Затверджено рішенням Центральної методичної ради Запорізького державного медичного університету Протокол №2 від 04 грудня 2008р. Запоріжжя -2009
Вид материала | Документы |
СодержаниеПравильні відповіді до тестів Бібліографічний покажчик Автори навчального посібника Севальнєв Анатолій Іванович Пазиніч Володимир Михайлович |
- Навчальний посібник Затверджено рішенням Центральної методичної ради здму протокол, 2805.69kb.
- Зпрограми підготовки магістрів державного управління, 912.55kb.
- Міське будівництво та господарство Київ 2010, 1366.79kb.
- Впровадження інтерактивних методів навчання на заняттях англійської мови (навчально, 3448.66kb.
- Зпрограми підготовки магістрів керівників проектів та програм, 163.51kb.
- Національна академія державного управління, 196.96kb.
- В. А. Жадько доктор філософських наук, професор, 2485.36kb.
- М. Слов’янськ Затверджено рішенням педагогічної ради дошкільного навчального закладу, 642.58kb.
- Програма комплексного державного екзамену з базової освіти освітньо-кваліфікаційний, 627.2kb.
- М. П. Драгоманова Іван Борисович Чорний Біобібліографічний покажчик До 75-річчя від, 352.82kb.
1. Одиниця активності за СІ:
а) беккерель (Бк);
б) грей (Гр);
в) рад.
2. Одиниця поглинутої дози за СІ:
а) беккерель (Бк);
б) бер;
в) грей (Гр).
3. Одиниця еквівалентної та ефективної дози:
а) беккерель (Бк);
б) зіверт (Зв) ;
в) рад.
4. Позасистемна одиниця еквівалентної та ефективної дози:
а) грей (Гр);
б) беккерель (Бк);
в) бер.
5. Під потужністю дози радіоактивного випромінювання розуміють:
а) відношення дози радіоактивного випромінювання до часу;
б) дозу опромінення, отриману людиною під час її перебування на забрудненій радіоактивними речовинами місцевості;
в) дозу опромінення, яка зумовила легкий ступінь променевої хвороби.
6. Під джерелами іонізуючого випромінювання розуміють:
а) радіоактивні речовини;
б) рентгенівські установки;
в) всі перераховані.
7. Закрите ДІВ це:
а) рентгенівська установка;
б) атомна електростанція;
в) радіонуклідне джерело в неактивній твердій оболонці, яка забезпечує його цілісність та запобігає попаданню радіоактивної речовини в навколишнє середовище.
8. Період напіврозпаду радіонукліда це:
а) час, за який розпадається радіонуклід;
б) час, за який розпадається половинна активність радіонукліда;
в) час, за який розпадається 1/4 активності радіонукліда.
9. Фотонне випромінювання це:
а) гамма-випромінювання;
б) альфа-випромінювання;
в) нейтронне випромінювання.
10. Корпускулярне випромінювання це:
а) електронне випромінювання;
б) рентгенівське випромінювання;
в) гальмівне випромінювання.
Глава 2
1. За рахунок якого виду випромінювання від природних джерел людина отримує найбільшу ефективну дозу:
а) космічне випромінювання;
б) вдихання радону;
в) внутрішнього опромінення від продуктів харчування
та води.
2. Які джерела випромінювання створюють радіаційний фон:
а) природні та техногенні;
б) природні радіонукліди Землі;
в) космічне випромінювання.
3. Який з перерахованих радіонуклідів додає найбільший внесок в природну радіоактивність повітря в середині будівлі:
а) радон-222;
б) калій-40;
в) рубідій-87.
4. Вкажіть величину об’ємної активності радію-226 у воді джерел господарсько-питного водопостачання, яка відповідає рівню дій для цих джерел:
а) 1 Бк/л;
б) 100 Бк/м3 ;
в) 50 мкР/год.
5. Що складає найбільший внесок в сумарну дозу опромінення населення України від природних ДІВ:
а) природний гамма-фон;
б) уран і радій у питній воді;
в) радон у повітрі приміщень.
