Geum.ru

Марія Калінічна Іщенко одна з найвизначніших педагогів с. Саварки. У 1898 році у трьох групах за списком налічувалося 150 учнів, з них дівчаток тільки Марія Калінічна учила одночасно 3 групи, урок

Вид материалаУрок

Содержание


В повоєнні часи школу очолювали
Ось вже 23 роки, з 14 листопада 1985 року
Матеріально – технічна база школи.
Комп’ютерний клас
Подобный материал:
Саварський НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. – дитячий садок»

ім. А.М. Люльки


09710, Київська область, Богуславський район ,село Саварка

Телефон (04561) 39 – 3 -10


Шкільне навчання в Саварці бере свій початок ще в останні десятиріччя кріпаччини. Перша школа в Саварці була церковно-приходська. Приміщення її було звичайною сільською хатою, тепер на тому місці приміщення шкільної майстерні, побудоване в 20 –х роках. Вчитель отримував два рублі сріблом і 10 копійок з громадських грошей. Першим учителем був дяк Афанасій Крижановський, про це є свідчення. У церковно-приходській школі була всього одна кімната і стояли довгі столи і лави – «кобили», багато церковно–слов’янських книг, а також ікон. Вчилися переважно хлопці, іноді й чималі. Тих, хто навчався погано чекали покарання: удари лінійкою по спині, долонях, ставили коліньми на гречку, сіль з книжкою в піднятих руках, залишали без обіду, вішали плакат на спину « Я - лодарь», з ним учень повинен був ходити весь день, та ще й прийти в школу наступного дня.

З 1897 року в с.Саварка розпочала свою вчительську роботу Марія Калінічна Іщенко – одна з найвизначніших педагогів с.Саварки. У 1898 році у трьох групах за списком налічувалося 150 учнів, з них дівчаток тільки 3. Марія Калінічна учила одночасно 3 групи, урок тривав 1 год. Вчителька одержувала 12-15 рублів. До школи на Наума приходило багато дітей, але потім їх залишалося менше. Деяких виключали за різні провини, дехто не міг подолати науку, інші працювали вдома. Марія Калінічна була в селі і лікарем, і швачкою, і порадником.

5 жовтня 1915 р. почала свою роботу земська однокласна трьохкомплектна школа (де тепер краєзнавчий музей). Земською школою керував Нестор Михайлович Хоменко, він вважав себе найосвіченішою, найрозумнішою людиною. До селян та їхньої мови ставився погордливо. У 1919-1920 н.р. довів школу до жахливого стану. Школа всю зиму не опалювалася. Доходило до того, що діти розігрівали власним тілом замерзле в класі чорнило. І це було у той час, коли громада мала в експлуатації великого вальцьового млина.

На початок вересня 1920 року професора математики Михайла Пилиповича Кравчука було призначено завідувачем школою. Дякуючи йому кола зміцніла і набула популярності. Саварську семирічну агротрудшколу називали «кузнею кадрів». Кравчук добився, щоб взимку до школи підвели електрику. Адміністрація млина повністю фінансувала школу. В селі був введений податок, так званий «шкільний хліб», який здавали всі саварчани, його кількість залежала від землі та кількості душ в сім’ї. На кошти, виручені від продажу борошна з шкільного хліба, школа існувала.

Говорячи про історію школи не можна не згадати про те, що протягом 1920 -1923рр. учителем української мови і літератури працював поет Дмитро Якович Загул. Поет-філософ, поет-лірик, критик і теоретик літератури, талановитий перекладач, великий друг Михайла Кравчука. Під їх керівництвом сформувався світогляд найвидатнішого нашого земляка – Архипа Михайловича Люльки, якого вважають піонером турбореактивного руху.

В 1934р. в Саварську 7 річну школу ходили діти з 7 сіл, бо вчителювали тут видатні люди. Добиралися пішки з Лютарів, Чайок, Ольшаниці, Рокитнянського р-н. Навчалися з Синиці, Січі, Бовкуна, Степка (тепер Таращанський р-н).

