Geum.ru

Програма гуртка " юні археологи" з давньої iсторiї Святогiр’я (термін навчання 1 місяць) Швецов Михайло Львович Зав вiддiлом археологiї оцтк

Вид материалаДокументы

Содержание


Пояснювальна записка
Навчально – тематичний план
Назва теми
Подобный материал:

ГОЛОВНЕ УПРАВЛIННЯ ОСВТИ ТА НАУКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ТУРИЗМУ

ТА КРАЄЗНАВСТВА УЧНIВСЬКОЇ МОЛОДI




Затверджено

педрадою ОЦТК

Протокол № 23

від 23.05. 2003 р.

ПРОГРАМА ГУРТКА


“ЮНІ АРХЕОЛОГИ”

з давньої iсторiї Святогiр’я

(термін навчання 1 місяць)





Швецов Михайло Львович

Зав. вiддiлом археологiї ОЦТК,

керівник гуртків ОЦТК

“Юні археологи”

м. Донецьк – 48, вул Челюскінців, 189

т. 558-444


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА



З пізнанням та вивченням загальних етапів історії Всесвіту, України та рідного краю, в межах шкільної програми, починається формування світогляду школярів не тільки молодших класів, а й учнів 5-6 класів. Отримані за партою знання треба розширювати й доповнювати прикладами з історії рідного краю, вивчаючи її на конкретних джерелах, а ще краще на конкретних історичних пам’ятках. Ці знання розширюють обрії та межи їх світогляду та мислення. Значною мірою цьому сприяє знайомство з археологічними знахідками та пам’ятками. Знайомство дітей з археологією, отримання знань та уявлень про давню історію людства, на прикладах місцевих пам’яток, збільшує дитячу фантазію та емоційне бачення світу. Це створює необхідність самовираження й дає поштовх до глибшого пошуку відповідей на поставленні перед собою питання.

Метою розробленої нами навчальної програми є допомога учню чи вихованцю засвоїти iсторичнi вiдомостi з давнього минулого свого краю, що не включенi до перелiку тем та сюжетiв шкiльних пiдручникiв з iсторичного минулого України.

Ґрунтуючись не тiльки на освiтніх стандартних навчальних дисциплiнах, а й на нових досягненнях педагогiчних знань, зберігаючи науковий змiст, освiтню та виховну цiннiсть, програма застосовує й новi досягненнях таких iсторичних наук, як археологiя, палеонтологiя, антропологiя, етнографiя та етнологiя.

Основним методом роботи є апробований у попередні роки лекційний метод з обов’язковим доповненням практичних занять (як з археологічним матеріалом музею так і з матеріалами місцевих пам’яток).

Використання нових наукових понять та загальноприйнятої термiнологiї та символiки, включення конкретних даних з iсторiї рiдного краю на прикладi мiсцевих археологiчних пам’яток Святогiр’я, та Подонців’я не тiльки допомагає та полегшує вивчення рiдної iсторiї, а й спрямовує навчальний матерiал на розвиток пiзнавальних i творчих здiбностей школярiв та юнацтва.

Програма запропонована для невеликих груп школярів 3–5 класів, але можливо її застосування й для учнiв 5–7 класів. Але, якщо групи учнів молодшої категорії набирають в кількості від 15 до 20 чоловік, то до старшої слід залучати не більш ніж 12-15 школярів.

Викладені в програмi теми предметiв, що не вивчаються за шкiльною програмою, сумiжних міжісторичних дисциплін, дає змогу учню побачити зв’язок iсторичних подiй, економiчних та екологiчних чинникiв в життi суспiльства.

