Академії мистецтв

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 14

Творчо-наукові заходи

Академіком-секретарем відділення О.К. Федоруком протягом 2007 року здійснено публікацію низки мистецтвознавчих досліджень і розвідок. Серед них: «Великий Глюк з відстані часу», «Інтегрований продукт європейської системи», «Акорди Фелдешевих композицій», «Щаслива мистецька доля подружжя Бровді» («Образотворче мистецтво», № 1, с. 25–27; 33–36; 49; 51–53), «Buongiorno, 52 ге бієнале» («Образотворче мистецтво», № 2, с. 32–133), «Фантазії Стецька на свято», «Добрий день, monsieur Макаренко», «Маестро Чепелик і його школа», «Живописний потенціал нового міленіуму» («Образотворче мистецтво», № 3, с. 4–6; 14; 77–79; 90–91), «Наполеон Орда і Україна» («Образотворче мистецтво», № 4), «Унікальність графічної ерудиції Віталія Мітенка» («Український світ», ч. 1–3, с. 25–27), «Чайка Джонатан, або Столяренкова висота кримського пленеризму» (в альбомі «Петро Столяренко», К., 2007, с. 5–15), «Величний знак метафори» (у зб. «Художня культура. Актуальні проблеми», К., с. 7–33), «Обрії українського модерного мистецтва» (у кн. «Мистецький Олімп України», К., с. 164–165).

Протягом 2007 року також побачили світ окремі монографічні праці О.К. Федорука: «Жіночий образ у сучасному українському мистецтві: Альбом» (К.: Навчальна книга. – 317 с.) та «Перетин знаку (вибрані мистецтвознавчі статті)» (К.: Видавництво А + С. – 290 с.).

О.К. Федорук узяв участь у декількох всеукраїнських і міжнародних конференціях, круглих столах, як-от: Міжнародна конференція у Бресті до 200 річчя Наполеона Орди (доповідь), «Культурні цінності: пошук, атрибуція, повернення», «Cultural heritage and identity: continuity, tensions, contradictions» (Дрезден), українсько-німецький круглий стіл з питань переміщених культурних цінностей та ін.

У 2007 році О.К. Федорук активно працював на посаді голови спеціалізованої ради НАОМА, головним редактором журналу «Образотворче мистецтво», як член Міжвідомчої ради України з питань повернення культурних цінностей при Кабінеті Міністрів України.

О.К. Федорук – завідувач кафедри мистецтвознавства НАОМА.

Академік І.Д. Безгін, згідно обов’язків віце-президента АМУ та Плану роботи Президії АМУ, здійснював організацію та контроль за виконанням заходів загального плану роботи АМУ і відділення теорії та історії мистецтв, брав безпосередню участь у їх виконанні.

У 2007 році І.Д. Безгіним опубліковано ряд статей у наукових збірниках.

Крім наукових збірників АМУ «Мистецтвознаство України» (член редколегії) та «Мистецькі обрії» (головний науковий редактор), І.Д. Безгін є членом редколегій таких наукових спеціалізованих видань, як: «Кіно-Театр», «Просценіум», «Арт-менеджмент: Все про мистецтво управління мистецтвом», «Український театр», «Вісник Академії керівних кадрів культури і мистецтв» та ін.

Протягом 2007 року І.Д. Безгін брав участь у багатьох всеукраїнських та міжнародних конференціях, симпозіумах, круглих столах. Серед них: Міжнародна конференція асоціації «Новий Акрополь» (на базі КНУ імені Т. Шевченка, АПНУ, КНУТКіТ імені І.К. Карпенка-Карого), Міжнародна конференція «Проблеми російських театрів в Україні» (Одеса), Х Міжнародна конференція «Універсалізм: засади, підходи, форми, цінності та обмеження» (Варшава), Міжнародний симпозіум «Інтеграція науки і освіти – ключовий фактор побудови суспільства, заснованого на знаннях», круглий стіл «Наука України: проблеми розвитку та входження у Європейський науковий простір» та ін.

