Дипломна робота на тему: „

Вид материалаДиплом
Подобный материал:
1   2   3

Висновки

І.Франка полонив чарівний куточок Карпат. Його захоплювала казковість краю, величність природи, життя гуцулів з їх багатою фантазією і надзвичайною психологією, їх глибоко поетичне, образне мислення.

Уже сама назва роману „Петрії й Довбущуки” містить натяк на загадковість і дихання віків.

Письменник бачить джерела міфологічних уявлень гуцулів не тільки в давній традиції, що йде від предків, а й в особливостях самої гірської природи і способу життя серед неї. Природні явища стають джерелом народження фантастичних образів. Природа виступає своєрідним персонажем твору, що діє, сприяє розвитку сюжету, відображає внутрішній стан героїв. Тут людина і природа перебувають в повній гармонії.

У романі Гуцульщина вимальовується перед нами такою, якою сприймали і бачили її самі гуцули, котрі вірили в те, що природа одухотворена, жива, діюча, населена добрими і злими духами.

Гуцули мали добре розвинені чудові естетичні смаки. Досить згадати лише деякі мистецькі вироби, зроблені ними, вишиті рушники та сорочки, різні предмети побуту, вироблені з дерева, чудово розшитий національний одяг.

І.Франко ретельно вивчав їх життя і побут, звичаї, знайомство з фольклором, їх вірування їх мову (діалект).

Автор взяв на себе нелегке завдання дати картину гуцульського світу як самобутньої частини світу українського, духовну і матеріальну спадщину. Він вніс великий власний вклад у дослідження проблеми, зібрав величезний фактичний матеріал, осмислив його, зробив на його основі вагомі висновки, спостереження про своєрідність культурних традицій, звичаїв, побуту українського населення Карпат.

Цей неповторний світ гуцулів висвітлюється й М.Коцюбинським у його повісті „Тіні забутих предків”. Обидва автори змальовують ворогування двох родів, твердість характеру героїв, непохитність їх дій, наслідки необдуманих вчинків, віру в свою правоту, небажання примирення, непокірність долі.

Яскравим виявом непривабливої риси ментальності предків сучасних гуцулів була кривава помста. Давні жителі Карпат не могли позбутися прикрої традиції дідів і батьків.

І Коцюбинський, і Франко – художники-психологи і їх не задовольняє споглядання і малювання хай найчарівнішого краю. Їм треба зазирнути в душу людини, довідатись, чим живе гуцул-хазяїн казкового краю, що їсть, у що вдягається.

Роман „Петрії й Довбущуки” сповнений віщих снів, видінь, добрих і страшних, правдивих і оманних.

Важкими життєвими дорогами довелось пройти героям, зазнати багато втрат, розчарувань, пізнього прозріння, каяття, пізнати силу добра і зла. Визнання двох творчих начал – доброго і злого, наклало відбиток на всі уявлення про світ, які сформувалися у героїв роману.

Ідеал добра надихає до боротьби з собою, зі своїми слабостями, сумнівами, це боротьба із собою і перемога над собою. Перемога над собою вимагає найбільшої сили й найбільшої напруги сили. Але одночасно це і наближення себе до добра, що дає право поширення його прикладами, словом, ділом. На це треба людини з великим природженими даними і бажанням до здійснення.

Після утрати Довбушевих скарбів і смерті Довбущуків, продав Андрій своє помешкання і перебрався до Перегінська, щоб жити біля матері. Там жив і Ісаак, котрий „не переставав ніколи впоювати в нього то переконання, що се божа воля і божа справедливість не допустила, щоби тоті гроші, набуті сльозами, убійствами і грабунком, помогли до осягнення так святої, великої цілі, як двигнення бідного народу. Не Довбушевими грішми, но власними силами, власним пожертвованєм, власною працею треба двигати нам той народ, і лиш таке діло поблагословит бог!” [57; 242].

Ідучи до Великого Замку у Львові, Ісаак сказав так: „Не лев і скала – наша хоругов, наша хоругов – плуг і книга! Плуг – то наша сила, книга, просвіта – то наша будучність!” [57; 243].

Вийшовши на вершину Замкової гори, Ісаак продовжив: „Під нами розвалини сумної минувшості! Над нами ясне небо – образ ліпшої, яснішої будучності! А круг нас той „пречудний нещасний край” - поле нашого ділання! На тім місці, панове, нині присягніт, що посвятите всі свої сили, щоби не лиш сами ділати кілько можна для піднесення сего народу, но і щоби збирати для него щораз більше нових ділателів! А ми оба присягаєм вам, що не спочинем і хвилі не підем по селах – живим словом покріпляти бідних братів в нужді і розносити межи них науку і світло!” [57; 244].

