Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни інститут інноваційних технологій І змісту освіти 03035, м. Київ, вул. Урицького, 36, тел.(044) 248-91-14
| Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни інститут інноваційних технологій, 110.63kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни інститут інноваційних технологій, 14.49kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни інститут інноваційних технологій, 75.24kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни інститут інноваційних технологій, 65.7kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни інститут інноваційних технологій, 139.07kb.
- Міністерство освіти І науки україни інститут інноваційних технологій І змісту освіти, 104.67kb.
- Міністерство освіти І науки україни інститут інноваційних технологій І змісту освіти, 83.48kb.
- Міністерство освіти І науки україни інститут інноваційних технологій І змісту освіти, 14.27kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни інститут інноваційних технологій, 182.18kb.
- Міністерство освіти І науки україни інститут інноваційних технологій І змісту освіти, 43.77kb.
ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
Бастарди – позашлюбні діти впливової особи.
Благочестя – додержання приписів релігії, побожність, набожність, православна віра, православ’я.
Богохульство – паплюження, зневажання Бога, догматів віри або взагалі того, що належить до релігії.
Ввічливість – моральна і поведінкова категорія, риса характеру особи, під якими розуміють уміння шанобливо і тактовно поводитися з людьми, готовність знайти компроміс і вислухати точку зору іншої особи.
Вінчання – здійснення шлюбного церковного обряду вступати в шлюб.
Водохреще (водохрестя) –церковне свято на спомин про хрещення Ісуса Христа.
Водохрещення – таїнство, що символізує прийняття людини в лоно християнської церкви.
Гедонізм – ідеалістичний напрям в етиці, за яким насолода, приємність є найвищим благом, метою життя.
Гнів – найсильніший прояв ворожості.
Гріх – порушення Божих заповідей, погані вчинки людини, що суперечать людській справедливості.
Гордість – почуття власної гідності, самоповаги.
Гординя - почуття особи своєї особливої, порівняно з іншими людьми, гідності.
Доброзичливість – ставлення до ближнього, що передбачає прагнення робити для нього добро.
Еготизм – перебільшення особою своїх позитивних якостей; самозакоханість, самолюбування.
Етика християнська – наука про християнську мораль, її походження, розвиток і роль в суспільному та особистому житті людей.
Етикет християнський – установлені норми поведінки і правила ввічливості в християнстві.
Етимологія - походження слова і його споріднені зв’язки з іншими словами тієї самої або інших споріднених мов.
Епітімія – церковне покарання, що накладається духовенством за гріховний вчинок.
Євангліє – головна частина Святого Письма Нового Завіту, головна частина Біблії.
Заздрість – хвороблива вразливість людини по відношенню до матеріального становища або службових успіхів та переваг ближнього.
Заповідь – біблійний або євангельський вислів-наказ, вислів-повчання морально-побутового характеру.
Злослів’я - недоброзичливі слова певної особи на чиюсь адресу.
Захланність – жадібність, ненажерливість.
Каяття – визнання особою власної провини.
Конфесія – самостійне, незалежне від інших релігій, віросповідання – належність до якої-небуть релігії.
Маслосвяття (соборовуння) – обряд помазання єлеєм тіла тяжкохворого чи вмираючого.
Милосердя – здатність особи любити, прощати, допомогати ближньому.
Миропомазання – таїнство, метою якого є наділення людини божественною благодаттю і полягає у змазуванні чола, очей, вух та інших частин обличчя і тіла віруючого ароматичною олією-миром.
Монотеїзм (єдинобожжя) - християнство, магометанство та інші релігії – релігійні вчення, що визнають творцем і правителем світу тільки одного Бога.
Морганатичний шлюб (мезальянс) – нерівний шлюб, шлюб з особою низчого соціального стану.
Недільна школа – навчальний заклад релігійного та етнічного напрямів.
Пихатість – властивість особи надмірно високо думати про себе, погорда, зарозумілість, зазнайство.
Паска – солодкий здобний високий білий хліб циліндричної форми, що за православним звичаєм випікається до Великодня.
Пасха – перехід від смерті до воскресіння Господа Ісуса Христа;християнське весняне свято присвячене воскресінню Спасителя світу Ісуса Христа (Великдень).
Поганство – одна з політеїстичних релігій, що виникла під час процесу хрещення Київської Русі.
Покаяння – визнання віруючою особою своїх гріхів перед священником, сповідь.
Політеїзм (багатобожжя) – релігія, що визнає існування багатьох богів.
