Випускного вечора

• Так, наші діти виросли, і зовсім скоро у нашому шкільному домі і шкільному дворі будуть лише тільки гостями.
  
• А як же ми?
  
• А що ми? Ми подивимося в очі своїм дітям …
  
• Ми будемо їм радісно посміхатися, широко-широко, щоб вони не помітили сліз на наших очах …
  
• І ми скажемо їм: навчайтеся успішно і не дуже …
  
• Займетеся наукою або бодібілдингом …
  
• Фарбуйте волосся у колір помаранчі або голіться наголо …
  
• Ми вас дуже любимо!
  
• Ми зробимо для вас все, що завгодно …
  
• Навіть заспіваємо …
  
• Не так, як Крутой, звичайно, а набагато крутіше!
  

Сьогодні з нагоди ювілею, ми хочемо започаткувати традицію галереї випускників. Щоб пам’ять про нас залишилася у серцях учителів, школярів, у стінах рідної школи, ми даруємо школі ось це сонечко з нашими підписами і класний портрет зі своїми фотографіями. Сподіваємося, що цю традицію з радістю будуть продовжувати випускники майбутніх років.


68. Я вийду в світ, закрию двері школи,

Цю першу втрату я з тобою розділю,

Запрошую тебе до вальсу, дай же руку,

І стане смутку менше і жалю.


КОНЦЕРТНА ПРОГРАМА

В.І. Доброго вечора, шановне панство!

Т.А. Доброго вечора усім, хто зібрався на нашому шкільному подвір’ї!

В.І. Вітаємо вельмишановних учителів та гостей!

Т.А. Мам і тат, дідусів та бабусь, які занадто хвилюються!

В.І. Дорогі друзі! Ми раді вітати вас на презентації нового суперхітового альбому зірок шкільної сцени, присвяченого найпопулярнішій темі сезону – випускному вечору!

Т.А. Одночасно ви станете свідками незабутньої церемонії „Людина року”, яку презентують випускники 2009 року, і на якій відбудуться нагородження більш ніж з 10 номінацій!

• Ну от, атестати ми отримали, здається. Можна вирушати в дорогу. Та й поїзд чекає.
  
• Почекай! У нас іще є час! Та й не можна нам просто так зникнути і все.
  
• Чому?
  
• Як відомо, кожен, виходячи з дому, повинен вимкнути газ, погасити світло, закрити двері… і лишити що-небудь на пам’ять.
  
• Легко сказати. А що ми можемо залишити? Квіти?
  
• Красиво, але цього замало, вони зів’януть.
  
• Хороші слова подяки?
  
• Вже краще, але вони забудуться.
  
• Фотографії?!
  
• Але ж вони мовчать!
  
• Придумав! Тоді ми можемо спробувати зняти фільм про нас, а в ньому …
  
• А в ньому будуть і квіти …
  
• І найтепліші слова …
  
• І наші обличчя…
  
• І пісні…
  
• Прекрасно! А назвемо ми його „Ніч на вокзалі прощання”.
  

1. Ось і скінчилось дитинство
   

Прекрасна, щаслива пора.

Ще полум’я б’є променисто,

Та ніч випускна дорога.

2. Сьогодні останній день разом
   

Кружляє зажурливий вальс.

Майбутнє блакитним топазом

Стріча одинадцятий клас.

3. Так хочеться прилинути в минуле,
   

Затримати дитинство хоч на мить.

Воно ж іще тут не забулось,

Та час так невпинно біжить

4. Ось і настала ця мить. Мить, яку ми ніколи не забудемо.
   
5. Так, бо ми всі чекали цього вечора з великим нетерпінням.
   
6. Ми не знаємо, що на нас чекає у майбутньому, але зараз ми всі – випускники, вчителі, батьки і гості – об’єдналися в одне ціле для проведення випускного вечора.
   
7. Шановні вчителі, не розслабляйтеся і посміхайтеся! Батьки і гості! Аплодуйте гучніше! Маестро! Не баріться. А ми, випускники, подаруємо вам радісні і приємні хвилини відпочинку.
   

ПІСНЯ

І. Сходятся все на летний вечер

Тёплыми ночами.

Ты на главный вопрос ответил.

Детство за плечами.

Жизнь воспоминаний полна,

Все друзья с тобою.

