І. П. Голосніченко доктор юридичних наук, професор

Вид материалаДокументы

Содержание


Прикордонні війська України
10.3. Управління закордонними справами
Подобный материал:
1   ...   34   35   36   37   38   39   40   41   ...   51
Глава 10

ладу і територіальної цілісності України від протиправних посягань з бо­ку окремих осіб та їх об'єднань;
  1. здійснювати контррозвідувальне забезпечення оборонного ком­
    плексу, Збройних Сил України, інших військових формувань, дислокова­
    них на території України, енергетики, транспорту, зв'язку, а також важ­
    ливих об'єктів інших галузей господарства;
  2. брати участь у розробці і здійсненні заходів щодо захисту держав­
    них таємниць України, сприяти у порядку, передбаченому законодав­
    ством, підприємствам, установам, організаціям та підприємцям у збере­
    женні комерційної таємниці, розголошення якої може завдати шкоди
    життєво важливим інтересам України;
  3. здійснювати відповідно до законодавства профілактику правопо­
    рушень у сфері державної безпеки;
  4. у межах визначеної законодавством компетенції забезпечувати за­
    хист особистої безпеки громадян; брати участь у реабілітації і поновленні
    прав незаконно репресованих осіб;



  1. сприяти Прикордонним військам України в охороні державного
    кордону України;
  2. сприяти забезпеченню режиму воєнного та надзвичайного стану
    в разі їх оголошення, а також ліквідації наслідків стихійного лиха, знач­
    них аварій, катастроф, епідемій, епізоотій та інших надзвичайних ситуа­
    цій;
  3. подавати наявними силами і засобами, в тому числі і технічними,
    допомогу органам внутрішніх справ, іншим правоохоронним органам у
    боротьбі зі злочинністю;
  4. брати участь у розробці заходів і вирішенні питань, що стосують­
    ся в'їзду в Україну та виїзду за кордон, перебування на її території іно­
    земців та осіб без громадянства, прикордонного режиму і митних правил;
  5. забезпечувати засекреченим і шифрованим зв'язком державні ор­
    гани України і посадових осіб відповідно до переліку, який встановлю­
    ється Кабінетом Міністрів України;
  6. проводити наукові дослідження і дослідно-конструкторські робо­
    ти, впроваджувати їх результати у практику діяльності Служби безпеки
    України;
  7. виконувати за дорученням Верховної Ради України або Прези­
    дента України інші завдання, безпосередньо спрямовані на забезпечення
    внутрішньої та зовнішньої безпеки держави.

Діяльність Служби безпеки України, її органів і співробітників грун­тується на засадах законності, поваги до прав і гідності особи, позапар-тійності та відповідальності перед народом України.

В оперативно-службовій діяльності Служба безпеки України до­держується принципів поєднання єдиноначальності і колегіальності, гласності і конспірації.

Управління адміністративно-політичною сферою 391

Діяльність Служби безпеки України здійснюється на основі додержан­ня прав і свобод людини. Органи і співробітники Служби безпеки Украї­ни повинні поважати гідність людини і виявляти до неї гуманне ставлен­ня, не допускати розголошення відомостей про особисте життя людини. У виняткових випадках з метою припинення та розкриття державних злочинів окремі права і свободи особи можуть бути тимчасово обмежені у порядку і межах, визначених Конституцією та законами України.

Неправомірне обмеження законних прав і свобод людини є непри­пустимим і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.

Орган Служби безпеки у разі порушення його співробітниками за ви­конання службових обов'язків прав чи свобод людини повинен вжити за­ходів до поновлення цих прав і свобод, відшкодування заподіяної мо­ральної та матеріальної шкоди, притягнення винних до відповідальності.

Служба безпеки України на вимогу громадян України у місячний строк зобов'язана дати їм письмові пояснення з приводу обмеження їх прав чи свобод. Такі особи мають право оскаржити до суду неправомірні дії посадових (службових) осіб та органів Служби безпеки України.

Чинне законодавство не допускає використання Служби безпеки Ук­раїни в партійних, групових чи особистих інтересах і забороняє діяль­ність у ній партій, рухів та інших громадських об'єднань, що мають по­літичні цілі.

На період служби чи роботи за трудовим договором членство співро­бітників Служби безпеки України у таких об'єднаннях зупиняється.

Як виняток, дозволяється членство працівників, які уклали трудовий договір із Службою безпеки України, у професійних спілках.

