Тема : Дієприслівники доконаного І недоконаного виду, їх творення
| Вид материала | Урок |
- Тема уроку: Творення слів, 62.65kb.
- Тема «Алгоритмизация», 610kb.
- Роль мас-медій у (від)творенні історичної пам’яті: наративи про Другу світову війну, 218.72kb.
- Міністерство інфраструктури україни, 67.97kb.
- Решение кубического уравнение в общем виде. От общего кубического уравнения к упрощённому, 14.77kb.
- Тема: Мікроеволюція. Фактори еволюції. Видоутворення. Природний добір. Макроеволюція,, 87.61kb.
- Тара для консервов, 178.93kb.
- Реферат циклу робіт Наукові основи с творення мікробних препаратів, 172.98kb.
- 1 11 Тема 2 12 тема 3 13 Тема 4 14 Тема 5 15 Тема 6 17 Тема 7 20 Тема 8 22 Тема, 284.17kb.
- Реферат тема, 177.69kb.
Урок української мови в 7 класі з використанням інтерактивної дошки
Тема : Дієприслівники доконаного і недоконаного виду, їх творення.
Мета уроку: поглибити знання учнів про дієприслівник як особливу форму дієслова, його
значення, морфологічні та граматичні ознаки;
систематизувати знання про категорію виду;
навчити учнів утворювати дієприслівники доконаного і недоконаного виду та правильно писати дієприслівники з вивченими орфограмами;
розглянути способи творення дієприслівників;
розвивати вміння аналізувати лексичні та граматичні відмінності різних форм дієслова; збагатити мовлення дієприслівниками; розвивати усну та письмову мову учнів; виховувати любов до українського слова і повагу до традицій батьків.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання.
1. Робота з картками (4 учні)
2. Усне опитування
- що таке дієприслівник? Приклади.(це особлива незмінна форма дієслова, яка, пояснюючи присудок, називає додаткову дію і відповідає на
питання що роблячи? що зробивши? )
- граматичні особливості яких частин мови має дієприслівник?
(ознаки дієслова: вид-доконаний і недоконаний; час - теперішній і минулий; ознаки прислівника: незмінність; синтаксична роль)
ІІ Мотивація навчальної діяльності.
1.Словниковий диктант.
Літаючий, люблячі, принести, перемиваючи, святкуючи,
сказавши, зшити, спостерігаючи.
Визначити форми дієслова. Назвати вид дієприслівника.
- Зупинимось детальніше на ознаках дієслова.
ІІІ Повідомлення теми та мети уроку.
ІY Вивчення нового матеріалу.
1.Робота з підручником. с.96.
- Яку дію означають дієприслівники доконаного виду? (називають додаткову дію, що відбулася перед основною або одночасно з нею, і відповідають на питання що зробивши? – минулий час)
- Яку дію означають дієприслівники недоконаного виду? (означають другорядну дію, одночасну з основною, і відповідають на питання щроблячи?–теперішній час;
означають другорядну дію, яка відбувалася в минулому одночасно з
основною, і відповідають на питання що робивши? – минулий час)
- вправа 170
Навчаючись –недок. в., ознайомлюючись – недок. в., набувши – док. в..
- навчальний посібник с.41(таблиці на дошці)
- Вправа 171, с.98.Виділити суфікси, підкреслити –и.
Співають-співаючи; спілкуються - спілкуючись
Заглядають - заглядаючи; ходять - ходячи
пасуться-пасучи; злітають – злітаючи
кричать-кричачи недолюблюють - недолюблюючи
розмовляють - розмовляючи сидять – сидячи
- як творяться дієприслівники недоконаного виду теперішнього часу?(до основи дієсл. теп.ч. недок. в. І д.+ учи; ючи; до основи дієсл. теп. ч ІІд.+ ячи; ачи)
2. Весела хвилинка.
Прочитати виразно гумореску. Чому був здивований батько? Яку рису характеру сина висміює автор? Як би ви вчинили на місці сина?
Артист
Простий батько сина
Вивчив на артиста.
Мова того сина
Ідеально чиста.
Як зі сцени скаже
Українське слово,
То аж дух займає- Чешуть по-російські А в театрі мова -
Просто пречудово! Дітки і дружина? Спосіб існування.
Тож невчений батько Син великодушно Як же рідну мову
Запитав у сина: Посміхнувсь до тата. Я забуду, тату,
- Розтлумач, будь ласка, - Підготовка в тебе, Як за нею маю
В чому тут причина, Батьку, низькувата, Непогану плату.
Що на сцені в тебе А тому, хто вчений, Павло Глазовий
Українська мова, Істина відома,
А у хаті, дома – Ще одне – на службі,
Нашого ні слова, Зовсім інше – дома.
У твоїй квартирі Дома в мене мова -
Вже не та картина: Засіб спілкування,
(автор висміює зневажливе ставлення сина до мови своїх батьків, традицій, звичаїв. Адже нехтуючи традиції рідного народу, забуваючи рідну мову, людина стає зрадником свого народу.
Дотримуючись народних традицій, вивчаючи рідну мову, ми виконуємо свій обов’язок перед батьками, народом.
Мова несе від покоління до покоління усі надбання народу, зберігаючи його традиції, етичні й естетичні ідеали, його творчі звершення.
(Андрій Коваль)
- Від дієслів утворити дієприслівники доконаного виду минулого часу.
вивчити – вивчивши сказати - сказавши
запитати – запитавши розтлумачити – розтлумачивши
посміхнутись – посміхнувшись забути - забувши
-як творяться дієприслівники доконаного виду минулого часу?(до основи інф. док. в. + вши; ши)
- яким способом творяться дієприслівники?(суфіксальним)
Y. Узагальнення вивченого.
Вправа 191, с.107 (1-6;8- 12.)
1.в, 2.б, 3.в, 4 в, 5б,6б,8а, 9а,10в, 11в, 12а - (11б).
Перевірка результатів.
YІ. Оцінювання учнів. Домашнє завдання.
С.97 вивчити правила, вправа175(1-3 з.),(н.п.с.43, впр.65).
УРОКИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ
Тема. Гайдамаки – народні месники чи звірі в людській подобі?
