Теоретичний матеріал для самостійного опрацювання заступниками директорів з нвр за проблемою «Управлінський проект в дії»

Вид материалаДокументы

Содержание


Екологічні проекти
Язикові (лінгвістичні).
Культурологічні проекти
Спортивні проекти
Географічні проекти
Музичні проекти
За третьою ознакою – характеру координації – проекти можуть бути
Творчі проекти
Екологічні проекти
Проекти милосердя
Практико зорієнтовані проекти
Проекти самоосвіти, самовиховання
Життєвий проект
Послідовність виконання проекту
Зміст діяльності
II. Технологічний етап
III. Заключний етап
Способи організації взаємодії учасників і керівника проекту
Конкурс портфоліо.
Рейтингова оцінна шкала
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   2

Види проектів за другою ознакою

Літературно-творчі. Це найпоширеніші типи спільних проектів. Діти різних вікових груп, різних країн миру, різних соціальних шарів, різного культурного розвитку, нарешті, різної релігійної орієнтації поєднуються в бажанні творити. Іноді, як це було в одному із проектів, координатором якого виступав професор Кембриджського університету Б. Робінсон, сховану координацію здійснює професійний дитячий письменник, завдання якого в ході сюжету, що грає, навчити учасників грамотно, логічно й творчо викладати свої думки.

Природничо-наукові. Найчастіше бувають дослідницькими, що мають чітко позначене дослідницьке завдання (наприклад, стан лісів у даній місцевості й заходи щодо їхньої охорони).

Екологічні проекти так само, як правило, вимагають залучення дослідницьких, наукових методів, інтегрованого знання з різних областей. Частіше вони бувають практико-практико-орієнтованими одночасно (кислотні дощі; флора й фауна наших лісів; пам’ятники історії й архітектури; безпритульні свійські тварини в місті та ін.).

Язикові (лінгвістичні). Надзвичайно популярні, оскільки вони стосуються проблеми вивчення іноземних мов, що особливо актуально в міжнародних проектах і тому викликає живий інтерес учасників проектів. Відповідно до зазначених ознак можна запропонувати наступну типологію проектів з іноземних мов:
  • навчальні проекти, спрямовані на оволодіння язиковим матеріалом, формування певних мовних навичок і вмінь;
  • лінгвістичні, спрямовані на вивчення язикових особливостей, язикових реалій (ідіом, неологізмів, приказок і т.п.), фольклору;
  • філологічні, спрямовані на вивчення етимології слів, літературні дослідження, дослідження історико-фольклорних проблем і ін.

Культурологічні проекти пов’язані з історією й традиціями різних країн. Без культурологічних знань дуже важко буває працювати в спільних міжнародних проектах, тому що необхідно добре розбиратися в особливостях національних і культурних традицій партнерів, їхньому фольклорі. Культурологічні (країнознавчі) проекти припускають розвиток язикових і мовних умінь і навичок на більш-менш просунутому рівні володіння язиком за допомогою організації міжкультурного спілкування з метою ознайомлення з культурою, історією, етнографією, географією, економікою, політикою, державним устроєм країн партнерів, мистецтвом, літературою, архітектурою, традиціями й побутом народів і т.д. Проекти цього типу доцільно проводити з носіями язика, що випливає із цілей, описаних вище.

З погляду змісту культурологічні проекти бувають:
    • історико-географічні, присвячені історії країни, міста, місцевості, географії країни, міста, місцевості;
    • етнографічні, націлені на вивчення традицій і побуту народів, народної творчості, етнічного складу народу, що проживає на даній території, національних особливостей культури різних народів і т.д.;
    • політичні, ціль яких ознайомлення з державним устроєм країн, з політичними партіями й громадськими організаціями, із засобами масової інформації і їхнім впливом на державну політику, із законодавством країни й т.д.;
    • присвячені проблемам мистецтва, літератури, архітектури, культури країни досліджуваної мови;
    • економічні, присвячені проблемам фінансової й грошової системи, оподатковування й т.д.

