Лекція 4 (Матеріал для самостійного опрацювання) Тема: Бібліографічний опис документів та методика його складання
| Вид материала | Лекція |
- З 1 липня 2007 року в Україні набув чинності дсту гост 1: 2006 "Бібліографічний запис., 245.2kb.
- Лекція № Бібліографічний опис документа, 83.39kb.
- Директорам, заступникам директорів навчальних закладів міста пропонуємо матеріал для, 264.27kb.
- Приклади оформлення бІблІографІЧного опису наукових робіт, 129.85kb.
- Теоретичний матеріал для самостійного опрацювання заступниками директорів з нвр, 476.75kb.
- 1 липня 2007 року, 155.8kb.
- Методика навчання дітей самостійного складання орнаментальних композицій за традиційними, 51.87kb.
- Тема Світова валютна система, 6.39kb.
- Тема Торгівля через торговельно-посередницькі фірми, 19.15kb.
- 1. Назва модуля, 21.04kb.
Лекція 1.4 (Матеріал для самостійного опрацювання)
Тема: Бібліографічний опис документів та методика його складання
1.4:1 Поняття бібліографічного опису, його функції, вимоги до нього
(…)
Роль бібліографічного опису в різноманітних галузях наукової й культурної діяльності винятково велика, адже вся інформація про документи здійснюється саме за його допомогою. Він є основою для створення всіх бібліотечних каталогів, бібліографічних й інформаційних видань, автоматизованих банків даних про документи. Без нього неможливо написати рецензію, реферат, огляд літератури, послатися на якийсь твір у науковому, навчальному виданні тощо. Завдяки цьому бібліографічний опис широко використовується в бібліотечній, у бібліографічній і науково-інформаційній діяльності, у книговидавництві, у книжковій торгівлі, архівістиці, журналістиці, в науковій роботі тощо.
Бібліографічний опис виконує певні функції (…).
Найважливіша з них — функція ідентифікації. Суть її полягає в тому, що опис дає змогу виявити тотожність кількох копій документа, не маючи їх перед очима, відрізняти видання одне від одного. Маючи бібліографічний опис, можна розшукати потрібний документ за характерними для нього ознаками. Таким чином, функція ідентифікації є передумовою здійснення пошукової (евристичної) функції бібліографічного опису. У свою чергу, з пошуковою пов'язана функція вибору, оскільки сукупність відомостей, наведених у бібліографічному описі, дає уявлення про документ і тим самим допомагає вибрати із запропонованих той, що найбільше відповідає потребам користувача.
До основних функцій бібліографічного опису належить також інформаційна, адже опис інформує про твір, його формальні ознаки, читацьке призначення, якоюсь мірою і про зміст тощо. Сукупність описів дає уявлення про склад бібліотечного фонду, якщо вони зібрані в бібліотечному каталозі; про видання з тієї чи іншої галузі знання, теми та інше, якщо вони зібрані в бібліографічному покажчику, тощо. Окремим випадком інформаційної функції є функція сигнальна, оскільки бібліографічний опис повідомляє, "сигналізує" про появу нового видання, його вихід із друку, про надходження книги до бібліотеки, книготорговельної мережі тощо.
Сутність обліково-реєстраційної функції полягає в тому, що опис дає змогу здійснювати облік і реєстрацію документів як на загальнодержавному рівні, так і на рівні тієї чи іншої установи.
Формальні ознаки документів, наведені в бібліографічному описі, можуть служити основою для групування записів у конкретному пошуковому масиві, завдяки чому опис виконує організаційну функцію.
Слід мати на увазі, що названі функції не завжди пов'язані лише з безпосереднім призначенням масиву бібліографічних записів. Наприклад, не можна стверджувати, що в покажчиках Державної бібліографії ("Літопис книг" тощо) бібліографічний опис виконує тільки обліково-реєстраційну функцію. До таких видань звертаються з найрізноманітнішою метою. Пристатейні списки літератури виконують не лише функцію ідентифікації, їх часто використовують для одержання інформації про документи з різноманітних тем. Тому, складаючи опис, слід ураховувати його багатофункціональність і подавати в ньому всі дані, що є важливими для характеристики документа.
Для реалізації зазначених функцій бібліографічний опис має задовольняти певні взаємопов'язані і взаємозумовлені вимоги (…).
Перш за все, це точність, тобто всі бібліографічні відомості в описі мають точно відповідати даним документа. Як правило, їх наводять у тій самій формі, що і в документі.
Вимога повноти полягає в тому, що опис мусить мати повний набір бібліографічних даних, необхідних для характеристики твору та визначення його відмінностей від інших.
Найважливішою вимогою є єдність опису, тобто склад відомостей, форма і послідовність наведення їх мають бути доволі стабільними. Незважаючи на те, що в описах документів, які складаються з різною метою (для бібліотечних каталогів, для бібліографічних покажчиків, для посилань тощо), для різних установ (масових і наукових, великих і невеликих бібліотек, органів науково-технічної інформації (НТІ), видань державної бібліографії тощо), що вони можуть мати відмінності, загальні засади їхнього складання мають бути єдиними. Лише в такому разі користувачам буде неважко переходити з одного пошукового масиву до іншого і знаходити потрібні документи.
Бібліографічний опис має бути максимально стислим, адже його вміщують на невеликій площі бібліографічного покажчика, каталожній картці або дискеті.
Опис у цілому і кожна його частина зокрема мають бути однозначними і зрозумілими для користувачів, у цьому полягає суть вимоги зрозумілості та чіткості.
Відповідність бібліографічного опису названим вимогам забезпечується завдяки дотриманню при складанні опису встановлених правил, які регламентуються державними стандартами та інструкціями.