6. Чи може бути рівнем дій ефективна питома активність природних радіонуклідів у будівельних матеріалах:
а) не може;
б) може;
в) цей показник не вимірюється.
7. В якому випадку можна використовувати будівельні матеріали з питомою активністю до 370 Бк/кг:
а) для будівництва житла;
б) для оздоблення шкіл;
в) для оздоблення громадських об’єктів.
Глава 3
1. Детерміновані ефекти опромінювання це:
а) променева хвороба;
б) злоякісні пухлини;
в) генетичні захворювання.
2. Стохастичні ефекти опромінювання це:
а) злоякісні пухлини;
б) променеві опіки;
в) променева катаракта.
3. Гостра променева хвороба легкого ступеню виникає при дозі опромінення:
а) 2 – 4 Гр;
б) 1 – 2 Гр;
в) 4 – 6 Гр.
4. Хронічна променева хвороба виникає при опроміненні протягом:
а) 5 днів;
б) 1 дня;
в) 1 року.
5. Найбільш важкий ступень променевої хвороби наступає при:
а) опроміненні голови;
б) опроміненні руки;
в) опроміненні всього тіла.
6. Найбільш важкий ступень променевої хвороби наступає при:
а) локальному багаторазовому опроміненню;
б) загальному одноразовому опроміненню;
в) локальному одноразовому опроміненню.
7. Основним характерним проявом променевої хвороби є:
а) зміна кровотворення;
б) збільшення температури тіла;
в) нудота, блювання.
8. Дія іонізуючого випромінювання базується на:
а) відсутності порогу проявів;
б) наявності порогу проявів;
в) високих дозах.
Глава 4
1. Граничні рекомендовані рівні опромінення пацієнтів категорії АД складають:
а) 2 мЗв/рік;
б) 100 мЗв/рік;
в) 1 мЗв/рік.
2. Рівні дій для потужності дози в повітрі приміщень складають:
а) 50 мкР/год;
б) 100 мкР/год;
в) 200 мкР/год.
3. Ефективна питома активність радіонуклідів в будівельних матеріалах 1 класу складає:
а) 370 – 740 Бк/кг;
б) < 370 Бк/кг;
в) 740 – 1350 Бк/кг.
4. Для кришталика ока для осіб, що опромінюються нормується:
а) ефективна доза;
б) еквівалентна доза;
в) експозиційна доза.
5. Міністерство охорони здоров’я дає дозвіл на планове підвищення дози опромінення персоналу при дозі:
а) 10 мЗв/рік;
б) 50 мЗв/рік;
в) 250 мЗв/рік.
6. Особи, які постійно або тимчасово безпосередньо працюють із джерелами іонізуючих випромінювань, належать до категорії:
а) “А”;
б) “Б”;
в) “В”.
7. Особи, які безпосередньо не працюють із джерелами іонізуючих випромінювань, але за розташуванням їх робочих місць на об’єктах з радіаційно-ядерними технологіями можуть отримати додаткове опромінення належать до категорії:
а) “А”;
б) “Б”;
в) “В”.
8. Гранично допустима річна ефективна доза опромінення осіб категорії “А” становить:
а) 2 мЗв;
б) 1 мЗв;
в) 20 мЗв.
9. Гранично допустима річна ефективна доза опромінення осіб категорії “Б” становить:
а) 2 мЗв;
б) 20 мЗв;
в) 1 мЗв.
10. Гранично допустима річна ефективна доза опромінення осіб категорії “В” становить:
а) 20 мЗв;
б) 1 мЗв;
в) 2 мЗв.
Глава 5
1. Який документ санепідслужби є дозволом на проведення робіт з джерелами іонізуючого випромінювання:
а) акт інвентаризації ДІВ;
б) санітарний паспорт;
в) акт приймання об’єкта в експлуатацію.