Рольово-ігрові також досить популярні й часто сполучаються з якимось іншим напрямком проекту, наприклад, пригодницьким, або літературно-творчим, або культурологічним. Рольово-ігрові й ігрові проекти, так само, як і культурологічні, припускають розвиток язикових і мовних умінь і навичок володіння язиком за допомогою організації міжкультурного спілкування на двох останніх рівнях засвоєння язикового матеріалу (рівень застосування за аналогією, рівень творчого застосування).

Зі змістовної точки зору ігрові й рольово-ігрові проекти можуть бути наступних типів:
    • уявлювані подорожі, які можуть переслідувати найрізноманітніші мети: навчання мовним структурам, кліше, специфічним термінам, діалоговим висловленням, описам, міркуванням, умінням і навичкам з інших областей знань;
    • імітаційно-ділові, моделюючі професійні, комунікативні ситуації, які максимально наближають ігрову ситуацію до реального;
    • драматизовані, націлені на вивчення літературних творів в ігрових ситуаціях, де в ролі персонажів або авторів цих добутків виступають учні;
    • імітаційно-соціальні, де учні виконують різні соціальні ролі (політичних лідерів, журналістів, учителів, ін.).

Спортивні проекти поєднують учасників, що захоплюються яким-небудь видом спорту. Часто вони в ході таких проектів обговорюють майбутні змагання улюблених команд (або своєї власних); методики тренувань; діляться враженнями від якихось нових спортивних ігор; обговорюють підсумки великих міжнародних змагань та ін.

Географічні проекти можуть бути дослідницькими, пригодницькими та ін.

Історичні проекти дозволяють їхнім учасникам досліджувати найрізноманітніші історичні проблеми; прогнозувати розвиток подій політичних, соціальних, аналізувати історичні події, факти.

Музичні проекти поєднують партнерів, що цікавляться музикою. Це можуть бути аналітичні проекти, творчі, коли учасники можуть навіть спільно складати якийсь музичний добуток, аранжувати його.


За третьою ознакою – характеру координації – проекти можуть бути:
    • з відкритою, явною координацією. У таких проектах координатор виступає у проекті у власній своїй функції, ненав’язливо направляючи роботу учасників, організувати, якщо буде потреба, окремі етапи проекту, діяльність окремих його учасників (наприклад, якщо потрібно домовитися про зустріч у якійсь офіційній установі, провести анкетування, інтерв’ю з фахівцями, зібрати репрезентативні дані та ін.);
    • зі схованою координацією. У таких проектах координатор не виявляє себе в діяльності груп учасників у своїй функції, а виступає як повноправний учасник проекту (один з...). Прикладом таких проектів можуть служити відомі проекти, організовані й проведені у Великобританії (Кембридж, Б. Робінсон), у яких в одному випадку письменник виступав як учасник проекту, намагаючись “навчити” своїх “колег” грамотно й літературно викладати свої думки. Наприкінці цього проекту був виданий збірник дитячих розповідей по типу арабських казок. В іншому випадку як такий схований координатор економічного проекту для старшокласників, виступав британський бізнесмен, що під видом одного з ділових партнерів підказував ефективні рішення конкретних фінансових, торговельних, інших угод, у третьому випадку для дослідження деяких історичних фактів у проект був уведений професійний археолог, що, виступаючи в ролі некваліфікованого фахівця, направляв “експедиції”.

Що стосується таких ознак, як характер контактів, тривалість проекту й кількість учасників проекту, то вони не мають самостійної цінності й повністю залежать від типів проектів.