В 1935р. урочисто відзначили 15-річчя Саварської н/с школи. В музеї зберігається фото «Кузня кадрів». Так називали нашу школу, бо вона випускала високоосвічених молодих людей.

Після того, як Кравчук М. П. повернувся до Києва читати математику в Університеті, школою завідували Великохатько Федір Данилович (1923-25) - професор Херсонського педінституту, Хмура Олекса Йосипович (1925-27), потім Прокіп Дяченко (даних немає). В 1941р. – Покотило Федір Йосипович.

Під час війни з фашистами в школі знаходилась німецька конюшня, і вчитель Чалий Дмитро Євдокимович був змушений просити, щоб вивели коней. За це йому згадали вже свої, коли в 50-х роках він був репресований за те, що написав «Буквар» українською мовою і заспівав з дітьми «Ще не вмерла Україна». Вирок-10 років заслання в Краснодарський край. Чудом залишився живий, провів ще 2 роки на поселенні повернувся. Був реабілітований, але читати українську мову йому вже не дозволили, а тільки співи. Хор під його керівництвом був найкращим у районі.

В повоєнні часи школу очолювали:

1946 - 47 Покотило Федір Йосипович 1965 - 74 Матвієнко Анастасій Іларіонович

1947 - 50 Дергаченко Василь Назарович 1974 - 90 Ткач Петро Степанович

1950 - 51 Костишин Микола Іванович 1990 - 95 Мисник Ігор Миколайович.

1951 - 56 Петренко Гордій Романович 1995-2002 Петрик Микола Павлович

1956 - 59 Дмитренко Віталій Павлович 2002 - 07 Цимбал Олег Іванович

1959 - 65 Ступка Микола Григорович 2007 - Кушнір Валентина Анатоліївна





Кушнір В. А. – директор Саварського НВК


Рада музею і краєзнавці збирають матеріал про цих людей, а також вчителів і випускників школи для поновлення кімнати освіти в музеї.

Постановою Ради Міністрів УРСР від 14.11. 1985р. №402 Саварській школі присвоєно ім’я Архипа Михайловича Люльки.

Новий двохповерховий корпус школи збудований в 1969 році при сприянні видатного земляка. Історія школи – це історія села.




Багато можна говорити про історію школи, про вчителів,краще про це розкажуть діти у музеї, там зібраний величезний матеріал.

В нашій школі працює 17 вчителів, 2 вихователі дитячого садка, бібліотекар, Навчається 106 учнів та 19 вихованців дитячого садка.




Фото 2004 р.


Колектив працює над проблемою «Особистісно спрямований розвиток учня. Реалізація в навчально-виховному процесі ідей української національної школи ».

На навчальних заняттях вивчаються теоретичні питання організації і контролю навчальних занять учнів, новітні методичні прийоми і технології, вчителі знайомляться з передовим педагогічним досвідом своїх колег, удосконалюють навички та вміння.

У школі працює 4 методичні об’єднання. Вчителі школи активно впроваджують інноваційні технології в практичну діяльність – це засвідчив шкільний та районний конкурс «Учитель року – 2007», та 2008. Поповнюється скарбничка педагогічного досвіду роботами педагогів. Велика увага в роботі приділяється вихованню любові до рідної землі.

При Саварському НВК працює 2 музеї: меморіальний, присвячений А.М. Люльці та музей історії с.Саварки, якими керує на добровільних засадах Петрик Т.П., вчителька географії та Київщинознавства, Голова Ради музею історії с.Саварки. Минулого навчального року Тетяна Петрівна підготувала матеріали про музей на присвоєння зразкового і виступала на обласній конференції з матеріалами про музей, отримала диплом Лауреата від організації «Україна - 3000», яку очолює К. Ющенко.

Під керівництвом Тетяни Петрівни, учні, готуючи тексти екскурсій, зібрали величезний матеріал про відомих педагогів, про шкільне життя, про відомих людей села, війну, Голодомор. Учні нашої школи є екскурсоводами у музеях.





