За переліком дисциплін програми підготовки бакалаврів з економіки підприємства дисципліна „Історія економіки І економічної думки має код нф-04 І викладається в обсязі 5 кредитів ects

Вид материала

Документы

Содержание Iіi. мета та завдання кредитного модуля (дисципліни) Iv. зміст дисципліни (кредитного модуля) V. методи навчання та Vіі. характеристика індивідуальних завдань Vііі. методика оцінювання Розмір шкали рейтингу R=100 бали

Подобный материал:

• За переліком дисциплін програми підготовки бакалаврів з економіки підприємства дисципліна, 61.7kb.
• За переліком дисциплін програми підготовки бакалаврів з економіки підприємства дисципліна, 104.4kb.
• За переліком дисциплін програми підготовки бакалаврів з економіки підприємства дисципліна, 116.47kb.
• За переліком дисциплін програми підготовки бакалаврів з економіки підприємства дисципліна, 132.55kb.
• За переліком дисциплін програми підготовки бакалаврів з економіки підприємства дисципліна, 123.66kb.
• За переліком дисциплін програми підготовки бакалаврів з економіки підприємства дисципліна, 109.95kb.
• За переліком дисциплін програми підготовки бакалаврів з економіки підприємства дисципліна, 116.73kb.
• За переліком дисциплін програми підготовки бакалаврів з економіки підприємства дисципліна, 126.12kb.
• За переліком дисциплін програми підготовки бакалаврів з економіки підприємства дисципліна, 70.33kb.
• За переліком дисциплін програми підготовки бакалаврів з економіки підприємства дисципліна, 158.11kb.

Опис кредитного модуля (дисципліни)

НФ-04 „Історія економіки і економічної думки”


Статус кредитного модуля (дисципліни) обов’язковий

Лектор Депутат Валентина Іванівна, доцент

Факультет менеджменту та маркетингу

Кафедра економіки та підприємництва

І. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Згідно з навчальним планом підготовки бакалаврів за напрямом підготовки “Економіка підприємства” на факультеті менеджменту та маркетингу Національного технічного університету „України „Київський політехнічний інститут” дисципліна „Історія економіки та економічної думки” відноситься до нормативної частини програми, циклу природничо-наукової підготовки.

Історія економіки та економічної думки, важлива дисципліна, складова частина вищої економічної освіти. Вона вивчає господарську діяльність людства, в історичному розвитку; основні явища і процеси матеріального виробництва; діяльність економічних організацій і установ; економічну політику провідних держав світу і України; досліджує загальні закономірності економічного життя та його особливості в окремих країнах а також особливості розвитку світової економічної думки та її національних рис, що є необхідною умовою опанування здобутків світової та вітчизняної економічної науки.

Дисципліна „Історія економіки та економічної думки” базується на таких фундаментальних та професійно-практичних дисциплін як „Економічна теорія”, „Політична економія”, „Макроекономіка”.

В свою чергу „Історія економіки та економічної думки” є підгрунттям для викладання таких дисциплін, як „Державне регулювання економіки”, „Гроші та кредит”, „Національна економіка” та багатьох інших.

За переліком дисциплін програми підготовки бакалаврів з економіки підприємства дисципліна „Історія економіки і економічної думки” має код НФ-04 і викладається в обсязі 5 кредитів ECTS.


ІІ. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ.

Семестр	Код кредитного модуля	Всього годин	Розподіл годин за видами занять					Кількість МКР	Вид індивідуального завдання	Семестрова атестація
			Лекції	Практичні заняття	Семінарські заняття	Лабораторні роботи	СРС
3	НФ-04	180	36	36	-	-	108	1	реф	екз.

IІI. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КРЕДИТНОГО МОДУЛЯ (ДИСЦИПЛІНИ)


Мета: формування знань про історичний розвиток господарств та економічної думки країн Європейської цивілізації для розміщення генезису та закономірностей функціонування економічних систем.

Завдання: на методологічних засадах цивілізаційної парадигми розвитку суспільства сформувати сучасне економічне мислення та світогляд студентів, забезпечити засвоєння ними знань і методів історичного аналізу економічних процесів.

IV. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ (КРЕДИТНОГО МОДУЛЯ)


Тема 1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки.

Вступ до дисципліни. Подія історії на доісторичну та історичну добу. Суть і значення поняття „цивілізація”. Джерела для досліджень історії. Виникнення науки, історія економіки та економічної думки.