(за поемою Тараса Шевченка «Гайдамаки»).
Мета:
навчальна: якнайглибше вивчити твір, проаналізувати образи головних героїв, порівняти з їх історичними прототипами, збагнути суть визвольної боротьби, показаної в «Гайдамаках»;
виховна: виховувати в старшокласників почуття гордості за наших славних і волелюбних предків; виховувати риси милосердя і гуманізму;
розвиваюча: поглибити вивчене про образ-персонаж та прототип.
Тип уроку: інтегрований урок.
Обладнання: Швидько Г.К. Історія України 14-18ст підручник для 8 класу, Субтельний Орест Україна. Історія. « видання. К.1992., дидактичні матеріали з історії України, 8 клас, під ред. І. Коляди;політична карта України; таблиця з історії України «Україна другої половини 18 ст.»; «Кобзар « Т.Г.Шевченка, портрет Т.Г.Шевченка, Міхал Чайковський «Гайдамаки».
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань.
- Яка ваша думка про жанр Шевченкової поеми «Гайдамаки»?
- Розкрийте зміст двох сюжетних ліній у творі. Яка, на ваш погляд, головна лінія, а яка другорядна?
- Шевченко не мав можливості відповідно опрацювати історичний матеріал перед написанням «Гайдамаків». Чи далекий автор від історичної правди? Що можемо сказати про історичну концепцію «Гайдамаків»?
ІІ. Подача нового матеріалу
Слово вчителя української літератури. Ми продовжуємо працювати над поемою Тараса Шевченка «Гайдамаки», найбільш відомого і цінного твору. Тема уроку « Гайдамаки - народні месники чи звірі в людській подобі?» Сьогодні на уроці ми з вами детально ознайомимося з історичною основою поеми «Гайдамаки», проаналізувати образи твору, зрозуміти , хто ж такі гайдамаки - народні месники чи звірі в людській подобі?
До аналізу цього твору зверталося багато науковців , серед них шевченкознавці В.Бородін, Ю. Івакін, Є. Кирилюк, а «Гайдамаки» й досі таять у собі багато цінного, ще не дослідженого.
Задум написати твір про Коліївщину виник у Кобзаря у 1838-1839рр. Митець намагався прочитати все, що стосується Коліївщини, збирав народні перекази, розповіді очевидців Коліївщини.
Українські митці-патріоти зустріли «Гайдамаки» дуже добре. Г.Квітка-Основ’яненко писав Шевченкові: «Ну , вже так порадували Ви нас своїми «Гайдамаками». У творі виразні дві сюжетні лінії: лінія визвольної боротьби та лінія Яреми Галайди.
Слово вчителя історії. На початку 18 ст. Правобережна Україна ще залишалась під владою Польщі. Поділ України на Лівобережну та Правобережну відбувся в ході підписання Андрусівської угоди між Польщею та Росією у 1667р. Запорожжя підпорядковувалося водночас владі Польщі та Росії. Цей поділ був закріплений підписанням «Вічного миру» 1686р. Запорожжя і м. Київ закріплювався за Московською державою.
Ситуація на Правобережжі була дуже складною:
- посилюється гніт польських магнатів та шляхти, які спочатку для заселення земель Правобережної України надавали селянам певні пільги, а потім ще більш посилювали визиск селянства;
- посилюються політика насильницького привернення православних до католицизму або унії , політика полонізації;
- боротьба народних мас проти соціального та національно-релігійного гніту набула форми гайдамацького руху і тривала майже протягом усього 18 ст.
Слово «гайдамака» тюркського походження - оклик «гайде!» - означає «тікай!». Гайдамаками охрестили учасників визвольного руху польські пани. Рушійна сила : селяни, міщани, козацька голота підтримувало й православне духовенство. Гайдамацькі загони сформувалися головним чином на Запорожжі. Кульмінація гайдамацького руху - «Коліївщина» від слів «колоти», «колії» , тобто різники. Характерною зброєю були довгі залізні списи. Основне ядро повстанців становили 70 запорожців, які обрали Максима Залізняка полковником і своїм керівником. До них приєдналися 300 козаків і селян з монастирів недалеко від Запорозьких володінь. Повстанці з’явилися навесні 1768 в Холодному Яру біля Чигирина, дуже скоро вони здобули міста: Фастів, Смілу, Черкаси, Корсунь, Богуслав. Панство тікало в місто Умань, яке належало магнатам Потоцьким.
Ось перед нами ватажок гайдамаків Залізняк. Вам потрібно було підготувати історичну довідку.
Учень. Як свідчать історичні джерела, Максим Залізняк був родом з містечка Медведівка на Чигиринщині. Ще підлітком він опинився на Запоріжжі, де пробув чотирнадцять років. Коли Залізнякові виповнилося тридцять років, він раптово змінив хід власного життя і став послушником спочатку Жаботинського, а потім Мотронинського монастиря. Згодом покинув монастир і перейшов у табір повсталих.
Учень. Табором було вибрано місцевість, яка називалась Холодний Яр. Саме тут серед обуреного вчинками конфедератів українського походження поширилися чутки про «золоту грамоту» Катерини , якою цариця обіцяла всім учасникам повстання звільнення від кріпацтва. З повсталих Залізняк намагався створити військо за зразком козацького. Виважена й обдумана політика Залізняка примусила націю повірити, що козаччина повертається, що буде шанс жити щасливо у соборній Україні.
Ось перед нами ватажок гайдамаків Залізняк. Вам потрібно було підготувати історичну довідку.
- Чим приваблює він нас? Чим відштовхує? Цитата.
- Як ви вважаєте, чи є Максим добрим керівником повстання? Відповідь обґрунтуйте.
- Як ставиться Залізняк до Яреми?Цитата.
- Як ставиться Шевченко до Максима Залізняка?
- Чи є Залізняк взірцем мужності й людської гідності? Обгрунтуйте своє твердження.
- Чи співпадає літературний образ Максима Залізняка зі своїм історичним прототипом?
