Асли Украины (далее Федерация) от Председателя Государственного комитета рыбного хозяйства поступило предложение : Федерации принять участие в данном семинаре
| Вид материала | Семинар |
- Приказ Председателя Комитета рыбного хозяйства Министерства сельского хозяйства Республики, 102.11kb.
- Председатель оргкомитета, заместитель Председателя Государственного комитета по науке, 62.75kb.
- Федеральное собрание российской федерации, 183.73kb.
- Взаседании Ученого Совета также приняли участие руководители Казахского научно-исследовательского, 182.7kb.
- Утверждено приказом Государственного комитета Украины по стандартизации, метрологии, 3034.71kb.
- Реалии и стратегические ориентиры развития рыбного хозяйства России, 366.71kb.
- Первый заместитель Председателя гна украины начальник налоговой милиции, генерал-майор, 73.87kb.
- Президиума Государственного Совета Российской Федерации Выступление Председателя, 120.17kb.
- «Выполнение соглашений между государствами-членами чэс в отношении борьбы с организационной, 168.64kb.
- На семинаре освещаются следующие вопросы: Аккредитация, 53.92kb.
Копія офіційного листа Федерації :
24.03.2010 р. Вих. 7-1/10
Государственный комитета рыбного хозяйства Украины, Председателю и организаторам семинара в Украине «ВТО и доступ к рынкам (продукции) рыболовства и аквакультуры» (В.Г. Чернику, В.В. Герасимчуку)
ФАО; ЕВРОФИШ
Департамент внешнеэкономического сотрудничества МинАП
Киевский Национальный торгово-экономический университет
Председателю Совета предпринимателей при КМУ
Руководителю Госкомпредпринимательства
Относительно организации семинара «ВТО и доступ к рынкам (продукции) рыболовства и аквакультуры»
Уважаемые господа,
На имя В.В.Чепикова, президента Федерации рыбной отрасли Украины (далее – Федерация) от Председателя Государственного комитета рыбного хозяйства поступило предложение : Федерации принять участие в данном семинаре. Своим письмом от 18.03.2010 г. № 4-1/10 В.Чепиков предложил 4-х участников данного форума. В ответ получено устные разъяснения руководителя управления международного сотрудничества В.Герасимчука о том, что уже принято решение о допуске на семинар от Федерации только одного участника – В.Чепикова.
Учитывая, что данный семинар проводится ФАО в целях содействия развитию торговых отношений в рыбной области, а это может существенно улучить экономическое состояние украинских отраслевых предприятий (что является одной из главных целей Федерации - Всеукраинской общественной организации, представленной 12-ю областями и городами Киев и Севастополь), а также что членские взносы Украины в ФАО оплачиваются из гос.бюджета, т.е. в значительной мере за счет тех же предприятий, предлагаем :
1) Информацию о семинаре сделать полной и открытой, разместив на сайте Госкомрыбхоза данные о месте и времени проведения, составе участников, теме докладов и докладчиках;
2) К участию в семинаре допустить всех желающих (при необходимости ввести мотивированную дополнительную плату);
3) В программу семинара включить дополнительный доклад на тему «Украинский рынок рыбной продукции и торговля рыбой в Украине». Готовы его подготовить и представить, совместно с представителями Киевского Национального торгово-экономического университета (имеем предварительную договоренность);
4) Во время проведения семинара предусмотреть обсуждение докладов, а по окончанию - создание рабочего органа по выработке и реализации соответствующих выводов рекомендаций.
Выражаем уверенность в позитивных последствиях данного мероприятия для отрасли и готовность этому содействовать.
В связи с коротким периодом времени, остающимся до проведении семинара, письмо направляем эл.почтой.
С уважением,
В.Чепиков, президент
В.Литвинов, руководитель секретариата
Информация участника семинара от Федерации В.Литвинова
О проведенном 29-31 марта 2010 впервые в Киеве международном семинаре
Тема:«ВТО и доступ к рынкам риболовства и аквакультуры»
Организаторы : ФАО ООН и ЕВРОФИШ, от Украины - Госкомрыбхоз
Информация о намерении провести семинар, а также о месте, смене места - нигде не публиковалась. Наша переписка и выяснения с украинскими организаторами закончилась разъяснением : проводится для избранных, точнее назначенных (см.ниже). Ситуация невольно ассоциируется с ежегодными подобными «конференциями» для избранных на киевских выставках «Агро», также проводимыми под грифом ДСП , сопровождаемые попытками их организаторов прервать «несанкционированные» контакты участниками; с планировавшимся на начало 2009 г., но так и не проведенным семинаром ЕС по аквакультуре, к которому был проявлен широкий интерес в стране; с инициировавшимся мною в 2004-м семинаром об украинских возможностях промысла в водах за пределами страны и соответствующей законодательной базе, на который меня же «забыли» пригласить, слова не дали - все завершилось моим увольнением «за нарушение присяги гос.служащего»
Комментарий к прозвучавшим на семинаре докладам
«Международное законодательство и управление рыболовством» (В.Эмерсон, ФАО), и
«Новые торговые меры по предотвращению нелегального рыболовства» (Г.Шнейдер, США)
Чтобы понятно говорить о нелегальном промысле – давайте определимся, что и почему называем легальным. Возьмем несколько примеров, связанных с украинскими рыбаками.