Проведення практичних занять з матерiалами археологiчних пам’яток Святогiр’я, на прикладi археологiчних колекцiй музею, вiдвiдування комплексу Святогiрського архітектурного ансамблю та археологiчних пам’ятникiв уздовж Дiнця (Мінiвський Яр, Скит, Тетянiвське чи Святогірське городище) або пам’яток на березi бiля шкiльних таборiв (“Дружба” та iнших), дає змогу дiтям самим “доторкнутися” до iсторiї, стати її дослідниками та спадкоємцями. На першому етапі основним критерієм їхньої роботи повинний бути не тільки отриманий інформаційний елемент (пізнання місцевої історії), а й застосування практичних знань і навичок польових розвідок та самостійних ведень польового щоденика дослідника, а й можливо проведення екскурсій для молодших школярів.


НАВЧАЛЬНО – ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН



№




Кількість годин

з/п.

НАЗВА ТЕМИ
Усього
Теор
Практ.










Пм
Мц


Вступне заняття. Чому потрiбно знати стародавню iсторiю краю.
1
1
—
—


Iсторичне краєзнавство. Археологiя, етнографiя, екологiя.
1
1
—
—


Найдавнiшi пам’ятки краю. Заселення краю в добу палеолiту. Мисливцi на мамонтiв, носорогiв та бiзонiв. Першi знаряддя працi та полювання.

1
1
—
—


Пам’ятки мезолiтичної доби. Первіснi мисливцi з собакою. Рослинний та тваринний світ краю 12 тисяч рокiв тому.

2
2



—


Неолiтична революцiя. Вiд привласнення до виробництва. Вiд сокири до перших металiв. Першi поселення.

2
2
—




Першi скотарi та землероби. Кургани та фортецi. Пам’ятки епохи бронзи. Мир на землі та на небi. Ремiсники.
2
2
—
—


Пам’ятки скіфо–сарматської епохи Подонців’я.
2
2
—
—


Пам’ятки епохи раннього Середньовічча.
3
2
1
—


Історія виникнення Успенського Святогірського монастиря.
2
1
1
—


Відвідання експозиції Святогірського музею історико– ахітектурного заповіднику.
3
—
—
3


Одноденний похід пам’ятками археології Святогір’я.
8






8




Загалом:

27
14
2
11



З М І С Т П Р О Г Р А М И

1. Вступне заняття. Чому потрібно знати давню історію краю.

Звідки ми? Хто ми? Археологія та інші історичні дисципліни. Основні поняття та терміни: культурний шар — як він виникає. Знахідки–артефакти — історичні свідки, що говорять про минуле. Про що розповість сокира. Як виник дім — печера–дім з кісток мамонта– курінь–халупа–хата–дім–палац. А що з нього знайдено. Що таке духовна культура. Живопис–письмо–мова. Антропогенез — від мавпи, чи від Бога? Куди ми йдемо? Наше родове дерево.


2. Історичне краєзнавство. Археологія, етнографія, екологія. Ми серед людей. Ми частка всесвіту та природи. На давніх берегах Дінця. Шлях через степ до лісу. Чому тут виникають первинні поселення? Хвилями річки до моря. Поняття про історичний ландшафт. Геологічне минуле. Людина і природне середовище: характер взаємозв’язку. Заселення краю людиною. Палеонтологія. Критерії періодизації. Хронологія. Стоянки, поселення, городища, фортеці. Археологічна карта. Що вивчає етнографія. Етнографія — молодша сестра археології. Житла та їх розташування. Одяг та традиції, жіночий одяг, чоловічий та дитячий. Зачіски, вбрання, капелюхи. Їжа та страви. Посуд: глечики та миски, ножі та їх історія виникнення. Людина серед природи.

3. Найдавніші пам’ятки краю. Заселення краю в первісну добу. Палеоліт. Мисливці на мамонтів, носорогів та бізонів. Перші знаряддя праці та полювання. Похолодання, наступ льодовиків. Поява житла. Обробка каменю. Поява кістяних знарядь. Неоантроп. Homo sapіens. Пам’ятки палеоліту Святогір’я. Перші дослідники краю Подонців’я. Отець В. Спєсівцев, Н. В. Сібілев, В.А. Городцов, П.П.Ефіменко, С.А. Локтюшев. Дослідники нашого часу: Н.Є. Макаренко, Афендик, Євсєєв, I.Г. Шовкопляс, I.Ф. Левицький, Д. Я.Телегін, Д.С.Цвейбель, О.О. Кротова, О. Ф. Горелік, О.В. Колеснік. Пам’ятки — Мінівский Яр, Корнєєв Яр, гора Артема, с. Богородичне.