Наша школа має багатющі традицій, пишається своїми відомими земляками. Ось вже 23 роки, з 14 листопада 1985 року школа носить ім’я відомого земляка, авіаконструктора, творця вітчизняного турбореактивного двигуна, Архипа Михайловича Люльки, якому під керівництвом Олега Івановича Цимбала у 2007 році було встановлено на подвір’ї школи пам’ятник, який ми оберігаємо. Це шана до нашого земляка, наше знання історії, її минулого і сьогодення.


Не слід забувати М.К.Іщенко, яка прищепила маленькому хлопчикові любов до науки та Михайла Пилиповича Кравчука – одного з найвизначніших математиків світу, який помітив талановитого учня, допоміг йому, сільському хлопцеві вступити до КПІ, допомагав матеріально.

З 1 жовтня 2004 року дитячий садок був приєднаний до школи, і наш навчальний заклад став називатися НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. – дитячий садок » ім. А.М. Люльки.

25 травня 2007 року в рамках підготовки до 100-річчя на шкільному подвір’ї було урочисто відкрито пам’ятник Архипу Михайловичу Люльці, скульптор Анатолій Древецький.




2008 року, 23 березня з ініціативи та при сприянні начальника Богуславського відділу освіти Олега Івановича Цимбала, в присутності численних гостей з Москви, Посольства Росії, Харкова, Запоріжжя ми достойно відзначили 100–річчя з Дня народження нашого славного земляка. Гості почули схвильовані виступи внучки відомого земляка Галини, переглянули документальний фільм «Архип Люлька» (режисер Олександр Рябокрис )


Матеріально – технічна база школи.

На ремонт шкільних приміщень та упорядкування території школи (яка займає 4 га) бюджетних коштів на сьогоднішній день виділяється дуже мало. Але дякуючи батьківському комітету, спонсорам, сільському голові Артеменко Г.В., директору «АГРО – Богуславщина» Луценку В.М., випускникам минулих років, всім добрим людям, які не байдужі, ми щороку робимо поточні ремонти. Цього року зробили капітальний ремонт спортзалу, методичного кабінету, кабінету інформатики, кімнату меморіального музею присвячену А.М.Люльці, зробили ремонт майстерні. Планів на майбутнє ще багато і по мірі можливості все заплановане будемо здійснювати.

Комп’ютерний клас

Влітку 2008 року у школі з’явилося 13 нових комп’ютерів. З 2005 року у нас проводяться уроки інформатики, починаючи з 2 класу. Учні початкових класів працюють за програмою «Сходинки до інформатики». У позаурочний час три рази на тиждень Соломка Лідія Анатоліївна дає можливість дітям попрацювати на комп’ютері, кому написати реферат, грати в ігри різного типу. Мало в кого вдома є комп’ютер і учні із задоволенням ходять у комп’ютерний клас. Тим більше, що тут всі комп’ютери підключені по системі. Це дає змогу дітям гратися командами .

Вчитель Соломка Л.А. цього року, разом з іншими вчителями району пройшла курси за програмою «Intel». 60% вчителів школи, під керуванням Лідії Анатоліївни вже самостійно працюють на комп’ютерах. Майже в кожного вчителя створена своя папка, в яких вони пишуть календарні плани, сценарії свят. Комп’ютери підключені до мережі Інтернет.

Учні нашої школи приймають активну участь у різноманітних конкурсах (шкільних, районних, обласних), спортивних змаганнях.

Команда учнів школи приймала участь в ІІ, ІІІ етапах Всеукраїнських олімпіад з базових дисциплін.

Жодного свята у сільському будинку культури не проходить без учнів нашої школи. Ми тісно працюємо з працівниками БК, часті гості і у сільській бібліотеці.

Працюючи в школі, ми ставимо собі за мету: забезпечити розвиток і саморозвиток особистості, дати можливість учню самореалізувати себе в пізнавальній, навчальній діяльності, поведінці, розвивати індивідуальні здібності, духовні, інтелектуальні якості учнів, утверджувати принципи загальнолюдської моралі, формувати морально – етичні якості.