Порок – небезпечна стадія гріха, при якій гріх настільки оволодіває людиною, що сковує її волю.
Поховання (похорон) – обряд проводів тіла померлого для погрибіння.
Причастя – християнський обряд,під час якого віруючі вживають хліб і вино -–символ тіла і крові Христа, стаючи ніби причетними до вічного життя.
Релігія – система моральних цінностей, що склалася в особистості або в суспільстві і передбачає наявність об’єкта вищого покоління.
Сповідь – частина Таїнства покаяння.
Спокуса – душевний стан людини, коли вона схильна до недозволених, небажаючих вчинків, хибних переконань, відходу від християнського життєвого напряму.
Спокутування – замолювання гріхів.
Священство – таїнство, за допомогою якого здійснюється зведення у сан священослужителя.
Таїнство – обрядові дії, через які, за вченням Церкви, віруючому передається Божа благодать: хрещення, причастя, священство, покаяння (сповідь), миропомазання, шлюб, маслосвяття (соборування).
Теологія – сукупність церковних учень про Бога й догмати релігій.
Фенологічні дні - дні, що характеризуються явищами, які відбуваються в рослинному і тваринному світі у зв’язку зі змінами пір року (строки цвітіння певних рослин, прильоту та відпьоту птахів, їх гніздування, парування тварин тощо).
Хрестини – християнський церковний обряд хрещення та святкування і частування після цього обряду.
Хрещення– релігійний обряд, що його відправляють над новонародженими або дорослими на знак прилучення їх до християнської етики.
Християнізація обрядів – церемонія проведення визначених звичаєм заходів, пов’яязаних з побутовими традиціями, з виконанням та дотриманням установлених Церквою культових дій.
Християнізація – прилучення до християнської релігії, узгодження з ідеологією християнства.
Християнство - одна з трьох світових монотеїстичних релігій (поруч із буддизмом та ісламом), має три напрями: православ’я, католицизм, протестантизм.
Христосування - у православних цілуватися тричі, вітаючись з Великоднем.
Хтивість – відчуття тілесного, плотського потягу; властивість особи, яка викликає або виражає тілесний, плотський потяг.
Церква – релігійна організація духівництва і віруючих, що об’єднана спільністю вірувань та обрядовості; будівля, в якій відбувається християнське богослужіння.
Язичество – загальне позначення дохристиянських політеїстичних релігій.
.
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1.
Загальні відомості
Сутність навчальних дисциплін “Етика”, “Християнська етика”, “Релігієзнавство” та інших навчальних дисциплін духовно-морального спрямування. Їх спорідненості та відмінності.
Дохристиянські політеїстичні релігії. Язичество як дохристиянська релігія Київської Русі..
Язичницькі боги: Дажбог (бог щастя і багатства); Перун (управляв громами і блискавками); Сварожич (бог вогню); Волос (опікувався худобою); Стрибог (бог вітрів); Лада (богиня краси й порядку).
Обряди жертвопринесення богам.
Історичні витоки та розвиток християнства в Україні як монотеїстичної релігії. Християнство у релігійному просторі світу. Християнські орієнтири людського життя. Морально-етичні цінності християнства. Роль православної Церкви у подальшому розвитку української мови, етики, етикету, літератури, мистецтва як джерела багатогранної національної культури.
Рекомендована література.
1. Біблійна історія та християнська етика. Програма для загальноосвітніх шкіл. /Укл. Єп. Серафім (В.Ф..Залізницький), І. Ковровський, Л. Мартиненко.- Біла Церква, 2005.
2. Влад М.В. Християнська етика. Вступне слово до предмета. Посібник для вчителя.- Чернівці: Місто, 2008.-161 с.
3. Жуковський В.М., Лахман Н.М., Саннікова Т.В. та ін. Основи християнської етики. Навчальний посібник.- К.: Літера ЛТД, 2008.-224 с.
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2.
Сутність моральних правил в українській культурі.
Мораль і її роль в суспільному та особистому житті людей.
Етика та етикет. Християнська етика як складова науки про мораль. Світський і християнський світогляди в національній культурі. Філософське підгрунтя християнської етики. Християнизація побутових традицій та установлених звичаїв. Християнизація освіти, виховання, науки, мистецтва і культури.
Загальна декларація прав людини, що затверджена і проголошена Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй.
Конституція України про права людини, свободу совісті, світогляду і віросповідання.
Рішення колегії Міністерства освіти і науки України “ Про концептуальні засади вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах предметів духовно-морального спрямування”.
