Розділ I. Загальні положення Глава 1
| Вид материала | Документы |
- Закон україни, 745.76kb.
- Закон україни, 706.59kb.
- Розділ І. Загальні положення Глава, 411.5kb.
- И в срок Вступ 3 Розділ І загальні положення про право інтелектуальної власності, 107.82kb.
- Зміст розділ І. Загальні положення, 725.88kb.
- Розділ І. Загальні положення 29 розділ, 10361.92kb.
- Розділ I загальні положення, 587.56kb.
- Розділ I загальні положення, 170.81kb.
- Зміст вступ розділ загальні положення договору повітряного чартеру у міжнародному приватному, 397.91kb.
- Затверджено, 1200.98kb.
і нематеріальних активів
1.1. На кожну дату балансу визнається зменшення корисності необоротних активів, якщо є свідчення можливої втрати економічної вигоди, а саме:
протягом періоду експлуатації ринкова вартість активу зменшилася значно більше, ніж це очікувалося, внаслідок плину часу або використання;
відбулися (або відбудуться найближчим часом) значні зміни у використанні об’єкта, пов’язані з негативним впливом як зовнішніх (технологічні, ринкові, економічні, правові), так і внутрішніх (припинення експлуатації, реструктуризація, ліквідація активу до раніше очікуваної дати тощо) факторів;
ринкові ставки відсотка або інші ринкові показники прибутковості інвестицій збільшилися і це збільшення, можливо, вплине на ставку дисконту, яка застосовуватиметься під час обчислення вартості використання активу;
моральне старіння або фізичне пошкодження об’єктів;
економічна ефективність є (або буде) нижчою, ніж очікувана.
1.2. Корисність необоротних активів зменшується, якщо їх балансова вартість перевищує оцінену суму очікуваного відшкодування.
1.3. Банки зобов’язані переглядати на зменшення корисності нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання та нематеріальні активи, які не можуть використовуватися за призначенням незалежно від наявності ознак зменшення корисності. Тест на зменшення корисності має проводитися в будь-який час протягом звітного періоду за умови, що він проводитиметься щорічно в один і той самий час. Вперше придбані нематеріальні активи підлягають перегляду на зменшення корисності до закінчення поточного звітного року. Гудвіл, що виник під час об’єднання, переглядається на зменшення корисності щорічно.
1.4. Втрати від зменшення корисності за необоротними активами, які не переоцінювалися, визнаються у звіті про фінансові результати, а за необоротними активами, які переоцінювалися, - зменшенням додаткового капіталу за результатами переоцінки.
1.5. Втрати від зменшення корисності об’єктів основних засобів і нематеріальних активів включаються до складу витрат звітного періоду із збільшенням у балансі суми зносу основних засобів і накопиченої амортизації об’єктів нематеріальних активів. Разом з тим здійснюється така проводка:
Дебет рахунку
7499;
Кредит рахунків
4309, 4409.
1.6. Втрати від зменшення корисності об’єктів основних засобів і нематеріальних активів, що обліковуються за переоціненою вартістю, спрямовуються на зменшення додаткового капіталу із включенням різниці між
сумою чергової (останньої) уцінки залишкової вартості об’єкта основних засобів і нематеріальних активів і сумою перевищення до витрат звітного періоду. У такому разі зменшення корисності відображається в бухгалтерському обліку такими проводками:
Дебет рахунків
5100, 5101, 7499;
Кредит рахунків
4300, 4400;
одночасно:
Дебет рахунків
4309, 4409;
Кредит рахунків
5100, 5101.
1.7. За наявності ознак, що свідчать про відновлення корисності об’єкта основних засобів і нематеріальних активів, сума такого відновлення, але не більша, ніж сума попереднього її зменшення, відображається як визнання доходу з одночасним зменшенням суми зносу об’єкта основних засобів і накопиченої амортизації об’єктів нематеріальних активів. У такому разі здійснюється така проводка:
Дебет рахунків
4309, 4409;
Кредит рахунку
6499.
