І. П. Голосніченко доктор юридичних наук, професор

Вид материала

Документы

Содержание 10.4. Управління юстицією

Подобный материал:

• Парламентське видавництво, 5723.42kb.
• Академічний курс Підручник для вищих навчальних закладів За загальною редакцією академіка, 15341.53kb.
• Задорожній Олександр Вікторович, Буткевич Володимир Григорович, Мицик Всеволод Всеволодович, 3357.97kb.
• Національна юридична академія України, 6335.29kb.
• Київський національний університет внутрішніх справ, 661.83kb.
• Ббк 67. 2я73 о-66, 2807.04kb.
• Удк 37. 013. 42(075) ббк74. 6я7, 2614.78kb.
• В. О. Серьогін державне будівництво, 11391.98kb.
• В. О. Серьогін державне будівництво, 11412.44kb.
• С. М. Козьменко проректор двнз «Українська академія банківської справи нбу», доктор, 3090.43kb.

Глава 10

17. розробляє та затверджує кошториси доходів і видатків відповід­
    них закордонних установ України;
    
18. координує заходи, здійснювані органами виконавчої влади у сфе­
    рі зовнішніх зносин;
    
19. веде бухгалтерський облік і здійснює контроль за використанням
    фінансових ресурсів закордонними установами України.
    

При МЗС України діє Дипломатична академія, статут якої затвер­джується Кабінетом Міністрів України.

Для розгляду наукових рекомендацій та інших пропозицій щодо го­ловних напрямів розвитку зовнішньої політики України, обговорення і вивчення найважливіших міжнародних проблем та інших питань у МЗС України може утворюватися наукова рада з висококваліфікованих фахів­ців і вчених. Склад наукової ради і положення про неї затверджує Мі­ністр.

До системи МЗС входять дипломатичні представництва, консульські установи, постійні представництва України при міжнародних організаці­ях, представництва МЗС в Україні, а також установи й організації, пов'я­зані з підготовкою, перепідготовкою, підвищенням кваліфікації кадрів.

Дипломатичне представництво України є постійно діючою уста­новою України за кордоном, що покликана підтримувати офіційні між­державні відносини, здійснювати представництво України, захищати ін­тереси України, права та інтереси її громадян і юридичних осіб.

Керівництво дипломатичним представництвом здійснює Міністер­ство закордонних справ України. Діяльність дипломатичного представ­ництва базується на положеннях Віденської конвенції про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 р., двосторонніх та інших багатосторонніх міжнародних договорів України, законодавства України та держави пере­бування.

Функції дипломатичного представництва України включають:

1. представництво України в державі перебування та підтримання з
   цією державою офіційних відносин;
   
2. захист інтересів України, прав та інтересів її громадян та юридич­
   них осіб в державі перебування;
   
3. ведення переговорів з урядом держави перебування;
   
4. з'ясування всіма законними засобами становища і подій у державі
   перебування та інформування про них відповідних органів України;
   

5. поширення в державі перебування інформації про становище в
   Україні і події міжнародного життя;
   
6. заохочення дружніх відносин між Україною і державою перебування
   та розвиток їх співробітництва в галузі економіки, культури і науки.
   

Дипломатичне представництво України за дорученням Міністра за­кордонних справ України може виконувати і консульські функції.

Главою дипломатичного представництва України є посол або послан­ник, або повірений у справах. Глава дипломатичного представництва є

Управління адміністративно-політичною сферою 403

головним представником України в державі перебування. Він здійснює загальне керівництво, координацію та контроль за діяльністю всіх уста­нов України, спеціалістів, делегацій, посадових та інших осіб, які перебу­вають у цій державі.

Керівники всіх українських установ і делегацій, представники і гро­мадяни України в іноземній державі зобов'язані неухильно виконувати вказівки посла в цій державі і подавати йому необхідну допомогу, сприя­ти в здійсненні покладених на нього завдань.

Посол або посланник призначається згідно з чинним законодавством України в разі отримання на це призначення згоди (агреману) іноземної держави, до якої він призначається.

Послу або посланнику України, що відбуває до держави перебуван­ня, вручається підписана Президентом і скріплена Міністром закордон­них справ України вірча грамота, яка після прибуття вручається главі держави перебування.

