Управління взаємодії з громадськістю та змі
| Вид материала | Документы |
- Назва модуля: Соціологія масових комунікацій Код модуля, 12.31kb.
- Масової інформації», «Про телебачення І радіомовлення», «Про інформаційні агентства»,, 21.5kb.
- В Дніпропетровській області щодо взаємодії із засобами масової інформації та зв’язків, 155.04kb.
- Обласна програма взаємодії органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, 167.45kb.
- N 984 ( z0818-04 ) від 15., 934.02kb.
- Затверджую начальник Управління внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю Харківської, 196.92kb.
- Управління знаннями в корпоративних інтелектуальних системах з урахуванням індивідуальних, 103.02kb.
- Проект Рішення колегії управління освіти І науки Вінницької обласної державної адміністрації, 135.68kb.
- Календар державних, професійних та релігійних свят, знаменних та пам’ятних дат Волині, 212.6kb.
- Ної інформації», «Про інформацію», «Про друковані засоби масової інформації», «Про, 66.74kb.
Міністерство економіки
та з питань європейської інтеграції України
Управління взаємодії з громадськістю та ЗМІ
Україна, 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2
тел. /факс (044) 253-82-29;
e-mail: minecon_news@me.gov.ua
Промислове виробництво:
підсумки листопада
та прогнозні оцінки 2004 року і І кварталу 2005 року
Приріст промислового виробництва за січень-листопад склав 13,4%, за листопад – 11,3% (до листопада 2003 р.) (див. графік 1).
У листопаді позитивну динаміку найбільшою мірою визначало зростання виробництва у харчовій промисловості, машинобудуванні і металургії: більше 70% приросту промисловості у цілому забезпечувалось випуском продукції у цих галузях. Внесок їх до зростання становив, відповідно, 4,3; 2,2 і 1,8 відс. пункти (листопад до листопада 2003 р.).
Найбільший приріст серед основних видів промислової діяльності у листопаді мала харчова промисловість (22,5% до листопада 2003р.) – такого значного зростання у галузі не спостерігалось з минулого року. Одночасно відбулось сповільнення темпів зростання виробництва у машинобудуванні (14,8%) і скорочення виробництва у вугільній промисловості (–6,8%), що дещо перевищило наші очікування.
Хоча темпи сповільнення у деяких галузях виявились дещо вищими, ніж очікувалось на початку року, розвиток промисловості в цілому знаходиться у прогнозованих межах. Зростання за рік очікується на рівні 13,3%, а за І квартал 2005 року 8–9%%. Галузями-лідерами залишатимуться машинобудування, металургія і харчова промисловість.
- Підсумки листопада 2004 року.
| Таблиця 1. Приріст виробництва продукції промисловості, %. | |||||
| | вересень до вересня 2003 р. | жовтень до жовтня 2003 р. | листопад до листопада 2003 р. | листопад до жовтня 2004 р. | січень-листопад до січня-листопада 2003 р. |
| промисловість | 9,9 | 7,7 | 11,3 | -4,4 | 13,4 |
| Джерело: Держкомстат; розрахунки Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції | |||||
| Графік 1. Індекс виробництва продукції у промисловості (грудень 1997=100). | |||||
 | |||||
| Джерело: Держкомстат; розрахунки Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції | |||||
Динаміка випуску промислової продукції продовжувала формуватись під впливом як високого зовнішнього попиту, що визначав темпи росту виробництва експортоорієнтованого сектора (металургійної і хімічної галузей), так і інтенсивного нарощування виробництва капітальних товарів інвестиційного комплексу (машинобудування і виробництва неметалевих мінеральних виробів). Покращання умов торгівлі експортними товарами призвело до суттєвого підвищення позитивного сальдо торгового балансу (за 10 місяців 2004 року до 3206,2 млн. доларів США1) і стало фактором розширення внутрішніх доходів економіки. При збереженні лідируючих позицій, експортоорієнтований сектор промисловості у певній мірі трансформує зростання зовнішнього попиту у розширення внутрішнього ринку і залишається основною рушійною силою зростання випуску промислової продукції. Частка експортної продукції машинобудування, металургійної та хімічної галузей, відповідно до торгового балансу, у січні-жовтні 2004 року склала 67,1% загального обсягу експорту.