Учень. Як свідчать історичні дані, Гонта за походженням був вільним селянином з села Розсішок, яке разом з Уманню та прилеглою територією належало польським магнатам Потоцьким. Гонта зробив блискучу кар’єру: досить недовго прослуживши надвірним козаком, одержав підвищення і став керувати сотнею. За довголітню вірну службу одержав від магната у власність села Одрадівку й Розсішки разом з кріпаками, одружився із шляхтянкою.
1. Порівняйте образ історичного героя з літературним? Яка між ними відмінність?
2.Чим приваблює і чим відштовхує полковник Іван Гонта?
3. Чи вбивав в дійсності Гонта своїх дітей?
4. Як ви думаєте, чому Шевченко запозичив версію вбивства Гонтою дітей у Міхала Чайковського?
5. Чи однаково розробляли мотиви дітовбивства Гонтою польський та український митці? Чому?
6. Чи має право на існування художня версія Шевченка? Чи не затьмарює вона образ Гонти?
7. Чи відчуває Гонта муки совісті після вбивства своїх дітей? Цитата.
Учитель української літератури. Головною рушійною силою цього повстання були народні маси. Представником народу у творі Кобзаря являється Ярема Галайда. Якщо Максим Залізняк та Іван Гонта - історичні особи, то Ярема Галайда, незважаючи на версію прототипа, - все-таки значною мірою видуманий. Здається, що Шевченко міг би показати його дійсно іншими, більш м’яким, толерантним, гуманним.
1.Що ми можемо сказати про цей образ, як його характеризує Шевченко? Цитата.
1.Чому Шевченко відмовляється від рожевих фарб у змалюванні Яреми Галайди?
2.Як ви думаєте, чи не знижує цей образ те, що на початку твору Галайда мріє про воєнні трофеї і власну вигоду? Цитата
3.Чи відразу Ярема став жорстоким, що мертвих вішав, день і ніч лютував в руїнах? Що спричинило його озвіріння? Цитата.
4.Чи міг він в конкретних умовах і під впливом таких переживань діяти по-іншому? Чому?
5.Як ви розцінюєте делікатне, ніжне ставлення Галайди до знівеченої Оксани? Про що свідчить його здатність зрозуміти страждання коханої?
Учитель історії. Т.Г. Шевченко в поемі «Гайдамаки» не розповідає про розправу над повстанцями, а говорить, що гайдамаки пішли далі гуляти, тобто продовжили боротьбу за своє звільнення. Але історичні факти свідчать про жорстоку розправу над повстанцями.
Учень. Катерина наказала генералу Кречетникову повести рішучу боротьбу з повстанцями. Він вислав загін донських козаків під командуванням полковника Гур’ єва. Той оголосив себе прихильником повстанців і вступив в переговори з гайдамаками. Коли йому на підмогу прийшов ще один полк піхоти, полковник закликав до себе на бенкет гайдамацьких ватажків і заарештував їх. Повстання було придушено в липні 1768 р.
Учень. Івана Гонту як польського підданого було передано польським властям. Смерть його була страшною. З живого Гонти зняли шкіру, потім четвертували, і частини його тіла прибили до шибениць у 14 містах Правобережної України.
Учень. Максима Залізняка та 250 гайдамаків засудили до страти і для виконання вироку перевезли до Києва. Але їх помилували, покарали їх канчуками, поставили розпеченим залізом на обличчі тавро і відправили на каторжні роботи до Сибіру. М.Залізняка відправили на каторгу в Нерчинськ, дорогою він кілька разів тікав, але його спіймали. Про його подальшу долю нічого не відомо.
Учитель історії. Розправу над гайдамаками вирішила використати Катерина для того, щоб ліквідувати Запорозьку Січ – козацьку республіку, вольницю, де завжди зароджувалися народні повстання. Січ була зруйнована в 1775р. Але частина козаків засновують поза російською територією Задунайську Січ та Чорноморське козацтво, які продовжили традиції Запорозької Січі.(марш Запорозької Січі).
Учитель української літератури. Слово «гуманний» означає «людяний», «милосердний». Навіть у мирний, спокійний час далеко не всі люди здатні на такі риси. У час тяжких збройних потрясінь - повстань, громадянських воєн, класових міжусобиць, здається таким почуттям нема місця серед людей. Але невже це так? Невже у своїй злобі й люті людина скочується до становища хижого звіра, невже зло перемагає в її душі й мозок заполонює лише дика помста?
Читати «Гайдамаків» можна по-різному. Можна сконцентрувати увагу на ріках крові, на грабежах, на брутальних лиховісних веселощах і повторити Кулішеві слова про недоцільність показу такого страхіття. А можна вникнути в суть, зрозуміти повстанців,побачити трагізм становища Гонти, відчути страждання уярмленої нації - і випрадати сподіяне. Є ще третій шлях -- побачити гуманізм на фоні смертей і злочинів, збагнути, що не вроджені зарізяки Залізняк, Гонта, Галайда, що тільки крайнощі зробили їх такими, та не зруйнували й тоді в їхніх душах первинної чистоти. Тож давайте поміркуємо , -як представники однієї нації, як судді й захисники з відстані часу, як просто люди, яким не чужі слабкості й власні помилки: «Хто ж такі гайдамаки - народні месники, люди, які доведені до відчаю, люди, яким більше нічого не залишалося, як брати в руки вила і сокиру та йти боронити свою волю чи навпаки звірі в людській подобі????
Домашнє завдання. Скласти план характеристики історичних героїв поеми «Гайдамаки». Виписати цитати до образів Максима Залізняка, Івана Гонти, Яреми Галайди.
Тема: Світ дитинства в поезіях Ліни Костенко.
Поезія-це завжди неповторність,
Якийсь безмежний дотик до душі.
Л. Костенко
Мета: зацікавити шестикласників творчістю Ліни Костенко, допомогти зрозуміти
суть поезії “Кольорові миші” – зіткнення неповторності й стандарту; навчати розуміти поезію, сприяти формуванню неординарної особистості, розвитку творчої уяви, фантазії. Прищеплювати прагнення зберегти в собі ці якості.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу і робота з текстом.
Обладнання: портрет письменниці, збірки її творів.
Хід уроку
I Повідомлення теми й мети уроку.
II Мотивація навчальної діяльності.
Вступне слово вчителя.
Підготовка до сприйняття поетичного твору.
