Економічна теорія
Вид материала | Документы |
Содержание35. Сутність, структура та функції цін. Особливості ціноутворення в Україні. Структура цін Облікова функція Розподільча функція Стимулююча функція |
- Програма вступного іспиту зі спеціальності «економічна теорія» (магістр, спеціаліст), 431.57kb.
- Програма навчальної дисципліни „ економічна теорія харків, 139.15kb.
- 1. Статистичне спостереження, 316.1kb.
- 2. Абсолютні І відносні величини, 314.22kb.
- Міністерство освіти І науки України Львівський національний університет імені Івана, 695.24kb.
- Тя освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста або магістра за спеціальністю "Економічна, 404.15kb.
- Красота О. В. Політична економія. Економічна теорія: Навчально-методичний посібник, 13.57kb.
- Кудлак Віталій Ярославович удк 330. 82 (477) теорія та практика ринкового реформування, 344.63kb.
- Методичні вказівки, плани семінарських занять та матеріали для організації самостійної, 745.06kb.
- Програма фахових вступних випробувань з дисциплін професійної підготовки для здобуття, 553.68kb.
35. Сутність, структура та функції цін. Особливості ціноутворення в Україні.
Найпростішим й історично першим визначенням ціни є: ціна — це грошовий вираз вартості. Воно відображає період розвитку простого товарного виробництва (тобто до виникнення капіталістичного способу виробництва), коли ціни коливалися навколо вартості товарів.
Нині найпростішим визначенням ціни є: ціна — це певна сума грошей, яка вилучається за товар.
За простого товарного виробництва в основі товарних цін лежали тільки суспільно необхідні витрати виробництва:
W= с + v + m,
де W — вартість товару; с — витрати товаровиробника на придбання засобів виробництва; v — витрати на відтворення робочої сили (за капіталізму виступають у формі заробітної плати); т — додатковий продукт (за капіталізму існує у формі додаткової вартості). Ціна виробництва. За капіталістичного товарного виробництва в основі товарних цін лежать не тільки суспільно необхідні витрати виробництва, а й співвідношення між попитом і пропозицією.
Цв = с + v + р,
де Цв — ціна виробництва, с — постійний капітал, v — змінний капітал, р — прибуток.
Прибуток утворюється внаслідок міжгалузевої конкуренції, з урахуванням процесу коливання попиту і пропозиції, переливання капіталу в галузі, у яких виробництво товарів не задовольняє потреби споживачів, з відповідним коливанням цін (зростанні їх при незадоволенні платоспроможного попиту і зниженні при перевищенні пропозиції над попитом). За рівноваги попиту і пропозиції формується ціна рівноваги. Якщо за простого товарного виробництва ціни визначалися лише законом вартості, то за капіталістичного товарного виробництва вони, крім того, визначаються дією закону попиту і закону пропозиції. На цій підставі виникає таке визначення ціни: Ціна — грошовий вираз ціни виробництва, взаємодії закону вартості та законів попиту і пропозиції.
З виникненням монополій, олігополій (групових монополій) процес ціноутворення значно ускладнюється, зокрема виникають монопольно високі та монопольно низькі ціни.
Монопольні ціни виробництва. Цей прибуток привласнюють наймогутніші компанії, оскільки вони посідають монопольне становище у сферах виробництва та обігу. З урахуванням цього ціна за сучасних умов виступає грошовим виразом монопольної ціни виробництва, в якій відображається дія законів вартості, попиту та пропозиції, панування групових монополій (олігополій).
Монопольні ціни — це насамперед ціни виробництва. Завдяки зосередженню у себе найсучаснішої техніки, найкваліфікованішої робочої сили, впровадженню найпрогресивніших форм та методів організації виробництва і праці тощо на підприємствах та філіях гігантських компаній формуються найнижчі витрати виробництва (а отже, і найнижча собівартість). Оскільки на таких підприємствах виробляють основну масу продукції (наприклад, в автомобільній промисловості США на частку трьох наймогутніших корпорацій припадає виготовлення 93,7% загальної кількості легкових автомобілів), то однією з основ цін на цей вид товарів є витрати виробництва на цих підприємствах.
