Регламенту
| Вид материала | Регламент |
- Методичні рекомендації щодо укладання робочої програми та регламенту, 617.25kb.
- Fast Street Team» Зимний Кубок клуба Fast Street Team по ралли-спринту «fst winter, 157.07kb.
- К Регламенту оказания услуг, 12.67kb.
- Регламенту Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації та Інструкції, 48.82kb.
- К «Регламенту оказания «номос-банком» (оао), 111.14kb.
- Регламенту (п. 98) Порядок, 26.66kb.
- К «Регламенту оказания «номос-банком «(оао) услуг на рынке ценных бумаг». Версия поручение, 156.31kb.
- К Регламенту оказания ОАО «ик русс-инвест» брокерских услуг, 45.81kb.
- Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1999 року №2263 „Про затвердження Типового, 217.87kb.
- 1. термины и определения, 63.28kb.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Держспоживстандарту України
__________ № ___________________
ТЕХНІЧНИЙ РЕГЛАМЕНТ
ВИРОБНИЦТВА ФРУКТОВИХ, ОВОЧЕВИХ ТА ОВОЧЕВО - М’ЯСНИХ КОНСЕРВІВ ДЛЯ ДИТЯЧОГО ХАРЧУВАННЯ
ЗМІСТ
с.
| 1 Загальні положення…………………………………………………………. | 3 | |
| 2 Основні терміни та їх визначання………………………………………….. | 4 | |
| 3 Технічні вимоги…………..………………………………………………… | 6 | |
| | 3.1 Класифікація продукції, яка підпадає під дію Технічного регламенту……………………………………………………………… | 6 |
| | 3.2 Вимоги, які забезпечують безпеку консервів для дитячого харчування……………………………………………………………… | 8 |
| 4 Вимоги до безпеки виробництва консервів дитячого харчування………. | 19 | |
| | 4.1 Вимоги до розміщення підприємств………………………………….. | 19 |
| | 4.2 Вимоги до виробничих та допоміжних приміщень………………… | 20 |
| | 4.3 Вимоги до технологічного процесу та обладнання………………….. | 23 |
| | 4.4 Вимоги до паковання, маркування та етикетування………………… | 24 |
| | 4.5 Вимоги до процесів зберігання, транспортування та утилізації продукції………………………………………………………………… | 26 |
| | 4.6 Вимоги до системи контролю якості та безпеки продуктів дитячого харчування………………………………………………………………. | 27 |
| 5 Ідентифікація продукції…………………………………………………….. | 29 | |
| 6 Оцінка відповідності………………………………………………………… | 30 | |
| 7 Відповідальність за порушення вимог Технічного регламенту………….. | 31 | |
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1 Цей Технічний регламент розроблено відповідно до Директиви Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу від 29.04.2004 р. №852/2004 «О санитарно-гигиенических правилах производства пищевых продуктов» та «Свода стандартов по пищевым продуктам для детей и младенцев» Кодексу Аліментаріусу (т.ІV, розділ 15).
1.2 Метою цього Технічного регламенту є захист життя та здоров’я дітей, охорона довкілля та природних ресурсів, попередження дій, які вводять в оману споживачів шляхом встановлення вимог до якості та безпеки консервів для дитячого харчування, процесів їх виробництва та реалізації.
1.3 Вимоги цього Технічного регламенту стосуються процедур убезпечення консервів для дитячого харчування та є обов’язковими для суб’єктів господарювання в сфері виробництва та обігу незалежно від їх форм власності та видів діяльності, а також органів державної влади в сфері контролю та нагляду продукції.
1.4 Консерви для дитячого харчування, сировина та матеріали, які використовуються під час їх виготовлення, не можуть бути ввезені, виготовлені, передані на реалізацію або використані іншим чином без документального підтвердження їх якості та безпеки.
Документальне підтвердження безпечності продукції для життя і здоров’я дітей встановлюється шляхом здійснення оцінки відповідності вимогам цього Технічного регламенту.
Процедури оцінки відповідності, які рекомендовані цим Технічним регламентом, відповідають постанові Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2003 року, № 1585 „Про затвердження Технічного регламенту модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах з підтвердження відповідності”, а також Закону України „Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності” від 1 грудня 2005 року, № 3164-ІV,
1.5 Під час розроблення Технічного регламенту використані положення законодавства України, вимоги нормативних документів (національних стандартів, Санітарних правил та норм), а також міжнародних документів (Директив Європейського Співтовариства, стандартів Кодекс Аліментаріус).
Регламенти, директиви і стандарти міжнародних організацій, які встановлюють загальні та спеціальні вимоги до продуктів для дитячого харчування, використані в порядку, встановленому законодавством України.
Відповідність національним стандартам ДСТУ 4084-2001 «Консерви фруктові пюреподібні для дитячого харчування», ДСТУ 4085-2001 «Консерви овочеві, овочево-фруктові, овочево-м’ясні для дитячого харчування», які застосовуються на добровільній основі в якості доказової бази, є єдиним способом задоволення вимог цього Технічного регламенту в частині визначання основних вимог до продукції.
