Зміст
| Вид материала | Документы |
- Єрьомін Розміщення продуктивних сил Зміст, 1769.51kb.
- Міністерство освіти І науки україни перечинський професійний ліцей, 202.74kb.
- Організація та зміст навчально –в виховної роботи у днз, 81.03kb.
- Збірник державних стандартів, 1247.56kb.
- Зміст І порядок розроблення виробничої програми підрозділів виробнича програма, 128.75kb.
- Зміст І порядок розроблення виробничої програми підрозділів виробнича програма, 127.69kb.
- Процеси прийняття рішення І управління зміст процесу управління, 283.85kb.
- Поняття та зміст комунального управління, 500.89kb.
- Завдання та зміст виробничої програми підприємства Показники виробничої програми підприємства, 123.69kb.
- План Поняття та зміст юридична деонтологія > Юридична діяльність: поняття та зміст, 476.58kb.
ЗМІСТ
| ВСТУП | 3 |
| РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА | 9 |
| 1.1. Теоретичні погляди на конкуренцію, її роль в аграрному секторі економіки | 9 |
| 1.2. Методичні підходи до формування конкурентоспроможності продукції | 28 |
| 1.3. Методичні підходи до формування конкурентоспроможності підприємства | 44 |
| Висновки до розділу 1 | 62 |
| РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА М’ЯСОПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ РЕГІОНУ | 65 |
| 2.1. Аналіз конкурентоспроможності м'ясопереробних підприємств | 65 |
| 2.2. Вплив зовнішніх чинників на гостроту конкуренції м’ясопереробних підприємств | 78 |
| 2.3. Оцінка інтенсивності конкуренції на ринку м'ясопродуктів | 98 |
| Висновки до розділу 2 | 114 |
| РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ М’ЯСОПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ | 117 |
| 3.1. Удосконалення методики оцінки конкурентоспроможності м’ясопереробних підприємств | 117 |
| 3.2. Обґрунтування організаційно-економічних засад конкурентоспроможності м'ясопереробних підприємств | 142 |
| 3.3. Основні шляхи підвищення конкурентоспроможності м'ясопереробних підприємств | 159 |
| Висновки до розділу 3 | 171 |
| ВИСНОВКИ | 175 |
| ДОДАТКИ | 179 |
| СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ | 195 |
ВСТУП
Актуальність теми. Перехід до ринкової економіки, що викликав радикальні перетворення всього господарського механізму, визначив значення конкуренції як іманентного атрибуту ринку. На відміну від планової економіки, коли діяльність усіх підприємств була регламентована, в умовах ринку, основною економічною реальністю якого є конкуренція, всі незалежно господарюючі суб'єкти повинні самостійно ухвалювати довгострокові стратегічні рішення, направлені зрештою на забезпечення стійкого становища підприємства на ринку. У зв'язку з цим, однією з найважливіших задач, яка вимагає теоретичного осмислення і практичної реалізації, є забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників.
Виняткова роль м'яса і м'ясопродуктів як джерел незамінного тваринного білку в раціоні живлення людини, забезпечення продовольчої безпеки країни на фоні постійного скорочення обсягів виробництва і споживання м'яса та м'ясопродуктів, істотної залежності від імпорту вимагають рішення кола питань, пов'язаних із забезпеченням конкурентоспроможності м'ясопереробних підприємств.
Теоретико-методологічні засади конкуренції, її динаміку та сучасні форми досліджували такі вчені як: Ф.И. Еджоуерта, А.О. Курно, Дж. Кейнс,
Ж.-Ж. Ламбен, А.П. Лернер, К. Маркс, М. Портер, Д. Рікардо, Дж. Робінсон, А. Сміт, Р.А. Фатхутдінов, Ф.А. Хайєк, Й. Шумпетер, А.Ю. Юданов, та інші. Фундаментальні теоретичні та методичні основи забезпечення конкурентоспроможності підприємств одержали подальший розвиток у дослідженнях багатьох видатних вітчизняних науковців, але особливо слід відзначити таких як: О.І. Дацій, С.М. Кваша, М.Х. Корецький, Д.Ф. Крисанов, П.М. Макаренко, М.Й. Малік, Л.Ю. Мельник, В.Я. Месель-Веселяк, В.Ф. Оберемчук, І.А. Оносова, В.А. Павлова, В.Г. Рижков, П.Т. Саблук, Г.М. Скудар, О.Б. Чернега, O.А. Швиданeнкo, та інші.
