Четверта світова війна

Вид материалаДокументы

Содержание


1. Модельно-організаційна зброя (МОЗ )
2. Інформаційна зброя
За якістю інформації інформаційна зброя може бути класифікована таким чином
2.2. Хронологічна зброя.
2.3. Фактологічна зброя.
3. Матеріальна зброя
3.2. Зброя геноциду.
3.3. Інформопсихоментальна зброя.
3.4 Звичайна зброя фізичного враження.
Подобный материал:

ЧЕТВЕРТА СВІТОВА ВІЙНА





В зв’язку з проведенням 3-го антифашистського форуму, подаю дидактичний матеріал про Четверту світову війну. Одна із причин, яка спонукала мене до підготовки цієї статті, поява, інколи пустих безплідних дискусій на сайті «Фронту». Вочевидь не всі знайомі з Концепцією суспільної безпеки.

Нині ми стаємо свідками й учасниками драми, наслідки якої визначать долю наступних поколінь 21 століття. Отже, якщо іде війна, то яка існує зброя за допомогою якої вона ведеться? Розроблена спеціальними науково-аналітичними центрами теорії насильства свідчить про наявність трьох видів зброї: модельно-організаційної, інформаційної, яка є зброєю вищого пріоритету, і матеріальної—зброї нижчого пріоритету.


1. Модельно-організаційна зброя (МОЗ )


Прикладом застосування такої зброї є іраксько-американська війна, а також сербської та афганської. Суть її полягає в тому, що військові дії були тільки прикриттям застосування МОЗ. Схема війни США проста: - за допомогою міжнародних організацій (МВФ, МЄБРР), латентних структур: - Тристоронньої комісії, Більдерберзького клубу, Ради з міжнародних відносин, Комітету 300 та ін., істеблішмент більшості ТНК, який контролює основні товарні та сировинні ринки, створюється міжнародна ізоляція, накладаються різні ембарго, створюється економічна блокада країни яку потрібно упокорити. Удар наноситься по функціонуванню економіки. Це перша ударна ланка агресора. Потім знищуються високоточними ракетами промисловість, засоби зв’язку, комунікації та мости. Це друга. Третьою ударною ланкою є «п’ята колона» і іформаційна база даних на політичну і державну еліту для її розшарування.


Таємною, найважливішою, зброєю є база особових даних, яка дає можливість здійснювати тотальний контроль над політичною елітою інших держав. Ретельно розшукуються і відслідковуються офіційні і таємні рахунки, угоди, нерухомість, котру купують в інших країнах. Відслідковуються родинні зв’язки, виявляється коло знайомих, інтереси, пристрасті, вади та ін. Так були упокорені Югославія, Ірак та ін. країни.


В Україні для збору інформації для компрометуючої бази даних, існують сотні різних фондів, організовуються різні культурні заходи, виставки, доброчинні акції та інші способи збору інформації про морально-психологічний стан «еліти». Шантаж, підкуп легко спрацьовує в Україні, яка сприймається як брудний «цех», де можна швидко заробити гроші, але неможливо жити. А хто контролює банківські рахунки української псевдо еліти, той контролює державу. Для решти людей країни ця держава є мачухою. Ось український приклад дії модельно-організаційної зброї.


2. Інформаційна зброя


На сьогодні всі партії, сіоністські психоаналітики, інформаційні кілери привчають усіх лише слухати, аби заковтнувши сказане, висловлювати нав’язану думку. Здавна свобода слова була доступна або юродивому, або тому, хто має владу, або тому хто має гроші, щоб сплатити за сказане і чим більше грошей, тим більше можна нести всяку нісенітницю і таким чином успішно боротись за людський розум бо кожна система управління живиться інформацією. Коли інтегрують інформацію відповідного рівня і якості, що впливають на людину, тоді народжується система управління людством. У випадках непокори системі без примусу, застосовують звичайні бомбардування, як наприклад Югославії, Іраку, Афганістану.


Тому кожна людина повинна, насамперед, йти дорогою самопізнання, щоб отримати уявлення про себе. Немає отчого світильника всередині — немає й тебе! Якщо всередині є вогник, який здатний зруйнувати темряву і народити мудрість, то агресивне інформаційне середовище нейтралізується.


