Програма курсу за вибором для учнів 10-11 профільних класів суспільно-гуманітарного напряму 70
Вид материала | Документы |
- Програма курсу за вибором для учнів профільних класів суспільно-гуманітарного напряму, 721.59kb.
- Програма курсу за вибором «Microsoft Excel у профільному навчанні», 712.12kb.
- Програма для 11-12 класів суспільно-гуманітарного напрямку та класів із поглибленим, 208.19kb.
- Методичні рекомендації з трудового права розроблено відповідно до навчальної програми, 378.19kb.
- Практичні роботи для 10-11 класів філологічного та суспільно-гуманітарного профілю, 307.33kb.
- Програма з математики для класів гуманітарного напряму. 10-11 класи, 116.54kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (технологічний, природничо-математичний,, 826.13kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (технологічний, природничо-математичний,, 826.02kb.
- Курс за вибором для учнів 8-х (9-х) класів загальноосвітніх навчальних закладів (34, 509.85kb.
- Курс за вибором для учнів 8-х (9-х) класів загальноосвітніх навчальних закладів (34, 509.48kb.
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ
XX СТОЛІТТЯ В ОСОБАХ
ПРОГРАМА КУРСУ ЗА ВИБОРОМ ДЛЯ УЧНІВ 10—11 ПРОФІЛЬНИХ КЛАСІВ СУСПІЛЬНО-ГУМАНІТАРНОГО НАПРЯМУ
(70 год)
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Мета і завдання курсу
Серед складових змісту шкільної історичної освіти важливим компонентом є навчальний матеріал, що містить відомості про видатних історичних діячів та історичні постаті.
Більшість історичних діячів були виразниками інтересів певних груп людей, партій. Чиїх інтересів, чому саме цих людей, у чому та як це проявлялося — ось що має бути в центрі уваги учня. Без розуміння ролі особи в історії та обумовленості її діяльності приналежністю до певної соціальної, національної чи іншої групи історія неповноцінна.
Чимало історичних осіб, особливо видатних, залежно від часу та тих, хто їх оцінював, «змінювалися» до невпізнанності. Так, полярними є оцінки різними дослідниками діяльності П.Скоропадського, М.Грушевського, С.Бандери, М.Міхновського, А.Мельника та ін.
Історія в шкільному віці краще засвоюється через сприйняття долі конкретних людей. Інформацію про те, як жили окремі історичні персонажі, як вони впливали на окремі події та весь історичний процес, учні запам'ятовують та засвоюють з більшим бажанням, ніж розповіді про події, явища, процеси поза впливом на них яскравих особистостей.
В умовах нової філософії освіти пріоритетною метою навчання є створення умов для розвитку та самореалізації кожної особистості, на що має бути націлений і курс за вибором «Історія України першої половини XX століття в особах», зокрема та технологія навчання, яка в ньому розкривається. Тому провідною дидактичною функцією курсу за вибором є реалізація особистісно орієнтованого навчання. Цю функцію можна вважати технологічною, тобто такою, яка спрямована на реалізацію певних освітніх технологій і моделей навчання. Головна суть технології особистісно орієнтованого навчання історії полягає в тому, що: а) центром процесу навчання історії в школі стає особистість учня, його внутрішній світ; б) максимально враховуються особливості його розвитку: інтелектуальні та фізіологічні можливості, здібності, інтереси, життєві плани; в) створюються комфортні умови для розкриття потенційних можливостей кожного учня.
Курс за вибором «Історія України першої половини XX століття в особах» передбачає гуманізацію і гуманітаризацію навчального процесу, виховання учнів на засадах національних, загальнолюдських цінностей і морально-естетичних ідеалів гуманістичного світогляду.
Зміст курсу інтегрує соціальну, політичну та духовну історію й висвітлює тісний взаємозв'язок усіх сфер людського буття. Особлива увага приділяється питанням духовності, повсякденного життя, психології суспільства. Це дає змогу одночасно з формуванням конкретних знань та загальноісторичних уявлень учнів створювати умови для розвитку їхніх моральних і естетичних цінностей.