Література - це мистецтво слова. Що таке слово?
Чи має воно колір? Запах? Смак? Що ховається за ним?
Ось, наприклад, слово “кольорові”. З якими поняттями воно асоціюється? А слово “сірі”? ( застосовується метод “Сенкан”). Учні працюють в групах.
А якщо спробувати поєднати ці слова? (запис на дошці )
“Кольорові миші”
- Дивно? Очевидно, за цим словосполученням ховається певний образ. Що, на вашу думку, можуть символізувати кольорові миші?
Творча робота
(Застосовується метод “Мозковий штурм”)
Учні називають і записують у зошитах асоціації, що викликає в них образ кольорових мишей. При цьому вони обґрунтовують свою відповідь.
III Вивчення нового матеріалу
Перегорнемо ще одну сторінку нашої шкільної програми, цього разу поетичну.
Уважно послухайте історію, постарайтесь уявити картину, “побачити “героїв.
Виразне читання поезії “ Кольорові миші” вчителем. ( Під час читання вчитель тримає в руках і кладе на стіл кленові листочки).
Бесіда за прочитаним. Усне словесне малювання.
Чи сподобався вам вірш?
Коли відбуваються події, зображені у творі?
Чи могла насправді статися така подія?
Що ви побачили, слухаючи твір?
Постарайтесь якомога точніше описати приміщення, в якому відбувається суд, героїв – Анну, сусіда, суддю; їхній одяг, зовнішність, позу.
(Відповіді учнів)
За вікном пейзаж. Яка пора року зображена? Чому пізня осінь?
Зачитайте будь-ласка в чому ж звинувачує розлючений сусід Анну?
Це справді так було, що з сухого листя дівчинка робила живих мишей?
Що ж відбувалося насправді?
(Вчитель узагальнює відповіді учнів, що Анна наділена великим талантом і багатою фантазією).
У чому ж річ, чому сусід замість того, що б порадіти за дівчинку, привів її до суду?
Що найбільше дратує його? Прочитайте і прокоментуйте рядки.
(Допомогти дітям зробити висновок про духовну вбогість дорослої людини, для якої не існує нічого високого, святого).
З яким кольором асоціюється образ сусіда?
А образ Анни? Чому? ( Побачили Анну в яскравому одязі).
Отож, сіре та яскраве. Контраст. Зіткнулися неповторність і буденність, оригінальність і стандарт, індивідуальність і приземленість.
З’єднайте стрілочками і запишіть, які з цих ознак притаманні Анні, а які – сусідові. (На звороті дошки записано:
Анна Сусід
Неповторність
Буденність
Оригінальність
Стандарт
Індивідуальність
Приземленість
Яскравість
Сірість
Діти стрілками з’єднують назви рис з їх носіями.
В усі часи жили такі Анни, які прагнули розфарбувати чорно-білий світ у яскраві кольори. Не завжди їх хотіли розуміти, називали диваками, сміялися, принижували.
Чи можете ви навести приклади з літератури чи життя?
Діти називають оповідання “Маленький горбань” С. Черкашенка.
Маленький горбань Павлик придумує власні казки; Анна ж робить кольорові миші.
Що ж символізують вони? Розкрийте алегорію образу. Пригадайте перші ваші гіпотези, порівняйте.
( Орієнтовна відповідь: “ Кольорові миші” – це символ краси, вміння бачити незвичайне в буденному).
Анна серед дорослих – біла ворона, боячись, аби раптом хтось не порушив їхнього затишного, спокійного життя, наділені владою, вони живуть за принципом: “ Якщо ми чорні, станьте ж усі такими”. Навіть справедливий суддя безсилий проти закону. Вирок підписано: “два рази хукнув писар на печать”. Але прочитаймо ще раз останню строфу поезії.
Це також реалістична картина?
Чотири рази повторюється слово “сірий”. У якому випадку воно є епітетом? Як розуміти “ сірий сусід”?
(Остання строфа – це фантастична картина. У переносному значенні слово “сірий” вживається Ії іменником “сусід”.
“Сірий сусід” – це недалека, груба, приземлена людина, позбавлена радості розуміти і бачити красу).
Як ви розумієте закінчення вірша?
(Орієнтовна відповідь: закінчення оптимістичне. Може, в реальному житті не завжди все закінчується щасливо, але хотілося б, щоб добро і краса перемагали).
IV Підсумок першої частини уроку.
На дошці записані два варіанти теми та основної думки поезії “ Кольорові миші”. Виберіть і запишіть у зошити точніший, на вашу думку, варіант.
Тема:
- Зіткнення неповторності та стандарту.
- Зображення дівчинки, яку несправедливо засудили.
Основна думка:
- Бажання автора, щоб Анну виправдали.
- Віра в перемогу над сірістю та приземленістю.
Проконтролювати записи, назвати точніший варіант.
V Продовження вивчення нового матеріалу.
Розповідь про автора.
- Діти, ви, напевно, помітили, що я жодного разу не згадала прізвища автора вірша “Кольорові миші”. Хто, на вашу думку, міг його написати – чоловік, жінка? Якого віку ця людина, якої вдачі?
- Автором поезії є наша сучасниця Ліна Костенко. Вам доводилося чути це прізвище? Чимало шанувальників поетичної творчості називають Ліну Костенко улюбленим автором. Коли ви підростете, то дізнаєтеся більше про цю мужню талановиту жінку. А сьогодні ми розпочали знайомство зі світом дитинства в поезіях Ліни Костенко.
(Учитель демонструє портрет Ліни Костенко).
Орієнтовна розповідь з використанням поезії авторки.
Ліна Костенко народжена під знаком риб, як і Тарас Шевченко і Леся Українка. Може, це сузір’я народжує талановитих поетів?
Великим авторитетом для Ліни був її тато, звичайний учитель, який знав багато мов. Коли дівчинці виповнилося шість років, сім'я переїхала до Києва. Саме тут Ліна відчула, що таке несправедливість, адже її доброго, розумного тата оголосили ворогом народу і на десять років відірвали від сім'ї. Це були страшні часи сталінщини, коли винищували кращих синів та дочок України.
