Модуль 1 Інноваційна діяльність в Україні як фактор забезпечення її економічного розвитку

Вид материалаДокументы

Содержание


2. Особливості інноваційної діяльністі
Основні чинники, які впливають на інноваційну діяльність
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6

2. Особливості інноваційної діяльністі


Під інноваційною діяльністю розуміється діяльність колективу, спрямована на забезпечення доведення науково-технічних ідей, винаходів (новацій) до результату, придатного до практичного застосування та реалізації їх на ринку з метою задоволення потреб суспільства в конкурентоспроможних товарах і послугах.

У статті 3 Закону України від 18.09.1991 №1560-XІІ «Про інвестиційну діяльність» інноваційна діяльність визначається як «одна з форм інвестиційної діяльності», що здійснюється з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво і соціальну сферу.

Ця діяльність охоплює:
  • випуск і поширення принципово нових видів техніки і технології;
  • прогресивні міжгалузеві структурні зрушення;
  • реалізацію довгострокових науково-технічних програм з великими строками окупності витрат;
  • фінансування фундаментальних досліджень для здійснення якісних змін у стані продуктивних сил;
  • розробку і впровадження нової ресурсозберігаючої технології, призначеної для поліпшення соціального й екологічного становища.


Інноваційна діяльність пов'язана з трансформацією наукових досліджень і розробок, винаходів і відкриттів у новий продукт або новий технологічний процес, які впроваджуються у виробничий процес, або в новий підхід до соціальних послуг.

Інноваційна діяльність передбачає створення цілого комплексу наукових, технологічних, організаційних, фінансових і комерційних заходів, які у своїй сукупності ведуть до створення інновації «під ключ», тобто повністю готової до реалізації на ринку. Серцевиною інноваційної діяльності на підприємстві є освоєння (комерціалізація) нових видів продукції або методів її виробництва, доставки і реалізації.

Визначаючи напрями інноваційної діяльності, керівництво фірми вирішує, на чому зосереджувати увагу: на продуктових чи технологічних інноваціях. При цьому важливо, хто є «ініціатором» інновації: споживач, постачальник чи конкурент.

Інноваційна діяльність у повному обсязі має комплексний, системний характер і охоплює такі види роботи, як:

пошук ідей, ліцензій, патентів, кадрів, організацію дослідницької роботи, інженерно-технічну діяльність, яка об'єднує винахідництво, раціоналізацію, конструювання, створення інженерно-технічних об'єктів, інформаційну та маркетингову діяльність.

Усе це створює прогресивні умови для інноваційного розвитку та активізації інноваційних процесів.

Т
G
обто, інноваційна діяльність розглядається як сукупність робіт, які виконуються певними організаційними структурами від зародження ідеї, її розроблення і до комерціалізації в умовах конкуренції. Інноваційна діяльність, як і будь-яка інша, потребує організаторських здібностей.


Упровадження інновації у життя — складна і цілеспрямована праця, яка покладає на виконавців додаткові обов'язки: бути завзятими і наполегливими. Якщо ці якості відсутні, то ніякий талант і ніякі знання не допоможуть.


Інноваційна продукція є однією із складових інноваційної діяльності. До другої складової інноваційної діяльності належить її застосування у виробничій сфері, в практиці. Сполучною ланкою цих складових в інноваційній діяльності є ринок, де визначається попит, пропозиції і ціна на інноваційну продукцію. З метою просування інноваційної продукції до споживача необхідні дослідження попиту і пропозицій на ринку. Через ринок визначається потреба в інноваціях.


Щоб набути статусу суб'єкта інноваційної діяльності, необхідно розробити, а потім зареєструвати інноваційний проект.

Необхідною умовою реєстрації та внесення проекту до реєстру є його кваліфікація, тобто проведення експертизи, виконуваної за рахунок коштів суб'єктів інноваційної діяльності. Термін розгляду проекту не може перевищувати 6 місяців.


У разі прийняття позитивного рішення та реєстрації проекту суб'єкту видається Свідоцтво про державну реєстрацію інноваційного проекту, яке дійсне протягом трьох років з дати його видачі, після чого Свідоцтво анулюється. Отже, інноваційна діяльність вважається такою тільки три роки, після цього вона втрачає свій статус.


Основні чинники, які впливають на інноваційну діяльність


Група чинників

Чинники, що стримують інноваційну діяльність

Чинники, що сприяють ІД

Техніко-економічні
  • Відсутність джерел фінансування;
  • слабкість матеріально-технічної та наукової бази;
  • домінування інтересів існуючого виробництва;
  • високий економічний ризик;
  • відсутність попиту на продукцію;
  • відсутність інформації про ринки;
  • ускладнення та подорожчання науково-дослідних розробок;
  • низький науково-інноваційний потенціал держави, регіонів
  • Наявність резерву фінансових та матеріально-технічних заходів;
  • наявність необхідної господарської та науково-технічної інфраструктури;
  • розвиток конкуренції та скорочення тривалості життєвого циклу наукоємних товарів;
  • збереження науково-технічного потенціалу та державна підтримка інноваційної діяльності

Організаційно-управлінські
  • Сталі організаційні структури, надмірна централізація, консервативність ієрархічних принципів побудови організації, перевага вертикальних потоків інформації;
  • установча замкненість, труднощі в міжгалузевих взаємодіях;
  • орієнтація на усталені ринки, орієнтація на короткострокову окупність;
  • відсутність науково-інноваційних організаційних структур;
  • недостатність міжнародного науково - технічного співробітництва
  • Гнучкість організаційних структур, демократичний стиль управління, перевага горизонтальних потоків інформації;
  • індикативність планування, припущення коригувань, децентралізація, автономія, формування цільових проблемних груп;
  • міжнародна науково - технічна кооперація;
  • створення інноваційної інфраструктури (технопарків, бізнес-інкубаторів)

Юридичні

  • Недостатність законодавчої бази з питань інноваційної діяльності, охорони інтелектуальної власності
  • Законодавчі заходи (особливі пільги, закони), що заохочують інноваційну діяльність, забезпечують інтелектуальну власність

Соціально-психолохічні
  • Опір змінам,які можуть викликати такі наслідки, як зміна статусу;
  • необхідність нової діяльності, зміна стереотипів поведінки, існуючих традицій;
  • страх невизначеності, страх відповідальності за помилку; спротив усьому новому, що надходить («синдром чужого винаходу»);
  • низький статус ін новатора, відсутність матеріальних стимулів та умов творчої праці;
  • відплив наукових кадрів
  • Сприйнятливість до змін, нововведень;
  • моральна винагорода, суспільне визнання;
  • можливість самореалізації, розвиток умов творчої праці, матеріальні стимули