Курс за вибором «Історія України першої половини XX століття в особах» не дає остаточних відповідей, але відкриває шлях для формулювання подальших питань та проведення власних досліджень, стимулює критичне мислення, розвиває навички висловлювання особистих суджень.
Курс має бути орієнтований на демократичні цінності та пріоритети громадянського суспільства, розгляд історичних подій у загальнолюдському, загальноєвропейському та світовому контекстах, на діалог учителя з учнями.
У пропонованому курсі представлені біографії загальновідомих постатей України — державних, громадських, культурних, наукових, церковних діячів. Учням пропонується подивитися на історичну постать «ізсередини» — очима її сучасників, та «ззовні» — очима фахівців, політиків, діячів культури, журналістів нашого часу.
Вибираючи біографії історичних постатей, маємо завжди пам'ятати про об'єктивність критеріїв: у яких конкретно-історичних умовах діяла та чи інша людина, що вона зробила для прогресу суспільства, для утвердження духовних і матеріальних загальнолюдських цінностей.
Насамперед для розгляду в рамках курсу були вибрані біографії тих історичних осіб, до яких у недалекому минулому застосовувалось офіційне кліше, імена яких повертаються нашій історичній пам'яті та суспільній свідомості (М.Міхновський, С.Петлюра, Н.Махно, Є.Коновалець, А.Шептицький, С.Бандера тощо).
Кожна особа в межах курсу розкривається через сукупність: 1) біографічних відомостей на тлі історичного процесу; 2) уривків із джерел, творів, думок, виступів тощо, які її характеризують; 3) великої кількості оцінок (часто протилежних) її життя, діяльності та ролі в історії. Такий підхід дає учням більше можливостей аналізувати, порівнювати, зіставляти, робити власні висновки.
Координаційна функція цього курсу дає можливість встановити взаємозв'язки з іншими джерелами та засобами інформаційно-предметного забезпечення, що складають систему навчально-методичного забезпечення будь-якої навчальної дисципліни. Курс має координувати функціональне призначення всіх засобів навчання, а також використання відповідних змісту шкільної історичної освіти відомостей, що містяться в засобах масової інформації, відповідно до диференціації навчання.
Головна мета курсу — створення умов для організації діяльності школярів з вивчення особистостей видатних діячів України та усвідомлення їхньої ролі в історії України, формування в учнів більш повної і яскравої картини минулого нашої держави; виховання в них почуття патріотизму, гордості за свою Батьківщину та її громадян.
Провідну й синтезуючу роль відіграє виховна функція курсу за вибором. За допомогою цього курсу мають бути реалізовані такі виховні завдання шкільної історичної освіти:
- формування історичної (соціальної) самосвідомості учнів;
- розвиток у них інтересу, прищеплення їм поваги, толерантного ставлення до історії, релігії, культури свого та інших народів світу;
- вироблення ціннісних орієнтацій і переконань, суб'єктивних (індивідуальних) етичних та естетичних критеріїв ставлення до різноманітних аспектів світової цивілізації в її розвитку і визначення власної ролі в ній;
- створення умов для набуття старшими школярами науково обґрунтованих знань про діалогічний, безпечний спосіб взаємодії з людьми, природою, культурою, цивілізацією;
- розвиток творчого й критичного мислення учнів;
• формування їх світоглядної, моральної, політичної, художньо-естетичної культури.
Ця програма персоніфікована і має розповісти учням про людей, які своїми справами прославляли Україну і завдяки діяльності яких Україна стала відомою в світі. В програму включені імена несправедливо забуті. Є тут і відомі прізвища, але про життя їх носіїв, на жаль, мало що відомо широкому загалу наших громадян.
Розповісти учням про життя цих особистостей, що є яскравим прикладом славних традицій, на яких базується історія нашої держави, наголосити на зв'язку між поколіннями українців, зауважити, що саме їм, сучасним громадянам країни, належить продовжувати ці традиції — на реалізацію саме цих цілей спрямована дана програма.
Методика поетапного аналізу та оцінювання діяльності історичної особистості
- Аналіз та оцінювання суспільно-політичних умов, у яких зростала, формувалась та діяла історична особистість (державний і політичний лад у країні; характер війн та інших подій, у яких вона брала участь; мотиви її діяльності).