Наказ Міністерства освіти і науки України від 26.07.05 № 435 “Про вивчення у навчальних закладах факультативних курсів з етики, віри та релігієзнавства” щодо права вибору вивчення факультативних курсів морально-етичної проблематики.
Юрисдикція і юриспруденція принципу відокремлення школи від Церкви, а Церкви і релігійні організації від держави.
Проблеми співпраці школи і Церкви.
Підготовка педагогічних і науково-педагогічних працівників з християнської етики та інших навчальних дисциплін духовно-морального спрямування у вищих педагогічних навчальних закладах та закладах післядипломної педагогічної освіти.
Рекомендована література.
1. Конституція України.
2. Мучник А.Г. Комментарий к Конституции Украины. Институт муниципальной демократии и прав человека. Парламентское издательство.- Киев. 2003. – 398 с.
3. Права людини. Методичні рекомендації для вчителів загальноосвітніх шкіл, гімназій та ліцеїв. Під редакцією Грузінової Л., Заблоцької Л., Усенка І., Цвікальської Г. Українська правнича фундація.- Київ. 1996.- 155 с.
4. Громадська думка про релігію і Церкву в Україні (соціологічні дослідження Центру ім. О. Розумкова) //Національна безпека і оборона. – Київ.-2004. - № 3 (51). – С. 30-40.
5. Андрушко В.Т., Огірко О.В. Релігієзнавство. – Навчальний посібник. – Львів: НЛТУУ, ЛНУВМБТ, 2007.- 260 с.
6. Філософський енциклопедичний словник.- К.: “Абрик”,-2002.
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 3.
Духовно-виховні та культурологічні аспекти в християнській етиці.
Заповідь. Біблійні або євангельські висліви-накази та висліви – повчання морально-побутового характеру. Сувора поведінка та неухильне виконання висловів-наказів та висловів-повчань.
Порушення релігійно-моральних норм, настанов, наказів та повчань. Богохульство. Гріх. Обряд покаяння в гріхах перед священником. Сповідь. Відверте признання і каяття в гріхах. Спокутування.
Епітімія як церковне покарання за гріхівний вчинок.
Християнська етика родинних взаємин. Сім’я як головний чинник виховання. Роль Церкви у вихованні. Сімейний молитовник. Моральні відносини в сім’ї.
Рекомендована література.
1. Сухомлинський В.А. Батьківська педагогіка. Вибрані твори. Т. 5. /В.О. Сухомлинський.-К.,1970.
2. Сухомлинський В.А. Хрестоматия по етике. / В.А. Сухомлинський – М.: Просвещение, 1990.
3. Гребенюк Г.Є., Слесик К.М., Філоненко О.С., Стігореско Н.В. Християнська етика в українській культурі. Навчальний посібник.- Ялта, 2008.- 139 с.
4. Рашковська В.І. Православна образотворча спадщина в розвитку духовності майбутнього вчителя. Монографія / В.І. Рашковська. – Полтава: АСМІ, 2002. – 372 с.
5. Дроздовський О.М. Християнські цінності в освіті та вихованні. – Біла Церква: Єпархія УПЦ, 2004. – 40 с.
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 4.
Християнські настанови, обряди та народні звичаї
як осердя української культури.
Ім’я особи як параметр Ангела Хранителя, відзеркалення Душі.
Способи вибору ім’я новонародженому. Ім’я як інформаційна матриця
(Як ви яхту назвете, так вона і попливе).
Хрещення новонароджених та дорослих. Хрестини.
Християнський родинний союз чоловіка й жінки. Церковний шлюб. Співжиття чоловіка й жінки за взаємною згодою. Цивільний шлюб. Позашлюбні стосунки чоловіка й жінки. Морганатичний шлюб. Позашлюбні діти. Бастарди. Похіть. Біблійний та євангельський вислів-наказ, вислів-повчання морально-побутового характеру щодо похоті.
Церковне вінчання: надівання і обмінювання перстнями, передшлюбний перстень, рушники, “взірці” для молодят, вінці, “св’яте письмо” для жінки, спільний келих, поєднання рук молодих, зняття вінців і многоліття. Взаємний поцілунок.
Причини тривалого існування вінчального ритуалу.
Урочиста реєстрація церковного шлюбу.
Шлюбні обряди та звичаї різних народів і релігій.
Шанування пам’яті людини. Обряди, що пов’язані з проводами тіла померлого для погребіння (поховання), (похорон).
