«Острозька академія»
| Вид материала | Навчально-методичний посібник |
- Інформація про наукову та науково-технічну діяльність Національного університету «Острозька, 2127.08kb.
- Національний Університет «Острозька академія», 105.24kb.
- Острозька Академія" типова програма вивчення курсу, 386.88kb.
- Острозька Академія" робоча програма вивчення курсу, 251.79kb.
- Боржецький Олександр Національний університет «Острозька академія», 142.53kb.
- Острозька Академія" робоча програма вивчення курсу, 208.15kb.
- «політика сусідства європейського союзу та україна: теоретичний І практичний виміри», 132.64kb.
- Програма навчальної дисципліни Менеджмент Острог, 2006 удк 338. 23 (075. 8) Ббк 65., 203.38kb.
- Між юридичною особою (компанією) та третіми особами (контрагентами) в разі перевищення, 243.68kb.
- Склад організаційного комітету з підготовки та відзначення 145-річчя від дня народження, 34.68kb.
Слово Святійшого патріарха Московського і всієї Русі Алексія ІІ (Рідігера) після Божественної літургії на Володимирській гірці в Києві 27 липня 2008 року
27 июля 2008, Киев, Владимирская горка.
В
аше Святейшество, возлюбленный в Господе Предстоятель Константинопольской Православной Церкви, Ваши Блаженства, Блаженнейший и возлюбленный Владыка Владимир, митрополит Киевский и всея Украины, дорогие собратья архиереи, всечестные отцы, братья и сестры!С
Патріархи Варфоломій І і Алексій ІІ у Києві
особым чувством мы совершили ныне Святое Таинство Евхаристии – Благодарения. Проникая мыслью сквозь столетия и обращаясь к событиям Крещения древних русичей, мы как их прямые потомки и наследники всем сердцем, всей душой и всем помышлением благодарим Всемогущего Бога за излиянную некогда на них, а через них и на нас – благодать Святого Духа.
Усердием и подвигом святого равноапостольного князя Владимира водою и духом была просвещена Русская земля. Со временем свет этого Крещения распространился от Балтики до Дальнего Востока, от северных морей до пустынь Средней Азии. Это стало возможно, потому что из множества племен в Киевской купели родился один благочестивый и сильный христианский народ. Опираясь на помощь Божию, наш народ смог не только выстоять, пройти через различные исторические невзгоды, испытания, но разрастись и построить свою собственную христианскую цивилизацию.
Под действием исторических обстоятельств церковный центр Святой Руси не раз перемещался. После Киева был Владимир, затем Москва, Санкт-Петербург и вновь Москва. Но первопрестольный Киев, матерь городов русских, не только не утерял своего значения, но более того, исполнился сил и является ныне одним из важнейших центров, южной столицей Русского Православия.
Мы хорошо знаем и помним, что у истоков Православия на Руси стояла Святая Константинопольская Церковь, пастыри которой крестили киевлян в днепровской купели. Воспоминание об этом великом событии крепко и навсегда соединяет нас с Церковью-Матерью, как и вся последующая история, исполненная многими и славными деяниями. Мы с благодарностью вспоминаем патриарха Константинопольского Дионисия, который благословил в далеком уже от нас XVII веке воссоединение некогда единой, но затем по стечению исторических обстоятельств разделенной Русской Церкви. Этого соединения чаял епископат, клир, благочестивый народ и власти Украины, так же как и епископат Патриархата Московского, значительная часть которого состояла из украинцев, выпускников Киево-Могилянской академии.
Нужно дорожить этой историей, ибо, подвергнув сомнению именно то, что всеми считалось бесспорным на протяжении столетий, мы подвергаем опасности наше общее будущее. И сегодня мы благодарим Ваше Святейшество за выраженную приверженность каноническим устоям Церкви. Именно на этом незыблемом основании должно созидаться благополучие Поместных Церквей и стройное здание православного единства.
За прошедшие столетия единая Русская Церковь доказывала, что она деятельно трудится для процветания всего православного мира. Наш православный народ не раз в истории проливал кровь за свободу и благополучие своих собратьев в Греции, на Балканах, на Ближнем Востоке. Это служение всегда было жертвенным и бескорыстным. И сегодня, как и ранее, Русская Церковь готова служить единству и благополучию православного мира. С особой любовью я хочу приветствовать и благодарить Ваше Святейшество за участие в этом торжестве. С любовью приветствую делегации Поместных Православных Церквей, прибывшие по Нашему приглашению в Киев, для того, чтобы разделить с нами радость настоящего праздника, просим их молитв и в свою очередь выражаем надежду на содействие братских Поместных Православных Церквей в сохранении единства и целостности как нашей Церкви, так и всего Православия.
Единство Русского Православия не может препятствовать полноценной жизни суверенных государств, являющихся преемниками Киевской Руси. Наша Церковь с уважением относится к их суверенитету и заинтересована в укреплении и процветании их народов. Она открыта к самому тесному взаимодействию на основе евангельских ценностей с властями каждой из стран, в которых пребывает ее паства.
Мое особое слово к чадам Церкви нашей, оказавшимся вне спасительного с ней общения. Наши сердца и объятия открыты для вас. Вспомните, что мы все братья и сестры, принадлежащие к одной вере и имеющие одну историю.
Вы заботитесь о благе украинского народа, но это и наша забота. Русская Церковь создала все условия, чтобы Украинская Православная Церковь, возглавляемая Блаженнейшим митрополитом Владимиром, в полной свободе и ответственности исполняла пастырское попечение об украинском народе. Уверен, что эта миссия полностью совместима с сохранением единства Русского Православия.