2 ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ЇХ ВИЗНАЧАННЯ
У цьому Технічному регламенті нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
безпека харчових продуктів – відсутність загрози шкідливого впливу харчових продуктів, продовольчої сировини та супутніх матеріалів для життя та здоров’я людини;
вимоги безпеки для здоров’я і життя людини – розроблені на основі методичної науки критерії, показники, граничнодопустимі межі, санітарно-гігієнічні, епідеміологічні правила, норми, регламенти, тощо, спрямовані на усунення або зменшення шкідливого впливу на людину факторів довкілля, забруднювачів хімічного і біологічного походження, токсичних речовин, тощо;
показники безпеки продуктів дитячого харчування – науково обґрунтовані показники вмісту (граничнодопустимі межі впливу) у зазначеній продукції компонентів чи речовин хімічного, біологічного, радіаційного, мікробіологічного походження, недотримання яких призводить до шкідливого впливу на здоров’я і життя дитини;
біологічно активна добавка (БАД) – речовини або їх суміші, що використовуються для надання продуктам або раціонам харчування спеціальних дієтичних чи лікувально-профілактичних властивостей, вміст яких не перевищує рекомендовану добову фізіологічну потребу у харчових речовинах або терапевтичну дозу активної речовини. Для вітамінів та мінеральних речовин допускається перевищення ніж у три рази;
якість продукту – ступінь досконалості властивостей та характерних рис продукту дитячого харчування, які здатні задовольнити фізіологічні потреби дитини в харчових інгредієнтах, виходячи з хімічного складу та енергетичної цінності продукту;
показники якості продуктів для дитячого харчування – комплекс ознак і властивостей продукту, що визначають його поживну цінність і споживчі властивості та дають можливість ідентифікувати конкретний харчовий продукт;
консерви для дитячого харчування – харчові продукти промислового виробництва, які виготовлені на основі природної сировини, фасовані у споживчу тару, яку герметично закупорюють, стерилізовані для забезпечення промислової стерильності у процесі зберігання та відповідають фізіологічним потребам організму дітей віком до 14 років. Консерви для дитячого харчування виготовляють виключно фізичними способами, окрім обробляння іонізувальним опромінюванням, не містять консервантів, барвників, ароматичних речовин;
консерви для харчування дітей раннього віку – консервовані продукти, призначені для харчування дітей віком до 3 років, склад та властивості яких повинні відповідати віковим фізіологічним особливостям, забезпечувати ефективну засвоюваність організмом і не спричиняти шкоду здоров’ю дитині;
консерви на основі овочево-фруктової сировини – пюреподібні продукти з доданням або без додання цукру, меду, молочних, зернових, м’ясних компонентів;
перші та другі обідні страви – консервовані продукти, виготовлені на основі компонентів рослинного походження (овочів, круп, бобових культур) з доданням або без додання м’ясних компонентів. До цієї групи продуктів відносяться рагу, соуси, виготовлені подрібненими або у вигляді шматочків;
фальсифікація – дії, що спрямовані на введення в оману споживача шляхом асортиментної, якісної, кількісної, інформаційної підробок продукції;
технологічний процес – послідовність етапів та дій, які включаються до виробництва, переробки, зберігання та реалізації продукції та її компонентів від первинного виробництва;
ідентифікація – процедура підтвердження відповідності органолептичних, хімічних властивостей, параметрів харчової цінності та відповідність наведеної на етикетці інформації для споживача вимогам цього Технічного регламенту.
3 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ
3.1 Класифікація продукції, яка підпадає під дію технічного
регламенту
Технічний регламент поширюється на такі види та групи продукції:
3.1.1 Консерви фруктові або овочеві натуральні:
- пюре фруктові;
- пюре овочеві.
3.1.2 Консерви з цукром або медом:
- пюре фруктові з цукром або медом;
- пюре овочеві з цукром;
- пюре з суміші фруктів з цукром;
- пюре фруктові з фруктовими соками та цукром;
- пюре з суміші овочів та фруктів або фруктових соків з цукром;
- консерви овочево-фруктові з цукром.
3.1.3 Консерви фруктові, овочеві та овочево-фруктові з доданням зернових та молочних компонентів:
- пюре із фруктів з крупами та молоком;
- пюре із фруктів з вершками;
- креми фруктові;
- десерти фруктові;
- консерви з доданням вітамінів.
3.1.4 Консерви овочеві та овочево-м’ясні:
- пюре овочево-м’ясні;
- консерви овочеві та овочево-м’ясні.
3.1.5 Страви перші та другі обідні:
- страви перші обідні;
- страви другі обідні.
Консерви фруктові або овочеві натуральні, консерви з цукром або медом, консерви фруктові, овочеві та овочево-фруктові з доданням зернових та молочних компонентів виготовляють гомогенізованими або протертими і рекомендуються для введення до раціонів харчування дітей віком від 4 місяців (гомогенізовані) та від 6 місяців (протерті).
Консерви овочеві та овочево-м’ясні виготовляють протертими або крупноподрібненими і рекомендовані дітям віком від 6 місяців (протерті) та від 9 місяців (крупноподрібнені).
Страви перші обідні виготовляють нарізаними шматочками і рекомендовані для харчування дітей з 1,5 річного віку.
Страви другі обідні виготовляють крупноподрібненими та нарізаними шматочками. Крупноподрібнені продукти рекомендовані для введення до раціону харчування дітей віком від 9 місяців; нарізані шматочками – від 1,5 річного віку.
3.2 Вимоги, які забезпечують безпеку консервів для дитячого
харчування
3.2.1 Вимоги безпеки під час використання сировини, напівфабрикатів та матеріалів
3.2.1.1 Свіжі фрукти, овочі, м’ясні, молочні, зернові компоненти, які надходять на переробку на виробництво продуктів для дитячого харчування, не повинні містити токсичних або шкідливих речовин, які загрожують здоров’ю та життю дітей, довкіллю.
За показниками безпеки фрукти та овочі повинні відповідати таким вимогам:
- вміст токсичних елементів не повинен перевищувати (мг/кг): свинець – 0,5, миш’як – 0,2, кадмій – 0,03, ртуть – 0,02, нітрати – для овочів 40,0, для яблук та груш – 60,0, мікотоксин патулін (для фруктів, ягід) – 0,05, пестициди ГХЦГ (α,β,γ-ізомери) – 0,5 (для овочів, баштанних культур), 0,05 (для ягід, фруктів, винограду);
- допустимі рівні вмісту радіонуклідів, Бк/кг: цезій-137 (Сs) – 40,0 (для овочів), 70,0 (для фруктів, ягід), стронцій-90 (Sr) -20,0 (для овочів), 10,0 – (для фруктів, ягід);
- мікробіологічні показники сировини повинні не перевищувати таких вимог: кількість мезофільних аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів (КМАФАМ) – не більше 5·105 КУО/г, бактерії групи кишкових паличок (БГКП) в 0,01 г – не допускаються, патогенні, в т.ч. сальмонели, в 25 г – не допускаються.