Громадськість України через засоби масової інформації та в інших формах у визначеному законодавством порядку інформується про діяль­ність Служби безпеки України.

Забороняється встановлювати обмеження на інформацію щодо за­гального бюджету Служби безпеки України, її компетенції та основних напрямів діяльності, а також випадків протиправних дій органів і співро­бітників Служби безпеки України.

Не підлягають розголошенню відомості, що становлять державну, військову, службову та комерційну таємницю, а також інформація конфі­денційного характеру, розголошення якої може завдати шкоди націо­нальній безпеці України, честі і гідності особи або порушити її законні пра­ва, крім випадків, передбачених законодавством в інтересах правосуддя.

Служба безпеки України взаємодіє з державними органами, підпри­ємствами, установами, організаціями та посадовими особами, які сприяють виконанню покладених на неї завдань.

Громадяни України та їх об'єднання, інші особи сприяють законній діяльності Служби безпеки України на добровільних засадах.

Систему Служби безпеки України становлять Центральне управлін­ня Служби безпеки України, підпорядковані йому регіональні органи,

392 Глава 10

Служба безпеки Автономної Республіки Крим, органи військової контр­розвідки, військові формування, а також навчальні, науково-дослідні та інші заклади Служби безпеки України.

Організаційна структура Служби безпеки України визначається Пре­зидентом України.

Центральне управління Служби безпеки України, інші органи та установи, що входять до системи Служби безпеки України, є юридични­ми особами, мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, інші печатки і штампи, рахунки в банках, у тому числі валютні.

Центральне управління Служби безпеки України відповідає за стан державної безпеки, координує і контролює діяльність інших органів Служби безпеки України. До його складу входять апарат Голови Служби безпеки України та функціональні підрозділи: розвідки, контррозвідки, військової контррозвідки, захисту національної державності, боротьби з корупцією і організованою злочинною діяльністю, інформаційно-аналі­тичний, оперативно-технічний, оперативного документування, слідчий, урядового зв'язку, з роботи з особовим складом, адміністративно-госпо­дарський, фінансовий, військово-медичний та інші згідно з організацій­ною структурою Служби безпеки України.

Функціональний підрозділ розвідки у складі Центрального управлін­ня Служби безпеки України має статус розвідувального органу Служби безпеки України.

Центральне управління Служби безпеки України видає положення, накази, розпорядження, інструкції, дає вказівки, обов'язкові для виконан­ня у системі Служби безпеки України. Зазначені акти не підлягають ви­конанню, якщо в них встановлюються не передбачені законодавством до­даткові повноваження органів і співробітників Служби безпеки України або антиконституційні обмеження прав і свобод громадян.

У межах своєї компетенції Центральне управління Служби безпеки України вносить Президенту України пропозиції про видання актів з пи­тань збереження державної таємниці, обов'язкових для виконання орга­нами державного управління, підприємствами, установами, організація­ми і громадянами.

З метою ефективного виконання своїх завдань Службою безпеки Ук­раїни створюються її регіональні органи: обласні управління Служби без­пеки України, їх міжрайонні, районні та міські підрозділи, розміщення і територіальна компетенція яких можуть не збігатися з адміністративно-територіальним поділом України.

В інтересах державної безпеки органи і підрозділи Служби безпеки України можуть створюватися на окремих державних стратегічних об'єк­тах і територіях, у військових формуваннях.

Органи військової контррозвідки створюються для контррозвіду-вального забезпечення Збройних Сил України і Прикордонних військ

Управління адміністративно-політичною сферою 393

України та інших військових формувань, дислокованих на території Ук­раїни.

У своїй оперативно-службовій діяльності органи Служби безпеки України є незалежними від органів місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування, посадових осіб, партій і рухів.

Керівництво всією діяльністю Служби безпеки України, її Централь­ним управлінням здійснює Голова Служби безпеки України. Він несе персональну відповідальність за виконання завдань, покладених на Службу безпеки України.

У Службі безпеки України створюється колегіальний дорадчий ор­ган — колегія, яка визначає шляхи виконання покладених на Службу безпеки України завдань, приймає рішення з основних напрямів і проб­лем оперативно-службової діяльності та роботи з кадрами. Рішення ко­легії приймаються більшістю голосів і оголошуються наказами Голови Служби безпеки України.

