Міністерство освіти та науки автономної республіки крим центр розвитку освіти, науки та інновацій самарський інститут бізнесу та управління кримський інститут бізнесу освіта та наука в умовах глобальних викликів

Вид материалаДокументы

Содержание


Підготовка майбутніх вчителів іноземних мов до використання організаційних форм навчання молодших школярів
Список використаної літератури
Інтеграція і глобалізація освітянських процесів
Методичні засади проведення практичних занять з інформатики у студентів економічних спеціальностей
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ ДО ВИКОРИСТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ФОРМ НАВЧАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ


Сьогодення вимагає від учителя не просто надання учням певних знань, а навчання їх мислити, структурувати інформацію та цілеспрямовано відбирати необхідне. Сучасний учитель повинен нести учням не просто нові знання, а новий тип оволодіння інформацією. В зв’язку з цим, особливого значення набуває переорієнтація мислення сучасного вчителя на усвідомлення принципово нових вимог до його педагогічної діяльності, до його готовності щодо використання організаційних форм навчання у професійній діяльності.

Мета тез полягає в окресленні шляхів підготовки майбутніх вчителів іноземних мов до використання організаційних форм навчання молодших школярів. Слід зазначити, що в умовах інформатизації освіти, в професійно-педагогічної діяльності вчителя, поряд із використанням традиційних форм, з’являється необхідність впровадження нових. Функція підтримки навчально-виховного процесу в зазначеному сенсі реалізується шляхом:
  • вибору вчителем педагогічно доцільних форм, методів та засобів навчання;
  • вибору вчителем технологій навчання (зі спрямуванням на засвоєння змісту предмету, формування компетентностей учнів, стимулювання пізнавальної діяльності);
  • формування вчителем сучасного відкритого навчального середовища, діяльність в якому сприяє становленню та виявленню компетентностей учнів, предметні знання стають підґрунтям для вирішення реальних життєвих проблем;
  • орієнтованого на досягнення цілей навчально-виховного процесу вибору засобів визначення рівня навчальних досягнень.

Очевидним є те, що проблеми створення умов формування готовності майбутніх учителів іноземних мов у вищому навчальному закладі до впровадження форм організації навчання у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів; формування мотивації застосування інновацій, досягнень сучасної науки потребують нагального розв’язання і подальшого самовдосконалення [3].

У структурі навчального процесу у вищому навчальному закладі вченими виділено три групи форм навчання майбутніх учителів: 1) форми, спрямовані переважно на теоретичну підготовку студентів; 2) форми практичної підготовки студентів; 3) форми, що застосовуються для контролю знань, умінь і навичок студентів [4].

Невід’ємною складовою процесу підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до використання організаційних форм навчання є педагогічна практика. Її цілями вважаємо такі:

– формування у студентів умінь реалізувати всі напрями (навчальний, пізнавальний, виховний, розвиваючий) іншомовної освіти школярів у класній і позаурочній роботі;

– поглиблення професійних знань та вдосконалення професійних навичок студентів щодо використання форм організації навчання молодших школярів на уроках і під час позаурочних заходів;

– формування у студентів потреби у постійній самоосвіті.

Таким чином, можна визначити такі особливості професійної підготовки майбутнього вчителя до організаційних форм навчання іноземної мови учнів:

– оволодіння знаннями про форми організації навчання іноземної мови учнів;

– сприйняття мети використання організаційних форм навчання як соціально і професійно значущої;

– комунікативний підхід до навчання іноземної мови учнів на засадах особистісно орієнтованого навчання як методологічна основа діяльності майбутнього вчителя у процесі використання організаційних форм навчання;

– оволодіння комунікативно орієнтованими технологіями навчання іноземної мови;

– формування вмінь забезпечення процесу розвитку іншомовної комунікативної компетенції школяра, його культурного і духовного розвитку шляхом використання різних організаційних форм навчання;

– формування вмінь вести професійно орієнтоване спілкування іноземною мовою та організовувати іншомовне спілкування між школярами;

– формування вмінь самостійно підвищувати свою кваліфікацію;

– формування здатності до мiжкультурного навчання, взаємодії в європейському і світовому просторі.

Саме це потрібно забезпечити у процесі модернізації змісту професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови, зорієнтованого на використання організаційних форм навчання.

Ґрунтуючись на дефініціях психологів [1, 2], можна сформулювати визначення готовності вчителя іноземних мов до використання організаційних форм навчання молодших школярів в майбутній професійній діяльності, яка включає три основні компоненти.

