Икам І завтрашнім абітурієнтам доведеться визначатися з вибором спеціальності та вищого навчального закладу, де їх повинні навчити всім професійним премудростям

Вид материалаДокументы

Содержание


Чимало школярів вибирають вищий навчальний заклад, зважаючи на його престижність або місце розташування.
Правові аспекти зовнішнього
Необхідні моменти, на які потрібно звернути увагу абітурієнту
Права та обов'язки студентів
Що ці обов'язки
Правове регулювання відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у вищих навчальних заклада
До особової справи студента вкладаються
Таким чином, в разі відрахування студента необхідно
Проблеми впровадження стандартів болонського процесу
Всеукраїнський рейтинг ВНЗ
Найкращі вищі навчальні заклади юридичних спеціальностей
Подобный материал:

ЗМІСТ


ВСТУП


1. ПРАВОВІ АСПЕКТИ ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ


2. НЕОБХІДНІ МОМЕНТИ, НА ЯКІ ПОТРІБНО ЗВЕРНУТИ УВАГУ АБІТУРІЄНТУ


3. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ СТУДЕНТІВ


4. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДРАХУВАННЯ, ПЕРЕРИВАННЯ НАВЧАННЯ, ПОНОВЛЕННЯ І ПЕРЕВЕДЕННЯ ОСІБ, ЯКІ НАВЧАЮТЬСЯ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ


5. ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ СТАНДАРТІВ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ


ДОДАТКИ


ЛІТЕРАТУРА


Хто проінформований – той озброєний”

Зовсім скоро сьогоднішнім випускникам і завтрашнім абітурієнтам доведеться визначатися з вибором спеціальності та вищого навчального закладу, де їх повинні навчити всім професійним премудростям. Зробити це не так – то просто, бо останні кілька років в Україні відбувалася навала вищих навчальних закладів. За статистикою Міністерства освіти і науки України, сьогодні в Україні діє 881 вищий навчальний заклад, з них 240 - ІІІ-ІУ рівнів акредитації всіх форм власності та підпорядкування. Натомість склалася парадоксальна ситуація: дипломованих фахівців хоч відбавляй, а кваліфікованих – дефіцит. Не є винятком і юридична сфера. Цей напрям підготовки вже багато років поспіль фігурує в рейтингах серед найбільш популярних спеціальностей вищих навчальних закладів України. На попит, відповідно, реагує і пропозиція: за напрямом „Право” в Україні готують фахівців 69 вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації державної форми власності, а також 37 ВНЗ приватної форми власності, всього – 106 ВНЗ різних форм власності. Є ще в галузі права напрям „Правознавство”, за яким підготовку здійснюють 32 ВНЗ державної і 18 ВНЗ приватної форми власності.

„Право” та „правознавство”- це окремі напрями підготовки. Право – це юридична спеціальність, а правознавство - спеціальність для підготовки викладачів та шкільних викладачів та шкільних вчителів правознавства, отже, її в основному надають педагогічні освітні заклади.

Чимало школярів вибирають вищий навчальний заклад, зважаючи на його престижність або місце розташування.

Для того, щоб прийняти якомога більш зважене рішення щодо вибору професії, рекомендуємо скористатись наступними порадами: складіть список професій, які вам найбільше подобаються, які до них ви маєте схильності; окресліть ваші вимоги до майбутньої професії; виділіть для себе найвідповіднішу професію з вашого списку; обсудіть своє рішення з батьками, друзями; нарешті, вирішіть, як ви збираєтеся досягти успіху у обраній професії.

ПРАВОВІ АСПЕКТИ ЗОВНІШНЬОГО

НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ


Право на освіту гарантується кожній людині на принципах рівності, визначених статтею 24 Конституції України. Згідно з положеннями частини першої та третьої статті 53 Конституції України кожен має право на освіту.

Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах.

Визнання права кожної людини на освіту відповідає, зокрема, Загальній декларації прав людини (стаття 26), Міжнародному пакту про економічні, соціальні та культурні права (стаття 13).