За якістю інформації інформаційна зброя може бути класифікована таким чином:


2.1. Концептуально-методична зброя (концепція - основні напрямки мети, методологія -спосіб досягнення мети).


До неї належать світоглядна, філософська, методологічна інформація, що дає змогу бачити загальний стан речей.


На підґрунті концептуальної доктрини формуються методологічні стереотипи, що забезпечують ефективність концептуальної зброї. Так, стереотипи поведінки живої природи, на базі знань методології, успішно переносяться в соціологію (закон виживання видів, закон зміни видів у процесі виживання, закон автосинхронізації тощо) і використовуються для управління в Глобальному історичному процесі. З точки зору Закону часу концептуальна зброя формує глобальну політичну спрямованість розвитку народів світу на століття. Створення різноманітних концепцій розвитку відбувається саме тут. На базі методологічних стереотипів створюються теорії, в тому числі й релігії. Всі теорії впливають на економіку через біологічне провідне середовище і людину, виховану на певних теоріях.


2.2. Хронологічна зброя.

Інформація хронологічного порядку є інформацією чергування фактів і явищ. При володінні методологією вона дає можливість розглядати всі явища як такі, що вкладені в Глобальний історичний процес і точно визначити вектор своєї політики (здійснити екстраполяцію).


Якщо на концептуальному рівні відбувається розрив єдності світу (первинність матерії чи свідомості), то це призводить до двох поглядів на Глобальний історичний процес:

- Глобальний історичний процес є процесом об’єктивним, що саморегулюється (первинність матерії). Ця теорія лежить в основі історичного матеріалізму;

- Глобальний історичний процес є цілеспрямовано керованим процесом (первинність свідомості). Цей підхід ґрунтується на релігійних ідеалістичних теоріях, в тому числі і теорії світової змови;

- Деякі вчені вважають, що Глобальний історичний процес розвивається цілеспрямовано на великому історичному часовому проміжку (сотні, тисячу років) і як об’єктивний процес, що саморегулюється в межах невеликого (до сотні років) історичного часового проміжку. Саме час розділяє і об’єднує ці два наукові підходи. Такий методологічний підхід забезпечує правильне пізнання Глобального історичного процесу, тобто фактичної історії.


У зв’язаному процесі минуле пояснює сьогоднішнє і відповідно правильне усвідомлення сучасності, що дає змогу прогнозувати майбутнє. Інверсія (перестановка) на цьому рівні швидко призводить до викривлення майбутнього. Вона може проявлятися як у перекручуванні історичної інформації, так і в замовчуванні чи втаємниченні частини інформації. Так, надто довго, замовчувалося існування трипільської цивілізації. Встановлено, що витоки українського народу сягають дуже давніх часів — трипільського періоду (6 т. – 3 т. р. до н.е.), оріянський період (2500 – 1500 р. до н.е.), ранньослов’янського періоду (1300 до н.е. 900 р. н.е.), потім княжий і козацький періоди і пов’язані з орійськими племенами. Коли б це було відомо на початку 20-го століття, можливо б хід історії був зовсім іншим.

Проте в соціології важливим є не просто час, а біологічний час — час змін поколінь і передача накопичених знань від одного покоління до іншого на ментальному рівні. Вся історична практика, особливо 20-го століття, є багатою на пропагандистсько-ідеологічні трюкацтва, розраховані на мобілізацію зусиль поколінь, що живе за фальшивою ідеологією, впровадженою терором та насильством (комунізм, світова революція) з подальшим засудженням цих поглядів при входження в життя наступного покоління. Так соціологія (суспільствознавство), що перебуває на службі у світової закуліси завжди намагається показати тільки частину історичних фактів минулого, вибудовуючи з них різні міфи. Совєтська наука створювала міфи про столипінську реакційну політику, про світле майбутнє, але зовсім не вивчала об’єктивний характер суспільних процесів минулого, для надання рекомендацій суспільству, для забезпечення світлого майбутнього. Сьогодні знову йде викривлення історії як минулої так і сучасної. Так ЗМІ розпинаються про сталінські репресії, але й словом не обмовляться про троцькістські репресії, спрямованих на те, щоб «у найтісніших контактах з найбільшими банкірами з-за океану, шляхом кривавих бань, розчавити Росію і на її похоронних уламках укріпити владу сіонізму й стати такою силою, перед якою весь світ стане на коліна…»


2.3. Фактологічна зброя.