2. При яких умовах дозволяється звільнення джерела від регулюючого контролю:
а) якщо потужність дози на відстані 0,1 м від джерела не перевищує 0,1 мкГр/год;
б) якщо потужність дози на відстані 0,1 м від джерела не перевищує 1,0 мкГр/год;
в) якщо потужність дози на відстані 0,1 м від джерела не перевищує 10,0 мкГр/год;
3. Особи, які постійно, або тимчасово працюють з ДІВ, належать до категорії:
а) “А”;
б) “Б”;
в) ”В”.
4. Максимальний тимчасовий термін зберігання радіоактивних відходів на підприємстві складає:
а) 1 міс;
б) 3 міс;
в) 6 міс.
5. Який термін надання інформації до органів СЕС про поховання ДІВ:
а) 10 днів;
б) 20 днів;
в) 30 днів.
6. На скільки класів поділяються роботи з відкритими радіоактивними речовинами:
а) 3 класи;
б) 4 класи;
в) 5 класи.
7. При якому класі робіт найбільша активність радіонукліда на робочому місці:
а) 3 класі;
б) 2 класі;
в) 1 класі.
8. Щоб перевести радіоактивні речовини в нерадіоактивні матеріали треба їх витримати наступний термін:
а) 5 періодів напіврозпаду;
б) 10 періодів напіврозпаду;
в) 20 періодів напіврозпаду.
Глава 6
1. Медичне опромінення це:
а) опромінення персоналу медичних установ;
б) опромінення населення;
в) опромінення пацієнтів з діагностичною метою.
2. З метою зниження доз опромінення пацієнтів встановлені:
а) допустимі дози;
б) рекомендовані граничні рівні;
в) допустимі концентрації радіоактивних речовин.
3. Для функціонування рентгенівського кабінету СЕС видає:
а) санітарний паспорт;
б) технічний паспорт;
в) акт приймання в експлуатацію.
4. Робота з ДІВ дозволяється:
а) з 16 років;
б) з 18 років;
в) з 20 років.
5. Рентгенлаборант має право одночасно обслуговувати:
а) 1 рентгенапарат;
б) 2 рентгенапарата;
в) 3 рентгенапарата.
6. Рентгенологічне дослідження може призначати:
а) лікуючий лікар;
б) лікар-рентгенолог;
в) рентгенлаборант.
7. Остаточне рішення про необхідність проведення рентгенологічного дослідження приймає:
а) головний лікар;
б) лікуючий лікар;
в) лікар-рентгенолог.
8. Дозиметричний контроль в рентгенкабінеті проводиться:
а) 1 раз на рік;
б) 1 раз на 2 роки;
в) 1 раз на 3 роки.
9. До осіб категорії “А” належать:
а) працівники рентгенкабінету;
б) працівники лікувального закладу;
в) пацієнти.
10. Для зниження опромінення дорослих пацієнтів захищається:
а) область тазу та щитовидної залози;
б) голова;
в) кінцівки.
Глава 7
- Будівельні матеріали за радіоактивністю поділяються на:
а) два класи;
б) три класи;
в) чотири класи.
2. Найбільш радіаційно безпечні будматеріали:
а) першого класу;
б) другого класу;
в) третього класу.
3. Які радіонукліди нормуються в будматеріалах?
а) радій, торій, калій;
б) цезій, стронцій;
в) плутоній.
4. Якій радіоактивний газ нормується в приміщенні?
а) кисень;
б) радон;
в) озон.
5. В яких матеріалах вміст природних радіонуклідів більший?
а) пісок;
б) граніт;
в) вапно.
6. На якому поверсі в будівлі більше накопичуються радіоактивні гази?
а) п’ятому;
б) десятому;
в) першому.
7. Який норматив радону в повітрі приміщень, що здаються в експлуатацію?
а) 30 Бк/м3;
б) 50 Бк/м3;
в) 100 Бк/м3.
8. Який норматив потужності дози в приміщеннях, що здаються в експлуатацію?
а) 30 мкР·год-1;
б) 50 мкР·год-1;
в) 100 мкР·год-1.