- Оцінювання результатів, досягнутих на кожному основному етапі діяльності історичної постаті.
- Моральна оцінка основної лінії поведінки історичної постаті, цілей та мотивів її діяльності, засобів, що їх вона використовувала.
4. Загальна об'єктивна оцінка історичної особистості.
Використання для характеристики історичної постаті художніх творів, репродукції картин та уривків музичних творів, широке залучення наочності дасть змогу створити в класі почуття співучасті та захоплення героями.
Одним із прийомів вивчення головних фактів, відтворення образів історичних діячів, подій та явищ є образна характеристика. Образна характеристика не тільки виділяє перелік основних зовнішніх ознак історичних фактів, а й звертає увагу на їх внутрішні, суттєві властивості.
До найважливіших методичних умов успішного формування оцінних умінь учнів належить використання прийомів, відповідних характеру матеріалу, що вивчається, та поетапне, планомірне формування дій, на основі яких виробляються вміння:
• ознайомлення учнів з учасниками історичних подій у процесі розповіді вчителя, читання тексту підручника, документів, додаткової літератури;
• розрізнення школярами елементів оцінки;
• демонстрація розгорнутої оцінки видатної історичної постаті та обґрунтування цієї оцінки вчителем;
• відтворення школярами засвоєних із підручника та розповіді вчителя оцінок з обґрунтуванням кожної з них як шляхом повторення наведених доказів, так і за допомогою самостійно знайдених фактів;
• ознайомлення учнів з алгоритмом діяльності (пам'яткою, яка визначає зміст і логічну послідовність характеристики видатної історичної постаті);
• напрацювання та засвоєння учнями критеріїв оцінювання видатної історичної постаті в конкретних історичних умовах (включно з моральним аспектом оцінки особистості людини).
Ґрунтуючись на викладених вище положеннях, доходимо висновку, що необхідно внести суттєві зміни в методику викладання історії та у зміст шкільної історичної освіти, пов'язані з роллю окремого індивіда в історії, функціями та можливостями суб'єкта історичного процесу.
Щоб досягти поставленої мети, треба розв'язати такі завдання:
• допомогти учневі осягнути роль людини (зокрема свою власну) в історії, усвідомити своє право на вибір способу соціальної поведінки;
• сформувати почуття відповідальності кожного перед історією за свої дії;
• розкрити ідею наступності в розвитку всіх проявів культури та соціального життя;
• навчити школяра ретроспективно розглядати свій соціально-психологічний образ, тобто шукати своє коріння в історії, у традиціях свого народу;
• сприяти творчому самопроектуванню, самовихованню особистості; створювати передумови для становлення єдиного погляду на патріотизм та інтернаціоналізм на основі почуття невіддільності від конкретного історичного середовища і розуміння спільності людей, які належать до різних епох та етносів.
Програма складена у вигляді таблиці. У таблиці подано перелік особистостей, життя та діяльність яких вивчається, у правій колонці — перелік умінь і навичок, які учні мають засвоїти в ході вивчення курсу за вибором «Історія України першої половини XX століття в особах».