Одинадцятирічною Ліна побачила війну; евакуація, ворожі літаки над містом, пожежі, крики, стогін поранених — усе це пронизувало дитячу душу нестерпним болем. Війна змусила дівчинку подорослішати і, мабуть, зробила поетесою, адже потім Ліна Костенко скаже, що її «перший вірш написаний в окопі»:
...Той перший віршик, притулившись скраю,
Щоб присвітила поночі війна,
Який він був, я вже не пам'ятаю.
Снаряд упав — осипалась стіна.
У повоєнні роки Ліна Костенко відвідує літературну студію при Спілці письменників України, у шістнадцять років має перші публікації.
Про рішучість її свідчить той факт, що Ліна, вступивши до Київського педагогічного інституту і розчарувавшись його атмосферою, залишає цей навчальний заклад і стає студенткою Московського літературного інституту.
Це були роки, коли країна засудила сталінщину, а молодь свято вірила, що ті страшні часи більше не повторяться, і вважала своїм святим обов'язком говорити правду. Перша збірка поезій Ліни Костенко називалася «Проміння землі» і засвідчила про великий талант авторки. Та нелегким був шлях до читача. Знову змінилися часи, потрібно було прославляти владу, партію. Ліна Костенко не вміла лицемірити, вона не боялася відкрито стати на захист тих, кого було засуджено, і за це її книг не друкували.
Тепер Ліна Костенко - лауреат Шевченківської премії, Міжнародної премії імені Петрарки, її добре знають в усьому світі.
У дітях вона шанувала особистість, її син Василько писав у дитинстві вірші, потім захопився математикою - мама лише раділа за сина та його успіхи. Відомою поетесою, доктором наук і літературознавцем стала її дочка Оксана Пахльовська.
Герої поезій Ліни Костенко - діти, які відкривають для себе великий світ, сповнений краси й таїни. Ліна Костенко - це своєрідний материк, який я відкриваю для себе щоденно. Хочеться вірити, що й ви зацікавитесь творчістю нашої талановитої сучасниці.
Що особливо вас вразило в розповіді?
VI Підсумок уроку. Виставлення оцінок.
VII Домашнє завдання: написати міні - твір на тему: “Неповторність і буденність навколишнього світу”. Вміти розповідати про життєвий і творчий шлях Ліни Костенко.
Тема. Михайло Стельмах. «Гуси-лебеді летять». Розповідь про письменника. Автобіографічна повість про дитинство.
Мета: коротко розповісти про життєвий шлях письменника, його дитячі і шкільні роки; поновити знання про автобіографічний твір; удосконалювати вміння визначати головну ідею твору; виховувати любов до батька-матері, пошану до старших, інтерес до творчості митця.
Хід уроку
Повідомлення теми і мети уроку, мотивація навчальної діяльності
Сприймання навчального матеріалу
1. Опрацювання біографії письменника
МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ
(1912 — 1983)
Михайло Панасович Стельмах народився 24 травня 1912р. у селі Дяківці Літинського району на Вінниччині в родині незаможного хлібороба.
Перші його віршові спроби припадають на тридцяті роки, коли він по закінченні Вінницького педагогічного інституту (1933) вчителює спочатку на рідному Поділлі, а потім у школі села Літки на Київщині. Паралельно з роботою вчителя Стельмах працює і як збирач народнопісенних скарбів; пізніше (після Великої Вітчизняної війни) він деякий час вдосконалював професійні навички фольклориста на посаді наукового співробітника в Інституті фольклору та етнографії АН УРСР.
Перша збірка поезій «Добрий ранок» виходить під редакцією А. Малишка 1941 року.
Перебуваючи у лавах Радянської Армії, М. Стельмах зустрів Велику Вітчизняну війну. У 1941р. отримав важке поранення в голову і спину. Після тривалого лікування — знову на фронті. Списаний медкомісією зі служби в артилерійській частині, працює спеціальним кореспондентом газети «За честь Батьківщини» (Перший Український фронт). Залікувавши друге важке поранення (липень 1944р.), він повертається до лав захисників Вітчизни і закінчує війну на німецькій землі.
Під час війни у Воронежі та Уфі вийшли під редакцією М. Рильського дві збірочки фронтових віршів Стельмаха «Провесінь» і «За ясні зорі» (1942), в 1943р. з'явилась надрукована в Уфі книжка оповідань «Березовий сік» під редакцією Ю. Яновського.
1943 роком датується початок роботи над вимріяним ще до війни великим прозовим твором. Праця над ним тривала вісім років; частини твору «На нашій землі» (1949) та «Великі перелоги» (1951) створили в цілокупності (після кількох «проміжних» редакцій окремих частин) об'ємний роман-хроніку під назвою «Велика рідня». Роман був удостоєний Державної премії Союзу РСР і започаткував серію епічних полотен:
1957р. — роман «Кров людська — не водиця»;
1959р. — роман «Хліб і сіль», який разом з обома попередніми епічними творами письменника був удостоєний Ленінської премії 1961р.;
1961р. — роман «Правда і кривда»;
1969р. — роман «Дума про тебе».
Останній роман — «Чотири броди» (1979, Державна премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка 1980р.), як і «Велика рідня» і «Дума про тебе», об'єктом зображення має українське село 30-х років і часів Великої Вітчизняної війни.
М Стельмах — знаний далеко за межами нашої країни романіст, поет, драматург, повістяр («Над Черемошем», 1952; «Гуси-лебеді летять», 1964; «Щедрий вечір», 1967), вчений-фольклорист.
Був удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці (1972), депутат Верховної Ради СРСР ряду скликань, академік АН УРСР.
Помер письменник 27 вересня 1983p.
2. Робота з теорії літератури
Поверталися з далекого вирію гуси-лебеді, летіли вони над самою стріхою, і майбутньому письменникові, а тоді маленькому Михайликові, здавалося, що вони струшують на землю «бентежні звуки далеких дзвонів». Тоді небо уявлялося дитині неповторним оркестром, у якому можна почути шляхетний спів скрипки і тонке бриніння сопілки, тихі акорди бандури… Світ такий гарний, життя таке прекрасне! І про це Михайло Стельмах протягом усього життя розповідав людям.