4. Пам’ятки мезолітичної доби. Первісні мисливці з собакою. Рослинний та тваринний світ краю 12 тисяч років тому. Відступ льодовика, утворення нових річок та річкових долин. Формування сучасного клімату та поступові зміни у флорі та фауні. Розселення людей. Рибалки та мисливці. Мікроліти. Лук та стріли. Пам’ятки епохи мезоліту Подонців’я. Поява зачатків землеробства. Перші посівні злаки. Перші складові знаряддя.

5. Неолітична революція. Від присвоювання до виробництва. Від сокири до перших металів. Зміни кліматичних умов. Потепління. Перші поселення. Поява сокир. Човни та домівки. Нові транспортні засоби. Глиняний посуд. Розвиток обміну. Нові засоби обробки каміння. Поширення сокири. Новий світ та нові боги. Гора–Небо–Море. Світова гора і Древо життя. Розвиток уявлень про навколишній світ. Неолітични та енеолітични поселення на землях Святогір’я. Археологічні матеріали у шкільному музеї Святогір’я. Кременева індустрія.

6.Перші скотарі та землероби. Розвиток кочового господарства епохи ранньої бронзи і формування курганної обрядовості. Кургани та фортеці. Пам’ятки епохи бронзи. Перші дослідження курганів епохи бронзи в Подонців’ї: дослідження В. О. Городцова. Типологія В.О. Городцова. Мегалітичні споруди на Донеччині. Давньоямні поховання. Світ на землі та на небі. Мандруючі ремісники? Катакомбні поховання на горі Артема. Поселення землеробів та ремісників у Мінівському Яру. Поселення на берегах Дінця. Перші металурги та рудознавці. Торгівельний шлях хвилями річки, чи вздовж курганів степу? Перші знахідки заліза та їх використання. Знайомство з матеріалами поселень епохи бронзи Святогір’я.

7. Кіммерійці. Скіфо-сарматська епоха Подонців’я. Перші дані у письмових джерелах про наш край. Кіммерійці та їхні походи. Коли залізо дорожче золота! Поховання воїнів чи нове населення.

Легенди про скитів. Мандри Геракла. Геродот про походження скифів. Скифські пам’ятки степу та лісостепу. Дослідники скифо-сарматських пам’яток в Донбасі: В.О.Городцов, Е.П. Трефільєв, Б.О. Шрамко, Л.Г. Шепко, Н.П. Зарайська та інші. Чи є пам’ятки скифів у Святогір’ї? Окремі знахідки та поховання. Поселеня в Скиту. Сарматські поховання Подонців’я. На рубежі тисячоліть.

8. Пам’ятки епохи раннього середньовіччя. Iсторична ситуація в Східній Європі у часи раннього середньовіччя. Початок Великого переселення. Готи та гуни, про їх походи та війни. Мирне життя на берегах Дінця в IV — VI століттях. Пам’ятка Стариця. Перша середньовічна держава Східної Європи — Велика Болгарія, та похід хана Кубрата. Розквіт Хозарського Каганату. Пам’ятки салтово-маяцької культури в Святогір’ї (коло оз. Баного, в межах с. Ярове, уздовж лівого берега, в Дубовому гаю). Можливо розповісти про городища та фортеці на горах Святогір’я (в Тетянівки, в межах архітектурного заповідника, біля с. Богородичне — Богородичанське городище, Теплінське городище та інші). Описуючи пам’ятки, треба розповісти про перших дослідників історії середньовіччя Святогір’я, знахідки та їх важливе історичне значення. Треба розповісти про появу на цих землях торків, половців. Про їх міста, що відомі з давньоруських летописів, про походи на ці землі давньоруських князів, та не тільки про битви та свари, а й про торговельні та дипломатичні зв’язки. Можливо завершити тему появою християнства на цих землях і перейти до історії виникнення Святих Гір.