Чувствуешь и знаешь,

Что у тебя за спиною.

Припев

Наш выпускной, пустые слезы.

Взрослая жизнь

И мимо школьные грозы.

Немножко грустно,

Немножко волнуешься ты.

Наш выпускной, пустые слезы.

Учителям подарим розы.

И всё-таки сложно

Ни год и ни два забыть.

ІІ. Знаешь, понимаешь, видишь:

Все, кто был с тобою,

Разбегутся друг от друга,

Новый мир откроют.

Все сданы экзамены.

Фото ты снимаешь.

Первые каникулы –

Ты по всем скучаешь

Припев


8. Зачекай, моє дитинство, зачекай!

Не спіши летіти у далекий край.

Наче птаха, білі крилоньки згорни,

Щоб подовше ми залишились дітьми.

9. А я кричу дитинству: „Зупинись!”

А я його благаю: „Повернись!”

Воно сміється лагідно мені,

Я повернусь до нього лиш у сні…

Т.А. Якщо син у справах всюди перший,

Зірки з неба запросто хапає…

Це усе батьків залізні нерви

Небеса до нього присувають.

В.І. Якщо дочка росте усім на радість

І розумниця, й спортсменка і актриса –

Це матуся люба постаралась,

І наставником була, і другом близьким.

Т.А. Ось вони – ненагляднії чада:

Хлопчики ваші і ваші дівчатка…

Діточки ваші, кровиночки ваші.

Ви не знайдете в світі за них краще.

В.І. Ваші тата і мами залишили всі справи,

Щоб в цей день особливий

Бути поряд із вами.

Вашим татам і мамам не відвести очей

Від таких незвичайних і дорослих дітей.

В.І. З давніх-давен в Україні існує звичай, що перед важливими подіями людину благословляють хлібом і сіллю на вишитому українському рушникові. Шановні батьки, благословіть і ви своїх дітей на нові починання, на успішну та щасливу долю.

Виходять батьки. Слова від батьків (прозою)

(Батьки вручають хліб-сіль на рушникові)

Про коровай

Батьки

Донечко мила, милий мій сину,

Виберіть чесну життєву стежину.

Юності вашої квітне розмай,

Ми вам пахучий спекли коровай.

Лагідні руки це тісто місили,

Хай не бракує снаги вам і сили.

Любляче серце його зігрівало,

Щоб у житті вам добро квітувало!

Впала у тісто солона сльоза –

Хай обмине вас життєва гроза!

Квітне калина на хлібові цім –

Щоб не забули ви батьківський дім!

БАТЬКИ:

• Доле! Де ти? Відгукнися!
  

Нашим дітям посміхнися.

Дай вдачу доброї людини,

Дай їм щастя, вірне, лебедине.

• Живе традиція народу України
  

Зерном пшеничним у дорогу проводжать

І рушником, що вишитий червоним,

Дорогу у майбутнє вистелять.

• Ідіть же, діти, в світ по рушниках розшитих,
  

Нехай дорога вам квітками розквіта.

Червоний колір хай життя дарує

На щастя, на любов, на долю, на літа.

• Хай щирою для вас земля вкраїнська буде,
  

Вона зуміє всіх дітей своїх зігріть.

На радість і на труд ми вас благословляєм

І по правді, так, як слід, на цій землі живіть.

(Перед дітьми (на східцях) можна прослати 2 рушники)

ДІТИ

1. Рідні наші! Мамо! Тату! Дякуємо вам за те, що дали нам життя, що завжди любили й вірили в наші сили. Ваші натруджені руки і добре серце завжди допомагатимуть нам у житті. А промінь сімейного вогника світитиме у далекій і незвіданій дорозі.
   

2. Рідні наші, дякуємо за те, що ростили нас, віддаючи свою молодість і життя. Раділи та сумували разом з нами. І вибачте нас за всі прикрощі, що вам завдавали і повірте, що ми будемо гідними називатися вашими дітьми.

3. Якщо є щось на землі святе, то це перш за все мама й тато, і батьківська хата, і мамине слово, і стежки, по яких ми ходили.
   

4. Уже зміцніли наші крила, щоб літати,

Та не забудемо про рідних маму й тата.

І встигнем добре слово їм сказати,

Допоки ми живемо в рідній хаті.