СТРУКТУРА І ЗМІСТ ПРОГРАМИ
Зміст навчального матеріалу | Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
1 | 2 |
10 КЛАС. НОВІТНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ (35 год) | |
Вступ | |
Мета, завдання, особливості курсу. Як працювати на уроках курсу. Як користуватися посібником | Учень (учениця): - розповідає про мету, завдання, особливості курсу;
|
Тема 1. Видатні особистості України на початку XX століття (8 год) | |
Андрей Шептицький (1865-1944), видатний український церковний, культурний та громадський діяч, митрополит. Сергій Єфремов (1876— 1939), видатний український громадсько-політичний і державний діяч, літературний критик, історик літератури. Борис Грінченко (1863— 1910), видатний український письменник, громадсько-політичний діяч, фольклорист, мовознавець і педагог. Іван Франко (1856-1916), видатний український поет, письменник, громадсько-політичний діяч, національний ідеолог. Микола Лисенко (1842— 1912), композитор, етнограф, диригент, піаніст, громадський діяч, основоположник української класичної музики | Володіючи предметними уміннями, учень(учениця):
Набуваючи предметні компетентності, учень (учениця):
■ на основі критичного аналізу та інтерпретації альтернативних джерел інформації виділяє та пояснює характерні ознаки впливу діяльності названих видатних діячів на події російської революції, Столипінської аграрної реформи, суспільних та національних рухів, на економічний та соціальний розвиток та політичне життя на українських земель;
|
Тема 2. Видатні особистості України в роки Першої світової війни, на початку Української революції (8 год) | |
Михайло Грушевський (1866—1934) громадсько-політичний і державний діяч. Микола Міхновський (1873—1924), громадсько-політичний діяч, засновник та ідеолог концепції державної незалежності України й українського націоналізму. Софія Русова (1856—1940), громадський діяч, педагог, літературознавець, етнограф, одна із засновниць жіночого руху в Україні. Кость Левицький (1859— 1941), видатний український громадсько-політичний діяч, керівник уряду ЗУНР в листопаді—грудні 1918 р. Симон Петлюра (1879— 1926), громадсько-політичний і державний діяч, провідник національно-визвольних змагань 1917— 1921 рр. | Володіючи предметними уміннями, учень (учениця): називає основні події, пов'язані з діяльністю видатних особистостей в роки Першої світової війни на українських землях;
Набуваючи предметні компетентності, учень (учениця): ■ застосовує періодизацію вітчизняної та всесвітньої історії як інструмент для розуміння особливостей впливу видатних діячів на соціальний розвиток та політичне життя на українських землях;
|
Тема 3. Видатні особистості та український державотворчий процес (1917—1921 рр.) (8 год) | |
Павло Скоропадський (1873—1945), видатний український державний і політичний діяч, воєначальник, гетьман України (1918 р.). Володимир Вернадський (1863—1945), видатний український учений, перший президент ВУАН. Євген Петрушевич (1863— 1940), український громадсько-політичний діяч, президент і диктатор ЗОУНР. Нестор Махно (1888—1934), повстанський отаман, один із лідерів анархістського руху в Україні. Володимир Чехівський (1876—1938), видатний український політик і церковний діяч, ідеолог УАПЦ, професор. | Володіючи предметними уміннями, учень (учениця):
Набуваючи предметні компетентності, учень (учениця):
• на основі критичного аналізу та інтерпретації альтернативних джерел інформації виокремлює та пояснює характерні ознаки діяльності цих видатних осіб за часів ЦР, Гетьманату, Директорії, ЗУНР, їхньої ролі у внутрішній та зовнішній політиці українських урядів, радянського керівництва за часів визвольних змагань; • обґрунтовує зв'язок між причинами, сутністю, значенням та наслідками державотворчих процесів цього періоду, причинами поразки визвольних змагань та їх наслідками і діяльністю названих видатних особистостей; • спираючись на загальнолюдські та національні цінності, оцінює роль людського чинника в Українській революції, розкриває братовбивчий характер громадянської війни; • аналізує, узагальнює факти, порівнює та критично оцінює різні точки зору щодо діяльності видатних діячів під час визвольних змагань, методів боротьби та значення УЦР, гетьманського уряду П.Скоропадського, Директорії, причин поразки визвольних змагань та їх наслідків; обґрунтовує власну позицію із цих питань; викладає її у формі усної відповіді та історичного есе; • аргументує свою точку зору, посилаючись на історичні джерела, беручи участь у дискусіях та дебатах; • користуючись для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готує аналітичні доповіді, повідомлення, есе і реферати про основні події, пов'язані з діяльністю видатних особистостей української історії цього періоду. |