Предмет курсу історія економіки та економічної думки. Методи вивчення науки. Поділ історії економіки на окремі етапи – її періодизація. Основні моделі періодизації. вік економіки. Основні типологічні фактори розвитку економіки: менталітет, екологія, геополітика.


Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій.

Періодизація та основні риси господарства первісної доби: первісна доба, давній кам’яний вік, середній кам’яний вік, новий кам’яний вік, мідно-бронзовий вік, залізний вік. Передумови та виникнення центрів світової цивілізації.

Господарство та соціально-економічні відносини у країнах стародавнього Сходу: Шумер, Ур, Вавилонське царство. Господарство та економічна думка Стародавнього Китаю і Індії. Східне рабство та його особливості. Письмова пам’ятка Стародавнього Єгипту: „Настанови гераклеопольського царя своєму синові”, „Кодекс законів царя Хаммурапі”; та Стародавньої Індії „Артхашастра”.

Головні течії суспільної думки стародавнього Китаю: конфуціанство, лігізм, даосизм.


Тема 3. Особливості господарського розвитку.

становлення та розвиток країн античного світу. Розвиток господарства Греції. Виникнення та роль міст-полісів. Розвиток ремесла. Особливості розвитку сільського господарства. Виникнення та розвиток торгівлі та товарно-грошових відносин. Занепад господарства країни.

Античний Рим. Особливості розвитку сільського господарства. Форми земельної власності. Аграрні реформи в Римі. Розвиток спеціалізації в ремеслах. Становлення і розвиток грошово-ринкових відносин. Періодизація в розвитку Римської імперії. Причини загибелі Римської імперії. Кінець античної цивілізації.


Тема 4. Господарство та економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період середньовіччя (V-XVст.).

Основні риси та періодизація феодального господарства. Основні форми господарської діяльності. Королівство франків - соціально-економічна спадщина Римської імперії. Трансформація родової землеробської громади. Еволюція аграрних відносин в королівстві франків. Втягування феодальних господарств в товарно-грошові відносини.

Становлення і розвиток середньовічних міст. Ремесла. Цехи. Комунальні революції в Західній Європі. Внутрішня і зовнішня торгівля. Фінанси.

Економічні погляди китайських і арабських вчених в епоху середньовіччя. Економічна думка в Західній Європі, Росії та Україні. Соціальні утопії пізнього середньовіччя.


Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (XVI – перша половина XVIIст.).

Передумови і наслідок Великих географічних відкриттів. Основні фактори становлення індустріального суспільства. Мануфактури. Соціально-економічні передумови і наслідки Нідерландської революції (1566-1609рр.). Англійська революція 1640-1660рр.: економічні причини і наслідки. Меркантилізм – основне економічне вчення періоду великих географічних відкривань. Історичні умови виникнення меркантилізму. Особливості розвитку меркантилізму в Європейських країнах.

Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина XVII- перша половина XIXст.).

Промисловий переворот в провідних країнах світу і його особливості в Англії, Франції, Німеччини, США.

Зародження ідей класичної школи у працях В. Петті та П. Буагільбера. Економічне вчення фізіократичної школи: А. Сміт і його економічна система.


Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина XIX – початок ХХ ст..).

Входження країн Європейської цивілізації в добу індустріалізації. Прогрес науки, техніки і технології виробництва в останній третині ХІХ ст.. Становлення і розвиток монополій. Основні форми монополій.

Економічне піднесення США та Німеччини. Основні фактори промислового відставання Англії та Франції. Становлення індустріального суспільства в Японії. Розвиток міжнародних економічних відносин на початку ХХ ст.. Різноманітність економічних поглядів „смітіанців”. Розвиток ідей класичної школи в Англії та Франції. Завершальний етап розвитку класичної політекономії.


Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина ХІХ – початок ХХ ст..).

Поділ Українських земель між Росією та Австрією. Промисловий переворот у Східній Україні. Аграрна реформа 1848р. в Австрійській імперії і в Західній Україні. Селянська реформа 1861р. в Росії та її здійснення в Україні. Промисловий розвиток західноукраїнських земель. Фінансова політика.

Теорії легального марксизму і народництва. Пропаганда марксистського вчення: М. Зібер. Економічні погляди М. Туган-Барановського. Економіко-математичні концепції В. Дмитрієва та Є. Слуцького.


Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-менополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації (перша половина ХХ ст..).

