Голови Верховної Ради України депутатський запит щодо невиконання вимог частини другої статті 16 закон
Вид материала | Закон |
Оржаховський а.в. Носенко м.п. Круглов м.п. Наконечний в.л. Олексіюк с.с. Голос із залу. не чути. Павловський м.а. Мироненко в.а. Стребко с.к. |
- Міністерство економічного розвитку І торгівлі україни наказ, 102.64kb.
- Закон україни, 527.91kb.
- Голови Верховної Ради України В. М. Литвина до Російської Федерації 32 Робоча поїздка, 833.43kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 10 червня 2010 року n 16-рп/2010 Верховна, 189.14kb.
- Постановою Верховної Ради України від 25 червня 1992 року n 2499-xii із змінами, 1440.99kb.
- Пункту 9 частини 1 статті 39, частини 1 статті 41 Закону України «Про місцеві державні, 27.2kb.
- Указ президента україни №161/2010, 117.26kb.
- Верховної Ради України В. М. Литвина на Розширеному засіданні Бюро Парламентської асамблеї, 821.03kb.
- Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 1, ст. 1; 2006 р., N 13, ст. 110; 2011, 315.22kb.
- Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І, 1040.66kb.
Конфликт, о котором вы говорите, я считаю, что никакого конфликта нет. Есть целый ряд вопросов, которые были нормативными документами министерства определены. Потом была беседа с министром, ряд положений было урегулировано, то есть отменены позиции закона там, где были отступления или нарушения закона, поэтому он согласился, были отступления эти, они были устранены.
Здесь находится госсекретарь Министерства транспорта Абдулаев Эльбрус Фарманович. Я думаю, что на этот вопрос он тоже сможет ответить. Сказать, что есть какой-то конфликт, у нас нет этого конфликта. Поэтому он надуман.
ГОЛОВА. Народний депутат Оржаховський, фракція комуністів.
16:35:24
ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.
Шановний Юрій Борисович!
Анатолій Оржаховський, фракція комуністів.
На Херсонщині є відомий порт Скадовськ, його підрозділ Харловський портопункт. У мене до вас запитання такого роду. На сьогоднішній день цей портопункт у виробничому плані не працює. Як ви вважаєте, що дасть прийняття вашого законопроекту Харловському портопункту у плані розвитку його та зайнятості населення?
І прошу передати слово народному депутату Носенко.
ГОЛОВА. Народний депутат Носенко.
16:36:03
НОСЕНКО М.П.
Шановний Юрію Борисовичу! Скажіть, будь ласка, у статті 18 проекту закону "Портові збори" сказано, що ці збори будуть використовуватися портом виключно на покриття відповідних витрат пов'язаних з додержання у порту умов безпеки плавання та стоянки суден. Дана розшифровка цих робіт. Але разом з цим в розділі три "Майно порту" вказано, що джерелами формування майна порту є портові збори. Чи не призведе цей різнобій до нецільового використання коштів?
Дякую за відповідь.
КРУК Ю.Б. Спасибо за вопросы.
Обеспокоенность в части Херсонского портопункта Скадовск, вернее порт Скадовск, который самостоятельный Харловський портопункт, честно говоря, мне сложно сказать, потому что Скадовский порт он сам в общем-то небольшой, а портопункт вообще незначительный. Но там все-таки есть люди, и, я думаю, что с приходом, сегодня пришел вроде бы, как говорится, опять тот начальник порта, который был народным депутатом, Иван Иванович, который, как говорится, был освобожден и сейчас восстановлен судом. Я думаю, что он очень подходит скрупулезно к этим вопросам. И я думаю, что он на этот портапункт обратит внимание с учетом наших просьб.
И второй вопрос тот, который был по портовым сборам, я вам должен сказать, что портовые сборы они не являются налогом. У нас здесь был спор, были даже предложения, что может быть их изъять в государственный бюджет, а потом давать на использование тех или других направлений. Портовые сборы - это является услугами, то есть если только мы скажем, что это является налог, то все иностранные суда, которые к нам заходят, они сразу будут освобождены от этого налога, потому что двойное налогообложение быть не может. Точно также, как освобожден наш флот от налогов там.
Поэтому, говоря о нецелевом использовании, я понял, что вы сказали, о нецелевом использовании, оно не может быть, потому что эти деньги целенаправлено только используются на те цели, которые указаны, то есть это если дноуглубительные работы, только на дноуглубительные. Если это гидротехнические, только на гидротехнические, только на те вопросы, которые связанны с безопасностью стоянки и нахождения флота в порту.