Освіта в Україні здійснюється згідно з Законами України ("Про освіту", "Про дошкільну освіту", "Про загальну середню освіту", "Про позашкільну освіту", "Про професійно-технічну освіту", "Про вищу освіту" тощо), іншими нормативно-правовими актами, якими, зокрема, вирішуються питання здобуття кожним освіти, створення мережі навчальних закладів, здійснення освітньої діяльності та її фінансування.

Разом з цим, виходячи зі змісту поняття "доступність", яке вживається у положеннях Основного Закону України, відповідних законах про освіту, інших нормативно-правових актах, Конституційний Суд України (справа про доступність і безоплатність освіти) вважає, що доступність освіти за конституційно-правовим смислом необхідно розуміти так, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту, і держава має створити можливості для реалізації цього права.

При цьому, слід зазначити, що згідно з частиною першою статті 6 та частиною першою статті 34 Закону України "Про загальну середню освіту" громадянам України незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак забезпечується доступність і безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти у державних і комунальних навчальних закладах.

Контроль за відповідністю освітнього рівня учнів (вихованців), які закінчили загальноосвітній навчальний заклад I, II і III ступенів, відповідно вимогам Державного стандарту загальної середньої освіти здійснюється шляхом їх державної підсумкової атестації. Зміст, форми і порядок проведення державної підсумкової атестації визначаються і затверджуються Міністерством освіти і науки України.

Умови для самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих фахівцях створює Закон України "Про вищу освіту". Відповідно до частини першої статті 4 цього Закону громадяни України мають право на здобуття вищої освіти.

Громадяни України мають право безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних вищих навчальних закладах на конкурсній основі в межах стандартів вищої освіти, якщо певний освітньо-кваліфікаційний рівень громадянин здобуває вперше. Вони вільні у виборі форми здобуття вищої освіти, вищого навчального закладу, напряму підготовки і спеціальності.

При цьому, згідно зі статтею 44 зазначеного Закону прийом осіб на навчання до вищих навчальних закладів здійснюється на конкурсній основі відповідно до їх здібностей незалежно від форми власності навчального закладу та джерел його фінансування. Умови конкурсу мають забезпечувати дотримання прав громадян у галузі освіти.

Поза конкурсом, а також за цільовими направленнями до вищих навчальних закладів державної та комунальної форм власності особи зараховуються у випадках і у порядку, передбачених законодавчими актами.

Прийом на навчання до вищого навчального закладу для підготовки фахівців усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів проводиться відповідно до умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів.

Правила прийому на навчання до вищого навчального закладу затверджуються його керівником за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.

Умови прийому до вищих навчальних закладів України, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 2 вересня 2008 року № 802 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24 вересня 2008 року за № 892/15583.

Так, згідно з пунктом 16 цих Умовами для конкурсного відбору вступників зараховуються результати зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень, підтверджені сертифікатами Українського центру оцінювання якості освіти (за шкалами оцінювання від 100 до 200 балів).

Приймальні комісії вищих навчальних закладів допускають до участі у конкурсі щодо вступу на навчання вступників, які подають сертифікати Українського центру оцінювання якості освіти з відповідних загальноосвітніх предметів з результатами оцінювання їх знань у поточному році:
  • за освітньо-професійними програмами молодших спеціалістів не нижче 124 балів непрофільних та профільних предметів;
  • за освітньо-професійними програмами бакалаврів (спеціалістів, магістрів медичного та ветеринарно-медичного спрямувань) - не нижче 124 балів з непрофільних та профільних предметів.

Вступники, які до заяви про вступ на навчання додають сертифікати з кількістю балів нижче встановленого рівня, до участі у конкурсі щодо зарахування не допускаються.

Вищий навчальний заклад на окремі напрями підготовки (спеціальності) може встановити більш високу кількість балів сертифікатів з профільних загальноосвітніх предметів, з якими абітурієнт допускається до участі у конкурсі щодо зарахування на навчання.

Вищі навчальні заклади проводять конкурсний відбір та/або вступні випробування виключно за загальноосвітніми предметами: українська мова та література, математика, історія України, біологія, фізика, хімія, географія, іноземна мова (англійська, німецька, французька, іспанська).