Кадри Служби безпеки України становлять: співробітники-військо-вослужбовці, працівники, які уклали трудовий договір із Службою без­пеки України, а також військовослужбовці строкової служби.

До органів Служби безпеки України приймаються на конкурсній, добровільній і договірній основі громадяни України, здатні за діловими та моральними якостями, освітнім рівнем і станом здоров'я ефективно виконувати службові обов'язки. Критерії професійної придатності, зокре­ма юридичної обізнаності, визначаються кваліфікаційно-нормативними документами, які затверджуються Головою Служби безпеки України.

Військовослужбовці Служби безпеки України мають право зберігати, носити, використовувати і застосовувати зброю та спеціальні засоби на підставах і в порядку, передбачених Законом України «Про міліцію», військовими статутами Збройних Сил України та іншими актами зако­нодавства.

Важливі функції щодо забезпечення державної безпеки надані Дер­жавному комітету у справах охорони державного кордону України.

Державний комітет у справах охорони державного кордону Украї­ни (Держкомкордон України) є центральним органом державної вико­навчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики з прикор­донних питань, здійснює управління Прикордонними військами Украї­ни, а також координує діяльність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань організації перетинання державного кордону особами, транспортними засобами, вантажами та іншим майном, забезпечення додержання режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в' пунктах пропуску через державний кордон України.

Основними завданнями Держкомкордону України є: організація охо­рони державного кордону та суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні; розроблення разом з відповідними органами виконавчої влади пропозицій щодо правового оформлення державного

394 Глава 10

кордону та реалізації міжнародних договорів з питань додержання режи­му державного кордону; забезпечення участі України в міжнародному співробітництві з прикордонних питань і виконання відповідних зобов'я­зань, що випливають із міжнародних договорів України; здійснення контролю за додержанням вимог законодавства щодо державного кордо­ну; безпосереднє керівництво Прикордонними військами України; забез­печення оснащення Прикордонних військ України озброєнням і військо­вою технікою, підготовки і розстановки кадрів, зміцнення дисципліни, "правопорядку та виховання особового складу.

Держкомкордон України очолює Голова — Командувач Прикордон­них військ України, якого призначає на посаду та звільняє з посади Пре­зидент України. Голова Держкомкордону України здійснює керівництво Держкомкордоном України та Прикордонними військами України і несе персональну відповідальність перед Президентом України та Кабінетом Міністрів України за виконання покладених на Держкомкордон України завдань і виконання ним своїх функцій.

Голова Держкомкордону України розподіляє обов'язки між своїми заступниками, визначає ступінь їх відповідальності, а також ступінь від­повідальності керівників структурних підрозділів Держкомкордону Ук­раїни, регіональних органів управління, органів охорони державного кор­дону та органів забезпечення Прикордонних військ України.

Важливим інструментом реалізації Держкомкордоном своїх повнова­жень є підпорядковані йому Прикордонні війська України, що функці­онують відповідно до Закону України «Про Прикордонні війська Украї­ни» від 4 листопада 1991 р.

Головним їх завданням є забезпечення недоторканності державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах Украї­ни, а також охорона виключної (морської) економічної зони України.

Діяльність Прикордонних військ України будується на принципах законності, гласності, додержання прав і свобод громадян, взаємодії з ор­ганами державної влади і управління, громадськими об'єднаннями, тру­довими колективами і населенням. При виконанні службових обов'язків військовослужбовці Прикордонних військ України керуються Конститу­цією і законами України. Діяльність будь-яких політичних партій і рухів у Прикордонних військах України забороняється. Гласність у діяльності Прикордонних військ України забезпечується систематичним інформу­ванням органів державної влади і управління, громадських об'єднань, громадян, засобів масової інформації про стан охорони державного кор­дону і заходи щодо його зміцнення.

Голова Державного комітету у справах охорони державного кордону України є Командувачем Прикордонних військ України. Він признача­ється на посаду та звільняється з посади відповідно до Конституції Ук­раїни.