Повіреному у справах України, що відбуває до держави перебування, вручається лист Міністра закордонних справ України, який після при­буття вручається міністру закордонних справ держави перебування.

Посол або посланник України приступає до виконання своїх службо­вих обов'язків у державі перебування після вручення вірчої грамоти гла­ві держави, до якої він призначений, або після повідомлення про своє прибуття і вручення завірених копій вірчої грамоти міністру закордон­них справ цієї держави залежно від практики, яка існує в державі пере­бування.

Повірений у справах України приступає до виконання своїх службо­вих обов'язків з моменту вручення листа Міністра закордонних справ України міністру закордонних справ держави, до якої він призначений.

Глава дипломатичного представництва України або член диплома­тичного персоналу дипломатичного представництва України може бути призначений водночас представником України при будь-якій міжнарод­ній організації.

Дипломатичне представництво України в іноземній державі може водночас представляти інтереси України в інших державах за їх згодою.

Клас, до якого повинен належати глава дипломатичного представ­ництва України, і за необхідності кількісний склад персоналу диплома­тичного представництва України в іноземній державі встановлюються двосторонньою угодою України з цією державою.

Місія глави дипломатичного представництва України припиняється у чотирьох випадках:

1. його відкликання у встановленому порядку;
   
2. його відставки;
   
3. його смерті;
   
4. оголошення його регзопа поп §га!а в державі перебування.
   

404 Глава 10

Главою дипломатичного представництва України, членами диплома­тичного персоналу дипломатичного представництва України в іноземній державі можуть бути тільки громадяни України.

Членами адміністративно-технічного й обслуговуючого персоналу дипломатичного представництва України можуть бути громадяни Украї­ни і, в окремих випадках, громадяни держави перебування при відповід­ному повідомленні міністерства закордонних справ держави перебування про їх прийом на роботу до цього представництва.

Глава дипломатичного представництва України і члени дипломатич­ного персоналу дипломатичного представництва України, а також члени їх сімей, члени обслуговуючого персоналу, якщо вони не є громадянами держави перебування, користуються привілеями та імунітетами, передба­ченими Віденською конвенцією про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 р., якщо двосторонньою угодою України з цією державою не перед­бачено інше.

Державні службовці, які виконують дипломатичні або консульські функції за кордоном або в Україні є дипломатичними працівниками і пе­ребувають на дипломатичній службі.

Дипломатична служба є частиною державної служби і призначена за­безпечувати практичну реалізацію зовнішньої політики України, пред­ставляти та захищати інтереси України у сфері міжнародних відносин, а також її юридичних осіб та громадян за кордоном.

Дипломатичні працівники проходять дипломатичну службу на поса­дах відповідальних працівників Адміністрації Президента України з між­народних питань, Міністерства закордонних справ України та його пред­ставництв в Україні, дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном, постійних представництв України при міждержавних організаціях.

Дипломатичною службою вважається також служба дипломатичних працівників за контрактом у секретаріатах міждержавних організацій за квотою України при додержанні вимог щодо строків цих контрактів, обу­мовлених Міністерством закордонних справ України.

На дипломатичну службу приймаються на конкурсній основі грома­дяни України, які мають вищу освіту у сфері міжнародних відносин, не­обхідні професійні та ділові якості, володіють іноземними мовами і за станом здоров'я можуть бути направлені за кордон.

Особи, які мають вищу освіту за іншими спеціальностями, можуть бути прийняті на дипломатичну службу після проходження відповідної перепідготовки.

При прийнятті на дипломатичну службу встановлюється випробу­вання. Особи, які не витримали випробування, звільняються з диплома­тичної служби.

Особи, яких приймають на дипломатичну службу, призначаються на приписану до дипломатичного рангу посаду з наступним присвоєнням

Управління адміністративно-політичною сферою 405

дипломатичного рангу. Дипломатичний працівник може бути призначе­ний на посаду, приписану до вищого або нижчого дипломатичного рангу, ніж той, що йому присвоєно.

Переведення дипломатичного працівника на іншу посаду здійснюєть­ся на конкурсній основі з урахуванням рівня його професійної підготов­ки та ефективності роботи.