У 2007 році вийшли друком публікації І.Д. Безгіна: «Організаційні складності театрального менеджменту» («Арт-менеджмент», № 1–2), «Функціональні складові театрального ринку» («Аркадія», № 4(8)).

І.Д. Безгін – завідувач кафедри організації театральної справи КНУТКіТ імені І.К. Карпенка-Карого, проводить активну викладацьку і наукову роботу в цьому навчальному закладі. Протягом звітного періоду викладав такі курси: «Вступ до фаху», «Соціальні аспекти управління», вів переддипломний семінар. Він є керівником чотирьох аспірантів на здобуття вченого ступеня кандидата мистецтвознавства.

І.Д.Безгін – заступник голови Експертної ради Вищої атестаційної комісії (ВАК) України, член спеціалізованих вчених рад із захисту докторських дисертацій – при Національній музичній академії України імені П.І. Чайковського та ІМФЕ імені М.Т. Рильського НАН України, член Комітету з Премії імені І. Франка в галузі журналістики та інформаційної діяльності. У 2006 році І.Д. Безгін став лауреатом Премії імені І. Франка в галузі журналістики та інформаційної діяльності та нагороджений Золотою медаллю АМУ.

Академік АМУ М.О. Криволапов протягом 2007 року підготував і передав до друку такі публікації: «Невідома сторінка творчості видатного українського художника Єрмілова» («Музейний провулок», № 4, 0,5 друк. арк.), «Спілка художників і образотворча культура України ХХ століття» («Мистецтвознавство України», № 8. – 1 друк. арк.), «Видатний діяч української культури, учений, митець і педагог» (до 90 річчя О.К. Романовського; «Українська культура», № 6, 1 друк. арк.).

М.О. Криволаповим підготовлено до друку збірник наукових праць «Про мистецтво та художню критику України другої половини ХХ століття» (вип. 2), в який увійшли нариси про Г. Нарбута, Ф. Кричевського, В. Касіяна, Т. Яблонську, В. Шаталіна, П. Білецького та ін.

М.О. Криволапов викладає на факультеті теорії та історії мистецтва НАОМА дисципліну «Історія мистецтвознавства України», керує виробничою практикою та дисертаційною роботою.

М.О. Криволапов є членом вченої ради із захисту дисертацій НАОМА, головою науково-методичної ради з питань вищої мистецької освіти Міністерства культури і туризму України, виступав головою ДЕКу в Інституті культури і мистецтв (м. Луганськ), здійснював наукове редагування та брав участь у підготовці до друку збірників «Мистецтвознавство України» та «Мистецькі обрії».

Академік АМУ Л.С. Міляєва, працюючи за головними напрямками наукових досліджень, виступила співавтором (вступна стаття, упорядкування каталогу) художнього альбому «Українська ікона ХІ–ХVІІІ століть» (серія «Державні зібрання України»). Презентація альбому відбулася 13 листопада у приміщенні Національного художнього музею України. За рішенням Президії АМУ ця праця висунута на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Л.С. Міляєва здійснила також низку публікацій: «С.І. Васильківський і П.П. Похитонов: Архівні джерела» («Студії мистецтвознавчі»), «Український високий іконостас ХVІІ ст. і його особливості». Вона також взяла участь у Міжнародній конференції «Волинська ікона» (Луцьк), в експедиції Луцького краєзнавчого музею по Волині.

Протягом року Л.С. Міляєва здійснювала керівництво дисертаційним дослідженням, брала участь у роботі спеціалізованої ради із захисту дисертацій НАОМА (заступник голови) та ІМФЕ імені М.Т. Рильського, виступила рецензентом докторської дисертації.

Л.С. Міляєва є членом редколегій ряду науково-мистецьких видань: «Вісник Львівського університету», «Мистецтвознавство України», «Мистецькі обрії» та ін. Як професор кафедри теорії та історії мистецтва НАОМА Л.С. Міляєва продовжувала читання лекцій трьох курсів: історія українського та російського середньовічного мистецтва, методи наукового дослідження.