Поэтому за нецелевое использование этих фондов, они проверялись уже неоднократно, потому что эти вопросы возникали, все порты повергались этим проверкам. И нарушений в использовании портовых сборов ни единого раза найдено не было. Там единственный есть вопрос, я могу долго об этом рассказывать, но помимо того, что в рабочем порядке, но сейчас могу только сказать, что портовые сборы сегодня используются однозначно по назначению. И они просто накапливаются иногда на 2-3 года, а потом выполняются. Поэтому они иногда большой суммой набираются.
ГОЛОВА. Дякую Юрій Борисович, час вичерпано. Дякую вам. Для співдоповіді я запрошую члена Комітету з питань будівництва, транспорту і зв'язку Миколу Петровича Круглова. Микола Петрович, будь ласка. Якщо можна, дуже коротко.
16:40:00
КРУГЛОВ М.П.
Шановні народні депутати, доповідаючи запропонований проект закону України про морські порти України, хочу звернути вашу увагу на декілька важливих моментів, пояснюючих, дійсно, наявність проблем, вирішити які прагнуть автори законопроекту.
По-перше, згідно існуючого Кодексу торговельного мореплавства морський порт як державне транспортне підприємство з відповідною територією, акваторією та інфраструктурою має особливу специфіку: як юридична особа він веде підприємницьку діяльність і в той же час через капітанів порту або інспекцію портового нагляду державного підлеглу керівнику порту виконує державні представницькі функції та повноваження, збирає обов'язкові портові збори, відповідає за безпеку мореплавства, видає обов'язкові для виконання постанови тощо.
Таке поєднання функцій і монополії портів можливо було в умовах однієї монопольної державної власності. В умовах діючого законодавства України, регулюючих власність, підприємництво, земельні відносини, самоврядування та інше, підприємство сьогодні будь-якої форми власності організаційно-правової форми має право отримати у власність чи в оренду земельну ділянку, в тому числі покриту водою акваторію, вести обробку вантажів, створивши відповідну інфраструктуру і отримавши дозвіл державних органів на створення пункту пропуску вантажів через кордон.
Відповідно до цього законодавства на територіях існуючих судноремонтних і суднобудівних заводів різних форм власності та інших підприємств, вільних територіях Автономної Республіки Крим, Херсоньскої, Миколаївської, Одеської області створені термінали по обробці зерна, металу, паливно-мастильних та інших вантажів.
За рахунок інвесторів, в тому числі іноземних, побудовану необхідну інфраструктуру. Місцеві органи влади у відповідності до законів відвели земельні ділянки та акваторії, а Кабмін України відкрив пункти пропуску на цих терміналах. Державні представницькі функції згідно Кодексу торгівельного мореплавства виконують на цих акваторіях капітани існуючих державних портів. В державних портах активно оренда, спільна діяльність з інвесторами тощо. Створено навіть державні підприємства, які надають лоцманські послуги, і вони не підпорядковані капітанам портів, як це потребує Кодекс Торгівельного мореплавства.
Тобто де-юре і де-факто життя та інші закони України вже "відкоригували" (в лапках) або почали коригувати кодекс торгівельного мореплавства.
По-друге, Верховна Рада у другому читанні прийняла концепцію узгодження з європейським законодавством, і згідно існуючого законодавства морський порт - це територія з відповідною акваторією і інфраструктурою, на якій підприємницькою діяльністю займається багато комерційних структур.
Державні функції та безпеку судноплавства виконують адміністрації портів. Очевидно, ми підійшли до такого моменту, коли повинна бути порушена монополія існуючої господарської діяльності портів, і коли державні функції, державні повноваження повинні бути передані, дійсно, державі.
Таким чином пішла і Російська Федерація, і таким чином пішло Європейське співтовариство. Самостійне господарство портів, рівноправність форм власності, активна співпраця з інвесторами, спільна діяльність, оренда окремо визначеного основних засобів - це головні відмінності законопроекту від існуючого кодексу торгівельного мореплавства. Не все чітко виписано в цьому законопроекті, і комітет тричі повертав його на доопрацювання, зауваження та пропозиції. Підтримавши його для розгляду в сесійній залі Верховної Ради, комітет вважає за необхідне, взявши проект за основу, доопрацювати його з вашими зауваженнями, особливо в частині капітонії портів, оренди, державного контролю, майнової власності та необхідного захисту національної безпеки та інтересів України.