Глава 8
1. Яка річна доза опромінювання персоналу природними радіонуклідами не потребує радіаційного контролю?
а) 5 мЗв;
б) 3 мЗв;
в) 1 мЗв.
2. Що є критерієм оцінки радіаційної безпеки персоналу, що працює в умовах опромінення природними радіонуклідами?
а) потужність дози;
б) річна доза опромінення;
в) активність природних радіонуклідів.
3. Річна доза опромінювання працівників при опроміненні природними радіонуклідами обумовлена:
а) зовнішнім опроміненням;
б) внутрішнім опроміненням;
в) зовнішнім і внутрішнім опроміненням.
4. Внутрішнє опромінювання працівників за рахунок природних радіонуклідів обумовлене:
а) виробничим пилом;
б) радон і тороном;
в) радоном, тороном і виробничим пилом.
5. Робітники, що працюють в умовах опромінювання природними радіонуклідами, відносяться до категорії:
а) «Б»;
б) «А»;
в) ні до якої не відносяться.
6. Який документ повинні мати матеріали з підвищеним вмістом природних радіонуклідів?
а) санітарний паспорт;
б) висновок санепідекспертизи;
в) сертифікат відповідності.
7. Який радіаційний контроль матеріалів проводиться на підприємстві?
а) вхідний;
б) вихідний;
в) вхідний та вихідний.
Глава 9
1.З якою метою проводиться радіаційно-гігієнічний моніторинг?
а) реєстрації матеріалів досліджень;
б) оцінки доз опромінення;
в) проведення лабораторних досліджень.
2. Які об’єкти навколишнього середовища досліджує санепідслужба в процесі проведення радіаційно-гігієнічного моніторингу?
а) повітря;
б) вода та гамма-фон;
в) грунт.
3. Які радіонукліди досліджує санепідслужба в харчових продуктах?
а) радій, торій, калій;
б) радон, торон;
в) стронцій, цезій.
4. Яка частина продукту досліджується при проведення радіаційно-гігієнічного моніторингу?
а) увесь продукт;
б) їстівна;
в) неїстівна.
5. З чого складається перелік харчових продуктів, що досліджуються з метою проведення РГМ:
а) середньостатистичного раціону населення України;
б) раціону харчування населення даної території;
в) опитування населення про індивідуальний раціон харчування.
Глава 10
1. Радіаційний контроль дає інформацію про:
а) дози опромінення персоналу та населення;
б) умови праці працівників;
в) стан здоров’я населення .
2. Для індивідуального дозиметричного контролю використовують:
а) спектрометричні установи;
б) індивідуальні дозиметри;
в) радіометричні прилади.
3. Для контролю забрудненості поверхонь використовують:
а) спектрометричні установи;
б) індивідуальні дозиметри;
в) радіометричні прилади.
4. Плановий радіаційний контроль проводиться:
а) радіологічним підрозділом санепідстанції;
б) службою радіаційної безпеки підприємств;
в) територіальним управлінням Держкомитета ядерного регулювання .
5. Программа радіаційного контролю погоджується з :
а) управлінням охорони здоров’я ;
б) місцевою санепідстанцією;
в) територіальним управлінням Держкомитета ядерного регулювання.
6. Питома активність гамма-випромінюючих радіонуклідів визначається за допомогою:
а) радіометричних приладів ;
б) спектрометричних установок;
в) дозиметричних приладів.
7. Для вимірювання радону-222 використовується прилад:
а) УМФ-2000 ;
б) РКС-01;
в) РРА-01М-03.
8. Для вимірювання індивідуальної дози використовується прилад:
а) РКС-20-03 ;
б) МКС-1117А;
в) ТЛД-500К.
Глава 11
1. Періодичність проведення медичного огляду персоналу складає:
а) 2 рази на рік;
б) 1 раз на рік;
в) 1 раз на 2 роки.
2. Результатом проведення медичного огляду є:
а) акт перевірки;
б) заключний акт;
в) протокол.