„Петрії й Довбущуки” І.Франка – роман про відтворення глибини психології, намагання зрозуміти себе, осягнути таємниці власної душі. Це безмежна дорога, порив, молитва, але не здобуття кінцевої мети.


Список використаної літератури
  1. Арсенич П. Криво рівня в життя і творчості українських письменників, діячів науки і культури. – Івано-Франківськ: Нова зоря, 2000. – 152с.
  2. Барвінський Б. Походження, давність і значення назви „опришок”. – К.: Наукова думка, 1963. – 93с.
  3. Басс І., Каспрук А. Іван Франко. Життєвий і творчий шлях. – К.: Наукова думка, 1983. – 455с.
  4. Білинкевич І. Іван Франко на Станіславщині. Біографічно-краєзнавчі нариси. Вст. ст., підгот. тексту і наук. редакція кандидата філологічних наук, доцента М.М. Васильчика. – Коломия: Вік, 2006. – 164с.
  5. Вовк Х. Студії з української етнографії та антропології. – К.: Мистецтво, 1995. – 336с.
  6. Гжицький В. Опришки. – К.: Наукова думка, 1972. – 273с.
  7. Гнатюк М. Погляд через століття – [І. Франко] // Дзвін. – 2004. – С.137.
  8. Голод Р. Творчість І.Франка як дзеркало літературного процесу кінця ХІХ – початку ХХ ст. // Диво слово. – 2005. - №12. – 57с.
  9. Грабовецький В. Гуцульщина ХІІІ – ХІХ ст. – К.: Вища школа, 1992. – 151с.
  10. Грабовецький В. Ілюстрована історія Прикарпаття. З І пол. ХVІІ ст. до кінця ХVІІІ ст. – т.2. – Івано-Франківськ: Нова зоря, 2003. – 344с.
  11. Грабовецький В. Карпатське опришківство. – Львів: Вид-во Львівського університету, 1969. – 252с.
  12. Грабовецький В. Олекса Довбуш. – Львів: Світ, 1994. – 272с.
  13. Грабовецький В. Олекса Довбуш в творчості Івана Франка. – Львів: Світ, 1994. – 170с.
  14. Грабовецький В. Стежками Олекси Довбуша: Путівник. – Івано-Франківськ: Нова зоря, 1988. – 156с.
  15. Грабовецький В., Чорний А. Край, заселений гуцулами // Наука і суспільство. – 1977. - №5. – 45-47с.
  16. Грицак Я. Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота. – Київ: Критика, 2006. – 631с.
  17. Гром’як Р.Т. Давнє і сучасне. – Тернопіль, Лілея, 1997. – 272с.
  18. Гундорова Т. Франко не Каменяр. Франко і Каменяр. – К.: Критика, 2006. – 352с.
  19. Гуцульщина: перспективи її соціально-економічного і духовного розвитку в незалежній Україні. – Івано-Франківськ: Нова зоря, 1995. – 174с.
  20. Дей О. Іван Франко. Життя і діяльність. – К.: Дніпро, 1981. – 355с.
  21. Дей О. Іван Франко і народна творчість // І.Франко. Вибрані статті про народну творчість. – К.: Наукова думка, 1965. – 5-47с.
  22. Денисюк І.О. Літературознавчі та фольклористичні праці: У 3т. – Т.2. – Л.: Франкознавчі дослідження. – 528с.
  23. Денисюк І. Історична белетристика Івана Франка // Денисюк І.О. Літературознавчі та фольклористичні праці: У 3 томах, 4 книгах. – Львів, 2005. – Т.1. Франкові дослідження. – 21-47с.
  24. Денисюк І. Літературна готика і Франкова проза // Денисюк І.О. Літературознавчі та фольклористичні праці: У 3 томах, 4 книгах. – Львів, 2005. – Т.2: Франкові дослідження. – 191-200с.
  25. Дмитренко М. Іван Франко як фольклорист // Слово і час. – 2006. – 51с.
  26. Етнографія України: Навчальний посібник / За ред. С.Макарчука. – Львів: Світ, 1994. – 520с.
  27. Євшан М. Іван Франко (Нарис його літературної діяльності) // М.Євшан. Критика. Літературознавство. Естетика. – Київ, 1998.
  28. Єфремов С. Іван Франко. Критично-біографічний нарис. – Київ, 1926. – 456с.
  29. Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування українського народу: істор.-релігій. монографії. – К.: АТ. „Обереги”, 1992. – 424с.