Академік АМУ Н.О. Герасимова-Персидська у 2007 році виступила автором монографії «Партесні концерти ХVІІ–ХVІІІ століть. З київської колекції» (К.: Музична Україна. 335 с.). У вересні на базі АМУ було організовано презентацію цієї монографії за участю вокального ансамблю НМАУ імені П.І. Чайковського «Конкордія» та капели «Leopolis» (Львів).

Вона також опублікувала низку статей, наукових розробок, серед яких: «Николай Дилецкий» («Православная энциклопедия», Москва, т. ХІV, с. 694–698), «Е. Берденникова. Избранные статьи. Воспоминания» (вступна стаття, с. 3–6).

Н.О. Герасимова-Персидська взяла участь у редагуванні та упорядкуванні наукових статей К. Берденникової (зокрема, редагуванні перекладу німецькою мовою доповіді науковця, що була виголошена на Конгресі в Бидгощі).

Протягом року Н.О. Герасимова-Персидська виступила на трьох конференціях (Москва, Харків, НМАУ).

Н.О. Герасимова-Персидська – завідувач кафедри старовинної музики НМАУ імені П.І. Чайковського, веде активну педагогічну роботу, скеровуючи наукові пошуки студентів та аспірантів кафедри.

Академік АМУ Н.М. Корнієнко (заступник академіка-секретаря відділення) у 2007 році завершила роботу над монографією «Лесь Курбас», презентація якої відбулася протягом року у різних географічних координатах: Москва (квітень), Варшава (травень), Хортиця (червень), Львів (вересень). Відзначимо, що це напрацювання отримало диплом І ступеня в номінації «Життя славетних» у рамках Національного конкурсу «Краща книга України» і було представлене на Міжнародному книжковому форумі в рамках урядової програми.

Протягом року Н.М. Корнієнко здійснила також низку публікацій. Серед них: «До проблем синергії в театрі Курбаса. Енергія та хвильовий процес («Курбасівські читання», № 2), «Лесь Курбас – людина ідеального принципу» («Світогляд», № 2), «Лесь Курбас – Хлєстаков: Унікальний досвід світової гоголіади» («Культура і життя», 28.02.2007 р.).

У 2007 році згідно з заходами на відзначення 120 річчя Леся Курбаса проведено наукові конференції, круглі столи (Київ, Харків, Тернопіль, Москва, Париж, Варшава), на яких Н.М. Корнієнко виголосила 7 доповідей, зокрема: «Лесь Курбас і світовий контекст», «Лесь Курбас і духовні засади українського авангарду», «Евристичні моделі театру Леся Курбаса», «До проблеми методології в сучасному театрознавстві».

Н.М. Корнієнко виступила також модератором науково-практичної конференції «Екзистенційний локус у новітній українській драматургії» та взяла участь у роботі Міжнародної науково-практичної конференції на базі АМУ «Рефлексія і дискурс у мистецтвознавстві» (виступ з доповіддю «Синергетичні виміри цілісності: час і простір»).

Н.М. Корнієнко – директор Державного центру театрального мистецтва імені Леся Курбаса, науковий співробітник відділу етномистецтвознавства ІМФЕ імені М.Т. Рильського НАНУ, продовжувала роботу у двох спеціалізованих радах іззахисту кандидатських та докторських дисертацій – в ІМФЕ імені М.Т. Рильського НАНУ та Національній музичній академії України імені П.І. Чайковського. Вона виступила науковим консультантом двох докторантів, керівником кандидатської дисертації, членом редколегій двох профільних видань – «Просценіум» та «Аркадіа», взяла участь у багатьох програмах радіо і ТV.

За пропозицією Фундації КІОТО (Японія), за поданням Національного центру Міжнародного інституту театру і рекомендацією НАНУ Н.М. Корнієнко стала номінантом Премії КІОТО.