Дітьми ми всі вчимося пізнавати світ, бачити його красу, співіснувати з ним. Але на створення дивовижних історій з дитинства здатні лише письменники, і не всі, а тільки ті, які ще змалку навчилися розуміти мову трав і птахів, усього живого, серцем і душею відчувати, сприймати те, що їх оточує. Таким і був Михайло Стельмах. Інакше як би він міг дізнатися і переповісти нам, як уночі достигають суниці, котрі «стають схожими на росу, що випала з зірок»?
Чарівні спогади залишилися у письменника про його дитячі роки: «Я й досі прислухаюся до світанків! Мене й досі хвилює, як досвіт назбирує ще темні роси, визбирує з крайнеба зорі, солодко позіхаючи, бреде посеред туманів, відчиняє двері якоїсь хати-білянки, посилає дівчину по воду, а далі прочинить оті двері, за якими ночувало сонце, і посміхнеться, вдоволений своєю роботою».
А знаєте, яка знаменна подія сталася в житті майбутнього письменника? Йому довірили жати жито! «Твій перший сніп, – казав батько, – твій перший хліб». І це була така урочиста хвилина, що Михайлик щиро зізнався: «Що не кажіть, а вже інакше почуваєш себе, коли стаєш женцем!»
Ось такими були перші «університети» М. Стельмаха, який пізніше відтворить у своїх романах і повістях майже всю історію України ХХ століття. А поки що він вчиться у школі, «щоб в голові меншало полови». Пише свою першу п’єсу, яку похвалить вчителька й інсценізуватиме у хаті-читальні. Він поки що знаходиться під крилом батьківської і материнської ласки, огорнений родинним теплом і любов’ю. А пізніше, будучи знаним сивочолим письменником, сяде до столу й оживуть під його пером ті коштовні скарби, що не згубив у боях і зумів зберегти у душі, – найтепліші згадки про батьків, близьких людей, світлі дитячі роки і, найголовніше, мудрість, передану йому ще змалку від могутнього роду Стельмахів:
Небагато літ прожив на світі
У краю лісів, озер і трав,
Там навчився я людей любити
І чудовий світ пізнав.
– Як же називаються твори, в яких автор веде оповідь про самого себе, власне життя або якийсь його період? (Автобіографічні.)
Запис у зошит визначення поняття.
Автобіографічний твір – твір, написаний на основі життєвих фактів, почуттів, переживань самого автора, які розкривають його індивідуальність і характеризують певну добу, утверджують загальнолюдські цінності.
– Які автобіографічні твори ми вже вивчали на уроках української мови?
3. Виразне читання уривків повісті
Застосування знань, умінь і навичок
1. Бесіда за змістом першого розділу
- Від імені кого ведеться розповідь у повісті?
- Як зрозумів Михайлик фразеологізм сонце відмикає своїми ключами землю?
- Як називали непосидючого хлопчика дорослі? Прочитайте відповідний уривок.
- Розкажіть, як Михайлик і його друзі каталися на при церковному пагорбі. Чи справедливим був гнів матері і чому?
- З якою метою бабуся повела хлопчика до церкви? Яких святих і яких грішників побачив Михайлик на картині Страшного Суду?
- Яким ви уявляєте Михайликового друга Петрика? Які риси характеру притаманні цьому персонажеві? Про яке народне вірування йшлося у розмові хлопчиків?
- Як письменник розповідає про великі нестатки у сім’ї Михайлика?
- Як ставиться Михайлик до живої природи? Прочитайте відповідні уривки.
2. Робота над визначенням художніх засобів та їх ролі у творі
Випишіть художні засоби, які використав письменник для зображення вражень Михайлика від приходу весни (с.141), поясніть їх роль у розкритті характеру головного героя.
3. Інтерактивна гра «Коли б я був (була) чарівником (чарівницею)…
Як бачимо, у житті головного героя Михайлика важливу роль відіграють мрії, фантазії.
Пропоную і вам розповісти про свої бажання, продовживши фразу «Коли б я був (була) чарівником (чарівницею)…
Чи схожі, чи відрізняються ваші мрії і мрії дітей, що жили за часів дитинства М. Стельмаха?
Домашнє завдання
С. 151 – 161 – дочитати уривки повісті, позначаючи уривки для характеристики образу Михайлика.
Підсумок уроку
- До якого жанру належить твір М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять»?
- З якими героями повісті ви познайомились?
- Хто є головним героєм?
- Що найбільше вразило і запам’яталось? Чому?
Тема: Тема віри, вірності і відступництва у драматичних творах Лесі Українки.
Мета: Ознайомити дітей із змістом творів «Одержима», «На полі крові»; вчити аналізувати твори на основі порівняння їх; розкрити глибину внутрішнього світу Лесі Українки та її образів; показати, як письменниця трактує тему віри, вірності і відступництва у своїх драматичних творах.
План уроку:
(записано на дошці)
1. Самозречення в ім.’я любові в драматичній поемі «Одержима».
2. Засудження фальші, лицемірства і зради у драматичній поемі «На полі крові»
3. Актуальність творів Лесі Українки сьогодні
Хід уроку:
Слово вчителя: Діти, наш урок позакласного читання присвячений творчості Лесі Українки, яку по праву можна назвати перлиною не тільки української літератури, а й світової.
Почнемо наш урок віршем Рильського, присвяченим цій славетній жінці.
Учениця: М.Рильський
Леся Українка
Йти назустріч бурям і зливам,
Буть одній – як велика рать,
Жить в нещасті життям щасливим,
Муку творчістю перемагать,-
Хвора дівчина, бідна Леся!
Де ще хворі такі були,
Щоб літати в таке піднебесся,
Що його не сягнуть і орли!
Справді дівчина, справді хвора,-
А душа – немов океан,
Де сувора душа Командора
І привабливий Дон-Жуан.
Де в віки і впростори мандри,
Де Вкраїна – Еллада і Рим,
Де пророча журба Каландри,
Як високий гриміла грім,
Де слова обертались в крицю,
В кров живу – друкований знак,
Де підносив з мечем правицю
Вождь рабів – безстрашний Спартак.
