Творчість на кожному уроці

Вид материала

Содержание

Проблемне навчання.
Діалог як форма творчої діяльності.
Самостійна робота учнів.
Ми любимо складати твори
Етапи роботи над творами.
У вінку зеленолистім, у червоному намисті, видивляється у воду на свою хорошу вроду.
Діти розгляньте малюнок.
При вивченні казки “Колобок” слід скласти таку казкову задачу.
Хлопчик – чоловіком, дерево – дошкою, жолудь – дубом, дошка – будинком, меблями, тісто-хлібом.
Без праці хто не хоче робити
Опадають, повільно, листочки, дерев, вирій, у, відлітають птахи, готуються, зими, до звірі.
Використання методу проектів
Позакласні заходи — спільна робота дітей, батьків, учителя

Подобный материал:

Творчість на кожному уроці

Педагогіка оптимізму і успіху. Надання учням радості праці, радості успіху у навчанні, збудження в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності, віри в себе — це важливе завдання викладача. І лише в таких умовах можуть розвиватися творчі здібності учнів. Головна особливість творчої людини — це віра у власні сили та у свої можливості. Як тільки людина повірить в це — в неї звільнюється творче начало. І його ніхто потім не може заглушити.

Саме про це говорив В. О. Сухомлинський: «У наших школах не повинно бути нещасливих учнів, душу яких гнітить думка, що вони ні на що не здібні. Успіх у навчанні — єдине джерело внутрішніх сил учня, які породжують енергію для долання труднощів, бажання вчитися».

Навіть разове переживання успіху може докорінно змінити психологічне самопочуття учня. Адже успіх — спусковий механізм подальшого творчого руху особистості.

Проблемне навчання. Процес творчості — це перш за все відкриття нового: нових об’єктів, нових знань, нових методів їх вирішення. У зв’язку з цим проблемне навчання як творчий процес — це вирішення нестандартних навчальних задач нестандартними методами. Проблемним навчанням можна назвати навчання щодо вирішення нестандартних задач, в ході якого учні засвоюють нові знання, уміння та навички.

Діалог як форма творчої діяльності. Здатність викладача організовувати спілкування є основою продуктивної, творчої діяльності учнів. Спілкування стимулює творчий процес.

Самостійна робота учнів. Педагогічна практика свідчить про те, що тільки знання, набуті самостійною працею, роблять випускника фахівцем, здатним творчо вирішувати професійні задачі та морально-етичні проблеми.

Очевидно, що життя вчителя - це обов'язок бути світочем, утверджувати ідеали правди, краси, добра. Учитель - це той, хто сіє добре зерно. Щастя для нього - гідні учні, які сяють, як сонце, наслідуючи його чесноти та продовжуючи його доброчинність. Учні початкової школи-комплексу прагнуть знань, виявляють пізнавальну активність і усвідомлюють цінність феномена вчителя. Та природно, що активність учня не лише самобутня, а й стимульована прикладом учителя. Спонукати, а не керувати, заохотити, допомогти визначити напрям, освітити шлях - це основні завдання вчителів початкових класів, бо особистісний розвиток до рівня творчої активності можливий лише на засадах особистісно зорієнтованого навчання й виховання.

Розвиток дитини, її пам’яті, мислення, волі залежить від того, якою є дидактична мета уроку, які дібрано навчальні завдання, як методи навчання забезпечують активність, самостійність та творчість учня в діяльності навчання.

Вчитель повинен спрямовувати зміст навчання і виховання на вироблення в учнів критичного погляду на самих себе. Потрібно дітей спонукати до осмислення таких понять, як народження і смерть, сенс життя, горе, відчай, любов, совість, зло.

А також вміти використовувати ці знання для критичного і свідомого осмислення матеріалу виучуваного на уроці.

Такі якості, як спостережливість, уміння співставляти й аналізувати, комбінувати, знаходити зв'язки й залежності, закономірності тощо — усе це в сукупності й складає творчі можливості.

Творча ж діяльність — найбільш складна у своїй суті, доступна лише людині.