При вступі на навчання за освітньо-професійними програмами підготовки молодшого спеціаліста (на базі повної загальної середньої освіти) та бакалавра (спеціаліста, магістра медичного та ветеринарно-медичного спрямувань) подання сертифікатів Українського центру оцінювання якості освіти з результатами проходження у поточному році незалежного оцінювання є обов’язковим.

Перелік сертифікатів Українського центру оцінювання якості освіти (вступних випробувань) визначається правилами прийому до вищого навчального закладу з числа загальноосвітніх предметів, з яких Український центр оцінювання якості освіти проводитиме зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти: українська мова та література, математика, історія України, біологія, фізика, хімія, географія, іноземна мова (англійська, німецька, французька, іспанська). 

Конкурс щодо вступу на навчання проводиться:

за освітньо-професійними програмами молодших спеціалістів, бакалаврів (спеціалістів, магістрів медичного та ветеринарно-медичного спрямувань) - не менше, як з двох загальноосвітніх предметів, у тому числі з української мови і літератури.

Категорії вступників з числа громадян України, які здобули повну загальну середню освіту за межами України, військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та державної спеціальної служби транспорту, звільнених з військової служби в рік вступу до вищого навчального закладу, військовослужбовців рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, беруть участь у конкурсі щодо зарахування на навчання на власний вибір - з кількістю балів сертифікатів Українського центру оцінювання якості освіти або з кількістю балів вступних випробувань із загальноосвітніх предметів, визначених правилами прийому вищого навчального закладу.

Категорії осіб з обмеженими фізичними можливостями (інваліди 1 та 2 груп, діти-інваліди) за бажанням беруть участь у конкурсі щодо зарахування на навчання на власний вибір - з кількістю балів сертифікатів Українського центру оцінювання якості освіти або з кількістю балів вступних випробувань із загальноосвітніх предметів, визначених правилами прийому вищого навчального закладу за 100-бальною шкалою оцінювання від 100 до 200 балів.

Програми творчих конкурсів (для вступу на навчання до вищих навчальних закладів, які здійснюють підготовку фахівців з мистецтва, архітектури, фізичної культури, журналістики) розробляються вищими навчальними закладами і затверджуються міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, у підпорядкуванні яких вони перебувають, але не пізніше, як за чотири місяці до початку прийому документів. Не допускається введення до вступних випробувань питань, що виходять за межі зазначених програм.

При прийомі на навчання за освітньо-професійними програмами підготовки спеціаліста, магістра, а також при прийомі на навчання за скороченими термінами підготовки молодшого спеціаліста, бакалавра перелік показників для конкурсного відбору визначається приймальною комісією вищого навчального закладу.

Поряд з цим, слід відзначити, що поза конкурсом при поданні сертифікатів Українського центру оцінювання якості освіти (одержанні відповідної кількості балів на вступних випробуваннях відповідно до пункту 16 цих Умов) не нижче встановленого цими Умовами рівня зараховуються:
  • особи, яким Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" надане таке право;
  • діти-сироти та діти, які залишилися без піклування батьків, а також особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, віком від 18 до 23 років;
  • інваліди I та II груп та діти-інваліди віком до 18 років, яким не протипоказане навчання за обраним напрямом (спеціальністю);
  • особи, яким Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" надане таке право;
  • діти, чиї батьки загинули або стали інвалідами на вугледобувних підприємствах, при вступі на навчання за гірничими спеціальностями;
  • діти військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань, працівників правоохоронних органів, які загинули під час виконання службових обов’язків;
  • члени сімей шахтарів та гірничорятувальників, що загинули внаслідок аварії на орендному підприємстві "Шахта імені О. Ф. Засядька", згідно з додатком 6 до постанови Кабінету Міністрів України від 9 січня 2008 року № 6 "Деякі питання соціального захисту членів сімей загиблих шахтарів та гірничорятувальників";
  • особи, яким Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці" надане таке право (пункт 22 вказаних Умов).