3. Причиною для відсторонення від роботи з ДІВ є захворювання на:
а) променеву хворобу;
б) пієлонефрит;
в) гастрит.
4. Захворювання, пов’язані з роботою з ДІВ є:
а) променеві опіки;
б) променева катаракта;
в) обидва захворювання.
5. Медичні огляди працівників з ДІВ проводять:
а) дільничні лікарні;
б) ФАПи;
в) спеціалізовані комісії ЛПЗ.
6. До персоналу категорії “А”, які підлягають медогляду належать:
а) працівники рентгенкабінетів;
б) працівники приймального покою;
в) водії автомашин швидкої допомоги.
7. Дозволяється працювати з ДІВ:
а) з 16 років;
б) з 18 років;
в) з 20 років.
8. Список персоналу категорії “А” складає:
а) підприємство;
б) санепідстанція;
в) лікувально-профілактичний заклад.
Глава 12
1.Радіаційною аварією є:
а) продаж джерела;
б) розгерметизація джерела;
в) передача джерела для захоронення.
2. Усі радіаційні аварії поділяються на:
а) 2 групи;
б) 3 групи;
в) 4 групи.
3. При промислових радіаційних аваріях переопроміненню піддається:
а) населення;
б) персонал категорії «Б»;
в) персонал категорії «А».
4.Придбання ДІВ здійснюється:
а) за замовленнями-заявками;
б) за письмовим погодженням з органами СЕС;
в) без погодження з органами СЕС.
5.При виникненні радіаційної аварії підприємство повідомляє:
а) державну адміністрацію;
б) органи самоврядування;
в) органи СЕС.
6. Відповідальність за ліквідацію наслідків аварії несе:
а) Держкомітет ядерного регулювання;
б) адміністрація підприємства;
в) органи СЕС.
7. По закінченні терміну експлуатації джерело направляється:
а) в спецмогильник об’єднання «Радон» ;
б) в склад підприємства;
в) на підприємство-виготовлювач .
8. Радіаційною аварією вважається переопромінення персоналу дозою вище:
а) 5 мЗв ;
б) 10 мЗв;
в) 20 мЗв.
9. До аварійних робіт, де можна отримати дозу вищу 50 мЗв залучаються:
а) працівники, що працюють зДІВ ;
б) добровольці;
в) працівники МНС.
Глава 13
1. Яка активність була викинута в навколишнє середовище під час Чорнобильської аварії:
а) 10 млн. Кюрі;
б) 20 млн. Кюрі;
в) 50 млн. Кюрі.
2. На якому блоці Чорнобильської АЕС відбулася аварія:
а) на 2 блоці;
б) на 3 блоці;
в) на 4 блоці.
3. Які наслідки Чорнобильської аварії для потерпілих:
а) збільшення соматичних захворювань;
б) збільшення смертності;
в) і те та інше.
4. Які країни найбільше постраждали від Чорнобильської аварії:
а) Україна, Росія, Білорусь;
б) Китай Японія, Корея;
в) Франція, Німеччина, Велика Британія.
5. Яка доза опромінення за все життя безпечна для населення:
а) 70 мЗв;
б) 100 мЗв;
в) 200 мЗв.
6. При якій очікуваній дозі за 70 років треба приймати захисні заходи:
а) 70 мЗв;
б) більше 70 мЗв;
в) менше 50 мЗв.
7. На скільки зон розподіляється територія, яка потерпіла від аварії на Чорнобильській АЕС:
а) на 2;
б) на 3;
в) на 4.
8. Яка зона найбільш радіаційно забруднена:
а) перша;
б) друга;
в) третя.
9. Які довгоіснуючі радіонукліди випали на землю внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС:
а) цезій, стронцій, плутоній;
б) радій, торій, свинець;
в) йод, ксенон, криптон.
10. За якими параметрами визначається забруднення території:
а) щільність забруднення;
б) питома активність;
в) потужність дози.