І. Єрмаков визначає наступний орієнтовний план реалізації навчальних проектів у процесі розвитку життєвої компетентності учня 12-річної середньої школи. План передбачає реалізацію наступних різновидів навчальних проектів:
  1. Творчі проекти – пов’язані з проектуванням та втіленням інноваційних ідей (в галузі техніки та мистецтв, навчальних і соціальних процесах, пов’язаних з життєдіяльністю громади, школи, учнів).
  2. Ігрові проекти – це навчальні проекти, пов’язані з організацією та розвитком ігрової діяльності школярів. Вони можуть здійснюватися у сфері спорту, рольових, інтелектуальних ігор тощо.
  3. Пізнавальні проекти – проекти, пов’язані з пізнанням певних природних та соціальних процесів і явищ в польових умовах, що передбачено змістом освіти.
  4. Дослідницькі проекти – спрямовані на формування в учнів вмінь та навичок науково-дослідної діяльності, навчальну імітацію елементів дослідницької діяльності вчених у процесі навчання.
  5. Культурологічні проекти – пов’язані з вивченням та відродженням звичаїв та традицій української культури, дослідженням її історії; вивченням культур інших народів.
  6. Інформаційні проекти – покликані сформувати інформаційну культуру учнів, сприяти практичному застосуванню та перевірці навичок роботи з інформаційною технікою, інформаційною мережею Інтернет. Окремими різновидами інформаційних проектів можуть бути проекти, пов’язані з вивченням архівних джерел, роботою з текстами тощо.
  7. Екологічні проекти – спрямовані на вивчення стану довкілля, усунення чинників забруднення навколишнього середовища, формування в учнів дбайливого ставлення до природи.
  8. Економічні проекти – покликані підвищити економічну культуру учнів, розширити їх уявлення про структуру та функціонування економіки, основні ринкові механізми.
  9. Проекти милосердя – пов’язані з практичними діями щодо надання допомоги соціальне незахищеним верствам населення (сиротам, “дітям вулиці”, інвалідам, самотнім людям похилого віку). Проект милосердя можна організувати в межах самої школи – організація шкільної соціальної служби, волонтерська допомога учням з обмеженими функціональними можливостями тощо.
  10. Практико зорієнтовані проекти – проекти, які передбачають вироблення конкретних проектних продуктів (ідеальних (інформація) або матеріальних об’єктів), які характеризують ступінь сформованої функціональної грамотності учня.
  11. Проекти самоосвіти, самовиховання – зорієнтовані на самостійне оволодіння учнями певними темами, самостійне формування певних навичок.
  12. Соціальні проекти – пов’язані з соціальною практикою, формуванням та конструктивним проявом соціальної активності учнів.
  13. Гуманітарні проекти – учнівські проекти, пов’язані з вивченням людини та суспільства, формуванням здатностей та навичок, пов’язаних із соціальною компетенцією.
  14. Профільні проекти – проекти старшої школи, які спрямовані на вивчення та осмислення специфіки майбутньої професійної діяльності, її моделювання, виконання її елементів у проектній діяльності.
  15. Інтегровані проекти – пов’язані з реалізацію проектних цілей в кількох вищеназваних сферах проектної діяльності учнів.
  16. Життєвий проект – який характеризує ступінь оволодіння учнем мистецтвом визначення та свідомого і творчого здійснення власного життя, є інтегрованим показником розвитку життєтворчої компетенції.

На думку І. Єрмакова, оптимальний результат реалізації проектної діяльності у процесі формування компетентностей учнів можна досягнути лише за виконання наступних умов:

1. Проектна діяльність повинна розглядатися як одна з провідних технологій у процесі інтерактивного навчання.

2. Необхідно забезпечити систему засобів проектної діяльності учнів, враховуючи сензитивні періоди їх розвитку.

3. Учнівські проекти повинні виконуватися не лише в школі та вдома, вони мають стати системоутворювальною складовою соціальної практики учнів.

4. Інтегровані проекти, в яких беруть участь групи учнів, мають, як правило, міжпредметний характер, тому повинні супроводжуватися не одним вчителем, а командою вчителів, які викладають відповідні предмети.

5. Бажано, аби учнівський проект корелювався з навчальною програмою та навчальним планом, індивідуальним навчальним планом учня. Але не варто, в межах розумного, обмежувати творчий пошук та пізнавальний інтерес учня.

6. Кожен учень повинен мати право на участь у проекті. Проектна діяльність має добровільний характер.

7. Участь в певних проектах має передбачатися в портфоліо учнів.


Організація проектної діяльності

Проектна діяльність висуває певні вимоги до її організації:

1. Наявність значущої в дослідницькому плані проблеми, що по­требує інтегрованих знань, дослідницького пошуку.

2. Самостійна діяльність учасників. Вона може бути груповою, парною чи індивідуальною.

3. Використання дослідницьких методів.

4. Структурування змістової частини проекту із зазначенням по­етапних результатів.