Начало 1991г. Несколько сотен украинских судов, занятых ловом рыбы в водах за пределами своей страны, в одночасье стали нелегальными : все рыболовные права СССР перешли к РФ.
В данном случае есть элемент непредвзятого и непредвиденного. Обратимся к более субъективным примерам.
Начало 1997 г. 4 из 6-ти стран-участниц Организации по рыболовству в северо-восточной Атлантике (NEAFC) - ЕС, Норвегия, Дания(Фареры и Гренландия) и Исландия - решили, что Украина недостойна быть ее членом. Вопреки наличию достаточного числа общепринятых факторов и критериев, которым Украина удовлетворяла (зафиксированы в Соглашении ООН о Рыбных Запасах, UN FSA-1995, ст.11 «Новые члены или участники»). Простым большинством голосов, без какой-либо аргументации – просто мотивируя заложенной в уставе процедурой голосования. Надо полагать, она изложена так именно для подобных случаев. Ее авторы, а также (или «они же») и исполнители сами себя наделили правом устанавливать, какой промысел есть законный. Чтобы убрать лишнюю, на их взгляд, конкуренцию.
Как выглядит, с учетом этого, участие (лидерство!) представителей этих стран в ФАО - организации, поставившей себе целью борьбу с голодом на Земле?
2005 г. – еще более кричащий факт использования понятия «законность, или легальность» - в своих интересах. При вступлении в ЕС прибалтийских стран Украина исключена из блок-квоты бывшего СССР в северо-западной Атлантике. Как будто никогда не входила в состав Союза, не была одной из ведущих мировых рыболовных держав. Пример заразителен: теперь уже и РФ нашла в подобных действиях свой интерес. Также является членом ФАО.
Следующее утверждение, базирующееся на упомянутых международных нормах. Украина имеет право ( а по многим соображениям – должна !) состоять как минимум еще в 3-х международных организациях по рыболовству (в дополнение к NAFO и CCAMLR): в южной части Индийского океана, юго-восточной Атлантике и юго-восточной части Тихого океана. Кстати, как и в ЕВРОФИШЕ. Ведь мы принимали участие не только в создании данных организаций – в открытии и развитии промысла в этих районах. И, если уж сегодня не находим денег на взнос в бюджет этих организаций (аргумент/подход достаточно негосударствен-ный !)– в тексте соответствующих конвенций должна быть зафиксирована возможность сотрудничать с ними, чтобы сохранить право промысла, а также возможность со временем стать полноправным членом. Отказано.
***
Данный комментарий (в несколько более толерантной форме) был высказан после упомянутых докладов на семинаре. Достаточно острый и неприятный для докладчиков - представителей ФАО и др.упомянутых стран. Тем не менее воспринят вполне адекватно.
Понятно, что изначальный и основной анализ (поиск причин, формулирование выводов и предложений по исправлению ситуации) - надо проводить, не вынося сор из избы. Мысль о том, что в Украине не все гладко с гласностью и справедливостью, и отсюда многие беды – была высказана и в моем докладе-презентации на семинаре.
Наверно, стоило расшифровать это на своем 15-летнем опыте работы в отраслевом органе гос.власти и/или попытках сотрудничества с ним. Достаточно было бы пояснить происходившее: как препятствовали участию в данном семинаре, сколько надуманных поводов было выдвинуто. Например, об отсутствии «лишних» мест для заявленных участников от Федерации. Из списочных 63-х участников 43 - от Украины, в т.ч. 12 – от Госкомрыбхоза, но берусь утверждать : 90 % украинского участия в семинаре принадлежит одному, если исключить упомянутый плановый доклад, в котором сказано о важности развития импорта для страны (жаль, забыли привести явное национальное достижение и вклад – участие украинских наблюдателей в иностранном промысле!), и вступительное / заключительное слова зам.председателя Комитета, в т.ч. «какими за 3 дня мы стали близкими и родными» (добавлю : особенно после посещения заведения под названием «Первак» - можно лишь догадываться о произведенном впечатлении/имидже страны).