  30. Іськів В. Іван Франко і питання народознавчих досліджень в Галичині // І.Франко і Світова культура.Матеріали міжнародного симпозіуму ЮНЕСКО ( Львів, 11-15 вер. 1986р.). – кн. 2,3. – К.: Наука, 1990. – 117-119с.
  31. Кайидль Р. Гуцули: їх життя, звичаї та народні перекази. – Чернівці: Молодий буковинець, 2000. – 208с.
  32. Кобилецький Ю. Творчість І.Франка. – Київ, 1956. – 357с.
  33. Крип’якевич І. З історії Гуцульщини: Літературно-науковий вісник. – т.80. – Львів, 1923 – 396с.
  34. Кукурак А. Олекса Довбуш – славний ватажок опришків. – Коломия: Вік, 1990. – 49с.
  35. Культура і побут населення України: Навчальний посібник / В.Науменко, Л.Артюх, В.Горленко та ін. – К.: Либідь, 1994. – 232с.
  36. Лепеха Т. Українознавство: Навч. посібник. – К.: Видавничий центр Просвіта”, 2005 – 376с.
  37. Лисенко Є. Образ Довбуша в творчості Ю.Федьковича. – Івано-Франківськ: Нова зоря, 1988. – 64с.
  38. Лозко Г. Етнографія України. Філософсько-теоретичний та етнорелігієзнавчий аспект. – 2-е вид. – К.: „АртЕк”, 2004. – 304с.
  39. Лозко Г. Українське народознавство. – К.: Зодіак – Еко, 1995. – 368с.
  40. Ломова М. Етнографічна діяльність Івана Франка. – К.: Наукова думка, 1961. – 120с.
  41. Нечиталюк М. Тема опришківства в творчості І.Франка / І.Франко: статті і дослідження. – Львів: Вид-во Львівського університету, 1974. – 122с.
  42. Олекса Довбуш в творчості І. Франка // Іван Франко – борець за дружбу між народами. Тези доповіді обласної наукової конференції, присвяченої 130-річчю від дня народження Великого Каменяра. – Івано-Франківськ: Нова зоря. 1986. – 103с.
  43. Петров В. Походження українського народу. – К.: МП „Фенікс”, 1992. – 192с.
  44. Полєк В. Іван Франко на Прикарпатті. – Ужгород: Карпати, 1973. – 64с.
  45. Пономарьов А. Українська етнографія: Курс лекцій. – К.: Либідь, 1994. – 320с.
  46. Савчук М. Гуцульщино моя!.. Публіцистичні роздуми // Дзвін. – 1990. – С.78-88.
  47. Сеньків Г. Гуцульська спадщина: Праці з життя і творчості гуцулів. – К.: Українознавство, 1995. – 509с.
  48. Сірак І. Легенди гір // Жовтень. – 1963. – С.193.
  49. Спогади про І.Франка: Збірник / Упоряд. О.Дей. – К.: Дніпро, 1981. – 413с.
  50. Тищенко В. Народ про свого героя. Образ Олекси Довбуша в народній творчості. – Ужгород: Карпати, 1969. – 218с.
  51. Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник. – 2-е вид. / А. Пономарьов, А. Артюр, Т.Косміна. – К.: Либідь, 1994. – 256с.
  52. Українське народознавство: Навч. посібник / За ред. С. Павлюка, Г.Гориль, Р. Кирчіва. – Львів: Фенікс, 1994. – 608с.
  53. Українці: народні вірування, повір’я, демонологія / Упор. А.Пономарьова. – К.: Либідь, 1991. – 640с.
  54. Франко І. До збирачів етнографічних матеріалів // І.Я. Франко. Зібрання творів: У 50 т. – Т. 35. – К.: Наукова думка, 1982. – 114с.
  55. Франко І. Зібрання творів: У 50 т. – Т. 8. – К.: Наукова думка, 1978. – 516с.
  56. Франко І. Зібрання творів: У 50 т. – Т. 27. – К.: Наукова думка, 1980. – 516с.
  57. Франко І. Зібрання творів: У 50 т. – Т. 47. – К.: Наукова думка, 1986. – 486с.
  58. Франко І. Петрії й Довбущуки: Повість // І.Я.Франко Зібрання творів: У 50 т. – Т. 14. – К.: Наукова думка, 1978. – 7-245с.
  59. Франко І. Петрії й Довбущуки. Друга редакція // І.Я.Франко Зібрання творів: У 50 т. – Т. 22. – К.: Наукова думка, 1979. – 327-486с.
  60. Шухевич В. Гуцульщина. ч. 1-1. – Верховина: журнал „Гуцульщина”, 1997. – 352с.
  61. Щурат С. Рання творчість Івана Франка. – К.: Наукова думка, 1976. – 242с.