1.  Психологічну (особистісно-мотиваційна: особистісні якості; прагнення до впровадження організаційних форм навчання молодших школярів).

2.  Теоретичну (система знань про організаційні форми навчання молодших школярів, технології способи та форми їх впровадження в професійну діяльність тощо).

3.  Практичну (сукупність умінь використання організаційних форм навчання молодших школярів).

Таким чином, наприкінці тез ми дійшли висновку про те, що у процесі формування готовності майбутніх вчителів іноземних мов до застосування різних організаційних форм навчання, можна виокремити певні етапи.

1.  Детальне дослідження, аналіз та обговорення проблеми інформаційно-комунікаційних компетентностей майбутнього вчителя іноземних мов щодо проблеми використання організаційних форм навчання.

2.  Планування організаційно-методичних заходів, спрямованих на близьку та далеку перспективи, особистісну мотивацію студентів щодо використання організаційних форм навчання.

3.  Формування і розвиток інформаційно-комунікаційних компетентностей у процесі використання організаційних форм навчання майбутніх вчителів.

4.  Оцінювання готовності майбутніх вчителів до використання організаційних форм навчання у процесі викладання іноземних мов.

Список використаної літератури:

1. Божович Л.И. Проблемы формирования личности // Под ред. Д.И. Фельдштейна / Вступительная статья Д. И. Фельдштейна. 2-е изд. М.: Институт практической психологии, Воронеж: НПО МОДЭК, 1997. — 352 с.

2. Дьяченко М.И. Психология высшей школы. Серия „Библиотека практической психологии” / М.И.Дьяченко, Л.А. Кандыбович, С.Л. Кандыбович. — М.: Харвест, 2006. — 416с.

3. Казачінер О.С. Навчання слабковстигаючих молодших школярів англ. мови: шляхи подолання мовленнєвих труднощів / О.С.Казачінер // Сучасні інформаційні технології та інноваційні мет. навчання у підготовці фахівців. Зб. наук. праць. — Вип. 22. — Вінниця, 2009.— С. 98-101

4. Мастерство и личность учителя: На примере преподавания иностранного языка / Е.И.Пассов, В.П.Кузовлёв, Н.Е.Кузовлёва, В.Б.Царькова. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: Флинта; Наука, 2001. —240с.


Крамаренко Алла Миколаївна

Бердянський державний педагогічний університет, м. Бердянськ


ІНТЕГРАЦІЯ І ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ОСВІТЯНСЬКИХ ПРОЦЕСІВ


Ситуація початку ХХІ століття вказує на зростаючу актуальність орієнтації вітчизняної вищої освіти на європейську модель. У зв’язку з цим у 2004 р. в Україні розпочато активне впровадження основних ідей, наведених у Болонській декларації. Теоретичне обґрунтування освітніх модернізаційних процесів в умовах входження України в єдиний освітній простір знайшло відображення у роботах В.П. Андрущенка, В.М. Бебика, С.М. Гончарова, Н.С. Дворнікової, В.С. Журавського, М.З. Згуровського, В.Г. Кременя, М.Ф. Степка та інших. Як зазначають вчені, сліпе копіювання Болонської системи не забезпечить досягнення позитивних результатів через значну розбіжність між соціально-економічною ситуацією, історико-культурними традиціями і менталітетом людей у нашій державі та країнах Європи.

Метою всіх освітянських систем майбутнього, як зазначає Т.І. Левченко, стане збереження цілісності особистості, вироблення почуття відповідальності, зацікавленості у навчанні, підвищенні професійної компетенції, розвиток ана­лізу від універсального до часткового, специфічного, локального, на­ціонального, розвиток навичок схоплювати і відчувати нові ідеї, реагувати на високе прекрасне, істинне, на вищі цінності [3, c. 19-20].

У контексті порушеної проблеми науковці К. Левківський, С. Степаненко та Н. Тимошенко наголошують на тому, що освіта повинна бути початковим елементом трансформації суспільства до сталого розвитку, який буде забезпечувати потреби людства у втіленні своїх уявлень про сталий розвиток у реальність [2, с. 26].

У загальних дискусіях Європейської комісії з проблем освіти в ЮНЕСКО в останні роки залишається актуальною тема «Концепція людини і філософії освіти на Сході і Заході», проблеми уніфікації, глобалізації осві­ти і вимог до підготовки кадрів різних рівнів.