Управління адміністративно-політичною сферою 395

При виконанні покладених на них завдань Прикордонні війська Ук­раїни зобов'язані:
  1. припиняти будь-які спроби незаконної зміни проходження дер­
    жавного кордону України на місцевості;
  2. відбивати вторгнення на територію України озброєних формувань,
    припиняти збройні та інші провокації на державному кордоні України,
    захищати від злочинних посягань населення і власність у всіх її формах;
  3. відвертати і не допускати перетинання державного кордону Украї­
    ни особами і транспортними засобами поза пунктами пропуску або інши­
    ми незаконними способами; виявляти і затримувати порушників держав­
    ного кордону України;
  4. здійснювати у встановлених пунктах і у встановленому порядку за
    наявності належно оформлених документів пропуск через державний
    кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна;
  5. забезпечувати виконання зобов'язань, що випливають з міжнарод­
    них договорів України, з питань режиму державного кордону України та
    виключної (морської) економічної зони України;
  6. здійснювати спільні заходи із Службою національної безпеки Ук­
    раїни в межах наданої їм компетенції з питань охорони державного кор­
    дону України, а також контролювати самостійно чи разом з органами
    внутрішніх справ підтримання прикордонного режиму;
  7. контролювати спільно з органами внутрішніх справ, керівництвом
    аеропортів (аеродромів), відкритих для міжнародних польотів, прикор­
    донних залізничних станцій, морських і річкових портів, служб міжна­
    родних автомобільних перевезень додержання встановленого режиму в
    пунктах пропуску через державний кордон України;
  8. здійснювати контроль за додержанням усіма невійськовими судна­
    ми і військовими кораблями встановленого порядку плавання та перебу­
    вання в територіальному морі України, внутрішніх водах України, а та­
    кож частині вод прикордонних річок, озер та інших водойм, що належать
    Україні;

9) подавати в районах проходження служби спеціально уповноваже­
ним на те державним органам і посадовим особам необхідну допомогу в
їх діяльності з контролю за збереженням природних ресурсів, додержан­
ням правил промислової та іншої діяльності, з охорони природного сере­
довища і континентального шельфу;
  1. здійснювати охорону дипломатичних представництв України, по­
    стійних представництв України при міжнародних організаціях і консуль­
    ських установ України в іноземних державах;
  2. відповідно до чинного законодавства України забезпечувати сис­
    тему особливих заходів щодо захисту військовослужбовців Прикордон­
    них військ України, які беруть безпосередню участь в оперативно-розшу-
    ковій діяльності та здійсненні контролю за переміщенням людей, транс­
    портних засобів, товарів та інших предметів чи речовин через державний

396 Глава 10

і митний кордон України, від посягань на життя, здоров'я, житло і майно зазначених осіб та їх близьких родичів у зв'язку зі службовою діяльністю цих військовослужбовців;

12) здійснювати взаємодію при охороні державного кордону з відпо­відними органами, військовими формуваннями іноземних держав у по­рядку, який встановлюється міжнародними договорами та актами зако­нодавства України.

Для ефективного виконання своїх обов'язків Прикордонним вій­ськам України надано відповідні права. Згідно з чинним законодавством вони мають право у межах прикордонної смуги, контрольованого при­кордонного району, в пунктах пропуску через державний кордон Украї­ни, а також на території, де прикордонну смугу та контрольований при­кордонний район не встановлено, але Прикордонні війська України здійснюють охорону державного кордону України або прилеглої до охо-ронюваного Прикордонними військами України узбережжя моря, тери­торії району, міста, селища, сільради, в територіальному морі України, внутрішніх водах, що належать Україні, здійснювати таке:
  1. розташовувати прикордонні наряди, пересуватися при виконанні
    службових обов'язків по будь-яких ділянках місцевості, користуватися
    безоплатно усіма видами міського пасажирського транспорту (крім так­
    сі), залізничного і водного транспорту приміського сполучення та авто­
    бусами приміських маршрутів;
  2. вести дізнання у справах про порушення державного кордону Ук­
    раїни, здійснювати оперативно-розшукову діяльність відповідно до чин­
    ного законодавства;
  3. здійснювати адміністративне затримання осіб, які порушили ре­
    жим державного кордону України, прикордонний режим або режим у
    пунктах пропуску через державний кордон України, на строк до трьох
    годин для складання протоколу, а в необхідних випадках для встановлен­
    ня особи і з'ясування обставин правопорушення — до трьох діб з пові­
    домленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох го­
    дин з моменту затримання або на строк до десяти діб з санкції прокуро­
    ра, якщо правопорушники не мають документів, які посвідчують їх осо­
    бу, піддавати затриманих особистому оглядові, а також оглядати і при
    необхідності вилучати наявні при них речі;
  4. здійснювати на строки, передбачені попереднім пунктом (3), адмі­
    ністративне затримання громадян України, іноземних громадян і осіб без
    громадянства, які порушили державний кордон України, за відсутності
    достатніх підстав для порушення проти них кримінальних справ, а якщо
    щодо цих осіб прийнято у встановленому порядку рішення про передачу
    їх прикордонній владі суміжної держави, з санкції прокурора затримува­
    ти цих осіб на час, необхідний для їх передачі;
  5. тримати осіб, підданих адміністративному затриманню, в ізолято­
    рах тимчасового тримання або в інших приміщеннях, спеціально облад-

