Geum.ru

Вісник

Вид материалаДокументы

Содержание


Розподіл відповідей на питання: «Без яких з перелічених характеристик Ваше уявлення про себе буде неможливим?» (%)
Варіант відповіді
Загальний процент
Варіант відповіді
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26

Таблиця 1


Розподіл відповідей на питання: «Без яких з перелічених характеристик Ваше уявлення про себе буде неможливим?» (%)2


№
Варіант відповіді
Луганськ

n=363

квітень

2007 р.
Луганськ

n=374

червень

2008 р.
Луганськ

n=290

жовтень 2009 р.
Луганськ

n=707

вересень

2010 р.

1
самостійна, неповторна особистість
53,8
48,4
46,0
35,9

2
член сім’ї
83,8
73,9
69,9
63,7

3
член кола друзів
54,0
46,7
37,4
24,1

4
член певного трудового (навчального) колективу
21,4
23,9
31,1
15,1

5
людина, пов'язана діловими зв'язками з певним колом

10,9
8,5
17,3
8,3

6
людина певної професії
25,9
28,8
35,6
13,9

7
людина з певною освітою
24,0
25,5
30,1
12,1

8
людина певних політичних переконань
9,7
9,3
16,3
5,9

9
мешканець Луганська
8,6
25,3
17,0
41,7

10
мешканець Донбасу
32,3
41,2
40,1
15,2

11
громадянин України
36,8
47,0
38,4
28,9

12
радянська людина
10,9
9,1
18,7
8,7

13
мешканець СНД
3,9
7,4
6,2
3,5

14
людина певної релігії
9,7
9,6
6,6
6,0

15
європеєць
7,0
3,3
5,2
6,3

16
мешканець планети Земля
24,5
26,1
19,7
11,3

17
людина з певними художніми смаками (музичними, літературними і т. д.)
9,7
8,0
15,2
4,1

18
чоловік/жінка/людина певної статі
-
30,2/39,6
28,7/38,8
35,6

19
людина певного віку
-
25,3
19,7
7,1

20
людина певної нації/етнічної приналежності
-
14,0
12,5
-

21
людина з певною рідною мовою
-
24,7
17,6
-

22
мешканець прикордоння
-
-
4,2
-

23
що ще?
1,1
0,5
-
0,7




Загальний процент

428,0
576,3
572,3
348,1

Примітка: сума по стовпцю більша за 100%, оскільки респонденти могли обирати кілька позицій


У структурі ідентичностей локальна ідентичність виявляється досить значущою (42%) й за рангом поступається лише ідентичності «член родини» (64%). Для жінок вона більш важлива, тоді як для чоловіків важливішими є макроідентичності: регіональна, громадянська, європейська. Порівняння з даними попередніх досліджень свідчить про різке зростання локальної ідентичності та спад регіональної. Хоча виражена регіональна ідентичність – особливість Донбасу [23; 24; 25]. Це, на нашу думку, свідчить про «плаваючу» структуру ідентичностей. Місце ідентичності залежить від набору, який пред’являється та від контексту пред’явлення. Можна припустити, що ситуація місцевих виборів актуалізувала місцеву ідентичність й відсунула громадянську й регіональну, тоді як ситуація всеукраїнських виборів (наприклад, 2008 р.) виводила на перший план громадянську та регіональну ідентичності [25, с. 458]. В будь-якому разі локальна та регіональна ідентичності серед представників міської громади виражені достатньо рельєфно. Але важливо, щоб ідентичності виражалися у практиках: знання історії міста, наявність специфічної міської культури, усвідомлення спільності проблем та необхідності їх спільного розв’язання, особиста участь у суспільно-політичному житті громади, відчуття приналежності до міського управління.

По-друге, ми визначили чинники, які, на думку мешканців міста, перетворюють людей в громаду, формують специфічні риси міської спільноти (табл. 2).