Глава 14
1. Найбільший коефіцієнт ослаблення гамма-випромінювання в будинках з:
а) дерева;
б) цегли;
в) залізобетону.
2. Доза опромінення зменшується при:
а) зменшенні часу перебування на відкритому повітрі;
б) знаходженні в захисній споруді;
в) в тому та іншому випадку.
3. Доза опромінення формується за рахунок:
а) внутрішнього опромінення;
б) зовнішнього опромінення;
в) того та іншого.
4. Для профілактики накопичення в організмі радіоактивного йоду треба вживати:
а) стабільний йод;
б) стабільний стронцій;
в) стабільний цезій.
5. Найбільший захисний ефект радіопротекторів при введенні в організм:
а) до опромінення;
б) під час опромінення;
в) після опромінення.
6. Дозування препаратів калію йодиду на добу для дорослих складає:
а) 130 мг;
б) 250 мг;
в) 300 мг.
7. Тривалість вживання препаратів стабільного йоду для дорослих складає:
а) 5 діб;
б) 10 діб;
в) 15 діб.
8. Радіопротектори – фармакотерапевтичні препарати, які використовуються для:
а) ослаблення реакції організму на зовнішнє опромінення;
б) для лікування променевої хвороби;
в) для гальмування всмоктування радіоактивних речовин в кров.
9. Тривалість вживання препаратів стабільного йоду для дітей і вагітних жінок складає:
а) 2 доби;
б) 3 доби;
в) 5 діб.
Правильні відповіді до тестів
Гл 1 | Гл 2 | Гл 3 | Гл 4 | Гл 5 | Гл 6 | Гл 7 | Гл 8 | Гл 9 | Гл 10 | Гл 11 | Гл 12 | Гл 13 | Гл 14 |
1а | 1б | 1а | 1б | 1б | 1в | 1в | 1в | 1а | 1а | 1б | 1б | 1в | 1в |
2в | 2а | 2а | 2а | 2б | 2б | 2а | 2б | 2б | 2б | 2б | 2а | 2в | 2в |
3б | 3а | 3б | 3б | 3а | 3а | 3а | 3в | 3в | 3б | 3а | 3бв | 3в | 3в |
4в | 4а | 4в | 4б | 4в | 4б | 4б | 4в | 4б | 4б | 4в | 4а | 4а | 4а |
5а | 5в | 5в | 5в | 5а | 5а | 5б | 5в | 5б | 5б | 5в | 5в | 5а | 5а |
6в | 6б | 6б | 6а | 6а | 6а | 6в | 6б | | 6б | 6а | 6б | 6б | 6а |
7в | 7а | 7а | 7б | 7в | 7в | 7б | 7в | | 7в | 7б | 7а | 7в | 7б |
8б | | 8а | 8в | 8б | 8б | 8а | | | 8в | 8а | 8в | 8а | 8а |
9а | | | 9а | | 9а | | | | | | 9б | 9а | 9а |
10а | | | 10б | | 10а | | | | | | | 10а | |
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ПОКАЖЧИК
- Закон України „Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення” від 07.02.02 № 3037-III
- Закон України „Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання” від 14.01.98. № 15/98-ВР
- Закон України „Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” від 08.02.95 № 39/95-ВР.
- Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97) ДГН 6.6.1.-6.5.001 – 98.-Київ: МЗУ, 1998. -135 с.
- Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України (ОСПУ). ДСП 6.177-2005-09.02. -К, 2005.
- Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур. ДСанПін 6.6.3-150-2007. -К., 2007.
- Санитарные правила по радиоизотопной дефектоскопии № 1171-74. - М. 1975.
- Санитарные правила при проведении рентгеновской дефектоскопии № 1171-74. - М. 1975.
- Санитарные правила устройства и эксплуатации радиоизотопных приборов № 1946-78. - М. 1980.
- Санитарные правила работы с источниками неиспользуемого рентгеновского излучения № 1960-79. – М. 1980.