----
См.ниже официальный отчет о семинаре (ссылка скрыта наиболее важное, на мой взгляд, выделено желтым, мои комментарии - зел.) .
Регіональний семінар
«СОТ і доступ до ринків рибальства та аквакультури» у Києві
29-31 березня 2010 року у м. Київ (Україна) відбувся міжнародний регіональний семінар на тему «СОТ і доступ до ринків рибальства і аквакультури». Семінар було проведено в готелі «Русь» (вул. Госпітальна, 4).
Підставою для проведення семінару були попередні домовленості з міжнародною організацією «Єврофіш» та виконання пункту 3.3. Плану роботи Державного комітету рибного господарства України на 2010 рік, погодженого Міністром аграрної політики України 28.12.2009.
Семінар було організовано міжнародною організацією «Єврофіш», Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО ООН) та Державним комітетом рибного господарства України.
Про проведення семінару було поінформовано МЗС України листом від 27.03.2010 № 1-11-5/1228.
Порядок денний семінару включав 9 сесій та містив декілька тематичних блоків, а саме: «Міжнародна торгівля рибою», доповіді країн учасників семінару про ситуацію в рибному господарстві та торгівлі рибою, «СОТ і рибальство», «Механізм розв’язання суперечок у СОТ – суперечки пов’язані з рибальством», «Якість та безпека у торгівлі рибою і екомаркування», «Оцінка ризиків» та «Керівництво ФАО з екомаркування».
У вищезазначеному семінарі взяли участь 71 делегат із 14 країн світу і доповідачі ФАО ООН, Світової організації торгівлі (СОТ) та міжнародної організації «Єврофіш» (Італія, Франція, США та Данія).
Українська делегація була представлена 41 учасником. Зокрема, були присутні представники центральних органів виконавчої влади, навчальних та науково-дослідних закладів, установ, організацій, підприємств та громадських організацій рибної галузі.
Від центральних органів виконавчої влади були присутні компетентні представники:
- Міністерства економіки України;
- Міністерства закордонних справ України;
- Міністерства аграрної політики України;
- Державної митної служби України;
- Державного комітету ветеринарної медицини України;
- Державного комітету рибного господарства України.
(Заформалізовано !! Чи дуже ця тема всіх цікавила – можна судити по присутності (вже не торкаючись участі).
Чому створено перепони щодо вільної участі, зокрема представників Федерацяії ?? -)
Семінар відкрила представник міжнародної організації «Єврофіш» Анка Шведковіч. Далі з вітальним словом виступив глава Української делегації, заступник Голови Держкомрибгоспу Чернік В.Г. та побажав учасникам семінару плідної роботи.
Представник міжнародної організації «Єврофіш» Анка Шведковіч ознайомила присутніх з порядком денним семінару. Учасники одноголосно підтримали його.
Першу сесію семінару відкрив представник депаратменту рибальства та аквакультури ФАО ООН Аудун Лем. У своїй доповіді він представив оновлені дані щодо стану рибної галузі та аквакультури у світі. Власне, він розповів присутнім про попит та рівень споживання риби та рибопродуктів. Так, вилов риби за 2005-2008 рр. знизився на 1%, в той час як виробництво продукції аквакультури зросло на 4%, і в результаті виробництво риби в цілому збільшилось на 0,7%. А. Лем відзначив провідну роль у зростанні виробництва риби та рибопродуктів Китаю, Чилі, В’єтнаму та Індії.
Стосовно світової торгівлі рибою, доповідач зазначив, що динаміка торгівлі рибою більш потужна у країнах, що розвиваються, у порівнянні з розвиненими країнами. Загалом 50% обсягів світового експорту риби та рибопродуктів припадає на країни, що розвиваються.
Найбільша частка експорту припадає на Китай, В’єтнам та ЄС, найбільші імпортери – Японія, США, ЄС. Японія також є лідером у споживанні риби та рибопродуктів. Рівень споживання складає 65 кг на людину в рік, в той час як в США – 24 кг, ЄС – 22 кг. Основні обсяги експорту риби та рибопродуктів до цих країн надходять з Китаю та В’єтнаму. Загалом 71% світового імпорту рибопродуктів припадає на Японію, ЄС та США.
Споживання риби та рибопродуктів у світі зростає, і в основному це відбувається через збільшення чисельності населення-????, незначна частка - через зростання споживання на душу.