Проте потрібні більш поглиблені дослідження, пов’язані із формуванням конкурентоспроможності м’ясопереробних підприємств в Україні та шляхами її підвищення, що має в даний час важливе практичне значення, оскільки гостра конкурентна ситуація на ринку, на яку істотно впливають низький рівень платоспроможного попиту, кризовий стан тваринництва, діяльність виробників з інших регіонів безпосередньо визначає низький рівень використання виробничих потужностей, скорочення робочих місць і нерентабельність виробництва на переважаючій більшості м’ясопереробних підприємств.
Актуальність проблеми конкурентоспроможності підприємства, значення її вивчення і невирішеність ряду методичних і практичних питань щодо підвищення конкурентоспроможності м’ясопереробних підприємств визначили тему даного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до наукової теми Таврійського державного агротехнологічного університету “Організація виробництва та підприємництва в АПК регіонів” (№ держ. реєстр. 0107U008973). Роль автора полягає у розробці напрямів підвищення конкурентоспроможності м’ясопереробних підприємств.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення системи факторів конкурентоспроможності підприємства, дослідження конкурентного середовища м'ясопереробних підприємств і розроблення напрямів підвищення їх конкурентоспроможності.
Для досягнення мети в дисертаційній роботі були поставлені й вирішені такі завдання:
- провести аналіз і систематизацію теоретичних поглядів на конкуренцію і визначити її роль в аграрному секторі економіки;
- уточнити визначення конкурентоспроможності продукції і конкурентоспроможності підприємства;
- виявити і систематизувати фактори конкурентоспроможності продукції і підприємства;
- визначити характерні тенденції розвитку м'ясопереробних підприємств;
- проаналізувати вплив зовнішніх чинників на гостроту конкуренції м’ясопереробних підприємств;
- оцінити інтенсивність конкуренції м'ясопереробних підприємств;
- розробити методичні підходи до оцінки конкурентоспроможності м’ясопереробних підприємств;
- визначити напрями, що формують організаційно-економічні засади забезпечення конкурентоспроможності м’ясопереробних підприємств;
- розробити основні напрями підвищення конкурентоспроможності м’ясопереробних підприємств.
Об’єктом дослідження є підвищення конкурентоспроможності м’ясопереробних підприємств в умовах ринкового розвитку економіки.
Предметом дослідження є теоретичні і методичні основи формування конкурентоспроможності підприємства, конкурентне середовище м'ясопереробних підприємств, напрями підвищення їх конкурентоспроможності.
Методологія та методика дослідження. Інформаційною базою дослідження слугували законодавчі і нормативні акти Уряду та Верховної Ради , матеріали Держкомстату України, Головного управління статистики Запорізької області, оперативна інформація Головного управління АПК Запорізької облдержадміністрації, матеріали річних звітів районних управлінь АПК області, річні звіти базових сільськогосподарських підприємств, інформаційні ресурси світової комп’ютерної інформаційної мережі Internet, власні наукові дослідження по проблематиці дисертації, що надруковані у відкритій пресі.
У процесі дослідження використовувалися такі методи: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формування висновків); статистико-економічний (дослідження й аналіз конкурентоспроможності м'ясопереробних підприємств); розрахунковий, порівняльний і графічний (аналіз впливу зовнішніх чинників на гостроту конкуренції м’ясопереробних підприємств); розрахунково-конструктивний та експериментальний (розробка шляхів підвищення конкурентоспроможності м'ясопереробних підприємств) тощо.
Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш вагомі наукові результати, що характеризують новизну дослідження, полягають у такому:
вперше:
запропонована концепція рішень щодо підвищення конкурентоспроможності м’ясопереробних підприємств регіону, на основі формування комплексного підходу, що визначає внутрішню і зовнішню спрямованість дії оперативного управління й контролю за фінансово-економічними, маркетинговими, організаційними, виробничо-технологічними показниками та конкурентоздатністю продукції;
удосконалено:
- методичні підходи до оцінки конкурентоспроможності м’ясопереробних підприємств через використання таких критеріїв, як частка підприємств на ринку та рентабельність;
- організаційно-економічні засади забезпечення конкурентоспроможності м’ясопереробних підприємств за наступними напрямами: вертикальної корпоративної інтеграції; укрупнення розмірів виробництва при спеціалізації окремих виробничих структур і підрозділів; збереження високого рівня технології виробництва продукції; забезпечення конкурентоспроможності продукції; застосування повного або часткового контролю над каналами руху продукції; застосування всього комплексу маркетингу;
набули подальшого розвитку:
- поняття конкурентоспроможності продукції і конкурентоспроможності підприємства, які враховують економічні та споживацькі характеристики, властивості аграрної продукції, організаційні та екологічні фактори;
- теоретичні засади визначення поняття конкуренції як мотиву науково-технічного і економічного прогресу в аграрному секторі, що враховує біологічні і соціальні властивості;
- систематизація факторів конкурентоспроможності продукції і конкурентоспроможності підприємства з розробкою наступних їх груп: нормативних, економічних, споживчих, організаційних, екологічних;
- дослідження впливу зовнішніх чинників на гостроту конкуренції м’ясопереробних підприємств на основі мінімізації ризиків невідповідальності постачальників сировини, відсутності альтернатив по заміні сировини, забезпечення відповідної якості сировини і ефективності виробництва, фізичного скорочення сировинної бази, конкуренції із заготівельними організаціями інших регіонів, забезпечення сировиною не-інституційних постачальників, стихійності операцій купівлі-продажу продукції.
Практичне значення одержаних результатів. Науково-методичні розробки автора та рекомендації щодо підвищення конкурентоспроможності м'ясопереробних підприємств використані Мелітопольською районною державною адміністрацією при реалізації Програми стабілізації та розвитку агропромислового комплексу Мелітопольського району на період до 2010 року (довідка № 15-1133 від 04.02.2008), підприємств ВАТ «Мелітопольський м'ясокомбінат» (довідка № 14 від 14.02.2008р.), та ПП «Агрофірма Семенівка» (довідка № 9 від 19.02.2008 р.).
Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Таврійського державного агротехнологічного університету при викладанні таких дисциплін: «Аналіз господарської діяльності», «Маркетинг», «Стратегічний аналіз», (довідка № 154 від 29.09.2007 р.).
Особистий внесок здобувача. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження розроблені автором самостійно й опубліковані в одноосібних наукових працях.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення дисертаційного дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях: «Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації» (м. Одеса, 31 жовтня 2007 р.), «Стратегии развития Украины в глобальной среде» (г. Симферополь-Севастополь, 26-28 жовтня 2007 р.), «Актуальні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України» (м. Харків, 27 листопада 2007 р.), «Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства» (м. Дніпропетровськ, 21 березня 2008 р.), «Стратегія забезпечення сталого розвитку України» (м. Київ, 20 травня 2008 р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 14 наукових праць загальним обсягом 5,9 обл.-вид. арк., з них 9 – у наукових фахових виданнях.
Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 205 сторінках комп’ютерного тексту, складається із вступу, трьох розділів, висновків списку використаних джерел і додатків. Робота містить 36 таблиць, що займають 23 сторінки, і 4 рисунки, що займають 3 сторінки. Список використаних джерел включає 180 найменувань.
