Субота, 30 липня 2011 року, №№61 62 (№№11421 11422)
| Вид материала | Документы |
- Субота, 9 липня 2011 року, №№55 56 (№№11415 11416), 941.03kb.
- Субота, 23 липня 2011 року, №№59 60 (№№11419 11420), 924.83kb.
- Від 7 червня 2011 року №178-р, 16.73kb.
- Кабінету Міністрів України щодо визначення обсягів та порядку ввезення товарів,, 10741.36kb.
- Кабінету Міністрів України щодо визначення обсягів та порядку ввезення товарів,, 9593.12kb.
- Кабінету Міністрів України щодо визначення обсягів та порядку ввезення товарів,, 9610.74kb.
- Інформація про залучення прямих іноземних інвестицій у Чернівецьку область станом, 19.87kb.
- Конкурс проходить з 15 листопада 2010 року до 30 липня 2011 року у три етапи, 89.67kb.
- Указу Президента України від 29 червня 1995 року №489 Про всеукраїнський конкурс, 89.21kb.
- №1/9-61, 1257.76kb.
Субота, 30 липня 2011 року,
№№61 62 (№№11421 11422)
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
Ціна на соціальний хліб буде незмінною протягом маркетингового року
Прем’єр міністр Микола Азаров повідомляє про стабілізацію цінової ситуації на ринку хліба та про реальну можливість збереження сьогоднішніх цін на соціальні сорти хліба до липня’2012.
•
Про це Глава Уряду заявив під час розширеного засідання Кабінету Міністрів: “Ціну на соціальні сорти хліба можна тримати на сьогоднішньому рівні, не підвищувати протягом всього маркетингового року – до липня’2012”.
Микола Азаров додав: “Це не моя видумка. Це відповідальна заява керівника великого хлібопекарного підприємства, який, до речі, забезпечує хлібом 4 області України”.
Прем’єр міністр зазначив, що Полтавська облдержадміністрація на основі розрахунків організаторів цього бізнесу уже уклала відповідний меморандум з хлібопекарями. “Закупівельні ціни на зерно і скорочення витрат, технологічне зменшення собівартості – це гарантія, що хліб буде достатньо рентабельним за нинішніх цін. Влада повинна зробити все, щоб така ситуація зберігалася, щоб утримувалися складові собівартості хліба”, – наголосив Микола Азаров.
Він доручив Міністерству аграрної політики та продовольства здійснювати постійний моніторинг цінової ситуації і вчасно прогнозувати розвиток ситуації.
•
Таке ж переконання висловлював Прем’єр міністр і раніше. Наприклад, при зустрічі із журналістами у Полтавській області після огляду збирання ранніх зернових на полях ТОВ “Агрофірма “Маяк” він сказав, що жодних підстав для підвищення ціни на хліб в Україні немає. “Існуючі затрати у хлібопекарній галузі і в сільськогосподарській галузі повністю покриваються відпускними цінами. Тому немає жодних підстав для підвищення ціни на хліб”, – зазначив Прем’єр міністр. При цьому він підкреслив, що тільки розпочався новий маркетинговий рік, і в разі необхідності уряд ухвалить всі заходи для недопущення зростання цін на хліб. Водночас Глава Уряду підкреслив, що зараз середня ціна за тонну зернових становить приблизно 1600 гривень і повністю покриває затрати виробників. “Та ціна, яка зараз склалась на зернові, а це приблизно 1600 гривень за тонну, на цьому етапі повністю покриває собівартість виробництва зерна і дає певну рентабельність. Тому зараз немає жодних підстав для підвищення цін на хліб”, – наголосив Микола Азаров.
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
Україна
Хмельницька область
Старокостянтинівська районна рада
Розпорядження
Про скликання шостої сесії районної ради
Керуючись п.п.4, 9, ст.46 та п.6 ст.55 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”:
1. Скликати шосту сесію районної ради 10 серпня 2011 року о 10.00 год. в приміщенні Будинку рад.