Далі з доповіддю про ситуацію у рибній галузі виступив член делегації України Герасимчук В.В. - начальник управління міжнародного співробітництва Держкомрибгоспу. У своїй доповіді він наголосив на значенні риби у харчуванні населення.
На сьогодні рівень вилову риби та добування рибопродуктів суднами під Державним прапором України у водах Світового океану знаходиться на рівні 147 тис. тонн (скільки повертається до України – 5 чи 7 % ?! Чи намагається влада цьому сприяти – чи може навпаки ??), в морських водах України – 67 тис. тонн, у внутрішніх водоймах та аквакультурі - на рівні 42, 2 тис. тонн.
Далі доповідач зазначив, що в останнє десятиліття рівень споживання риби та морепродуктів майже досяг рівня 80-х років; такий рівень споживання забезпечується за рахунок імпорту (Виват! Якої якості ??). Урядом України переглянуто та послідовно знижено протягом 1999-2008 р.р. ставки ввізного мита. Перше суттєве зниження ставок ввізного мита відбулося у 1999 році (так, з 40 до 5 %), потім ставки знижувались у період з 2005-2008 рр. під час підготовки та перемовин до вступу до СОТ.
Було висловлено певну стурбованість щодо субсидіювання рибного господарства деякими країнами світу, що ставить українського виробника у нерівне становище. Крім того, стримуючим фактором при здійсненні торговельних операцій залишаються нетарифні заходи регулювання – ветеринарні і санітарні бар’єри, так і швидкість змін законодавства ЄС. Деякі держави в змозі фінансувати такі зміни за рахунок уряду (бюджету), але далеко не усі держави можуть собі дозволити такі масштабні витрати.
У заключній частині своєї доповіді доповідач зазначив, що більшість українських підприємств потребують модернізації та впровадження системи якості НАССР та запропонував інвестувати кошти у модернізацію існуючих та побудову нових сучасних потужностей, оскільки у рибного господарства України є суттєві можливості.
На другій сесії організатори регіонального семінару надали можливість представникам країн-учасниць доповісти про стан справ у рибному господарстві їх країн та щодо торгівлі рибою. З доповідями виступили представники Азербайджану, Білорусії, Болгарії, Естонії, Казахстану, Латвії, Литви, Польщі, Румунії, Словаччини, Туреччини, Узбекистану та Росії.
Особливу зацікавленість у присутніх викликала доповідь представників з Болгарії, Естонії та Туреччини.
Друга доповідь-презентація з України (представника Федерації) зустрічна з оплесками
Так, доповідач, що представляв Болгарію, відмітив, що в Болгарії розвинена аквакультура. Вилов складає 20 тис. тон риби в рік. На території Болгарії є значна кількість штучних водойм, що належать державі. Вирощуються, в основному, прісноводні види риб та мідії на узбережжі Чорного моря, в горах - високогірна форель (більшість у садках). Середній рівень споживання риби в Болгарії, через її непопулярність, що обумовлено культурними традиціями, складає 4 кг на одну людину в рік ????. Тому є необхідність проводити популяризацію риби та рибопродуктів серед населення Болгарії. Зі вступом до ЄС у рибному господарстві Болгарії з’явились значні проблеми з фінансуванням розвитку аквакультури.
Доповідач з Естонії розповів, що їх рибалки здійснюють промисел в Балтійському морі та у зоні НАФО; в основному це шпрот, балтійський оселедець (салака), тріска та північна креветка. Аквакультура виробляє 700 тон в рік. Також у ставках вирощують коропів, раків та вугрів. Естонія має 91 переробне підприємство, 75% продукції яких йде на експорт до країн ЄС, України, Росії. Загалом експорт Естонії складає 120 тис. тон, а 54 тис. тон - імпорт.
У Туреччині експорт перевищує імпорт. Експорт - це свіжа риба, імпорт – заморожена. Розвинена аквакультура, вирощують тунця, форель, осетрів. Туреччина є одним із найбільших постачальників свіжої та охолодженої риби з аквакультури до України.
Крім того, на прохання учасників семінару 2009 року, який відбувся у м. Софія (Болгарія), представник міжнародної організації «Єврофіш» виступила з доповіддю про стан справ у рибній галузі Індії. Так, зокрема вона зазначила, що в Індії у галузі рибного господарства зайнятість складає 12 млн. людей, з них 8 млн. це рибалки; проте собівартість риби, що виробляється в Індії, перевищує собівартість аналогічних продуктів походженням з В’єтнаму та Китаю.