5. Бо без батьків чого ми в світі варті?
   

Без маминої ласки і тепла,

Без батьківської строгості і жарту,

Без нашого родинного житла.

Вони ж нас, як пташок, в гнізді зростили,

Давали дітям раду, як могли,

І в наших душах сонце засвітили,

І крила для польоту нам дали.

6. Мамо, берегине життя,

Мамо, неспокійного серця биття,

Вічна ніжність і вічна журба –

Ти для мене завжди молода!

7. Кожне слово батьківське – то є оберіг,

Що осяює шлях, де багато доріг,

Де ж стежина до щастя, якою піти?

Слово батьківське, ти нам вічно світи!

8. Спасибі вам, мої батьки,

За теплоту й любов родинну,

За дружбу й спокій у сім’ї.

За турботу щогодинну

За вашу відданість святу

Своїм уже дорослим дітям,

За людяність і доброту, -

Ми вдячні вам за все на світі.

9. Вклоняємось низенько до землі.

Усім батькам, які прийшли на свято.

Прийміть уклін, шановні, дорогі.

І найдорожчі в світі – мама й тато.

10. Нагороджені ми любов’ю.

Хай святиться ваше ім’я.

Зичим доброго ми здоров’я,

Тату й мамо, родинонька вся!

11. У номінації „Батько й мати – два серця гарячих” нагороджуються найрідніші, найтерплячіші, найдобріші, найлагідніші, найніжніші єдині й неповторні наші батьки!
    

Пісня для батьків „Тропинка”

12. Я вийду в світ, закрию двері школи,

Цю першу втрату я з тобою розділю,

Запрошую тебе до вальсу, дай же руку,

І стане смутку менше і жалю.

В.І. Ви завтра зустрінете сонечко ясне,

Нехай ваш світанок буде ясним,

Росою умитим свіжим і чистим,

В дорогу життя ви рушаєте з ним.

Т.А. Нехай ваше завтра веселкою квітне,

І світла доволі в нім буде нехай.

Подай же ти руку, юність крилата,

Зі мною у завтра сміливо рушай.

Випускники танцюють вальс

Про вчителів

1. О, вчителе! З тобою разом,
   

Пройшов я всі дороги знань!

Від математики до мови,

В країні лексики й рівнянь.

В країні формул, знаків, слів,

Так сильно той вогонь горів!

2. Вогонь пізнання і наук,
   

Й моїх важких щоденних мук,

Коли знання я здобував

І відпочинок забував.

3. І цей вогонь продовжує горіти
   

Знаннями й силою мети.

До чого вчили мене йти –

Цього я вже ніколи не забуду

І буду в серці берегти!

І буду згадувати всюди

Тебе, я, вчителю, завжди.

4. Директор – сторож ладу вірний.
   

Гарант, як кажуть нині в нас.

Для нього школа – як дім рідний,

Він в ній господар повсякчас.

5. Директор у школі – фігура центральна,
   

Як кажуть в народі – всьому голова!

Директор на місці, то й школа в пошані,

І як він скерує – так і підуть діла!

Запросити директора на сцену

6. У номінації „Кращий директор школи. Інформатик і астроном” нагороджується діловий і практичний директор школи О.А.П’ятницький.
   
7. Директор школи. Дорогі діти! у цю урочисту мить я хочу повідомити вам страшну таємницю: „Я був неправий! Кілька років підряд я заставляв вас тяжко працювати, навчатися, зовсім не замислюючись про майбутнє. Я навіть уявити собі не міг, що доведеться з вами розлучатися. Ну, куди ви підете, такі хороші, добрі, світлі і відкриті? Де оцінять ваш великий розум і фантастичні здібності? У якій книзі рекордів вмістяться ваші досягнення? Тепер мені здається, що ви навчалися занадто добре. Ми вклали в вас всю свою душу, а це навряд чи необхідно робити у нашому жорстокому світі. Запевняю вас, що все це було з найкращих думок. Щиро ваш, Олександр Анатолійович.”
   

Вірш для директора

Про заступників

8. Если смело вы по школе

Мчитесь, как гепард по джунглям,

А навстречу вам неспешно

Вышел кто-то погулять.

Не сворачивайте влево,

В нашей школе там директор.

Вы сверните лучше влево –

Завуч мягкий, он простит.