- Здійснення контролю за дотриманням радіаційно-гігієнічних параметрів у будівництві. Мед.рекомендації. Затв. МОЗ України від 29.12.2007 № 883.
- Проблемы, связанные с разработкой показателя вреда. Публикация 27 МКРЗ. М. Энергоатомиздат. 1977.
- Радиационные величины и единицы. Доклад 33 международной комиссии по радиационным единицам и измерениям. М.: Энергоатомиздат, 1985. – 63 с.
- Оптимизация радиационной защиты на основе анализа соотношения затраты-выгода. Публикация 37 МРГЗ. М. Энергоатомиздат. 1985.
- Авсеенко В.Ф. Дозиметрические и радиометрические приборы и измерения. К.Урожай, 1990, - 145 с.
- Голиков В.Я., Коренков И.П. Радиационная защита при использовании ионизирующих излучений. М.:Медици-на, 1975. - 287 с.
- Голубев Б.П. Дозиметрия и защита от ионизирующих излучений. М.: Атомиздат, 1976. -503 с.
- Заиченко А.И., Польский О.С., Коренков И.П. Контроль радиационной безопасности. М.: Медицина, 1989.- 190 с.
- Кирилов В.Ф., Книжников В.А., Коренков И.П. Радиационная гигиена. М.:Медицина, 1988. – 335 с.
- Кирилов В.Ф., Коренков И.П Гигиена труда медицинского персонала при работе с источниками ионизирующих излучений. М.:Медицина, 1986. – 183 с.
- Когут Т.С., Лизогуб И.П. Организация работы с радиоактивными веществами в лечебных учреждениях. Киев.:Здоров’я, 1973. – 202 с.
- Козлов В.Ф. Справочник по радиационной безопасности. М.: Энергоатомиздат, 1999. - 515 с.
- Костенецкий М.И., Кочин И.В. Техногенные радиационные аварии – организация защиты и медицинской помощи. Запорожье: 2003. -33 с.
- Крисюк Э.М. Уровни и последствия облучения населения. АНРИ, 2002, № 1 с. 4-12
- Мащенко М.П., Мечов Д.С., Мурашко В.О. Радіаційна гігієна. Харків: 1999. - 389 с.
- Передерий В.В., Ткач С.М. Источники и биологические эффекты ионизирующего излучения. Киев: Здоровья, 1988. – 75 с.
- Радіаційна медицина. За ред.проф. А.П.Лазаря.-Київ: Здоров’я, 1983. – 222 с.
- Стан здоров’я населення України, постраждалого від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та ресурси охорони здоров’я у 1999-2000 роках. Київ, НДВП „Техмедекол”, 2001. – 232 с.
- Чернобыльская катастрофа./Под ред. В.Г. Барьяхтара / - К.: Наукова думка, 1995. – 559 с
- Ядерная энциклопедия (под редакцией А.Ярошинской). М. 1996. - 616 с.
- Зібрання праць Івана Пулюя /за ред. В.А. Шендеровського./ К.:1966.
- Recommendations of the International Commission on Radiological Protection. New York: Pergamon Press, 1991. –197 р. (Publication JCRP № 60).
Автори навчального посібника
Доцент, завідувач кафедри загальної гігієни
та екології Запорізького державного
медичного університету, кандидат медичних наук,
Севальнєв Анатолій Іванович
Професор кафедри загальної гігієни
та екології Запорізького державного
медичного університету, доктор медичних наук
Пазиніч Володимир Михайлович
Завідувач радіологічного відділу
Запорізької обласної санітарно-
епідеміологічної станції, кандидат медичних наук
Костенецький Михайло Ілліч
Навчальний посібник
Радіаційна гігієна
Видання друге, доповнене та перероблене
Запорізький державний медичний університет
кафедра загальної гігієни та екології
69035, г.Запорожье, пр. Маяковського, 26
тел/факс (061) 233-70-97
Запорізька обласна санітарно-епідеміологічна станція
69037, г.Запорожье, ул. Рекордная, 27
тел/факс (061) 233-61-80