Як же розвивати творчі можливості?

Важливим завданням ефективного розвитку творчих можливостей є створення необхідних умов для їх розвитку. Чим частіше дитина досягає найвищої «планки» успіху, тим успішніше розвиваються її можливості. Дуже важливо, щоб вона мала свободу у виборі діяльності, способів роботи, шляхів досягнення мети. Учитель же повинен пропонувати ненав'язливу допомогу, розумну, доброзичливу, тактовну. Тільки за таких умов можливий розвиток творчих можливостей.

Але найскладніше, на мій погляд, те, щоб не перетворити свободу в безкарність, а допомогу — в підказку.

З чого ж почати?

У класі в мене 31 учень, такі різні і неповторні. Одні до школи відвідували дитячий садочок і набули необхідних навичок, у тій чи іншій мірі підготовлені до школи; інші — дитячий садочок не відвідували і батьки з ними не займалися. Тому постало питання: «З чого ж розпочати?».

Перш за все, з'ясовую для себе: «Учень — це не посудина, яку потрібно заповнити, учень — це смолоскип, який треба запалити». Намічаю шляхи реалізації проблеми, першочергові задачі, з'ясовую мету. Уважно придивляюся до кожного учня, намагаюся знайти та розвивати його позитивні риси. Розуміло, що від уміння вчителя своєчасно їх помітити, допомогти дитині відчути впевненість у своїх силах, надати своєчасну підтримку, створити сприятливі умови, атмосферу творчості залежить те, чи відчує дитина свою неповторність, чи виросте справжній талант.

Справді, учні початкових класів добре навчаються лише за умови, коли їм цікаво, коли вони переживають хоча б невеликий успіх.

Тож, із перших днів навчання дитини в школі намагаюся створити ситуацію успіху, підбадьорити учня, що зазнав невдачі, похвалити навіть за незначний крок уперед.

Як же бути з уроками математики? Тут простим запевненням «ти це зможеш» не допомогти. Деяким дітям особливо важко дається розв'язання задач. І знову: що робити? Чому школярі не люблять розв'язувати задачі? Тому що не вміють. Як же навчити учнів не тільки розв'язувати нетипові задачі, а ще й викликати інтерес до них?

Саме це питання і стало поштовхом до творчого пошуку. Розмірковуючи над проблемою, я дійшла висновку: треба привернути увагу дітей до числа, яке є в задачі.

Наприклад: в Максимка 80 марок, а в Дмитрика 30. Скільки всього марок у хлопчиків? Що потрібно дізнатися в задачі?

Тепер з'явились і інші запитання: що означає число 80? (Скільки марок в Максимка.) А число 30? (Скільки марок у Дмитрика.) Як можна подати число 80 двома числами? (Як 60 і 20, як 50 і 30, як 40 і 40 і т. і.).

Отже, діти привчилися ставити запитання до задачі, до окремих дій, чітко знали, що означає кожен число.

Тож, після такої підготовки, коли я запропонувала змінити задачу так, щоб вона розв'язувалася двома чи трьома діями, одні учні поставили додаткове запитання, інші — частково змінили умову задачі:

а) додаткове запитання: на скільки більше марок
в Максимка, ніж у Дмитрика?

б) частково змінена умова: в Максимка 80 марок, а в
Дмитрика на 50 марок менше; в Максимка 20 великих марок і 60 малих, а в Дмитрика 30 марок.

Так з'явилося творче завдання: ускладнення першого (зміна запитання задачі) і другого ступеня (заміна числового значення виразом). Тепер ускладнювати задачі вміють майже всі діти. Більшість із них роблять 1—2 ускладнення, але є й такі, які роблять по 4—6 ускладнень, розв'язуючи задачі на 7—8 дій.

Ускладнення задач — найулюбленіший вид роботи учнів, яким вони користуються практично на всіх уроках математики та під час виконання домашнього завдання і контрольних робіт.

Як вдалося досягти таких результатів? Доброю підготовкою до ускладнення, що тривала декілька етапів.