Аналізуючи поняття «глобальна освіта», В.Є. Берека та І.М. Шоробура зазначають, що його технічною основою стало виникнення глобального інформаційного простору [1, с. 10]. Глобальна освіта, підкреслюють дослідники, це не глобальна зрівнялівка, що ліквідує або зменшує національні та регіональні особливості. У цьому питанні, мабуть, найбільш повчальний приклад зарубіжної Європи, котра в умовах поглиблення інтеграційних процесів орієнтується все ж не на світовий, а на власний регіональний досвід.

У Португалії в жовтні 1999 р. пройшов Десятий європейський міжнародний форум викладачів із проблем освіти в світі на тему «Гло­бальні і локальні проблеми освіти XXI ст.». Творчий підхід у висту­пах представників 20 європейських країн створив атмосферу пошуку складних рішень національного і глобального характеру в освіті. На цьому форумі зроблено висновки, що для рішення проблем глобалі­зації освіти необхідним є краща професійна і психологічна підготовка викладачів і вчителів, які, крім академічних знань, повинні спонука­ти своїх учнів до оволодіння наукою добрих людських відносин, ово­лодіння педагогами таким типом компетенції і спілкування, до якого вони спонукають молодь, доведення до свідомості освітян світу, що найважчий період – це розвиток освіти на рубежі століть, коли форму­ється майбутнє й умови для розвитку освіти XXI ст., єдність зусиль, прагнень, бажань освітян усього світу, які мають бути спрямованими на пошук ефективних шляхів розвитку нової освіти й особистості.

Нині в Україні діє багато програм трансєвропейського співробіт­ництва, якими опікується Європейський фонд освіти в межах Євро­пейського Союзу. Він розв'язує проблеми професійної освіти та під­готовки кадрів у 24 країнах Центральної та Східної Європи, залучаючи до цього державні і недержавні установи освіти цих країн.

Європейський фонд освіти надає субсидії для розробки спільних компакт-проектів, гранти для окремих університетів-партнерів. Про­грами трансєвропейського співробітництва в Україні спрямовані на розвиток вищої освіти, освоєння ноу-хау.

Концепція розвитку людських ресурсів є широкомасштабною і перспективною. Вона розрахована на зростання потенціалу вищої освіти у XXI ст., на стимулювання співробітництва між університетами країн Європейського Союзу й України, на трансформацію навчальних планів і програм, зміну змісту вищої освіти, реформування структур вищих навчальних закладів, на розробку форм і методів навчання, орієнтова­них на задоволення вимог до кваліфікації спеціалістів в умовах еконо­мічних реформ.

Європейський фонд освіти пропонує розробку спеціальних проек­тів між університетами країн Європейського Союзу й України. Метою таких спільних проектів є задоволення наукових потреб університетів-партнерів, активізація довготривалого планування заходів, спрямова­них на досягнення ефективних результатів, розробку системи визна­чення зовнішньої та внутрішньої якості отриманих результатів, ство­рення інноваційних центрів для розробки локальних проблем.

Розробляються і вдосконалюються методи оцінки виконання компакт-проектів (їхній зміст, актуальність, перспективність, впро­вадження в масову практику). Перевага надається компакт-проектам, спрямованим на модернізацію освіти, пропаганду позитивного досві­ду, знайомство з теоретичними розробками щодо розв'язання обраної проблеми у різних країнах, на подальше тривале впровадження резуль­татів спільних досліджень.

В основу спільних компакт-проектів покладено концепції та мо­делі розвитку вищої освіти, що широко розповсюджені у країнах Європейського Союзу й в Україні. Спільні компакт-проекти сприяють розвитку наукових зв'язків між університетами різних країн та обміну досвідом розв'язання найактуальніших проблем освіти, інтеграції пе­дагогіки України в європейський освітянський простір.

Зростає значення теоретичних праць з проблем порівняльної педа­гогіки. Так, у даному контексті важливе значення для нашої роботи має монографія Т.І. Левченко «Європейська освіта: конвергенція та дивергенція» [3], в якій подано опис теорії навчання, теорії розвитку особистості, ієрархію цінностей і на­прямів реформування освіти у Франції, Німеччині, Іспанії, Великобри­танії й в Україні (яка набагато пізніше цих країн включилася в процеси інтеграції та інтернаціоналізації в освіті). Великий матеріал, зібраний про розвиток чотирьох освітянських систем Європи, дає можливість для цікавих порівнянь, аналізу проблем співвідношення глобальних тенденцій і національної специфіки в галузі освіти, а також сприяти­ме запозиченню цікавого, позитивного, прогресивного досвіду інших країн, інших підходів і концепцій у побудові системи освіти України в напрямах розвитку особистості.