Одним із найважливіших моментів створення теорії проектування є визначення основних етапів процесу. Усі проекти реалізуються за чітким алгоритмом. Послідовність виконання проекту представлена в табл. 6. В таблиці закладений покроковий перехід від одного етапу роботи над проектом до іншого для досягнення запланованого результату. Побудована у такий спосіб послідовність виконання проекту здатна забезпечити високий ступінь управління власною пізнавальною діяльністю, що позитивно впливає на формування ділових якостей учнів.

Таблиця 6.

Послідовність виконання проекту



Етапи роботи

Завдання діяльності

Зміст діяльності

Учні

Консультант

I. Організаційно-підготовчий

1.

Підготовка до проектування

Визначення теми, мети й завдань проекту.

Обговорюють об’єкт, предмет із вчителем-консультантом, одержують додаткову інформацію. Визначають мету й завдання.

Знайомить зі змістом проектного підходу й мотивує учнів. Допомагає в постановці мети й завдань.

2.

Планування

Аналіз проблеми. Визначення джерел, способів збору й аналізу інформації. Розподілення ролей, обов’язків та питань до опрацювання між членами команди. Постановка завдань і вибір критеріїв оцінки результатів.

Формулюють завдання. Виробляють план дій (визначення джерел інформації; вибір способів збору інформації; методів аналізу інформації; засобів презентації результатів; формування уявлень про бажані результати (форма звіту); встановлення критеріїв оцінки результату і процесу; планування процедур; розподіл завдань між членами проекту).

Висловлює припущення. Висуває пропозиції, ідеї. Проводить корекцію плану та завдань.

3.

Дослідження

Збір і уточнення інформації. Вибір оптимального варіанта об’єкта праці, його технолого-економічне обґрунтування. Складання плану виготовлення об’єкта.

Працюють з інформацією. Виконують дослідження. Вирішують проміжні завдання. Спостерігають за об’єктами. Проводять анкетування.

Спостерігає, радить, побічно керує діяльністю.

II. Технологічний етап

4.

Виконання

Виконання проекту.

Виконують дослідження й працюють над проектом. Оформляють проект.

Спостерігає, консультує.

5.

Підготовка до презентації проекту

Підготовка доповіді.

Узагальнюють та класифікують зібрані матеріали. Виготовляють ілюстративний матеріал (фотографії, графіки, малюнки, схеми тощо).

Консультує, коректує.

III. Заключний етап

6.

Захист проекту

Обґрунтування процесу проектування, пояснення отриманих результатів.

Захищають проект у формі усного звіту, звіту з демонстрацією матеріалів, письмового звіту. Обговорюють.

Слухає, задає доцільні питання.

7.

Оцінка результатів і процесу проектування

Аналіз виконання проекту, досягнутих результатів. Аналіз досягнення поставленої мети. Оцінка.

Беруть участь в оцінці шляхом колективного обговорення й самооцінок.

Оцінює результати діяльності учнів за критеріями. Підбиває підсумок роботи.

У проектній діяльності весь процес орієнтований на учня: тут, насамперед, враховуються його інтереси, життєвий досвід і його здатності. Роль учителя міняється: замість контролера він стає повноцінним партнером і консультантом. Так, на етапі підготовки й планування вирішальна роль належить учителеві, який допомагає учням у виборі обґрунтованого проекту, розробці плану дій, процесу конструювання виробів, формування конструкцій, визначення джерел інформації, способів її збору й аналізу. В ході дослідження учні вибирають оптимальний варіант об’єкта праці, розробляють послідовність технологічного процесу, а вчитель спостерігає, радить і керує діяльністю. На технологічному етапі виконуються трудові операції, передбачені технологічним процесом. Учителеві на цьому етапі відводиться роль консультанта. На заключному етапі здійснюється остаточний контроль і демонстрація виробу. Учні представляють до захисту обґрунтування проекту, технічну документацію самого виробу, а також беруть участь в обговоренні, самооцінці й оцінці проектів.

Таблиця 7.

Способи організації взаємодії учасників і керівника проекту



Етапи роботи

Способи організації взаємодії

I.

Організаційно-підготовчий

1.

Підготовка. Визначення теми та мети проекту

навчальний діалог

2.