Світове господарство міжвоєнний період. Економічні наслідки Першої світової війни. План Дауеса та його наслідки. Господарство країн Європи у 20-ті роки (Англія, Франція, Німеччина). Економічна криза 1929-1933рр. Господарство розвинутих країн Європи в 30-ті роки. Загострення протиріч між двома групами країн.

Економічна думка в період державно-монополістичного розвитку: ревізіонізм; європейський соціал-демократичний рух і його представники (Е. Берштейн, К. Каутський, Р. Гільфердінг). Ліворадикальний напрямок Європейської соціал-демократії). Виникнення кейнсіанства.


Тема 10. Розвиток національних економічних країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина ХХст.).

Економічно-розвинені країни в другій половині ХХст. та якісно новий етап економічного розвитку. (НТП, структурні зміни в промисловості, бурхливий розвиток енергозберігаючих виробництв, зростання економічної могутності монополістичних обєднань, зростання економічної ролі держави).

Економічна криза 1974-1975рр. „Спільний ринок” – Європейський Союз. РЕВ. „Економічна концепція М. Фрідмана. (Монетаризм).


Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець ХХ - початок ХХст.).

Світова економіка в післявоєнний період. Програми світового економічного регулювання: грошово-кредитні інститути, Міжнародний валютний фонд, Міжнародний банк реконструкції та розвитку. Посилення ідеології інтернаціоналізації і консолідації. Міжнародна економічна інтеграція. Асиметрія стану і розвиток сучасної світової економіки. Основи економічного зростання США. Перехід до „рейганоміки”.

Динаміка, форми та особливості економічного розвитку провідних Європейських країн.

Великобританія: політика державного регулювання. „Тетчеризм”. Франція: економічний курс голлізму. Німеччина: грошова і економічна реформа. Глобалізація ринків. Монетаризм. Сучасні економічні теорії.


Тема 12. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці.

Економічна політика українських урядів доби Національно-визвольної революції (1917-1919рр.) Економічні експерименти більшовиків в Україні: „воєнний комунізм” та НЕП. Сталінська індустріалізація в Україні: хід, особливості, наслідки.

Колективізація сільського господарства та її наслідки в Україні. Голодомор 1932-1933рр. Економічний розвиток західноукраїнських земель. Відбудова господарства після Другої Світової війни. Криза тоталітарної системи. Причини і форми застійних явищ в економічному житті України 70-х – першій половині 80-х років. Чорнобильська трагедія.

Економічна думка про умови існування України в Радянському Союзі.

Тема 13. Формування засад ринкового господарства в Україні (90-ті роки ХХст.).

„Декларація про державний суверенітет України”. Головні принципи економічної політики України: створення нових форм власності, повна господарська самостійність і свобода підприємництва, введення національної грошової одиниці, захищеність внутрішнього ринку.

Проблеми соціально-економічного реформування української економіки в перші роки незалежності. Економічна криза та її подолання. Основні фактори зростання „тіньового” сектору української економіки. „Реформи заради добробуту”.


V. МЕТОДИ НАВЧАННЯ ТА

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ


Методи навчання:

- вивчення теоретичного матеріалу, що викладається на лекціях;

- проведення семінарів;

- самостійне поглиблене вивчення матеріалу, відповідно до особистих уподобань студента;

- дискусія;

- проведення аналітичних досліджень наукових вчень;

• виконання модульної контрольної роботи;
  
• написання реферату.
  

Студентам додатково пропонується допомога та консультація викладача в режимі індивідуального спілкування.


VІ. МОВА

Окрім української пропонується російська мова спілкування.


VІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

Індивідуальне завдання – реферат. Студент повинен самостійно опрацювати визначену йому тему: скласти план, список використаної літератури і вичерпно розкрити тему. Ця робота є невід’ємною складовою загальної оцінки знань за семестр.


VІІІ. МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ

Бально-рейтингова система оцінювання якості навчально – пізнавальної діяльності студентів розроблена у відповідності з загально університетськими методичними рекомендаціями щодо розробки та застосування рейтингових систем оцінювання успішності студентів з навчальних дисциплін «Положення про рейтингову систему оцінювання успішності студентів». Сутність РСО з дисципліни, права та обов’язки студентів, тобто всі правила застосування РСО, доводяться до студентів на першому занятті з дисципліни.