За показниками безпеки молочні компоненти повинні відповідати таким вимогам:
- вміст токсичних елементів не повинен перевищувати (мг/кг): свинець – 0,05, кадмій – 0,02, миш’як – 0,05, ртуть – 0,005; пестициди: ГХЦГ (α,β,γ – ізомери) – 0,01, ДДТ та його метаболіти – 0,01; мікотоксини: афлатоксин М1 – не допускається; антібіотіки: - тетраціклинової групи – не допускається, пеніцілин – не допускається, стрептоміцин – не допускається;
- допустимі рівні вмісту радіонуклідів (Бк/кг): - цезій-137 (Сs) - 40,0, стронцій -90 (Sr) – 5,0;
- мікробіологічні показники не повинні перевищувати таких вимог: кількість мезофільних аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів (КМАФАМ) – не більше 2,5х104 КУО/г, бактерії групи кишкових паличок (БГКП) в 1 г – не допускаються; патогенні мікроорганізми в 25 г - не допускаються, дріжджі – не більше 50 КУО/г для молока, 10 КУО/г- для сироватки; плісеневі гриби – не більше 100 КУО/г для молока, 50 КУО/г для сироватки;
За показниками безпеки м’ясні компоненти повинні відповідати таким вимогам:
- вміст токсичних елементів не повинен перевищувати (мг/кг): свинець – 0,1 (для яловичини, свинини і інше), 0,2 (для м’яса птиці), кадмій – 0,03, миш’як – 0,1, ртуть – 0,01 (для яловичини, свинини, і інше), 0,02 (для м’яса птиці), пестиціди: ГХЦГ (α,β,γ – ізомери) – 0,01, ДДТ та його метаболіти – 0,01; нітрозаміни не допускаються; антібіотики: тетраціклинової групи- не допускаються, пеніцілин – не допускається, стрептоміцин – не допускається;
- допустимі рівні вмісту радіонуклідів (Бк/кг): цезію-137 (Сs) - 40,0, стронцію 90 (Sr) – 5,0.
За показниками безпеки зернові компоненти повинні відповідати таким вимогам:
- вміст токсичних елементів не повинен перевищувати (мг/кг): свинець – 0,3, кадмій – 0,03, миш’як – 0,2, ртуть – 0,02, пестицидів ГХЦГ (α,β,γ – ізомери) – 0,01, ДДТ та його метаболіти – 0,01, мікотоксини: афлатоксин В1 – не допускається, дезоксиніваленол – не допускається, зеараленон – не допускається, Т-2 токсин – не допускається.
- допустимі рівні вмісту радіонуклідів (Бк/кг): цезію 137 (Сs) – 40,0, стронцію 90 (Sr) -5,0;
- мікробіологічні показники не повинні перевищувати таких вимог: КМАФАМ – не більше 1х104 КУО/г, бактерії групи кишкових паличок (БГКП) в 1 г – не допускаються, патогенні мікроорганізми в 25 г – не допускаються, дріжджі – не більше 50,0 КУО/г, плісеневі гриби – не більше 10,0 КУО/г, для круп манних – 50,0 КУО/г.
3.2.1.2 Сировина тваринного походження (яловичина, телятина, свинина, курятина, печінка) повинна відповідати обов’язковим параметрам безпечності та якості, підтверджених санітарно-епідеміологічним сертифікатом, виданим у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.
Для виробництва овочево-м’ясних консервів використовують:
- м’ясо яловичини від молодняку (бички віком від 12 до 14 міс), телятини, свинини остигле або охолоджене у вигляді напів- або четвертини туші, першої категорії;
- м’ясо яловичини знежиловане заморожене у блоках;
- курятину (м’ясо патраних тушок курей або курчат) першої та другої категорії вгодованості).
Масова частка жирової та з’єднувальної тканини у м’язовій тканині м’яса яловичини повинна бути не більше ніж 6,0 %; м’яса свинини – не більше ніж 14,0 %.
На переробку, для виготовлення консервів, допускається тваринна сировина, яка заморожена тільки сухим штучним способом.
Заборонено використання для виробництва продуктів дитячого харчування м’яса механічного обвалювання, шкури свинячої, м’ясну сировину подвійного заморожування, заморожену у блоках з терміном придатності більше 6 місяців.
Для виробництва консервів використовують сировину, худобу, отриману від господарств, які вирощують та вигодовують з дотриманням ветеринарно-санітарних, санітарно-гігієнічних та агротехнічних вимог.
Сировина, що використовується у виробництві продуктів дитячого харчування не може містити гормональних препаратів та генетично модифікованих організмів.
3.2.1.3 Для виробництва консервів повинні використовувати молочну сировину (молоко та молочні продукти) з суворим додержанням ветеринарно-санітарних та санітарно-гігієнічних норм та правил для молочнотоварних ферм та молокопереробних підприємств, затверджених у встановленому порядку.
Заборонено використовувати та переробляти молоко, отримане від корів у перші сім діб (молозиво) та в останні п’ятнадцять діб лактації, зважаючи на знижену органолептичну якість та невідповідність молока вимогам нормативних документів за хімічним складом.
Заборонено використання:
- вершків з коров’ячого молока жирністю менше 35 %, кислотністю більше 17 °Т;
- масла коров’ячого, нижче вищого ґатунку;
- молока коров’ячого кислотністю більше 19 °Т.
3.2.1.4 Контроль показників безпеки сировини, напівфабрикатів та матеріалів, які надходять на переробку для виготовлення консервів дитячого харчування, здійснюється акредитованими виробничими лабораторіями підприємств та (або) акредитованими лабораторіями інших організацій (на договірних заставах), незалежно від їх відомчої підпорядкованості, що спеціалізуються на проведенні вище означених досліджень
3.2.1.5 Для оцінки показників якості та безпеки сировини, напівфабрикатів та матеріалів використовують методи аналізу, передбачені в нормативних документах на конкретні види продукції.
3.2.1.6 Фруктові, овочеві, овочево-фруктові консерви, напівфабрикати овочеві та фруктові, які використовують для їх виготовлення, повинні вироблятись із свіжої сировини не нижче першого сорту і відповідати за показниками якості та безпеки вимогам чинних нормативних документів на конкретний вид консервованої продукції. Дозволяється використовувати свіжі плоди та овочі, які за розміром відповідають другому сорту (при наявності сорту).
3.2.1.7 Фрукти та овочі, що використовують при виробництві консервів, повинні вирощуватись за технологіями, що забезпечують відповідність їх санітарно-гігієнічним нормам та показникам безпеки, наведеним у цьому Технічному регламенті. Рекомендується вирощувати сировину, призначену для виробництва консервів в визначених екологічно безпечних зонах.