У 2007 році Н.М. Корнієнко нагороджена Золотою медаллю Академії мистецтв України.

Член-кореспондент АМУ М.Р. Черкашина-Губаренко протягом звітного періоду здійснила низку мистецтвознавчих публікацій у наукових виданнях та в періодичній (в т.ч. зарубіжній) пресі. Серед них: «Дмитро Шостакович у Києві» («Музика», № 2), «Валентина Чистякова – муза, легенда, міф» («Курбасівські читання», № 2), «Оперне літо в Мюнхені – час змін», «Любов і режисери», «Обновление… Опыт постановок современной хореографии на сцене Национального театра в Белграде» (низка публікацій у газеті «День»).

М.Р. Черкашина-Губаренко взяла участь у міжнародних конференціях, семінарах, симпозіумах, як-от: Міжнародна наукова конференція «Стравінський та Україна» (Луцьк), Міжнародна конференція «Rezeption der Wiener schule im ostlichen Europa/Teil 2» (Leipzig), конференція у рамках фестивалю «Прем’єри сезону» (доповідь – «Оперний театр у Європі, ХХІ століття») та ін.

У липні 2007 року М.Р. Черкашиною-Губаренко здійснено перегляд вистав Мюнхенського оперного фестивалю, на запрошення Лейпцізького вагнерівського товариства, – зокрема перегляд прем’єри опери Р. Вагнера «Рієнці».

М.Р. Черкашина-Губаренко – завідувачка кафедри історії зарубіжної музики НМАУ імені П.І. Чайковського – продовжувала активну педагогічну роботу. Протягом 2007 року за її науковим керівництвом відбулися захисти двох кандидатських робіт, вона виступила опонентом на захисті кандидатської та докторської дисертацій.

М.Р. Черкашина-Губаренко – заступник голови спеціалізованої вченої ради із захисту докторських дисертацій при НМАУ імені П.І. Чайковського (з листопада – заступник голови), голова Київського вагнерівського товариства, член експертної групи театральної премії «Київська Пектораль», голова журі премії імені М. Вериківського за кращий твір для музичного театру.

Член-кореспондент АМУ В.М. Гайдабура у 2007 році здійснив публікацію монографії «Театральні автографи часу» («Факт», 292 с.).

Ним також підготовлено і опубліковано низку статей: «Феномен українського театру у вигнанні (АУА під керівництвом В. Блавацького, Німеччина, 1945–1949 рр.)», «Лідія Крушельницька – славна учениця Йосипа Гірняка та Олімпії Добровольської» (зб. «Світове відлуння українського театру», с. 34–44; с. 129–133), «Наші люди в Голівуді» («Кіно-Театр», № 6), а також статті – біографії акторів до «Енциклопедії сучасної України» (т. 6).

За звітний період В.М. Гайдабура здійснював редакторсько-видавничу роботу з випуску збірника рецензій на вистави київського періоду діяльності С.В. Данченка (1978–2000), що вийшов під назвою «Сто лицарів довкола велетенського столу». У 2007 році В.М. Гайдабура виступив опонентом на захисті докторської дисертації, надавав наукові консультації пошукувачам.

Протягом року В.М. Гайдабура продовжував активну збиральницьку роботу в архівах НТШ та УВАН, інших українських та зарубіжних установ, де зберігаються документальні свідчення про історію театру української діаспори та визначних діячів українського театрального мистецтва.

У 2007 році В.М. Гайдабура нагороджений Золотою медаллю Академії мистецтв України та Почесною Грамотою Міністерства закордонних справ України за вагомий особистий внесок у справу зміцнення зв’язків між закордонними українцями та їх історичною Батьківщиною.