2. Запропонувати депутатам розглянути на сесії питання:
• про депутатські запити;
• про внесення змін до районного бюджету на 2011 рік;
• про цільову програму забезпечення пожежної безпеки населених пунктів та об’єктів усіх форм власності, розвитку інфраструктури підрозділів пожежної охорони у Старокостянтинівському районі на 2011 2015 роки;
• про районну програму забезпечення власним житлом дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування у Старокостянтинівському районі на 2011 2013 роки;
• про програму розвитку земельних відносин у Старокостянтнівському районі на 2011 2015 роки;
• про виконання програми запобігання особливо небезпечним інфекційним хворобам на 2008 2010 роки;
• про програму запобігання особливо небезпечним інфекційним хворобам на 2011 2013 роки;
• про внесення змін до програми підтримки малого підприємництва у Старокостянтинівському районі на 2011 2012 роки;
• про присвоєння звання “Почесний громадянин Старокостянтинівського району”;
• про виконання плану роботи районної ради за І піврічя 2011 року та затвердження плану роботи районної ради на ІІ півріччя 2011 року;
• про направлення депутатських запитів;
• інші питання.
3. На сесію запросити депутатів обласної ради, голову райдержадміністрації, заступників голови райдержадміністрації, міського та сільських голів, начальників окремих управлінь і відділів райдержадміністрації, керівників силових структур району, керівників окремих районних установ, підприємств та організацій.
І.ОВЧАР, голова районної ради
25 липня 2011 р., №88 м.Старокостянтинів
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
Польова хроніка
Цьогорічна погода змушує хліборобів усі роботи, які вони планують,
погоджувати з нею. За ослух – дороге як для жнив покарання – дощ.
Отож, якщо дозволить погода, то вже цього тижня
старокостянтинівські аграрії перейдуть
екваторіальний рубіж жнивної кампанії.
•
А станом на 27 липня, за оперативними даними
управління агропромислового розвитку РДА,
кожен гектар ранніх зернових і зернобобових дає по 44,7 центнерів;
із 29439 га скошено 13574 га, обмолочено 13164 га,
намолот же складає 51170 тонн.
•
Усі господарства краю збирають головний хліб – озиму пшеницю. Загальна її площа в районі 15991 га, вже встигли скосити 8810 га, все це й обмолотили. На разі вал складає понад 37 тис. т. Найвищі врожаї мають на Самчинецьких ланах: ДП ДГ “Самчики” – по 58,3 ц/га і Хмельницький інститут АПВ – по 57,3 ц/га. Близькі до них ТОВ “Старокостянтинів Агро”, СГК ім.Щорса с.Ладиги, СТОВ “Новий шлях” с.Ілляшівка, ПСП “Криниця”, ФГ “Династія” с.Йосипівка, ТОВ “Агро Стар 2006” с.Сербинівка і ін.
Ще раніше повністю впоралися в районі із збиранням озимого ячменю, тепер уже й озимий ріпак закінчили: при урожайності 21 ц/га намолотили 19904 тт. Звільнені площі готуються під посів озимини. В цілому підготовлено майже півтори тисячі гектарів.
Натомість входять селяни в жнивування ярого ячменю, якого у нас 8803 га, і тільки но починають яру пшеницю. Триває збір урожаю на полях гроху.
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
На часі
Віджнивувати на належному рівні та в оптимальні строки
У гарячу пору жнив на своєму зібранні радилася Асоціація сільськогосподарських товаровиробників району
•
У четвер на минулому тижні, 22 липня’2011, в управлінні агропромислового розвитку РДА відбулась нарада Асоціації сільськогосподарських товаровиробників району
•
Провів нараду заступник голови райдержадміністрації Василь Томаля. У нараді взяли участь голова районної ради Іван Овчар та голова Асоціації сільськогосподарських товаровиробників району Василь Гальома. Крім того, учасниками агрофоруму старокостянтинівських товаровиробників стали керівники сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств району, очільники окремих територіальних представництв центральних органів влади, керівники структурних підрозділів РДА.
