Питання: Юридична особа-резидент має заборгованість нерезидента за поставлені товари, тривалість якої станом на 1 жовтня 2010 року не перевищує 180 календарних днів з моменту відвантаження резидентом товарів
| Вид материала | Документы |
- Книга 6, 1594.82kb.
- Ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню, 96.93kb.
- Умови та основні складові процесу акредитації страхової компанії ат «банк «фінанси, 18.49kb.
- Методичні рекомендації деякі питання дії нормативно-правових актів, 180.92kb.
- Вознесенська міська рада миколаївської області виконавчий комітет, 166.57kb.
- Кабінету Міністрів України щодо визначення обсягів та порядку ввезення товарів,, 9593.12kb.
- Кабінету Міністрів України щодо визначення обсягів та порядку ввезення товарів,, 10741.36kb.
- Кабінету Міністрів України щодо визначення обсягів та порядку ввезення товарів,, 9610.74kb.
- Інформація щодо плинності кадрів на державній службі в Житомирській області станом, 11.45kb.
- Редакція проекту Податкового кодексу України до третього читання, 1518.73kb.
Питання: Юридична особа-резидент України згідно з контрактом з нерезидентом відвантажила на експорт продукцію. Нерезидент встановив факт нестачі отриманої продукції і оплатив її вартість резиденту не в повному обсязі (за мінусом суми нестачі, яка оформлена відповідним актом про нестачу. підтвердженим торгово-промисловою палатою країни-нерезидента).
Чи нараховується пеня на суму виручки, недоодержаної резидентом за поставлену продукцію?
Відповідь: Так, нараховується.
Статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. № 185/94-ВР (далі – Закон) встановлено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Статтею 4 Закону передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Таким чином, у разі невиконання вимог ст. 1 Закону, тобто ненадходження виручки в іноземній валюті на рахунки в уповноваженому банку в повному обсязі у встановлений термін, застосування відповідальності, передбаченої нормами ст. 4 Закону, не залежить від наявності будь-яких причин, зокрема i нестачі товарів при одержанні товарів нерезидентом за кордоном.
Роз’яснення із зазначеного питання надані в журналі «Вісник податкової служби України» № 13 за 2002 рік.
За грудень 2009 року
Питання: Резидент України-покупець здійснив попередню оплату в іноземній валюті на користь нерезидента-продавця за товари до 24 листопада 2009 року.
Який термін розрахунків застосовується до поставки імпортних товарів: 180 чи 90 днів?
Відповідь: Відповідно до Закону України від 23.06.2009 р. № 1533-VI "Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи" (далі – Закон № 1533) внесено зміни до статей 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", згідно з якими строк відстрочення поставки товару за імпортними операціями зменшено зі 180 до 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу (крім операцій суб’єкта космічної діяльності, для яких цей строк становить 500 календарних днів).
Водночас у випадку, коли на виконання імпортного контракту перший авансовий платіж здійснено в той період, коли законодавчо встановлений строк розрахунків був 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, а поставки товару будуть здійснені у період дії Закону № 1533, який набрав чинності з 24 листопада 2009 року, то моментом завершення даної операції (поставки товару) буде строк, який не перевищує 180-денного строку розрахунків від здійснення авансового платежу у період до 24 листопада поточного року.
Роз’яснення із зазначеного питання було надане в журналі "Вісник податкової служби України" № 48 за грудень 2009 року, с. 11.
Питання: У грудні 2009 року на підставі договору про зовнішньоекономічну діяльність та згідно із актом про здавання - приймання виконаних робіт підприємство-резидент виконало роботи для нерезидента. В цьому ж місяці нерезидент оплатив виконані послуги.
Чи потрібно підприємству-резиденту подавати декларацію про валютні цінності у зв’язку із виконанням для нерезидента робіт?
Відповідь: Ні, не потрібно.
Відповідно до ст. 1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» від 18.06.94 р. № 319/94 (зі змінами та доповненнями, внесеними Указом Президента України від 06.11.97 р. № 1246/97) встановлено обов'язковість щоквартального декларування суб'єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України.
Враховуючи те, що відповідно до вищезазначеного Указу декларуванню підлягає лише наявність у резидентів валютних цінностей та майна, які перебувають за межами України, декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, форма та порядок заповнення якої затверджені наказом Міністерства фінансів України від 25.12.95 р. № 207 (далі – Декларація), подають лише ті суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, які мають валютні цінності та майно за межами України.
Роз’яснення із зазначеного питання було надане в журналі "Вісник податкової служби України" № 28 від 26.07.2005 року.
Враховуючи те, у даному випадку резидент-виконавець послуг станом на 01.01.2010 року не має валютних цінностей та майна, які перебувають за межами України, то такий резидент не повинен подавати Декларацію.
За листопад 2009 року
Питання: З якої дати в Законі України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" змінено граничні терміни надходження виручки в іноземній валюті зі 180 днів на 90 днів?
