Фестивалі-листопад/грудень 2009

Вид материалаДокументы

Содержание


Дуже добре, що, незважаючи на кризу, ми з вами розродилися новою книгою, тим більше – з такою назвою – «Вірю, надіюсь, люблю».
Подобный материал:
ФЕСТИВАЛІ-листопад/грудень 2009

Завершується 2009 рік, тож листопад і грудень були насиченими різноманітними фестивалями творчості для колективів художньої самодіяльності Центру художньої творчості Університету «Україна».


ХІІ районний фестиваль творчості для дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Повіримо у себе»

Нещодавно, 26 листопада 2009 р., відбувся гала-концерт і заключний 6-ий етап ХІІ районного фестивалю творчості для дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Повіримо у себе», в якому за віковою категорією брали участь «Діти» – від 3 років до 16 років та «Молодь» – від 17 до 35 років. Проводив цей фестиваль Святошинський районний у м. Києві Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Цього року в ньому взяли участь у виступах 22 студента – гуртківця Центру художньої творчості нашого університету. За різними жанрами та номінаціями стали переможцями фестивалю колективи:




фольклорний ансамбль «Мальва» у складі

Тетяни Мацаєвої, Василенко Марини, Олійник Інни, Фоміної Надії та Тетяни Кисляк – керівника цього ансамблю (українські народні пісні «Летіла зозуля», «Дунаєчку»);





танцювальний колектив «Плай»

(керівник Борис Борисов),


13 студентів університету,

солісти вокального ансамблю «Дніпрові зорі» (керівник Світлана Дудко):


Іщенко Руслан з піснею на музику Володимира Івасюка «Я піду в далекі гори»,





Рассолова Наталія, Курочка Ігор з піснями «Hаppy end», «My immortal»,





Петрашенко Діана,





поетеса університету Світлана Патра, яка стала переможницею фестивалю у номінаціях «авторська пісня» і «проза». Пісні з поетичної збірки «Лірична осінь».


Фестиваль розпочався виставкою робіт із художнього та образотворчого мистецтва, на якому було представлено безліч різноманітних цікавих і оригінальних робіт, майстерно зроблених руками юних майстрів дитячих установ, таких як дитячі будинки, будинки-інтернати, спеціалізовані школи-інтернати, центри соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями Святошинського району та інші установи й організації. На фестиваль завітали депутати Верховної Ради Святошинського району та представники від різних фракцій, гості з різних установ і організацій, меценати фестивалю.

Відкриття фестивалю розпочали поздоровною телеграмою від Президента України, а привітав усіх учасників фестивалю та його гостей Голова Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації депутат Верховної Ради Володимир Дмитрович Бондаренко. Журі приступило до своєї роботи, а учасники фестивалю розпочали свої виступи. Наші студенти-гуртківці цього року брали участь у вокально-хоровому, хореографічному і літературному жанрах та «виконавчому мистецтві». Весело пройшов фестиваль, на якому юні та молоді таланти демонстрували глядачам свої творчі досягнення.

Журі підводили підсумки і потім учасники одержували свої нагороди від різних організацій та представництв. Директор Святошинського районного у м. Києві центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді І.Г. Крижанівська вручила директору Центру художньої творчості Університету «Україна» Н.В. Гаврилюк «Подяку за вагомий внесок у розвиток, підтримку творчих здібностей дітей та молоді з функціональними обмеженнями та участь в організації ХІІ районного фестивалю творчості «Повіримо у себе» і статуетку фестивалю «Переможець - 2009».

Переможцями фестивалю стали фольклорний ансамбль «Мальва», танцювальний колектив «Плай». Іщенко Руслан, Христина Кукуруз, Олексій Табатадзе, Інна Олійник були нагороджені дипломами фестивалю та подарунками,а фольклорний ансамбль «Мальва» отримав статуетку лауреата ХVІІІ фестивалю творчості «Повіримо у себе -2009».

Переможці ХІІ районного фестивалю фестиваль творчості для дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Повіримо у себе» Світлана Патра, фольклорний ансамбль «Мальва», танцювальний колектив «Плай», Іщенко Руслан стали учасниками ХVІІІ Київського міського фестивалю творчості для дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Повіримо у себе» та взяли участь у Гала-концерті фестивалю «Мрії збуваються», який проходив у неділю 29.11.09 у Палаці творчості для дітей та юнацтва. Всі райони представили переможців по різних жанрах та номінаціях на цей фестиваль, який тривав 7 годин підряд. Наші фольклорний ансамбль «Мальва» і танцювальний колектив «Плай» були високо відмічені журі фестивалю, Руслан Іщенко і Світлана Патра нагороджені дипломами фестивалю та подарунками.