Дипломатичним працівникам присвоюються такі дипломатичні ран­ги України: аташе, третій секретар, другий секретар другого класу, дру­гий секретар першого класу, перший секретар другого класу, перший сек­ретар першого класу, радник другого класу, радник першого класу, над­звичайний і повноважний посланник другого класу, надзвичайний і пов­новажний посланник першого класу, надзвичайний і повноважний посол.

Присвоєння дипломатичного рангу здійснюється згідно з посадою, яку займає дипломатичний працівник. Відповідність посад дипломатич­ним рангам визначається Переліком посад, приписаних до дипломатич­них рангів України.

Строки перебування дипломатичних працівників у дипломатичних рангах такі:

аташе, третього секретаря, другого секретаря другого класу, другого секретаря першого класу, першого секретаря другого класу — два роки;

першого секретаря першого класу, радника другого класу — три роки.

Строки перебування в дипломатичних рангах радника першого кла­су, надзвичайного і повноважного посланника другого класу, надзвичай­ного і повноважного посланника першого класу не встановлюються.

У разі призначення дипломатичного працівника на іншу посаду, при­писану до дипломатичного рангу вищого рівня, йому присвоюється до­строково дипломатичний ранг у відповідних межах.

Дипломатичні працівники, яким присвоєно дипломатичний ранг, пе­ребувають у ньому довічно. Позбавлення дипломатичного працівника дипломатичного рангу може мати місце при його звільненні з диплома­тичної служби за порушення трудової дисципліни або вчинення проступ­ків, несумісних з перебуванням на службі, а також у випадках припинен­ня громадянства України дипломатичного працівника. Позбавлення дип­ломатичного працівника рангу означає позбавлення його всіх попередніх рангів. Поновлення дипломатичного працівника у дипломатичному ранзі здійснюється за результатами службової атестації.

Дипломатичні працівники можуть бути тимчасово прикомандировані до міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади України для виконання службових обов'язків, переведені на строк до п'я­ти років для здійснення наукової або викладацької діяльності до науко­вих установ або вищих навчальних закладів в Україні, до відповідних установ, закладів за кордоном, а також направлені Міністерством закор­донних справ України на навчання. У цих випадках вони залишаються на дипломатичній службі, користуються всіма правами і пільгами та

406 Глава 10

одержують надбавки до посадових окладів, встановлені для дипломатич­них працівників.

Після закінчення строку прикомандирування, тимчасового переве­дення на роботу для здійснення наукової або викладацької діяльності, навчання в очній аспірантурі або докторантурі дипломатичні працівники проходять службову атестацію, за результатами якої (за умови підтвер­дження відповідних кваліфікації та рівня професійних знань) признача­ються на посаду, не нижчу за ту, яку вони займали до прикомандируван­ня, переведення, навчання.

10.4. Управління юстицією

Термін «юстиція» (лат. .{изІШа) означає справедливість, законність. Під державним управлінням у галузі юстиції прийнято розуміти вико­навчо-розпорядчу діяльність суб'єктів державного управління, яка поля­гає в організаційному забезпеченні функціонування державного нотаріа­ту, органів запису актів громадянського стану, судово-експертних уста­нов та організацій адвокатів.

Державне управління у цій сфері здійснює Міністерство юстиції Ук­раїни.

Міністерство юстиції України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади в забезпеченні реалізації державної правової політики, державної політики з питань міжнаціо­нальних відносин.

До його основних завдань належать:

1. підготовка пропозицій щодо проведення в Україні правової рефор­
   ми, сприяння розвиткові правової науки;
   
2. забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина у визна­
   ченій сфері;
   
3. підготовка пропозицій щодо вдосконалення законодавства, його
   систематизація, розроблення проектів нормативно-правових актів та
   міжнародних договорів України з правових питань, проведення правової
   експертизи проектів нормативно-правових актів, державна реєстрація
   нормативно-правових актів, ведення Єдиного державного реєстру таких
   актів;
   
4. планування за пропозиціями інших центральних органів виконав­
   чої влади законопроектної роботи та роботи з адаптації законодавства
   України до законодавства Європейського Союзу, координація нормо-
   творчої діяльності центральних органів виконавчої влади та контроль за
   здійсненням такої діяльності;
   

5) забезпечення реалізації державної правової політики, державної
політики з питань міжнаціональних відносин;

Управління адміністративно-політичною сферою 407

6. організація роботи нотаріату та органів реєстрації актів громадян­
   ського стану;
   
7. розвиток правової інформатизації, формування у громадян право­
   вого світогляду; здійснення міжнародно-правового співробітництва.
   