Одночасно слід відзначити, що у листопаді відбулась суттєва зміна структури внесків основних видів промислової діяльності у зростання промисловості в цілому. Якщо на початку року галуззю-лідером була металургія, три останні місяці майже половину зростання промисловості забезпечувало машинобудування, то у листопаді інтенсивність випуску товарної промислової продукції визначалась найбільшою мірою зростанням галузей споживчого сектору (харчової і легкої промисловості). Їх сумарний приріст виробництва у листопаді склав 22,3% і забезпечив 40% загального зростання промисловості. Приріст обсягів виробництва у експортоорієнтованих та інвестиційних галузях дорівнював, відповідно, 9,1 і 14,9%%. Зазначені тенденції відображені на графіку 2.
Проте у кумулятивному вимірі вплив окремих галузей на загальне зростання промисловості суттєвих змін на протязі усього року не зазнавав. Так, питома вага внесків машинобудування знаходилась у межах 28,6–35,3%%, металургії – 24,5–30,2%%, хімічної галузі – 6,9–8,9%%, і сумарно вони забезпечували 60–70%% зростання промисловості в цілому. Одночасно питома вага внесків харчової промисловості мала більш значні коливання – 10,6–17,7%%.
| Графік 2. Структура внесків основних видів промислової діяльності у зростання промисловості в цілому у 2004 році (до відповідного місяця 2003 року, відс.). | |
 | |
| Джерело: Держкомстат; розрахунки Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції | |
Динамічний розвиток економіки підтримувався збереженням високих темпів росту виробництва майже у всіх галузях промисловості2, хоча, починаючи з ІІ півріччя, відмічається тенденція сповільнення темпів зростання промислового виробництва (що передбачалось прогнозом). Слід відмітити, що у листопаді (порівняно з жовтнем) покращився стан справ у харчовій і хімічній галузях, проте сповільнення темпів зростання виробництва у машинобудуванні дещо перевищило наші очікування.
Зростання обсягів виробництва промисловості у листопаді більше ніж на третину було забезпечено приростом у харчовій промисловості та переробленні сільгосппродуктів: внесок її до загального приросту виробництва у промисловості склав 4,3 відс. пункти – це найвищий показник серед основних галузей.
Зберігається тенденція до нарощування обсягів виробництва продукції, при цьому темпи зростання, що були дещо втрачені у попередні місяці, у листопаді знову прискорились. Відзначимо, що таке значне зростання (22,5% до листопада 2003р.) за кілька останніх років спостерігалось тільки у середині минулого року, а сезонне скорочення до жовтня (–12,2%) також було меншим, ніж у попередні роки.
Вагомою складовою випуску галузі у листопаді було виробництво цукру (приріст 70,1% до листопада 2003р.), яке щорічно у цьому місяці дорівнює 15–20%%. Прискорення зростання виробництва зберігалось і у молочній промисловості: порівняно із листопадом 2003р. збільшилось виробництво жирного, свіжого та кисломолочного сиру, обробленого молока, кисломолочних продуктів (приріст від 13 до 34%%).
Одночасно продовжується скорочення виробництва м’яса (–8,9% до листопада 2003р.) і уповільнення зростання виробництва ковбасних виробів (відповідно, 22,5% проти 45,5% у листопаді 2003р.), що відбувається внаслідок зменшення надходження на переробку м’ясної сировини, в основному, через суттєве скорочення поголів’я худоби3. За нашими оцінками частка виробництва м'яса, субпродуктів та ковбасних виробів перевищує 10% випуску галузі. Крім того, зменшилось виробництво кондитерських виробів (–10,5%), що визначалось, як скороченням зовнішнього попиту, так і переорієнтацією внутрішнього попиту на споживання продуктів першої необхідності. Скоротилось у листопаді і виробництво олії (–3,1% до листопада 2003р.) та хлібобулочних виробів (–3,3%). Останнє могло бути пов’язане із вищим за минулорічний врожаєм картоплі (20,5 млн. т проти 18,4) і, відповідно, зміною структури споживання.