Відповідь: Відповідно до Закону України від 23.06.2009 р. № 1533-VI "Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи" (далі – Закон № 1533) внесено зміни до статей 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", згідно з якими:
1) Виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
2) Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Враховуючи те, що розділом ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 1533 встановлено, що цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, а опублікування його відбулося 24 листопада 2009 року (в газетах «Голос України» № 222, «Урядовий кур’єр» № 218), то із зазначеної дати застосовується граничний термін для зарахування виручки резидентів у іноземній валюті на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.
За липень 2009 року
Питання: У 2 кварталі 2009 року підприємство-резидент відвантажило товари нерезиденту за межі митної території України.
Чи потрібно резиденту відображати суму дебіторської заборгованості нерезидента у декларації про валютні цінності, якщо така заборгованість не вважається простроченою згідно із Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"?
Відповідь: Так, потрібно.
Відповідно до статті 1 Закону України від 23.09.94 N 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (далі - Закон) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.
Згідно із наказом Мінфін України від 25.12.1995 № 207 "Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами" в рядку 1.1 «Вартість експортованих товарів, робіт, послуг» розділу V «Інформаційні відомості» має відображатися вартість відвантажених на експорт товарів незалежно від терміну заборгованості за такі товари.
При цьому в рядку 1.2 «Виручка в іноземній валюті, отримана від експорту товарів, робіт, послуг» зазначеного розділу передбачено відображати суму виручки в іноземній валюті, отриману резидентом за експортовані товари у звітному періоді, а в рядку 1.3 – суму виручки в іноземній валюті, отриману від експорту товарів, в тому числі з порушенням встановлених законодавством термінів.
Таким чином, в Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами експортер-резидент має відображати суму дебіторської заборгованості нерезидента за відвантажені товари незалежно від терміну наявності такої заборгованості.
За квітень 2009 року
Питання: Яка відповідальність передбачена для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за порушення термінів ввезення імпортних товарів за бартерною угодою?
Відповідь: Згідно пункту 1 статті 3 Закону України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" від 23.12.1998 року N 351-XIV (далі - Закон) порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України передбачених частинами першою - третьою статті 2 цього Закону строків ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), що імпортуються за бартерним договором, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка вартості неодержаних товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості.
При цьому відповідно до частини першої статті 2 Закону товари, що імпортуються за бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України у строки, зазначені в такому договорі, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (дати оформлення вантажної митної декларації на експорт) товарів, що фактично експортовані за бартерним договором, а в разі експорту за бартерним договором робіт і послуг - з дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.
Датою ввезення товарів за бартерним договором на митну територію України вважається дата їх митного оформлення (дата оформлення вантажної митної декларації на імпорт).
Згідно пункту 4 статті 3 Закону суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України, які здійснили експорт або імпорт робіт, послуг за бартерним договором, зобов'язані протягом п'яти робочих днів з дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт чи надання послуг, повідомити органи державної митної служби України (якщо імпортуються або експортуються за даним договором товари) або органи державної податкової служби України (якщо імпортуються або експортуються за даним договором роботи чи послуги) про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг). Неподання або несвоєчасне подання такої інформації тягне за собою нарахування пені у розмірі одного відсотка вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості експортованих товарів (робіт, послуг).
Роз’яснення із зазначеного питання було надане листом ДПА України від 31.03.2009 № 6602/7/22-5017.
За березень 2009 року
Питання: Які операції з іноземною валютою потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України?
Відповідь: Згідно з п. 4 ст. 5 Декрету КМУ від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» індивідуальної ліцензії Національного банку України (далі – НБУ) потребують такі операції:
а) вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей, за винятком:
вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами - резидентами іноземної валюти на суму, що визначається НБУ;
вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами - резидентами і нерезидентами іноземної валюти, яка була раніше ввезена ними в Україну на законних підставах;
- платежів у іноземній валюті, що здійснюються резидентами за межі України на виконання зобов'язань у цій валюті перед нерезидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших майнових прав, за винятком оплати валютних цінностей та за договорами (страховими полісами, свідоцтвами, сертифікатами) страхування життя;
- платежів у іноземній валюті за межі України у вигляді процентів за кредити, доходу (прибутку) від іноземних інвестицій;
- вивезення за межі України іноземної інвестиції в іноземній валюті, раніше здійсненої на території України, в разі припинення інвестиційної діяльності;
- платежів у іноземній валюті за межі України у вигляді плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден;
б) ввезення, переказування, пересилання в Україну валюти України, за винятком випадків, передбачених пунктом 2 статті 3 цього Декрету;
в) надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі;
г) використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави;
д) розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України, за винятком:
відкриття фізичними особами - резидентами рахунків у іноземній валюті на час їх перебування за кордоном;
відкриття кореспондентських рахунків уповноваженими банками;
відкриття рахунків у іноземній валюті резидентами, зазначеними в абзаці четвертому пункту 5 статті 1 цього Декрету;
е) здійснення інвестицій за кордон, у тому числі шляхом придбання цінних паперів, за винятком цінних паперів або інших корпоративних прав, отриманих фізичними особами - резидентами як дарунок або у спадщину.