Знайомство з типами простих задач. Ведення зошита-помічника.
Задачі без запитання: постав запитання, розв'яжи задачу.
Продовж запитання. Розв'яжи задачу.

Наскільки...?

У скільки разів...?

Скільки всього...? і т.і.

Зміни запитання задачі. Розв'яжи її.
Що можна, чого не можна:.

а) знайомство з поняттям «нераціональне ускладнення»;

б) види ускладнень;

в) задачі з «провокаційними запитаннями»:

Чи можна до даної задачі поставити таке запитання...? (Якщо так, то чому? Якщо ні, то чому?) Наприклад: у Сергійка 80 копійок, а у Марійки на 50 копійок більше. Скільки всього грошей у Марійки та Сергійка?

Чи можна поставити до задачі запитання: на скільки копійок у Марійки більше? Чому? (Ні. Ці дані є в задачі.)

6. Вперед до творіння! Ускладнюй!

На уроках математики діти виконують і інші творчі завдання:

склади задачу за схемою, за розв'язанням;
склади задачу за аналогією;
склади 2—3 картки задач певного виду;
задачі з доповненням (доповни запитання задачі. Доповни задачу числовими даними і т.і.);
придумай два запитання до задачі (на порівняння чисел);
розв'яжи задачу двома способами;
вибери найбільш раціональне запитання із двох;
знайди інший шлях розв'язання задачі та ін.

Завдяки творчим завданням математика стала найулюбленішим уроком у дітей. Вони тепер краще, ніж раніше, розв'язують задачі. Найголовніше — діти стали думати над задачею, а не вгадувати, що буде далі.

На кожному уроці я намагаюся розвивати творчі здібності учнів на основі спеціально розроблених логічно-пошукових задач. Для цього я використовую такі творчі завдання, за допомогою яких можна розвивати пізнавальні процеси: пам'ять, увагу, уяву, швидкість реакції, асоціативність, абстрактність мислення і т.і.

Ось деякі з них.

1. Завдання для перевірки кмітливості, швидкості реакції:

а) як назвати другий день року, четвертий день літа?

б) одне яйце вариться 4 хвилини. Скільки потрібно часу, щоб зварити 10 яєць?

2. Закінчи самостійно міркування.

а) А = В, В = С, отже...

б) Петрик вищий за Сергія, а Сашко вищий за Петрика. Хто з дітей найвищий?

в) Петрик не любить ходить до школи, коли там роблять щеплення. Сьогодні він прийшов зі школи в хорошому настрої. Отже... і т.і.

3. Знайди закономірність: 1, 5, 25, 125...

4. Знайди аналогічні відношення:

а) цифра  число; дерево  листя; куб  квадрат; буква  слово.

б) Периметр  см, площа  ...

5. Завдання для розвитку винахідливості:

а) накресли три лінії і на кожній постав по три точки. Усього має бути шість точок. Як це зробити?

б) квадрат розріж на дві нерівні частини, а потім склади з нього трикутник;

в) бабусі потрібно підсмажити 6 котлет, а на сковороді може вміститися лише 4. Кожну котлету потрібно підсмажувати 5 хвилин з одного боку і 5 хвилин з іншого. Як за 15 хвилин можна підсмажити всі котлети?

Такі завдання зможуть допомогти вчителеві накреслити перспективу подальшого розвитку творчого потенціалу кожного учня, зробити навчання більш захопливим, доступним, цікавим.

Ось деякі з завдань, які полюбляють мої учні.

«Казка по телефону».

Передача «На добраніч, діти».

«Казка перед сном».

Казка зі зміненим кінцем.

Передача «В гостях у казки».

6. Творчий переказ оповідання зі зміною початку твору:

а) я спостерігав за подією;

б) мені розповіли про цю подію;

в) я став свідком цієї події;

г) мені прислали листа й розповіли про подію та інше.