9. Если день пришел субботний,

И сказала строго завуч:

«Вам пора пришла, ребята,

Территорию мести».

Не берите в руки веник –

Пусть сначала вам покажут,

Как сгребают мусор в кучу

И куда его нести.

А когда вы все узнали

И, конечно, записали,

С чувством удовлетворенья

Можете домой идти.

9. Щасливий директор, коли в нього дружні, розумні і мудрі заступники.

Наші завучі в школі – поміч надійна, як Всесвіту давнього кити.

Запрошуються заступники на сцену

11. У номінації «Усе гаразд, усе нормально: навчальний рік скінчився!» нагороджуються єдині і неповторні, постійні і незмінні, часом суворі, але завжди справедливі кращі завучі кращої школи: Гузь Валентина Іванівна та Козачко Тетяна Анатоліївна.

Виступ заступників

Я вас люблю, чего же боле?

Что я могу еще сказать?

Вы улетаете на волю –

Ведь время не воротишь вспять.

Зачем пришли вы в нашу школу?

В глуши забытого поселка

Учила б я других детей

И слез не тратила бы столько…

Хотя к чему теперь рыданья

В неумолимый час прощанья?

Давайте просто улыбнемся,

Поверим, что не раз сойдемся

На школьном памятном пороге.

Но … ждут вас дальние дороги.

Пусть дует вам попутный ветер,

И солнце неизменно светит!

12. 
    Валентино Іванівно, Тетяно Анатоліївно, ви для нас були не лише завучами , а ще й прекрасними вчителями іноземної мови та зарубіжної літератури.
    
13. Знати мову іноземну – це престижно і потрібно,
    

Хто цього навчає учнів, ми того вітаєм гідно,

І бажаєм, щоб могли ми по-німецьки говорити

На належному щоб рівні нам в Європі усім жити!

14. Глядим на вас и вспоминаем,

Как на уроки шли гурьбой.

Опять в восторге замираем –

Тургенев, Пушкин и Толстой!

Мы с „лишними” людьми знакомы,

И каждый образ сбережем.

И с тем, кто полюбился снова,

На встречу радостно пойдем.

(Пісня для заступників „Подруги”)

15. Шановна адміністрація –

Вам шлем побажання сердечні:

Аби не боліла у вас голова,

Щоб тиск був у нормі, здоров’я ставало,

І школа в районі найкраща була.

Щоб вчасно збувались всі мрії й надії,

Щоб в школі життя вирувало весь час,

Щоб більше досягнень було, більше дії.

І гарних спонсорів для вас повсякчас.

Перша вчителька

Сценка

- Тату, а чому йде дощ?

- Підеш до школи – дізнаєшся.

- Тату, а в Баби Яги є бабенятка?

- Звідки я можу знати?

- Тату, а на що коняці коси на плечах?

- Запитай у коняки.

- Тату, а мотоцикл любить цукерки?

- А чого ти не запитуєш свого татка, що любить він? Ось підеш до школи, і всі ці запитання будеш задавати своїй першій вчительці.

- Ось такими цікавими ми були 11 років назад.

16. Багато для нас уже в минулому: і останній шкільний дзвінок, і найщасливіший білет на випускних іспитах. Скільки доброго згадується у ці хвилини. Коли тобі лише сімнадцять, уже можна сміливо сказати – 11 років школа була твоїм життям. У світі знань тебе вела за руку перша вчителька. Чи забудеш ти колись її мудру посмішку і добрі руки?!

17. Ви нас впізнали? Подивіться:

Тут ваші першокласники стоять,

Носили ми великі ранці

І ручки забували ми узять.

З любов’ю згадує про вас увесь наш клас.

Такою милою, знайомою

Ми були рідними для вас,

А ви для нас – найласкавішою мамою.

18. Спасибі вам, земний для вас уклін

Ви від своїх випускників приймайте.

І просим: першокласників малих

Ви з тою ж ніжністю і строгістю навчайте.