Тема 4. Видатні особистості у культурному і духовному житті України (1917—1921 рр.) (8 год) | |
Максим Рильський (1895— 1964), видатний український поет, перекладач, культурно-громадський діяч. Борис Лятошинський (1894-1968), відомий український композитор, диригент і педагог. Василь Липківський (1864—1937), видатний діяч Української автокефальної православної церкви, митрополит київський і всієї Русі. Агатангел Кримський (1871 — 1942), видатний український вчений, письменник, сходознавець, історик української мови і літератури. Дмитро Багалій (1857— 1932), український історик, архівознавець, громадський діяч | Володіючи предметними уміннями, учень (учениця); • називає дати основних подій культурного і духовного життя видатних діячів України в 1917—1920 рр.; • показує на карті місця і території, пов'язані із життям та діяльністю видатних особистостей; • на основі різних джерел інформації розповідає про життя і творчу діяльність Максима Рильського; • характеризує погляди Бориса Лятошинського; • порівнює ідеї та цінності, що були характерні для Василя Липківського на різних етапах його діяльності. Набуваючи предметні компетентності, учень (учениця): • застосовує періодизацію вітчизняної та всесвітньої історії як інструмент для розуміння ролі названих видатних особистостей у розвитку української культури 1917—1921 рр.; • на основі критичного аналізу та інтерпретації альтернативних джерел інформації виокремлює та пояснює характерні ознаки культурної політики Агатангела Кримського; • обґрунтовує зв'язок між причинами, сутністю, значенням і наслідками державотворчих процесів та культурного розвитку в Україні у зазначений період і діяльністю Дмитра Баталія; • спираючись на загальнолюдські та національні цінності, оцінює роль видатних особистостей у розвитку науки, освіти і мистецтва; • аналізує, узагальнює факти, порівнює та критично оцінює різні точки зору щодо впливу названих видатних діячів на духовне життя населення України; обґрунтовує власну позицію із цих питань; викладає її у формі усної відповіді та історичного есе; • характеризує, порівнює, узагальнює та критично оцінює роль цих особистостей у розвитку культури України в контексті аналогічних загальноєвропейських і світових процесів, ідеї та цінності, що були характерні для тогочасної культури, зіставляє із сучасними державотворчими ідеями та культурними цінностями українців; • користуючись для самостійного пошуку інформації довідковою літературою, Інтернетом тощо, готує аналітичні доповіді, повідомлення, есе і реферати з проблем розвитку вітчизняної культури та духовного життя названих видатних особистостей. |
Тема 5. Видатні особистості в історії рідного краю (1900—1920 рр.) (3 год) | |
| Володіючи предметними уміннями, учень (учениця): • називає основні події та процеси історії краю, пов'язані з видатними особистостями, і співвідносить їх із подіями й процесами вітчизняної та європейської історії; • показує на карті просторові межі краю, місця основних подій регіональної історії, пов'язаних із видатними особистостями; • на основі різних джерел інформації (текстів, фрагментів історичної літератури, писемних та речових історичних джерел, інтернет-ресурсів, ілюстрацій, фондів та експонатів музеїв, історичних пам'яток) описує головні події життя та діяльності видатних осіб в історії краю у 1900-1921 рр.; • характеризує особливості духовного та суспільного життя видатних діячів краю; • складає характеристики та політичні портрети видатних діячів в історії краю; • готує доповіді, повідомлення, реферати про важливі події з життя та діяльність відомих жителів краю, виступає перед класом, батьками, місцевою громадою. Набуваючи предметні компетентності, учень (учениця): • бере участь у групових та індивідуальних дослідженнях, проектах, краєзнавчих походах, презентаціях та конференціях, діяльності місцевих музеїв, виготовленні засобів навчання для уроків історії, пропагандистській краєзнавчій роботі серед населення, діяльності щодо збереження пам'яток історії культури краю |
11 КЛАС. НОВІТНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ (35 год) | |
