Geum.ru

Самовиховання особистості”

Вид материалаЛекція

Содержание


Година спілкування
1. Вступне слово вихователя.
Подобный материал:


“САМОВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ”



лекція


підготувала

класний керівник

6-Б класу

Головіна О.І.


2009/2010н.р.

Мета лекції: Познайомити учнів з поняттям самовиховання, його засобами та передумовами.


Самовиховання – систематична і свідома діяльність людини, спрямована на вироблення в собі бажаних розумових, фізичних, моральних, естетичних якостей, позитивних рис, волі й характеру. Потреба у самовдосконаленні виникає тоді, коли досягнуто певного рівня свідомості й самопізнання.

Відомо, що виховання – це завжди «примус», але сутність цього поняття підлягає сьогодні переосмисленню: від примусу, що йде зовні, від іншої людини, виховання має переходити до розуміння «примусу» внутрішнього (до «самопримусу»), до становлення в людині механізму саморегуляції і само регламентації на основі віри і почуття обов’язку.

Виховання, що спонукає до самовиховання – це і є справжнє виховання. Таке виховання побудоване на довірі до людини, вірі в її можливості постійно розвивати свої здібності, всебічно вдосконалювати себе.

Якісна переорієнтація виховання можлива лише на основі концепції, основу якої складає положення про те, що кожна окрема людина є діячем, життя і доля якого знаходиться в його власних руках, залежіть від наявності в нього здатності творити себе і своє життя, відповідати за власні дії і вчинки.

Нашій країні потрібен учень, для якого духовно-моральне, розумове, фізичне, естетичне самовиховання стало б сенсом життя.

Цілий ряд заходів мають своїм призначенням допомогти вам суттєво збагатити знання і оволодіти мистецтвом самовиховання; викликати в кожного бажання свідомого прагнення до вдосконалення власного «Я», якнайповнішої реалізації природних задатків; ознайомити з основними формами та прийомами, психологічними механізмами розвитку і саморозвитку особистості; сприяти виробленню власної життєвої філософії.

Проблема самовиховання не нова. Починаючи з давніх філософів та вчених дуже широко використовувалась. Так в Піфагорійській школі використовувалась, як засіб самовиховання , мовчання.

Мотивами самовиховання є прагнення людини бути повноцінним членом суспільства, досягти вершин в професії, мати друзів, легко почувати себе в будь якому колективі, а коротше – бути щасливим.

Звичайно, самовиховання не приходить саме по собі. Йому передує психологічний настрій людини.

Він складається з таких етапів:

а) здатність людини до об’єктивної самооцінки;

б) навички до вольової саморегуляції;

в) почуття власної гідності і честі;

г) творче мислення;

д) характер, темперамент, пам'ять;

е) зв'язок духовного розвитку і рівня самовиховання.

До наступного заняття підберіть вислови відомих вчених про самовиховання.


ГОДИНА СПІЛКУВАННЯ

«Я оцінювальне»


підготувала

класний керівник

6-Б класу

Головіна О.І.


2009/2010н.р.


Мета: Вчитись пізнавати свій внутрiшнiй світ i світ ближнього, формувати адекватну самооцінку, виховувати самоповагу і повагу до інших.

1. Вступне слово вихователя.

«Я» - багато це чи мало? В дiйсностi кожне «Я» навіть саме безпосереднє, - це не цiлiснiсть, а багатогранний світ, це маленьке зоряне небо, хаос відчуттів думок, можливостей і вчинків.

2. Одні з нас розмірковують i аналізують свої вчинки, довіряючи ці, часто щирі й відверті сповіді своїм щоденникам або листам, написаним в газети і журнали, 3 деякими з них ми з вами ознайомимось i висловимо свої думки.

Ситуація 1.