9. Історія виникнення Успенського Святогірського монастиря. Три теорії та три думки про історію розповсюдження християнства в Подонців’ї. Храм чи фортеця на межи Степу? Святі місця. Перші письмові джерела про монастир, та думки висловлені вченими та краєзнавцями про його походження. Про історію монастиря в ХVIII- ХIХ віках. Монастирські архітектурні пам’ятки. Дослідники історії монастирських старожитностей.

10. Залами Святогірського музею. Світ знахідок та подій.

Вказана тема екскурсійного походу передбачає не тільки знайомство з матеріалами експозиції музею, а грунтовне обстеження виставлених знахідок пов’язуя їх з попередніми лекціями за різними розділами історії Святогір’я. Треба попередньо домовитись з керівництвом музею–заповідника, чи самого заповідника (Дедовим В. М.) про проведення спеціальної тематичної екскурсії за темою: “Археологічні пам’ятки Святогір’я” на прикладах археологічних матеріалів експозиції чи музею. Для закріплення знайомства з історією Святогір’я можливо необхідно подивитися фільм, який пропонує заповідник. Така постанова процесу екскурсії не тільки доповнить знання дітей, а надасть їм змогу розслабитись та трохи відпочити. Увечері можливо провести обмін думками щодо екскурсії та побаченого.


11. “По пам’яткам Святогір’я” — одноденний похід археологічними пам’ятками, що розташовані у Святогір’ї. Це завершальне практичне заняття, що потребує значної підготовки. Насамперед, треба розробити маршрут пам’ятками Святогір’я (від поселень біля с. Ярової до пам’яток біля с. Богородичне). Йомовірно що частково цей маршрут треба прокласти вздовж річки Сів. Дінець, зпочатку уздовж лівого берега, а повертатися після огляду пам’яток в ур. Виделиха через міст у с. Богородичне, пройти через пам’ятку до ур. Стариця, до п/т “Дружба” і вийти до початку маршруту. У той же час сам маршрут можливо прокласти як найзручніше для різного шкільного віку.


Завершенням програми походу та курсу занять може стати вечір “Минуле Святогір’я”, до якого можливо підготувати стінну газету з матеріалами екскурсії чи походу, а можливо учням (школярам) написати невеличкі реферати, що стануть своєрідним результатом отриманих знань. Можливий і подальший розвиток цієї теми на перших краєзнавчих чи наукових читаннях як у школі, ліцеї, так і в центрах дитячого відпочинку. А збережені: газети походу, фотографії чи альбоми стануть додатковим матеріалом для роботи гуртка чи групи.


Очікуваним результатом програми стане не тільки пізнання нових сторінок історії краю, знайомство з пам’ятками археології Подонців’я, із матеріалами та експозицією музею. Отриманий інформаційний елемент буде доповнений навичками польових розвідок та самостійних пошуків історичних знань.


БIБЛIОГРАФIЯ



1. Археологія Української РСР. К., 1973. т. 1,2

2. Археологія Української РСР. К., 1975. т.3

3. Археологічні пам’ятки Донбасу ( матеріали конференції). Донецьк 1990

4. Археологічний альманах. № 1 Донецьк, 1993

5. Археология и краеведение школе. Тезисы обл. семинара. Донецк, 1985

Давня історія України Кн.1 К., 1994.

6. Каменний век на терри тории Украини.-К., 1990

7. Материали иследований, реставрации и использования памятников истории и культури. (научно-практический семинар. Славяногорск., 1995.

8. Проблемы охраны и исследования памятников археологии в Донбассе. (тезисы докладов). Донецк, 1986.

9. Проблемы исследования памятников археологии Северского Донца. (тезисы докладов). Луганск, 1990.

10. Чмихов М., Кравченко І., Черніков Є. Археологія та стародавня історія України. К., 1992