І Відкритий фестиваль авторської пісні «Точка зору»

3 грудня 2009 року відбувся І Відкритий фестиваль авторської пісні «Точка зору», який проходив у малому залі КПІ. Організатор фестивалю - Національний технічний університет України «КПІ».

У цьому фестивалі брали участь 9 ВНЗ: НТУУ «КПІ», Університет «Україна», Київський національний університет імені Т.Шевченка, Київський національний економічний університет імені В.Гетьмана, Київський національний медичний університет ім. О. Богомольця, НАУ, МАУП. Вони чудово виступили і сподобалися професійному і вимогливому журі та глядачам своє творчістю, яких журі нагородило дипломами фестивалю і подарунками та запросило заздалегідь на весняний фестиваль творчості. Так що в артистів є трохи часу набратися творчих сил і знову позмагатися у конкурсах.

На запрошення організаторів фестивалю, пройшовши відбірковий тур, у фестивалі від Університету «Україна» взяли участь наші поети, композитори та виконавці Світлана Патра з піснею «Лірична осінь» і Дмитро Петренюк з піснею «Коли ти приходиш».

Світлана Патра нагороджена дипломом фестивалю «За кращу ліричну пісню», а Дмитро Петренюк – дипломом «За участь та вагомий внесок у відкритий фестиваль авторської пісні «Точка зору».

Керівник Центру художньої творчості

Наталія Василівна Гаврилюк


Пісня як точка зору

Враження від фестивалю

3 грудня 2009 року на базі Національного технічного університету України «КПІ» відбувся перший відкритий фестиваль авторської пісні «Точка зору». Мета фестивалю – розвиток художньої творчості студентів та молоді, виявлення талановитих виконавців.

Фестиваль «Точка зору» – це передусім конкурс і, як у будь-якому конкурсі, учасників оцінювало журі у складі:
  1. Володимир Павлович Пушкін – президент фестивалю, керівник галереї «Ехо», лауреат фестивалів авторської пісні;
  2. Ігор Анатолійович Слободський – Заслужений артист України, артист театру і кіно, художній керівник театру «Кіноактор» студії ім. О.Довженка;
  3. Володимир Семенов – журналіст, поет, бард;
  4. Микола Чернявський – кандидат технічних наук, режисер-постановник пісенних фестивалів та вистав, бард;
  5. Інна Труфанова – радіожурналіст, автор та виконавиця пісень;
  6. Георгій Торяник – студент НТУУ «КПІ», лауреат фестивалів авторської пісні.

Фестиваль «Точка зору» об’єднав навколо себе дуже багато цікавих особистостей. Так, Ігор Анатолійович Слободський представляв Україну на Канському кінофестивалі, а журналіст і бард Володимир Семенов був ведучим відомої програми «Доживем до понедельника».

Члени журі не лише оцінювали виступи учасників, а й ділилися з ними досвідом. Так, Ігор Слободський, прочитавши зі сцени вірш Є.Євтушенка «Граждане, послушайте меня», створив своєрідну маленьку виставу.

Крім віршів члени журі дарували учасникам побажання натхнення, здоров’я і багато чого іншого. Зокрема, Георгій Торяник побажав конкурсантам не мовчати і не втрачати можливості показати свій талант.

І конкурсанти не мовчали. Кожен намагався показати всю глибину і красу свого таланту, висловити через пісню, через авторську пісню, свою точку зору на цей світ та людину в ньому.

Ось Ірина Павленко з Національного авіаційного університету співає про те, що в її душі завжди весна, а ось Любов Лєбєдєва (КПІ) розповідає у своїй пісні дуже цікаву і веселу історію про власний велосипед.

У фестивалі брали участь студенти КПІ, НАУ, Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та багатьох інших вищих навчальних закладів, які з радістю погодилися на участь у фестивалі. Мені та Дмитру Петринюку було дуже приємно на фестивалі «Точка зору» представляти Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна». Ми намагалися всю душу вкласти у наші виступи і достойно представити «Україну» на цьому чудовому фестивалі.

Багато пісень звучало на фестивалі. Ліричних і жартівливих, про життя і про кохання. Найголовніше – те, що всі пісні, які звучали на фестивалі, були щирими, в них не було ні краплини фальші та обману. Кожна пісня, яка прозвучала, була точкою зору автора і виконавця на світ, що оточує людину.