3.2.1.8 Сировина та напівфабрикати, які закупаються за імпортом, повинні відповідати вимогам, встановленим цим технічним регламентом.
3.2.2 Вимоги безпеки під час використання харчових інгредієнтів та добавок
3.2.2.1 Під час виробництва консервів для дитячого харчування цим Технічним регламентом дозволено використання харчових добавок, дозування та технологічне призначення яких не повинно підвищувати ступінь ризику можливого несприятливого впливу на здоров’я дитини.
3.2.2.2 Під час переробки овочево-фруктової сировини, в процесі виробництва готових продуктів дозволяється використання таких харчових добавок:
- антиокислювачів: L - аскорбінової кислоти (Е 300), L аскорбату натрію (Е 301) окремо або у комбінації в перерахунку на аскорбінову кислоту, в кількості не більше 250,0 мг/кг продукту;
- регуляторів кислотності (рН): лимонна кислота (Е 330), цитрати калію (Е 332), кальцію (Е 331) – не більше 2,0 г/кг продукту, лактати кальцію (Е 326), кальцію (Е 341) – не більше 1,0 г /кг продукту,
- загусників, стабілізаторів консистенції: пектини (Е 440) – не більше 20,0 г, альгінати натрію (Е 401), калію (Е 402), кальцію (Е 404) – не більше 500,0 мг/кг, модифікованих крохмалів – не більше 50,0 г/кг продукту.
Для виготовлення продуктів повинні використовуватися тільки L (+) форми молочної, винної, яблучної, аскорбінової кислот, та їх солі.
3.2.2.3 Для виробництва консервів для дитячого харчування, збагачених біологічно активними добавками (БАД) дозволено використання:
- вітамінів, каротиноїдів, харчових волокон, пребіотиків, мінеральних речовин, пектину в поодинці, або у вигляді сумішей, препаратів в кількості, не менше 10,0 % від рекомендованої добової потреби в даному виді харчового інгредієнту в одній порції готового продукту;
- харчові продукти, які містять функціональні інгредієнти: злакові культури, та їх екстракти, настої лікарських рослин, продукти вторинної переробки молока (сироваткові білки).
Використання вищеозначених харчових добавок та продуктів в інших цілях заборонено. Маркування продукції, яка містить функціональні інгредієнти здійснюється згідно з вимогами, наведеними в розділі 4.4 цього Технічного регламенту.
3.2.2.4 Консерви для дитячого харчування не повинні містити:
- ароматизаторів, штучних, або ідентичних натуральним;
- консервантів;
- барвників, або штучних забарвлюючих речовин;
- стабілізаторів консистенції, загусників, крім наведених у п 3.2.2.2 цього технічного регламенту;
- підсолоджувачів, крім ксиліту, сорбіту, які використовуються в продуктах для дітей, хворих на цукровий діабет;
- прянощів, пряноароматичних трав, або їх екстрактів – крім кропу, селери, тмину, петрушки, кориці, духмяного перцю.
3.2.2.5 Під час виробництва консервів для дитячого харчування дозволено використання поодинці або в різних варіантах сумішей такі сахара та/або їх розчини та сиропи:
- сахарозу;
- глюкозу;
- фруктозу.
Використання вищенаведених сахарів та/або їх розчинів, сиропів не повинно здійснюватися в цілях заміни, регулювання вмісту сухих речовин в продуктах.
3.2.2.6 Забороняється використання для виробництва консервів для дитячого харчування сировини, добавок, що складаються, або виробляються з генетично - модифікованих організмів.
3.2.3 Вимоги до безпеки продукції
3.2.3.1 Вимоги до органолептичних показників фруктових, овочевих, овочево-м’ясних консервів
Зовнішній вигляд та консистенція:
- фруктових та овочево-фруктових консервів – однорідна пюреподібна маса (для протертих консервів), однорідна пюреподібна тонкоподрібнена маса (для гомогенізованих консервів);
- овочевих консервів - однорідна тонкоподрібнена в’язка, кремоподібна маса;
- овочево-м’ясних консервів, страв перших та других обідніх – однорідна пюреподібна маса (для протертих консервів); суміш подрібнених овочів і м’яса, розподілених у бульйоні (для крупноподрібнених консервів), нарізані кубиками овочі та м’ясо (для нарізаних шматочками консервів).
Смак і запах:
- фруктових, овочевих та овочево-фруктових консервів – солодко-кислий або кисло-солодкий;
- овочево-м’ясних консервів – солодко-кислуватий, з незначним солонуватим присмаком.
Смак і запах - добре виражені, характерні для суміші овочів після термічного обробляння і вареного м’яса.
Консерви не повинні мати стороннього присмаку та запаху.
Колір – однорідний за всією масою, характерний для фруктів, овочів чи їх суміші, з яких виготовлені консерви, після термічного обробляння.
Для консервів крупно подрібнених або у вигляді шматочків – неоднорідний, з зовнішніми ознаками усіх компонентів рецептур з різним ступенем подрібнення.
3.2.3.2 Дисперсність гомогенізованих продуктів – кількість частинок м’якоті розміром 150 мкм не повинна перевищувати 30 %, з них частинок розміром більше 300 мкм, повинна бути не більше 7 % від загальної кількості частинок.