Отже, впровадження зовнішнього незалежного оцінювання є одним з позитивних зрушень у сфері освіти та передумовою для входження України в європейський освітній простір


НЕОБХІДНІ МОМЕНТИ, НА ЯКІ ПОТРІБНО ЗВЕРНУТИ УВАГУ АБІТУРІЄНТУ


Вищими навчальними закладами згідно чинного законодавства є: технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші.

Відповідно до статусу вищих навчальних закладів встановлено чотири рівні акредитації:
  • перший рівень — технікум, училище, інші прирівняні до них вищі навчальні заклади;
  • другий рівень — коледж, інші прирівняні до нього вищі навчальні заклади;
  • третій і четвертий рівні (залежно від наслідків акредитації) — інститут, консерваторія, академія, університет.

Вищі навчальні заклади здійснюють підготовку фахівців за такими освітньо-кваліфікаційними рівнями:
  • молодший спеціаліст-- забезпечують технікуми, училища, інші вищі навчальні заклади першого рівня акредитації;
  • бакалавр — забезпечують коледжі, інші вищі навчальні заклади другого рівня акредитації;
  • спеціаліст, магістр — забезпечують вищі навчальні заклади третього і четвертого рівнів акредитації.

Вищі навчальні заклади певного рівня акредитації можуть здійснювати підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями, які забезпечують навчальні заклади нижчого рівня акредитації.

Вищі навчальні заклади у встановленому порядку можуть створювати різні типи навчально-науково-виробничих комплексів, об'єднань, центрів, інститутів, філій, коледжів, ліцеїв, гімназій.

Отже, визначилися де саме ви бажаєте навчатися, тепер необхідно поцікавитись чи пройшов, обраний вами ВНЗ ліцензування та акредитацію.


Увага!


Вищий навчальний заклад має право оголошувати прийом вступників тільки за наявності ліцензії на здійснення освітньої діяльності за відповідними напрямами підготовки та спеціальностями і зобов'язаний створити умови для ознайомлення вступників з ліцензією на здійснення освітньої діяльності, сертифікатами про акредитацію відповідної спеціальності певного напряму.

В заяві вступника його особистим підписом засвідчується факт ознайомлення вступника з правилами прийому, наявною ліцензією і сертифікатом про акредитацію відповідної спеціальності певного напряму.

Освітня діяльність на території України здійснюється вищими навчальними закладами на підставі ліцензій, які видаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У ліцензіях на освітню діяльність зазначаються назва напряму, спеціальності, освітньо-кваліфікаційний рівень та обсяги підготовки, термін дії ліцензії, а також юридична адреса вищого навчального закладу, його відокремлені структурні підрозділи (філії) та їх юридичні адреси.

Ліцензування освітньої діяльності вищих навчальних закладів здійснюється перед початком підготовки фахівців за напрямом, спеціальністю спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки шляхом проведення ліцензійної експертизи.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі освіти і науки на підставі заяви вищого навчального закладу про проведення ліцензійної експертизи у двомісячний термін приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі.

Обов'язковою умовою видачі ліцензії вищим навчальним закладам є наявність у них необхідної матеріально-технічної, науково-методичної та інформаційної бази, бібліотеки, науково-педагогічних кадрів за нормативами, що встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.

Вищому навчальному закладу, що успішно пройшов ліцензійну експертизу, видається ліцензія на освітню діяльність, як правило, на термін завершення циклу підготовки фахівців за напрямом, спеціальністю, але не менше ніж на три роки. Продовження терміну дії ліцензії здійснюється у порядку, встановленому для її одержання. З дня прийняття рішення про ліквідацію вищого навчального закладу видана ліцензія втрачає чинність.

Вищі навчальні заклади, що мають ліцензії, вносяться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки до Державного реєстру вищих навчальних закладів.

За результатами акредитації напрямів, спеціальностей та вищих навчальних закладів видаються сертифікати у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У сертифікаті про акредитацію напряму або спеціальності (або у додатку до нього) зазначаються назва напряму або спеціальності, освітньо-кваліфікаційний рівень та обсяги підготовки, термін дії сертифіката, а також юридична адреса вищого навчального закладу, його відокремлені структурні підрозділи (філії) та їх юридичні адреси.

