Питання: Юридична особа-резидент має заборгованість нерезидента за поставлені товари, тривалість якої станом на 1 жовтня 2010 року не перевищує 180 календарних днів з моменту відвантаження резидентом товарів
| Вид материала | Документы |
- Книга 6, 1594.82kb.
- Ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню, 96.93kb.
- Умови та основні складові процесу акредитації страхової компанії ат «банк «фінанси, 18.49kb.
- Методичні рекомендації деякі питання дії нормативно-правових актів, 180.92kb.
- Вознесенська міська рада миколаївської області виконавчий комітет, 166.57kb.
- Кабінету Міністрів України щодо визначення обсягів та порядку ввезення товарів,, 9593.12kb.
- Кабінету Міністрів України щодо визначення обсягів та порядку ввезення товарів,, 10741.36kb.
- Кабінету Міністрів України щодо визначення обсягів та порядку ввезення товарів,, 9610.74kb.
- Інформація щодо плинності кадрів на державній службі в Житомирській області станом, 11.45kb.
- Редакція проекту Податкового кодексу України до третього читання, 1518.73kb.
Валютне регулювання
За жовтень 2010
Питання: Юридична особа-резидент має заборгованість нерезидента за поставлені товари, тривалість якої станом на 1 жовтня 2010 року не перевищує 180 календарних днів з моменту відвантаження резидентом товарів.
Резидент планує ввезти імпортні товари, у зв’язку з чим має надати митниці довідку про проведення декларування валютних цінностей.
Який порядок надання митному органу такої довідки?
Відповідь: В даному випадку для отримання довідки про проведення декларування валютних цінностей резидент має подати до державної податкової інспекції за своїм місцезнаходженням декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами (далі - Декларація) у двох примірниках Один примірник залишається в державній податковій інспекції для обліку та контролю, а на другому - ставиться штамп державної податкової інспекції і підпис відповідальної особи державної податкової інспекції, до якої подано Декларацію.
Суб'єкт підприємницької діяльності подає Декларацію зі штампом державної податкової інспекції та підписом відповідальної особи державної податкової інспекції до територіального управління Національного банку України за своїм місцезнаходженням.
Після отримання Декларації територіальне управління Національного банку України видає довідку про проведення декларування, яка засвідчується підписом начальника (заступника начальника) територіального управління Національного банку України та відбитком печатки відповідного територіального управління.
Зазначену довідку суб'єкт підприємницької діяльності подає державній податковій інспекції, до якої попередньо була подана Декларація, для засвідчення підписом голови (начальника) відповідної державної податкової інспекції або його заступника та відбитком печатки.
Засвідчена та скріплена печатками територіального управління Національного банку України і державної податкової інспекції довідка є підставою для прийняття до митного оформлення експортно-імпортних вантажів, проведення суб'єктами підприємницької діяльності розрахунків за зовнішньоекономічними договорами через уповноважені банки України, а також здійснення інших видів зовнішньоекономічної діяльності.
Роз’яснення із зазначеного питання надані спільним листом Національного банку України та ДПА України від 17.04.2003 р. № 28-311/1929-2823|3368/5/23-5316.
Питання: Чи поширюється граничний термін 180 календарних днів на імпортну операцію резидента без увезення товару на територію України?
Відповідь: Так, поширюється.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 р. № 1392 "Про затвердження Порядку визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України" строк завершення імпортної операції без увезення товару на територію України за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) не може перевищувати 180 календарних днів з моменту здійснення резидентом авансового платежу або виставлення векселя на користь нерезидента, а у разі проведення розрахунків у формі документарного акредитиву - з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.
Імпортна операція резидента без увезення товару на територію України вважається завершеною за наявності однієї з таких умов:
зарахування виручки на рахунок резидента в уповноваженому банку в разі продажу нерезиденту товару за межами України;
подання документів, що підтверджують використання резидентом товару за межами України, перелік яких визначається Національним банком;
припинення дії зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог резидента та нерезидента на підставі документів, перелік яких визначається Національним банком.
За серпень 2010
Питання: Протягом дня реєстратор розрахункових операцій не працював, так як не було здійснено жодної розрахункової операції.
Чи потрібно в такому випадку друкувати Z-звіт?
Відповідь: Згідно з пунктом 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95р. № 265/95-ВР (далі - Закон про РРО) суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Ця вимога виконується, якщо з моменту реєстрації першої розрахункової операції, здійсненої після виконання попереднього Z-звіту, і до друку наступного Z-звіту минуло не більше 24 годин.