Бібліографічний опис є складовою бібліографічного запису, який може подавати, крім бібліографічного опису, заголовок (тобто прізвище автора або назву установи, організації, що виступає як автор), класифікаційні індекси, предметні рубрики, анотацію.
Бібліографічний опис складається з бібліографічних елементів, які й містять відомості про певні ознаки документів. Одним із головних питань теорії та практики складання бібліографічного опису є питання про його перший елемент. Саме він, як правило, визначає місце певного запису в низці інших, тому за цим елементом здійснюється пошук потрібних документів. Опис починається з назви документа, але в деяких випадках доцільно поперед нього подати ім'я автора книги, тобто особи (осіб), яка створила твір самостійно або у співавторстві. Це одна з головних пошукових ознак, за якою більшість читачів розшукують книги.
Крім того, розташування прізвища автора на першому місці в бібліографічних записах дає змогу створити авторські комплекси, тобто зібрати в одному місці відомості про твори певного автора. Такий запис обов'язковий для каталогів і картотек бібліотек, книжкових магазинів тощо, для державних бібліографічних покажчиків, видань централізованої каталогізації, автоматизованих пошукових систем.
Перед описом може вміщуватись і назва організації, установи, підприємства, якщо документ виданий від імені цієї організації, установи, підприємства. Завдяки цьому можна створити комплекси документів окремих організацій та установ, що сприяє більш повному висвітленню їхньої діяльності. Це також полегшує пошук таких документів, оскільки часто назву офіційного документа важко запам'ятати. Такий запис використовується переважно в каталогах універсальних наукових і спеціальних бібліотек, на друкованих картках централізованої каталогізації, у деяких бібліографічних покажчиках, в автоматизованих ІПС.
Інколи перед описом подають назву території, про яку йдеться в документі. Саме за цією ознакою найлегше розшукувати географічні карти у великих пошукових масивах.
Ім'я автора, назва організації або території можуть виступати як заголовок бібліографічного запису. Але найчастіше бібліографічний опис починається з назви твору, оскільки більшість документів читачі розшукують саме за назвою. Це документи, в яких саме назва є найхарактернішою ознакою. Найбільшою мірою такий опис властивий для інформаційних і бібліографічних видань.
1.4:2 Поняття загальної і спеціальної методики складання бібліографічного опису
(…)
1.4:3 . Основні види бібліографічних описів
(…)
1.4:4 . Загальні правила складання бібліографічних описів
Для забезпечення точності бібліографічного опису його складають безпосередньо за документом, буквально маючи його перед очима ("de vizu"), але описи для бібліографічних покажчиків, списків тощо в разі необхідності допускається складати на основі інших вторинних документів. Головним джерелом інформації при складанні опису є елемент документа, який містить основні відомості про документ — титульний аркуш, етикетка, титульний екран тощо. Кожному виду документів притаманне певне головне джерело інформації. При його відсутності користуються іншими джерелами. Сумнівні відомості наводять в описі у квадратних дужках зі знаком питання: [1921?].
Бібліографічний опис, як правило, складається мовою вихідних відомостей документа. Якщо текст подано іншою мовою, про це повідомляють в описі. Для бібліотечних каталогів завжди складають опис мовою документа; у бібліографічних покажчиках, списках і подібних посібниках доцільно навести опис мовою установи, яка обробляє документ, а про мову документа повідомити окремо.
Опис складається за сучасною орфографією за винятком старовинних (XVI—XVIII ст.) або стилізованих під старовину видань. Числівники в описі наводять у такій формі, як їх подано у виданні (римськими, арабськими цифрами, у словесній формі). Римські цифри, а також цифри у словесній формі записують арабськими цифрами при зазначенні дати виходу видання, повторності видання, номерів або випусків багатотомних і серійних видань. Кількісні числівники наводять без нарощування закінчень (у 5 т. — у п'яти томах), а порядкові — з нарощуванням (3-те вид. — третє видання).
У бібліографічних описах із метою забезпечення їх компактності можна скорочувати слова і словосполучення відповідно до правил, зафіксованих у спеціальних стандартах, пропускати частини елементів, поєднувати різні бібліографічні записи в один і використовувати інші прийоми.
1.4:5 Зони й елементи бібліографічного опису. Загальні правила їх наведення
aspi_lect1.4_5.pdf
1.4:6 Процес складання бібліографічного опису
aspi_lect1.4_6.pdf
1.4:7 Основні етапи розвитку теорії та практики бібліографічного опису
aspi_lect1.4_7.pdf
Схема однорівневого бібліографічного опису
| | Заголовок бібліографічного запису._ |
| зона назви і відомостей про відповідальність | Основна назва [Загальне позначення матеріалу] = Паралельна назва: підназва / відомості про відповідальність. —_ |
| зона видання | Відомості про видання / відомості про відповідальність, що стосуються видання, додаткові відомості про видання. —_ |
| зона специфічних відомостей | Зона специфічних відомостей. —_ |
| зона вихідних даних | Місце видання: ім'я видавця, дата видання. —_ |
| зона фізичної характеристики | Специфічне позначення матеріалу і обсяг: інші відомості про фізичну характеристику; розмір + супровідний матеріал. —_ |
| зона серії | (Основна назва серії І відомості про відповідальність, що стосуються серії, ISSN; номер випуску серії). —_ |
| зона приміток | Примітки. —_ |
| зона стандартного номера (або його альтернативи) і умов доступу | Стандартний номер = Ключова назва: умови доступу й ціна. |
Тут символ «_» позначає обов’язковий пробіл.