Я сердечно благодарю Ваше Святейшество за добрые слова, сказанные в мой адрес. Восемнадцать лет моего Патриаршества были нелегким временем, когда надо было восстанавливать то, что было со злой волей разрушено. И сегодня мы почувствовали единство Православия – здесь перед памятником святому равноапостольному князю Владимиру. Желаю, чтобы наши общие усилия помогали сохранению общецерковного единства, преодолению разделений и непонимания. Я благодарю Ваше Святейшество за архипастырский жезл, который Вы передали и с которым я, сколько даст Господь времени жизни, буду совершать свое Первосвятительское служение.
От всей души благодарю Блаженнейшего митрополита Киевского и всея Украины Владимира и всех Преосвященных архипастырей Украинской Православной Церкви и, главное, народ Божий, за радушие и за устроение нынешних торжеств. Спасибо всем, кто молился сегодня с нами. «Благодать вам и мир да умножится» (1 Пет. 1:2).
Джерело: archia.ru/db/text/441185.phpl
Офіційний прес-реліз Української православної церкви Київського патріархату з нагоди святкування 1020-річчя хрещення Русі від 28 липня 2008 р.
З нагоди відзначення 1020-ліття Хрещення Київської Руси-України Київський Патріархат провів низку святкових заходів. Зокрема, відбувся Помісний Собор Церкви, а 19 липня 2008 р. на Михайлівській площі у Києві – урочиста Божественна літургія, яку в співслужінні архієреїв Київського Патріархату звершив Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. У спільній святковій службі взяли участь близько тисячі священиків та понад 15 тисяч вірних. Урочисте богослужіння завершилося хресним ходом та молебнем біля пам’ятника святому рівноапостольному князю Володимиру – Хрестителю Руси.
23 липня 2008 року у Секретаріаті Президента України відбулася урочиста зустріч Президента України з членами Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій. За вагомий особистий внесок у розвиток духовності в Україні, багаторічну плідну церковну діяльність та з нагоди 1020-річчя хрещення Київської Русі Глава держави нагородив Предстоятеля Української Православної Церкви Київського Патріархату Святійшого Патріарха Філарета орденом Ярослава Мудрого І ступеня. Таким чином Святійший Патріарх став першим в історії України повним кавалером найвищого державного ордена України. Високих державних нагород були удостоєні також архієреї, духовенство та вірні нашої Церкви.
25-27 липня 2008 р. з нагоди 1020-ліття Хрещення Київської Руси-України в Києві з візитом перебував Святійший Варфоломій І, Архієпископ Константинополя – Нового Риму і Вселенський Патріарх, а також Глави і представники Помісних Православних Церков. Вони взяли участь у офіційних державних заходах, присвячених відзначенню річниці Хрещення Руси.
Наша Церква дякує Українській державі й особисто Президенту за підтримку церковних ініціатив щодо відзначення 1020-ліття Хрещення Київської Руси-України. Святкові заходи відбулися дійсно на високому рівні, продемонстрували духовне багатство та щиру гостинність України. Ми високо цінуємо заяви нашого Президента щодо необхідності об’єднання українського православ’я у єдиній Помісній Українській Церкві та щире прагнення сприяти досягненню такої єдності.
Київський Патріархат також високо оцінив заяви Патріарха Варфоломія про те, що Константинопольська Церква залишається Церквою-Матір’ю для Української Церкви, а також згадування, як про прикрий факт, про анексію російським царем Петром І України та Української Церкви. Наша Церква шанує позицію Вселенського Патріарха, який висловив турботу про українське православ’я та виявив бажання дієво сприяти його об’єднанню.
Напередодні святкування з боку Московського Патріархату почали звучати погрози у зриві намічених заходів у разі, якщо на них будуть присутні ієрархи Київського Патріархату. В тому ж дусі були витримані листи Московського Патріарха до Глав Помісних Церков із закликом проігнорувати запрошення Президента України та не їхати до Києва. Щоби не поставити в скрутне становище нашу державу, було прийняте рішення не брати участі у офіційних заходах на рівні ієрархів. Проте саме вірні й духовенство Київського Патріархату складали понад три чверті тих, хто на Софіївському майдані під дощем вітав Константинопольського Патріарха та отримав його благословення.
У Київському Патріархаті вважають, що візит Предстоятеля Матері-Церкви, його особисте знайомство з Україною, будуть сприяти пожвавленню об’єднавчих процесів в українському православ’ї. Метою цих процесів є об’єднання Української Церкви та визнання її, як помісної і автокефальної.
Наша Церква не вважає, що визнання канонічного статусу її ієрархів і духовенства з боку інших Церков є основною метою будь-яких міжцерковних зустрічей чи домовленостей. Якби наші ієрархи та духовенство турбувалися виключно про свій канонічний статус, то вони б ніколи не виходили зі складу Московського Патріархату, та зараз були б ієрархами й священиками цієї Церкви. Наша мета – об’єднання українського православ’я та визнання автокефалії Православної Церкви в Україні. Ми сподіваємося, що в той час, як керівництво РПЦ звертається до Київського Патріархату переважно мовою ультиматумів, саме Матір-Церква – Константинопольський Патріархат зможе запропонувати виважену й історично справедливу модель досягнення цих двох завдань – відновлення церковної єдності в Україні і визнання помісного статусу Української Церкви. Заради досягнення такої мети наша Церква готова на поступки, і досить значні, але лише й виключно в рамках інтересів майбутнього Української Церкви і всього Православ’я. Ми віримо, що ця наша позиція буде всіма прийнята із розумінням.
Київський Патріархат сподівається на те, що святкові заходи, заяви й виступи матимуть своє продовження і сприятимуть єдності та визнанню Помісної Української Церкви.
Джерело: a.info/2008/07/28/presreliz.phpl