До неї належить інформація прикладного характеру, а саме релігії (ідеології), політичної ідеології, технології, описова інформація часткових і узагальнених процесів. Саме цією зброєю за допомогою ідеології, релігії, культурного збочення можна розкласти і підпорядкувати собі противника (згода без застосування сили). Перед цією зброєю виявились беззахисні багаті і бідні, переможці і переможені у війнах держави.


Так створення християнства породило християнський світ, а ісламу - ісламський світ. Ці два світи об’єднали величезну кількість народів, але водночас розділили народи на два табори. Саме ці релігії у 19 - 20 ст. практично знищили всі корінні культури Африки. Пізніше з’явились світські ідеології, з яких найбільшою є комуністична ідеологія. Із витоків цієї теорії насильства, виходить, що розвиваються тільки ті суспільства, які не поділяються на класи. А хіба давні безкласові суспільства не розвивалися?


Нарешті, націоналістичні (національні) ідеології (національна ідеологія розуміється як досвід попередніх поколінь) охопили визначну групу народів, яка в силу різних причин не змогла розвиватися та усталено існувати. Але саме націоналістичні (національні) теорії на короткому проміжку Глобального історичного процесу виявилися найпродуктивніші й життєздатними. Проте ті націоналістичні (національні) теорії, які ґрунтуються на помилкових положеннях взяті із біології — теорії расової боротьби, привело до захоплення територій інших народів. Совєтська наука займалася абсолютизацією промислового фактору, принижуючи роль сільського господарства в економічній могутності країни. Розгляд географії, в тому числі економічної, без зв’язку з історією й політикою породило заперечення геополітики й фрагментарність у розгляді проблем світового розвитку. Доцільним є мозаїчний підхід до розгляду картини цілісного світу, яка з’являється перед людиною в результаті освоєння нею нової світоглядної системи. Очевидно, та світоглядна система краща, яка може глибше прогнозувати розвиток, використовуючи прогностичну інформацію на практиці.


3. Матеріальна зброя


3.1. Економічна зброя.


Включає засоби економічної боротьби за дезорганізацію структур противника і подальше її поглинання за допомогою таких засобів, як світові гроші, економічна блокада, нав’язування монетаристської форми економіки (подібної до рулетки в казино), випуск не забезпечених деривативів, штучне стимулювання споживання і кредитування, технологічна прив’язка (керування без примусу).


Найефективнішим способом утримання в свої економічній орбіті, виявилася технологічна прив’язка, яка дозволяє платити постійну данину країні-завойовнику, яка продукує високі технології і тримати економіку країни, що розвивається, сильніше за будь-який договір. Прикладом можуть бути інформаційні програмні продукти. Окрім данини, з країни, споживача технології, висмоктується інтелектуальний потенціал.


3.2. Зброя геноциду.


Вона вражає не тільки тих хто живе сьогодні, а й майбутні покоління — це ядерна, біологічна, хімічна, генно-етнічна, наркотична тощо. Радіоактивне засмічення території внаслідок інспірованої аварії атомної техніки мирного призначення, бомбування бомбами з начинкою урану (приклад Югославії). Біологічна — застосування прививок, виготовлених із генетично модифікованими вставками, розповсюдження штучних вірусів N1H1, СНІД тощо. Хімічна — прикладом може бути розпилювання гербіцидів у В’єтнамі. Розповсюдження харчових добавок, які мають не тільки концерогенну дію, але впливають на обмін речовин і репродуктивні органи. Розповсюдження генетично модифікованих організмів, які призводять не тільки до різних хвороб, але й депопуляції (виродження) людей.