Ми любимо складати твори

Моїм учням подобається не тільки переказувати прочитане, а й складати твори самостійно. Це і твори-розповіді («Моя улюблена книга», «Мій друг», «Наша школа», «Осінь у моєму місті» і т.і.), і твори-описи («Красуня Осінь», «Мій чотириногий друг», «Білочка», «Зайчик і Кролик» та багато інших). Ми вже уклали дві збірки найкращих дитячих творів: перша — з розвитку мовлення, друга — з довкілля. Це і казки («Чому весною плакала берізка», «Пригоди Петрика Нечупари у книжковому королівстві», «Як весна в гості завітала», «Сон маленького ведмедика» та інші), і оповідання про тварин («У зоопарку», «Снігурі», «Тварини взимку»), і про природу («Перший сніг», «Перша квіточка весни», «Чудовий ранок», «У лісі», «Дощ, якого чекали» та інші).

Оформлюють діти свої твори і на звичайних аркушах паперу з малюнками, і у вигляді книжечок-іграшок: книжка-білочка, книжка-рибка, книжка-дерево і т.і.

Етапи роботи над творами.

1. Підготовчий етап. Робота над словом і словосполученням:

а) збагачення активного словника учня;

б) словотворчі вправи;

в) словниково-логічні вправи (знаходження зайвого предмета, впізнання предмета за його ознаками, узагальнення через протиставлення (лимон кислий, а кавун...), підбирання видових назв до родових тощо.

2. Робота над реченнями:

а) складання речень за схемою, за малюнком, за поданими словами, за запитаннями тощо;

б) «лікування» деформованих речень;

в) корекція невдалих речень.

3. Робота над зв'язним мовленням:

а) монологи, діалоги, полілоги. Розмова по телефону, оцінка розповіді однокласника;

б) правильне, послідовне висловлення власних думок про побачене, почуте, прочитане;

в) складання розповіді за опорними словами, за малюнком;

г) складання розповіді за малюнком і запитанням;

д) складання розповіді за власними спостереженнями;

е) складання розповіді за серією малюнків;
є) складання міні-творів за початком;

ж) складання творів за однією з частин тексту;

з) «перефарбування» тексту. Робота над творами описами т.і.

Заведення зошитів для класних та домашніх творів (3—4-і класи).
Розгляд двох-трьох творів раз на тиждень на уроках з української мови. Знаходження мовних помилок. Вибір найбільш вдалого зачину або кінцівки твору.
Відбір найкращих творів для наших збірок (2— 4-і класи).

Добре допомагають у роботі над розвитком мовлення учнів факультативи «Мова і мислення», «Риторика». Діти щотижня пишуть твори, вчаться не допускати мовних помилок, добирати найвдаліші слова та вислови, будувати гарні речення. На перервах учні часто читають твори, що увійшли до наших збірок, як художню літературу. Вони з гордістю перегортають сторінки, написані ними, розглядають фото авторів, готуючись до нових творів.

Учні мого класу беруть участь у шкільних та міських конкурсах на кращого казкаря чи автора іншого твору. А цього року залюбки брали участь в обласному конкурсі дитячих книжок-саморобок «Моя Батьківщина». І це ще один крок до розвитку мовлення, крок до творчості.

Важливим напрямком мовленнєвого та розумового розвитку учнів є формування в них умінь спілкуватися між собою, необхідно розвивати у них спеціальні уміння бачити навколишні предмети (спостерігати), сприймати їх істотні ознаки, розкривати тему й основну думку висловлювання, добирати й систематизувати здобуті знання. Для цього практикую різні прийоми і методи, щоб формувати уміння спостерігати і бачити істотні ознаки об’єктів навколишнього середовища, доцільно організовувати прогулянки з дітьми, практикувати вправи на впізнання предметів за даними ознаками, відгадування загадок, логіко-стилістичні вправи, ігри. Виходячи з цього проводжу слідуючи вправи:

За ознаками впізнавати предмет.

високий, могутній, широкий, гіллястий (дуб)
білокора, струнка, кучерява (берізка)
кругле, червоне, смачне (яблуко).

Що може бути таким?

Білий, холодний – сніг, морозиво, молоко.