Питання: За зовнішньоекономічними договорами, укладеними на експорт та імпорт товарів, резидент є одночасно покупцем та продавцем та має дебіторську заборгованість за поставлені товари та кредиторську заборгованість за придбані товари з певним нерезидентом.
В межах законодавчо встановленого терміну – 180 днів, сторони не встигають погасити взаємні заборгованості через відсутність коштів.
Чи можна провести залік зустрічних вимог у зовнішньоекономічній діяльності?
Відповідь: Згідно статті 1 Закону України від 23.04.94 N 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (далі - Закон) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Згідно зі статтею 2 зазначеного Закону імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Відповідно до пункту 1.10 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.99 р. N 136 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.05.99 р. за N 338/3631 (із змінами та доповненнями; далі - Інструкція), експортна, імпортна та лізингова операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо:
- вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;
- вимоги однорідні;
- строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги;
- між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.
При цьому пунктом 2.5 зазначеної Інструкції встановлено, що якщо змінюються умови договору, що перебуває у банку на контролі, унаслідок чого виконання нерезидентом зобов'язань за експортною операцією резидента повністю здійснюється шляхом поставки товару, то після отримання банком від резидента копії документа, згідно з яким унесені зміни до цього договору, банк знімає цю експортну операцію з контролю.
Якщо змінюються умови договору, що перебуває у банку на контролі, унаслідок чого виконання нерезидентом зобов'язань за експортною операцією резидента частково здійснюється шляхом поставки товару, то після отримання банком від резидента копії документа, згідно з яким унесені зміни до цього договору, банк здійснює контроль за своєчасністю розрахунків лише щодо тієї частини договору, яка передбачає розрахунки в грошовій формі.
Враховуючи викладене, проведення заліку зустрічних однорідних вимог між резидентом та нерезидентом за експортним та імпортним договорами, за якими не виконані зобов'язання по погашенню заборгованості в іноземній валюті, можливе лише при дотриманні вимог, встановлених Інструкцією.
Про можливість зміни форми розрахунків після проведення експортних операцій з грошової на бартерну (включаючи зарахування зустрічних вимог) було повідомлено у листі ДПА України від 13.11.2007 р. N 23090/7/16-1417.
ДПАУ в листі від 11.05.2007 р. № 9433/7/22-6017 зазначила, що перераховані вище умови є підставою для прийняття податковими органами здійсненого суб'єктами господарювання припинення зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Наведеним листом, як вказує ДПАУ, слід керуватись при проведенні підрозділами по контролю за операціями у сфері ЗЕД перевірок експортно-імпортних операцій, які здійснюють суб'єкти господарювання у зовнішньоекономічній сфері (лист від 15.06.2007 р. № 12141/7/22-6017).
За вересень 2008 року
Питання: Який граничний термін дії Довідки про відсутність за межами України валютний цінностей та майна?
Відповідь: Згідно із спільним листом НБУ від 09.01.1998 року N 13-226/53-188, ДПАУ від 09.01.1998 року N 206/10/22-0117, Держмитслужби України 12.01.1998 року N 11/3-247 довідка про відсутність валютних цінностей та майна за межами України (далі – Довідка) видається на підставі Декларації про валютні цінності.
Терміни подання суб'єктом підприємницької діяльності Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами (далі – Декларація), затверджено наказом Міністерства фінансів України 25.12.95 N 207 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.01.96 за N 18/1043.
Зокрема, обов'язкове декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності за наведеною формою щоквартально в терміни, встановлені для подання квартальної та річної бухгалтерської звітності, а спільними підприємствами з іноземними інвестиціями - щоквартально до 20 числа наступного місяця за звітним кварталом і у терміни, встановлені для подання річної звітності.
Тобто, Довідка є дійсною до граничного терміну подання Декларації за наступний звітний період.
За серпень 2008 року
Питання: Чи поширюється граничний термін розрахунків у іноземній валюті – 180 днів на розрахунки за договорами фінансового лізингу?
Відповідь: Не поширюється починаючи з 1 січня 2008 року.
Згідно із Законом України від 31.05.2007 N 1108-V "Про внесення змін до Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (далі - Закон N 1108) з переліку договорів, визначених у статті 6 Закону України від 23.09.94 N 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", вилучаються договори оперативного і фінансового лізингу.
У зв'язку з цим, з 1 січня 2008 року на лізингові операції резидентів не розповсюджуватимуться норми Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.99 N 136 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28.05.99 за N 338/3631 (зі змінами).
Питання: Який орган уповноважений продовжувати граничний термін розрахунків у іноземній валюті – 180 днів?