Європейське співробітництво в галузі освіти сприяє зближенню європейських народів, дає можливість запозичення кращого досвіду з інших педагогічних систем, збагачує і вдосконалює зміст форм і мето­дів навчання, впливає на розвиток громадянина Європи і світу. В різ­них документах Ради Європи підкреслюється необхідність створення підручників, монографій, проведення досліджень з порівняльної педа­гогіки.

Сьогодні необхідно працювати над власною інтеграцією, яка буде умовою інтеграції у світове співтовариство. Свідомість універсальних взаємовідносин, суб'єктивної інтеграції домінуватиме. Для того, щоб інтегрува­тися у світову систему освіти, необхідно вже зараз виховувати в собі вміння синтезувати, розвивати інтуїцію і здатність жити у світі ідей, тренувати волю до позитивної взаємодії, привчатися розв'язу­вати невирішені питання, розвивати власну особистість, критичне, аб­страктне, теоретичне мислення, спрямовувати зусилля на інтеграцію душі й особистості, безперервно розвивати власну свідомість.

У процесах інтеграції освіти важливе значення надається пробле­мам цілісного підходу до освіти й особистості, яка формується, наста­новам на європеїзм, врахування різних поглядів і підходів, поєднання особистісних і національних цінностей зі світовими, але національна своєрідність організації освіти залишається атрибутом державного су­веренітету. Інтеграція обмежується визначенням загальних цілей і за­вдань освіти XXI ст., залишає для кожної країни свободу вибору форм, методів, засобів їхньої реалізації.

Незважаючи на процеси інтернаціоналізації і глобалізації, кожна педагогічна система світу зберігає свою національну специфіку, на яку впливають різні підходи, концепції і теорії, що в ній домінують.

ЛІТЕРАТУРА

1. Берека В.Є. Актуальні проблеми розвитку вищої освіти в Україні у контексті Болонського процесу: навч. посіб. [для викладачів та студентів вищ. навч. закл.] / В.Є. Берека, І.М. Шоробура. – Хмельницький, 2007. – 175 с.

2. Левківський К. Освіта для сталого розвитку / Казимир Левківський, Сергій Степаненко, Наталія Тимошенко // Вища школа. – 2007. – №5. – С. 17-26.

3. Левченко Т.І. Європейська освіта: конвергенція та дивергенція: монографія / Т.І. Левченко. – Вінниця: «Нова книга», 2007. – 656 с.


Кірей Катерина Олександрівна

Миколаївський державний аграрний університет, м. Миколаїв


МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ІНФОРМАТИКИ У СТУДЕНТІВ ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ


У сучасних економічних умовах від майбутніх фахівців економічного профілю вимагаються не тільки фахові знання, а й знання сучасних засобів оброблення інформації. У професійній економічній діяльності переважна більшість задач вирішується за допомогою обчислювальних засобів інформаційних технологій (спеціалізованих і стандартних програмно-апаратних комплексів). Сучасні стандартні програмні засоби (ПЗ) мають широкі функціональні можливості. Опанування інструментарієм стандартних ПЗ і правильне їхнє використання щодо вирішення економічних задач є однією з головних завдань у вивченні інформатики майбутніми фахівцями економічного профілю. У даній доповіді пропонується розглянути методичні засади проведення практичних занять з дисципліни «Інформатика та КТ».

Активне формування професійних умінь оброблення інформації стандартними ПЗ здійснюється на лабораторних заняттях у процесі виконання студентами лабораторних робіт. На цьому етапі набуті студентами теоретичні знання реалізуються у практику. Кожна лабораторна робота містить комплекс завдань, у процесі виконання яких студент поступово «рухається» за схемою: 1 етап – «дія за зразком» (усвідомлення того, що він може опанувати технологію виконання завдань)  2 етап – «дія за зразком із певним рівнем самостійності» (усвідомлення рівня набутих операційних умінь)  3 етап – «самостійна творча діяльність» (усвідомлення своїх можливостей як майбутнього фахівця).

Сутність запропонованої схеми розглядається на прикладі послідовності опанування логічних функцій стандартного ПЗ MS Excel, що входить до складу інтегрованої програмної системи автоматизації офісної діяльності Microsoft Office.

1 етап – знайомство з інструментарієм ПЗ. На цьому етапі розглядаються логічні функції MS Excel, їхній синтаксис, правила побудови формул з використанням логічних функцій, алгоритм виконання обчислень логічними функціями, різні варіанти побудови формул з використанням логічних функцій. Як приклад реалізації теоретичних знань розглядається технологія складання розрахункових формул з використанням логічних функцій MS Excel щодо виконання завдань з порівняння чисел таблиці [1, с.41]. На цьому етапі студенти реалізують наведені вирішення завдань у середовищі MS Excel.