Враховуючи вищеназване, просимо підтримати рішення Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку і прийняти запропонований проект Верховної Ради України про прийняття за основу проекту закону про морські порти України. Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Шановні колеги, запитання до співдоповідача є? Будь ласка, тоді запишіться. П'ять хвилин на запитання.
Прошу висвітлити на табло.
Народний депутат Наконечний, фракція "Регіони України".
16:44:31
НАКОНЕЧНИЙ В.Л.
Прошу передати слово Матвієнкову Сергію Анатолійовичу.
ГОЛОВА. Матвієнков, будь ласка.
16:44:35
МАТВІЄНКОВ С.А.
Спасибо. Матвиенков, 55 округ.
Уважаемый докладчик, я внимательно прослушал ваш доклад. Скажите, пожалуйста, четко и ясно, любое реформирование, которое сегодня мы заводим в отношении портов - это смена формы собственности. Как бы мы там не говорили, чтобы мы не говорили. Отношение к комитету, к вопросу аренды государственной собственности в портах, приватизация портов, даже по особой программе и смена формы собственности таким путем. Спасибо.
КРУГЛОВ М.П. Я хотів би, щоб ви, можливо не чітко воно прозвучало, морський порт державний - це на сьогоднішній день державне підприємство, яке виконує господарську функцію і державну функцію. Головна проблема на сьогоднішній день в монополії. Тому що морський порт, тільки він один, має державну, як ми кажемо, функцію. Звідси всього у нього монопольне становище у підприємницькій діяльності. Хоч на сьогоднішній день може бути десятки, сотні терміналів, але функція капітанії порту, вона розповсюджується виключно як функція держави. І скільки, які б форми власності не були, на сьогоднішній день є термінали недержавні, державні, але функцію портову, портового нагляду, державного нагляду виконує тільки капітан порта.
Але проблема в чому виникає? Що він входить до складу. Тобто, державна функція входить до складу комерційної державної функції. Тут уже на сьогоднішній день є протиріччя.
Тому Росія пішла зовсім іншим шляхом. Вона пішла шляхом відокремила адміністрацію портів як державну установу зробила, а підприємницьку діяльність робить все хто хоче.
Я сказав. Відношення комітету є в проекті Закону.
ГОЛОВА. Сергій Олексіюк , фракція "Наша Україна".
16:46:38
ОЛЕКСІЮК С.С.
Передаю слово Рефату Чебарову.
ГОЛОВА. Будь ласка , Рафат Чубаров.
16:46:46
ЧУБАРОВ Р.А.
Дякую. Шановний доповідач, сьогоднішні реалії такі, що в Україні є порти, діяльність яких чи частина діяльності яких взагалі не контролюється державними структурами України. Я маю на увазі не тільки економічна діяльність, але військова. Я маю на увазі Севастополь.
Скажіть, будь ласка, ............Севастопольського. Прийняття вашого закону. Чи регулюють ці питання, які пов'язані з довготривалою орендою іншими військовими, тобто іноземними цими флотами морських портів України? Дякую.
КРУГЛОВ М.П. В законопроекті записано, що загалом і це моя теж особиста думка, що загалом цілісний майновий комплекс порту як такого не може бути, тому що, по-перше, не може орендуватись державна функція. У нас уже виникала проблема, коли, я вам скажу, на прикладі Миколаївського глиноземного заводу, коли він приватизувався, виникло питання там .............морський порт і ми поставили тоді однозначно і попереднього скликання Верховної Ради вони теж ставили питання про те, що державна функція не може бути приватизована. Капітан порту не може бути приватизований. Це тільки державна функція. І тільки якраз у цьому і зберігається і контроль і монополія держави над портами.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. НЕ ЧУТИ.
КРУГЛОВ М.П. Ні. Але ми говоримо про те, що на сьогоднішній день у нас склалася яка ситуація? Підприємство сьогодні, згідно Закону про підприємства, будь-яке підприємство може займатися переробкою вантажів: і державні, і недержавні. А от нагляд за ними, заходження суден і так далі - це функція державна капітанів портів. Тому ми говоримо, щоб привести наше українське законодавство до європейського і так далі, ми говоримо, ми повинні дозволити обробку вантажів будь-якими формами власності. Але зберегти державний контроль, цю державну функцію, інакше України, як ми кажемо...
Ну да, все правильно. Петро I "прорубував вікна", через порти ми можемо їх зачинити.
ГОЛОВА. Дякую. Михайло Павловський, фракція Блоку Юлії Тимошенко.
16:48:59
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.