3.2.3.3 Вимоги до споживчої цінності фруктових, овочевих,
овочево-м’ясних консервів
Таблиця 3.1 - Фізико-хімічні показники консервів
| Назва показника, одиниця вимірювання | Допустимі рівні | ||
| для фруктових консервів | для овочевих та овочево-фруктових консервів | для овочево-м’ясних консервів | |
| Масова частка сухих речовин, % | від 10 до 27 | від 8 до 21 | від 15 до 23 |
| Масова частка титрованих кислот, %, не більше | від 0,2 до 3,0 | - | - |
| Масова частка жиру, г/100г (для консервів з молочними, м’ясними компонентами) | від 1,0 до 3,0 | від 1,5 до 5,0 | від 1,0 до 5,0 |
Кінець таблиці 3.1
| Назва показника, одиниця вимірювання | Допустимі рівні | ||
| для фруктових консервів | для овочевих та овочево-фруктових консервів | для овочево-м’ясних консервів | |
| Масова частка білка, г/100г (для консервів з м’ясними, молочними, компонентами) | від 0,6 до 1,0 | від 1,0 до 3,0 | від 3,0 до 7,0 |
| Масова частка хлоридів, % | - | - | від 0,4 до 1,2 |
| Масова частка вітаміну С, мг/100г (для вітамінізованих консервів) | не менше 40,0 | ||
| Масова частка β-каротину, мг/100г, не менше | - | 0,005 | - |
| Масова частка мінеральних домішок, %, не більше: | | | |
| - в фруктових консервах з ягід або з їх доданням | 0,005 | - | - |
| - в решті фруктових консервів | Не дозволено | - | - |
| - в овочевих з шпінату та щавлю або з їх доданням | - | 0,01 | - |
| - в інших овочевих та овочево-м’ясних консервах | - | Не дозволено | Не дозволено |
| Сторонні домішки та домішки рослинного походження | Не дозволено | Не дозволено | Не дозволено |
3.2.3.4 Вимоги до показників безпеки
Таблиця 3.2 Показники безпеки фруктових, овочевих, овочево-м’ясних
консервів
| Назва показника | Одиниця вимірювання | Допустимий рівень, не більше |
| Токсичні елементи: свинець кадмій ртуть мідь цинк миш’як | мг/кг мг/кг мг/кг мг/кг мг/кг мг/кг | 0,3 0,02 0,01 5,0 10,0 0,2 |
| Мікотоксини: патулін афлатоксин В1 (у консервах з крупами) афлатоксин М1 (у консервах з молочними добавками) дезоксиніваленол зеараленон Т-2 токсин | мг/кг мг/кг мг/кг мг/кг мг/кг мг/кг | Не дозволено (<0,02) Не дозволено (<0,001) Не дозволено (<0,0005) Не дозволено (<0,2) Не дозволено (<0,04) Не дозволено |
| Антибіотики (у консервах з молочними компонентами та з доданням м’яса): тетрациклінової групи стрептоміцин пеніцилін | | Не дозволено (<0,01) Не дозволено (<0,5) Не дозволено (<0,01) |
| Радіонукліди: цезій137 стронцій90 | Бк/кг Бк/кг | |
| Пестициди: ГХЦГ (α,β,γ – ізомери) ДДТ та його метаболіти | мг/кг мг/кг | 0,02 0,01 |
| Нітрати: на фруктовій основі на овочевій основі | мг/кг мг/кг | 50 200 |
| Нітрозаміни | | Не дозволено |
| Масова частка оксиметилфурфуролу (для фруктових пюре) | % | 20 |
Таблиця 3.3 – Мікробіологічні показники безпеки консервів
| Група продукту | Мікроорганізми після термостатної витримки | |||||
| Спороутворю- ючі мезофільні аеробні і факультативно-анаеробні мікроорганізми | Мезофільні клострідії | Неспороу- утворюючі мікроорганізми, плісеневі гриби, дріжджі | Молочно-кислі, термофільні мікроорганізми | |||
| Фруктові | ||||||
| Для продуктів з доданням круп та молочних компонентів: - рН 3,8 та нижче, а також для продуктів з абрикосів, персиків, груш та черешні; - рН 3,8 та вище; - для усіх продуктів з рН 3,8 та нижче | В.subtilis не більше 11 КУО/см3 (не дозволено) B.cereus i B.polymyxa (в 1 см3), інші не нормуються Не дозволено в 1 см3 | Не дозволено Cl.botylinum i Cl.perfringens в 1 см3 Не дозволено в 1 см3 | Не дозволено в 1 см3 Не дозволено в 1 см3 | Не дозволено в 1 см3 Не дозволено в 1 см3 | ||
| Овочеві, овочево-фруктові, овочево-м’ясні | ||||||
| Для продуктів з доданням круп, молочних та м’ясних компонентів: - з рН 4,2 та вище Для продуктів, які не містять круп та молочних компонентів з рН 3,8 та нижче | В.subtilis не більше 11 КУО/см3 (не дозволено B.cereus i B.polymyxa (в 1 см3), інші не нормуються Не нормуються | Не дозволено в 1 см3 Не дозволено в 1 см3 | Не дозволено в 1 см3 Не дозволено в 1 см3 | Не дозволено в 1 см3 Не дозволено в 1 см3 | ||
У фруктових, овочевих та овочево-фруктових консервах не дозволяється наявність патогенних мікроорганізмів і збудників паразитарних захворювань, їх токсинів, які викликають інфекційні та паразитарні захворювання та спричиняють ризик для життя та здоров’я людини та тварин.
4 ВИМОГИ ДО БЕЗПЕКИ ВИРОБНИЦТВА КОНСЕРВІВ
ДИТЯЧОГО ХАРЧУВАННЯ
4.1 Вимоги до розміщення підприємств
Розміщення підприємств, відведення території під виробничі та допоміжні приміщення, затвердження проектної документації на будівництво та реконструкцію, введення в експлуатацію здійснюється за умови отримання санітарно-епідеміологічного заключення щодо відповідності чинному законодавству України.
Підприємства та цехи з виробництва консервів для дитячого харчування повинні бути спеціалізованими тільки на виробництво продуктів для дітей та ізольованими від інших видів виробництв.
Для підприємств, цехів, будівництво або реконструкція яких розпочинається, повинні бути передбачені зони санітарної охорони за розміром не менше 50 метрів за усім периметром.
Заборонено розміщення підприємств та цехів з виробництва продуктів дитячого харчування в побутових та адміністративних будівлях, у прибудованих приміщеннях.
Заборонено розміщення підприємств і цехів з виробництва продуктів для дитячого харчування в санітарно-захисних зонах промислових підприємств, в екологічно несприятливих зонах і територіях.
4.2 Вимоги до виробничих та допоміжних приміщень
Територія підприємства повинна відповідати санітарним вимогам: мати суцільне огородження, виробничу та господарську зони з роздільними під’їздами для автотранспорту, суцільне удосконалене покриття з уклонами до трапів.
В виробничій зоні розміщуються цехи основного виробництва, холодильники, склади для зберігання готової продукції, харчових компонентів, напівфабрикатів.
В господарській зоні розміщуються складські приміщення для будівельних матеріалів і хімікатів, тари, ремонтні майстерні, площадки для контейнерів, котельня та інш.