Та найбільше мене вразив студент Національного медичного університету Емін Самед-Заде, який приїхав навчатися з сонячного Азербайджану. Він так щиро і натхненно співав «Дуй-дуй» («Почуйте» у перекладі з азербайджанської), так запально грав на гітарі, що його неможливо було не почути. І його почули – Емін став володарем Гран-прі фестивалю «Точка зору». Крім нього журі відзначило Єгора Буцикіна (друге місце), гурт «Ствол» (теж друге місце) та гурт «Радіо Африка» (третє місце).

Крім основних нагород були ще й спеціальні. Зокрема, Любов Лєбєдєва з піснею «Велосипед» була нагороджена дипломом за найкращий сценічний номер. Дуже приємно, що Університет «Україна» не залишився без нагород на цьому фестивалі – Дмитро Петренюк отримав диплом за участь і вагомий внесок, а я – диплом за кращу ліричну пісню.

Кожен із переможців подолав свій шлях до своєї і в одночас спільної мети – навчитися грати на гітарі та стати майстром авторської пісні. Так, Любов Лєбєдєва з дитинства співає, а гітару почала опановувати на першому курсі університету. На запитання ведучої фестивалю Оксани Наумчук про те, чи не хотіла б вона потрапити на «Фабрику зірок», Люба відповіла, що у шоу-бізнесі потрібно йти до успіху власним шляхом.

Переможець фестивалю Емін Самед-Заде безперечно йшов до своєї перемоги власним, неповторним шляхом. Хоч грає він порівняно недавно (півтора року), але вже довів, що нічим не поступається професіоналам. І в цьому хлопцеві, за його словами, допомагають азарт, наполегливість та музика улюбленого Джипсі Кінга.

Час фестивалю «Точка зору» пройшов дуже швидко. Фестиваль закінчився, але залишив у серцях учасників, зокрема, у моєму, чудові вірю, надіюсь, люблю.

Світлана Патра,

учасниця фестивалю


ІІІ Всеукраїнський фестиваль творчості осіб

із обмеженими фізичними можливостями «Барви життя»

3 грудня 2009 р., відповідно до указу Президента України та постанови Кабінету Міністрів України у Київському муніципальному академічному театрі опери та балету для дітей та юнацтва на Подолі проходив ІІІ Всеукраїнський фестиваль творчості осіб із обмеженими фізичними можливостями «Барви життя», на який прибули переможці з 19 міст України.

Організаторами фестивалю є Міністерство культури і туризму і ДП «Державна театрально-видовищна агенція». Девіз фестивалю – «Тріумф мистецького духу».

На запрошення Міністерства культури і туризму України керівник театру-студії «Данко» Центру художньої творчості Університету «Україна» Андрій Лелюх був запрошений на роботу у фестивалі як режисер-постановник, сценарист та організатор зі своїм колективом та танцювальним колективом «Плай» (керівник – Борис Борисов).

Після телеграми-привітання учасникам фестивалю від Президента України, Міністра освіти і науки України, Міністра культури і туризму України фестиваль розпочався показом фрагменту тіньової вистави «Шепіт підсвідомості-сни» театру-студії «Данко» Центру художньої творчості Університету «Україна». Чотири години тривав Гала-концерт переможців фестивалю, на якому його учасники демонстрували свої різноманітні за жанром і номінаціями виступи. Вела фестиваль молода, висхідна зірка, артистка театру і кіно Ганна Кузіна, а допомагали їй нагороджувати переможців наші студенти-гуртківці Максим Шаповал, Тетяна Мацаєва, Марина Григорова. Учасники фестивалю своїми виступами демонстрували свою майстерність та велику любов до мистецтва, віру та надію у добро, яке обов’язково переможе, свої сподівання на краще з вірою у серці до своєї України. На завершення фестивалю театр-студія «Данко» і танцювальний колектив «Плай» показали чудову спільну нову роботу «Віра, надія, любов», яка усіх зворушила у глядацькій залі та покорила журі.

Загалом фестиваль пройшов динамічно і представив багато яскравих номерів, цікавих творчих робіт і нових зірок цього року. Танцювальний колектив «Плай», (керівник – Борис Борисов) і театр-студія «Данко» (керівник – Андрій Лелюх) Центру художньої творчості Університету «Україна» як гості фестивалю та окремо Андрій Лелюх за режисуру, постановку, сценарій та організацію проведення ІІІ Всеукраїнського фестивалю творчості осіб із обмеженими фізичними можливостями «Барви життя» були нагороджені Міністерством культури і туризму України, ДП «Державна театрально-видовищна агенція» подяками «За участь та вагомий творчий внесок у розвиток та підтримку дітей та молоді з функціональними обмеженнями».