У сертифікаті про акредитацію вищого навчального закладу (або в додатку до нього) зазначаються назва вищого навчального закладу, рівень акредитації та термін дії сертифіката, а також юридична адреса вищого навчального закладу, його відокремлені структурні підрозділи (філії) та їх юридичні адреси.

Акредитація напряму, спеціальності та вищого навчального закладу здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки шляхом проведення акредитаційної експертизи.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі освіти і науки на підставі заяви вищого навчального закладу про проведення акредитаційної експертизи приймає рішення про видачу сертифіката про акредитацію напряму, спеціальності та вищого навчального закладу чи про відмову у його видачі.

Вищі навчальні заклади, що успішно пройшли акредитаційну експертизу, отримують сертифікат про акредитацію напряму, спеціальності або вищого навчального закладу, термін дії якого не може перевищувати 10 років. Продовження терміну дії сертифіката здійснюється у порядку, встановленому для його одержання. З дня прийняття рішення про ліквідацію вищого навчального закладу виданий сертифікат втрачає чинність.


ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ СТУДЕНТІВ


Після пройденого нелегкого шляху вступу ви вже маєте горде звання СТУДЕНТ. А хто ж має право носити це звання ?


Студент - особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу і навчається за денною (очною), вечірньою або заочною, дистанційною формами навчання з метою здобуття певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів.

Кожен студент має права та обов'язки. Які ж саме, ми наведемо нижче.


Права осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах


Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, мають наступні права:

• вибір форми навчання;

• безпечні і нешкідливі умови навчання, праці та побуту;

• навчатися за індивідуальним графіком. Таке право отримують студенти, які пройшли два курси навчання та не мають академічної заборгованості;

• трудову діяльність у позанавчальний час. Державна служба зайнятості разом з органами виконавчої влади, центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді надає студентам та аспірантам денної форми навчання допомогу в працевлаштуванні у позанавчальний час;

• додаткову оплачувану відпустку у зв'язку з навчанням за основним місцем роботи, скорочений робочий час та інші пільги, передбачені законодавством для осіб, які поєднують роботу з навчанням;

• користування навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою базою вищого навчального закладу;

• участь у науково-дослідних, дослідно-конструкторських роботах, конференціях, симпозіумах, виставках, конкурсах, представлення своїх робіт для публікацій;

• участь в обговоренні та вирішенні питань удосконалення навчально-виховного процесу, науково-дослідної роботи, призначення стипендій, організації дозвілля, побуту, оздоровлення;

• надання пропозицій щодо умов і розмірів плати за навчання;

• участь у об'єднаннях громадян;

• обрання навчальних дисциплін за спеціальністю в межах, передбачених освітньо-професійною програмою підготовки та робочим навчальним планом;

• участь у формуванні індивідуального навчального плану;

• моральне та (або) матеріальне заохочення за успіхи у навчанні та активну участь у науково-дослідній роботі;

• захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства;

• безкоштовне користування у вищих навчальних закладах бібліотеками, інформаційними фондами, послугами навчальних, наукових, медичних та інших підрозділів вищого навчального закладу;

• рівні права та можливості жінки і чоловіка у здобутті освіти та професійній підготовці;

• канікулярну відпустку тривалістю не менше ніж вісім календарних тижнів.

Студенти вищих навчальних закладів, які навчаються за денною (очною) формою навчання, мають право на пільговий проїзд у транспорті, а також на забезпечення гуртожитком у порядках, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Студенти вищих навчальних закладів мають право на отримання стипендій, призначених юридичними та фізичними особами, які направили їх на навчання, а також інших стипендій відповідно до законодавства. Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що з 1 січня 2009 року розмір мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії для учня професійно-технічного навчального закладу становитиме 200 гривень на місяць, для студента вищого навчального закладу І-ІІ рівня акредитації— 400 гривень на місяць, для студента вищого навчального закладу III-ІV рівня акредитації — 530 гривень на місяць.

Для учнів професійно-технічних та студентів вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з 1 січня 2009 року стипендія встановлюється в розмірах відповідно 550 та 1160 гривень на місяць.