Міністерство юстиції України відповідно до покладених на нього завдань здійснює такі функції:

1. забезпечує реалізацію державної правової політики, державної по­
   літики з питань міжнаціональних відносин, готує пропозиції щодо прове­
   дення в Україні правової реформи;
   
2. готує разом з відповідними міністерствами, іншими центральними
   органами виконавчої влади, науковими установами проекти концепцій
   напрямів розвитку законодавства та їх наукове обгрунтування з ураху­
   ванням світового досвіду;
   
3. розробляє за дорученням Президента України, Кабінету Міністрів
   України та з власної ініціативи проекти законів та інших нормативно-
   правових актів, що стосуються прав і свобод людини, відносин між гро­
   мадянином і державною владою, конституційного устрою, повноважень і
   взаємовідносин органів державної влади, судоустрою та судочинства, ци­
   вільного і кримінального законодавства, або разом з іншими органами
   державної влади бере участь у їх підготовці;
   
4. здійснює правову експертизу (готує висновки) щодо відповідності
   Конституції та законам України, основним положенням законодавства
   Європейського Союзу, вимогам нормопроектної техніки проектів зако­
   нів, інших актів законодавства, що подаються на розгляд Верховної Ради
   України, Президента України, Кабінету Міністрів України, а також нор­
   мативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
   
5. розробляє за поданням міністерств, інших центральних органів ви­
   конавчої влади щорічні плани законопроектної роботи та плани роботи з
   адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу,
   координує нормотворчу діяльність у центральних органах виконавчої
   влади, здійснює контроль за цією діяльністю;
   

6. готує зауваження і пропозиції до прийнятих Верховною Радою
   України законів України при підготовці їх на підпис Президентові Ук­
   раїни;
   
7. розробляє і подає Президентові України та Кабінету Міністрів
   України пропозиції щодо усунення суперечностей між актами законодав­
   ства та заповнення прогалин у ньому;
   
8. організовує виконання у межах своїх повноважень актів законо­
   давства та здійснює контроль за їх реалізацією;
   
9. узагальнює практику застосування законодавства з питань, що на­
   лежать до його повноважень, розробляє пропозиції щодо вдосконалення
   законодавства та у встановленому порядку подає їх на розгляд Президен­
   тові України і Кабінету Міністрів України;
   

10) здійснює відповідно до законодавства державну реєстрацію нор-

408 Глава 10

мативних актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян або мають міжвідомчий ха­рактер, веде реєстр цих актів;

11. забезпечує функціонування єдиної системи правової інформати­
    зації, є офіційним видавцем збірників законодавства та кодексів України,
    видає інформаційний бюлетень «Офіційний вісник України», бере
    участь у виданні журналів і газет загальноправового характеру;
    
12. веде Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів, надає
    інформацію з бази даних цього реєстру;
    
13. здійснює роботу із систематизації законодавства України, готує
    пропозиції про його кодифікацію, веде Єдиний класифікатор галузей за­
    конодавства України;
    
14. організовує своєчасне, повне і неупереджене примусове виконан­
    ня рішень судів та інших органів (посадових осіб), виконання яких по­
    кладено на державних виконавців;
    
15. організовує експертне забезпечення правосуддя, формує держав­
    не замовлення на науково-дослідні роботи в галузі судової експертизи,
    спрямовує і контролює діяльність підвідомчих науково-дослідних інсти­
    тутів судових експертиз, координує роботу відповідних державних орга­
    нів з питань розвитку судової експертизи, здійснює ліцензування судово-
    експертної діяльності та контроль за нею і веде реєстр атестованих судо­
    вих експертів;
    