Керівник Центру художньої творчості

Наталія Василівна Гаврилюк


Презентація збірки творів письменників-інвалідів

«Вірю, надіюсь, люблю»

і виставка робіт «Народної академії творчості інвалідів»

Чудового зимового дня, четвертого грудня, погода не радувала ні теплом золотої осені, ні зимовими морозами та снігом. І все ж таки, день четвертого грудня був насправді чудовим. А все тому, що відбулася у цей день дуже цікава і радісна подія. Саме в цей день у Київському Національному музеї літератури відбулася презентація збірки творів письменників-інвалідів «Вірю, надіюсь, люблю».

Видання цієї книжки стало можливим завдяки старанням Всеукраїнської громадської організації «Народна академія творчості інвалідів України». Також, до видання збірки долучилася Київська міська громадська організація ВОІ СОІУ.

Разом із презентацією збірки в Національному музеї літератури проходила і виставка робіт членів «Народної академії творчості інвалідів», тож свято вийшло подвійним. Вироби, представлені на виставці, милували око своєю чарівністю, неповторністю, яскравістю внутрішнього світу митців.

Ці вироби були дивовижні не лише своєю красою. Ці вироби дивують силою волі тих, хто їх виготовив, адже автори цих чудових картин, вишитих рушників, виробів декоративно-прикладного мистецтва кожну хвилину долають біль, долають страх, долають свої обмежені можливості, щоб намалювати бодай травинку, вишити хоча б один хрестик.

Не можу не згадати хоча б кількох імен – такі чудові були вироби! Зокрема, в Олени Смоляр, студентки Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» – дуже гарні картини. Її пейзажі «Весна» та «Сутінки» не просто красиві – чарівні. Це не просто картини. Це – віконця у царство весняної краси і чарівності.

Ще не залишає байдужим картина дівчинки з Бердянська Запорізької області Анастасії Будяк «Моя квітка – будяк». Скільки краси та змісту було вкладено у картину, де намальована, здавалося б, звичайна квітка – будяк.

Неможливо відірвати очей від чудового рушника «Сяйво водохреща», який вишила золотими нитками Галина Іванишин з Івано-Франківської області. А троянди, які Марина Бухарева з Чернігова вишила стрічками, – такі гарні, немов живі.

Чи не найбільше вразили присутніх на виставці тюльпани, які намалювала Наталя Ніколенко з Києва. Намалювала, тримаючи пензлик у… зубах! А тюльпани ті були зовсім живі. І ні в чому не поступалися витворам художників, які можуть малювати, тримаючи пензлик рукою.

Також стали окрасою виставки декоративний розпис Василя Гука з м. Бердянськ (Запорізька область), декоративний виріб із природних матеріалів «Акваріум» Юрія Ляшка з м. Київ, вишита картина «Світле Воскресіння» Олени Долішної (Тернопільська область), авторська лялька у виконанні Тетяни Шипуліної з м. Боярка (Київська область).

Виставка робіт плавно перетекла у презентацію самої збірки, слово взяла президент «Народної академії…» Олена Іванівна Олександрова:

Дуже добре, що, незважаючи на кризу, ми з вами розродилися новою книгою, тим більше – з такою назвою – «Вірю, надіюсь, люблю». – сказала Олена Іванівна – Тож, щоб не сталося, ми будемо надіятися, вірити – в нашу країну, в наших близьких, і перш за все – в самих себе.

Ця книга, за словами Олени Іванівни, біографії авторів збірки, показують справжню віру людини перш за все – у себе. Бо, незважаючи на труднощі, кожен автор, чиї твори увійшли до збірки, зміг реалізувати себе у творчості.

Гортаючи цю книгу, гарно оформлену і видруковану з любов’ю, наповнену чудовими віршами та прозовими творами, я була горда з того, що мої вірші потрапили до цієї збірки разом із творам Геннадія Горового, випускника Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», учасника проекту «Світло для друга», Інни Лісової, яку в 2008 році було нагороджено російською премією ім. Юрія Долгорукого за найкращу книгу року, Євгена Монукала, засновника благодійного фонду «АІК», та багатьох інших талановитих авторів, чиї твори сповнені оптимізмом, любов’ю до життя і до людей, вірою в себе і у краще майбутнеє.

Крім виходу книжки «Вірю, надіюсь, люблю» в Олени Іванівни як президента «Народної академії творчості інвалідів України» було ще кілька приводів для радості. У багатьох членів «Академії» за цей рік вийшли власні книги. Так, у Інни Лісової вийшла книга «Бесарабський роман», а Генадій Горовий, випускник Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», випустив книжку дитячих віршів.