Обов'язки осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах


Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, зобов'язані:

• додержуватися законів, статуту та правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу;

• виконувати графік навчального процесу та вимоги навчального плану.


Що ці обов'язки означають:


- студенти зобов'язані гідною поведінкою, навчанням, науковим досягненнями берегти та примножувати найкращі традиції ВНЗ;

- опановувати знаннями, виконувати у встановлені строки усі види завдань, передбачених навчальними планами і професійно-освітніми програмами;

- дотримуватися Законів України в галузі освіти, Статуту ВНЗ, Правил внутрішнього розпорядку та інших Положень, що є у навчальній частині ВНЗ;

- берегти майно та нести у встановленому порядку відповідальність за його псування;

- виконувати вимоги щодо захисту державної, службової і комерційної таємниці;

- за порушення обов'язків, передбачених Статутом ВНЗ і Правил внутрішнього розпорядку, у тому числі за академічну неуспішність, до студента можуть бути застосовані дисциплінарні стягнення, зокрема відрахування. Студенти, які оплачують навчання, можуть бути відраховані також і у випадку порушення умов договору.


ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДРАХУВАННЯ, ПЕРЕРИВАННЯ НАВЧАННЯ, ПОНОВЛЕННЯ І ПЕРЕВЕДЕННЯ ОСІБ, ЯКІ НАВЧАЮТЬСЯ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

В багатьох випадках, при відрахуванні, студенти, отримавши наказ ректора, шукають інший навчальний заклад для продовження своєї профпідготовки. Бувають випадки, коли студента відраховують з вищого навчального закладу незаконно. Відраховувати та поновлювати студентів керівництво ВНЗів має право лише у передбачених законом випадках.

Так, відповідно до частини 1 статті 45 Закону України „Про вищу освіту”, особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, можуть бути відраховані з вищого навчального закладу:
  • за власним бажанням;
  • за невиконання навчального плану;
  • за порушення умов контракту;
  • в інших випадках, передбачених законами.

Відповідно до пункту 14 „Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освітизазначаються такі підстави для відрахування:
    • у зв’язку з переведенням до іншого вищого навчального закладу освіти;
    • за станом здоров’я на підставі висновку ЛКК ;
    • за порушення навчальної дисципліни і правил внутрішнього розпорядку вищого закладу освіти.


Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, можуть бути переведені з:

- одного вищого навчального закладу до іншого вищого навчального закладу;

- одного напряму підготовки на інший напрям підготовки в межах однієї галузі знань;

- однієї спеціальності на іншу спеціальність в межах одного напряму підготовки.

Поновлення на навчання осіб, які відраховані з вищих навчальних закладів, здійснюється ректором (директором) ВНЗ незалежно від тривалості перерви в навчанні, причини виключення, трудового стажу, форми навчання, з врахуванням здатності претендента успішно виконувати навчальний план..


Слід зауважити, що студентам, які перервали навчання у вищих навчальних закладах, надається академічна довідка встановленої форми та оригінал документа про повну загальну середню( базову загальну середню) освіту.


До особової справи студента вкладаються:

- копія академічної довідки, підписаної керівництвом вищого навчального закладу освіти і скріпленої гербовою печаткою, завірена деканом (завідуючим відділенням)

- залікова книжка;

- студентський квиток;

- учбова картка студента з зазначенням виконання студентом навчального плану за підписом декана ( зав. відділенням) та скріплена печаткою.

Відомості про вивчені предмети, складені заліки і екзамени вносяться до академічної довідки окремо за кожен семестр. При заповненні академічної довідки студентам, які навчались без відриву від виробництва , в графі „Кількість годин за навчальним планом” ставиться кількість годин, які передбачені навчальним планом для денної форми навчання. Студенту, який навчався в декількох вищих закладах освіти, видається академічна довідка, до якої вносяться оцінки, одержані ним під час навчання в цих закладах освіти. В цьому випадку до академічної довідки перед переліком предметів, складених у вищому закладі освіти, який видає довідку, вносяться предмети, складенні в інших вищих закладах освіти, та вказується назва цих закладів освіти. До академічної довідки не вносяться предмети, з яких студент одержав незадовільні оцінки. Студентам, які вибули з першого курсу ВНЗ та не складали екзамени і заліки видається академічна довідка з записом, о студент заліків та екзаменів не складав. Студенту, який поновлений у вищому навчальному закладі освіти, видається залікова книжка з проставленими пере зарахованими предметами з відповідними оцінками, одержаними в іншому навчальному закладі. Перезарахування предметів здійснює декан факультету (завідуючий відділенням). До особової справи студента ( переведеного з іншого вищого закладу освіти або поновленого вкладаються: виписка з наказу про зарахування, заява, академічна довідка.