Я дякую. Микола Петрович, я хотів звернути увагу, що ніхто не привертав увагу, в статті 21 чи ви бачили, що допускається ну так тіньова економіка, сірий ввоз, контрабанда, оскільки портам дозволяється переробляти вантажі без документів. Що хочеш завезеш без документів.
КРУГЛОВ М.П. Взагалі жодного вантажу без документів завести неможливо. Тому що, по-перше, в порту є, як ми кажемо, митниця, є прикордонники, і будь-яке переміщення будь-якого вантажу через порти на сьогоднішній день...
ГОЛОВА. Дякую, Миколо Петровичу, час вичерпаний. Дякую, сідайте.
Переходимо до обговорення.
Шановні колеги! У нас залишилося для обговорення 15 хвилин згідно часу, але записалося дуже багато людей. Тому я прошу бути конкретним, лаконічним.
Прошу висвітити на табло перелік народних депутатів, які записалися.
Народний депутат Мироненко, фракція комуністів. Підготуватися Стрибку.
16:50:23
МИРОНЕНКО В.А.
Уважаемые соотечественники!
Народный депутат Украины Мироненко, 5 избирательный округ, Крым, фракция коммунистов.
Учитывая огромную важность морских портов для экономики Украины, для государства Украины, учитывая также то, что соседние государства проявляют большую заботу о своих портах, являющихся конкурентами портов Украины, мы должны принять, как можно быстрее, Закон о морских портах. Проект Закона о морских портах прошел уже несколько редакций. Дальнейшее затягивание принятия закона противоречит интересам Украины.
Законопроект имеет некоторые недостатки. В частности, ко второму чтению надо бы изложить пункт второй статьи 3-ей в следующей редакции: " Зміна форми власності державного порту не допускається. Зміни організаційно-правової форми державного порту допускається шляхом прийняття окремого закону".
Морские порты в отличие от многих предприятий сейчас работают в основном стабильно. Но проявляются попытки нарушить эту стабильность связанные с алчными интересами отдельных кланов, отдельных лиц, стремящихся перенаправить денежные потоки, и часть этих потоков направить в собственные карманы. А иногда и с некомпетентным вмешательством.
Последнее, например, проявилось при попытке забрать у портов канальные сборы - средства остро необходимые для нормального функционирования каналов для недопущения аварий затопления судов. И несомненно мы обязаны учесть опасные попытки передачи в аренду Феодосийского порта, Мариупольського порта, которые иначе, как попыткой обворовать государство, налогоплательщиков не назовешь. К сожалению, точка в этой истории еще не поставлена.
Данный проект закона направлен на сохранение стабильности, на улучшение работы портов. Стабильности будет способствовать то, что правовые, экономические, организационные основы работы портов будут закреплены не в быстроменяющихся нормативных актах, а в законе. Кстати, уважаемые депутаты, вы знаете, что в Китае реформы ежегодно в течение 20 лет идут успешно, экономика развивается стабильно, ибо реформы в Китае осуществляются на основе четких законов. Нельзя недооценивать и ошибки произвол чиновников в текущей работе. 39 четко разработаных статей закона будут препятствовать возможному произволу чиновников, наносящему ущерб экономики Украины, авторитету государства Украина, что, к сожалению, уже не раз проявилось. Закон предусматривает инвестирование, развитие, модернизацию морских портов, о чем в частности говорит пункт 3-ий статьи 13-ой, в котором есть следующая норма. Средства, полученные в результате продажи основных фондов, направляются исключительно на инвестирование портов. Закон не ведет к дополнительным бюджетным затратам, наоборот принятие закона будет способствовать пополнению государственного и местных бюджетов за счет стабильного развития портов, содействующая росту производства в стране. Будут увеличиваться объемы переработанных грузов в порту, будет наращиваться производство, будет увеличиваться поступление в Госбюджет и местные бюджеты.
Интересы экономки Украины, народа Украины требуют принятия данного законопроекта. Призываю депутатов всех фракций, действительно, ориентирующихся не на личные интересы, а на интересы государства, экономики народа поддержит данный проект закона в первом чтении Спасибо.
ГОЛОВА. Станіслав Кирилович Стребко, фракція партії "Промисловців і підприємців" та "Трудової України".
16:53:56
СТРЕБКО С.К.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати.
