Розділ І. Загальні положення Глава 1
| Вид материала | Документы |
- Закон україни, 745.76kb.
- Закон україни, 706.59kb.
- И в срок Вступ 3 Розділ І загальні положення про право інтелектуальної власності, 107.82kb.
- Зміст розділ І. Загальні положення, 725.88kb.
- Розділ І. Загальні положення 29 розділ, 10361.92kb.
- Розділ I. Загальні положення Глава, 578.09kb.
- Розділ I загальні положення, 587.56kb.
- Розділ I загальні положення, 170.81kb.
- Зміст вступ розділ загальні положення договору повітряного чартеру у міжнародному приватному, 397.91kb.
- Затверджено, 1200.98kb.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Правління
Національного банку України
31.08.2007 № 309
-
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
26 вересня 2007
за № 1104/14371
Інструкція
з бухгалтерського обліку операцій
з похідними фінансовими інструментами
в банках України
Розділ І. Загальні положення
Глава 1. Основні засади
- Ця Інструкція визначає методологічні засади відображення в бухгалтерському обліку інформації про операції з похідними фінансовими інструментами в банках України.
- Ця Інструкція розроблена відповідно до Законів України “Про банки і банківську діяльність”, “Про Національний банк України”, “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, основних вимог міжнародних стандартів фінансової звітності та Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
- Бухгалтерський облік похідних фінансових інструментів здійснюється відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності та цієї Інструкції, а також з урахуванням вимог нормативно-правових актів Національного банку України.
1.4. Відображення в бухгалтерському обліку операцій з похідними фінансовими інструментами, що не передбачені цією Інструкцією,
здійснюється відповідно до їх економічної суті та принципів міжнародних стандартів фінансової звітності.
1.5. Терміни, що використовуються в цій Інструкції, уживаються в таких значеннях:
базовий актив – предмет строкового контракту (деривативу): цінні папери, кошти, товарні ресурси, фондові індекси, процентні ставки та інші ринкові показники;
брутто-основа – система розрахунків за контрактом на валовій основі;
валютний своп – купівля-продаж однієї валюти за іншу на умовах зворотного викупу на певну дату в майбутньому за визначеним курсом;
варіаційна маржа – результат переоцінки біржового деривативу, який перераховується кліринговою палатою з рахунку сторони, що програла, на рахунок сторони, що виграла;
витрати на операції – податки, мито, гонорари та комісійні, сплачені брокерам, дилерам, агентам і консультантам, біржові збори або внески, інші фактичні витрати, пов’язані з придбанням або продажем похідних фінансових інструментів, і яких не було б, якби операція з придбання або продажу похідних фінансових інструментів не здійснювалася;
внутрішня вартість опціону кол – це різниця між спотовою ціною базового активу та ціною виконання опціону;
внутрішня вартість опціону пут – це різниця між ціною виконання опціону та спотовою ціною базового активу;
дисконт або премія за форвардним контрактом – це різниця між форвардною і спотовою ціною базового активу;
ефективність хеджування – це ступінь, до якого зміни справедливої вартості або грошових потоків від об’єкта хеджування, що їх можна віднести до хеджування ризику, згортаються внаслідок змін справедливої вартості або грошових потоків інструменту хеджування;
інструмент хеджування – це призначений похідний фінансовий інструмент або призначений непохідний (лише для хеджування валютного ризику) фінансовий актив або зобов’язання, справедлива вартість якого або грошові потоки від якого, за очікуванням, компенсуватимуть зміни справедливої вартості або грошових потоків об’єкта хеджування;
нетто-основа – система розрахунків за контрактом на чистій основі;
об’єкт хеджування – це актив, зобов’язання, тверда угода, високоймовірна прогнозована операція або чиста інвестиція в господарську одиницю за межами України, що створює для банку ризик зміни справедливої вартості або майбутніх грошових потоків і визначається як хеджування;
опціонний контракт (опціон) – контракт, який надає його покупцеві право, але не зобов’язання, придбати (опціон кол) або продати (опціон пут) визначену кількість базового активу за визначеною ціною впродовж визначеного періоду (американський опціон) або на визначену наперед дату (європейський опціон)
та встановлює зобов’язання продавця опціону виконати умови контракту, якщо покупець вирішить реалізувати своє право;