| Графік 3. Індекс виробництва продукції у харчовій промисловості (грудень 1997=100). | Графік 4. Виробництво м’яса (тис. тонн) у 2000-2004 роках (помісячно). |
 |  |
| Джерело: Держкомстат; розрахунки Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції | |
| Таблиця 2. Виробництво промислової продукції, зміни до відповідного періоду минулого року. | ||||||
| | приріст, % | внесок, відс. пункти | ||||
| | вересень | жовтень | листопад | січень-листопад | листопад | січень-листопад |
| харчова промисловість | 3,4 | 6,1 | 22,5 | 12,4 | 4,3 | 2,3 |
| Джерело: Держкомстат; розрахунки Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції | ||||||
Високі кумулятивні темпи виробництва зберігаються у галузі машинобудування, ремонт та монтаж машин і устаткування. Проте у листопаді порівняно з жовтнем відбулось різке скорочення виробництва (–9,4%), якого не спостерігалось вже протягом кількох останніх років.
Було зменшено виробництво верстатів токарних і деревообробних, пресів та кувальних машин (від 43 до 65%% до листопада), козлових і мостових пересувних кранів (–36,8%), побутової техніки (холодильників, пилососів), а також автобусів (–4%) і залізничних локомотивів (–12,5%), що є найбільш суттєвим, так як на продукцію транспортного машинобудування в останні роки припадало більше 40% обсягів галузі. Стримуючим фактором для зростання залишалось підвищення цін на металургійну продукцію (див. далі)
Одночасно збільшився випуск інших видів будівельного обладнання (мостових кранів на нерухомих опорах на 85,7%, екскаваторів на 27,7%), сільгосптехніки (зернозбиральних комбайнів і сівалок, відповідно, у 8 р. і на 56,9%). Випуск легкових автомобілів зріс на 74,9%. Нарощування обсягів виробництва галузі значною мірою визначив суттєвий зовнішній попит4: експорт механічного та електричного обладнання, машин і механізмів збільшився за 10 місяців на 36,1%, а експорт транспортних засобів у 2,2 рази5.
Разом з тим, інвестиційний попит, що інтенсивно розширюється, покривався значною мірою і за рахунок імпорту обладнання, машин та механізмів, якого в Україні не вистачає або взагалі не виробляється (імпорт цієї продукції зріс за 10 місяців на 34,1%).
| Таблиця 2. Виробництво промислової продукції, зміни до відповідного періоду минулого року. | ||||||
| | приріст, % | внесок, відс. пункти | ||||
| | вересень | жовтень | листопад | січень-листопад | листопад | січень-листопад |
| машинобудування | 33,4 | 26,4 | 14,8 | 30,7 | 2,2 | 4,5 |
| Джерело: Держкомстат; розрахунки Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції | ||||||
Починаючи з квітня, у металургії та обробленні металу почалось поступове уповільнення темпів зростання виробництва (див. додатки і графік 6), визначене, в основному, дещо меншим внутрішнім попитом. Так, приріст у другому кварталі (до відповідного періоду 2003 року) був майже на третину менше, ніж у першому, а у третьому – майже удвічі менше, ніж у другому. У листопаді (порівняно з жовтнем) відбулось скорочення випуску більшості видів продукції галузі: радіаторів і котлів центрального опалення (відповідно, на 11,5 і 3,6%%), готового прокату (на 2,7%), чавуну (на 0,9%). Одночасно випуск труб великого і малого діаметрів зріс (на 1,1%).
Основними чинниками зростання виробництва у гірничо-металургійному комплексі залишався високий зовнішній попит та ціни на світових ринках: експорт недорогоцінних металів та виробів з них, а також чорних металів у січні-жовтні перевищив минулорічний у 1,5 рази.
| Таблиця 3. Виробництво промислової продукції, зміни до відповідного періоду минулого року. | ||||||
| | приріст, % | внесок, відс. пункти | ||||
| | вересень | жовтень | листопад | січень-листопад | листопад | січень-листопад |
| металургія та оброблення металу | 10,4 | 6,6 | 7,2 | 13 | 1,8 | 3,4 |
| Джерело: Держкомстат; розрахунки Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції | ||||||
Уповільнення темпів росту виробництва у металургійному комплексі протікало на фоні росту цін. Разом із зростанням внутрішніх цін на продукцію сировинного комплексу посилився ціновий тиск на галузі обробної промисловості. За 11 місяців поточного року у машинобудуванні ціни підвищились на 11,9%, у виробництві інших неметалевих виробів (будматеріалів, скловиробів) – на 14,5% та у харчовій і легкій промисловості, відповідно, на 4,9 і 5,7%%. У листопаді 2004 року приріст цін виробників промислової продукції на 13,2 відс. пунктів випередив зміну споживчих цін.