«...Мене хвалять за те, що здібна у навчанні, малюю, володію бездоганною дикцією, пишу вiршi - ось і все коло моїх інтepeciв. А в суто об’єктивному плані мої однолітки живуть якимось іншим життям. Я також хотіла б проникнути в нього, але в такому оточенні вони мене не сприймають, і це мене дуже травмує, але досягти того, чим 6araтi вони неможливо: вони вродливіші, більш розв’язні, практичніше. Я дійсно не: виділяюсь особливою зовнішньою вродою. I це моє горе: надто висока, тонка, :плаття висить, як на жердині, мабуть, правду мені мати казала, показуючи мені батькові величезні черевики, примовляючи, що це отака i в мене буде ступня; i, звертаючи увагу на найвищого чоловіка в селі, нагадувала про те, що отакою високою судилося бути i мені. Вона, мабуть жартувала, а я до цих пір міряю оті черевики i непомітно підкрадаюсь до того чоловіка, перевіряючи свій зріст, хіба це не трагедія? А ще більше відчуваю свою неповноцiннiсть на уроці фізкультури, де мені доводиться стояти першій у шерензі, ніби світ переді мною валиться. Команда наліво - я направо, команда направо - у мене все навпа­ки. Боюсь на себе в дзеркало дивитись».

(Катя, восьмикласниця)

Аналіз ситуацiiї: Чи складна дана ситуація? У чому її складність? Як ви вважаєте, чому ситуація характеризується, як драматична?


Висновок


Ваші поради дiвчинi.


Ситуація 2.

Шановна редакція! Вирішила написати i поділитись своїми думками тому, що поговорити про свої проблеми ні з ким. Я гарна, розумна, здібна. Багато читаю, добре вчуся, завжди можу дати мудру пораду своїм однокласникам, але чомусь вони до мене за порадами не звертаються i не дружать зі мною. Чесно кажучи, i дружити немає з ким. Бiльшiсть дівчат удає з себе бозна-що. Я знаю набагато більше за них, а вони ще й дружити зі мною не хочуть. Нормальних серед хлопців зовсім немає, 6iльшiсть з них або тихі, майже непомітні, або бешкетують i «клеять з себе дурників». Погодьтеся, важко вчитися у такому класі, а знайти друзів, я вважаю, практично неможливо.

Ірина.

0бговорення ситуації.


Вихователь. Ми з вами проаналізували дві конфлiктнi ситуації i з'ясували, що причинами їх складності є неправильна оцінка людиною себе: у першому випадку дівчина себе недооцінює, а у другому - переоцінює

Сьогодні на годині спілкування ми i поговоримо про самооцінку.
  • Як 6и ви визначили, що таке самооцінка?

Інформаційний центр. Самооцінка - це знання людиною самої себе і став­лення до себе. Це вміння людини оцінити свої сили i можливості.


Вихователь. Чи важливе таке поняття як самооцінка? Що від самооцінки залежить ?

Висновок. Від самооцінки залежить характер її спілкування, взаємовідно­сини з іншими людьми. Успiшнiсть її дiяльностi, дальший розвиток людини до рівня досконалості. «Людина, яка себе любить, страшна... Чи варто вдоскона­лювати те, що не любиш", В. Леві.

Вихователь. Якою може бути самооцінка?

(Самооцінка може бути правильною, об’єктивною, коли думка людини про себе співпадає з тим, що вона в дiйсностi собою представляє. У тих же випадках, коли людина оцінює себе необ’єктивно, коли її думки про себе різко розходяться з тим, якою її вважають iншi, самооцінка буває занижена або завищена).

Інформаційний центр. Людина з низькою самооцінкою відчуває себе не­вдахою. Вона не хоче братися ні за що нове, оскільки боїться, що в неї нічого не вийде. Вона терпіти не може ризику тому, що не вipить, що її зусилля до чого-небудь приведуть. Вона не намагається що-небудь змінити у своєму житті тому, що вважає, що майбутнім управляти неможливо. Xapaктернi якості таких людей: упевнені в глибині душі, що небагата вapтi, бояться зробити помилки, постійно мріють про фізичну досконалість. Не вміють сприймати компліменти, в спiлкуваннi з іншими перш за все турбуються про враження, яке справляють на них, бувають балакучі i високомiрнi або принижені i несмiливi; намагаються або управляти іншими, або дозволяють «вити із себе мотузки", схильні до самозгубної поведінки (наприклад, вживання наркотиків).