похідний інструмент (дериватив) – це фінансовий інструмент, який має всі три такі характеристики:
а) його вартість змінюється у відповідь на зміну встановленої ставки відсотка, ціни фінансового інструменту, ціни споживчих товарів, валютного курсу, індексу цін чи ставок, показника кредитного рейтингу чи індексу кредитоспроможності або подібної змінної;
б) не вимагає початкових чистих інвестицій або вимагає початкових чистих інвестицій менших, ніж ті, що були б потрібні для інших типів контрактів, які мають подібну реакцію на зміни ринкових умов;
в) який погашається на майбутню дату;
початкова або додаткова маржа – гарантійний внесок учасника біржової торгівлі, який забезпечує можливість примусового закриття відкритої позиції на біржі;
премія опціону – ціна, що сплачується покупцем опціону його продавцю за набуте право скористатися опціоном;
прогнозована операція – неоформлена контрактом, але передбачувана майбутня операція;
процентний своп – обмін процентними платежами, які розраховані за різними ставками, але виходячи з однієї умовної суми протягом строку дії контракту за яким, як правило, один процентний платіж розраховується за фіксованою ставкою, інший – за плаваючою;
спотовий валютний курс або спотова ціна – це курс іноземної валюти або ціна одиниці товару, які застосовуються під час проведення операцій на ринку спот;
тверда угода – це контракт у письмовій формі, який має обов’язкову силу, про обмін визначеної кількості ресурсів за встановленою ціною на конкретну майбутню дату;
форвардний валютний курс або форвардна ціна – це курс іноземної валюти або ціна одиниці товару, які застосовуються під час проведення операцій на строковому ринку;
форвардний контракт (форвард) – двосторонній контракт, який засвідчує зобов’язання придбати (продати) базовий актив у визначений час та на визначених умовах у майбутньому з фіксацією ціни під час укладення контракту;
ф’ючерсний контракт (ф’ючерс) – контракт, аналогічний до форвардного, але відбувається за стандартизованими умовами: здійснюється тільки на біржах, під їх контролем, форма та умови контрактів уніфіковані, і розрахунки щодо купівлі-продажу ф’ючерсних контрактів здійснюються через розрахункову палату біржі, яка гарантує своєчасність і повноту платежів;
хеджування – застосування одного чи декількох інструментів хеджування з метою повної або часткової компенсації змін справедливої вартості об’єкта хеджування або пов’язаного з ним грошового потоку;
ціна виконання – ціна базового активу, за якою здійснюються розрахунки під час виконання зобов’язань за контрактом;
часова вартість опціону – це вартість права відкласти виплату ціни виконання до завершення строку дії опціону.
Глава 2. Рахунки, що використовуються для обліку операцій банків з похідними фінансовими інструментами
2.1. Операції з похідними фінансовими інструментами відображаються в бухгалтерському обліку відповідно до їх економічної суті за балансовими і позабалансовими рахунками Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 №280, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.07.2004 за № 918/9517, зі змінами (далі – План рахунків).
2.2. Бухгалтерський облік операцій з похідними фінансовими інструментами здійснюється за балансовими та позабалансовими рахунками Плану рахунків, перелік яких наведений у додатку до цієї Інструкції.
2.3. Під час відображення в бухгалтерському обліку операцій з похідними фінансовими інструментами банки можуть використовувати технічні рахунки 3800, 3801 і контррахунки розділу 99 “Контррахунки та позабалансова позиція банку”.
Глава 3. Загальні принципи обліку операцій з похідними фінансовими інструментами
3.1. Похідні фінансові інструменти в бухгалтерському обліку на дату операції відображаються за відповідними позабалансовими рахунками як вимоги щодо отримання одного активу та зобов’язання з поставки іншого.
3.2. Вимоги щодо отримання одного активу та зобов’язання з поставки іншого за одним контрактом можуть згортатися і відображатися на нетто-основі, якщо одночасно виконуються такі умови:
є юридично забезпечені права на згортання визнаних сум;
наміри банку щодо погашення зобов’язання на нетто-основі документально підтверджені.
У цьому разі бухгалтерські проводки за позабалансовими рахунками не здійснюються.
3.3. Похідні фінансові інструменти з метою відображення в бухгалтерському обліку класифікуються таким чином:
а) похідні фінансові інструменти в торговому портфелі банку;
б) похідні фінансові інструменти, що призначені для обліку хеджування.