4.2.1 Вимоги до виробничих приміщень
Виробничі приміщення необхідно розміщувати згідно з вимогами до технологічних процесів таким чином, щоб передбачити відсутність зустрічних потоків сировини та готової продукції.
Для виробництва консервів дитячого харчування повинні бути передбачені:
- сировинні майданчики;
- охолоджувані склади;
- холодильні камери;
- технологічні відділення (цехи);
- відділення підготовки консервної тари (банки, кришки);
- відділення підготовки допоміжних матеріалів;
- відділення для санітарної обробки допоміжної тари та інвентарю;
- приміщення для централізованого приготування миючих та дезинфікуючих розчинів з подачею їх по трубопроводам до місць санітарної обробки;
- склад для зберігання сипучих сухих матеріалів (сіль, цукор та ін.);
- склад зберігання консервних банок, кришок, асептичних мішків;
- склад готової продукції;
- окреме приміщення для тимчасового зберігання та знищення консервів, непридатних до споживання;
- складові (шафи) для зберігання прибирального інвентарю;
- приміщення для лабораторій (мікробіологічного та хіміко-аналітичного контролю, ВВК), службового персоналу, відпочинку працівників та приймання їжі, які повинні мати зручне сполучення з відділеннями (цехами), що обслуговуються.
Приміщення, ділянки для первинної підготовки м’ясних компонентів (дефростації, миття, інспекції, подрібнення) повинні бути розміщені в окремому приміщенні або відділені від основного технологічного цеху.
Для приймання молока та молочних продуктів, які використовують під час виробництва консервів дитячого харчування, підприємства повинні мати розвантажувальну платформу з дахом, з підводом гарячої і холодної води, кронштейнами для підвішування шлангів, які використовують для перекачування молока, резервуарами з розчином хлорного вапна для дезинфекції наконечників шлангів або іншими дезинфікуючими засобами, дозволеними центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.
Ділянки первинної підготовки сировини, основних технологічних операцій, стерилізаційне відділення повинні бути розміщені в окремих приміщеннях, або відділені стінами, перегородками.
Ділянки санітарної підготовки тари, централізованого приготування розчинів миючих та антимікробних препаратів, зберігання прибирального інвентарю повинні бути розміщені в окремих приміщеннях.
Приміщення для зберігання матеріалів (цукру, солі, та ін.) повинні бути чистими, з вентиляцією, без сторонніх запахів, захищеними від птахів, гризунів і комах, зручними для дезинфекції та дератизації.
Стіни та підлога виробничих приміщень, цехів асептичного консервування, складських приміщень, коридорів повинні мати гладку поверхню з матеріалів, які добре піддаються санітарній обробці.
4.2.2 Вимоги до допоміжних приміщень
4.2.2.1 Вимоги до водопостачання
Підприємства, незалежно від форм власності, потужності та розташування, повинні бути забезпечені обладнаними системами внутрішнього водопроводу та каналізації.
Вода, яка використовується під час виробництва консервів для технологічних та побутових потреб за органолептичними, фізико-хімічними і санітарно-гігієнічними показниками повинна відповідати нормативним документам на питну воду та забезпечувати виготовляння продукції відповідної якості.
Вода, яка використовується для підготовки розчинів цукрових сиропів та інших харчових компонентів і для обполіскування обладнання для асептичного консервування повинна бути демінералізованою, мати загальну жорсткість не більше 7 мг.екв/л, з максимальним вмістом натрію 100 мг/л, нітратів – 50 мг/л та не містити спор мезофільних клострідій у 100 см3.
Розрахунок кількості гарячої та холодної води, необхідної для повного забезпечення усіх потреб виробництва, здійснюється згідно з типовими нормами технологічного проектування та гігієнічними вимогами.
В системі водопостачання підприємств необхідно передбачити не менше двох резервуарів для безперервного забезпечення виробництв водою і для аварійних ситуацій. В кожному резервуарі необхідно зберігати половинний об’єм добової потреби води на технологічні та побутові цілі.
Між системами водопостачання питною та технічною водою не повинно бути перехресних підключень.
Оборотна вода для повторного використання обробляється та зберігається в таких умовах, щоб не створювати загрози для життя та здоров’я людини.
4.2.2.2 Вимоги до каналізації
Засоби системи каналізації підприємств з виробництва консервів для дитячого харчування повинні відповідати чинним гігієнічним вимогам.
Для відводу виробничих і господарсько-побутових стічних вод підприємства повинні бути приєднані до централізованих каналізаційних споруд або мати самостійну локальну каналізацію та очисні споруди.
Заборонено випускати виробничі, побутові та ливневі стічні води у відкриті водоймища без попереднього відповідного очищення.
Рівень випуску виробничих стоків встановлюється вище рівня випуску побутово-господарських стоків.
Внутрішня система каналізації виробничих та побутово-господарських стічних вод повинна бути роздрібною з самостійними виходами до внутрішньозаводської (цехової) каналізаційної мережі.
4.3 Вимоги до технологічного процесу та обладнання
4.3.1 Технологічний процес та обладнання повинні проектуватися, розроблятися та реалізуватися у такий спосіб, щоб забезпечити поточність виробництва, мінімізувати вплив окремих технологічних процесів на втрати біологічно активних сполук – складників вихідної сировини, та забезпечити дотримання вимог охорони здоров’я та безпеки людей, безпеки довкілля.
Тривалість технологічного процесу від подачі сировини на первинну обробку до отримання продукту в герметично закупореній тарі не повинна перевищувати 1,5 години, у тому числі термін знаходження продукту між двома послідовними технологічними операціями не повинен перевищувати 30 хв.
Проектування та розміщення обладнання, комунікацій трубопроводів, апаратури повинні уможливлювати здійснення санітарної обробки машин та апаратів зі швидким демонтажем або без розборки; відбору проб продукту для поопераційного контролю, забезпечення мінімального контакту продукту з повітрям.
Технологічні лінії виробництва, технологічне обладнання повинні бути забезпечені пристроями для уловлювання, просіювання, очищення від сторонніх домішок для запобігання надходження сторонніх предметів у продукт.
Обладнання, яке використовується для реалізації технологій виробництва консервів для дитячого харчування повинно бути забезпечено контрольно-вимірювальними та реєструючими приладами, управління процесами - автоматизованими.