Етнічний геноцид проявляється у вигляді безконтрольних етнічних шлюбів, що призводить до генетично ослабленого потомства. Вчені, які займались цим питанням дійшли висновку, що у міжетнічних шлюбах проявляється значне зниження інтелектуальних можливостей у порівнянні з одним із батьків, оскільки частина знань людини зберігається на генетичному (ноосферному) рівні. Зниження тривалості життя, інтелектуального рівня залежить, також, від йододефіциту, неповноцінної структури харчування. За оцінками соціологів і психологів, при досягненні чисельності гомосексуалістів понад 5% від популяції народу, настають незворотні процеси, які призводять до незворотної знижки популяції з темпом до 3% щорічно.


Найдавнішою зброєю геноциду є алкоголь і наркотики. ЇЇ застосовували в Китаї (опіумні війни), Америці для знищення індійців.


3.3. Інформопсихоментальна зброя.


Як відомо, традиції, релігія, сім’я, культура, мова є тією невидимою оболонкою існування народу. Якщо ця оболонка зникає то гине і видиме тіло народу.


Знаючи це світова закуліса під личиною загальнолюдських цінностей, свободи совісті, фінансово підтримує проникнення різних тоталітарних, деструктивних сект (Аум-сінрикьо, церва Христа «Муна», Свідки Ієгови, Біле братство, Боже посольство та ін.) і таким чином руйнує духовний суверенітет народів.


Геноцид із застосуванням ЗМІ, полягає у пропаганді стилю життя за певними стандартами (вільний секс, культурний відпочинок, хороший прибуток, хороше життя без сім’ї, одностатеві шлюби). Через інформаційне середовище знищується культура, мова, нав’язуються чужі свята, які не мають ніякого відношення до історичних традицій і чеснот народу. Змінивши ментальність народу, дуже легко зробити з нього «біороботів». Стандартизація життя цілих народів призводить до культурного завоювання і швидкому підкоренню процесу глобалізації (послух без загрози застосування сили). Особливо ефективне використання ЗМІ, впливаючи на психіку. Наукою доведено, що людина повинна отримувати 35% позитивних емоцій, 5%--негативних і 60%--нейтральних. Порушення цих співвідношень призводить до хвороби індивідуума, навіть до смерті. Для України дослідження газетної інформації показало: нейтральна - 53%, негативна - 27%, збалансована — 13%, позитивна — 7%. Така пропорція руйнує психіку, спричиняє скорочення життя.


3.4 Звичайна зброя фізичного враження.


Це зброя, якою велися і ведуться війни в Іраку, Афганістані та інших країнах світу.


Постає питання, як світовій закулісі вдається використовувати ідеологію духовного сіонізму, керувати глобальними процесами?


Сіоністські організації в кожній країні світу поділяються на три групи.


Спочатку це окремі помічники, які ніколи не відмовлять у послузі представникам Моссаду. Їх називають «сайанім». Вони не отримують гроші за послуги і тому їх не можна звинуватити, що вони є платні агенти.


Потім іде про ізраїльське лоббі. Воно повинне мобілізувати всю жидівську общину для виконання поставлених Моссадом завдань.


В третю групу входить орден «Бнай-Бріт» - Сини Заповіту, офіційно зареєстрований в м.Одесі. Члени цього ордену вступають в дружні стосунки з не євреями, а усіх тих, кого не вдається перетягти на свій бік, таврують як антисемітів.


Ведучи Четверту світову війну, світова закуліса починає другий етап — заміна національних еліт інтернаціональними. На цьому етапі інтернаціональність банків грошей, закордонні вклади виділили нову еліту інтернаціоналістів, яка шляхом фінансових криз, як інструментом перекачує бюджетні кошти в свої кишені. Ось так статки українських олігархів за 2008-9 рр. подвоїлись.


Еліта із сфери матеріального виробництва є національною. Тому й націоналістичні (національні) партії фінансуються національною елітою. Боротьба між цими елітами велась і ведеться нині в багатьох країнах.


Секретар Президії

ВГО та ВГПР «Всенародний фронт порятунку України»

М.В.Бойко


16.04.2010 року