Управління адміністративно-політичною сферою 397

наних для цих цілей. Про кожний випадок адміністративного затриман­ня, особистого огляду затриманого, огляду і вилучення речей, що є при ньому, складається протокол і повідомляється прокурору;
  1. запрошувати осіб у підрозділи Прикордонних військ України для
    з'ясування обставин порушення державного кордону України, його ре­
    жиму, прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через дер­
    жавний кордон України. У необхідних випадках з'ясування обставин за­
    значених порушень може здійснюватись і в інших місцях;
  2. перевіряти у осіб, які прямують через державний кордон України,
    документи про право в'їзду в Україну або виїзду з України, робити в них
    відповідні відмітки і за необхідності тимчасово їх вилучати; не пропуска­
    ти через державний кордон України осіб, які не мають дійсних докумен­
    тів на право в'їзду в Україну або виїзду з України, до належного оформ­
    лення ними документів на право перетинання державного кордону Ук­
    раїни або до уточнення обставин втрати документів громадянами Украї­
    ни в період перебування за кордоном і встановлення їх особи;
  3. здійснювати у встановленому порядку самостійно або спільно з
    митними установами огляд вантажів та іншого майна осіб, які прямують
    через державний кордон України;
  4. вилучати у встановленому порядку заборонені до ввезення в Ук­
    раїну або вивезення з України предмети, а також предмети контрабанди,
    які переміщаються через державний кордон України;



  1. проводити у встановленому порядку огляд транспортних засобів,
    що прямують через державний кордон України, і вантажів, що на них пере­
    возяться, супроводжувати транспортні засоби прикордонними нарядами;
  2. визначати спільно з заінтересованими підприємствами, установа­
    ми та організаціями місця і тривалість зупинок (стоянок) транспортних
    засобів закордонного прямування в пунктах пропуску через державний
    кордон України;
  3. забороняти сходити на берег і перебувати на березі членам екіпа­
    жів іноземних невійськових суден та іншим особам, які перебувають на
    них і які припустилися правопорушення під час плавання та перебуван­
    ня в територіальному морі України, внутрішніх водах України, а також
    під час стоянки суден у портах України;
  4. обмежувати у випадках, які спричиняються обставинами, пов'я­
    заними із забезпеченням охорони державного кордону України, прова­
    дження різних робіт у прикордонній смузі, за винятком робіт на будовах,
    здійснюваних відповідно до міжнародних договорів України, на будовах
    державного значення і проведення заходів, пов'язаних із стихійним ли­
    хом та особливо небезпечними інфекційними хворобами;
  5. використовувати засоби електричного зв'язку міністерств, інших
    органів державного управління, транспортні засоби підприємств, уста­
    нов, організацій під час відбиття вторгнень на територію України, припи­
    нення збройних та інших провокацій на державному кордоні України,

398 Глава 10

розшуку і затримання порушників державного кордону України, а також в інших випадках, спричинених обставинами, на умовах, погоджених у встановленому порядку;
  1. здійснювати інші дії щодо охорони державного кордону України,
    виключної (морської) економічної зони відповідно до законодавства Ук­
    раїни, її міжнародних договорів. У необхідних випадках, пов'язаних з
    розшуком і затриманням порушників державного кордону України, При­
    кордонні війська України можуть здійснювати на території України на­
    дані їм права і за межами зазначених у цій статті територій, прикордон­
    ної смуги і пунктів пропуску через державний кордон України;
  2. розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов'яза­
    ні з порушенням правил прикордонного режиму і режиму в пунктах про­
    пуску через державний кордон України;
  3. у випадках і в порядку, встановлених законодавством України, не
    допускати в'їзду в Україну іноземних громадян, а також виїзду з неї гро­
    мадян України та іноземних громадян;
  4. використовувати в порядку, передбаченому законодавством Ук­
    раїни, земельні ділянки;