| Таблиця 4. Індекс цін виробників промислової продукції у 2004 році, відсотків. | |||||
| | серпень | вересень | жовтень | листопад | листопад |
| | до попереднього місяця | до грудня 2003 р. | |||
| промисловість | 101,6 | 101,9 | 101,6 | 102.2 | 122,9 |
| металургія та оброблення металу | 103 | 102,8 | 102,4 | 101.8 | 135,5 |
| видобування енергетичних матеріалів | 100,7 | 104,5 | 100,6 | 101.5 | 123,3 |
| виробництво інших неметалевих виробів | 100,4 | 101,1 | 100,5 | 101,0 | 114,5 |
| машинобудування | 100,6 | 100,2 | 100,8 | 101,2 | 111,9 |
| харчова промисловість | 99,8 | 99,9 | 101,2 | 101,2 | 104,9 |
| легка промисловість | 101,2 | 100,3 | 100,2 | 101,7 | 105,7 |
| Довідково: індекс споживчих цін | 99,9 | 101,3 | 102,2 | 101,6 | 109,7 |
| Джерело: Держкомстат | |||||
| Графіки 5-6. Індекс виробництва продукції у галузях (грудень 1997=100). | |
| Машинобудування | Металургія та обробленні металу |
 |  |
| Джерело: Держкомстат; розрахунки Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції | |
Протягом тривалого періоду продовжується зростання у хімічній та нафтохімічній промисловості. Збільшувався і експорт хімічної продукції6, частка якого у випуску галузі дорівнює майже половину (за даними таблиць „витрати-випуск”). Підвищувався внутрішній попит на деякі види продукції з боку сільського господарства та населення. Так, у січні-листопаді більше ніж на 20% зріс випуск пластмаси, хімічних волокон і шин – однієї з основних складових продукції галузі (п’ята частина випуску), майже на третину сірчаної кислоти і каустичної соди. У листопаді виробництво деяких видів продукції зросла у півтора-два рази, у тому числі: пестицидів на 97,6%, калійних добрив на 50%, кальцинованої соди на 35,6%
Вагомою залишається частка продукції з сировини замовників. За січень–жовтень на промислових підприємствах з давальницької сировини виготовлено 89% загальнодержавного випуску поліетилену у первинних формах, 21–37% – пестицидів та інших агрохімічних продуктів, 4–17% – аміаку синтетичного, добрив азотних мінеральних чи хімічних, сірчаної кислоти.
| Графік 7. Індекс виробництва продукції у хімічній промисловості (грудень 1997=100). | Графік 8. Первинна переробка нафти у 2000-2004 роках (помісячно, млн. тонн). |
 |  |
| Джерело: Держкомстат; розрахунки Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції | |
| Таблиця 5. Виробництво промислової продукції, зміни до відповідного періоду минулого року. | ||||||
| | приріст, % | внесок, відс. пункти | ||||
| | вересень | жовтень | листопад | січень-листопад | листопад | січень-листопад |
| хімічна і нафтохімічна промисловість | 12,9 | 1,1 | 14,7 | 14 | 1,0 | 1,0 |
| Джерело: Держкомстат; розрахунки Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції | ||||||
У виробництві продуктів нафтоперероблення відбулось зростання випуску продукції на 3,9% (до листопада 2003 року). Фізичний обсяг переробки нафти склав 1977,4 тис. тонн (проти 1904,6 у листопаді 2003 року). У цілому за 11 місяців перероблено 20,3 млн. тонн нафти, що на 1,3% більше минулорічного обсягу. При цьому цьогорічне середньомісячне перевищення обсягів переробки дорівнювало 21 тис. тонн, а середньомісячний приріст склав 1,8%. За умови збереження таких темпів зростання у грудні обсяг переробки нафти за рік становитиме не більше 22,3 млн. тонн.