Член-кореспондент І.М. Юдкін протягом півріччя здійснив низку вагомих публікацій, серед яких, у першу чергу, відзначимо такі: «Мовна картина світу в українському романтизмі» («Студії мистецтвознавчі», № 1), «Моносиллабизм как проблема конфронтативной фоносемантики» («Язык и культура», вип. 9, т. 2), «Языковая картина мира по данным паремиологии» («Искусство, фольклор, этнические процессы в решении актуальных задач современной культуры»), «Ідіоматика прислів’їв та віршів: поетологічний та етимологічний аспекти» («Актуальні проблеми дослідження слов’янських культур»).

І.М. Юдкін узяв участь у 8 конференціях (у т.ч. 7 міжнародних). Серед них: «Мова і культура» (імені Бураго, м. Київ), «Актуальні проблеми дослідження слов’янських культур» (Одеса), «Мистецтво, фольклор, етнічні традиції у вирішенні актуальних завдань сучасної культури» (Мінськ), «Мова, культура, суспільство» (Москва), «Етнопростір мови та культури» (Харків), «Стратегічні виклики сучасності і український проект ХХІ століття», «Рефлексія і дискурс у мистецтвознавстві» (організація та виступ з доповіддю).

І.М. Юдкін – завідувач відділу культурології ІМФЕ імені М.Т. Рильського НАН України. Протягом року він здійснював науково-консультаційну діяльність у написанні декількох докторських дисертацій, підготував зовнішні відгуки на ряд докторських і кандидатських досліджень. За редакцією І.М. Юдкіна вийшла друком колективна монографія «Концепції культури в українській гуманітарній думці ХІХ–ХХ ст.» («Комплексне дослідження художньої культури слов’ян», вип. 3). Він також підготував рецензії на три монографії, прочитав курс лекцій з культурології та музичної психології в НМАУ імені П.І. Чайковського, активно працював у складі експертної ради ВАК України, брав участь у спеціалізованих радах із захисту дисертацій з музикознавства і театрознавства.

Членом-кореспондентом АМУ М.М. Дьоміним було підготовлено до друку низку вагомих публікацій. Серед них відзначимо «Будівлі та споруди: Проблеми і принципи класифікації» (у співавторстві; «Містобудування та територіальне планування: Наук.-техн. зб.», вип. 27), «Свобода градостроительного творчества» («Ежегодное издание Московской академии архитектуры»). Тривала також робота з підготовки до видання монографії «Планування та благоустрій міст».

Протягом року М.М. Дьомін здійснював творчу роботу в напрямку проектування житлових комплексів м. Києва, взяв участь у підготовці «Закону України про збереження архітектурно-містобудівної спадщини» (друга редакція), розробці системи класифікаторів предметної галузі містобудування та архітектури.

М.М. Дьомін – завідувач кафедри міського будівництва КНУ будівництва і архітектури, є науковим консультантом п’ятьох докторських та науковим керівником двох кандидатських дисертацій, рецензентом низки наукових монографій і дисертацій.

Очолює творчу архітектурну майстерню «М. Дьомін».

М.М. Дьомін – голова редколегії науково-технічного збірника «Сучасні проблеми архітектури і містобудування», член редколегії збірника наукових праць «Містобудування та територіальне планування», а також член головної редколегії «Зводу пам’яток історії та культури» при Кабінеті Міністрів України.

На громадських засадах М.М. Дьомін є президентом Спілки урбаністів України, віце-президентом Української академії архітектури, членом Президентської Ради Спілки архітекторів України, членом комітету з державних премій у галузі архітектури та в галузі науки і техніки, членом наглядової ради НСК «Олімпійський», багатьох інших державних спілок та комітетів.

М.М. Дьомін – дійсний член, член Академічної Ради Московського відділення Міжнародної академії архітектури, професор Міжнародної академії архітектури (Софія, Болгарія), дійсний член ІКОМОС, іноземний член російської Академії архітектури і будівельних наук.