16. здійснює легалізацію всеукраїнських об'єднань громадян, реєст­
    рацію політичних партій, міжнародних громадських організацій, відді­
    лень, філій, представництв та інших структурних осередків громадських
    (неурядових) організацій іноземних держав в Україні, контролює додер­
    жання ними положень їх статутів; реєстрацію всеукраїнських і міжнарод­
    них благодійних організацій, всеукраїнських творчих спілок, Торгово-
    промислової палати України, всеукраїнських професійних спілок, їх об'­
    єднань та символіки відповідних об'єднань громадян і благодійних орга­
    нізацій, реєструє статут Фонду соціального страхування від нещасних
    випадків на виробництві та професійних захворювань і статути інших
    фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо
    їх реєстрація передбачена законами України;
    
17. сприяє розвитку юридичних послуг з метою реалізації прав, сво­
    бод і законних інтересів громадян та юридичних осіб, здійснює державну
    реєстрацію юридичних осіб та реєстрацію прав на нерухоме майно, веде
    реєстр застави майна, організовує у встановленому порядку в системі ор­
    ганів юстиції надання громадянам і юридичним особам додаткових плат­
    них послуг правового і технічного характеру;
    

18) організовує роботу установ нотаріату, перевіряє їх діяльність і
вживає заходів до її поліпшення, контролює законність вчинення нотарі­
альних дій державними і приватними нотаріусами, видає та анулює сві-

Управління адміністративно-політичною сферою 409

доцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, забезпечує реєст­рацію приватної нотаріальної діяльності, організовує виготовлення та контролює використання спеціальних бланків нотаріальних документів, веде реєстр свідоцтв про право на заняття нотаріальною діяльністю, ви­значає кількість приватних нотаріусів у межах нотаріальних округів, за­тверджує зразки печаток державних і приватних нотаріусів та умови за­мовлення на їх виготовлення;

19. здійснює підготовку нотаріально оформлених документів для їх
    консульської легалізації, надає допомогу консульським установам з пи­
    тань вчинення нотаріальних дій;
    
20. реєструє адвокатські об'єднання, забезпечує фінансування оплати
    праці адвокатів за рахунок коштів державного бюджету в разі участі ад­
    воката у кримінальній справі за призначенням та звільнення громадян
    від оплати юридичної допомоги, веде реєстр адвокатських об'єднань;
    
21. видає суб'єктам підприємницької діяльності ліцензії на здійснен­
    ня юридичної практики, контролює додержання ліцензійних умов при
    здійсненні зазначених видів діяльності, веде реєстр ліцензій на здійснен­
    ня юридичної практики;
    
22. здійснює заходи щодо вдосконалення роботи органів реєстрації
    актів громадянського стану, контролює їх діяльність, забезпечує виготов­
    лення та контролює використання бланків свідоцтв про реєстрацію актів
    громадянського стану;
    
23. надає практичну і методичну допомогу консульським установам
    та дипломатичним представництвам України за кордоном щодо реєстра­
    ції актів громадянського стану;
    

24. здійснює нормативно-методичне забезпечення діяльності бюро
    технічної інвентаризації щодо проведення реєстрації прав власності на
    нерухоме майно;
    
25. здійснює методичне керівництво правовою роботою в міністер­
    ствах та інших центральних органах виконавчої влади, перевіряє стан
    цієї роботи і дає рекомендації щодо її поліпшення та приведення їх нор­
    мативних актів у відповідність із законодавством, вживає заходів щодо
    підвищення кваліфікації працівників юридичних служб;
    
26. координує діяльність центральних і місцевих органів виконавчої
    влади, підприємств, установ та організацій щодо правової освіти населен­
    ня; здійснює методичне забезпечення цієї освіти, формування у громадян
    правового світогляду; вивчає стан правової освіти в навчальних закладах,
    на підприємствах, в установах і організаціях,
    
27. готує в межах своїх повноважень пропозиції з питань міжнарод­
    но-правових відносин та приєднання України до міжнародних договорів
    і конвенцій;
    
28. укладає угоди про правове співробітництво з відповідними орга­
    нами іноземних держав і міжнародними організаціями, організовує в ме­
    жах своїх повноважень взаємодію з ними;
    

410 Глава 10

29. забезпечує виконання зобов'язань, взятих за міжнародними дого­
    ворами України з правових питань, здійснює у встановленому порядку
    опублікування міжнародних договорів, що набрали чинності;
    