Тема 1. Видатні особистості Української СРР в умовах нової економічної політики (1921-1928 рр.) (8 год) | |
Григорій Гринько (1890— 1938), український політичний діяч. Олександр Шумський (1890—1946), український політичний діяч. Микола Хвильовий (1893— 1933), український письменник, публіцист. Олександр Довженко (1894—1956), видатний український кінорежисер, письменник, художник | Володіючи предметними уміннями, учень (учениця): • називає хронологічні межі періоду економічної та соціальної стабілізації в Україні та співвідносить їх із відповідними періодами у діяльності названих видатних осіб; • показує на карті місця проживання цих видатних українців у 1921 — 1928 рр.; • аналізує і підсумовує основні факти життя й діяльності Григорія Гринька; • визначає сутність політики Олександра Шумського; • характеризує погляди Миколи Хвильового; • визначає та обґрунтовує зв'язки між політикою непу, входженням України до складу СРСР, політикою українізації й основними тенденціями розвитку вітчизняної культури та духовного життя видатних діячів. Набуваючи предметні компетентності, учень (учениця): • застосовує періодизацію загальносвітового та європейського історичного процесу як інструмент для розуміння особливостей діяльності видатних особистостей УСРР у 1921 — 1928 рр.; • використовує карту як джерело інформації про життя та діяльність названих видатних осіб; • на основі критичного аналізу та інтерпретації альтернативних джерел інформації: • аналізує, узагальнює факти та різні позиції щодо впливу видатних діячів на входження України до складу СРСР, впровадження непу та політики «українізації», обґрунтовує власну позицію з цього питання; викладає її у формі усної відповіді та історичного есе; • обґрунтовує зв'язок між причинами, сутністю, значенням та наслідками діяльності названих видатних осіб у процесі входження України до складу СРСР, впровадження непу, політики українізації; • спираючись на загальнолюдські та національні цінності, оцінює здобутки й проблеми культурного та духовного життя видатних особистостей в Україні у 1921 – 1928 рр.; • характеризує, порівнює, узагальнює та критично оцінює внесок цих видатних діячів у входження України до складу СРСР, запровадження непу та політики «українізації» в контексті процесів європейської та світової стабілізації. |
Тема 2. Видатні особистості у роки радянської модернізації України (1929- 1938 рр.). (5 год) | |
Лесь Курбас (1887-1937), видатний український театральний діяч і режисер. Володимир Філатов (1875— 1956), видатний український офтальмолог та хірург, академік АН України з 1939 р. Юрій Кондратюк (1897— 1941), видатний учений-винахідник, один із перших творців ракетної техніки і теорії космічних польотів. | Володіючи предметними уміннями, учень (учениць):
Набуваючи предметні компетентності, учень (учениць):
|
Тема 3. Видатні особистості західноукраїнських земель і в 1921—1938 рр. (8 год) | |
Євген Коновалець (1891 — 1938), військовий і політичний діяч, голова проводу ОУН 1929-1938 рр. Степан Бандера (1909— 1959), політичний діяч, ідеолог українського національного руху. Дмитро Донцов (1883— 1973), видатний український публіцист, політичний діяч, літературний критик. В'ячеслав Липинський (1882-1931), засновник консервативної течії в українській політичній думці та історіографії. Августин Волошин (1874— 1945), державний, громадський, науковий, культурний діяч, професор математики і фізики, очолював Християнську народну партію (ХНП), президент Карпатської України | Володіючи предметними уміннями, учень (учениць):
Набуваючи предметні компетентності, учень (учениць): • застосовує періодизацію загальносвітового та європейського історичного процесу як інструмент для розуміння особливостей життя й діяльності видатних особистостей в західноукраїнських землях у 1921 – 1938 рр.; • використовує карту як джерело інформації для з'ясування особливостей біографій видатних осіб у розвитку західноукраїнських земель у складі інших держав; • на основі критичного аналізу та інтерпретації альтернативних джерел інформації виділяє та пояснює характерні ознаки процесів розвитку поглядів видатних особистостей у 1921—1938 рр.; • обґрунтовує зв'язок між, сутністю, значенням та наслідками діяльності названих видатних осіб у процесі входження західноукраїнських земель до складу Польщі, Румунії, Чехословаччини |