Планування, прийняття рішень

спільне визначення мети діяльності, дискусія

3.

Дослідження

ситуація вільного вибору.

II.

Технологічний етап

4.

Виконання, аналіз інформації, формування висновків

добір матеріалу

5.

Підготовка до презентації проекту

створення учасниками проектного матеріалу

III.

Заключний етап

6.

Захист проекту

презентація

7.

Оцінка результатів і процесу проектування

участь учасників в оцінці проекту

Щоб дослідити визначену проблему, потрібно:
  1. Визначити можливі джерела інформації (бібліотеки, державні органи влади, громадські організації, ЗМІ, Інтернет).
  2. Об’єднатись у групи для більш ефективного збирання та опрацювання інформації.
  3. Ознайомити учасників проекту із зібраними матеріалами.
  4. Визначити різні підходи до вирішення проблеми. Висунути гіпотези й перевірити їх.
  5. Обрати посильну й оптимальну програму дій.
  6. Визначити ресурси, підрахувати кошторис (якщо потрібно).
  7. Узагальнити матеріали.

Проектна діяльність завершується реальним практичним результатом. Матеріали дослідження оформляються у вигляді альбому, збірника, плану-карти, фільму, виставки, путівника тощо. Відбувається публічний захист проекту (презентація). За підсумками роботи здійснюється ґрунтовний аналіз проектних дій та виготовленого продукту. Якщо потрібно, пропонуються корективи, дається оцінка, виробляються пропозиції та рекомендації щодо можливого використання проектного продукту.

Розглянемо те, що може оцінюватись на кожному етапі роботи над проектом.

І. На етапі підготовки до роботи над проектом може оціню­ватись: вдалий вибір теми проекту, обґрунтування актуальності проблем, що розглядаються проектом, активність учасників у ході обговорення основних напрямків роботи та методів дослідження в рамках наміченої тематики.

II. На етапі реалізації проекту оцінюється хід формування робочого варіанта портфоліо – це цілеспрямовано відібрані за відповідними критеріями праці учасників проекту, колекція матеріалів з певної теми та добірка робіт учасника (або групи учасників) над даною проблемою. Відповідність стану готовності портфоліо календарному плану роботи над проблемою, щоденник дослідницької роботи, тези доповіді, чернетки висновків, підготовки ілюстрацій тощо.

Портфоліо проектної діяльності учнів може складатися з чотирьох розділів: портрет; колектор; робочі матеріали; досягнення.

Перший розділ “Портрет” є візитною карткою проекту. В ньому фіксується назва проекту, вказуються автор(-и) і керівник проекту, наголошуються дати початку і завершення роботи над проектом.

Наступний розділ “Колектор” містить, як правило, матеріали, авторство яких не належить учню. Це матеріали, запропоновані учню педагогом (пам’ятки, схеми, списки літератури), знайдені учнем самостійно (ксерокопії статей, матеріали періодичних видань, ілюстрації), або матеріали товаришів по групі. Тут знаходиться словарні й енциклопедичні статті, будь-який ілюстративний матеріал і т.д., одним словом, все, що пов’язано з тематикою портфоліо і не є продуктом діяльності учнів – творця портфоліо. Іншими словами, “Колектор” – це свого роду скарбничка матеріалів і інформації, частина з яких буде використана в роботі, а частина може перейти в архів, інший портфоліо або не використовуватися зовсім.

Третій розділ “Робочі матеріали” – це група робочих листів, які фіксують аналіз ситуації, суперечності, аналіз проблеми, мета і задачі проекту, аналіз шляхів рішення проблеми, проектний календар, діяльність за рішенням задач, продукт: планування, оцінка, джерела інформації, консультація, обговорення в групі, мої презентації. Такі робочі листи виконують, з одного боку, функції дидактичних матеріалів, тобто навчають деяким діям, з другого боку – доносять до учнів в адаптованому виді вимоги до виконання окремих етапів роботи.

В розділі “Досягнення” учень фіксує слабкі і сильні сторони роботи над проектом, причини успіхів і невдач (труднощів) в роботі над проектом, спосіб(и) подолання труднощів (уникнення невдач), з якими він зіткнувся при роботі над проектом. Також учень фіксує освоєні в ході проектної роботи уміння (графа “Я навчився”), можливість використовувати їх в інших видах діяльності (графи “Я можу використовувати придбані уміння (досвід)” і “Обґрунтовування”), результати роботи над проектом з погляду життєвих планів на майбутнє і висновки.