В економічному житті України велику роль відіграють морські порти. Це пояснюється геополітичним фактором знаходження України на головних транспортних напрямках: схід-захід та північ-південь, тією роллю, яку відіграє наша держава в експортно-імпортних та транзитних перевезеннях. Однак до останнього часу певної законодавчої бази діяльності портів не було. Таке становище не давало можливості для захисту власності портів, не було правового підгрунтя для участі органів місцевого самоврядування у розвитку інфраструктури портів. Крім того, і це особливо важно, законодавчі акти України не були зорієнтовані на міжнародні норми та угоди в галузі морських транспортних перевезень вантажів та пасажирів. Всі ці недоліки чинного законодавства ми намагалися врахувати, усунути при розробці Закону України про морські порти України, який висунуто на ваш розгляд.
Крім зазначених вище питань розробники проекти приділили необхідну увагу участі України у діяльності міжнародних транспортних коридорів для портів, які входять до національної мережі міжнародних транспортних коридорів, запропоновано особливий правовий режим діяльності.
Окремими статтями закону визначається та регламентується діяльність портових операторів та експедиторів. Це дасть, на наш погляд, можливість забезпечити належні умови для залучення інвесторів до розбудови інфраструктури портів. Враховуючи, що морські порти є транспортним комплексом, де перетинаються шляхи автомобільного, залізничного, річкового та морського транспорту у проекті закону надається відповідна правова регламентація взаємовідносин портів з іншими транспортними підприємствами.
Таким чином при розробці проекту Закону України про морські порти ми намагалися, з одного боку, врегулювати ті напрями діяльності, які до сьогоднішнього дня не були врегульовані законодавством України, а з другого, максимально наблизити цей законодавчий акт до норм міжнародних транспортних перевезень, враховуючи участь України у мережі світових перевезень. Прошу вас підтримати цей законопроект. Дякую за увагу.
Для справки.
Іллічівський морський порт, вартість основних фондів 700 мільйонів, в минулому році 147 мільйонів прибутку було досягнуто.
ГОЛОВА. Дякую. Так, Микола Павлюк, будь ласка, фракція НДП. Тоді викреслюємо, якщо немає. Будь ласка, Немировський, фракція СДПУ(о). А, є. Хто сказав немає? Да. Микола Павлюк, фракція НДП.
16:56:54
ПАВЛЮК М.П. Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые депутаты! Морские торговые порты - единственное, что осталось от передовой, могучей морской отрасли, доставшейся Украине от бывшего Союза. Не смотря на все проблемы, порты сохранились как важные транспортные узлы, выжили в условиях экономического хаоса, откорректировали или полностью сменили свою специализацию в соответствии с реалиями рынка, нашли свои специфические формы работы с партнерами и клиентами, выстояли в условиях конкуренции, причем не всегда добросовестной, как со стороны иностранных портов-конкурентов, так и со стороны своих же украинских рыбных, промышленных, специализированных и других.
Как пример выбрана система работы Одесского порта, о которой здесь уже было сказано несколько слов, в рамках рекомендованной директивы европейского парламента и Совета о свободном рыночном доступе к портовым услугам дала возможность увеличить грузооборот Одесского порта с 15 миллионов тонн в 1993 году до 33 с половиной миллионов тонн в 2002 году, получить более 200 миллионов гривен прибыли, привлечь в порты до 300 миллионов гривен инвестиций, что дало возможность сделать рынок в полном техническом перевооружении порта, в строительстве новых перегрузочных комплексов и причалов, выйти в лидеры среди портов не только СНГ, но и портов Черного и Средиземного бассейнов.
Проект закона о морских портах Украины дает законную силу правовым, экономическим и организационным основам деятельности портов, которые нашли новые формы перехода к рыночной экономике, правового статуса существования разных форм собственности, порядка взаимоотношений с портами и операторами, и порядка их нахождения на территории порта.
Важно, что предлагаемый проект закона защитит интересы не только портов и даже не только транспортной отрасли страны, он очень важен в плане формирования здоровой конкурентной среды наших портов. На сегодняшний момент правовое положение предприятий, работающих в портах, законодательством не урегулировано. Именно в проекте этого закона будет отрегулирован статус портовых операторов. Предлагаемый для рассмотрения проект закона о морских портах максимально соответствует рекомендациям комиссии европейского сообщества о свободном рыночном доступе к портовым услугам. И его принятие, безусловно, поднимет имидж портов Украины, возможности получения дополнительных доходов за счет привлечения новых грузопотоков и как результат - увеличение поступление средств в Госбюджет, создаст благоприятные условия для привлечения иностранных партнеров, их инвестиции в портовую структуру, которые гарантировано будут защищены рассматриваемым проектом закона о портах. Прошу принять проект закона о портах Украины в первом чтении. Благодарю за внимание.