Відлік тривалості зміни реєстраторів розрахункових операцій починається з моменту реєстрації першої розрахункової операції після виконання попереднього Z-звіту. Термін «розрахункова операція» визначено в абзаці п'ятому статті 2 Закону про РРО. Розрахунковою операцією вважається приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернений покупцем товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа по оплаті в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування грошових коштів до банку покупця.
Якщо підприємство не здійснює діяльність у конкретні дні (вихідні, святкові), що підтверджується відповідним наказом по підприємству, та реєстратори розрахункових операцій не застосовуються, то, відповідно, і фіскальні звітні чеки не друкуються.
У робочі дні підприємства реєстратор розрахункових операцій повинен бути в увімкненому стані, і роздрукування фіскального звітного чека є обов’язковим.
Невиконання щоденного друку фіскального звітного чека або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій призводить до застосування органами державної податкової служби фінансових санкцій у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що передбачено пунктом 4 статті 17 Закону про РРО.
Роз’яснення із зазначеного питання було надане в журналі «Вісник податкової служби України» (травень 2005 р, №17-18).
Питання: Резидент нараховує пеню у зв’язку із перевищенням термінів поставки нерезидентом імпортних товарів, оплачених резидентом авансом в іноземній валюті.
Як визначити кінцевий термін нарахування пені: за датою оформлення ВМД чи датою прийняття імпортних товарів до розмитнення?
Відповідь: Згідно зі статтею 2 Закону України від 23.09.94 р. N 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Згідно пункту 3.1 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями постановою Правління Національного банку України від 13.12.2006 р. N 455, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18.01.2007 р. за N 37/13304 (далі – Інструкція), імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, виставлення векселя на користь постачальника товару, що імпортується, або при застосуванні розрахунків у формі документарного акредитива з моменту здійснення банком платежу на користь нерезидента, потребують одержання ліцензії.
Здійснення поставки - оформлення ВМД (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки, покладених на нього за договором (в інших випадках).
Згідно пункту 14 статті 1 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.
Згідно з Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 р. N 574 (далі - Положення), вантажна митна декларація (ВМД) - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.
ВМД, заповнена у звичайному порядку, - ВМД з установленим обсягом даних, на підставі якої завершується митне оформлення товарів і транспортних засобів у заявлений митний режим.
ВМД, заповнена у звичайному порядку, вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення товарів і транспортних засобів.
Згідно пункту 3.3 Інструкції банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД (типу ІМ-40 "Імпорт", ІМ-41 "Реімпорт", ІМ-
72 "Магазин безмитної торгівлі", ІМ-75 "Відмова на користь держави", ІМ-76 "Знищення або руйнування") та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках - після пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг.
Враховуючи викладене, при проведенні податковими органами перевірок імпортних операцій датою імпорту у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, слід вважати дату завершення оформлення ВМД (типу ІМ-40 "Імпорт", ІМ-41 "Реімпорт", ІМ-72 "Магазин безмитної торгівлі", ІМ-75 "Відмова на користь держави", ІМ-76 "Знищення або руйнування").
Роз’яснення із зазначеного питання надані листом ДПА України від 11.05.2007 р. № 9433/7/22-6017.
За липень 2010
Питання: Для здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємство має зареєструвати в податковому органі довідку про відсутність валютних цінностей та майна за межами України, але податковий орган відмовляється реєструвати без пред’явлення підприємством договору на оренду приміщення.
Чи правомірні дії податкового органу?
Відповідь: Відповідно до статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р. N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та статті 1 Указу Президента України від 18.06.97 р. N 319/94 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" зі змінами та доповненнями, внесеними Указом Президента України від 06.11.97 р. N 1246/97, декларуванню підлягає лише наявність у резидентів валютних цінностей та майна, які перебувають за межами України.
Разом з тим, згідно зі статтею 2 Указу Президента України від 18.06.94 р. N 319/94 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" зі змінами та доповненнями, внесеними Указом Президента України від 06.11.97 р. N 1246/97, незалежно від строків подання бухгалтерської звітності на вимогу суб'єктів підприємницької діяльності, які планують здійснення зовнішньоекономічної діяльності та не мають валютних цінностей та майна за межами України, державні податкові адміністрації реєструють видані такими суб'єктами Довідки про відсутність у них валютних цінностей та майна за межами України. Після реєстрації в державній податковій адміністрації за місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності зазначена довідка є підставою для прийняття до митного оформлення експортно-імпортних вантажів, проведення банківських операцій з валютними цінностями уповноваженими банками України, а також здійснення інших видів зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з положеннями спільного листа Національного банку України, Державної податкової адміністрації України, Державної митної служби України від 09.01.98/12.01.98 N 13-226/53-188 / N 206/10/22-0117 / N 11/3-247 Довідка про відсутність валютних цінностей та майна за межами України у суб'єкта підприємницької діяльності реєструється податковими органами на вимогу суб'єктів, які планують здійснення зовнішньоекономічної діяльності, незалежно від строків подання бухгалтерської звітності.
