І болонський процес
| Вид материала | Документы |
- Болонський процес – структурна реформа вищої освіти на європейському просторі, 167.74kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни "Вища освіта І Болонський процес" для студентів, 406.21kb.
- Заявка учасника всеукраїнської науково-практичної конференції, 62.17kb.
- Дмитриченко М. Ф., Навчальний посібник, 2529.95kb.
- Дмитриченко М. Ф., Навчальний посібник, 2842.03kb.
- Болонський процес: зближення, а не уніфікація, 2861.69kb.
- А. О. Барвінський Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка Педагогічна, 146.88kb.
- В. Д. Проблеми підготовки молодших спеціалістів в україні І болонський процес, 165.35kb.
- Робоча навчальна програма курсу «Вища освіта І Болонський процес» напряму підготовки:, 525.91kb.
- О. В. Зростання значення підготовки науковців вищої кваліфікації І болонський процес, 216.49kb.
- Фундаментальні цінності західної культури:
а) парламентаризм, права людини, лібералізація;
б) свобода пересування, отримання освіти будь-якого рівня;
в) як „а”, так і „б”.
- Чи слід вважати приєднання України до Болонського процесу одним з напрямів стратегічного курсу приєднання до ЄС?
а) так; б) ні; в) частково.
- Чи зацікавлена Україна в приєднанні до Болонського процесу?
а) так; б) ні; в) частково.
- Чи слід вважати приєднання України до Болонського процесу шляхом підвищення загального рівня освіти?
а) так; б) ні; в) частково.
- Чи буде сприяти приєднання України до Болонського процесу підвищенню якості вищої освіти?
а) так; б) ні; в) частково.
- Чи відповідає Національна доктрина розвитку освіти в Україні (2002р.) вимогам Болонського процесу?
а) так; б) ні; в) частково.
- Чи відповідає Закон України „Про освіту” вимогам Болонського процесу?
а) так; б) ні; в) частково.
- Чи відповідає Закон України „Про вищу освіту” вимогам Болонського процесу?
а) так; б) ні; в) частково.
- Чи відповідає зміст вищої освіти в Україні вимогам Болонського процесу?
а) так; б) ні; в) частково.
- Чи відповідає в повному обсязі педагогічний експеримент з впровадження КМСОНП вимогам Болонського процесу?
а) так; б) ні; в) частково.
Тема 2. Система вищої освіти у країнах Європи і Америки.
- Особливість навчання студентів у ВНЗ США:
а) чітка регламентація навчального процесу;
б) відсутність фіксованого терміну навчання;
в) обов’язковість вступних випробувань.
- Американський академічний кредит має:
а) 15 год аудиторних занять на тиждень;
б) 30 год усіх видів навчального навантаження;
в) 54 год аудиторних занять та самостійної роботи.
- Тривалість бакалаврської підготовки у ВНЗ Канади:
а) 3 роки; б) 4 роки; в) 5 років.
- У Великобританії ВНЗ переважно:
а) приватні;
б) муніципальні;
в) державні.
- До французького ВНЗ можна вступити за наявності:
а) атестата про закінчення ліцею;
б) диплома бакалавра;
в) стажу практичної діяльності.
- Для вступу у німецький університет потрібно:
а) закінчити коледж передвузівської підготовки;
б) скласти вступні випробування;
в) мати атестат про закінчення середньої школи.
- Більшість ВНЗ Німеччини належать до:
а) конфесійних;
б) приватних;
в) державних.
- У чеських ВНЗ навчання для студентів-іноземців:
а) платне;
б) безкоштовне;
в) з частковою оплатою.
- У польській вищій школі після закінчення професійного ВНЗ присвоюється кваліфікація:
а) ліцензіат;
б) бакалавр;
в) магістр.
- Кваліфікацію магістра у польських ВНЗ можна отримати на базі:
а) ліцензіата та інженера;
б) бакалавра;
в) середньої школи.
Тема 3. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Документи Болонського процесу.
- У якому році ініційовано Болонський процес?
а) 1997р.; б) 1998р.; в) 1999р.
- Передісторія Болонського процесу:
а) Лісабонська конвенція (11.04.1997);
б) Сорбонська декларація (23.051998);
в) Велика Хартія Університетів (18.09.1988).
- Основні принципи Лісабонської конвенції:
а) створення єдиного європейського простору вищої освіти;
б) визнання кваліфікацій з вищої освіти у європейському регіоні та основні принципи їх оцінки;
в) гармонізація системи європейської вищої освіти.