Аналітичний облік похідних фінансових інструментів, що призначені для обліку хеджування, ведеться в розрізі типів хеджування.
3.4. Строкові контракти на придбання або продаж нефінансового активу, які передбачають погашення грошовими коштами на нетто-основі чи іншим фінансовим інструментом або шляхом обміну фінансових інструментів, класифікуються як похідні фінансові інструменти. Тверді угоди про купівлю-продаж товарів (нефінансових активів), які передбачають виключно отримання або передавання цих товарів у майбутньому, не класифікуються як похідні фінансові інструменти.
3.5. Усі похідні фінансові інструменти первісно оцінюються та відображаються в бухгалтерському обліку за справедливою вартістю. Витрати на операції визнаються за рахунками витрат під час їх первісного визнання. Витрати на операції не включають дисконт або премію за форвардними та опціонними контрактами.
3.6. Вимоги та зобов’язання за похідними фінансовими інструментами на дату операції обліковуються за позабалансовими рахунками за курсом (ціною), зафіксованим у контракті, вимоги дорівнюють зобов’язанням. Справедлива вартість похідних фінансових інструментів, крім опціонів, на дату операції дорівнює нулю. Справедлива вартість опціонів на дату операції дорівнює премії опціонів, яка відображається за балансовими рахунками з обліку опціонів.
3.7. На кожну наступну після первісного визнання дату балансу похідні фінансові інструменти оцінюються за справедливою вартістю без будь-яких витрат на операції.
3.8. Переоцінка похідних фінансових інструментів, якими є біржові інструменти, здійснюється банком за результатами кожного біржового дня (торговельної сесії) за визначеною біржею котирувальною (розрахунковою) ціною.
3.9. Переоцінка похідних фінансових інструментів, якими є позабіржові інструменти, здійснюється банком у разі зміни їх справедливої вартості.
3.10. Обов’язково на дату балансу результат переоцінки похідних фінансових інструментів відображається в балансі як актив або зобов’язання в кореспонденції з рахунком 6209 – за похідними фінансовими інструментами в торговому портфелі банку та рахунками 5104, 6099, 6392, 7099 – за похідними фінансовими інструментами, які призначені для обліку хеджування.
3.11. Аналітичний облік доходів і витрат, за якими відображаються результати переоцінки похідних фінансових інструментів за рахунками 6099, 7099, 6209 та 6392, ведеться в розрізі реалізованого та нереалізованого результату. Крім цього, аналітичний облік результату переоцінки інструментів хеджування за рахунками 6392 і 5104 ведеться в розрізі типів хеджування.
3.12. Похідні фінансові інструменти, індексовані стосовно інструментів власного капіталу, які не котируються на біржах і справедливу вартість яких не можна достовірно оцінити, оцінюються за собівартістю.
3.13. Справедлива вартість похідних фінансових інструментів, що перебувають в обігу на організаційно оформлених ринках, визначається за їх ринковою вартістю.
Якщо котирування ринкових цін на похідні фінансові інструменти є недоступним, то банки застосовують для визначення справедливої вартості такі методи:
посилання на ринкову ціну іншого подібного інструменту;
аналіз дисконтованих грошових потоків;
інші методи, що забезпечують достовірне визначення справедливої вартості похідних фінансових інструментів.
- Методи обчислення справедливої вартості похідних фінансових інструментів банки зазначають у своїй обліковій політиці щодо кожного виду похідних фінансових інструментів.
- У разі купівлі-продажу біржових деривативів за дорученням клієнтів банки здійснюють облік коштів клієнтів з використанням рахунків 1602, 2602, 2622 та 2909.
Розділ ІІ. Бухгалтерський облік форвардних контрактів
у торговому портфелі банку
Глава 1. Облік форвардних контрактів на дату операції
(крім контрактів, що призначені для обліку хеджування)
1.1. Операції з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів за форвардними контрактами в бухгалтерському обліку на дату операції відображаються за позабалансовими рахунками як вимоги щодо отримання однієї валюти або банківських металів і зобов’язання з поставки іншої валюти або банківських металів. У цьому разі на дату операції здійснюються такі бухгалтерські проводки:
Дебет рахунку 9202 – на суму вимог;
Кредит рахунку 9212 – на суму зобов’язань.