У випадку якщо проект груповий, рекомендується створювати один портфоліо на всю проектну групу, відповідно, робочі листи заповнюються теж групою, за винятком листів, які фіксують те, як кожний з учнів оцінює свою діяльність і власне просування в рамках роботи над проектом.

Оцінювання здійснюється під час проміжного обговорення отриманих даних у групах (на уроках або заняттях у науковому товаристві, гуртках чи факультативах). Бажано практикувати само- та взаємооцінку роботи учнів.

III етап – підсумки і презентація проекту.

Підготовка до заключного етапу конкурсу (презентації проектів) є надзвичайно важливою для оцінювання проектної діяльності учасників. Ідеться про:
    • добір журі;
    • підготовку критеріїв оцінки презентацій;
    • підготовку матеріалів для журі (інструкцій, протоколів оцінювання);
    • коротку нараду з членами журі.

Під час усних презентацій (захисту проектів) виступи учасників оці­нюють члени журі.

Варто суворо дотримуватися регламенту (наприклад, 5 хвилин). Коли залишається одна хвилина, той, хто стежить за часом (ця особа не входить до складу журі), має підняти картку, а коли час закінчить­ся, голосно сказати: “Час!”

Підготовка учнівських рефератів широко практикується, але робота учасників здебільшого зводиться до переписуван­ня інформації з одного чи кількох джерел та читання цих матеріалів у класі.

Захист проектів у школах США перетворюється на своєрідне шоу, до якого весь клас готується протягом певного часу. Після виступу “оратора” з даної проблеми виступають опоненти, підготувавши йому “пересічний вогонь”, витримати який зможе лише той, хто фундаментальне підготувався.

Журі оцінює риторичні вміння, доцільність використання на­очності, уміння чітко й обґрунтовано відповідати на запитання.

Консультант може оцінювати виступи опонентів, активність учасників під час обговорення проекту та підготовки спільного рішення щодо способів і форм застосування результатів проекту.

Конкурс портфоліо. Остаточну експертизу завершеного варіанта портфоліо здійснює журі або керівник проекту.

Підсумкова оцінка враховує роботу учасника на всіх етапах проектної діяльності; при цьому до уваги береться також показник рівня самостійності роботи за самооцінкою учасника.

Рейтингова оцінна шкала. Робота керівника-вчителя як організатора проектної діяльності учасників команди є на­багато складнішою. При підготовці семінарів чи під час презентації проектів учитель виконує роль диригента, націлює учасників, дає орієнтовні завдання, стежить за підбором інформації, ви­значає ступінь готовності учасників до публічних виступів. Консультант-наставник не виправляє учасників проекту, не нав’язує їм свою точку зору, а лише стежить, щоб вони не відхилялися від теми, влучними запитаннями підводить їх до власних висновків. Відповідно ускладнюється оцінка навчальних досягнень кожно­го учасника.

Для оцінювання проектної діяльності учасників доцільно користувати­ся рейтинговою шкалою. Рейтингова шкала за багатьма ознаками схожа на традиційну кількісну шкалу, але не є такою. Вона отримується шляхом опитування думок експертів (членів журі) або шляхом набору балів. По завершенні конкурсу проектів усі бали, набрані учасником, підсумовуються й одержується рейтинг учасника в цьому виді діяльності.

Можливий варіант поєднання рейтингової оцінної шкали з тради­ційною 12-бальною оцінною шкалою. Такий варіант оцінювання передбачає визначення “середнього бала”, враховуючи результати роботи учасника на різних етапах проектної діяльності; при цьому варіанті кожний етап роботи над проектом оцінюється також за 12-бальною шкалою.

Оформлення результатів оцінювання за рейтинговою шкалою ви­конується в комп’ютерній програмі Ехсеl, яка автоматично підраховує середній бал, розміщує об’єкти в певному порядку відповідно до набраних балів, присвоюючи кожному свій номер, ранг в ієрархії об’єктів.