Тема 4. Видатні особистості України в роки Другої світової (1939—1945) і Великої Вітчизняної воєн (1941—1945 рр.) (8 год) | |
Михайло Кирпонос (1892— 1941), воєначальник, генерал-полковник, Герой Радянського Союзу (1940 р.). Семен Тимошенко (1895— 1970), воєначальник, маршал Радянського Союзу. Сидір Ковпак (1887—1967), український радянський військовий і державний діяч, генерал-майор з 1943 р. Андрій Мельник (1890— 1964), видатний український військовий і політичний діяч, полковник Армії УНР, один із лідерів ОУН. Остап Вишня (1889—1956), український письменник-сатирик, гуморист, перекладач | Володіючи предметними уміннями, учень (учениць): • показує на карті території, де відбувалися події, пов'язані із життям названих видатних осіб в роки Другої світової та Великої Вітчизняної воєн; • на основі різних джерел інформації описує героїчні події, пов'язані з діяльністю Семена Тимошенка; • характеризує діяльність Сидора Ковпака, надає їй власну оцінку; • складає характеристики й політичні портрети видатних українських полководців та героїв війни; • порівнює різні точки зору, що існують в історичній науці відносно діяльності названих видатних осіб у роки Другої світової та Великої Вітчизняної воєн, та визначає власну позицію з цього питання; • розповідає про Михайла Кирпоноса та висловлює власну позицію щодо його ролі в історії Другої Світової війни; • готує доповіді, повідомлення і реферати про основні події, пов'язані з діяльністю названих видатних особистостей в роки Другої світової й Великої Вітчизняної воєн, та їхні героїчні подвиги. Набуваючи предметні компетентності, учень: • застосовує періодизацію Другої світової та Великої Вітчизняної воєн як інструмент пояснення суті історичних подій, пов'язаних із життям і діяльністю названих видатних особистостей в історії України; • використовує карту як джерело інформації для з'ясування фактів, пов'язаних із діяльністю видатних особистостей в роки Другої світової та Великої Вітчизняної воєн. ... • на основі критичного аналізу та інтерпретації альтернативних джерел інформації: • розкриває характерні ознаки творчості Остапа Вишні; • обґрунтовує зв'язок між причинами, сутністю, значенням і наслідками участі Андрія Мельника у подіях Другої світової війни; • аналізує, узагальнює факти, порівнює та критично оцінює різні точки зору щодо стратегії й тактики ведення військових дій Семена Тимошенка, Сидора Ковпака, Андрія Мельника, обґрунтовує власну позицію з цих питань, викладає її у формі усної відповіді та історичного есе |
Тема 5. Видатні особистості України в перші повоєнні роки (1945—початок 50-х рр.) (3 год) | |
Роман Шухевич, (псевдонім Тарас Чупринка) (1907—1950), український політичний і військовий діяч, головнокомандувач Української повстанської армії (1943-1950). Йосип Сліпий (1892— 1984), видатний український церковний діяч | Володіючи предметними уміннями, учень (учениця): • називає головні події, пов'язані з біографіями названих видатних осіб, у хронологічній послідовності; • показує на карті території та місця, пов'язані із життям і діяльністю видатних особистостей; • визначає умови, сутність і особливості діяльності Романа Шухевича; • характеризує погляди Йосипа Сліпого; • зіставляє різні точки зору щодо цих питань та дає їм власну оцінку; визначає зв'язки між відбудовчими процесами, особливостями політичного життя і суперечливими явищами у розвитку культури та духовного життя названих видатних особистостей. Набуваючи предметні компетентності, учень (учениця): • застосовує періодизацію загальносвітового та європейського історичного процесу як інструмент для розуміння особливостей біографій видатних діячів УРСР у 1945—на початку 1950-х рр.; • використовує карту як джерело інформації про місце проживання цих видатних осіб; • на основі критичного аналізу та інтерпретації альтернативних джерел інформації: • виділяє та пояснює характерні риси діяльності Романа Шухевича і Йосипа Сліпого у 1945—на початку 1950-х рр.; • обґрунтовує зв'язок між причинами, сутністю, значенням і наслідками діяльності Трохима Лисенка (1898—1976), радянського агронома, біолога, академіка АН УРСР (1934); • спираючись на загальнолюдські й національні цінності та спогади рідних і близьких старшого віку, оцінює трудовий героїзм названих особистостей в роки відбудови країни, наслідки ідеологічних кампаній, спрямованих проти інтелігенції; • аналізує, узагальнює факти, порівнює та критично оцінює різні точки зору щодо протистояння радянської влади й ОУН та УПА, зрушень у ціннісних орієнтаціях названих видатних діячів в умовах відбудовчих процесів та радянізації західних областей України, обґрунтовує власну позицію з цих питань, викладає її у формі усної відповіді та історичного есе. |