4.4 Вимоги до пакування, маркування та етикетування
4.4.1 Продукти дитячого харчування повинні мати індивідуальну герметичну упаковку.
Пакування здійснюється таким чином, щоб забезпечити якість та безпечність консервів під час їх зберігання, транспортування та реалізації.
Упаковка для продуктів дитячого харчування повинна бути виготовлена з матеріалів, дозволених для використання центральним органом виконавчої влади в сфері охорони здоров’я.
Місткість упаковки продукції повинна бути розрахована на одну порцію споживання відповідно до вікових потреб дитини або на добову порцію з урахуванням її зберігання за кімнатної температури після розкриття не більше ніж три години, в холодильнику – не більше доби.
4.4.2 Маркування споживчої тари з продукцією для дитячого харчування здійснюється державною мовою типографським або іншим способом на етикетку з обов’язковим зазначенням найменування продукції.
4.4.3 Найменування продукції повинно включати вид продукції та назву. Вказане на етикетці найменування дозволено використовувати тільки при повній відповідності продуктів вимогам цього Технічного регламенту.
4.4.3.1 Для формування найменування продукту, який виготовлено з використанням цукру, фруктози, глюкози, меду, наведених в п.3.2 цього Технічного регламенту, найменування повинно бути доповнено маркуванням «із цукром», «містить мед» або «з медом», «з глюкозою», «з фруктозою».
4.4.3.2 Якщо для виготовлення продукту використані функціональні інгредієнти, наведені у п.3.2.2.3 цього Технічного регламенту, найменування продукту повинно бути доповнено маркуванням, наприклад, «з вітамінами», «з харчовими волокнами», «з пектином» тощо.
4.4.4 На етикетці повинно бути вказано: назву харчового продукту, назву та повну адресу і телефон виробника, кількість нетто харчового продукту у встановлених одиницях виміру (вага, об’єм), склад харчового продукту у порядку переваги складників, у тому числі харчових добавок, що використовувались під час виробництва, калорійність та поживну цінність із вказівкою на кількість білка, вуглеводів та жирів у встановлених одиницях виміру на 100 г харчового продукту, кінцеву дату споживання «Вжити до», або дату виробництва та строк придатності, номер партії, умови зберіганні та використання.
Текст на етикетці повинен бути узгоджений з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України.
4.4.5 На споживчій тарі повинно бути вказано «Для дитячого харчування», а також наведено вікову категорію, для якої призначено продукт.
4.4.6 Під час маркування продуктів забороняється наводити інформацію про їх дієтичні властивості без дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.
Маркування на транспортній тарі повинно включати : найменування продукту, номер партії або дату виготовлення, вагу нетто, назву виробника, а також інструкції зі зберігання. Ця інформація може бути замінена ідентифікаційним кодом виробника продукції.
Вимоги до маркування, приведені в нормативних документах, повинні забезпечувати однозначну ідентифікацію продукції, а також містити вказівки про спосіб нанесення знака відповідності.
4.5 Вимоги до процесів зберігання, транспортування та утилізації
продукції
4.5.1 Вимоги до процесів зберігання та транспортування продукції
Консервовані фруктові, овочеві та овочево-м’ясні консерви відносяться до групи продуктів тривалого зберігання. Терміни зберігання встановлюються розробниками нормативних документів спільно з уповноваженими органами у сфері охорони здоров’я, в залежності від виду продукції та її призначення.
Встановлені терміни та умови зберігання повинні забезпечувати відповідність продукції вимогам цього Технічного регламенту на протязі терміну придатності продукції.
Транспортування продукції здійснюється усіма видами транспорту, згідно з правилами транспортних організацій по перевезенню вантажів, які діють на даному виді транспорту.
Умови транспортування повинні забезпечувати відповідність продукції вимогам цього технічного регламенту.
4.5.2 Вимоги до утилізації продукції
Продукти, що не відповідають встановленим цим Технічним регламентом вимогам якості та безпечності, які непридатні для споживання дитиною, становлять безпосередню загрозу (високий ризик) для його здоров’я і підлягають негайному вилученню з обігу та утилізації відповідно до діючого законодавства.
Порядок та методи утилізації встановлюються з відповідними органами, які здійснюють державний контроль і нагляд за якістю та безпекою продуктів відповідно до їх компетенції.
Утилізація продуктів проводиться виробником за власні кошти.
Консерви для дитячого харчування, які визнані непридатними до споживання, до їх переробки, використанню на корм для тварин або знищенню, повинні зберігатися в окремому, спеціально обладнаному приміщенні на особливому обліку, з зазначенням кількості продукції і напрямків її утилізації.
Підприємства, що здійснюють переробку, утилізацію або знищення вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції, зобов’язані:
- забезпечувати належні безпечні для здоров’я людини та довкілля умови переробки, утилізації або знищення вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції;
- виконувати вимоги відповідних нормативних документів щодо переробки, утилізації або знищення вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції;
- не допускати несанкціонованого використання вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції і зберігання такої продукції в непередбачених місцях.
4.6 Вимоги до системи контролю якості та безпеки продуктів дитячого
харчування
Для забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя на виробництві, якості та безпеки продукції, необхідно запроваджувати та забезпечувати чітке дотримання технологічного контролю виробництва.
4.6.1 Попереджувальним заходом, який спрямовано на прогнозування та запобігання біологічної, хімічної, радіологічної, фізичної загроз виробництва є програма критичних контрольних точок аналізу загроз, яка базується на принципах НАССР (Hazard Analysis and Critical Control Points).
Організація проведення виробничого контролю на основі принципів аналізу ризиків і критичних контрольних точок повинна передбачати:
- санітарно-епідеміологічну експертизу нормативної та технологічної документації, яка розроблюється, включаючи рецептури консервів, обґрунтування термінів їх зберігання;
- вхідний контроль якості та безпеки основної сировини і компонентів, наявність сертифікатів відповідності на сировину та допоміжні матеріали;
- поопераційний технологічний контроль на відповідність вимогам санітарно-епідеміологічної безпеки та вимогам цього Технічного регламенту;
- контроль за дотриманням санітарно-гігієнічного режиму виробництва;
- контроль якості та безпеки готової продукції та встановлення відповідності її вимогам цього технічного регламенту;
- контроль за дотриманням умов зберігання на підприємстві виробника готової продукції та їх транспортування;
- контроль за достовірністю інформації для споживача, особливостями маркування споживчої тари.