Третя сесія семінару була присвячена темі «СОТ та рибальство». Доповідачем за цією темою була Крістіна Шрьодер – консультант СОТ (Франція). Вона зупинилась на основних етапах розвитку та формування СОТ, її штаб-квартирі, штаті співробітників та структурі апарату. Далі доповідач розповіла про права та обов’язки членів СОТ та умови членства у цій організації.
Четверта сесія, першою частиною якої завершувався перший день семінару, була присвячена якості та безпечності продуктів з риби та морепродуктів. Увазі присутніх була представлена доповідь Лассена Абабуша (директор департаменту ФАО - Італія). Зокрема він зупинився на документах, які регулюють норми у світовій торгівлі у частині санітарних та фітосанітарних заходів та технічних бар’єрів у торгівлі.
Особлива увага присутніх була зосереджена на Кодексі Аліментаріус, який є базовим документом щодо вимог якості продуктів харчування, в тому числі і тих, що стосуються риби і морепродуктів. Доповідач зупинився на основних принципах та вимогах санітарних та фітосанітарних заходів (СФЗ) та технічних бар’єрів у торгівлі (ТБТ), порядку вирішення суперечок у СОТ та щодо обмежень в частині їх вирішення. Зокрема, доповідач зазначив, що загалом було розглянуто 12 суперечок, що стосувались риби, з них 5 вирішувалось в рамках ГАТТ. Доповідач на прикладах різних країн розповів про деякі суперечки, що розглядались в СОТ, зокрема що стосувались Канади та Австралії. Остання висувала до Канади завищені вимоги щодо санітарних заходів до продукції, яка експортувалась до Австралії, і яким чином було вирішено це питання.
Другий день семінару продовжився четвертою сесією і був присвячений питанням стандартизації в ЄС. Доповідачем з цього питання був Лахсен Абабуш. Зокрема він розповів учасникам семінару про існуючі стандарти ЄС щодо вимог до харчових продуктів, яких в ЄС існує 186: дев’ять стандартів на маркування, п’ять стандартів стосовно гігієни виробництва, 15 стандартів, які стосуються відбору зразків харчових продуктів з метою їх подальшого дослідження за фізико-хімічними, мікробіологічними та органолептичними показниками. Крім того, у своїй доповіді він проаналізував вплив стандартів на торговельні відносини.
П’ята та шоста сесії регіонального семінару були присвячені субсидіюванню рибної галузі. Доповідачем з цього питання був представник ФАО Вільям Емерсон. Доповідач, зокрема, звернув увагу присутніх на те, що ця тема є основною у ході переговорів Доха-розвиток, оскільки субсидіювання має різні впливи на торгівлю рибою, у тому числі, і негативний.
Сьома сесія семінару була присвячена вирішенню суперечок в СОТ. Доповідачами було зроблено акцент на тому, що спори вирішуються шляхом надання рекомендацій тій чи іншій стороні щодо надання аргументів та здійснення певних заходів. У випадку, якщо заходи не виконуються, приймаються фінансові санкції. Загалом було зазначено, що у СОТ існує два принципи – це заборона дискримінації та встановлення однакових для всіх СФЗ та недопущення ТБТ.
Після доповідей за вищезазначеною тематикою, учасникам ділової гри було надано можливість розв’язати запропонований приклад суперечки. Так, умовами гри пропонувалось розв’язати конфлікт між двома країнами- членами СОТ. Делегація України була активним учасником та надала можливі варіанти розв’язання даного конфлікту.
30 березня 2010 року на прохання керівника делегації ФАО ООН п. Лахсена Абабуша, директора відділу промисловості та інформації Департаменту рибного господарства та аквакультури ФАО ООН, відбулася зустріч керівництва Держкомрибгоспу з ним та пані Катериною Трібілустовою, менеджером з ринків рибопродукції «Єврофіш», Данія, як організаторами семінару „СОТ і доступ до ринків рибальства і аквакультури”.
Під час зустрічі керівництву Держкомрибгоспу було надано інформацію про регіональні програми ФАО, включно з характеристикою регіональних програм, які здійснюються організацією «Єврофіш».
В тому, що стосується перспектив вступу України до організації «Єврофіш», представник Держкомрибгоспу повідомив про обмеження Державного Бюджету України, які забороняють вступ до міжнародних організацій, що передбачають сплату членських внесків.
У відповідь, пан Абабуш окреслив можливості надання технічної допомоги з боку ФАО у сфері рибного господарства, причому підкреслив, що оскільки Україна є членом ФАО і сплачує відповідні членські внески, то має право на технічну допомогу рибному господарству незалежно від членства в регіональному органі ФАО «Єврофіш». Пан Абабуш запросив керівництво Держкомрибгоспу якнайшвидше визначитися з проблемними питаннями рибогосподарської галузі України та одразу подати заявку (заявки) на участь у проектах технічної співпраці ФАО.