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ
ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
1.1. Теоретичні погляди на конкуренцію, її роль в аграрному секторі економіки
Одним з основних понять, що розглядаються при аналізі ринкових відносин, є конкуренція. Дослідження конкуренції і конкурентних відносин знайшло віддзеркалення в працях А. Сміта, Д. Рікардо, К. Маркса, А.О. Курно, Ф.И. Еджоуерта, К. Вікселя, Дж. Робінсона. Е. Чемберліна, Дж. Кейнса, Й. Шумпетера, А.П. Лернера, Ф.А. Хайєка [6]. У радянській економічній науці простежувалося негативне ставлення до конкуренції як такої, панували уявлення про хаотичність і стихійність конкуренції під час розвитку капіталістичного способу виробництва, обґрунтовувалося повне «...усунення конкуренції при переході від капіталізму до соціалізму...» і заміна конкуренції «...соціалістичним змаганням, де були переможці, але не було переможених» [82, с.215]. Дані підходи, разом з тим, почали мінятися з середини 70-х років, коли виникла необхідність ведення конкурентної боротьби на зовнішньому ринку [98]. У пізнішій вітчизняній літературі [102;104;111;170] ставлення до конкуренції змінилося радикальним чином, і вона стала розглядатися як невід'ємний елемент ринкових відносин, їх розвитку і існування. Аналіз визначень самого поняття конкуренції дозволяє зробити висновок про його неоднозначність і неможливість якого-небудь універсального визначення. У загальному вигляді можна виділити два напрями, в рамках яких при визначенні поняття конкуренції робиться акцент на різних його складових.
Вырезано.
Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.
Приведена класифікація становить інтерес не стільки з погляду можливості оцінки її структури й ступеня системності, скільки завдяки можливості її застосування в умовах конкретної галузі, оскільки закладені в основу поділу рівнів параметри можуть використовуватися як у національному, так і в регіональному масштабі для визначення реальної й потенційної позиції підприємства в окремій галузі або підгалузі.
Таким чином, на підставі розглянутих концепцій й викладених висновків про динамічність процесу конкуренції й змінні норм конкурентоспроможності, нам представляється можливим розглядати конкурентоспроможність підприємства не тільки з позиції наявності конкурентних переваг у даний момент часу, але й з позиції можливості утримання або можливого використання конкурентних переваг у майбутньому при зміні ситуації на ринку.
Даний висновок, на наш погляд, дозволяє обґрунтовано визначати конкурентоспроможність підприємства не як дискретну величину, що характеризує позицію підприємства на ринку в окремий момент часу, як, наприклад, відзначається в окремих визначеннях, що «під конкурентоспроможністю розуміється поточне положення підприємства на ринку (у першу чергу, займана частка ринку й тенденції її зміни» [126,c.92], а як комплексну характеристику здатності підприємства реагувати на зміну ринкової ситуації й використовувати ці зміни з метою створення конкурентних переваг.
Визначення конкурентоспроможності підприємства за допомогою концепції конкурентних переваг вирішує, на наш погляд, тільки одну сторону даного питання: які можливі переваги в конкурентній боротьбі й під впливом яких обставин вони можуть виникнути, однак при цьому необхідно розглянути питання про те, чим визначається конкурентоспроможність підприємства на конкретному ринку, які базові фактори, що визначають як реальну, так і перспективну конкурентоспроможність підприємства.
В.А. Конопліцький, А.І. Філіна [44,с.89-90] наводять приклад оцінки конкурентоспроможності підприємства по методу «4Р», що містить окремі фактори конкурентоспроможності (табл.1.2). Таблиця наведена з редакційними змінами.
Вырезано.
Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.