1.8. Відновлення корисності об’єктів основних засобів і нематеріальних активів, що обліковуються за переоціненою вартістю, включається до складу доходів звітного періоду з відображенням різниці між сумою чергової (останньої) дооцінки залишкової вартості об’єкта основних засобів і нематеріальних активів і сумою перевищення в складі додаткового капіталу. Відновлення корисності відображається в бухгалтерському обліку такими проводками:
Дебет рахунків
4300, 4400;
Кредит рахунків
5100, 5101, 6499;
одночасно:
Дебет рахунків
5100, 5101;
Кредит рахунків
4309, 4409.
Розділ VI. Вибуття основних засобів і нематеріальних активів
Глава 1. Реалізація основних засобів і нематеріальних активів
1.1. Об’єкти основних засобів і нематеріальних активів припиняють визнаватися в балансі в разі їх вибуття внаслідок продажу, безоплатного передавання, втрати або невідповідності критеріям їх визнання як активів.
1.2. Фінансовий результат від вибуття об’єктів основних засобів і нематеріальних активів визначається як різниця між надходженням коштів за основні засоби і нематеріальні активи (з вирахуванням непрямих податків і витрат, пов’язаних із вибуттям основних засобів і нематеріальних активів) та їх залишковою вартістю.
1.3. Сума залишкової вартості об’єкта, що перевищує суму виручки від його реалізації, відображається за дебетом рахунку 7490, а сума виручки від реалізації, що перевищує залишкову вартість, - за кредитом рахунку 6490.
Реалізація основних засобів і нематеріальних активів відображається в бухгалтерському обліку такими проводками:
а) у разі перевищення суми залишкової вартості об’єкта порівняно із сумою виручки від його реалізації:
Дебет рахунків
1200, 2600, 2620, 2650,
4309, 4409, 4509, 7490;
Кредит рахунків
4300, 4400, 4500;
б) у разі перевищення суми виручки від реалізації порівняно із сумою залишкової вартості об’єкта:
Дебет рахунків
1200, 2600, 2620, 2650,
4309, 4409, 4509;
Кредит рахунків
4300, 4400, 4500, 6490;
в) за переоціненими основними засобами і нематеріальними активами:
Дебет рахунків
5100, 5101;
Кредит рахунку
5030.
Глава 2. Безоплатне передавання основних засобів і
нематеріальних активів
2.1. Безоплатне передавання основних засобів і нематеріальних активів здійснюється аналогічно до їх реалізації (крім передавання між підвідомчими установами).
2.2. Порядок безоплатного передавання активів між підвідомчими установами визначається банком самостійно.
Глава 3. Ліквідація основних засобів і нематеріальних активів
3.1. У разі часткової ліквідації об’єкта основних засобів його первісна (переоцінена) вартість і знос зменшуються відповідно на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої частини об’єкта. Часткова ліквідація в бухгалтерському обліку відображається такими проводками:
Дебет рахунків
4409;
7490;
Кредит рахунку
4400 – на суму часткової ліквідації об’єкта.
3.2. Під час списання з балансу основних засобів здійснюються такі проводки:
Дебет рахунків
4409, 4509;
Кредит рахунків
4400, 4500 – на суму зносу;
Дебет рахунку
7490;
Кредит рахунків
4400, 4500 – на залишкову вартість.
Глава 4. Вкладення банку в статутний капітал підприємства
(господарського товариства) у формі основних засобів
і нематеріальних активів
4.1. Вкладення банку в статутний капітал підприємства (господарського товариства) у формі основних засобів і нематеріальних активів відображаються за справедливою вартістю переданих активів. У такому разі здійснюються такі проводки:
Дебет рахунків
4103, 4105, 4203, 4205, – на суму вкладення в статутний капітал
4309, 4409, 4509, – на суму зносу (накопиченої
амортизації);
5100, 5101, – на суму переоцінки;
7490 – на суму перевищення залишкової
вартості над справедливою;
Кредит рахунків
4300, 4400, 4500, – на справедливу вартість необоротних
активів;
5030 – на суму переоцінки.
4.2. Під час ліквідації підприємства (господарського товариства) необоротні активи, що були передані банком-учасником у статутний капітал та повернені банку в натуральній формі без винагороди, відображаються такою проводкою:
Дебет рахунків
4300, 4400, 4500, – на первісну (переоцінену) вартість
необоротних активів;
7399 – на суму перевищення суми вкладення
над вартістю повернених необоротних
активів;
Кредит рахунків
4103, 4105, 4203, 4205 – на балансову вартість інвестиції.