Ти себе Українкою звала,-
І чи краще знайду ім’я
Тій, що радісно в муках сіяла.
Як отчизна твоя і моя!
Учитель: Я думаю, що вірш М.Рильського, який ми щойно прочитали, у повній мірі відтворює характер Лесі Українки, її незборимий дух і, звичайно, багатогранність її таланту.
Драматургія Лесі Українки відкрила нову сторінку в історії української літератури. Саме Леся вперше ввела в українську літературу поняття «драматична поема». Важко сказати, хто з поетів наштовхнув її на це визначення. Одні дослідники вважають, що це Альфред де Мюссе (творчістю якого вона захоплювалась), інші, що Байрон, бо в 1898 р. в листі до матері з Ялти Леся Українка писала,що збирається перекласти уривок з «Манфреда». А «Манфред» і є драматичною поемою. (Дати визначення, що таке драматична поема).
Новаторство Лесі полягає в тому, що своїм образам, які вона почерпнула з різних джерел, віків і народів, намагалася надати сучасного звучання, використовувала їх як символ для сучасної доби. Її твори адресовані всім і кожному.
Так з’явились Каландра, Антей, Дон-Жуан, Юда, які вперше заговорили українською мовою.
Сьогодні на уроці ми розглянемо 2 драматичні поеми і побачимо, як розгортається в них тема віри, вірності і відступництва.
Тож переходимо до першого твору – «Одержима». Я думаю, що всім цікаво буде знати історію написання твору.
Хто нам її нагадає?
Учениця: «Одержима» написана 18 січня 1901 р. в Мінську у домі пані На рейко, на розі двох вулиць Михайлівської і Широкої. У цей час Леся доглядала за своїм хворим другом Сергієм Мержинським. Поема становила 32 сторінки рукопису. І.Франко пізніше назве цей твір шедевром.
Це був дуже тяжкий період у житті Лесі Українки. Як людина – вона втрачала близького друга, як поет, художник, філософ – вона бачила перед собою агонію: «вищу міру людської слабкості і нещастя». Вона доглядала С.Мержинського самовідречено, до повної втрати фізичних сил і загострення сил духовних. Такий стан небезпечний для самої людини: вона може або загинути, або перейти в інший вимір духовного існування.
С.Мержинський – інтелігентний чоловік, син поручика К.В.Мержинського, дворянин за походженням, за переконанням – соціал-демократ. Для Лесі він був борцем за справедливість…
Але печаль його в тому, що завжди оточений друзями, в згасанні він залишився самотнім, друзі відвернулися від нього, не дбали, він почував себе забутим.
Тому Леся Українка писала у листі до В.Крижанівської (подруги С.Мержинського):
«Скільки каміння було кинуто! Скільки проповідей виголошено! І як небагато зроблено для моральної допомоги і підтримки».
Саме в цих листах з’являються слова: Месія, каміння, проповіді.
Проекція всіх цих факторів і переживань і вирізьблює силуети Месії. Д того ж С.Мержинський перед смертю став релігійним.
Учитель: Які будуть доповнення?
Учениця: Леся Українка писала Франкові про «Одержиму»: «Признаюся Вам, що я її в таку ніч писала, після якої, певне, буду довго жити, коли вже тоді жива осталась. І навіть писала її, не перетративши туги, а в самому епогею. Якби мене хтось спитав, як я з того всього жива вийшла, то я б теж могла відповісти: я з того створила драму»
Учитель: Звернемося ж до образу головної героїні поеми – Міріам і спробуємо зрозуміти всю складність її натури. Хто бажає поділитися своїми думками про Міріам?
Учениця: Вперше ми зустрічаємося з Міріам у пустелі, коли вона спостерігає за самотнім Месією. Месія хоче дати їй спокій, але вона не хоче цього, бо він не має спокою. «Бо ти його не маєш, сине Божий», - промовляє вона. Міріам знає вчення Христа, вона вірить в нього, але не може його прийняти для себе, вона не може любити ворогів Месії. Месія ж вимагає від неї любові до усіх: « А та любов, що я від тебе хочу, повинна буть як сонце – всім світити».
Міріам вважає, що люди не варті тієї жертви, яку їм мусить принести Христос. Це підтверджується тим, що вона бачить у Гефсіманському саду.
Її ненависть до ворогів, до друзів, до натовпу звучить у монолозі на Голгофі, коли Міріам стоїть сама під хрестом Месії.
Учениця: читає монолог Міріам під хрестом Месії на Голгофі.
Учитель: Як сприйняла Міріам звістку про воскресіння Месії?
драматичній поемі «Наполі крові», в якій по-новому представила біблійний сюжет зради Юдою Христа. Перш, ніж ми перейдемо до аналізу твору, давайте звернемося до першоджерела, Біблії, і побачимо, як трактується образ Юди в ній.
Учениця: (приблизна відповідь) Іуда відступився від Христа, одержав за це 30 срібників і повісився. «Юдине дерево» - осина з тих пір тремтить. Перед тим, як повіситись, Юда розкаявся, повернув 30 срібників архієреям, а то були гроші нечисті, «ціна крові», то вони їх не поклали до церковного схову, а знайшли їм такий вжиток: купили за них гончарне поле під цвинтар для захожих. Те поле і зветься відтоді Кривавим полем.
Учитель: Гаразд. А як же був представлений образ Юди в літературі та мистецтві.
Учениця: Саме ім’я Юди означає хвалу Господу. Чим страшніша його зрада, тим більше люди протягом віків дошукувались причин відступництва. Ще в II ст.. була секта каїніти, котрі пояснювали вчинок Юди, як неминучість, трагічну приреченість, бо хтось же мав це зробити.
Писали про Юду багато письменників: аргентинець Боргес, Леонід Андрєєв, Максиміліан Волошин. Деякі письменники оголошували Юду братом, якого не зрозуміли. І сама поема, якщо розглядати її у вузьких історичних рамках, то можна сказати, що Леся Українка виступила у цьому творі проти тих представників буржуазної естетики, які в роки столипінської реакції пропагували безвідповідальність вільного художника. В роки реакції чимало письменників намагалися реабілітувати у своїх творах зрадника Юду. А Леся Українка дає своє, нове трактування зради.