Таблиця 2.4
Поголів’я тварин усіх видів за категоріями господарств в Україні, тис. голів
| Види худоби по категоріях господарств | Роки | 2007р. в % до 1995р. | |||||
| 1990 | 1995 | 2000 | 2005 | 2006 | 2007 | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| Велика рогата худоба | 24623 | 17557 | 9424 | 6514 | 6175 | 6661,8 | 37,9 |
| у сільськогосподарських підприємствах всіх форм власності | 21083 | 13701 | 5037 | 2492 | 2294 | 2364 | 17,3 |
| в т.ч. фермерських господарствах | - | 27 | 102 | 110 | 112 | 163 | 603,7 |
| у господарствах населення | 3540 | 3856 | 4387 | 4022 | 3881 | 3812 | 98,9 |
Продовження табл. 2.4
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| Зокрема корови | 8378 | 7531 | 4958 | 3926 | 3635 | 3347 | 44,4 |
| у сільськогосподарських підприємствах всіх форм власності | 6192 | 4595 | 1851 | 866 | 764 | 723 | 15,7 |
| в т.ч. фермерських господарствах | - | 16 | 36 | 40 | 38 | 38 | 237,5 |
| у господарствах населення | 2186 | 2936 | 3107 | 2769 | 2583 | 2436 | 83,0 |
| Свині | 19427 | 13144 | 7652 | 6466 | 7053 | 8055 | 61,3 |
| у сільськогосподарських підприємствах всіх форм власності | 14071 | 7152 | 2414 | 2602 | 3257 | 3298 | 46,1 |
| в т.ч. фермерських господарствах | - | 40 | 54 | 150 | 232 | 246 | 615,0 |
| у господарствах населення | 5356 | 5992 | 5238 | 4451 | 4798 | 4891 | 81,6 |
| Вівці і кози | 8419 | 4099 | 1875 | 1755 | 1630 | 1617 | 39,4 |
| у сільськогосподарських підприємствах всіх форм власності | 7166 | 2424 | 413 | 269 | 281 | 298 | 12,3 |
| в т.ч. фермерських господарствах | - | 20 | 6 | 33 | 43 | 45 | 225,0 |
| у господарствах населення | 732 | 789 | 551 | 603 | 644 | 685 | 86,8 |
| Птиця, млн.гол. | 246,1 | 149,8 | 123,7 | 152,8 | 162 | 166,5 | 111,1 |
| у сільськогосподарських підприємствах всіх форм власності | 133 | 54,1 | 25,3 | 66,6 | 72,2 | 74,2 | 137,2 |
| в т.ч. фермерських господарствах | - | 0,3 | 0,1 | 1,1 | 1,1 | 1,1 | 366,7 |
| у господарствах населення | 113,1 | 95,7 | 98,4 | 95,4 | 94,3 | 94,2 | 98,4 |
Джерело: адаптовано [138, с. 212]
Скорочення поголів'я відбулося за рахунок сільськогосподарських підприємств. Відповідно змінилась і структура поголів’я тварин по видах господарств. Якщо на початок 1995 року в сільськогосподарських підприємствах знаходилося 78,7% великої рогатої худоби, 61% корів, 54,4% свиней і 59,1% овець та кіз, то у 2007 році ці показники склали 35,5%, 35,4%, 75,2% і 31,2% відповідно.
Разом з кількісними змінами поголів’я худоби в перші післяреформені роки відбулися серйозні якісні зміни. Так жива маса худоби, що реалізовується на забій, тільки за період з 2000 по 2007 роки скоротилася у великої рогатої худоби з 361 кг до 292 кг, у свиней - з 111 до 87 кг, у овець і кіз - з 33 до 31 кг. Середньодобовий приріст живої маси у свиней на вирощуванні і відгодівлі склав у 2007 році 162 г проти 234 г в 1995 році. Тривалість вирощування забійних свиней наблизилася до 17 місяців, проти 5-6 місяців в розвинених країнах. Якщо в 1995 році витрата кормів в тваринництві підходило до 105,8 млн. т, в тому числі концентрованих 45,9 млн. т, то вже в 2000 році лише 35,6 і 10,8 млн. т, відповідно. Витрати праці на виробництво 1 ц приросту живої маси в порівнянні з США вище по великій рогатій худобі в 18,5 раз, по свинях - в 32 рази [96,с.11-12]. При потенційній нагоді виходу молодняку від 100 маток, на рівні 95 телят, 1700 поросят у 2007 році вихід приплоду склав 70 і 908 голів, відповідно. З розрахунку на одну умовну голову худоби припадає не більше 30 ц. кормових одиниць, тоді як в країнах з розвиненим тваринництвом 40-45 ц. [125, с.224].
Вырезано.
Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.