30. забезпечує підготовку пропозицій щодо приведення законодав­
    ства України у відповідність з принципами та стандартами Ради Європи
    та інтеграції його в систему міжнародного права, координує роботу мініс­
    терств та інших центральних органів виконавчої влади з цих питань;
    

31. представляє Кабінет Міністрів України за його дорученням у
    міжнародних організаціях та під час укладення міжнародних договорів
    України;
    
32. здійснює правову експертизу на відповідність Конституції Украї­
    ни, законам України проектів міжнародних договорів України, готує вис­
    новки щодо здійснення внутрішньодержавних процедур, необхідних для
    набрання чинності міжнародними договорами України, а також юридич­
    ні висновки, інші матеріали, необхідні для набрання чинності міжнарод­
    ними кредитними (гарантійними) договорами України;
    
33. забезпечує підготовку відповідних документів та представництво
    інтересів держави в Європейському Суді з прав людини під час розгляду
    справ про порушення прав людини в Україні, направляє спостерігачів у
    місії з контролю за додержанням прав і свобод людини і громадянина то­
    що.
    

Міністерство юстиції України очолює Міністр, якого призначає на посаду та звільняє з посади Президент України за поданням Прем'єр-мі­ністра України. Він несе персональну відповідальність перед Президен­том України і Кабінетом Міністрів України за виконання Міністерством покладених на нього завдань і здійснення ним своїх функцій.

Через Міністра Кабінет Міністрів України спрямовує і координує ді­яльність Державного комітету України у справах релігій.

Для погодженого вирішення питань, що належать до повноважень Міністерства юстиції України, обговорення найважливіших напрямів йо­го діяльності в Міністерстві утворюється колегія у складі Міністра, Дер­жавного секретаря, його першого заступника, а також інших керівних працівників Міністерства.

До складу колегії можуть входити керівники інших центральних ор­ганів виконавчої влади, підвідомчих установ юстиції.

Рішення колегії проводяться в життя наказами Міністра.

Для розгляду наукових рекомендацій та інших пропозицій щодо го­ловних напрямів розвитку правової системи України у Міністерстві мо­же бути утворено наукову, науково-консультативну ради та інші органи дорадчого і координаційного характеру.

Міністр юстиції України в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази і контролює їх виконання.

У випадках, передбачених законодавством, нормативно-правові акти Міністра є обов'язковими для виконання центральними та місцевими ор-

Управління адміністративно-політичною сферою 411

ганами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, представ­ницькими органами, підприємствами, установами і організаціями неза­лежно від форм власності та громадянами.

Нормативно-правові акти Міністра підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.

Міністр у разі потреби видає разом з керівниками інших централь­них та місцевих органів виконавчої влади, органами місцевого самовря­дування та представницькими органами спільні акти.

Міністерство юстиції України у встановленому порядку утворює Го­ловне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське і Севастопольське міські управління юстиції, установи, організації тощо.

Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Авто­номній Республіці Крим, обласні, Київське і Севастопольське міські управління юстиції не входять до складу відповідно Ради міністрів Авто­номної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської мі­ських державних адміністрацій.

До системи органів Міністерства юстиції входить державна виконав­ча служба, завданням якої є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень судів та інших органів відповідно до законів України. Вона утворена і функціонує згідно із Законом України «Про державну виконавчу службу» від 24 березня 1998 р.

Органами державної виконавчої служби є:

• Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції
  України;
  
• відділи державної виконавчої служби Головного управління юсти­
  ції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, облас­
  них, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції;
  
• районні, міські (міст обласного значення), районні у містах відділи
  державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції. Вони є
  юридичними особами, мають поточні та вкладні (депозитні) рахунки в
  установах банків, гербову печатку.
  

Виконання рішень покладається на державних виконавців районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби. Державними виконавцями є начальник, заступник начальника, старший державний виконавець, державний виконавець ра­йонного, міського (міста обласного значення), районного у місті відділу державної виконавчої служби. Він здійснює примусове виконання рі­шень у порядку, передбаченому законом.

Компетенція органів юстиції щодо організації діяльності державної виконавчої служби полягає в тому, що Міністерство юстиції України че­рез Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції Ук­раїни здійснює добір кадрів, методичне керівництво діяльністю держав­них виконавців, підвищення їх професійного рівня, фінансове і матері-

412