Ми будем пам’ятати Вас такими

І пам’ять нам ніколи не змінить…

Квіти і пісню в дарунок

Ви від нас щиро прийміть

19. У номінації «Від шести до дев’яти» нагороджуються привабливі, найдобріші, найрозумніші, кращі вчителі початкових класів – наші найперші, найрідніші другі мами:

Демченко Тетяна Григорівна, Гайдамака Тетяна Василівна, Балаба Галина Петрівна

Запрошуються вчителі на сцену

(Виступ першої вчительки)

(Пісня, квіти для перших учителів)

Про класного керівника

20. 
    Ви непомітно вчили нас добру,порядку кожен раз,
    

Долали з нами марафон, ішли із класу в клас.

Несли нам серце на долоні, ну, а в самих сивіли скроні…

Та ми в житті це не забудем і пам’ятати завжди будем.

І ту любов, що віддавали, серця дитячі зігрівали.

За те ми вдячні Вам без ліку, спасибі ніжне і велике!

20. В хвилини радості й дитячої печалі
    

Учитель був нам вірний помічник,

Його ми дружню руку відчували, -

Він поруч був – наш класний керівник.

Кожен з нас до того звик,

Що наш класний керівник,

А точніше, класний тато,

Завжди поруч, завжди з нами

Як без нього далі бути? Навіть важко всім збагнути!..

20. Зачекайте, але ж у нас був не лише класний тато, а й ще й класні мами.
    
21. У номінації «Класний» нагороджуються єдині і неповторні, елегантні й принципові, кращі класні керівники
    

Русин Юрій Петрович

Руденко Оксана Анатоліївна

Запрошення класних керівників на сцену

(Виступ класного керівника Юрія Петровича)

20. Хто у школі загадковий, хоч усе на світі знає,
    

Але завжди нас дивує і про дивну річ питає.

Де індукція магнітна і куди її поклали.

Поки досліди робили все магнітне поле вкрали!..

20. Формули, закони, теореми
    

В універі пригадаємо напевно.

Подумки вам скажемо спасибі,

Адже знання студента – це велика сила.

Юріє Петровичу, ми дякуємо вам не лише за те, що ви були класним керівником, а ще й неповторним учителем фізики.

(Пісня, квіти)

20. Є серед нас майстри пера і слова,
    

Що вміло відмітають всю полову.

І мову нашу чисту і дзвінку

Плекали, ніби квітку у вінку.

Бажаємо знавцям Тарасового Слова,

Щоб процвітала українська наша мова.

27. У номінації „Рідне слово” нагороджується Олена Анатоліївна, яка завжди прагнула навчити говорити нас правильно і красиво.

Виступ О.А.

28. А ми бажаєм, щоб Ви завжди настрій добрий мали,

І жили, мов справжня леді, про яких в книжках читали.

(Пісня, квіти)

29. 
    Їм від крейди не відтертися ніколи.
    

Теорему не так легко довести,

Бо не лише мудреці ходять до школи,

Але й ті, кому рости ще й рости.

29. Тож бажаєм математикам у класі
    

Хоч одного Піфагора віднайти,

Щоб було з ким на уроці спілкуватись

І на конкурс математиків везти!

29. Шановна Катерино Василівно! Ми щиро цінуємо Вашу працю і Ваш ентузіазм. Ми вдячні Вам за те, що Ви побачили в нас математичні здібності, яких ми розгледіти так і не змогли. Ви отримуєте нагороду у номінації „Математика – цариця наук!”
    

Пісня, квіти

29. Хто у школі наймудріший, різні давні дати знає,
    

Що було колись на світі, - він детально все вивчає.

Хто куди пішов з війною, скільки жив там воєвода,

Які різні є держави, скільки устроїв в народів…

Все наука ця вивчає.

29. У номінації „Їх очікує Нобелівська премія” нагороджуються найкращі представники учителів історії та філософії Ніна Петрівна та Оксана Василівна. І хоча ми так і не запам’ятали той день, коли Мамай пішов на Русь, і не всі закони філософії нам зрозумілі, ми вас любимо, цінуємо і пам’ятаємо!
    

Пісня, квіти

29. Мабуть, немає на планеті жодної людини, яка б не мріяла стати багатою і подорожувати, щоб побачити найекзотичніші куточки нашої планети. Але, на жаль, не всі можуть здійснити свою мрію. Та уроки, майстерно проведені Оленою Петрівною, дають можливість здійснити справжній політ фантазії і досягти успіху. Олена Петрівна отримує нагороду у номінації „Хочеш бути багатим – стань ним!”
    