Ми розглянули основні етапи оцінювання проектної діяльності. В ході створення проекту формується портфоліо – оцінювання результатів трудової діяльності, після презентації – оцінюється сам проект.

Критерії оцінки готовності портфоліо (проектної діяльності):

Закінченість.
    • Чи включили ви в портфоліо все, що необхідно?

Ясність та чіткість
    • Чи ваше портфоліо написано чітко?
    • Чи перевірені граматичні й орфографічні помилки?
    • Чи легко зрозуміти ваші головні докази і судження?

Інформація (документи)
    • Чи правдива інформація?
    • Чи важлива та інформація, яку ви включили для розуміння вашої теми?
    • Чи є у вас документальне підтвердження ваших матеріалів?
    • Чи ви використовували різні джерела?
    • Чи відібрали ви кращі і найважливіші джерела інформації?

Підтвердження
    • Чи наводите ви приклади, щоб підкреслити ваші головні думки?
    • Чи добре ви продумали ваші головні доводи?

Графічне оформлення
    • Чи містить ваше портфоліо графічну інформацію? Чи є підписи, заголовки?
    • Чи вдало графічне оформлення поєднується зі змістом?
    • Чи допоможе графічне оформлення присутнім зрозуміти вашу виставку?

Переконливість та практичність
    • Чи ваше портфоліо справді переконує, що обрана вами проблема важлива?
    • Чи пропоноване рішення безпосередньо пов’язане з пробле­мою?
    • Наскільки пропонована вами програма практична і реалістична?

Підбиття підсумків
    • Як розділ підбиття підсумків оцінює розвиток вашого портфоліо, показує, що ви ретельно обміркували ваш досвід?
    • Чи можете ви показати, чого ви навчилися в процесі роботи над проектом?

Можуть бути запропоновані наступні параметри оцінювання проекту.
  1. Значущість і актуальність проблеми.
  2. Коректність методів дослідження.
  3. Коректність методів обробки даних.
  4. Активність кожного учасника.
  5. Колективний характер рішень.
  6. Характер спілкування, взаємодопомоги.
  7. Залучення знань з інших предметів.
  8. Уміння аргументувати свої висновки.
  9. Естетика оформлення результатів.
  10. Уміння відповідати на запитання опонентів.
  11. Лаконічність і аргументованість кожного висновку.

Оцінюється також презентація (представлення) проекту.

Таблиця 8.

Протокол самооцінки учнем рівня самостійності своєї роботи



Пріз­вище, ім’я учасника

Пошук першоджерел

Відбір матеріалів, підго­товка доповіді

Комп’ютерний друк

Графічне оформлення доповіді (малюнки, схе­ми тощо)

Виготовлення наочнос­ті для виставкового ва­ріанта

Самооцінка учасником своєї роботи в цілому

Бал або відсоток самостійності

Бал або відсоток самостійності

Бал або відсоток самостійності

Бал або відсоток самостійності

Бал або відсоток самостійності




0-3

0-3

0-3

0-3

-1;0

0-12

1






















Таблиця 9.

Протокол оцінювання усних презентацій проектів





Пріз­вище, ім’я учасника



Оцінюється кожним членом журі під час усної презентації проекту

Зазна­чається відпо­відаль­ним

Оцінюється вчителем (ке­рівником про­екту)

Ясність змісту, чіт­кість викладу

Стиль виступу, ри­торичні вміння

Глибина розуміння (чіткі відповіді на запитання, грамотні висновки)

Наявність наочності, якість і доцільність використання

Дотримання регла­менту

Преміальні бали опо­нентам за активність під час обгово­рення проекту

Підсумкова оцінка (сума балів)

0-3

0-3

0-3

0-3

-1;0

0;+1

0-12

1

























Члени журі Учитель (керівник проекту)


Таблиця 10.

Протокол оцінювання конкурсу проектів





Пріз­вище, ім’я учасника



Оцінюється при перевірці робіт

Відповідність темі, важливість проблем, науковість змісту

Список використаної літератури, адреси інтернет-сайтів. Досто­вірність першоджерел

Якість оформлення, грамотність (відсутність помилок, якість друку, графіка, файлова система)

Обсяг роботи з розра­хунку: розмір шрифту – 14, інтервал – 1,5

Підсумкова оцінка (сума балів)

0-3

0-3

0-3

0-3

0-12

1



















Члени журі Учитель (керівник проекту)

Таблиця 11.