Член-кореспондент АМУ В.А. Овсійчук у 2007 році завершував роботу над монографією «Художник Т.Г. Шевченко і художня культура Європи середини ХІХ століття» (20 друк. арк.), що готується до друку. Ним також підготовлено низку статей до фахових журналів та альбомів художників. Серед них: «Іван Козак. Живопис» (0,4 друк. арк.), «Іван Франко. Живопис. Кераміка» (0,5 друк. арк.), «Петро Головатий. Живопис» (0,10 друк. арк.).

У 2007 році В.А. Овсійчук брав участь у багатьох конференціях, круглих столах, що відбулися у Львівській академії мистецтв та Інституті народознавства АН України.

В.А. Овсійчук – керівник наукового відділу мистецтвознавства Інституту народознавства НАН України, веде активну викладацьку діяльність у Львівській національній академії мистецтв, читаючи такі курси лекцій: «Аналіз художнього твору» та «Кольорознавство».

В.А. Овсійчук є членом спеціалізованої ради із захисту кандидатських та докторських дисертацій ІМФЕ імені М.Т. Рильського НАН України та Львівської академії мистецтв. Протягом року В.А. Овсійчук здійснював керівництво трьома аспірантами, брав участь у роботі рад із захисту докторських і кандидатських дисертацій та реставраційних рад Національного музею та Національної галереї мистецтв (м. Львів).

Членом-кореспондентом АМУ І.А. Котляревським (заступником академіка-секретаря відділення) до червня велась активна наукова робота. Так, зокрема, за цей час І.А. Котляревський підготував монографію (навчальний посібник) «Загальні основи науково-дослідної роботи» (4 друк. арк.), опублікував статтю «Про два типи шкіл: репродуктивні та продуктивні» («Науковий вісник НМАУ», вип. 54, с. 30–35).

І.А. Котляревський розробив концепцію міжнародної наукової конференції «Рефлексія і дискурс у мистецтвознавстві», що відбулася в листопаді з посвятою пам’яті вченого.

І.А. Котляревський – до червня – завідувач кафедри теорії музики НМАУ імені П.І. Чайковського, активно продовжував викладацьку роботу, брав участь у роботі спеціалізованої ради із захисту дисертацій на здобуття вченого ступеня доктора мистецтвознавства при НМАУ імені П.І. Чайковського.

Член-кореспондент АМУ О.В. Сокол протягом 2007 року завершив монографічне дослідження «Виконавські ремарки, образ світу і музичний стиль» (10 друк. арк.), що вийшла друком (Одеса, 2007, 275 с.).

О.В. Соколом також підготовлена програма «Логіка і основи наукового дослідження» та відгук на навчальний посібник І.А. Котляревського «Загальні основи науково-дослідної роботи».

О.В. Сокол узяв участь в організації та проведенні багатьох міжнародних конференцій, конкурсів, проектів. Він виступив з доповіддю «Творчі особистості видатних одеських композиторів» на конференції міської організації Національної спілки композиторів України та Одеської державної музичної академії імені А.В. Нежданової «До історії Одеської організації НСКУ».

Протягом звітного періоду О.В. Сокол був головою оргкомітету Міжнародної науково-практичної конференції «Трансформація музичної осіти і культури в Україні» (квітень), головою оргкомітету Другого Всеукраїнського академічного огляду-конкурсу молодих піаністів пам’яті О.М. Бугаєвського (березень-квітень, Херсон).

О.В. Сокол – ректор Одеської державної музичної академії імені А.В. Нежданової, завідувач кафедри теорії музики і композиції, веде активну викладацьку роботу в цьому закладі. У 2007 році здійснював наукове редагування вісника ОДМА «Музичне мистецто і культура», а також виступив головним редактором збірника, присвяченого М. Огреничу.

О.В. Сокол є головою Одеської організації Національної спілки композиторів України, Одеського відділення Всеукраїнської національної музичної спілки України, Президентом Одеського благодійного фонду імені Гілельса. У 2007 році О.В. Сокол виступив головою оргкомітету Другого Всеукраїнського академічного огляду-конкурсу молодих піаністів пам’яті професора О.М. Бугаєвського.