•
Аграрії у гарячу пору жнив максимум уваги, сил, а головне часу віддають збиранню врожаю. І як правило, весь день проводять у полі біля збиральної техніки. Все інше для них – просто марнування часу. Це й зрозуміло; жнива – надважлива пора, коли решта тем поступаються значимістю і черговістю перед збиранням хліба. Тому то стараються в цей час хліборобів від їхньої найсвятішої справи якомога менше відволікати, хіба на те буде дуже вагома причина. Саме такими важливими і не менш “гарячими” є питання сплати прибуткового податку (й інших платежів до бюджету), рівень заробітної плати, розрахунки за оренду земельних та майнових паїв. Власне це й стало предметом обговорення на районній нараді. Особливий акцент зроблено на уточненні структури посівних площ; охороні праці, техніці безпеки в період жнив; дотриманні правил пожежної безпеки під час збирання зернових культур та заготівлі кормів; зберіганні зерна та запобігання злочинності під час жнив тощо.
•
Як відмітив заступник голови РДА Василь Томаля, збирання врожаю – найвідповідальніший період у господарсько фінансовому житті будь якого сільськогосподарського підприємства.
Від того, наскільки організовано будуть проведені жнива, залежить кінцевий результат господарювання та ефективність господарської діяльності для кожного сільськогосподарського підприємства. У вирішенні питання важливу роль відіграє організація та оплата праці працівників, зайнятих на збиральних роботах, встановлення ефективних мотиваційних стимулів до високопродуктивної праці.
Форми і системи оплати праці, норми виробітку, тарифні розряди, розцінки, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород тощо підприємство встановлює самостійно, виходячи з норм чинного законодавства, пов’язуючи оплату з кінцевими результатами роботи та фінансовими можливостями. Основними критеріями стимулювання праці сільськогосподарських працівників на збиранні врожаю зернових є показники своєчасного і якісного збирання, рівень досягнутої врожайності, валового збору, виконання сезонної норми та інше.
Увагу керівників агроформувань ще раз зосереджено на тому, що цьогоріч рівень мінімальної зарплати змінюється кілька разів: з 1 жовтня – 985 грн., з 1 грудня – 1004 грн. (у погодинному розмірі: з 1 жовтня – 5,92 грн., з 1 грудня – 6,04 грн.). Крім того, треба брати до уваги й умови Галузевої угоди.
Найжвавіша дискусія розгорнулася в залі, коли в порядку денному дійшла черга до питання розрахунків за паї. Кожне господарство цілком самостійне у вирішенні цього питання; відтак у своїх діях керується передусім буквою закону, та враховує власну спроможність, мусить зважати й на настої людей. Цьогорічні ціни на зернове збіжжя’2011 різняться з торішніми – це факт. Але й інтереси сторін договірних умов мають витримуватися.
Тому треба виробити узгоджену позицію між підприємцями та фермерами району в питаннях кількості зерна (або її грошовому еквіваленті), що видаватимуться за оренду паїв, щоб вчасно розрахуватись з людьми. Та ще й не треба відсувати це питання, як кажуть “на завтра”; хоч закон і дозволяє проводити розрахунки аж до кінця року, проте жнива – якраз та пора, коли люди сподіваються, а господарство цілком спроможне здійснити всі обумовлені у договорах виплати й видачі.
Відтак було ухвалено здійснювати видачу зерна в об’ємах не менших торішнього рівня, водночас слід зауважити, що цінові “пропорції” об’єктивні реалії сьогодення помітно диференціюють.