На третій (заключний) день регіонального семінару, який включав восьму та дев’яту сесії, розглядались питання щодо екомаркування та відповідальної торгівлі рибою. Зокрема, було зазначено, що екомаркування не повинно створювати технічні бар’єри у торгівлі. Обговорення питання щодо необхідності екомаркування риби та рибопродуктів було розпочато ще у 1997 році. В 2004-2005 рр. проводились технічні консультації. Остаточний варіант документу було схвалена ще у 2005 році на 26 сесії Комітету з рибного господарства (COFI) ФАО ООН. Але розроблені рекомендації потребують постійного оновлення.
З заключним словом виступив представник ФАО ООН Аудун Лем, який подякував учасникам семінару за плідну роботу, а українській стороні і за прийом.
Слово-відповідь мав глава делегації України, заступник Голови Держкомрибгоспу Чернік В.Г. Він зокрема подякував учасникам семінару за активну участь і висловив щиру вдячність організаторам семінару (ФАО та «Єврофіш») за надання можливості проведення цього регіонального семінару у розширеному форматі в Україні.
У неформальних бесідах члени делегації України спілкувались з членами делегацій Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Естонії, Латвії, Литви та Росії. Обговорювались питання стосовно технічного регулювання рибної галузі, яке б унеможливлювало створення ТБТ та сприяло гармонізованим СФЗ.
Додатково, деякі аналітичні матеріали
Вплив СОТ і торгових переговорів на рибальство
(За матеріалами сайту ссылка скрыта
Неофіційний переклад – Галущак М.М.)
Останнє дослідження узагальнює та аналізує інформацію про міжнародні торговельні потоки з точки зору рибного господарства. У дослідженні розглядаються можливі наслідки торгових переговорів для рибальства і аквакультури ЄС.
Протягом останніх десятиліть Європейський сектор рибного господарства значною мірою боровся з низкою структурних проблем. Зусилля, спрямовані на скорочення значних надлишкових потужностей флоту з 1980 року були в кращому випадку частково успішними. Модернізація суден, яка вимагає значних інвестицій, необхідна для підвищення конкурентоспроможності продукції на світовому ринку, забезпечення відповідності суворим екологічним правилам і квотам, а також дотримання належної безпеки та умов праці для працівників галузі. Хоча сектор має порівняно сприятливі можливості для вирішення цих завдань, краща конкурентоспроможність в майбутньому буде залежати від здатності адаптуватися до обмежень ринку і ресурсів.
Метою даного дослідження є надання Комітету з рибальства чіткого і докладного опису потенційного впливу СОТ та інших торговельних переговорів на сектор рибальства та аквакультури ЄС. Для цього аналізуються поточні торговельні переговори щодо риби та продукції аквакультури.
Торгівля у світі та ЄС
Риба та рибопродукти є одним з найважливіших для світової торгівлі товарів. Вартісний обсяг імпорту світової торгівлі склав 57 млрд євро в 2006 році. Таким чином, майже 40 відсотків від загального обсягу світового виробництва рибопродуктів надходить в міжнародну торгівлю.
В той час як країни, що розвиваються, але не є найменш розвинутими, постачають 65 відсотків рибопродуктів світової торгівлі, частка найменш розвинутих країн (НРК) залишається на дуже низькому рівні одного відсотка. ЄС є винятком з цієї тенденції, оскільки імпорт ЄС (напів-) переробленої риби з найменш розвинених країн з 2000 року подвоївся. Торговельні потоки між країнами, що розвиваються, але не є НРК збільшилися на 25 відсотків з 2000 року. Китай в даний час є найбільшим експортером рибної продукції та основним гравцем у рибопереробці.
Дослідження підкреслює важливість країн ЄС-27 як ведучого ринку імпорту рибної продукції у світі, після США, Японії та Китаю.
Частка країн ЄС-27 у світовому імпорті складає 30 відсотків у вартісному вираженні. Імпорт відбувається переважно з Норвегії, Китаю, Ісландії та США. Близько 10 відсотків імпорту ЄС-27 (1,7 млрд. євро) надходить з країн Африки, Карибського басейну та Тихоокеанського регіону. Японія, Швейцарія, Росія та Норвегія є основними споживачами рибних продуктів, що експортуються з ЄС-27. Експорт до Норвегії в основному складає рибне борошно для аквакультури.