У минулому році за рейтингом ЮНЕСКО та рішенням Міністерства освіти і науки України Одеській музичній академії присуджено перше місце серед закладів культури, мистецтва, живопису, скульптури та дизайну по Україні. Колектив ОДМА імені А.В. Нежданової нагороджений Срібною медаллю АМУ.

У 2007 році О.В. Сокол нагороджений Почесною грамотою Одеської обласної ради.

Член-кореспондент АМУ Т.В. Кара-Васильєва протягом 2007 року здійснила низку наукових напрацювань. Вийшла друком «Історія українського мистецтва» (серія «Мистецтво ХХ століття», т. 5), де Т.В. Кара-Васильєва виступила автором концепції, упорядником, науковим редактором та автором низки статей: «Декоративне мистецтво 1900 – першої половини 1930 х років», «Декоративне мистецтво другої половини 1930 – першої половини 1950 х років», «Декоративне мистецтво другої половини 1950–1980-х років», «Народне мистецтво 1990 х років».

Т.В. Кара-Васильєвою розроблена концепція 2 го тому цієї серії та написано матеріал до розділу «Вишивка і гаптування» (2,5 друк. арк.).

За звітній період вийшла друком стаття Т.В. Кари-Васильєвої «Українська народна тканина» («Народне мистецтво», № 1–2), підготовлений відгук на альбом академіка АМУ Л.С. Міляєвої «Українська ікона ХІ–ХVІІІ століть», висунутий на Національну премії України імені Тараса Шевченка.

У 2007 році Т.В. Кара-Васильєва розробила концепцію конференції «Народне мистецтво як цілісна система світобачення етносу», на якій оприлюднила доповідь «Ансамбль як цілісна система світобачення». У секційному засіданні виголошено доповідь «Літургійне шитво в системі православного храму».

Протягом року Т.В. Кара-Васильєва виступила опонентом на захисті кандидатської дисертації, взяла участь в обговоренні декількох кандидатських праць, підготувала низку відгуків на наукові розробки та автореферати.

Т.В. Кара-Васильєва є головою спеціалізованої ради із захисту кандидатських і докторських дисертацій ІМФЕ імені М.Т. Рильського, членом ради Львівської академії мистецтв, секретарем Великої ради Національної спілки майстрів народного мистецтва України, активно працює в редколегіях таких спеціалізованих видань, як: «Народне мистецтво», «Українське мистецтво», «НТЕ», «АНТ», «Міст», «Студії мистецтвознавчі» та ін.

У 2007 році Т.В. Кара-Васильєвій присуджено почесне звання «Заслуженого діяча мистецтв України».

Член-кореспондент АМУ О.С. Мусієнко протягом року опублікувала ряд науково-методичних досліджень. Серед них: «Українське кіно 1930 х років: по той бік соціалістичного реалізму» («Нариси з історії кіномистецтва України», 1,0 друк. арк.), «Секрет вічної молодості» («Культура і життя», 0,4 друк. арк.), «Польський погляд на українську історію» («Культура і життя», 0,3 друк. арк.), «Шляхами “Золотого витязя”» («Культура і життя», 0,4 друк. арк.), «Ларс фон Трієр: Казка про дівчину «золоте серце» в країні мрій» («Мистецтвознавство України», вип. 6–7). Вона також виступає автором і відповідальним редактором «Нарисів з історії кіномистецтва України», що вийшли друком.

У 2007 році О.С. Мусієнко брала участь у наукових конференціях, круглих столах, семінарах тощо, зокрема науковій конференції, присвяченій 120 річчю від дня народження І. Кавалерідзе (доповідь – «Історія як трагедія у фільмах І. Кавалерідзе», круглому столі «Молоде кіно України». Вона активно працює у складі журі багатьох фестивалів: «Золотий Витязь», «Кришталеві джерела» (Почесний президент), є членом експертної ради з проблем кінематографії Міністерства культури і туризму України, членом сценарної експертної ради Міністерства культури і туризму України.