2 етап – знайомство з технологією використання досліджуваного інструментарію ПЗ щодо розв'язування професійно-орієнтованих задач. На цьому етапі студенти опановують засоби та алгоритми вирішення задач з використанням логічних функцій MS Excel шляхом їх розв’язання за наведеною технологією розв’язку. Для кожної задачі складаються покрокові інструкції щодо її вирішення. Студенти реалізують наведені інструкції у середовищі MS Excel. Як приклад ілюстрації задач, що пропонуються на цьому етапі, розглянемо методику складання розрахункової формули для наступної задачі [1, с.43-44].

Умова: знижка на покупку товару залежить від суми покупки за схемою, наведеною в табл. 1.

Таблиця 1

Знижка:

1%

2%

4%

10%

Сума покупки:

до 500грн.

до 1500грн.

до 3000грн.

понад 3000грн.

Завдання: необхідно організувати у середовищі MS Excel автоматизований розрахунок суми знижки за схемою, наведеною в табл. 1.

При виконанні завдання звертається увага на різні способи складання розрахункової формули щодо вибору відсотка знижки залежно від суми покупки. Студентам пропонується розглянути три варіанти розрахункової формули та виконати обчислення за кожним варіантом. Якщо суми покупок знаходяться в стовпці А, а суми знижок в стовпці В, то можливі наступні варіанти формул.

1 варіант: =А2*ЕСЛИ(А2<500;1%;ЕСЛИ(И(А2>=500;A2<1500);2%;
ЕСЛИ(И(А2>=1500;A2<3000);4%;10%)))

Проте цю формулу можна спростити, скориставшись особливістю алгоритму виконання дій функцією ЕСЛИ(). Функція ЕСЛИ() послідовно перевіряє логічні вирази, якщо вираз має значення істини, наступні вкладені умови вже не перевіряються. Отже в цьому завданні можна обійтися без використання логічної функції И().

2 варіант: =A2*(ЕСЛИ(A2<500;1%;ЕСЛИ(A2<1500;2%;
ЕСЛИ(A2<3000;4%;10%))))

Цю ж формулу можна представити, розбивши на ряд доданків.

3 варіант: =A2*(ЕСЛИ(A2<500;1%;0)+ЕСЛИ(И(A2>=500;A2<1500);
2%;0)+ЕСЛИ(И(A2>=1500;A2<3000);4%;0%)+ ЕСЛИ(A2>=3000;10%;0))

Формула третього варіанту є більш громіздкою у порівнянні з формулою другого варіанту. Проте її вживання є більш доцільним у випадках, коли кількість діапазонів сум є змінною. Таким чином, у наведених прикладах автоматизації вибору відсотка демонструється, що одна і таж сама умова може бути сформульована по різному, і вибір більш раціонального способу залежить від вимог, що висуваються до вирішення й рівня набутих знань.

Опанування навчальним матеріалом другого етапу сприяє формуванню у майбутніх фахівців економічного профілю уявлення про технологію використання досліджуваного інструментарію ПЗ, щодо розв'язування професійно-орієнтованих задач.

3 етап – самостійне виконання завдань. На цьому етапі студенти мають сформувати навички самостійного вирішення професійно-орієнтованих задач у середовищі MS Excel із використанням як логічних функцій, так й інших функцій MS Excel [1, с.93-96]. Інформаційна допомога на цьому етапі надається у вигляді вказівок або рекомендацій щодо виконання завдань. Змістова складова вказівок диференціює матеріал за рівнем складності. Студент має самостійно обрати засоби та методи реалізації виконання завдань у середовищі MS Excel.

Опанування навчальним матеріалом третього етапу дозволяє майбутнім фахівцям економічного профілю набути досвід використання досліджуваного інструментарію ПЗ, щодо розв'язування професійно-орієнтованих задач.

Реалізація запропонованої етапності опанування стандартними ПЗ дозволяє організувати кероване навчальне середовище, в якому студент виконує завдання за встановленим порядком, та має певну свободу вибору засобів і методів їх виконання. Така організація навчального середовища сприяє сформуванню у студентів позитивного ставлення до самостійного навчання та розвитку творчого підходу до виконання завдань.


ЛІТЕРАТУРА
  1. Богуславский Л.З., Кирей Е.А. Информатика и компьютерная техника. Табличный процессор MS Excel: Учеб.-метод. пособ. – Николаев: Изд-во Николаевского филиала Европейского университета, 2005. – 106 с.