- Основні принципи Сорбоннської декларації:
а) оцінка кваліфікацій з вищої освіти;
б) автономія університетів;
в) гармонізація архітектури системи європейської вищої освіти.
- Основні принципи Великої Хартії Університетів:
а) автономія університетів, свобода досліджень і навчання;
б) визнання кваліфікацій з вищої освіти у європейському регіоні;
в) навчання впродовж життя.
- Основна мета Болонської декларації:
а) підвищення рівня конкурентоспроможності європейської вищої освіти на світовому ринку;
б) гармонізація системи європейської вищої освіти;
в) створення єдиного європейського ринку праці.
- Основні принципи Болонського процесу:
а) запровадження загальноєвропейського диплому про вищу освіту та єдиного європейського ринку праці;
б) запровадження системи кредитних одиниць, єдиної європейської зони вищої освіти;
в) запровадження єдиних стандартів європейської освіти.
- Головне завдання Болонського процесу:
а) забезпечити якісний рівень вищої освіти;
б) забезпечити працевлаштування випускників ВНЗ;
в) створити умови для навчання протягом усього життя.
- Пріоритетні напрями державної політики України щодо розвитку вищої освіти:
а) підвищити освітній і культурний рівень суспільства;
б) трансформувати кількісні показники освітніх послуг у якісні;
в) забезпечити якісний рівень вищої освіти.
- КМСОНП в Україні передбачає:
а) організацію навчального процесу на базі програм навчання, які формуються як система модулів та залікових кредитів;
б) впровадження тестового контролю знань;
в) навчання протягом усього життя.
Тема 4. Основні завдання, принципи та етапи формування Європейського простору вищої освіти.
- Основні завдання та принципи створення зони Європейської вищої освіти:
а) введення двоциклового навчання, запровадження кредитної системи, формування системи якості освіти;
б) розширення мобільності студентів і викладачів, забезпечення працевлаштування випускників та привабливості європейської системи освіти;
в) як „а”, так і „б”.
- Двоциклова система навчання передбачає підготовку:
а) бакалаврів і спеціалістів;
б) спеціалістів і магістрів;
в) бакалаврів і магістрів.
- Тривалість навчання на першому етапі:
а) не менше трьох років;
б) не менше чотирьох років;
в) не менше п’яти років.
- Тривалість навчання на другому етапі:
а) не більше одного року;
б) один-два роки;
в) не менше двох років.
- Після закінчення навчання випускникам видають:
а) диплом європейського зразка;
б) спеціальний додаток до національного диплома;
в) національний диплом спеціального зразка.
- Що засвідчує диплом з додатком або без нього?
а) право на продовження освіти;
б) право на виконання певної роботи;
в) як „а”, так і „б”.
- Для отримання певної роботи/заняття потрібно:
а) лише надати роботодавцю диплом;
б) пред’явити направлення університету на роботу;
в) довести у перевірках чи тестах свою професійну компетентність.
- Хто є гарантом якості вищої освіти у Болонському процесі?
а) Європейський союз;
б) держава;
в) вищий навчальний заклад.
- Чи відповідають українські стандарти вищої освіти кваліфікаційним вимогам ЄС?
а) так; б) ні; в) частково.
- Для інтеграції в Європейський простір вищої освіти Україна повинна:
а) розробити нові стандарти з урахуванням європейських вимог;
б) прийняти стандарти ECTS;
в) узгодити існуючі стандарти з діючими у ECTS.
Тема 5. Європейська кредитно-трансферна система накопичення — ECTS.
- ECTS є складовою частиною:
а) кредитно-модульної системи організації навчального процесу;
б) програми SOCRATES;
в) програми TEMPUS.
- Ключові елементи ECTS:
а) перелік оцінок отриманих у різних ВНЗ;
б) визнання навчання в зарубіжних ВНЗ;
в) інформація стосовно навчальних програм, взаємної угоди і використання кредитів.
- Основні документи ECTS:
а) інформаційний пакет, навчальний контракт, перелік оцінок;
б) навчальний план, структурно-логічна схема, індивідуальний план навчання;
в) інформаційний пакет, навчальний та індивідуальний плани.
- ECTS забезпечує прозорість через такі засоби:
а) кредит ECTS, інформаційний пакет, навчальний контракт;
б) навчальний план, перелік оцінок з предметів;
в) кредитно-модульну систему організації навчального процесу.