•
“Що стосується цінової політики, то вона дійсно неоднозначна, – об’єктивно визнав у своєму виступі голова районної ради Іван Овчар, – але хотілося б щоб власники земельних паїв отримали не менше, аніж у минулому році”. Аргументуючи свою позицію, Іван Васильович провів асоціативні паралелі із тією ситуацією, що склалася у галузі тваринництва, де чисельність поголів’я в Україні дедалі скорочується і ця тенденція набула загрозливих масштабів.
Порушив голова районної ради й інші питання сфери агропрому, як наприклад, заготівля насіння; виконання умов і вимог регіонального замовлення; закладення певного обсягу збіжжя під оплату праці, й на інші видатки; використання техніки; хід земельної реформи; спалювання соломи на полях після збору врожаю (чи не краще на взаємовигідних умовах реалізувати рештки для селян, які охоче пристануть на таку пропозицію, бо ж солому використають для потреб власного господарства) тощо.
Також Іван Васильович підкреслив, що районна влада завжди підтримує тих, хто працює на Старокостянтинівщину, хто переймається не тільки власним зиском, а й думає про людей. Такі завжди можуть розраховувати на підтримку. І нині треба дуже виважено, продумано йти крізь жнива. Треба не тільки зібрати, але й вигідно збути цьогорічний врожай. Адже збір урожаю – це своєрідний підсумок за рік, аналіз підходів до ведення рослинництва, оцінка застосування новітніх технологій, правильності стратегій керівництва кожного агроформування.
Наталя КУНИЦЬКА
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––
Адреси досвіду
Закипіли жнивами стиглі решнівецькі хліба
Темпи – високі. Намолоти – нівроку. Настрій – оптимістичний
Щороку у такій атмосфері жнивують решнівецькі хлібороби. Не марнують ні годинки ні хвилинки, щоб зуміти все вирощене в засіки звести, щоб втрат зайвих оминути, щоб серце і душа були спокійні за сьогоднішній врожай і за завтрашній день. З року в рік Решнівка плекає високі врожаї, і цьогоріччя – не виняток. В числі перших виходять у поле, і так само одними з перших завершують почергово озимину: ріпак, ячмінь і навіть пшеницю, вже й горох запорали, натомість найпершими в районі за ярий ячмінь узялися, на черзі – овес.
•
– Кожен гектар врожайного поля серце радує, – розповідає керівник СГК “Решнівецький” Василь Гальома. – Але коли бачу, що зерно уже на току, в засіках, – до радості ще й спокій додається. Значить, зуміли попрацювати як годиться, як наші батьки прадіди працювали – по господарськи, на себе, на своє господарство, для села, для краю, для України.
Василь Володимирович змалку привчений дорожити кожною погожою дниною, кожним колоском. Легко цю науку засвоюють решнівецькі селяни, бо й самі у повазі до хліба, до землі, до праці виросли. Хліб – найдорожчий скарб. Хлібом сіллю зустрічають кожного, хто їде до господарства з добром у серці. Золотий сніп з дорідного колосся, щедрий і благодатний, повсякчас у конторі господарства. І з яких би далеких чи близьких країв, куди доводиться їздити у службових клопотах, не повертався б в уже рідну Решнівку, Василь Володимирович сили і натхнення, як каже він сам, поновлюються в стократ, коли ступає на землю рідного краю. Відступає тоді втома, а душа знову наповнюється життєдайною енергією примножувати ті традиції, які багато років тому були закладені славетними подільськими хліборобами.
Майже півтисячі гектарів ранніх зернових належить зібрати решнівчанам у цьогорічні жнива. На більшій площі вже скосили й обмолотили врожай. Залишилося трохи більше сотні гектарів. Якщо дозволить погода – буквально за кілька днів і з цим упораються. А поки що ж доводиться зважати на дощову плаксивість і уважно пильнувати кожну слушну для жнивування мить.