4.6.2 Реалізація програми критичних контрольних точок аналізу ризиків повинна передбачати:
- підбір групи фахівців за цією проблемою;
- опис продукту, який включає його класифікацію, вимоги до якості та безпеки, які наведені у п.п. 3.1, 3.2, 4.4 цього Технічного регламенту;
- розробку технологічної схеми виробництва конкретного виду продукту та схематичного плану діючого виробничого процесу;
- порівняння схем та складання переліку можливих прямих та умовних загроз, які відповідають кожному технологічному процесу виробництва;
- використання моніторингової системи відстежування та прийняття рішення по визначанню критичних контрольних точок;
- встановлення граничних значень показників за основними та умовними параметрами безпеки;
- формування процедур реагування та регулювання схеми виробництва та контролю.
Порядок і періодичність контролю, аналізу ризиків і критичних контрольних точок встановлюється підприємствами та організаціями виробничого контролю на базі власних виробничих лабораторій, акредитованих у встановленому порядку.
Випробовування органолептичних, фізико-хімічних, мікробіологічних показників консервів дитячого харчування здійснюють з використанням чинних стандартизованих методик.
Підприємство може впроваджувати інші системи контролю за умови, що вони забезпечують здійснення внутрішньовиробничого контролю схемою вхідний контроль – поопераційний контроль – контроль готової продукції.
5 ІДЕНТИФІКАЦІЯ ПРОДУКЦІЇ
Ідентифікацію консервованих продуктів для дитячого харчування проводять з метою:
- забезпечення рівних прав учасників ринку, обґрунтований вибір продукції з урахуванням достовірної інформації про неї;
- підтвердження аутентичності продукції;
- захисту споживачів від недобросовісного виробника;
- підтвердження відповідності продукції вимогам цього Технічного регламенту;
- убезпечення продукції для життя та здоров’я споживачів.
Критерії ідентифікації продукції – органолептичні, фізико-хімічні показники, наведені в п.п. 3.1, 3.2, 4.4 цього Технічного регламенту.
Важливим критерієм ідентифікації є типовість. Так, для гомогенізованих продуктів для дитячого харчування – це дисперсність – встановлення відповідності найменування продукту його класифікаційній, асортиментній характеристиці.
Продукт може бути реалізований тільки у випадку, якщо визначено ознаки, за якими можливо провести його достовірну ідентифікацію.
6 ОЦІНКА ВІДПОВІДНОСТІ
6.1 Цим Технічним регламентом встановлюється обов’язкове підтвердження відповідності соків, нектарів, коктейлів, наведеним в ньому вимогам.
Обов’язкове підтвердження відповідності здійснюють у формі сертифікації продукції або партії продукції, яка серійно виготовляється, або її виробництва.
Для оцінки відповідності продукції вимогам цього Технічного регламенту рекомендуються модулі В, F. Схеми сертифікації вибирає замовник-виробник, або уповноважена ним особа.
6.1.1 Модуль В (перевірка типу).
Цей модуль включає виконання таких процедур:
- подачу заявником до уповноваженого органу зі сертифікації заяви на проведення сертифікації;
- розгляд заяви і прийняття рішення про проведення сертифікації;
- проведення випробовування типового зразку продукції акредитованою випробувальною лабораторією;
- аналізування результатів випробувань і видача заявнику сертифікату відповідності;
- маркування продукції національним знаком відповідності;
- інспекційний контроль сертифікованої продукції, періодичність якого встановлюється за узгодженням з заявником.
До заяви на проведення сертифікації додаються:
- типові зразки продукції даного виробництва;
- технічна документація, яка повинна охоплювати усі стадії виробництва і застосування продукції та давати можливість ідентифікувати продукцію, оцінити її відповідність вимогам цього Технічного регламенту;
- результати власних випробувань продукції.
Випробування типового зразку проводяться акредитованою лабораторією за дорученням органів зі сертифікації.
У нормативних документах на продукцію, що використовуються під час обов’язкової сертифікації, повинні бути чітко й однозначно наведені технічні вимоги до продукції в цифровому визначенні. Норми і припустимі відхилення повинні задаватися таким чином, щоб забезпечувалася можливість їхнього виміру з заданою чи відомою точністю під час випробувань. У нормативному документі повинно бути вказано про можливість використання його для сертифікації (наприклад, стандарт, придатний для обов’язкової сертифікації).
У таких нормативних документах повинні бути визначені методи, обсяг і порядок випробувань для підтвердження відповідності технічним вимогам, а також, якщо потрібно, послідовність проведення випробувань.
Нормативні документи на методи випробувань є обов’язковими, якщо в нормативних документах на продукцію приводяться посилання на них.
6.1.2 Модуль F (перевірка продукції) може використовуватися у комбінації з модулем В або окремо.
Виробник або уповноважена ним особа – резидент України надає для перевірки продукцію у вигляді однорідних партій і забезпечує однорідність кожної виробленої партії.
Уповноважений орган проводить за вибором виробника дослідження і випробування кожної партії або використовує статистичні методи випробувань.
Уповноважений орган робить випадкову вибірку з кожної партії продукції і проводить випробування за схемою аналогічно схемі, наведеній у п.6.1.1.
У разі, коли партія продукції відповідає встановленим цим Технічним регламентом вимогам, уповноважений орган видає сертифікат відповідності.
7 ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВИМОГ ТЕХНІЧНОГО
РЕГЛАМЕНТУ
7.1 Згідно з чинним законодавством України відповідальність за невідповідність продукції для дитячого харчування, процесів її виробництва, зберігання, транспортування, реалізації та утилізації вимогам цього технічного регламенту покладається на організації, які займаються виробництвом та реалізацією продукції.
7.2 Посадові особи, винні у порушенні вимог законодавства та цього технічного регламенту несуть цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України.
7.3 Якщо виробником продукції не виконуються розпорядження органів державного контролю (нагляду) щодо усунення порушень та розробки програми заходів, щодо попередження заподіянню збитків, органи державного контролю (нагляду) вживають відповідних заходів згідно з законами України до обмеження чи заборони введення в обіг продукції або вилучення її з обігу, про що доводиться до відома споживачів продукції за допомогою засобів масової інформації або іншими способами.