- Кредит ECTS — це:
а) абсолютне мірило навчального навантаження студента на один навчальний рік;
б) числовий еквівалент оцінки, що характеризує навчальне навантаження студента протягом одного навчального року;
в) числовий показник успішності навчання студента в модульно-рейтинговій системі.
- У ECTS навчальне навантаження студента на один навчальний рік складає:
а) 30 кредитів;
б) 60 кредитів;
в) 90 кредитів.
- Кредити ECTS мають відображати години, які відведено на:
а) аудиторні заняття;
б) аудиторні заняття та самостійну роботу;
в) усі види навчальної діяльності студента.
- Кредит ECTS складає:
а) 10-20 годин;
б) 25-30 годин;
в) 40-60 годин.
- Які моделі перезарахування кредитів ECTS діють в європейських ВНЗ?
а) „семестр за семестром”;
б) перелік розділів курсу, які необхідно пройти і здати протягом певної кількості років;
в) як „а”, так і „б”.
- Призначення інформаційних пакетів:
а) сприяти прозорості навчальної програми і орієнтувати студентів на вибір відповідних дисциплін;
б) планувати навчання студентів в інших ВНЗ і забезпечувати їх практичною інформацією;
в) як „а”, так і „б”.
Тема 6. Принципи, шляхи і засоби адаптації Європейської системи ECTS у вищу освіту України
- Для входження України до Болонського процесу потрібно впровадити в систему вищої освіти:
а) систему якості освіти, яка узгоджена зі стандартами ЄС;
б) умови для забезпечення мобільності студентів;
в) широкомасштабну стратегію системної модернізації всієї системи освіти.
- Чи потрібно відмовлятися від діючої в Україні системи вчених ступенів?
а) так; б) ні; в) частково.
- Чи вирішить приєднання України до Болонського процесу проблему працевлаштування випускників ВНЗ?
а) так; б) ні; в) частково.
- Мета забезпечення мобільності студентів:
а) доступ до навчальних можливостей, а також до відповідних освітніх послуг;
б) доступ до якісної вищої освіти;
в) полегшення працевлаштування українських громадян в Європі.
- За рахунок яких коштів потрібно забезпечити мобільність студентів?
а) батьків; б) ВНЗ; в) держави (власника ВНЗ).
- Для вищої школи України у контексті Болонського процесу необхідно:
а) впровадити КМСОНП;
б) привести у відповідність вимогам Болонського процесу Закон України „Про вищу освіту” та всю нормативну документацію;
в) здійснити міжнародну акредитацію ВНЗ.
- Чи потрібно для інтеграції в Болонський процес збільшити кількість викладачів в українських ВНЗ?
а) потрібно збільшити з урахуванням економічної ситуації в країні;
б) залишити такою, як вона є;
в) впровадити стандарт ЄС.
- За рахунок яких коштів в Україні потрібно забезпечити мобільність викладачів?
а) особистих; б) ВНЗ; в) держави (власника ВНЗ).
- Роль куратора академічної групи в умовах Болонського процесу:
а) проведення виховної роботи;
б) координація індивідуального навчання студентів;
в) координація навчально-виховного процесу в академічній групі.
- Подальшому розвитку ідей Болонського процесу в Україні будуть сприяти:
а) впровадження європейських норм і стандартів у вищій освіті;
б) поширення власних освітніх здобутків у європейському просторі вищої освіти;
в) як „а”, так і „б”.
Тема 7. Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) у ВНЗ України
- Головна підстава для запровадження КМСОНП в українських ВНЗ:
а) запровадження євро додатка до диплому випускника;
б) вступ до Світової організації торгівлі;
в) інтеграція до Європейського простору вищої освіти.
- Впровадження КМСОНП у вищій школі України переслідує наступну головну ціль:
а) досягнення відповідності стандартам європейської системи освіти;
б) зажадання українських освітніх кваліфікацій європейським ринком праці;
в) забезпечення навчання протягом життя.
- Кредитно-модульній системі, як невід’ємному атрибуту Болонської декларації, надаються дві основні функції:
а) сприяння мобільності викладачів і студентів та акумулююча з чітким визначення обсягів проведеної студентом роботи з урахуванням усіх видів навчальної діяльності;
б) досягнення відповідності стандартам європейської системи освіти та запровадження євро додатка до диплому випускника;
в) вступ до ЄС та Світової організації торгівлі.