  1. одержувати безоплатно за письмовими запитами командирів
    військових частин та начальників оперативно-розшукових підрозділів від
    державних органів, підприємств, установ і організацій, а також об'єднань
    громадян інформацію, необхідну для виконання покладених на війська
    обов'язків, за винятком випадків, коли законодавством України встанов­
    лено спеціальний порядок одержання інформації;
  2. використовувати у порядку, встановленому законодавством Ук­
    раїни, водний і повітряний простір України, морські та річкові порти,
    аеропорти та аеродроми (посадочні майданчики), розташовані на терито­
    рії України, незалежно від їх відомчої належності і призначення; одержу­
    вати навігаційну, метеорологічну, гідрографічну та іншу інформацію, не­
    обхідну для забезпечення польотів і кораблеводіння, у порядку, встанов­
    леному Кабінетом Міністрів України;
  3. здійснювати спеціальні заходи забезпечення безпеки військово­
    службовців Прикордонних військ України та їх близьких родичів, недо­
    торканності житла, а також збереження їхнього майна згідно з чинним
    законодавством України.

Прикордонні війська України і Війська повітряної оборони України у порядку, передбаченому законодавством України, під час охорони дер­жавного кордону України і виключної (морської) економічної зони мають право застосовувати зброю, бойову техніку та спеціальні засоби для:

— відбиття збройного нападу і вторгнення на територію України
військових груп і банд, припинення збройних провокаційних дій на дер­
жавному кордоні України;

— відбиття нападу та припинення опору неозброєних осіб, якщо жит-

Управління адміністративно-політичною сферою 399

тю прикордонників або населенню загрожує небезпека та запобігти їй ін­шими засобами немає можливості;
  • запобігання викраденню повітряних, морських та річкових суден,
    що належать Україні;
  • захисту населення від збройних нападів та інших дій, що станов­
    лять загрозу життю і здоров'ю людей, а також майну, якщо інші засоби
    захисту виявилися марними;
  • запобігання спробі втечі осіб, затриманих за порушення державно­
    го кордону України, якщо перешкодити цьому іншим способом немож­
    ливо;
  • запобігання спробі порушників державного кордону України пере­
    ховатися на території суміжної держави або прорватися вглиб території
    України, якщо всі інші засоби для їх затримання вичерпано;
  • подання допомоги кораблям Прикордонних військ України під час
    відбиття збройного нападу на них, припинення ворожих дій іноземних
    суден щодо українського узбережжя, українських підводних та надвод­
    них об'єктів або для припинення збройного опору суден-порушників дер­
    жавного кордону України.

У разі потреби можуть застосовуватися зброя і бойова техніка Війсь-ково-Морських Сил України та інших видів Збройних Сил України в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Зброя, бойова техніка та спеціальні засоби застосовуються під час охорони державного кордону України і виключної (морської) економічної зони України в по­рядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

10.3. Управління закордонними справами

Конституція України відзначає, що зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з члена­ми міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права.

Відповідно до конституційних норм визначення засад зовнішньої по­літики є компетенція Верховної Ради України, а керівництво зовнішньо­політичною діяльністю держави здійснює Президент України. Він же представляє державу в міжнародних відносинах, веде переговори та укладає міжнародні договори України; приймає рішення про визнання іноземних держав; призначає та звільняє глав дипломатичних представ­ництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; прий­має вірчі та відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав.

Центральним органом державної виконавчої влади у цій сфері є Мі­ністерство закордонних справ України (МЗС). Воно є головним (про-

400 Глава 10

відним) органом у системі центральних органів виконавчої влади із за­безпечення реалізації державної політики у сфері зовнішніх зносин Ук­раїни та координації заходів у цій сфері. Головними завданнями МЗС є:
  • участь у реалізації державного суверенітету України у сфері зов­
    нішньополітичної діяльності, сприяння піднесенню міжнародного авто­
    ритету держави;
  • забезпечення реалізації державної політики з питань інтеграції Ук­
    раїни до Європейського Союзу у сфері зовнішньої політики та безпеки;
  • забезпечення в межах своїх повноважень проведення єдиного зов­
    нішньополітичного курсу України з метою всебічного розвитку політич­
    них, економічних, гуманітарних, наукових та інших зв'язків із зарубіжни­
    ми країнами;
  • розробка і участь у здійсненні концепції розвитку зовнішньополі­
    тичної діяльності держави;
  • захист праи та інтересів України, її фізичних і юридичних осіб за
    кордоном;