| Таблиця 6. Виробництво промислової продукції, зміни до відповідного періоду минулого року. | ||||||
| | приріст, % | внесок, відс. пункти | ||||
| | вересень | жовтень | листопад | січень-листопад | листопад | січень-листопад |
| виробництво продуктів нафтоперероблення | -3,2 | -2,4 | 3,9 | 3 | 0,2 | 0,2 |
| Джерело: Держкомстат; розрахунки Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції | ||||||
Приріст продукції обробної промисловості (13,5% до листопада 2003 року) зумовлений позитивною динамікою і інших галузей, що випускають продукцію для забезпечення як зовнішнього ринку так і внутрішнього.
| Таблиця 7. Виробництво промислової продукції, зміни до відповідного періоду минулого року. | ||||||
| | приріст, % | внесок, відс. пункти | ||||
| | вересень | жовтень | листопад | січень-листопад | листопад | січень-листопад |
| легка промисловість | 12,4 | 17,6 | 14,1 | 14 | 0,2 | 0,2 |
| виробництво деревини та виготовлення виробів з неї | 24,7 | 27,5 | 20,6 | 26,3 | 0,2 | 0,2 |
| целюлозно-паперова, поліграфічна промисловість, видавнича справа | 22,7 | 12,1 | 22 | 26,2 | 0,5 | 0,5 |
| виробництво неметалевих мінеральних виробів | 14 | 10,7 | 13,2 | 20,8 | 0,4 | 0,7 |
| Джерело: Держкомстат; розрахунки Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції | ||||||
2. Прогнозні оцінки 2004 року та І кварталу 2005 року.
Розвиток промисловості знаходиться у прогнозованих межах і приріст виробництва за рік очікується на рівні 13,3%%, а за І квартал 2005 року 8–9%%. Прогнозна оцінка визначена темпами виробництва основних видів промислової діяльності і, особливо, машинобудування, металургії, харчової і хімічної промисловості.
| Таблиця 8. Прогноз приросту обсягів виробництва за основними видами промислової діяльності, % зміни до відповідного періоду 2003 року. | ||||
| | довідково: 11 місяців 2004 року | прогноз | ||
| | прогноз | звіт | 2004 рік | І кв. 2005 року |
| промисловість | 13,7–13,9 | 13,4 | 13,3 | 8–9 |
| машинобудування, ремонт та монтаж машин і устаткування | 31 | 30,7 | 28 | 16–18 |
| металургія та оброблення металу | 12,4 | 13 | 12 | 7–8 |
| хімічна та нафтохімічна промисловість | 13,2 | 14 | 14 | 8–9 |
| харчова промисловість та перероблення сільгосппродуктів | 11,7 | 12,4 | 13 | 13–14 |
| легка промисловість | 14,7 | 14 | 14 | 7–9 |
| Джерело: Держкомстат; розрахунки Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції | ||||
Розвиток машинобудування та зростання обсягів виробництва продукції досягатиметься шляхом створення сприятливих умов для вітчизняного виробництва і захисту його від недоброякісного імпорту, впровадження високих наукоємних конкурентоспроможних технологій, зменшення залежності від імпортних поставок, розвитку внутрішнього ринку та активізації інвестиційного попиту. Очікується сприятлива кон’юнктура на традиційних зовнішніх ринках української машинобудівної продукції: передбачаються стабільні поставки продукції авіаційної промисловості на ринки Росії, Китаю, Ірану, країн Африки, Азійського регіону, поступове збільшення експорту електронного устаткування до країн СНД. Збільшення обсягів виробництва відбудеться у транспортному, важкому, електротехнічному, електронному та сільськогосподарському машинобудуванні.
За останні 5-7 років підприємства авіаційної промисловості України зуміли перебороти наслідки кризи 90-х років. Розроблені та запущені в серійне виробництво літаки Ан-38, Ан-74 та Ан-140, завершується програма випробувань і розпочато серійне виробництво військово-транспортного літака Ан-70, розгортається програма створення реактивного літака Ан-148. Однак орієнтація лише на програми серійного виробництва літаків Ан-74 і Ан-140 приведе до згортання роботи за програмами Ан-38, Ан-70, Ан-124, Ан-148. Авіаційна галузь України втратить свої позиції на ринку Китаю і світове лідерство у надважких авіаційних перевезеннях.
Зовнішній попит, як і досі, відіграватиме найбільшу роль для металургії. Основними споживачами її продукції будуть Китай, країни СНД, Близького Сходу та Європейського Союзу.