Протокол оцінювання конкурсу портфоліо



Портфоліо

Оцінюється при перевірці робіт

Закінченість


Ясність та чіткість (на наявність граматичних, орфографічних помилок)

Інформація (чи важлива інформація)

Графічне оформлення

Підсумкова оцінка (сума балів)

0-3

0-3

0-3

0-3

0-12

1



















Члени журі Учитель (керівник проекту)

Таблиця 12.

Рейтинг учнів за підсумками роботи над проектом

Рей­тинг



Пріз­вище, ім’я учня



Оцінювання проекту

Усна пре­зентація

Конкурс порт-фоліо

Само­оцінка рівня са­мостій­ності

Сума балів колонок

1, 2, 3, 4

Підсумкова оцінка (се­редній бал колонок

1, 2, 3, 4)

1

2

3

4

5

6

1
























РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
  1. Бушуев С., Морозов В. Динамическое лидерство в управлении проектами. Украинская ассоциация управления проектами. – К., 1999. – 311 с.
  2. Варава В., Зоц В. Виховні технології. – К.: Редакція загальнопедагогічних газет, 2004. – 118 с.
  3. Єрмаков І. На шляху до школи життєвої компетентності: проектний підхід // Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати. – К.: Департамент, 2003.
  4. Єрмаков І., Пузіков Д. Проектне бачення компетентнісно спрямованої 12-річної середньої школи. – Запоріжжя, 2005.
  5. Єрмаков І., Пузіков Д. Проектні обриси становлення життєстійкої і життєздатної особистості: Практико зорієнтований посібник. – Запоріжжя: Хортицький навчально-реабілітаційний багатопрофільний центр, 2006. – 152 с.
  6. Калініна Л., Капустеринська Т. Проект інноваційної школи: стратегічне планування, управління інноваціями. – Х.: Основа, 2007. – 96 с.
  7. Король О. Проект як засіб підтримання інтересу до навчання // English. – 2000. – № 22.
  8. Коротов В. Педагогическое проектирование и диагностика. – М.: Изд-во УРАО, 1999.
  9. Крюкова Е. Введение в социально-педагогическое проектирование. –
    Волгоград, 1998. – 106 с.
  10. Курбатов В., Курбатова О. Социальное проектирование: Учебное пособие. – Ростов-н/Д: “Феникс”, 2001. – 416 с.
  11. Мармаза О. Проектний підхід до управління навчальним закладом. – Х.: Основа, 2003. – 80 с.
  12. Метод проектів у сучасній освіті // Відкритий урок. – 2004. – № 5-6. – 80с.
  13. Мир управления проектами / Под ред. Х. Решке, Х. Шелле: Пер. с англ. – М.: Альянс, 1993. – 306 с.
  14. Пометун О. Молодь обирає дію: соціальне проектування – новий підхід до виховання молоді // Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати. – К.: Департамент, 2003.
  15. Проектна діяльність у школі / Упоряд. М. Голубенко. – К.: Шкільний світ, 2007. – 128 с.
  16. Словник-довідник з питань управління проектами / За ред. С.Д. Бушуєва. – ВД “Деловая Украина”, 2001. – 640 с.
  17. Управление проектами / Под ред. И.И. Мазур, В.Д. Шапиро, Н.Г. Ольдерогге. – М.: Экономика, 2001. – 573 с.
  18. Управление проектами. Толковый англо-русский словарь-справочник / Под. ред. В.Д. Шапиро. – М.: Высшая школа, 2000.
  19. Управління проектами та розвиток виробництва: Зб. наукових праць. – № 1 (1). – 2000. – К.: УАУП, 2000. – 184 с.
  20. Шадриков В. Психология деятельности и способности человека: учебное пособие, 2-е изд. – М.: Логос, 1996. – 320 с.
  21. Щукина Г. Роль деятельности в учебном процессе: Кн. для учителя. –
    М.: Просвещение. 1986. – 144 с.