 9
0,6-6
< 0,5-0

Коефіцієнт поточної ліквідності (поточні активи/поточні зобов’язання)
2-16,5
1,9–1,7

15 - 12
1,6–1,4 10,5-7,5
1,3–1,1

6 - 3
1– 1,5
< 1-0

Коефіцієнт автономії (акціонерний капітал/усі активи)
0,6-17
0,59-0,54

15 - 12
0,53-0,43

11,4 -7,4
0,42-0,41

6,6-1,8
0,4-1
< 0,4-0

Коефіцієнт забезпеченості матеріальних запасів власними обіговими коштами (власні обігові кошти/матеріальні запаси)
1-15
0,9-12
0,8-9
0,7-6
0,6-3
< 0,5-0

Рейтингову систему найчастіши використовують для оцінки фінансового стану підприємств та класифікації їх за рівнем ризику взаємовідносин з ними банків, інвестиційних компаній та партнерів.

Недоліком діагностики банкрутства на основі рейтингової системи є не можливість оцінити причнин порапляння підприємства в ситуацію неплатоспроможності, а також нормативні значення коефіцієнтів не враховують галузевих особливостей підприємства.

Розглянуті вище методики діагностики банкрутства є основними й найпоширеняшими в літературі.

Підводячи підсумок треба зазначити, що серед багатьох методик визначення платоспроможності та загрози банкрутства не їснує єдиної універсальної, кожна методика розглядає певний аспект фінансрвр-господарської діяльності, тому найкращим варіантом є застосування кількох методик визнасення загрози банкрутства, які взаємодоповнюють одна одну.

Отже, підводячи підсумок розгляду даного розділу курсової роботи, треба сказати, що діагностика банкрутства – це система ретроспективного, оперативного і перспективнрго цільового аналізу, спрямованого на виявленняознак кризового стану підприємства, оцінка загрози його банкрутства та подолання кризи.

    Висновки

    Підводячи пілсумки вивчення теми банкрутство , треба визначити наступне:
  1. Банкрутство – це об'єктивне економічне явище, яке набуло поширення в Україні з набуттям нею незалежності. Банкрутство є наслідком розвитку та поглиблення економічної кризи на підприємстві.Воно обумовлюється певниим кризовими факторами які необхідно враховувати при побудові системи виходу підприємства з кризи. На українські підприємства в більшій мірі впливають зовнішні кризові фактори, ц пов'язано з нестабільною економічною ситуацією в країні. Наслідки визнання підприємства банкрутом є негативними для всіх суб'єктів ринкових відноин.
  2. Основним нормативним актом, який регламентує банкрутство в Україні є Закон України “Про вдновлення платоспроможності боржника вбо визнання його банкрутом”.

Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” на думку автора повинен виконувати наступні функції:
  • Служити механізмом запобігання непродуктивного використання активів підприємства.
  • Бути законодавчим інструментом виведення підприємств з кризового стану, якщо вони мають значні резерви для продовження успішної фінансово-господарвької діяльності в майбутноьму.
  • Сприяти найповнішому задоволення притензій кредиторів.

За цим законом зпозовом до господарсього суду можуть звертатися : кредитори, боржник.

Підставою для порушення справи про банкрутство є заява кредитора, сума вимог якого перевищує 300 мінімальних заробітних плат та не була спалачена протягом трьох місяців з дня настання терміну сплати.

    Якщо господарський суд визнає боржника банкрутом, то автоматично припиняється його діяльність і починається ліквідаційна процедура.

    Якщо суд визнає можливіть відновлення плптоспроможності боржника то починається процедура санації підприємства, в разі невдічі якої розпочинається ліквідаційна процедура.

3. діагностика банкрутства – це система цільвого фінансового аналізу, направленого на виявлення параметрів кризового розвитку підприємства.

    Науковцями розроблена певна послідовність здійснення діагностики банкрутства, яка була докладно вивчена в процесі написання курсової роботи.

Розроблено безліч методів діагностики банкрутства, але їснує єдиного універсального, кожна методика розглядає певний аспект фінансрвр-господарської діяльності, тому найкращим варіантом є застосування кількох методик визнасення загрози банкрутства, які взаємодоповнюють одна одну.

4. Забезпечення фінасового оздоровлення підприємства потребує пошуку та використання внутрішніх резервів забезпечення позитивності та зростання чистого грошового потоку підприємства (різниця між вхідним та вихідним грошовими потоками), що генерується в процесі фінансово-господарської діяльості підприємства.

    Використання внутрішніх фінансових джерел відновлення платоспроможності, підприємство може не лише подолати внутрішні причини кризи, а й значною мірою зменшити залежнясть ефективності санації від залучення зовнішніх фінансових ресурсів.

    Література
  1. Ананченко А.Е. "Банкрутство в Україні" збірник нормативних актів Х: 2001
  2. Бланк И.О. "Основы финансового менеджмента" К:1999 т.2
  3. Грамотенко Т.А. "Банкротство предприятий: экономический аспект" М:1998
  4. Ковальов В.В. "Анализ финансового состояния и прогнозирование банкротства " С-Пб: 1994
  5. ТерещенкоО.О."Фінансова санація та банкрутство підприємств" К: 2000
  6. Андрущак Є.М "Удосконалення інституту банкрутства" // Фінанси України №9 2001 ст.29
  7. Гавриленко Т.В. "Методика визначення ймовірності визначення банкрутства підприємства"// Легка промисловість №3 2001 ст.56, №4 2001 ст.53
  8. Лігоненко Л.О. "Аналіз процесів пов"язан их з банкрутством в Україні"// Економіка, фінанси, право №5 2000 ст. 18
  9. Лігоненко Л.О."Методологія діагностики банкрутства підприємства та напрямки її вдосконалення" // Фінанси України №8 1998 ст. 136
  10. Петленко Ю.В "Механізм банкрутства підприємства "// Фінанси України № 2 1998 ст.67