На презентації зібралося багато авторів творів зі збірки, серед яких, крім вищезазначених, були ще й Петро Клименко, Андрій Соцков, Тамара Кузіна, Олександра Бантишева, незмінний редактор видань, які випускає «Академія» і багато інших. Деякі автори представили також і власні вироби на виставці, як от Тамара Кузіна. До книги «Вірю, надіюсь, люблю» увійшли її вірші, а на виставці були представлені вишивки та інші роботи, виконані у досить цікавій змішаній техніці.

Презентація книги «Вірю, надіюсь, люблю» була наповнена поезією, атмосферою краси та добра. Поети-автори творів до збірки читали свої вірші. Серед них були Геннадій Горовий, Валерія Яремко, Андрій Соцков та багато інших насправді талановитих авторів. Приємно було знаходитися у цій чудовій компанії, почитати власні вірші і поділитися своєю радістю з приводу отримання напередодні диплому на фестивалі «Точка зору».

Звичайно, без вірних і чуйних помічників, які оточують людину з особливими потребами, жоден із вищезазначених авторів не зміг би реалізувати себе, свій талант. Йдеться і про «Народну академію творчості інвалідів України», яка видає збірки та альманахи, в яких розміщуються твори письменників-інвалідів, а також – рідних, незамінних помічників, які супроводжують кожну людину. Так, вірші Андрія Соцкова читала на презентації його мама.

Презентація була наповнена не лише віршами, розмовами, переглядом виставки, а і планами на майбутнє. Зокрема, Олена Іванівна висловила дуже цікаву ідею про створення літературної студії в рамках роботи «академії», щоб зустрічі поетів-членів академії стали частішими. Ще одну ідею підказав вихід дитячої книги Геннадія Горового. Так, у планах – вихід збірки дитячих творів членів «Академії».

Яке ж свято без гостей! На презентацію книги «Вірю, надіюсь, люблю» завітали Зоя Антонівна Логвиненко, головний бібліотекар з питань масової роботи та зв’язків із громадськістю Голосіївської ЦБС м. Києва та чудова співачка, музикант, композитор і поет Леся Сінчук. Леся подарувала всім присутнім на святі чудову мелодію, яку заграла на сопілці. Ця мелодія просто зачарувала всіх присутніх чарівністю і красою весняних барв, легкістю та яскравим світлом, яке йшло, здається, від самої душі, самого серця. Також Леся прочитала кілька власних віршів.

Леся виявилася не лише чудовим і талановим музикантом і поетом, а ще й дуже цікавим співрозмовником. Із нею було дуже легко спілкуватися. Дивлячись на цю просту й усміхнену жінку, важко навіть уявити, що за плечима у неї участь та перемоги у багатьох конкурсах, зустрічі з багатьма цікавими та відомими людьми. Ось лише кілька штрихів до її біографії: роль Русалки у фільмі Наталі Бондарчук «Пушкін» у 2000-2001 роках, співпраця з гуртом «ВВ» та Ніною Матвієнко на етнофестивалі «Країна мрій», диплом фестивалю «Червона рута» у 2009 році, диплом лауреата ІІІ премії літературного конкурсу «Коронація слова» у номінації «Пісенна лірика про кохання» (2009 р.).

Була ще участь та перемоги у багатьох літературних, поетичних та музичних конкурсах. І всюди Лесю супроводжує сопілка, в якої дуже цікава історія. Як розповідає сама Леся, у 1999 році у неї був концерт у Полтавській філармонії, і от після концерту до неї підійшов місцевий майстер Іван Козаченко і подарував їй сопілку, зроблену власними руками. Дуже вже йому сподобалось, як Леся грала Баха на фортепіано. З тих пір сопілка – її вірний супутник на всіх концертах і фестивалях поруч із фортепіано.

Презентація книги «Вірю, надіюсь, люблю» пройшла у дуже теплій та дружній атмосфері, і кожен, хто повертався 4 грудня 2009 року з Національного музею літератури, взяв із собою не лише збірочку «Вірю, надіюсь, люблю». Кожен, хто був на цій презентації, ніс у своєму серці чудові враження від віршів, прочитаних талановитими поетами, та виробів образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва, представлених на виставці талановитими майстрами.

Так, справді, день 4 грудня 2009 року, незважаючи на похмуру погоду за вікном, був чудовим, прекрасним, сонячним, сповненим вражень, які, я впевнена, стануть джерелом для творчості, для нових пісень.

Світлана Патра