Тема 6. Видатні особистості в історії рідного краю у 1921—на початку 50-х рр. (3 год) | |
| Володіючи предметними уміннями, учень (учениця): • називає основні події та процеси в історії краю, пов'язані з видатними особистостями, і співвідносить їх із подіями й процесами вітчизняної та європейської історії; • показує на карті просторові межі краю, місця основних подій регіональної історії, пов'язаних із видатними особистостями; • на основі різних джерел інформації (текстів, фрагментів історичної літератури, писемних та речових історичних джерел, інтернет-ресурсів, ілюстрацій, фондів та експонатів музеїв, історичних пам'яток) • описує головні події та явища життя й діяльності видатних осіб, пов'язані з історією краю, у 1921—на початку 50-х рр.; • характеризує особливості духовного та суспільного життя видатних діячів краю; • складає характеристики та політичні портрети видатних історичних діячів краю; • готує доповіді, повідомлення, реферати про важливі події та діяльність відомих жителів краю та виступає з ними перед класом, батьками, місцевою громадою. Набуваючи предметні компетентності, учень (учениця) бере участь у групових та індивідуальних дослідженнях, проектах, краєзнавчих походах, презентаціях та конференціях, діяльності місцевих музеїв, виготовленні засобів навчання для уроків історії, пропагандистській краєзнавчій роботі серед населення, діяльності зі збереження пам'яток історії культури краю. |
ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ
У разі застосування компетентнісного підходу до навчання основним об'єктом оцінювання є рівень, на якому учень у конкретній навчальній ситуації застосовує інтегрований комплекс набутих знань, умінь, навичок, ставлень, орієнтацій, що відповідає певному рівневі розвитку його предметної компетентності. Виходячи із цього, вчителям необхідно застосовувати нові підходи до оцінювання. Розглянемо їх.
- Для досягнення навчальних результатів необхідно виконувати складні колективні завдання, наприклад, розв'язання проблем і прийняття рішень.
- Учитель має спонукати учнів до висловлювання ними власного розуміння обговорюваних ідей, а не відтворення фрагментів певної інформації.
• Учитель переходить від простої перевірки знань і вмінь до оцінювання вмінь, необхідних для створення демократичних інститутів суспільства (наприклад, здатності спільно працювати і приймати рішення, висловлювати обґрунтовані думки, уміння слухати, розв'язувати конфлікти, застосовувати знання історії в реальних життєвих ситуаціях).
На перший план за такого підходу висувається вироблення в учнів певних навичок наукового сприйняття історії.
Учні повинні навчитися:
- розуміти, як раніше було представлено та інтерпретовано минуле в історичній науці;
- збирати та аналізувати матеріали, що надходять з різних джерел, і критично використовувати ці матеріали в кожному історичному контексті (пам'ятаючи ключові ознаки і характеристики періоду розвитку суспільства або ситуації, що розглядається);
- вибирати поміж різними версіями або тлумаченнями минулого кілька точок зору і давати їм оцінку;
- відрізняти факт від вимислу, викривати упередженість, необ'єктивність, стереотипність, шаблонність мислення;
- формулювати незалежні та виважені оцінки і приймати справедливі й збалансовані рішення на підставі аналізу доступних фактів та вивчення широкого кола можливостей;
- розуміти, що ті чи інші історичні висновки можна знову оцінювати у світлі нових або заново переглянутих фактів;
- працювати з усіма доступними джерелами знань, самостійно відшукувати історичну інформацію з теми, порівнювати, пояснювати, аналізувати, узагальнювати й критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб, спираючись на набуті знання, на основі альтернативних поглядів на проблеми;
- аргументовано на основі історичних фактів обстоювати власні погляди на проблеми, толерантно ставитися до думок опонентів, помічати помилки та прояви упередженості в міркуваннях, критично ставитись до тенденційної інформації.
Т.ЧУБУКОВА,
кандидат педагогічних наук,
старший науковий співробітник лабораторії
суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки НАПН України