1.2. Операції з купівлі-продажу інших активів за форвардними контрактами, у тому числі процентних ставок, на дату операції відображаються в обліку за позабалансовими рахунками такими бухгалтерськими проводками:
Дебет рахунку 9352 – на суму вимог;
Кредит рахунку 9362 – на суму зобов’язань.
1.3. Якщо погашення контракту здійснюється на нетто-основі за умов, визначених пунктом 3.2 глави 3 розділу І цієї Інструкції, то бухгалтерські записи на дату операції за позабалансовими рахунками не здійснюються.
1.4. З метою забезпечення виконання форвардного контракту банки можуть отримувати або сплачувати форвардне покриття для сплати різниці між спотовою ціною купівлі (продажу) базового активу та контрактною ціною продажу (купівлі) базового активу. Операції з отримання або перерахування форвардного покриття відображаються в бухгалтерському обліку такими проводками:
а) отримання банком форвардного покриття:
Дебет рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650;
Кредит рахунків 1602, 2602, 2622;
б) перерахування банком форвардного покриття:
Дебет рахунку 1502;
Кредит рахунків 1200, 1500.
Глава 2. Переоцінка форвардних контрактів
(крім контрактів, що призначені для обліку хеджування)
2.1. Переоцінка форвардних контрактів (з урахуванням зміни форвардного валютного курсу або форвардної ціни, процентних ставок тощо) до їх справедливої вартості відображається на балансових рахунках з визнанням активу або зобов’язання за форвардним контрактом залежно від результату такої переоцінки.
У разі позитивного результату переоцінки визнається актив за форвардним контрактом шляхом здійснення такої бухгалтерської проводки:
Дебет рахунку 3041;
Кредит рахунку 6209.
У разі від’ємного результату переоцінки визнається зобов’язання за форвардним контрактом шляхом здійснення такої бухгалтерської проводки:
Дебет рахунку 6209;
Кредит рахунку 3351.
2.2. Переоцінка вимог і зобов’язань за форвардними контрактами за позабалансовими рахунками не відображається.
Глава 3. Погашення форвардних контрактів (крім контрактів, що призначені для обліку хеджування)
3.1. На дату розрахунку за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів або інших активів за форвардними контрактами в бухгалтерському обліку здійснюються зворотні проводки за позабалансовими рахунками:
Дебет рахунків 9212, 9362;
Кредит рахунків 9202, 9352.
3.2. У разі виконання контракту на брутто-основі (шляхом поставки базового активу) здійснюються такі бухгалтерські проводки:
а) у разі купівлі базового активу:
Дебет рахунків 3540, 3541, 3548 – на суму дебіторської заборгованості за фінансовим активом;
Кредит рахунку 3041 – на суму визнаного активу за форвардним контрактом;
Кредит рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650 – на суму перерахованих коштів
або:
Дебет рахунку 3351 – на суму визнаного зобов’язання за форвардним контрактом;
Дебет рахунків 3540, 3541, 3548 – на суму дебіторської заборгованості за фінансовим активом;
Кредит рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650 – на суму перерахованих коштів;
б) у разі продажу базового активу:
Дебет рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650 – на суму отриманих коштів;
Кредит рахунку 3041 – на суму визнаного активу за форвардним контрактом;
Кредит рахунків 3640, 3641, 3648 – на суму кредиторської заборгованості за фінансовим активом
або:
Дебет рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650 – на суму отриманих коштів;
Дебет рахунку 3351 – на суму визнаного зобов’язання за форвардним контрактом;
Кредит рахунків 3640, 3641, 3648 – на суму кредиторської заборгованості за фінансовим активом;
в) повернення форвардного покриття відображається в бухгалтерському обліку такими проводками:
у разі повернення форвардного покриття банком:
Дебет рахунків 1602, 2622, 2602;
Кредит рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650;
у разі повернення форвардного покриття банку:
Дебет рахунків 1200, 1500;
Кредит рахунку 1502.
3.3. Залишки за рахунками 3540, 3541, 3548, 3640, 3641, 3648 закриваються на дату визнання або припинення визнання базового активу відповідно до правил бухгалтерського обліку операцій з фінансовими інструментами.