Ринок Північної Америки став відчинятися і для українців. Країни торгової асоціації NAFTA відчувають дефіцит сталі, унаслідок чого ціни на готовий прокат там стабілізувалися на найвищому рівні у світі. У пошуках більш дешевого продукту споживачі металу із США, Мексики та Канади звернули свої погляди на Україну. Наприкінці жовтня Україна і США парафували доповнення до угоди про припинення антидемпінгового розслідування у відношенні імпорту деяких виробів із плоского українського обрізного прокату. Крім того, Верховна Рада ратифікувала угоду про торгово-економічне співробітництво між Україною і Мексикою, що дає шанс на спрощення доступу вітчизняних товарів на мексиканський ринок. А канадський міжнародний торговий трибунал (CITT) проводить процедуру перегляду обмежувальних заходів на імпорт обрізного гарячекатаного листа, у тому числі походженням з України.
Проблемним питанням галузі у найближчий період, імовірно, стане нестача залізної руди, що змусить деякі підприємства скоротити виробництво.
За інформацією об’єднання „Металургпром” у листопаді галузь працювала стабільно. Однак уже у грудні металурги заявили про те, що сировина постачається не стабільно, концентрат відвантажується на рівні 75% від запланованих обсягів. Раніше проблеми з рудою пояснювались дефіцитом вантажних вагонів, але зараз існує загроза зниження поставок і підвищення цін на залізорудну сировину постачальниками.
Динаміка розвитку харчової промисловості визначатиметься, перш за все, підвищенням попиту з боку населення (на кінець року зростання реальних наявних доходів складе 17,1%7) та збільшенням надходження на промислову переробку зернових культур. На рівні, вищому, ніж у минулому році, передбачається виробництво молочної продукції і кондитерських виробів. Очікуване виробництво основних видів продуктів харчування (продуктів переробки зерна, цукру, олії, молокопродуктів) повністю забезпечуватиметься сировиною вітчизняного виробництва. Основним ризиком у цій сфері може стати необгрунтоване (спекулятивне) підвищення цін як з боку постачальників сировини, так і виробників готової продукції.
Одночасно, через скорочення поголів’я великої рогатої худоби і свиней та суттєві труднощі з їх відновленням (значні терміни вирощування і відгодівлі корів, нестачу кормів для свиней, високий рівень захворювань кролів та курей), нарощування виробництва м’ясної продукції не очікується.
Значна кількість підприємств хімічної і нафтохімічної галузі працюватиме на зовнішній ринок. Збереження експортного потенціалу сприятиме стабільності роботи галузі. Кон’юнктура зовнішніх ринків у секторі аміаку, азотних мінеральних добрив, продуктів основної хімії визначатиме зростання експортних поставок та загальних обсягів виробництва хімічної продукції. Передбачається приріст випуску хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, пластмаси, шин для сільськогосподарських машин тощо. Продовжуватиметься постачання мінеральних добрив та хімічних засобів захисту рослин сільськогосподарським виробникам.
1 Сальдо торгового балансу за 10 місяців 2003 року дорівнювало 305,8 млн. доларів США, за 9 місяців 2004 року 3150,5 млн. доларів США.
2 Крім видобування вугілля і торфу (-6,8%).
3 Станом на 1 грудня 2004 року поголів’я великої рогатої худоби скоротилось на 9,8 відсотків, свиней – на 11,4 відсотків (порівняно з 1 грудня 2003 року).
4 У товарній структурі зовнішньої торгівлі частка експортної продукції галузі у січні-жовтні 2004р. склала 18,3% (проти 15,7% у січні-жовтні 2003 року).
5 За даними таблиць “витрати-випуск” частка експорту машинобудування у обсязі використаної продукції зросла з 40,7% у 2002р. (звіт) до 41,6% у 2003р. (умовно-прогнозні оцінки).
6 Експорт продукції хімічної галузі у січні-жовтні склав 141,4% до відп. періоду 2003р.
7 Реальні наявні доходи населення зросли за 2001-2003 роки, відповідно, на 10, 18 і 7,8%%, за 10 місяців 2004 року – на 16,2%.
Шпаковська
296 96 48
Управління міжгалузевого балансу