Інформаційний центр. Людина з високою самооцінкою бачить себе гос­подарем становища, Вона розуміє, що являє собою неповторну особистість. Вона ризикує, хоч i не завжди успішно, тому хоче жити насиченим життям i засвоїти досвід, який допоможе їй вирости. Така людина не вважає, що нею управляють зовнiшнi обставини, навпаки, вона вважає, що сама спрямовує плин свого життя. Вона відчуває себе впевненою i міцно знає, чого хоче. Для неї у житті існує менше розчарувань. Такі люди впевнені, що володіють достатньою цiннiстю, роблять помилки i вчаться на них, сприймають свій фізичний вигляд таким, яким він є, навіть якщо він недосконалий. Спокійно сприймають компліменти, безпосередні з іншими, перебувають в гapмонії з собою, не відчувають переваг над іншими людьми, з повагою ставляться до себе i до інших, турбуються про своє фізичне та емоційне здоров'я, сприймають критику, як можливий шлях вдосконалення.

Вихователь. Яка самооцінка краща? Спецiальнi тести психологів допомо­жуть вам глибше вникнути в особливості власної самооцінки.

Проводиться "Тест на визначення рівня самооцінки».

Вихователь. Кожен повинен удосконалювати себе i разом з цим підніметься рівень його самооцінки. Я хочу прочитати вам приклад з книги Iржi Томана "Як удосконалювати себе» про те, як високий рівень самооцінки допоміг людині у житті. "... В одній сім’ї народився хлопець, що мав фiзичнi вади, а до того ще

й мовні дефекти. Проте його розумові здiбностi були високі. Я познайомився з ним невдовзі після того, як він закінчив вищий навчальний заклад. I мав можливість спостерігати його поведінку на роботі. Хлопець не бентежився своїми фізичними вадами i тим, що час від часу йому було важко говорити. Я все думав, як з нього не виросла людина з комплексом неповноцiнностi. Один його

знайомий пояснив мені, що в дитячі роки перед його матір’ю постала дилема: оточити сина співчуттям i дати відчути, що він гірший за інших дітей чи, навпаки, має якісь переваги над ними. Мати зупинилась на другому: всією своєю поведінкою доводила синові його непересiчнiсть. І, нарешті, досягла неймовірного: виховала в ньому почуття власної значущості Я б ніколи не повipив у це, якби сам особисто не знав цього випадку".

Отже, саме завдяки високій самооцiнцi цей хлопець став повноцінним чле­ном суспільства.

Сьогодні мені хочеться поговори, и ще про одну грань самоставлення особистості, яка ґрунтується на самооцiнцi - це значущість людини або її гідність. Людина насамперед має поважати себе, лю6ити себе. Самоповага – основа почуття власної гідності i кожна особистість має самовдосконалювати себе,

зміцнюючи самоповагу.

Той, хто має власну гідність менше шукає недолiкiв у інших. Доброта i гідність у napі ходять» - говорить народна мудрість.

На основі власної самоповаги в особистості формується i національна са­моповага, національна гордість.

Без почуття гідності людина нікчемна. Можна деякий час жити, не поважа­ючі оточуючих, але важко жити, не поважаючи самого себе.

Вправа. «Мій портрет в промінцях сонця..»

Ведучий просить відповісти на запитання: "Чому я заслуговую на повагу?" - таким чином: намалюй сонце, в центрі сонячного кола напиши своє ім’я (або намалюй свій портрет). Потім вздовж променів напиши вci свої чесноти, все хороше, що ти про себе знаєш.

Вправа «Телеграмою.»

Кожному учню роздаються 6ланки телеграм з проставленим ім’ям адресата. Потрібно написати все хороше, що можна про нього сказати.

Телеграми вручаються адресатам.

Вміння знайти хороше в кожній людині, характеризує не тільки адресата, але й того, хто це робить.

Вихователь. Коли людина знає: свої справжні чесноти, їй легше домогти­ся ycnixy в будь-якій cпpaвi, визначити своє місце в колективі, стати кращим.

Але

Пiзнать себе - то школа нелегка.

Життя мінливе, мов швидка piкa.

Відбиток твій, що сплив на мiлинi


При березі

Зникає в 6истринi.

Пізнай себе у подвигу, в тpyдi.

Будь прокурором на тому суді,

Де сам в собі ти судиш кожен атом

Будь прокурором,

Слідчим,

Та не катом.

(Платон Воронько).