Розділ VII. Облік гудвілу
Глава 1. Гудвіл, придбаний у результаті об’єднання
1.1. Гудвіл, придбаний у результаті об’єднання, відображається в обліку банку-покупця. У разі поетапного придбання гудвіл визначається як сума різниць між вартістю придбання і часткою в справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів і зобов’язань, що визнаються на кожному етапі на дату придбання. Ідентифікованими активами та зобов’язаннями є придбані активи та зобов’язання, що на дату придбання відповідають критеріям визнання статей балансу.
1.2. Придбані покупцем ідентифіковані активи та зобов’язання визнаються окремо на дату придбання та відображаються за їх справедливою вартістю.
1.3. Якщо придбання здійснюється шляхом передавання інших активів або прийняття на себе зобов’язання, то вартість дорівнює справедливій вартості на дату придбання активів або зобов’язань, наданих покупцем в обмін на контроль за чистими активами іншого банку (підприємства), збільшеній на суму витрат, які безпосередньо пов’язані з їх придбанням. Чистими активами є активи банку з вирахуванням його зобов’язань.
1.4. Після визнання ідентифікованих активів і зобов’язань у балансі покупця всі подальші зміни, що пов’язані з їх оцінкою, не призводять до додаткового визнання нового позитивного чи негативного гудвілу.
1.5. У разі перевищення вартості придбання над часткою покупця в справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов’язань на дату придбання виникає позитивний гудвіл, що обліковується за собівартістю з урахуванням зменшення корисності.
1.6. Якщо частка банку в справедливій вартості придбаних чистих активів (придбаних ідентифікованих активів і зобов’язань) перевищує вартість придбання інвестиції на дату придбання, то виникає негативний гудвіл. Під час виникнення негативного гудвілу банк має перевірити правильність ідентифікації та оцінки ідентифікованих активів і зобов’язань, а також оцінку вартості придбання. На дату придбання банк має визнати негативний гудвіл у повній сумі доходом звітного періоду і відобразити за рахунком 6499.
Глава 2. Позитивний гудвіл
2.1. Позитивний гудвіл, придбаний в результаті об’єднання, відображається в бухгалтерському обліку на дату придбання такими проводками:
Дебет рахунку
3510;
Кредит рахунку
1200 – на суму платежу з придбання
активів;
Дебет рахунків
Рахунки активів – на суму придбаних активів;
- – на суму позитивного гудвілу;
Кредит рахунків
Рахунки зобов’язань – на суму придбаних зобов’язань;
3510.
2.2. Визнання зменшення корисності гудвілу відображається в бухгалтерському обліку такою проводкою:
Дебет рахунку
7499;
Кредит рахунку
4321.
Розділ VIII. Облік лізингових (орендних) операцій
Глава 1. Загальні вимоги щодо відображення в бухгалтерському
обліку лізингу (оренди)
1.1. Об’єктом лізингу (оренди) є необоротні активи, що є власністю лізингодавця або придбані ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна.
1.2. Залежно від умов лізингу (оренди) щодо передавання всіх ризиків і вигод, пов’язаних з правом власності на актив, лізинг (оренда) розглядається як фінансовий або оперативний.
1.3. Фінансовий лізинг (оренда) – це оренда, умовами якої передбачається передавання всіх ризиків і вигод, пов’язаних з правом власності на актив. Право власності може з часом передаватися або не передаватися.
1.4. Лізинг (оренда), що не передбачає передавання всіх ризиків і вигод, пов’язаних з правом власності на актив, класифікується оперативним.
1.5. Класифікація лізингу (оренди) як фінансового або оперативного залежить від суті операції, а не від форми договору.
1.6. Для визначення операції як фінансовий лізинг (оренда) використовуються критерії, які окремо або в поєднанні обумовлюють класифікацію лізингу (оренди) як фінансового, а саме:
наприкінці строку дії лізингу (оренди) право власності або інші речові права на актив переходять до лізингоодержувача;
лізингоодержувач має право на купівлю цього активу за ціною, яка значно нижча від справедливої вартості на дату реалізації цього права, а на початку строку лізингу (оренди) є обґрунтована впевненість у тому, що це право буде реалізовано;
строк дії лізингу (оренди) становить більшу частину строку корисного використання активу навіть за умови, що право власності не передаватиметься;
на початку строку дії лізингу (оренди) теперішня вартість мінімальних лізингових (орендних) платежів має бути не меншою, ніж справедлива вартість активу, переданого в лізинг (оренду);
активи, передані в лізинг (оренду), мають спеціалізований характер, тобто лише лізингоодержувач може користуватися ними без суттєвих модифікацій.
