Geum.ru

Міністерство праці та соціальної політики україни державна установа науково-дослідний інститут соціально-трудових відносин мінпраці україни праця та зайнятість осіб з інвалідністю в україні національна доповідь київ

Вид материалаДокументы
6 Взаємодія державних і громадських інститутів у розв'язанні проблем зайнятості інвалідів
Подобный материал:
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   23

6 Взаємодія державних і громадських інститутів
у розв'язанні проблем зайнятості інвалідів



Особливе місце у реалізації державної політики щодо осіб з інвалідністю займають громадські організації інвалідів. Головною метою створення цих організацій є захист прав та законних інтересів громадян з інвалідністю, сприяння їх комплексній реабілітації та повноцінній інтеграції до суспільного життя. Важливе місце у діяльності громадських організацій інвалідів займає також питання залучення інвалідів до праці та забезпечення зайнятості цієї категорії громадян.

Основні особливості громадських організацій інвалідів полягають у тому, що ці організації:
  • об'єднують у своїх рядах інвалідів, а отже керуються життєвими інтересами, цінностями і пріоритетами інвалідів, які входять до цих організацій;
  • дають можливість акумулювати і використовувати такий унікальний ресурс, як соціальна ініціатива та активність самих інвалідів, що дозволяє знаходити нові, більш сучасні засоби постановки і вирішення соціальних проблем інвалідів;
  • виступають єдиною соціальною структурою, в якій інваліди є членами не опосередковано, як в інших структурах суспільства, а безпосередньо. Завдяки цьому громадські організації інвалідів мають можливість отримувати адекватну інформацію щодо соціального стану і потреб інвалідів. Така інформація вкрай необхідна для розробки пропозицій щодо удосконалення нормативно-правових актів і державних програм підтримки та реабілітації інвалідів35.

Основними громадськими організаціями інвалідів в Україні є Українське товариство глухих, Українське товариство сліпих, Всеукраїнське громадське соціально-політичне об'єднання "Національна Асамблея інвалідів України", Всеукраїнська організація інвалідів "Союз організацій інвалідів України", Всеукраїнська громадська організація "Коаліція захисту прав інвалідів та осіб із інтелектуальною недостатністю", Всесвітня громадська організація "Союз Чорнобиль України", Всесвітня громадська організація "Спілка інвалідів учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" тощо. Всього за станом на 01.07.2008 р. Міністерством юстиції України було зареєстровано 66 всеукраїнських та міжнародних громадських організацій інвалідів, а також 1699 місцевих громадських організацій інвалідів.

Як було зазначено вище, одним із головних напрямків діяльності громадських організацій інвалідів є сприяння зайнятості та працевлаштуванню громадян з інвалідністю. Його реалізація забезпечується шляхом співпраці громадських організацій інвалідів із державними структурами, які відповідно до покладених на них завдань також сприяють працевлаштуванню інвалідів.

Основними державними інституціями, у співпраці з якими громадські організації інвалідів сприяють працевлаштуванню та зайнятості інвалідів, виступають: Секретаріат Президента України, Кабінет Міністрів України, Комітет Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, Міністерство праці та соціальної політики України, державна служба зайнятості, Фонд соціального захисту інвалідів, Комісія з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, Міністерство охорони здоров'я України, Міністерство освіти і науки України, Державна податкова адміністрація України, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування тощо.

Взаємодія зазначених державних органів та громадських організацій інвалідів в частині вирішення проблем зайнятості інвалідів базується на принципах рівноправного партнерства, взаємозацікавленості та взаємовідповідальності за досягнення поставлених цілей.

Взаємодія державних органів та громадських організацій інвалідів при вирішенні проблем зайнятості інвалідів має різні форми залежно від цілей і характеру виконуваної роботи, обсягу повноважень суб'єктів, масштабу взаємодії (загальнодержавний, регіональний, місцевий рівень). Активно використовуються, зокрема, такі форми взаємодії:
  • участь державних органів та громадських організацій інвалідів у розробленні та обговоренні нормативно-правових актів з питань реалізації права інвалідів на працю та забезпечення їх зайнятості;
  • спільне виконання положень законодавчо-нормативних актів з питань зайнятості інвалідів (заходів державних та регіональних програм зайнятості; Державної типової програми реабілітації інвалідів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2006 р. №1686; Державної програми розвитку системи реабілітації та трудової зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями, психічними захворюваннями та розумовою відсталістю на період до 2011 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 р. №716, тощо);
  • утворення спільних консультативно-дорадчих та експертних органів, рад, комісій, груп для забезпечення врахування пропозицій громадських організацій інвалідів при формуванні та реалізації державної політики щодо забезпечення зайнятості інвалідів;
  • виконання спільних проектів інформаційного, аналітично-дослідницького характеру з питань зайнятості інвалідів;
  • державний та суспільний контроль за додержанням законодавства про працю та зайнятість інвалідів тощо.

Основними видами співпраці державних структур із громадськими організаціями інвалідів в частині вирішення проблем зайнятості інвалідів виступають укладання угод про співпрацю, громадські слухання, наради, "круглі столи", "прямі телефонні лінії" для активу громадських організацій інвалідів, юридичні консультації для інформування інвалідів і керівників громадських організацій інвалідів щодо прав інвалідів у сфері праці, змін у чинному законодавстві щодо зайнятості інвалідів, розміщення оперативної інформації з питань зайнятості інвалідів на WEB-сайтах державних органів та громадських організацій інвалідів, теле- та радіодебати тощо.

Результатом взаємодії державних органів та громадських організацій інвалідів в Україні стає постійне підвищення чисельності інвалідів, зайнятих трудовою діяльністю. Разом з тим, слід зауважити, що в Україні до теперішнього часу не затверджено дієвого механізму державного замовлення (соціального контрактування) на надання громадськими організаціями інвалідів соціальних послуг на конкурсних засадах, у тому числі послуг щодо професійної реабілітації інвалідів. Слід зазначити, що його запровадження надасть можливість спрямовувати державні кошти до тих громадських організацій інвалідів, які найкраще зможуть сприяти забезпеченню зайнятості інвалідів (тобто здійснювати заходи із професійної реабілітації інвалідів за місцем їх проживання, організовувати індивідуальну допомогу в інтеграції й супровід інвалідів як при працевлаштуванні, так і безпосередньо на робочому місці тощо).

Таким чином, ефективне вирішення проблем інвалідів в цілому та проблем забезпечення їх зайнятості зокрема, можливо лише в рамках моделі, де органічно поєднано зацікавлену, цілеспрямовану політику держави, її правові, економічні, організаційні та наукові можливості, з одного боку, та ініціативу, інтереси громадських організацій інвалідів – з іншого. За відсутності будь-якого із цих компонентів спроби вирішити проблеми інвалідів, у тому числі щодо забезпечення їх зайнятості, носитимуть суб'єктивістсько-бюрократичний характер та не досягнуть результату. Виходячи з цього, в найближчій перспективі необхідно продовжувати пошук дієвих засобів взаємодії державних та громадських інститутів у розв'язанні проблем зайнятості інвалідів.