  • аналіз зовнішньополітичної діяльності України, розробка і здій­
    снення комплексу заходів, спрямованих на підвищення ефективності
    зовнішньополітичних зв'язків України, насамперед надання організацій­
    но-методичної та інформаційної допомоги учасникам зовнішньополітич­
    них відносин;
  • організація, координація та фінансування роботи представництв
    України за кордоном, а також сприяння діяльності представництв іно­
    земних держав на території України.

З метою виконання покладених на нього завдань МЗС:
  1. розробляє та подає Кабінету Міністрів України пропозиції про ви­
    рішення стратегічних питань зовнішньополітичних відносин, реалізацію
    пріоритетних напрямів співробітництва з іншими державами;
  2. забезпечує створення сприятливих зовнішньополітичних умов для
    встановлення і розвитку відносин між Україною та іншими державами
    на двосторонньому, регіональному та глобальному рівнях;
  3. забезпечує участь України у підготовці міжнародних договорів з
    іншими країнами і міжнародними організаціями та подає до Кабінету
    Міністрів України пропозиції про підписання, ратифікацію, прийняття,
    схвалення міжнародних договорів або приєднання до них. За необхідно­
    сті готує пропозиції щодо приведення законодавства України у відповід­
    ність з її міжнародними зобов'язаннями;
  4. зберігає оригінали текстів міжнародних договорів України, веде їх
    облік;

4-1) розробляє та подає Президентові України та Кабінету Міністрів України пропозиції щодо реалізації державної політики з питань інтегра­ції України до Європейського Союзу у сфері зовнішньої політики та без-

Управління адміністративно-політичною сферою 401

пеки, проводить відповідні заходи та координує заходи, здійснювані ор­ганами виконавчої влади у цій сфері;
  1. здійснює нагляд за виконанням міністерствами та іншими цен­
    тральними органами державної виконавчої влади України та іноземними
    державами міжнародних договорів України;
  2. бере участь у роботі міжнародних організацій, органів міжурядо­
    вих комісій та комітетів, конференцій, конгресів, симпозіумів і нарад з
    питань міжнародної політики, приймає іноземні делегації для обговорен­
    ня питань зовнішньої політики;
  3. вносить до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо створен­
    ня, реорганізації та ліквідації за кордоном посольств, консульських уста­
    нов, постійних представництв України при міжнародних організаціях і
    представництв МЗС в Україні та спрямовує їх роботу;
  4. оформляє представникам України повноваження на участь у робо­
    ті міжнародних органів;
  5. веде облік іноземних представництв та їх персоналу на території
    України, підтримує з ними контакти з метою опрацювання та вирішення
    питань подальшого розвитку і розширення відносин з країнами, які вони
    представляють;



  1. координує діяльність міністерств, інших центральних органів
    державної виконавчої влади України у сфері зовнішньополітичних від­
    носин;
  2. забезпечує візову політику України, видачу дипломатичних і
    службових паспортів;

12) сприяє міністерствам, іншим центральним органам державної ви­
конавчої влади та іншим юридичним особам України у їх зовнішньопо­
літичній діяльності, подає їм відповідну методичну, консультаційну та
інформаційну допомогу;

13) аналізує найважливіші тенденції світового розвитку щодо їх
впливу на інтереси України, вносить до Кабінету Міністрів України про­
позиції про вжиття заходів для підвищення ефективності зовнішньополі­
тичних зв'язків України;
  1. забезпечує проведення у системі МЗС єдиної кадрової політики
    та функціонування структур, пов'язаних з підготовкою, перепідготовкою
    та підвищенням кваліфікації кадрів для представництв України за кор­
    доном;
  2. вживає заходів, спрямованих на забезпечення державної політи­
    ки з питань зайнятості, поліпшення умов праці, житлових, побутових
    умов і медичного обслуговування працівників системи МЗС;
  3. організує здійснення заходів з питань цивільної оборони, забез­
    печує на випадок війни евакуацію представництв, документів і майна
    дипломатичних і консульських представництв України з інших країн, що
    перебувають у стані війни, та громадян України, які тимчасово перебува­
    ють у цих країнах;

402