Важливу роль у такій роботі відіграють загадки. Робота над цим жанром корисна не лише для розвитку мислення, спостережливості, а й для засвоєння учнями нових слів – ознак, виробленні вмінь використовувати їх у мовленні.

Загадки підкреслюють, опоетизовують певні якості предметів та явищ навколишнього світу, примушують по-новому їх побачити. Наприклад:

У вінку зеленолистім, у червоному намисті, видивляється у воду на свою хорошу вроду. (Калина).

Які слова допомогли відгадати загадку?

Якою ви уявляєте калину? Які почуття вкладені народом у загадку? Доведіть. Формуванню умінь спостерігати і бачити істотні ознаки об’єктів навколишнього середовища сприяє використання ігор. Так під час закріплення теми “Слова – назви предметів, назви ознак, та назви дій у 2 класі проводжу гру “Кого поставити поряд?”

- Діти розгляньте малюнок.

Назвіть птахів. Поставте до слів питання. (для роботи використовуються малюнки журавля, гуски, курки, ластівки).

Хто зображений на малюнку? (лелека)

Кого можна поставити поряд? Журавля.

Назвати предмети зображені на малюнках (яблуко, груша). Чи схожі вони між собою?

Чим відрізняються яблуко і вишня?

Важливу роль у розвивальному навчанні відводжу роботі над текстами на уроках читання.

Практикуються різні види роботи при опрацюванні текстів: а саме аналіз змісту та характеру твору, зіставлення текстів різних видів. Завдання такого типу допомагають формувати в учнів уміння аналізувати, розрізняти типове й особливе, суттєве й несуттєве.

Прочитайте тексти:

Виліз їжачок із свого зимового лігва і почав чистити. Він терся об кущі та гілочки. Потім облизав себе язичком. Подивився їжачок навкруги, струснувся і побіг на полювання.
Ось їжачок. Сам він сірий. Має гострі колючки. У нього маленькі лапки і гостра мордочка. Цікава тваринка!
Їжачок – корисна тварина. Він полює за шкідливими комахами та мишами і цим приносить користь. Їжаків треба охороняти.

Про кого розповідається в цих текстах?

Що відмінного між цими текстами?

Розвиткові уяви учнів сприяє словесне малювання. Складання творів-мініатюр за опорними словами і словосполученнями та творів – описів на основі узагальнення особистих вражень, спостережень у природі.

Завдання: Уявіть, що сьогодні сонячний вересневий день. Які слова ви використали б для його опису.

Не менш важливу роль відіграють різні види роботи при вивченні теми “Казки”.

При вивченні казки “Колобок” слід скласти таку казкову задачу.

Як зробити так, щоб лисичка не з’їла Колобка.

Думки дітей: Не спекти Колобок. Спекти довгий великий, щоб не помістився в роті лисички. Сісти не на ніс, не на язик, а на голову.

На уроках читання часто використовую міні-стратегію “Гронування”.

Це сплітання словникових павутинок до того чи іншого слова.

Наприклад до слова “Весна”.

При вивченні нового матеріалу даю дітям завдання підготувати свої дослідження на ту чи іншу тему. На уроці здійснюю “Довідкове бюро” і учні розповідають про свої думки по цьому питанню. Проводжу, хвилинки розслабинки.

Наприклад:Закріплюючи розділ “Шкільними стежинами» пропоную таке завдання. Уявіть себе краплинкою чи хмаркою. У якому із вивчених творів ви хотіли б опинитися, що побачите там, що хотіли б виправити чи змінити?

Дуже часто використовую на різних уроках такі завдання творчого характеру.

Що потрібно для того, аби...

Створити космічну ракету, вирости здоровим, просто жити.

Чим чи ким стане предмет через деякий час.

Хлопчик – чоловіком, дерево – дошкою, жолудь – дубом, дошка – будинком, меблями, тісто-хлібом.

При вивченні теми “Усна народна творчість” проводжу роботу над прислів’ями.

Завдання:

Прочитати частини прислів’їв і поєднати їх.

Без праці хто не хоче робити

Хотів би все мати той вміє і відпочивати

Тяжко тому жити нема відпочинку

Хто добре працює а нічого не робити

Дуже часто працюю із деформованими текстами та реченнями.