- Змістовий модуль в КМСОНМ — це:
а) окремий розділ програми курсу;
б) система навчальних елементів, об’єднаних ознакою відповідності визначеному об’єкту професійної діяльності;
в) поділ програми курсу на окремі частини, об’єднані загальною метою навчання.
- Кредит в КМСОНП — це:
а) умовна одиниця виміру навчального навантаження студента при вивченні окремої дисципліни (курсу);
б) кількість годин, виділених для вивчення окремої дисципліни;
в) кількісний показник визначення рівня засвоєння навчального матеріалу.
- КМСОНП передбачає вирішення наступних основних завдань:
а) використання більш широкої шкали та підвищення об’єктивності оцінювання знань студентів;
б) запровадження здорової конкуренції в навчанні та стимулювання самостійної роботи студентів;
в) відхід від традиційної схеми організації навчального процесу.
- Студент, що набрав протягом семестру необхідну кількість балів, має можливість:
а) не складати іспит (залік) і отримати набрану кількість балів як підсумкову оцінку;
б) складати іспит (залік) з метою підвищення свого рейтингу за даною навчальною дисципліною;
в) як „а”, так і „б”.
- Очікувані наслідки впровадження КМСОНП:
а) інтенсифікація навчального процесу, систематичність засвоєння навчального матеріалу, підвищення мотивації навчання;
б) економія матеріальних ресурсів, витрачених на підготовку фахівця;
в) лібералізація навчального процесу та взаємовідносин між викладачами та студентами.
- При оцінці результатів навчання студентів у КМСОНП в першу чергу потрібно брати до уваги:
а) безпосереднє спостереження за їх діяльністю;
б) самостійну роботу на перевірку навичок;
в) письмові, усні і тестові опитування.
- Кандидат на одержання диплома з єврододатком повинен продемонструвати свою компетентність на основі:
а) захисту дипломної роботи (проекту);
б) професійно-орієнтованого тестування та ККЗ;
в) практичної діяльності на одному з реальних об’єктів.
8. ПІДСУМКОВА ТЕСТОВА ПРОГРАМА
Знайдіть правильну відповідь у кожному з запропонованих тестових запитань:
- Чи є Болонський процес одним з напрямів стратегічного курсу України до ЄС?
а) так; б) ні; в) частково.
- До основних фундаментальних цінностей Європи відносять:
а) права людини та свободу слова;
б) парламентаризм, демократію, лібералізм, права людини;
в) отримання освіти будь-якого рівня та свобода пересування.
- Який з названих документів найбільше потребує корегування у зв’язку з приєднанням України до Болонського процесу?
а) Закон України „Про вищу освіту” (2002р.);
б) Закон України „Про освіту” (2002р.);
в) Національна доктрина розвитку освіти (2002р.).
- Приєднання України до Болонського процесу буде сприяти, в першу чергу, розвитку:
а) України та її системи вищої освіти;
б) ЄС у противагу американській системі вищої освіти;
в) кожного громадянина Європи, у т.ч. України.
- Чи буде сприяти приєднання до Болонського процесу підвищенню якості вищої освіти в Україні?
а) так; б) ні; в) частково.
- Особливість навчання студентів у ВНЗ США:
а) відсутність фіксованого терміну навчання;
б) чітка регламентація навчального процесу;
в) обов’язковість вступного випробування.
- Тривалість бакалаврської підготовки у ВНЗ Канади:
а) 3 роки; б) 4 роки; в) 5 років.
- У Великобританії ВНЗ переважно:
а) приватні;
б) муніципальні;
в) державні.
- До французького ВНЗ можна вступити за наявності:
а) атестата про середню освіту;
б) диплома бакалавра;
в) стажу практичної діяльності.
- Для вступу у німецький університет потрібно:
а) закінчити коледж довузівської підготовки;
б) скласти вступні випробування;
в) мати атестат про закінчення середньої школи.
- Болонський процес було ініційовано у?
а) 1998р.; б) 1999р.; в) 2000р.
- Поштовхом для народження Болонського процесу стало:
а) створення ЄС;
б) системне відставання європейської системи освіти та науки від США;
в) бажання Європи випередити США.
- Передісторією Болонського процесу є:
а) Велика Хартія Університетів (1988р.);
б) Лісабонська конвенція (1997р.);
в) Сорбонська декларація (1998р.).