При цьому зазначеним листом не встановлено, що Довідка про відсутність валютних цінностей та майна за межами України має реєструватись податковим органом за умови надання суб'єктами підприємницької діяльності договорів оренди приміщення.
За червень 2010 року
Питання: Приватний підприємець - платник єдиного податку реалізує непродовольчі товари в магазині.
Чи потрібно йому видавати розрахункові квитанції при продажу будь-якого товару та вести Книгу обліку розрахункових операцій (КОРО) чи видавати квитанції лише на вимогу покупця?
Відповідь: Порядок оформлення розрахункових документів при проведенні розрахункових операцій за готівку в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06.07.95 р. N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон). При цьому законодавчо визначено випадки звільнення продавця від обов'язкового надання покупцю складених за встановленою формою фіскальних чеків, надрукованих реєстратором розрахункових операцій, або розрахункових квитанцій, заповнених вручну.
Крім того, відповідно до пункту 6 статті 9 Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), за умови ведення такими особами книг обліку доходів та витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.
В той же час пунктом 15 статті 3 Закону передбачено, що чеки, накладні та інші письмові документи, які засвідчують передання права власності на товари (послуги) від продавця до покупця, повинні видаватись покупцю таких товарів (послуг) на його вимогу. Тобто, перелічені документи видаються за вимогою покупця.
Для СПД, зазначених у пунктах 5–11 статті 9 Закону, не визначено конкретних розрахункових документів. Проте, коли покупець вимагає видати йому розрахунковий документ, то такий розрахунковий документ повинен мати юридичну силу та відповідати встановленим законодавством вимогам.
Водночас статтею 8 Закону визначено, що форму та зміст розрахункових документів установлює ДПА України. Відповідний документ – Положення про форму та зміст розрахункових документів – затверджено наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614 «Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Для використання при продажу товарів або наданні послуг (крім окремих спеціальних послуг) установлено такі форми документів, як фіскальні касові чеки та розрахункові квитанції.
Отже, приватні підприємці - платники єдиного податку відповідно до Закону можуть не застосовувати РРО та розрахункові книжки, якщо такі суб'єкти господарювання не здійснюють продажу підакцизних товарів (крім пива на розлив) та за умови ведення ними книг обліку доходів і витрат. Водночас такий платник податку зобов’язаний на вимогу покупця при продажу товарів (наданні послуг) видавати відповідний розрахунковий документ установленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункову квитанцію тощо), який підтверджує факт продажу товару.
Роз’яснення із зазначеного питання були надані листами ДПАУ від 30.12.2005 р. N 13365/6/23-8092 та від 06.07.2009 р. № 14083/7/23-1017/572.
За травень 2010 року
Питання: Чи потрібно переглядати затверджений підприємством ліміт каси та з якою періодичністю?
Відповідь: Відповідно до пункту 5.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.04р. №637 (далі –Положення про касові операції), підприємство самостійно встановлює та переглядає ліміт залишку готівки в касі. При цьому, підприємство не зобов’язане повідомляти банк про зміну ліміту залишку готівки в касі та надавати йому будь-які обґрунтування.
У Положенні про касові операції не має обов’язкової вимоги щодо перегляду ліміту каси та його періодичності при скороченні чи збільшенні за останній рік оборотів.
Згідно пункту 5.12 Положення про касові операції передбачено можливість такого перегляду у зв’язку зі змінами законодавства України або за наявності відповідних чинників об’єктивного характеру (зміни в надходженнях/видатках готівки, внутрішнього трудового розпорядку/графіків звітності).
Отже, підприємство самостійно має визначати необхідність перегляду встановленого ліміту з урахуванням чинників, що об’єктивно можуть впливати на його функціонування та обсяги здійснюваних готівкових операцій.
Також підприємство зобов’язане переглядати ліміт каси, якщо це передбачено змінами в Положенні про касові операції або інших нормативних документах.
За квітень 2010 року
Питання: Як змінився порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті у зв'язку з набранням чинності Законом України від 20.01.2010 р. N 1814-VI "Про внесення змін до деяких законів України з метою підтримки літакобудівної промисловості в Україні"?