Як свідчать дані таблиці, при загальному збільшенні обсягів реалізації худоби на забій, що, як було відмічено вище, пояснюється скороченням поголів'я високими темпами, росте частка реалізації заготовчим організаціям. Так, якщо в 2004 році, коли було досягнуте максимальне падіння обсягів реалізації, реалізація заготівельним організаціям великої рогатої худоби і свиней склала 46,89% і 50,07%, то в 2007 році – 68,15% і 66,77%, відповідно.
Разом з тим, протягом всього досліджуваного періоду відбувається відставання в часі (на два-три місяці) рівня закупівельних цін в області і від рівня закупівельних цін в сусідніх регіонах, в результаті чого протягом всього даного періоду існувала тенденція збільшення фізичних обсягів реалізації по цьому каналу: з 152 т великої рогатої худоби і 528 тон свиней до 1518 т і 1889 т і живій, масі, відповідно. Змінювалася при цьому частка в загальному обсязі реалізації з 0,87% і 10,43% до 8,73% і 27,34% по великій рогатій худобі і свинях, відповідно.
На рівні з цим, хоч і меншими темпами, збільшуються обсяги реалізації населенню і через систему громадського харчування, а також через власні магазини і на ринку.
Іншим аспектом, що характеризує негативну ситуацію у взаєминах сільськогосподарських і м’ясопереробних підприємств, є значний розрив між рівнем закупівельних цін на велику рогату худобу і свиней і рівнем оптово-відпускних цін на яловичину і свинину, що визначає нерівномірний розподіл доходів в системі виробничих відносин між підприємствами.
За дослідженнями, проведеним І.А. Оносовою [98, с.320], за 2000 рік та першу половину 2002 року в результаті монопсонного положення переробних підприємств сільськогосподарським виробникам недоплачено 137 млн. грн. по м'ясу і молоку. Дані обставини пояснюються тим, що в результаті скорочення платоспроможного попиту населення переробні підприємства, намагаючись реалізувати свою продукцію в умовах конкурентної ситуації, приходять до використання резерву скорочення собівартості при закупці, тобто “проблеми підвищення конкурентності підприємства вирішують за рахунок здавальників продукції”. І.А. Оносова вказує, що із указаної суми 94 млн. грн. пішло на здешевлення продукції в конкурентній боротьбі переробників між собою і з конкурентами через переділ області, а «різниця в 43 млн. грн. залишилася у переробників, створюючи нерівність в розподілі доходів у ланці продовольчого ланцюга». Подібна нерівність в розподілі доходів, характерна для всього сільського господарства.
Відмічені обставини не могли не позначитися на результатах діяльності сільськогосподарських товаровиробників, залежних з одного боку від монопольного положення виробників в першій сфері АПК і енергетичному комплексі, а з іншого боку від монопсонного положення підприємств-переробників. Дані по ефективності виробництва великої рогатої худоби і свиней та птиці в сільськогосподарських підприємствах наведені в табл. 2.15.
Таблиця 2.15
Собівартість та прибуток від виробництва одного центнера м’яса у сільськогосподарських підприємствах Запорізької області
| Показник | Роки | 2007р. в % до 2000р. | ||||
| 2000 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | ||
| Собівартість | ||||||
| М'ясо: | ||||||
| великої рогатої худоби | 690,28 | 819,42 | 848,85 | 941,44 | 985,6 | 142,8 |
| свиней | 752,03 | 676,54 | 1138,40 | 673,02 | 689,2 | 91,65 |
| птиці | 622,13 | 663,75 | 679,41 | 525,48 | 538,6 | 86,57 |
| Прибуток | ||||||
| М'ясо: | ||||||
| великої рогатої худоби | -301,0 | -340,9 | -230,0 | -400,1 | -461,3 | 153,3 |
| свиней | -259,5 | -76,4 | 370,0 | 74,7 | 59,3 | -22,8 |
| птиці | -316,0 | -298,7 | -211,3 | -170,3 | -171,3 | 54,2 |
Джeрeло: [за авторськими дослiджeннями]