Таблиця 2

Розподіл відповідей на питання «Що, на Ваш погляд, перетворює людей, які проживають в місті, в його громадян, формує у них спільні риси, які відрізняють їх від мешканців інших міст?» за віком, (%)

№
Варіант відповіді
% за вибір-кою
Вікові групи

18-30

n=198
31-45

n=156
46-60

n=164
старші

за 60

n=167

1
історія міста, про яку люди дізнаються незалежно від того, де вони народилися
38,1
36,4
41,7
35,4
40,7

2
зв’язок з містом за народженням
41,2
40,9
42,9
39,0
39,5

3
життя на одній території, що змушує до постійного спілкування
27,9
30,8
26,3
26,2
26,3

4
робота чи наявність власного бізнесу в місті
20,1
23,2
25,6
18,3
13,8

5
наявність місцевої ради, куди мешканці міста обирають депутатів
7,8
6,1
7,1
9,8
9,0

6
специфічна культура, сформована в нашому місті
17,7
21,2
13,5
19,5
15,6

7
міські податки
3,4
2,0
5,8
1,8
4,8

8
друзі, які набуваються роками
43,6
49,5
47,4
41,5
33,5

9
міські засоби масової інформації (газети, телебачення, радіо)

8,3
7,1
9,0
7,3
10,8

10
церква, яку відвідуємо
12,2
6,1
8,3
16,5
20,4

11
загальні проблеми, які змушені разом рзв’язувати
20,6
22,7
23,7
21,3
15,0

12
наявність у місті нерухомості
31,7
27,3
41,0
32,3
28,1

13
інше
1,9
2,0
0,6
3,0
1,8



Загалом
274,5
275,3
292,9
271,9
259,3

Примітка: сума по стовпцю більша за 100%, оскільки респонденти могли обирати кілька позицій


Виявилося, що домінує чотири чинники: друзі, які набуваються роками, зв’язок з містом за народженням, відома історія міста та наявність нерухомості у місті. Найважливішим чинником є неформальні міжособистісні зв’язки. До речі, це, як і домінування в ієрархії ідентичності «член родини», узгоджується з даними попередніх досліджень: мешканці регіону – це люди малих груп [9]. Найчіткіше виражена значущість вказаних ознак у віковій групі 31 – 45 років (виняток – перша позиція, в якій природно домінує група 18 – 30 років). Представники цієї групи найбільше прив’язані до нерухомості, роботи та бізнесу, усвідомлюють необхідність сплати податків та необхідність розв’язання загальних проблем. Цій групі історія міста більш важлива для формування громади, водночас вона менше визнає наявність «специфічної культури» міста.

Значущі розбіжності в оцінках за статтю зафіксовані за двома позиціями: для чоловіків важливіший зв’язок з місцем народження та з набутими друзями. Жінки прагматичніші. Для них більш значимі чинники, пов’язані з нерухомістю, роботою, податками. Водночас для жінок більш важливі церковне життя, міська історія, яка формується, в тому числі, й місцевими ЗМІ.

За Г. Блумером формування громадськості передбачає усвідомлення загальності проблем та виникнення дискусії [26, с. 196 – 199]. Відносно герметична циркуляція громадської думки з приводу суспільнозначущих питань потенційно спрямована на участь в прийнятті управлінських рішень і перетворює громаду в соціально-політичного суб’єкта. В даному разі суспільно-політичні чинники формування громади не надто виражені. Зауважимо, що для носіїв ідентичності «мешканець Луганська» характерна більш висока значущість таких чинників: «міські податки», «міські засоби масової інформації», «церква, яку відвідуємо», «наявність місцевої ради, в яку мешканці міста обирають депутатів». В цілому ж, міські виборні органи, ЗМІ – тобто те, що повинно засвідчувати наявність специфічних інтересів громади та виражати їх, береться до уваги менш ніж 10% мешканців. Якби більшість громади усвідомлювала загальність проблем і необхідність їх розв’язання спільними зусиллями, це можна було б пояснити недовірою до влади, відірваністю влади від народу. Але на спільність проблем як громадоформуючий чинник зважає тільки чверть опитаних. Тоді як спільність території є більш значущим об’єднальним фактором. Правда, радше, це не територія міської громади. Це територія існування неформальних, «вузьких» кіл: родина, друзі, колеги та сусіди. Про це свідчить масштаб колективних справ громади. Найбільш масштабні колективні справи, в яких брали участь за останній рік громадяни міста – це «суботник» для спільного прибирання території та збори мешканців будинку чи вулиці. Жінки ініціативніші завдяки активній участі у вихованні дітей та розв’язанні локальних комунальних проблем. Більшість луганців, особливо молодого та старшого віку, в жодних колективних діях участі не брали (табл. 3).