- Основними принципами Болонського процесу є:
а) запровадження загальноєвропейського диплому про вищу освіту та єдиного європейського ринку праці;
б) запровадження єдиної Європейської зони вищої освіти;
в) запровадження єдиних європейських стандартів вищої освіти.
- Головне завдання Болонського процесу:
а) забезпечити якісний рівень вищої освіти;
б) створити умови для навчання протягом усього життя;
в) забезпечити працевлаштування випускників ВНЗ на європейському просторі.
- Єдиний Європейський простір вищої освіти в першу чергу передбачає:
а) формування системи якості освіти, введення двоциклового навчання та кредитної системи;
б) розширення мобільності студентів та викладачів;
в) створення єдиного Європейського ринку праці.
- Двоциклова система навчання передбачає підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаійними рівнями:
а) бакалавр та спеціаліст;
б) спеціаліст та магістр;
в) бакалавр та магістр.
- Тривалість першого етапу навчання у ECTS:
а) не менше п’яти років;
б) не менше чотирьох років;
в) не менше трьох років.
- Після закінчення навчання випускникам ВНЗ видають:
а) національний диплом спеціального зразка;
б) спеціальний додаток до національного диплому;
в) диплом європейського зразка.
- Гарантом якості вищої освіти у Болонському процесі є:
а) вищий навчальний заклад;
б) держава;
в) Європейський союз.
- Чи відповідають українські стандарти вищої освіти кваліфікаційним вимогам ЄС?
а) так; б) ні; в) частково.
- Для інтеграції в Європейський простір вищої освіти Україна повинна:
а) узгодити існуючі стандарти з діючими у ECTS;
б) прийняти стандарти ECTS;
в) розробити нові стандарти з урахуванням європейських вимог.
- ECTS є складовою частиною:
а) програми TEMPUS;
б) програми SOCRATES;
в) кредитно-модульної системи організації навчального процесу.
- До ключових елементів ECTS відносять:
а) оцінки, які отримані з навчальних дисциплін у різних ВНЗ;
б) визнання навчання в зарубіжних ВНЗ;
в) інформації стосовно навчальних програм, взаємно угоди і використання кредитів.
- Основні документи ECTS:
а) навчальний план, структурно-логічна схема, індивідуальний план навчання;
б) інформаційний пакет, навчальний контракт, перелік оцінок;
в) інформаційний пакет, навчальний та індивідуальний плани.
- ECTS забезпечує прозорість через такі засоби:
а) навчальні кредити, інформаційний пакет, навчальний контракт;
б) навчальний та індивідуальний плани;
в) координатори ECTS від кафедри.
- Кредит ECTS — це:
а) кількість годин навчального навантаження студента на один навчальний рік;
б) числовий еквівалент оцінки, що характеризує навчальне навантаження студента протягом одного навчального року;
в) числовий показник успішності навчання студента в модульно-рейтинговій системі.
- Навчальне навантаження студента на один навчальний рік в ECTS складає:
а) 60 кредитів;
б) 120 кредитів;
в) 240 кредитів.
- Кредит ECTS має відображати години, які відведено на:
а) аудиторні заняття;
б) аудиторні заняття та самостійну роботу;
в) усі види навчальної діяльності студента.
- Кредит ECTS складає:
а) 10-24 годин;
б) 25-36 годин;
в) 37-54 годин.
- Які моделі перезарахування кредитів ECTS діють в європейських ВНЗ?
а) „семестр за семестр”;
б) перелік розділів курсу, які необхідно пройти і здати протягом певного часу;
в) як „а”, так і „б”.
- Призначення інформаційних пакетів:
а) забезпечення студентів практичною інформацією;
б) сприяти прозорості навчальної програми і планування навчання студентів в інших ВНЗ;
в) орієнтація студентів на вибір потрібних навчальних дисциплін і кредитів.
- Для приєднання України до Болонського процесу потрібно впровадити в систему вищої освіти:
а) широкомасштабну стратегію системної модернізації всієї системи освіти;
б) систему якості освіти, яка узгоджена зі стандартами ЄС;
в) умови для забезпечення мобільності студентів та викладачів.
- Мета забезпечення мобільності студентів:
а) доступ до якісної вищої освіти;
б) доступ до відповідних освітніх послуг та навчальних можливостей;
в) можливість працевлаштування в Європі.
- За рахунок яких коштів потрібно забезпечити мобільність студентів?
а) держави (власника ВНЗ);
б) вищого навчального закладу;
в) батьків.
- За рахунок яких коштів потрібно забезпечити мобільність викладачів?