Християнський обряд похорону. Поховальне спорядження. Погребальна процесія. Поховальні звичаї інших народів.
Рекомендована література. 1. Стефанюк С.К., Голянчук Р.М. 1. 1. 1. 1 1 Християнська педагогіка. Плекання кращих людських чеснот. –
Вип. 2/3 заг. ред. Стефанюк С.К. – Харків: Кроссроуд, 2010.-68 с.
2. Самолюк Г. Кращі конспекти уроків з “Основ Християнської етики”- Тернопіль: Ранок, 2009.
3. Тхоржевська Т.Д. Православне виховання в історії педагогіки України. Монографія. – К., 2008.
4. Християнська етика і педагогіка: статті та уроки. / За ред. Жуковського В.М. – Острог, 2001.
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 5.
Християнська етика людських взаємин.
Християнські цінності. Додержання приписів релігії та біблійних заповідей. Благочестя.
“Покірна мудрість” або смиренність. Підкорення Божій волі (послух). Моральні чесноти: добро, зло, порядність.
Перемога добра над злом. Правда. Правдомовність. Щоденні вчинки. Порядність. Сенс людського життя. Благородство, мудрість, високодуховність. Позитивне почуття втіхи.
Співчутливе ставлення до ближнього. Милосердя. Шанобливе ставлення до ближнього. Незлопам’ятство, вибачення провини. Доброзичливість. Чуйне ставлення до горя і страждань. Безупереджене та шанобливе ставлення до інших. Щедроти. Духовні цінності. Терпіння. Гординя. Еготизм як вища стадія гордині. Зневага до інших. Пихатість та захланність.
Рекомендована література.
1. Вишневський О. Теоретичні основи сучасної української педагогіки. – Дрогобич. Коло. – 2006,- 604 с.
2. Огірко О.В. Морально-етичні цінності християнства // Духовний вибір українського народу. – Національний університет “Острозька академія” – Острог, 2008.
3. Гребенюк Г.Є., Слесик К.М., Філоненко О.С., Стігореско Н.В. Християнська етика в українській культурі. Навчальний посібник. – Ялта,2008. – 139 с.
4. Здоровий спосіб життя в контексті формування духовного світогляду учнівської молоді: Хрестоматійно-методичний посібник у 2-х ч. / Автор-упор. Каліберда Г.А. – Полтава: ПОІППО, -2003.
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 6.
Найбільші релігійні свята християнства.
Основний зміст найбільших релігійних свят та їх тлумачення.
Особливості їх святкування та церковної служби.
Нерухомі по датам календаря релігійні свята християнства: Різдво, Благовіщення Пресвятої Богородиці, Успіння Божої Матері, Воздвиження, Покрова Пресвятої Богородиці, Водохреще (водне хрещення, як обіцянка Богові доброї совісті), Йордана та інші.
Рухомі по датам клендаря релігійні свята християнства:. Пасха (Великдень), Трійця, Масляна, Вербна неділя, Вознесіння Господнє (Ушестя), Переполовення (Права (Переплавна) Середа), Початок Великого поста, Початок Петрова поста, Чистий Четвер та інші.
Історичний контекст найбільших релігійних свят християнства та їх сучасна актуальність.
Повір’я, прикази, прислів’я та прикмети, що пов’язані з найбільшими релігійними святами християнства.
Передсвяткові та святкові страви християн. Кутя, узвар, капусняк, паска, крашанки, різдвяна вечеря із 12-ти пісних страв та інші традиційні на вибір кожної окремої сім’ї продукти живлення під час постів, передсвяткових та святкових днів християнства.
Рекомендована література.
1. Хвилинка святості: Збірка легенд, притч, переказів на основі творів Високопреосвященнішого Митрополіта Полтавського і Кременчуцького Феофанія (Дикун – Ваколюка Митрофана Никоновича) для позакласного читання учнів молодших класів. / Упор. Лисяк Л.А. – Полтава:АСМІ, 2006.- 64с.
2. Огірко О.В. Християнська етика для всіх: Словник християнсько-етичних термінів. – Львів: Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького, 2009. – 272 с.
3. Таємниці твоєї душі. Вибрані християнські оповідання і притчі для сім’ї та школи / Упор. В. Семчук. – Нововолинськ: Мінотавр, 2004. – 416 с.
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 7.