Відповідь: Пунктом 6 Закону України від 20.01.2010 р. N 1814-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки літакобудівної промисловості в Україні" (далі - Закон N 1814), що набрав чинності з 11 лютого 2010 року, внесені зміни до Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", згідно з якими строк зарахування виручки в іноземній валюті на рахунки резидента в банках за експортними операціями та відстрочення поставки товару за імпортними операціями збільшено з 90 до 180 календарних днів.
При цьому Прикінцевими положеннями Закону N 1814 визначено, що норми пунктів 3, 5 і 6 розділу I цього Закону застосовуються починаючи з податкового періоду, на який припадає день опублікування цього Закону.
З урахуванням викладеного та норм пп. 4.1.4 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" відлік 180-денного строку розрахунків за експортними (імпортними) операціями розпочинається з 1 січня 2010 року.
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність. Це означає, що до події, факту застосовується той закон (нормативно-правовий акт), під час якого вони настали або мали місце.
Разом із тим Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 норму щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права.
Враховуючи викладене, а також те, що на момент набрання чинності Закону N 1814 90-денний строк розрахунків за експортними (імпортними) операціями резидентів, встановлений Законом України від 23.06.2009 р. N 1533-VI "Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи" (діяв з 24.11.2009), не закінчився, то на розрахунки за експортно-імпортними операціями, які були проведені під час дії цього Закону, будуть поширюватись строки, встановлені Законом N 1814, тобто 180 календарних днів.
Крім того зазначаємо, що Законом N 1814 суб'єктам літакобудування, які підпадають під дію норм статті 2 Закону України "Про розвиток літакобудівної промисловості", надано право розрахунки за експортно-імпортними операціями з розробки, виробництва, переобладнання, ремонту, модифікації, технічного обслуговування авіаційної техніки та авіаційних двигунів здійснювати у строк до 500 календарних днів після перерахування авансових платежів.
Роз’яснення із зазначеного питання надано листом ДПА України від 26.02.2010 р. № 4014/7/22-5017.
За січень 2010 року
Питання: Підприємство видало довідку про відсутність валютних цінностей та майна за межами України і надало її податковому органу для реєстрації.
В який термін податковий орган має зареєструвати довідку про відсутність валютних коштів?
Відповідь: Відповідно до статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р. N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та статті 1 Указу Президента України від 18.06.97 р. N 319/94 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" зі змінами та доповненнями, внесеними Указом Президента України від 06.11.97 р. N 1246/97, декларуванню підлягає лише наявність у резидентів валютних цінностей та майна, які перебувають за межами України.
Таким чином, комерційні банки, державні податкові адміністрації та регіональні відділення Національного банку України приймають декларації у суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності лише при наявності у них валютних цінностей та майна, які належать резиденту України і знаходяться за її межами, у порядку, передбаченому наказом Міністерства фінансів України від 25.12.95 р. N 207, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 11.01.96 р. N 18/1043.
Разом з тим, згідно зі статтею 2 Указу Президента України від 18.06.94 р. N 319/94 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" зі змінами та доповненнями, внесеними Указом Президента України від 06.11.97 р. N 1246/97, незалежно від строків подання бухгалтерської звітності на вимогу суб'єктів підприємницької діяльності, які планують здійснення зовнішньоекономічної діяльності та не мають валютних цінностей та майна за межами України, державні податкові адміністрації реєструють видані такими суб'єктами довідки про відсутність у них валютних цінностей та майна за межами України (далі – довідки). Після реєстрації в державній податковій адміністрації за місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності зазначена довідка є підставою для прийняття до митного оформлення експортно-імпортних вантажів, проведення банківських операцій з валютними цінностями уповноваженими банками України, а також здійснення інших видів зовнішньоекономічної діяльності.
Роз’яснення із зазначеного питання було надане спільним листом Національного банку, Державної податкової адміністрації, Державної митної
служби від 09.01.1998 р. № 13-226/53-188, № 206/10/22-0117, № 11/3-247.
Враховуючи те, що зазначеним листом не встановлені конкретні терміни реєстрації довідок, то відповідно до підпунктів 4.2.7 та 4.2.11 пункту 4.2 Типової інструкції з діловодства в органах державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 01.07.98 р. N 315 (із змінами і доповненнями), державні податкові адміністрації можуть реєструвати довідки у термін до 15 календарних днів, який встановлено для розгляду звернень установ, підприємств, організацій та громадян