а) держави (власника ВНЗ);
б) вищого навчального закладу;
в) особистих.
- Для вищої школи України у контексті Болонського процесу необхідно:
а) впровадити КМСОНП;
б) здійснити міжнародну акредитацію ВНЗ;
в) привести у відповідність до вимог Болонського процесу Закон України „Про освіту”, „Про вищу освіту” та усю відповідну нормативну документацію.
- Чи потрібно, відповідно до вимог Болонського процесу, збільшити кількість викладачів в українських ВНЗ?
а) залишити такою, як вона є;
б) збільшити з урахуванням економічної ситуації в країні;
в) впровадити стандарт ЄС.
- Роль куратора академічної групи в умовах Болонського процесу:
а) організація і координація індивідуального навчання студентів;
б) координація навчально-виховного процесу в академічній групі;
в) проведення індивідуальної та групової виховної роботи.
- Подальшому розвитку ідей Болонського процесу в Україні будуть сприяти:
а) поліпшення фінансового стану освітянської галузі;
б) впровадження європейських норм і стандартів у вищій освіті;
в) підвищення рівня якості підготовки абітурієнтів у середній школі.
- Головна підстава для запровадження КМСОНП в українських ВНЗ:
а) перспектива вступу до ЄС;
б) умова вступу до Світової організації торгівлі;
в) приєднання до Європейського простору вищої освіти.
- Впровадження КМСОНП має за мету:
а) досягнення відповідності стандартам європейської системи вищої освіти;
б) забезпечення навчання протягом життя;
в) запровадження єврододатка до диплому випускника українського ВНЗ.
- Кредит в КМСОНП — це:
а) кількість годин, виділених для вивчення окремої дисципліни;
б) одиниця обсягу та вимірювання результатів навчання;
в) кількісний показник визначення рівня засвоєння навчального матеріалу.
- Заліковий кредит в КМСОНП — це:
а) одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістового модуля;
б) кількість годин, виділених для вивчення змістового модуля навчальної дисципліни;
в) система змістових модулів дисципліни.
- Модуль в КМСОНМ — це:
а) завершена частина освітньо-професійної програми, що реалізується відповідними формами навчального процесу;
б) поділ програми курсу на окремі частини, об’єднані загальною метою навчання;
в) окремий розділ програми курсу.
- Змістовий модуль в КМСОНМ — це:
а) задокументована частина освітньо-професійної програми;
б) поділ програми курсу на окремі частини, об’єднані загальною метою навчання;
в) система навчальних елементів, об’єднаних ознакою відповіднос-ті визначеному об’єкту професійної діяльності.
- Кредитно-модульна система організації навчального процесу — це:
а) модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та рейтингової оцінки знань;
б) модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні кредитних технологій навчання та рейтингової оцінки знань;
в) модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових кредитів.
- Нормативні змістові модулі — це:
а) змістові модулі, необхідні для засвоєння програми навчальної дисципліни;
б) змістові модулі, необхідні для виконання вимог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики;
в) змістові модулі, необхідні для виконання нормативних вимог освітньо-професійної підготовки фахівців.
- Під трансфером кредитів розуміють:
а) визнання кредитів у будь-якій країні, де вони були задокументовані;
б) взаємне визнання кредитів будь-якими ВНЗ;
в) визнання кредитів тим ВНЗ, в якому студент закінчує навчання.
- Науково-методичне забезпечення КМСОНП передбачає:
а) забезпечення студента навчальною і науковою літературою, а також методичними розробками;
б) забезпечення студента науковою літературою, методологічними та дидактичними розробками відповідно до стандартів вищої освіти;
в) як „а”, так і „б”.
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Школа педагогічної майстерності
КОНТРОЛЬНА КАРТКА ТЕСТУВАННЯ
з дисципліни „Вища освіта України і Болонський процес”
Прізвище, ім’я, по-батькові __________________________________________
Факультет_________________________________________________________
Кафедра __________________________________________________________
Посада____________________________________________________________
Розподіл балів, які присвоюються при тестуванні
| Змістовий модуль 1 | Змістовий модуль 2 | |||||
| 10 балів | 15 балів | |||||
| Тема 1 | Тема 2 | Тема 3 | Тема 4 | Тема 5 | Тема 6 | Тема 7 |
| 2 | 2 | 2 | 4 | 5 | 5 | 5 |
Змістовий модуль 1. Європейська освітня інтеграція