Учитель: Які будуть доповнення?
Учениця: Ще на фресках у Юди, як і в інших апостолів, навколо голови зображений німб, але цей німб обернений у пітьму, як чорне сонце.
А у візантійській іконографічній традиції Юда завжди повернутий у профіль, так зображують диявола, щоб не зустрілися з ним очима люди.
Учитель: Гаразд. Звернемося ж до тексту поеми і поділимося враженнями, які справляють на нас головні герої: Юда і прочанин.
Учениця: Твір названий драматичною поемою р.н. 1909.
Але насправді це діалог двох осіб: прочанина і Юди.
Ніщо в поемі спочатку не насторожує: розмова ведеться природно: про спеку, прохання напитися води, ціну на землю тощо. Але помітна з перших реплік різниця в тональності. Дідок-прочанин – втілення доброзичливості, щирої приязні до співрозмовника. Чоловік, який працює, - Юда – знервований, насторожений, роздратований. Говорить він поспішно, неохоче.
Дідок-прочанин визнає в чоловікові учня Христа, який його зрадив, і починається розвінчання зради.
Учитель: Як саме Юда ставиться до того, що він зрадив Учителя?
Учень: Юда не бачить у цьому нічого поганого. З цинізмом він говорить, що продав Учителя через те, що він став йому зайвий. (Цитата)
Учитель: Чому Юді важко було розлучатися зі своїм багатством?
Учень: Тому, що Юда не був таким бідним, як месія. Він мав від батька спадок: добру ниву, виноградник, садок і хату.
Він також з сусідами за пашу позивався. (Цитата)
Учитель: Як Юда звинувачує учителя, що той його ошукав?
Учень: Юда вважав, що своїми розповідями про Царство Боже Учитель запаморочив усім голови і змусив відректися від свого багатства. Коли ж Юда це зробив, він пожалів, але повороту назад вже не було. Він не міг покинути учителя і повернутися назад ну з чим, просити милість у голоти, кій він віддав своє багатство. (Цитата)
Учитель: Зачитайте приклади особистої неприязні Учителя до Юди і Юди до Учителя.
Учні: зачитують
Учитель: Остаточне розвінчання зради бачимо в кінці діалогу Юди з Прочанином.
Від слів:
Прочанин: Як же ти зробив се?
До слів:
Прочанин: «Він докорив!» - Тебе убити мало!
Учитель: Діти, як ви вважаєте, чому письменниця називає Месію Учитель?
Діти: Цим вона хотіла підкреслити ганебність вчинку Юди – він зрадив Учителя.
Учитель: Хто в діалозі говорить більше і чому?
Діти: Більше говорить Юда. Йому весь час доводиться виправдовуватися і перед собою, і перед іншою людиною.
Учитель: Давайте зробимо підсумок. Як же поетеса розвінчує концепцію зради?
Діти: У цьому творі, на мою думку, Леся Українка зобразила боротьбу двох світоглядів: добра і зла. Дідок-прочанин – уособлення всього людства. Юда – відторгнута від нього страшним злочином людина. Поетеса засуджує зраду і вважає, що треба позбутися всього людського, не бути людиною, щоб вчинити так, як Юда.
Учитель: Які будуть доповнення?
Діти: Леся Українка по-новому зобразила Юду. У творі він похмурий, не хоче говорити, весь час нервово працює, але письменниця примушує його відірватися від роботи (за якою він ховав зраду) і подивитися в очі прочанина. Вона змушує дивитися його не людей. Не людям, йому повинно бути страшно.
Учитель: Чи можна сказати, що цей твір актуальний сьогодні і буде актуальним завжди?
Учні: відповідають
Учитель: Яка деталь у творі натякає на те, що зрада, на жаль, це зло живуче, яке важко викорінити з суспільства?
Відповідь: Камінь, кинутий прочанином у Юду, не долітає до нього.
Підсумок уроку: Отже, сьогодні на уроці ми розглянули два прекрасні твори Лесі Українки. На жаль, сьогодні драматичний доробок письменниці не прочитаний повністю і не поставлений на сцені. Я сподіваюсь, що серед вас, діти, є майбутні режисери, які по-новому розглянуть творчу спадщину Лесі Українки і відкриють перед нашими нащадками і перед усім світом нових героїв, втілять на сцені нові характери.
Зразок тестових завдань
Тест №3
1.Знайдіть фразеологізм, який походить з античної культури:
а) грати першу скрипку; в) берегти, як зіницю ока;
б) герой нашого часу; г) золотий вік.
2 .Знайдіть фразеологізм, який походить із біблійних висловів:
а) борітеся-поборете!; в) книга за сімома печатями;
б) самозакоханий Нарцис; г) народжений плазувати літати не
здатний.
3.Знайдіть фразеологізм, який походить із крилатих виразів
українських письменників:
а) підвищувати тон; в) не називаю її раєм;
б) кари єгипетські; г) альфа й омега.
4.Знайдіть фразеологізм, який походить із крилатих виразів
російських письменників:
а) сіль землі; в) співати Лазаря;
б) убий не здамся; г) як би чого не сталося.
5.Знайдіть фразеологізм, який походить із крилатих висловів
зарубіжних письменників:
а) бути чи не бути; в) промінь світла в темному царстві;
б) час збирати каміння; г) взяти під обстріл.
6.Знайдіть фразеологізм, який походить від виробничо-професійних
висловів:
а) сади Семіраміди; в) а судді хто;
б) шите білими нитками; г) машина часу.
7.Знайдіть відповідник до російського фразеологізму «ищи-свищи»:
а) від горщика два вершка; в) перепало на горіхи;
б) шукай вітру в полі; г) знов за рибу гроші.
8.Знайдіть російський відповідник до українського фразеологізму «як
муха в окропі»:
а) взять в оборот; в) два сапога пара;
б) бить баклуши; г) как белка в колесе.
9. Знайдіть фразеологізм, який означає «мовчати»:
а) піймати облизня; в) тримати язик за зубами;
б) кирпу гнути; г) копилити губу.
10.Знайдіть відповідник до фразеологізму «припасти до серця»:
а) сподобатись; в) забути;
б) захворіти; г) здивуватись.