Підтвердженням належності операції до фінансового лізингу (оренди) можуть бути такі умови:
у разі припинення лізингу (оренди) лізингоодержувачем пов’язані з цим збитки лізингодавця покладаються на лізингоодержувача;
прибутки або збитки від коливань справедливої вартості ліквідаційної суми належать лізингоодержувачу наприклад, у формі знижки на лізингову (орендну) плату, яка дорівнює більшій частині виручки від продажу в кінці строку лізингу (оренди);
лізингоодержувач має змогу продовжити строк дії договору про лізинг (оренду) за плату, яка нижча від ринкової.
1.7. За оперативним лізингом (орендою) активи відображаються на балансі лізингодавця, а за фінансовим – на балансі лізингоодержувача.
1.8. У договорі про фінансовий лізинг (оренду) може передбачатися розрахунок лізингових (орендних) платежів на весь строк дії лізингу (оренди), а саме:
| Дата платежу | Мінімальна сума лізингових (орендних) платежів, що сплачується регулярно | Фінансові витрати (проценти) | Компенсація вартості об’єкта лізингу (оренди) | Залишок зобов’язання з лізингу (оренди) на кінець періоду |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
1.9. Об’єкти лізингу (оренди) підлягають перегляду на зменшення корисності відповідно до розділу V цієї Інструкції.
Глава 2. Фінансовий лізинг (оренда)
2.1. Активи, що передані у фінансовий лізинг (оренду), обліковуються лізингодавцем як виданий кредит, на який поширюються вимоги Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 15.09.2004 № 435 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.10.2004 за № 1302/9901. Лізингоодержувач відображає в балансі отримані необоротні активи одночасно як актив і зобов’язання.
Відображення фінансового лізингу (оренди) лізингодавцем
2.2. Лізингодавець наданий у фінансовий лізинг (оренду) об’єкт необоротних активів у сумі мінімальних лізингових (орендних) платежів і негарантованої ліквідаційної вартості відображає в бухгалтерському обліку такими проводками:
Дебет рахунків
1525, 2071;
Дебет рахунків
4309, 4409, 7490;
Кредит рахунків
4300, 4400 – на суму залишкової вартості об’єкта
фінансового лізингу (оренди).
2.3. Різниця між сумою мінімальних лізингових (орендних) платежів і негарантованої ліквідаційної вартості об’єкта фінансового лізингу (оренди) та теперішньою його вартістю, що визначена за лізинговою (орендною) ставкою процента, є доходом лізингодавця.
Розподіл доходу між звітними періодами протягом строку лізингу (оренди) здійснюється із застосуванням лізингової (орендної) ставки процента до залишку заборгованості лізингоодержувача за кредитом на початок звітного періоду.
2.4. Витрати, що пов’язані з оформленням договору про фінансовий лізинг (оренду), включаються до вартості кредиту під час первісного визнання та амортизуються протягом строку лізингу (оренди). У цьому разі в бухгалтерському обліку здійснюється така проводка:
Дебет рахунку
2075;
Кредит рахунку
1200.
2.5. Нарахування доходу та амортизація витрат за операціями з фінансового лізингу (оренди) у бухгалтерському обліку відображаються такими проводками:
Дебет рахунків
1528, 2078;
Кредит рахунків
6018, 6028 – на суму нарахованого доходу;
Дебет рахунку
6028;
Кредит рахунку
2075 – на суму амортизації премії.
2.6. Отримана лізингодавцем сума лізингового (орендного) платежу відображається в бухгалтерському обліку такою проводкою:
Дебет рахунків
1200, 2600, 2620, 2650;
Кредит рахунків
1528, 2078 – на суму отриманого доходу;
1525, 2071 – на суму компенсації вартості
об’єкта фінансового лізингу (оренди).