О.С. Мусієнко – професор, завідувачка кафедри кінознавства КНУТКіТ імені І.К. Карпенка Карого. Протягом року вона викладала такі провідні дисципліни: «Історія зарубіжного кіно», «Методики та методології пошуково-дослідницької діяльності».

Член-кореспондент АМУ А.П. Лащенко протягом 2007 року завершив роботу над другою частиною монографії «З історії Київської хорової школи», що вийшла друком. Ним також було підготовлено низку публікацій для наукових збірників та видань музикознавчого профілю.

А.П. Лащенко активно працював як голова та член редколегій багатьох наукових видань. Це «Мистецькі обрії», «Мистецтвознавство України», «Музика», «Філософські та культурологічні проблеми сучасності», «Нариси з історії кіномистецтва України».

А.П. Лащенко – до червня – проректор з наукової роботи НМАУ імені П.І. Чайковського, професор кафедри хорового диригування, вів активну викладацьку роботу. Протягом року виступив рецензентом понад 10 наукових збірників, монографій, дисертацій, підручників, посібників і навчальних програм.

Член-кореспондент АМУ В.В. Рубан узяла участь у написанні розділів до видань «Символізм в мистецтві України» (5 друк. арк.) та «Портретний живопис України ХVІ–ХVІІІ ст.» (1,5 друк. арк.). Вийшли друком наступні праці В.В. Рубан: каталог виставки творів «Поліна Шакало» (6 друк. арк.), каталог виставки творів «Vasyl Krychevskyi» (The Ukrainian Museum, Нью-Йорк, 5 друк. арк.).

В.В. Рубан здійснила також рецензування книги Я. Кравченка «Школа Бойчука», протягом року керувала трьома аспірантами, надавала консультації науковим співробітникам художніх музеїв України (Харків, Полтава, Чернігів).

Членом-кореспондентом АМУ А.К. Терещенко протягом року напрацьовано низку статей. Серед них: «В пошуках національної орбіти» («Музика», № 4), «Ностальгія за красою почуттів» («Мистецтвознавчі записки», вип. ІІ). Вона також готувала до друку збірник «Українська україністика: Сучасний вимір», № 2 (написання вступу, редакція статей, загальна редакція), збірник серії «Львівські піаністи» (науковий консультант, редактор, автор вступної статті) та документальну повість «Співак і доля», яку передано до видавництва.

А.К. Терещенко взяла участь у роботі багатьох конференцій, форумів, фестивалів, серед них – Міжнародна наукова конференція «Рефлексія і дискурс у мистецтвознавстві», Міжнародна науково-практична конференція «Бандурне мистецтво ХХІ ст.: Тенденції та перспективи розвитку», Всеукраїнська науково-практична конференція «Музичне виконавство України: Національні, регіональні та інтегративні аспекти», Міжнародна науково-практична конференція «Традиційне музикування українців у європейському просторі», Міжнародний фестиваль імені А. Кос-Анатольського.

А.К. Терещенко веде активну викладацьку роботу (професор Державної академії керівних кадрів культури і мистецтва, КНУТКіТ імені І.К. Карпенка-Карого), виступає консультантом Київської дитячої академії мистецтв, здійснює наукове керівництво докторськими та кандидатськими дисертаціями, магістерськими та бакалаврськими роботами.

А.К. Терещенко є членом спеціалізованих рад із захисту докторських і кандидатських дисертацій ІМФЕ імені М.Т. Рильського, Львівської національної музичної академії імені М.В. Лисенка. Протягом року підготувала декілька експертних висновків, внутрішніх рецензій на наукові розробки, виступила опонентом на захисті докторської та кандидатської дисертацій.

Blog

Академії мистецтв

Содержание

Творчо-наукові заходи

Реалізація заходів на виконання рішень