Опадають, повільно, листочки, дерев, вирій, у, відлітають птахи, готуються, зими, до звірі.

Розкласти частини тексту відповідно до розвитку подій.

Незабаром лапка загоїлась. І білочку віднесли до лісу. Школярі знайшли в лісі білочку. У неї була зламана лапка. Діти поселили звірка в живому куточку, доглядали його.

Методичний бік уроку сьогодні має передбачати й значний розвиток та використання самостійності учнів.

Одна з вимог життя до школи є формування школяра, як активної самодостатньої творчої особистості. В одній із праць В. Сухомлинський відзначив: “Все що учень може взяти сам, не можна йому давати”. Він вважав, що вчителеві треба створювати на уроці ситуації, в яких учень переконувався б у тому, що покладатися можна тільки на власні сили, на свою працю. Хай за урок учень зробить менше, але цілком самостійно. Труднощі у навчанні, невдачі школяр має вчитися долати самостійно. На уроці, вважав В. Сухомлинський, треба лише заохочувати ініціативу учнів, давати їм змогу в деяких випадках самостійно вибирати шляхи оволодіння матеріалом. Характерною ознакою навчання є словесне, колірно-графічне і предметно виражене образотворення. Повністю задіються засоби комплексного впливу на учнів: природа, мистецтво, казка.

Слід відзначити, що казка, поряд з іншими видами творчої діяльності (складання ребусів, загадок, приказок, чайнвордів, віршиків) розвиває мислення. Вчить думати, спостерігати, бачити, збагачує словниковий запас, сприяє формуванню творчої особистості молодших школярів.

Отже, навчання ґрунтується на активній позиції учнів, їхній пізнавальній самостійності.

Актуальним сьогодні є впровадження у навчальний процес таких засобів активізації, як системи пізнавальних і творчих завдань, застосування різних прийомів співробітництва і навчального діалогу, групової та індивідуальної роботи, що сприяє зміцненню інтересів дітей.

Використання методу проектів

У зв'язку з переходом школи на дванадцятирічну систему навчання виникає необхідність у розробці нових засобів навчальної та виховної діяльності учнів, які б повноцінно забезпечували вікові потреби шестирічних першокласників.

Саме метод проектів забезпечує єдність розвитку думки, почуття і дії молодшого школяра. Загальновідомо, що в наш час вищим типом мислення є проекти. У молодшому шкільному віці діти вже спроможні оволодіти методикою проектування. Цей метод потрібен для того, щоб пробуджувати дитячі природні здібності на основі взаємодії душі й розуму, навчити дітей співчувати, співпрацювати, відкрилося перед ними мистецтво дивитися й бачити, слухати й чути, доторкатися й відчувати, мистецтво дивуватися цілісному, гармонійному світові та людині в цілому.

Метод проектів, яким користуються вчителі, забезпечує загальну ігрову основу навчання в початковій школі, сприяє формуванню творчо спрямованої особистості молодших школярів в умовах збереження їхнього емоційного та фізичного здоров'я.

У створенні проектів може брати участь один учень, група учнів або весь клас. Проектування можна провести на заключному етапі уроку, як висновок, або в середині уроку. Можна запропонувати дітям на початку уроку два проекти та під час дискусії довести їх необхідність. Діти добре розуміють, як створити проект на уроках природознавства, читання, трудового навчання, образотворчого мистецтва, проявляють зацікавленість до обговорення даних проектів і найголовніше - слідкують за здійсненням задуманого. Особливо цікаві такі проекти: «Допоможи птахам» (2 кл.), «Подорожуємо Україною» (3 кл.), «Видатні люди нашого краю» (4 кл.), «Образ лисички в українських народних казках» (4 кл.).

Позакласні заходи — спільна робота дітей, батьків, учителя

Мені поталанило з моїми учнями. З перших днів навчання в школі я знайшла з ними спільну мову, залучила батьків до співпраці, до спільного проведення позакласних заходів.