30. Олена Петрівна допоможе світ усім пізнати,
    

Адже географію нам потрібно знати.

Тож говоримо спасибі тим, хто знає глобус, план і карту,

Їм здоров’я і удачі побажати варто!

Пісня, квіти

29. Хімікам бажаєм від душі, сердечно,
    

Щоб жилося всім на світі мирно і безпечно,

Щоб усі уроки Ваші, як себе любили

І з домашнім, щоб завданням, на урок ходили.

Ользі Григорівні успіхів творчих в роботі бажаєм.

Спішіть, творіть на благо хімії невпинно,

Бо час на місці не стоїть, а уперед іде нестримно!

Пісня, квіти

29. Ну ви скажіть, як можна біологію любити?
    

Ви лише вслухайтеся в ці страшні слова:

Мітоз, мейоз, епофіз, види, типи –

Від них йде обертом дитяча голова!

38. Як можна рік у рік розповідати:

Гліколіз, плазмолема – просто жах!

Але коли ти вмієш всіх навчити

І від бактерій до людини перейти,

То діти зможуть цю науку полюбити,

І будуть знати її так, як ви.

29. Дорога Світлано Володимирівно! Ви навчили нас розуміти світ і самих себе. Тепер ми знаємо, як з мавпи з’явилася людина, чому ростуть дерева і з якого боку знаходиться серце.
    

Пісня, квіти

29. У номінації „Органічні і неорганічні сполуки” нагороджуються Світлана Володимирівна та Ольга Григорівна!
    

Виступ Ольги Григорівни

Виходять два випускники: юнак і дівчина

29. Дивлюсь я на тебе,
    

Та й думку гадаю:

Чому я не сокіл? Тебе не дістану?

29. А чого б ти мене дістав? Усі кажуть: акселерація.
    
30. А в мене що? Регенерація?
    
31. Та ні, у тебе все в нормі. Тільки я – гарна струнка дівчина, а ти, хоч і людина, але хлопець, такий собі, слабенький. А взагалі, нам повезло з учителями фізкультури.
    
32. Авжеж, вони вчать нас бути сильними, витривалими, здоровими. А дівчат (з усмішкою), привабливими.
    
33. Усе, усе вони уміють,
    

Усе їм удається.

І ми могли б робити все не гірше,

Якби уроків фізкультури було у нас побільше.

29. Щоб юнаки зростали, мов орли,
    

І першу допомогу всі подать могли,

Існують ОБЖ, ДПЮ і медицина –

І це важливо для майбутньої людини.

29. У номінаціях „Праця і фізкультура – міцна наша статура” та „Заслужені рятівники школи” нагороджуються Володимир Ілліч, Віталій Іванович, Антоніна Григорівна, Григорій Васильович та Галина Іванівна.
    

Пісня, квіти

Віталій Іванович та Тетяна Анатоліївна

• Так, наші діти виросли, і зовсім скоро у нашому шкільному домі і шкільному дворі будуть лише тільки гостями.
  
• А як же ми?
  
• А що ми? Ми подивимося в очі своїм дітям …
  
• Ми будемо їм радісно посміхатися, широко-широко, щоб вони не помітили сліз на наших очах …
  
• І ми скажемо їм: навчайтеся успішно і не дуже …
  
• Займетеся наукою або бодібілдингом …
  
• Фарбуйте волосся у колір помаранчі або голіться наголо …
  
• Ми вас дуже любимо!
  
• Ми зробимо для вас все, що завгодно …
  
• Навіть заспіваємо …
  
• Не так, як Крутой, звичайно, а набагато крутіше!
  

Пісня Віталія Івановича

29. У номінаціях „Краса врятує світ” та „Книги – наші друзі” отримують нагороди Любов Василівна, Володимир Іванович, Ніна Іванівна, Світлана Олексіївна. Усі 11 років ми захоплювалися красою квітів у нашій школі, з радістю йшли на уроки музики та малювання і з повагою заходили до шкільної бібліотеки.
    
30. А наш єдиний і незмінний педагог-організатор, наша неповторна Майя Вікторівна нагороджується у номінації „Я завжди з вами”.
    