Рейтинг студента складається з балів, що він отримує за:

1) відповіді на практичних заняттях;

2) виконання та захист реферату;

3) модульну контрольну роботу ( МКР поділяється на дві контрольні роботи тривалістю по 1 годині);

4) відповідь на екзамені.


Система рейтингових (вагових) балів та критерії оцінювання.

1. 
   Робота на практичних заняттях
   

Ваговий бал – 5. Максимальна кількість балів на всіх практичних заняттях дорівнює 5 балів ×6 = 30 балів

- вирішення задачі з чіткими поясненнями і висновками або повна і грунтовна відповідь 5 балів;

• вирішення задачі з поясненнями, але без висновків або достатньо повна відповідь з певними неточностями 4 бали;
  
• вирішення задачі без чітких пояснень та висновків або неповна відповідь 3 бали;
  
• неповне вирішення задачі без пояснень та висновків або спрощена
  

необґрунтована відповідь 2 бали;

- відсутність вирішення задачі або відповіді 1 бал.


2. Модульний контроль

Ваговий бал –10. Максимальна кількість балів за всі контрольні роботи дорівнює 10 балів × 2 = 20 балів

a. Всі завдання зроблено вірно і обґрунтовано — 10 балів;

b. ⁴/₅ завдань зроблено вірно — 8 балів;

c. ³/₅ завдань зроблено вірно — 6 балів;

d. ²/₅ завдань зроблено вірно — 4 бали;

e. ¹/₅ завдань зроблено вірно — 2 бали;

f. вірно зроблено менше ¹/₅ завдань — 0 балів.


3. Реферат

Ваговий бал - 10

Критерії оцінювання:

10 балів – робота підготовлена у відповідності з темою, проблема обґрунтована і ретельно досліджена, розкриті теоретичні та практичні аспекти, доповідь містить критичний аналіз інформаційних джерел, повні відповіді на додаткові запитання;

5 балів – в роботі містяться деякі неточності або проблема не повністю розкрита, відсутня думка студента, неповні відповіді на додаткові запитання;

0 балів – проблема не розкрита, актуальність її необґрунтована, студент не може відповісти на додаткові запитання і не орієнтується в проблемі.


Штрафні та заохочувальні бали за:

• не допуск до контрольних робіт (за пропущені семінари) – (– 2) бал;
  
• відсутність на семінарі без поважної причини – (– 2)бал;
  
• відсутність на лекції без поважної причини – (- 2 бал);
  
• участь у науковій студентській конференції – (+ 10) балів;
  
• розробка ситуаційних вправ, тестових завдань та задач з курсу, виконання завдань із удосконалення дидактичних матеріалів з дисципліни надається від 5 до 10 заохочувальних балів.
  

Розмір шкали рейтингу R=100 бали

Розмір стартової шкали RC=60 балів

Розмір екзаменаційної шкали RЕ =40 бали


Розрахунок шкали (R) рейтингу:

Сума вагових балів контрольних заходів протягом семестру складає:

R_c=30+20+10 =60 балів.

Екзаменаційна складова шкали дорівнює 40% від R. Максимальна кількість балів дорівнює 40 балів.

R_E=40 балів.

Таким чином, рейтингова шкала складає:

R=RC+RE=60+40=100 балів


Необхідною умовою допуску до екзамену є зарахування реферату, а також стартовий рейтинг (r_c) не менше 50 % від R_C тобто 30 балів.

Виходячи з розміру шкали R_E = 40 балів критерії екзаменаційного оцінювання (ваговий бал кожного екзаменаційного завдання –8 )

• повна і ґрунтовна відповідь або вирішення задачі з чіткими поясненнями та висновками - 8 балів;
  
• недостатньо розкрито питання або вирішено задачу з певними неточностями без чітких пояснень та висновків - 4 бали ;
  
• відсутність відповіді або вирішення задачі – 0 балів.
  

Для отримання студентом відповідних оцінок (ECTS та традиційних) його рейтингова оцінка RD переводиться згідно з таблицею:

RD = rC+ rE	Оцінка ECTS	Традиційна оцінка
95...100	A	Відмінно
85…94	B	Добре
75…84	C
65…74	D	Задовільно
60…64	E
RD<60	FX	Не задовільно
rC<30 або не виконані інші умови допуску до екзамену	F	Не допущений

ІХ. ОРГАНІЗАЦІЯ

Реєстрація на вивчення дисципліни не потрібна, оскільки курс є нормативним. Заняття проводяться за розкладом, іспит у кінці семестру за графіком сесії.