Тарифні і нетарифні бар'єри
Загалом, традиційні бар'єри на шляху торгівлі, такі як тарифи та кількісні обмеження, були значно скорочені в рамках ГАТТ. У середньому тарифи для риби були скорочені до 4,5 відсотків для розвинених і менш ніж 20 відсотків для країн, що розвиваються.
Серед основних країн-імпортерів, США застосовує найнижчі тарифи, а Китай і ЄС мають тарифи в середньому близько 10 відсотків. Ці два регіони також демонструють пікові тарифи.
Тарифи ЄС на перероблені продукти, здатні конкурувати з внутрішньою продукцією ЄС, є високими, наприклад, тарифний пік на обробленого тунця складає 24 відсотки, 20 відсотків на креветку і 12 відсотків на консервовані сардини. Іншою важливою характеристикою структури тарифів ЄС є широкий спектр тарифів, що застосовуються в залежності від країни походження на основі різних пільгових режимів, які застосовуються до різних торговельних блоків.
Лише біля 5 відсотків імпорту тарифікується як «найбільш сприятлива нація». 45 відсотків імпорту відбувається згідно з угодами про вільну торгівлю. Крім того, ЄС має прозору структуру, оскільки він застосовує тарифи як адвалерні мита. У свою чергу, структура тарифів на ринках, що формуються або розвиваються, може створювати проблеми для експортерів з ЄС. Дуже високі або незв'язані тарифи застосовуються Індією і Бразилією.
Очікується, що зниження тарифів буде мати лише помірні економічні наслідки, з огляду на відносно низький рівень тарифів у даний час. Разом з тим, зниження тарифів може завдати серйозного удару певним секторам всередині і за межами ЄС там, де існують тарифні піки.
Зі зменшенням традиційних бар'єрів в торгівлі, значення нетарифних бар'єрів виросло. Великі розвинені імпортуючі країни, включаючи ЄС, створили мережу суворих норм і правил у сфері охорони здоров'я та навколишнього природного середовища (наприклад, захист зникаючих видів). Наприклад, кількість повідомлень СОТ про застосування санітарних та фітосанітарних заходів до рибної продукції подвоїлась з 2000 року.
ЄС, як правило, розглядається як лідер у розробці стандартів безпеки харчових продуктів і, відповідно, користується істотним впливом на експортні галузі в країнах, що розвиваються.
Вплив СОТ на торгівлю рибопродуктами
Зі вступом Китаю в 2001 році до СОТ, усі країни-лідери у галузі рибного господарства стали членами СОТ, за винятком Росії, яка перебуває в процесі переговорів про членство. У поточному раунді переговорів у Досі, рибне господарство розглядається на п'яти різних рівнях:
1. Доступ на ринки несільськогосподарських товарів (NAMA);
2. Угода про субсидії та компенсаційні заходи (ASCM);
3. Торгівля та навколишнє середовище, зокрема в тому, що стосується багатосторонніх природоохоронних угод (MEA);
4. Угода про антидемпінг (ADA) і
5. Генеральна угода про торгівлю послугами (ГАТС).
Крім того, прецедентне право СОТ має деякий вплив на торгівлю рибопродуктами.
Доступ на ринки несільськогосподарських товарів (NAMA)
Переговори про доступ на ринки несільськогосподарських товарів (NAMA) були розпочаті з метою «зменшення, або, при необхідності, ліквідації тарифів, включно зі скороченням або усуненням тарифних піків, високих тарифів і тарифної ескалації, а також нетарифних бар'єрів, зокрема по відношенню до товарів, що представляють експортний інтерес для країн, що розвиваються» (СОТ 2008a).
Згідно з нинішнім проектом модальностей NAMA до тарифів на рибу та рибні продукти буде застосовуватись так звана "Швейцарська формула" з окремими коефіцієнтами для розвинених країн та для тих, що розвиваються. Було вирішено, що країни, що розвиваються, будуть мати право вибору певної гнучкості. Поточна версія проекту фіксує коефіцієнт «вісім» для розвинених країн і 20, 22 і 25, відповідно, для країн, що розвиваються. Для Європейського союзу це буде означати максимальний тариф у вісім відсотків, в результаті чого середній тариф, вірогідно, може скласти менше трьох відсотків.
Вплив на раніше порівняно захищені ринки креветки, тунця, сардини буде досить значним.
Субсидії у рибному господарстві
На даний час не існує жодних спеціальних положень СОТ стосовно субсидій у рибному господарстві. Ці субсидії регулюються лише загальними правилами, викладеними в Угоді СОТ про субсидії та компенсаційні заходи (ASCM).