Не дивина цьогоріч, що звечора трішки покапає, то на ранок уже комбайном не вийдеш: і ґрунт мокрий, і колос вологий, ні роботи ні якості за таких умов не буде. От і чекають, що то по обіді буде. А то трапляється, всього по кілька годин можна пожнивувати, а то й весь день в нервовому очікуванні провести і просити у неба, щоб хоча б отой недоречний дощ нарешті скінчився.
Мають у Решнівці три своїх комбайни і тільки й на власні сили розраховують. Всюди оце зернозбиральне тріо разом і жнивує. Вийдуть у поле найновіший “Єнісей”, п’ятирічний “Дон”, та хоч і старенька, але ще така, що не втратила довіри, “Нива”, – і поки роботи не зроблять, на інше поле не перейдуть, ані клаптика з незібраним урожаєм не залишать.
І техніка тут робоча, й люди працелюбні та старанні. Це стосується передусім тих, хто працює на жнивних ланах, комбайнові екіпажі Андрія Левкуна, Івана Олексишина, Сергія Левченка, водіїв автівок, котрі зернове збіжжя на тік звозять, Дмитро Демидюк, Володимир Пига, Олександр Зімін.
У сільському господарстві Василь Гальома ще з кінця 1970 х, у самій Решнівці – вже більше десятка років. Селянську роботу знає і любить, а що вже до агрономії палко прикипів душею, то й говорити марно. От і бачить господар, що порівняно з торішнім кращою цьогоріч буде пшениця, ячмінь трохи згіршав, на рівні вродила гірчиця, а оскільки ріпак торік взагалі вимерз, то його цьогорічний лан око милує (тобто милував, бо уже усі більше півсотні гектарів озимого ріпаку зібрали з урожайністю на рівні середньорайонної та намолотили понад 110 тонн збіжжя).
Ще до початку жнив господарство старається запастися пальним та мастилами у повній мірі. У повній мірі – значить, стовідсотково. А тому, коли сонце світить і комбайни працюють, уваги на щось інше, окрім збирання хліба, в Решнівці не розпорошують. Та й поки косять молотять продавати зерно не спішать. Не вчорашні, кажуть, знаємо, що цієї пори ціни невигідні, умови непідходящі.
Все зерно зберігають у своєму господарстві, на елеватор хіба ріпак відправляють, а у слушний момент звідти і реалізують. Із намолоченого збіжжя селяни закладають на корми, під зарплату, інші господарські потреби треба передбачити.
– Кожну копійку треба використовувати раціонально, – розповідає Василь Гальома. – Розкидатися і марнувати зароблене – так ніколи ані на ноги не станеш, ані навіть не зіпнешся. Зараз ми виплачуємо один єдиний кредит – за “Єнісей”, який у нашому господарстві уже другі жнива працює. Кілька років тому його брали, дуже вже тоді треба було нам комбайна. Умови, які запропонували під кредит, були не дуже вигідні, а коли відверто, – то просто кабальні. Але діватися було нікуди. От і зважилися. Тепер можна було б краще щось вибрати, але б тоді час згаяли, працю змарнували б. Ще рік нам кредит виплачувати. Розрахуємося – розправимо плечі. Взагалі ж політика стосовно грошей у нас проста й зрозуміла: жодна гривня не піде туди, де або нічого не заробимо, або нічого не збудуємо.
Під “збудуємо” мається на увазі не тільки безпосередньо кельнею та молоточком попрацювати, але й про людей, громаду, про село подбати, це теж є будівництво – інфраструктури, підтримки об’єктів сфери соцкультпобуту, і без перебільшення – майбутнього села.
Теперішні косовиця та обмолот ранніх зернових культур у СГК “Решнівецький”, на думку Василя Гальоми, це своєрідний імпульс, енергетичний заряд на наступну збиральну сільськогосподарську кампанію, коли уже на черзі стануть кукурудза, соя, соняшник, цукрові та кормові буряки.