Ціна – грошовий вираз вартості товару, відображає суспільно-необхідні витрати кращі, пов’язані з виробництвом і реалізацією товару кінцевому споживанні.
Структура цін
Виробник Оптове підприємство Роздрібне підпр. Населення(споживач)
*собівартість(С)
*прибуток(П)
*акциз(А)
*ПДВ
*націнка
витрати підпр.
(Сопт)
прибуток
(Попт)
*ПДВ
*націнка
витрати підпр.
(Ср)
прибуток
(Пр)
*ПДВ
відпускна ціна
(Цвідп)
оптова ціна (Цопт)
роздрібна ціна (Цр)
Функції ціни
Облікова функція означає, що ціна є засобом обліку вартості продукції. Це дає змогу визначити затрати живої та уречевленої праці, економічну ефективність виробництва, оптимальне співвідношення між нагромадженням і споживанням, вплинути на формування певних пропорцій між галузями.
Розподільча функція полягає в тому, що внаслідок відхилення ціни від вартості, особливо коли ціни перебувають під впливом попиту і пропозиції, можливий перерозподіл вартості продукції між галузями, регіонами, підприємствами. Цей розподіл може бути регульованим або встановлюватися стихійно.
Стимулююча функція зумовлена особливостями ринкової економіки. Оскільки на однорідну продукцію зазвичай встановлюється єдина ціна, то доход товаровиробника залежатиме від витрат виробництва і обсягу випуску продукції. Прагнення збільшити доход змушує товаровиробника, з одного боку, здешевлювати свою продукцію, а з другого — розширювати обсяги випуску продукції. Ціна є стимулом удосконалення техніки, технології та організації виробництва.
Існує багато методів ціноутворення, тому фірма обирає той із них, який відповідає її інтересам
Найпростіший метод ціноутворення полягає у розрахунку ціни за формулою: середні витрати виробництва плюс прибуток. Другий доданок іноді називають націнкою. її розмір залежить від виду товару, попиту на нього, вартості товарної оцінки, обсягу продажу тощо.
Для багатьох підприємців зручним є метод ціноутворення на основі рівноваги попиту та пропозиції, про досягнення якої свідчить стійкий попит на певний вид товару.
Застосовують також метод розрахунку ціни на основі аналізу беззбитковості та забезпечення цільового прибутку. Цей метод ґрунтується на вивченні графіка беззбитковості. Покриття валових витрат виробництва потребує певного обсягу виробництва товарних одиниць. Такий метод ціноутворення передбачає аналіз різних варіантів цін, їхнього впливу на обсяг збуту. Він потрібний для подолання рівня беззбитковості та отримання валового прибутку.
У ринковій економіці дедалі ширше застосовується метод встановлення цін на основі відчутності та цінності товару. Сутність його полягає в тому, що головним чинником ціноутворення є не витрати продавця, а купівельне бажання покупця, врахування обставин, в яких здійснюється купівля-продаж. Наприклад, чашка кави у престижному ресторані коштує дорожче, ніж у звичайних закусочних.
Метод встановлення цін з урахуванням рівня поточних цін користується широкою популярністю. На думку підприємців, рівень поточних цін відображує справжню норму прибутку, гарантує певну рівновагу в межах галузі.
В окремих випадках ціни встановлюють на закритих торгах. Цей метод ціноутворення зумовлений конкурентною боротьбою, прагненням отримати замовлення. Якщо фірма зацікавлена в укладанні контракту з вигідним клієнтом, вона може піти на деяке зниження ціни. Проте тут діє певне обмеження: ціна не може бути нижчою, ніж собівартість, бо значне зменшення прибутку загрожує фінансовому стану виробництва.
Встановлення цін на новий товар також належить до методів ціноутворення. Якщо ціна встановлюється на товар, який раніше не вироблявся, то спочатку вона висока. Проте це можливо тільки за певних умов: існування великого попиту на товар, відповідність рівня цін якості товару, відсутність деякий час конкурентів.