ASCM встановлює основу для визначення, подання звітності та регулювання субсидій, які порушують рівновагу в торгівлі. На міністерській конференції СОТ в Досі в 2001 році було досягнуто домовленість зробити субсидіювання рибного господарства частиною переговорів раунду Доха-Розвиток.
В кінці 2007 року, проект тексту про субсидії в рибному господарстві було оприлюднено у формі нового додатку до ASCM. Перелік субсидій, запропонованих до заборони був досить широким. Пропозиція зустріла різкі заперечення – також зі сторони ЄС. У грудні 2008 року був опублікований новий проект зведеного тексту, який містить лише "дорожню карту для обговорення" щодо субсидіювання рибного господарства.
Тим не менш, деякі пропозиції щодо режиму субсидіювання рибного господарства вже є прийнятними. Субсидії для управління рибним господарством, досліджень, а також систем моніторингу, контролю і спостереження, швидше за все, повинні бути вилучені з переліку. Обмеження субсидій на створення надлишкових потужностей загалом отримали широке визнання. Тим не менш, питання, чи повинні субсидії для покриття оперативних витрат піддаватися покаранню є досить спірним.
Крім того, ЄС виявляє особливий інтерес виключити з переліку субсидій свої грошові трансфери в рамках угод про доступ до рибальства флоту ЄС у водах третіх держав. Якщо плату за доступ до рибальства повинні будуть виплачувати повністю судновласники, це ймовірно відіб’ється на конкурентоспроможності дистанційного флоту.
Торгівля та навколишнє середовище
Деякі багатосторонні природоохоронні угоди (MEA) містять низку торговельних або пов’язаних з торгівлею заходів. Що стосується рибного господарства, заходи, пов’язані з торгівлею у рамках МПС сприяють сталому розвитку та збереженню ресурсів. Прикладом є використання торговельних заходів у боротьбі з незаконним, непідзвітним та нерегульованим рибним промислом. У цьому контексті, пов'язані з торгівлею заходи можуть бути спрямовані на певні національні реєстри суден (під "зручними прапорами") або певні методи лову (наприклад, за допомогою екомаркування).
Антидемпінгові заходи
Заходи з захисту торгівлі від викривлень було розроблено для захисту торгівлі від недобросовісної чи нечесної конкуренції в міжнародній торгівлі. Економісти критикують ці документи через те, що вони зазвичай затримують структурні зміни, необхідні для того, щоб економіки країн, до яких застосовуються такі заходи, були витривалими у довгостроковій перспективі.
ЄС використав інструменти торговельного захисту переважно до імпорту лосося, що походив з аквакультури Норвегії та Чилі.
Останній такий випадок призвів до ухвалення експертною групою СОТ звіту у січні 2008 року. Група прийшла до висновку, що Європейська комісія зробила помилки в проведенні розслідування для розрахунку демпінгової маржі, а також в оцінці збитку галузі вирощування лосося в ЄС. Внаслідок цього цей захід було скасовано Європейською комісією влітку 2008 року.
ГАТС
Процес запит-пропозиція залишається основним методом переговорів у рамках ГАТС Дохійського раунду переговорів. Будь-які нові зобов'язання, швидше за все стануть вагою для країн, що розвиваються. Вплив на європейський сектор рибного господарства буде незначним, порівняно з іншими імпортерами рибної продукції та пов'язаних з нею послуг, оскільки ЄС вже значній мірі досяг лібералізації ринків, а також тому, що ЄС прийняв на себе більш високі вимоги щодо торгівлі послугами у ході переговорів Уругвайського раунду.
Тим не менше, одним з питань, що викликає занепокоєння в ЄС є фрахтування судів. Лібералізація у зв'язку з цим могла б призвести до збільшення числа європейських суден, які плавають під "зручними прапорами" і наймають екіпаж з країн з низьким рівнем заробітної плати.
Прецедентне право СОТ
Огляд прецедентного права СОТ, пов’язаного з рибальством, свідчить про те, що використання системи врегулювання спорів, в основному, пов'язане з застосуванням інструментів захисту, а також зі скаргами на нетарифні бар’єри.
Хоча в деяких випадках жодного офіційного рішення не було прийнято, прецеденти показують, що процедури врегулювання суперечок у СОТ відіграють важливу корегуючу роль у забезпеченні СОТ правопорядку у торгівлі в цілому. Рішення, прийняті в рамках системи врегулювання суперечок СОТ, не обмежуються дією в конкретних випадках. Коли прецедент виникає, він може сприяти встановленню всеохоплюючих стандартів для національних торгових практик.
Березень 2010