Пісня, квіти

29. Школа! Скільки пов’язано з нею! Позаду дитинство, попереду багато шляхів, вибір улюбленої справи. Як хвилює почуття дорослості, самостійності. Залишилися позаду іспити, а з ними роки безтурботного дитинства. А попереду …Попереду велике життя, все те, про що мріялось, усе незвідане, хвилююче і прекрасне.
    
30. Ми йшли до цього дня разом з вами, дорогі вчителі. Ви всі – і ті, хто кожного дня заходили до нас у клас, і ті, з ким ми кожного дня зустрічалися у школі, - навчали нас бути справжніми людьми. Протягом 11 років викладали нам один єдиний предмет, який називається „Підготовка до самостійного життя”. Вам – добрим і енергійним, суворим і розумним, щирим і вимогливим присвячується…
    

Вірш, квіти

Моя школо! Священна колиско

Науки, любові й добра!

Де б не була я – далеко чи близько –

Наснагу черпатиму з твого джерела.

Вірю, що дух твій ніколи не згасне,

Ти мудрість народу, ясна зоря.

Живи й процвітай, моя школо прекрасна,

Для миру, для щастя, любові й добра.

Труд учителя – ой, нелегкий,

Ниву сіять не кожен зуміє.

За віками минали віки,

Але школа – державна надія.

Дорогі вчителі!

Бажаєм буть на рівні світовім.

Народу й роду виплекать дитину:

Розумну і здорову, щоб в житті

Вона була б, як сонце для країни.

Бажаєм вам здоров’я, вчителі,

Бажаєм працювати вам на якість,

Бажаєм сіять зерна золоті,

Бажаєм вдосконалити сучасність.

Ми вам обіцяємо, учителі,

Що понесемо естафету

Бажання кращою зробити всю планету, Створити казку на землі!

Пісня, квіти

29. Школа – це єдиний колектив, до складу якого входять не лише педагоги, а й інші працівники, без яких вона просто не може існувати.
    
30. Хіба може функціонувати школа без техпрацівників, які слідкують за чистотою і порядком шкільних приміщень; без охоронців, які охороняють шкільне майно; без технічних працівників по обслуговуванню школи та операторів газової котельні, які можуть полагодити все на світі і забезпечують теплом взимку.
    
31. А щоб ми робили без незмінних кухарів, які вже з самого ранку готові нагодувати усіх голодних! Або без нашого водія, який з мужністю витримував усі наші автобусні витівки!
    
32. Дорогі наші! Ми цінуємо вашу працю і щиро вас поважаємо.
    
33. Хай кожен знайде своє щастя сам,
    

А зараз пісня у дарунок звучить вам.

Пісня

29. Уже позаду роки навчання,
    

Невдачі перші і, звичайно, перший зліт

Дорослості і сили настання …

Запам’ятаймо, друзі, кожну мить!

29. Іще ми поруч, класом, усі разом,
    

Попереду – важкий далекий путь.

І є можливість поглядом і словом

Нам вибачитися за що-небудь.

29. Хай в вечір цей із нами знов і знов
    

Летять миттєвості шкільних років.

І перший друг, і першая любов…

Усе згадаймо з допомогой добрих слів.

29. Юність, справді, найкраща пора життя, і вона проходить саме у школі.
    
30. Юність захоплює мріями, дружбою, першим коханням.
    
31. А дружба однокласників триватиме довіку.
    
32. Школа зібрала нас, поєднала, подружила.
    
33. І сьогодні ми разом не востаннє.
    
34. Шкільний дзвінок скликатиме наші серця на зустрічі з однокласниками.
    
35. Ми будемо допомагати один одному, бо ми – друзі!
    
36. Цей дім назавжди залишиться нам дорогим і близьким!
    

В.І. І новий день горить світанком,

І в путь-дорогу кличе вас!

І обіймає музика прощальна,

Випускний одинадцятий клас!

Т.А. Вечір цей тривожний і врочистий.

Сплинув час, як з гір стрімка вода.

Вилітайте, рідні пташенята

Із шкільного звичного гнізда.

69. Вже час? О ні, скажіть, щоб почекали,

Це ж наш останній вечір школярів!

Ми ще не всі пісні вам проспівали,

В нас навіть страх не до кінця згорів!

70. Давайте хоч за звичаєм народним

Присядем на доріжку хоч на мить.

А потім за сигналом паровозним –

У добру путь! І хай нам всім щастить!

Фінальна пісня