Урожай пізніх культур обіцяє бути щедрим. Тож буде де розгулятися на розлогих ланах комбайнерам та їхнім помічникам, які знають і люблять свою роботу, дорожать нею.
Загалом у господарстві в обробітку знаходиться 1350 га та ще тваринницькі ферми. Пріоритетності рослинництву чи тваринництву тут не віддають, бо все – і поле, і ферма – мають працювати на господарство.
Половину всієї кормової бази вирощують на решнівецьких полях. Навіть маленьких теляток напувають молочком з паїв селян, бо молоко соєве. От і тепер з усього валу збіжжя 600 тонн треба закласти на корми, щоб ані коров’яче стадо, ані свиняче поголів’я зиму не голодувало, щоб меню було ситним і різноманітним.
Тим паче, що останнім часом система утримання тварин докорінно змінилася. Такі реформації провів молодший Гальома – син Дмитро. Поки інші остерігаються, вичікують, розвідують, Дмитро Гальома береться і робить. Уже за рік сподівається побачити результати своїх нововведень.
А Василь Гальома й не сумнівається у синові, впевнений, що все буде гаразд.
– Запорукою успішних жнив, – переконаний керівник СГК “Решнівецький”, депутат районної ради від Партії регіонів Василь Гальома, – є кілька складових. Насамперед це – дотримання передових технологій у рослинництві: використання високоякісного посівного матеріалу та засобів захисту рослин, мінеральне живлення, дотримання оптимальних строків проведення усіх видів робіт, починаючи з посіву і закінчуючи збиранням урожаю. Ми ж у Решнівці давно співпрацюємо із науковцями із Самчиків, і мудрої поради у них запитаємо, і насіння беремо тільки те, що пропонує наша дослідна станція. Тому ми й забезпечені якісним репродуктивним насінням сільськогосподарських культур. Важливим фактором є зацікавленість самих людей в результатах своєї праці та в копійці, яку заробляє, звідси і трудова дисципліна, й ефективна робота кожного. Третя складова – технічне забезпечення. Оновлювати машинно тракторний парк так часто, як би того хотілося, змоги, на жаль, нема, але й старенькі агрегати виснажувати понаднормативом не годиться, треба й у техніки поважати право на заслужений відпочинок. Нині ж в господарстві оновлено близько половини технічної бази. І тільки комплексне вирішення виробничих і соціальних питань при добросовісному ставленні кожного працівника до дорученої йому ділянки роботи дасть змогу досягти ще кращих результатів.
СГК “Решнівецький” господарює так, що і самі працівники задоволені, і пайовики (а більшість з них і працюють в господарстві), та й сільська гуманітарна сфера не нарікає на неувагу. Школярі мають до своїх “учнівських” дат корисні в науці і смачні для дитячих вподобань гостинці, на День перемоги, наприклад, й ветеранам агропідприємство зладнує щедрий продуктовий пакет та й грішми підтримає, загалом десь близько півтисячі.
Коли все ладиться, коли до діла – по діловому, а до господарювання – по господарськи, то й авторитет росте і міцніє. Поважають та рахуються з СГК “Решнівецьким” у районі й за його межами.
Керівник господарства Василь Гальома й сам відмічає, що має дієві, робочі контакти з владою, знає, що коли звернеться по допомогу ачи до голови районної державної адміністрації Ігоря Люшенка, ачи до голови районної ради Івана Овчара, відмови не буде, бо вислухають, вникнуть, зрозуміють – і неодмінно допоможуть. Так і має бути, так і буде, – не сумнівається Василь Володимирович.
Не сумніваємося й ми, що все у Решнівці буде добре. У тих господарів, котрі роботи не цураються, котрі спільними інтересами живуть, про людей дбають, про майбутнє турбуються, – й справді інакше бути не може. Гарних вам врожаїв, щедрих ланів, погожих днів, а в родинах – добробуту, злагоди і сімейного затишку.
Наталя КУНИЦЬКА
––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––