2.7. Якщо за умовами договору об’єкт фінансового лізингу (оренди) повертається лізингодавцю, то в обліку лізингодавця на суму негарантованої ліквідаційної вартості здійснюється така проводка:
Дебет рахунків
4300, 4400;
Кредит рахунків
1525, 2071.
Відображення фінансового лізингу (оренди) лізингоодержувачем
2.8. На початок строку лізингу (оренди) основні засоби та нематеріальні активи, що отримані лізингоодержувачем у фінансовий лізинг (оренду), обліковуються за найменшою з оцінок: справедливою вартістю необоротного активу або теперішньою вартістю суми мінімальних лізингових (орендних) платежів. Витрати лізингоодержувача, що пов’язані з оформленням договору про фінансовий лізинг (оренду), включаються до вартості активу під час його первісного визнання.
У бухгалтерському обліку здійснюються такі проводки:
Дебет рахунків
4300, 4400;
Кредит рахунку
3615.
2.9. Витрати лізингоодержувача на поліпшення об’єкта фінансового лізингу (оренди) (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються як капітальні інвестиції, що включаються до вартості об’єкта фінансового лізингу (оренди).
На суму завершених капітальних інвестицій збільшується залишкова вартість активу і в бухгалтерському обліку здійснюється така проводка:
Дебет рахунку
4400;
Кредит рахунку
4430.
2.10. Розподіл фінансових витрат між звітними періодами протягом строку лізингу (оренди) здійснюється із застосуванням лізингової (орендної) ставки процента до залишку зобов’язань на початок звітного періоду. Якщо в договорі про фінансовий лізинг (оренду) не зазначена лізингова (орендна) ставка процента, то застосовується ставка процента до можливих позик лізингоодержувача.
2.11. Нараховані витрати за отриманими лізингоодержувачем активами у фінансовий лізинг (оренду) відображаються в бухгалтерському обліку такою проводкою:
Дебет рахунку
7028;
Кредит рахунку
3678.
2.12. Сплата лізингоодержувачем орендних платежів у бухгалтерському обліку відображається такими проводками:
Дебет рахунку
3678;
Кредит рахунків
1200, 2600, 2620, 2650 – на суму нарахованих витрат за отриманими активами у фінансовий лізинг;
Дебет рахунку
3615;
Кредит рахунків
1200, 2600, 2620, 2650 – на суму зобов’язання за фінансовим лізингом (орендою).
2.13. Лізингоодержувач протягом періоду очікуваного використання активу нараховує амортизацію основних засобів і нематеріальних активів, отриманих у фінансовий лізинг (оренду).
Періодом очікуваного використання об’єкта фінансового лізингу (оренди) є строк корисного використання - якщо договором передбачено перехід права власності на актив до лізингоодержувача (орендаря), або коротший з двох періодів - строк лізингу (оренди) або строк корисного використання об’єкта фінансового лізингу (оренди) - якщо переходу права власності на об’єкт фінансового лізингу (оренди) не передбачено. Метод нарахування амортизації об’єкта фінансового лізингу (оренди) визначається лізингоодержувачем відповідно до порядку нарахування амортизації власних основних засобів і нематеріальних активів.
Нарахування амортизації об’єкта фінансового лізингу (оренди) в бухгалтерському обліку відображається такою проводкою:
Дебет рахунку
7423;
Кредит рахунків
4309, 4409.
2.14. Під час переходу за умовою лізингу (оренди) основних засобів і нематеріальних активів, отриманих у фінансовий лізинг (оренду), у власність лізингоодержувача в бухгалтерському обліку здійснюється така проводка:
Дебет рахунків
4300, 4400;
Кредит рахунків
4300, 4400;
одночасно на суму зносу і накопиченої амортизації:
Дебет рахунків
4309, 4409;
Кредит рахунків
4309, 4409.
2.15. Якщо за умовами договору об’єкт фінансового лізингу (оренди) повертається лізингодавцю, то в обліку на суму негарантованої ліквідаційної вартості здійснюється така проводка:
Дебет рахунків
3615, 4409, 4309;
Кредит рахунків
4300, 4400.
2.16. Витрати на утримання об’єкта необоротних активів, одержаного у фінансовий лізинг (оренду), у бухгалтерському обліку відображаються за рахунком 7421.