Перше родинне свято «Барви осені» було просто чудовим. У ньому брали участь і діти, і батьки, і мої колишні учні (5-й клас). З того часу ми провели разом дуже багато сімейних свят («Посвята в першокласники», «У гостях у Новорічної ялинки», «Козацькі забави» і на кожному з них разом з дітьми ролі виконують і їх батьки: ми виготовляємо декорації, готуємо окремі номери програми, костюми. На свята приходять мами, тата, бабусі, дідусі та інші родичі. Хоча в актовій залі свято проводимо лише ми (тобто один клас), глядачів завжди дуже багато. Така активність родичів (а іноді друзів, сусідів) сприяє бажанню кожного учня брати активну участь у позакласному заході, а також поступовому розвитку їх можливостей. Завдяки атмосфері доброзичливості, творчості, розкрився талант деяких дітей, про який їх батьки і не здогадувалися.

На виховання працелюбності у дітей впливає багато факторів: приклад дорослих, навчальна діяльність, заняття в гуртках та секціях, читання книг, перегляд кінофільмів, екскурсії, свята та інше. А головне — це сама праця, безпосередня участь у ній школярів.

Щоб дитяча праця формувала пізнавальну активність учня, учитель повинен і вдало добирати виховні завдання, що ведуть до досягнення поставленої мети, і наповнювати працю пізнавальним та творчим змістом, задачами, що потребують морально-вольових зусиль, пробуджують допитливість, бажання досягти успіху.

На уроках праці учням найчастіше доводиться користуватися інструктажем, виготовленням виробів за шаблоном, за зразком учителя.

Молодшим школярам притаманне конкретно-образне мислення. Вони спочатку сприймають образ майбутнього виробу в цілому, а потім, аналізуючи, розкладають його на частини, з яких зроблено виріб. Тому на початку уроку доцільно продемонструвати й проаналізувати готовий виріб.

Але ж основна група дітей старанно скопіює зразки виробів, які вчитель повісив на дошці, і тільки один-два учні запитають: «А можна я своє?» І знову запитую себе: що ж робити?

Не минає, також, жоден урок малювання чи праці, щоб не проявили учні свою творчість. Тут школярі перетворюються на маленьких художників, умілих конструкторів, талановитих скульпторів та мультиплікаторів тощо. Зауважую лише на тому, що не варто стримувати політ дитячої фантазії, боятися, що трохи відхилить вона дитину від наміченого вчителем завдання, тут важливо щоб дитяча творчість не була скована жодними рамками. І, можливо, пройде час і виростуть з них нові «Мірії Приймаченко», «Олександри Владімірови», «Володимири Іванови»… А їх перша вчителька буде скромно говорити, що цей лауреат її колишній учень.

Усім відомо, що діти від природи допитливі і йдуть до школи з бажанням вчитися. Щоб не згас цей вогник допитливості, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі можливості, необхідне розумне керування з боку вчителя.

А для цього необхідно перетворити кожний урок у школі в урок мислення-спілкування, де істина зароджується у палкій суперечці, у діалозі, під час якого важливо навчити кожного учня міркувати, знаходити нові, оригінальні рішення і отримувати задоволення від навчання.

Розвиток творчих можливостей у кожного школяра потребує від учителя застосовування на уроці творчих завдань, що складають систему, яка дасть можливість урізноманітнити творчу діяльність учнів і забезпечити перехід від репродуктивних, формально-логічних дій до творчих.

Кожен учитель повинен пам'ятати, що творчі завдання забезпечують швидке набуття знань та вмінь, закріплення й застосування їх на практиці. А це означає, що для розвитку творчих можливостей велике значення мають пізнавальні процеси: пам'ять, увага, уява, фантазія. Саме ці якості — основа для розвитку продуктивного мислення і творчих здібностей.

Автор: Гавриш М. Д., учитель початкових класів, Чернівецька школа № 23.

Blog

Творчість на кожному уроці

Содержание

Хлопчик – чоловіком, дерево – дошкою, жолудь – дубом, дошка – будинком, меблями, тісто-хлібом.