Християнські народні свята та їх
змістовна характеристика
Система християнських правил, прикмет, звичаїв і спостережень. Християнський календар свят різних святих. (Додаток 1). Змістовна характеристика християнських народних свят. Народний календар.Особливі дати народного календаря: зимове і літнє сонцестояння, весняне і осінне рівнодення. Найвизначніші зимові, літні, весняні та осінні свята. Християнські пости. Різдвяний або Пилипів (свята чотиридесятниця), Великий Суворий, Слабкий або звичайний, Петрів, Успенський, Одноденні пости. Дні ситої їжі.
Свята як складова частина української культури, християнської етики. Суспільні функції і зміст християнських свят. Обрядові пісні, танці, масові святкові заходи.
Періодичність процесів у природі і відтворення їх в народному календарі. Етимологія назв місяців року та фенологічні дні. Прикмети та прислів’я.
Рекомендована література.
- Матвієнко П.І., Мірошніченко В.І., Тарасовська Л.Г. Народний календар. Перелік християнських народних свят та їх змістовна характеристика. – Полтава. ПОІППО, 2003. – 235 с.
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 8.
Християнський етикет. Норми поведінки і правила
ввічливості в християнстві.
Признання значності та цінності іншої особи. Пошана та повага. Способи вираження пошани та поваги.
Розуміння розуміння.Відкритість як шлях до пізнання і розуміння. Повага до гідності особи. Гнів і зло, богохульство, злослів’я. Примирення. Каяття. Поновлення довіри, поваги, розуміння. Щирість і довіра. Виконання обіцянок. Чесність. Тактовна і шаноблива поведінка з людьми. Ввічливість. Почуття власної гідності. Почуття своєї особистої гідності. Гордість. Ставлення до ближнього, доброзичливість. Хвороблива вразливість людини до матеріальних благ або переваг ближнього. Заздрість. Тяжіння до отримання вигоди із всіх життєвих ситуацій. Користолюбність. Здатність любити, прощати, допомогати ближньому. Милосердя.
Заповіді Божії та Заповіді Блаженства як осердя християнського етикету. (Див. додатки 2 і 3).
Рекомендована література.
1. Вишневський О. Теоретичні основи сучасної української педагогіки. – Дрогобич. Коло. 2006. – 604 с.
2. Сухомлинський В.О. Моральні заповіді дитинства і юності. – Київ, 1996. - 323 с.
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 9.
Використання основ християнської етики та потенціалу
української традиційної культури у навчально-виховному
процесі вищих та загальноосвітніх навчальних закладів.
Збереження та популяризація християнської етики як могутнього духовно-творчого потенціалу традиційної української культури. Головні чинники морально-естетичного самооздоровлення, збереження і розвитку української мови, національної свідомості, духовності народу.
Недільні школи як осередки української традиційної культури.
Духовна спадщина класиків української культури: Тараса Шевченка, Лесі Українки. Івана Франка, інших українських християнських письменників, поетів, художників, композиторів, митців. Утвердження принципів християнської моралі засобами літературних творів, митців літературного слова.
Походження української нації, розселення, характерні риси побуту, духовна культура самобутнього етносу.
Вплив розселенняпо території України різних етносів на розвиток української національної культури і освіти
Моральне вчення та сутність християнства. Місце і роль релігії в українській культурі. Історичні корені духовно-морального виховання в українській родині.
Досягнення вітчизняної та православної педагогіки. Впровадження набутків православної педагогіки в освітню діяльність закладів післядипломної педагогічної освіти, курсів підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників.
Теоретико-методичні основи викладання курсу “Основи християнської етики в українській культурі”.
Особистісні та професійні характеристики вчителя курсу “ Основи християнської етики в українській культурі”.
Рекомендована література.
1. Жуковський В.М. Методика викладання основ християнської етики в школі. – Острог. Національний університет “Острозька академія”, 2007. – 80 с.
2. Вознюк А.П. Християнське виховання молоді. // Просвіта – 2003. - № 4 – Київ. 22 с.
3. Гребенюк Г.Є., Слесик К.М., Філоненко О.С., Стігореско Н.В. Християнська етика в українській культурі. Навчальний посібник.– Ялта, 2008. – 139 с.
4. Духовно-моральне виховання молодших школярів: Методично-практичний посібник з етики віри та релігієзнавства. / Упор. Каліберда Г.А., Лисяк Л.А. – Полтава: ПОІППО, 2005. – 40 с.
5. Антонюк Р., Мінакова Л. Багатокультурність: громадські, правові та освітянські проблеми, історичні питання і поняття етнокультурної та мовної біполярності в Україні і за кордоном. Колективна монографія. – Х.: Скорпіон, 2008. – 204 с.