3.4. У разі виконання контракту на нетто-основі (без поставки базового активу) здійснюються такі бухгалтерські проводки:
а) якщо на дату розрахунку визнаний актив за форвардним контрактом:
Дебет рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650 – на суму отриманих коштів;
Кредит рахунку 1502 – на суму раніше перерахованого форвардного покриття;
Кредит рахунку 3041 – на суму визнаного активу за форвардним контрактом;
б) якщо на дату розрахунку визнане зобов’язання за форвардним контрактом:
Дебет рахунку 3351 – на суму визнаного зобов’язання за форвардним контрактом;
Дебет рахунків 1602, 2602, 2622 – на суму раніше отриманого форвардного покриття;
Кредит рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650 – на суму перерахованих коштів.
3.5. У разі невиконання клієнтом своїх зобов’язань і закриття форвардного контракту на ринку спот закриття визнаного активу за форвардним контрактом здійснюється за рахунок форвардного покриття.
а) якщо суми форвардного покриття достатньо для сплати різниці в курсах (цінах):
Дебет рахунків 1602, 2602, 2622 – на суму раніше отриманого форвардного покриття;
Кредит рахунку 3041 – на суму визнаного активу за форвардним контрактом;
Кредит рахунків 1200, 1500, 1600, 2600, 2620, 2650 – на суму залишку, що підлягає поверненню;
б) якщо суми форвардного покриття недостатньо для сплати різниці в курсах (цінах):
Дебет рахунків 1602, 2602, 2622 – на суму раніше отриманого форвардного покриття;
Дебет рахунку 6209 – на суму результату, який виник унаслідок різниці курсів (цін);
Кредит рахунку 3041 – на суму визнаного активу за форвардним контрактом.
Розділ ІІІ. Бухгалтерський облік ф’ючерсних контрактів у торговому портфелі банку
Глава 1. Облік ф’ючерсних контрактів на дату операції
(крім контрактів, що призначені для обліку хеджування)
1.1. Операції з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів за ф’ючерсними контрактами (відкриття позиції на біржі) у бухгалтерському обліку на дату операції відображаються за позабалансовими рахунками як вимоги щодо отримання однієї валюти та банківських металів і зобов’язання з поставки іншої валюти та банківських металів. У цьому разі на дату операції здійснюються такі бухгалтерські проводки:
Дебет рахунку 9207 – на суму вимог;
Кредит рахунку 9217 – на суму зобов’язань.
1.2. Операції з купівлі-продажу інших активів на дату операції відображаються в обліку за позабалансовими рахунками такими бухгалтерськими проводками:
Дебет рахунку 9357 – на суму вимог;
Кредит рахунку 9367 – на суму зобов’язань.
1.3. Якщо погашення контракту здійснюється на нетто-основі за умов, визначених пунктом 3.2 глави 3 розділу І цієї Інструкції, то бухгалтерські проводки за позабалансовими рахунками не здійснюються.
1.4. Під час перерахування банком початкової та додаткової маржі в бухгалтерському обліку здійснюється така проводка:
Дебет рахунку 1502;
Кредит рахунків 1200, 1500.
1.5. Витрати на операції, пов’язані з придбанням або продажем ф’ючерсних контрактів, відображаються в обліку такою проводкою:
Дебет рахунку 7108;
Кредит рахунків 1200,1500.
Глава 2. Переоцінка ф’ючерсних контрактів
(крім контрактів, що призначені для обліку хеджування)
2.1. Переоцінка ф’ючерсних контрактів до їх справедливої вартості відображається на балансових рахунках з визнанням активу або зобов’язання за ф’ючерсними контрактами залежно від результату такої переоцінки.
У разі нарахування варіаційної маржі (позитивного результату переоцінки) на кліринговий рахунок банку визнається актив за ф’ючерсним контрактом шляхом здійснення такої бухгалтерської проводки:
Дебет рахунку 3042;
Кредит рахунку 6209.
У разі списання варіаційної маржі (від’ємного результату переоцінки) з клірингового рахунку банку визнається зобов’язання за ф’ючерсним контрактом шляхом здійснення такої бухгалтерської проводки:
Дебет рахунку 6209;
Кредит рахунку 3352.
2.2. Переоцінка вимог і зобов’язань за ф’ючерсними контрактами за позабалансовими рахунками не відображається.