При бажанні студента поновитися в навчальному закладі , він повинен написати заяву про поновлення у складі студентів в кінці якої слід написати : ”прошу врахувати вищезазначені обставини та поновити мене у складі студентів ВНЗу і надати можливість отримати вищу освіту”. Згідно з пунктом 19 Положення, заява про поновлення повинна бути розглянута у вищому закладі освіти протягом двох тижнів, і заявникові повідомлені умови зарахування на навчання або причини відмови. Згідно пункту 21, поновлення студентів на перший курс вищих закладів освіти забороняється. Ректор (директор) вищого закладу освіти має право поновити на другий курс студентів, які були виключені з першого курсу, за умови ліквідації ними академічної заборгованості до початку навчальних занять.


Таким чином, в разі відрахування студента необхідно:


1. Зібрати документи, які підтверджують поважність причин не складання сесії чи відсутності на заняттях

2. Зробити ксерокопії зібраних документів – ніколи не віддавати оригінали!

3. Написати заяву про поновлення у складі студентів – в 2 примірниках ( обов’язково залишити собі один примірник)

4.Заяву та додані до неї копії документів надіслати поштою в прийомну комісію університету рекомендованим листом з повідомленням про вручення (можна скласти опис документів в 2 примірниках).

5. Якщо було відмовлено в поновленні – звернутися до суду.


ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ СТАНДАРТІВ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ

Спочатку слід зупинитися на тому, що ж становить собою Болонський процес. Його передісторія сягає 1954 р., коли було підписано Європейську культурну конвенцію. Ідеї освітньо-культурного об’єднання європейських країн загалом та університетів зокрема отримали своє продовження у Великій хартії університетів.

Болонський процес офіційно розпочався у 1999 р. з Болонської декларації. Цей документ передбачає такі основні принципи побудови освіти:
  • прийняття загальної системи порівнюваних вчених ступенів, у тому числі через затвердження додатку до диплома;
  • запровадження в усіх країнах двох циклів навчання: студентського - не менше трьох років, післядипломного не менше двох років;
  • введення системи кредитів ;
  • сприяння європейському співробітництву щодо забезпечення якості освіти, розробка критеріїв і методів оцінки якості;
  • усунення перешкод на шляху мобільності студентів і викладачів.

Наступний етап Болонського процесу відбувся 19 травня 2001 р. у Празі, де представники 33 країн Європи підписали Празьке комюніке. На самміті було виокремлено важливі елементи європейського простору вищої освіти, а саме:

  • постійне навчання протягом усього життя;
  • мотивоване залучення студентів до навчання;
  • сприяння підвищенню привабливості та конкурентноздатності європейського простору вищої освіти для інших регіонів світу.

Третій етап Болонського процесу відбувся 18-19 вересня 2003 р. в Берліні, де було підписано відповідне комюніке. Принципово нове рішення Берлінського самміту – поширення загальноєвропейських вимог і стандартів на докторські ступені. В країнах – учасницях Болонського процесу має бути один докторський ступінь_ доктор філософії у відповідних сферах знань( природничі науки, соціогуманітарні, економічні).

У травні 2005 р. Болонську декларацію підписала Україна., і з цього моменту почався активний розвиток Болонського процесу в навчальних закладах України.

Практичне здійснення навчального процесу за кредитно-модульною системою дало можливість з’ясувати переваги та недоліки цієї системи, які є більш-менш загальними для багатьох навчальних закладів України.

До переваг відносять:
  • мобільність;
  • вільний вибір предметів студентами;
  • збільшення ролі студентського самоврядування;
  • переорієнтацію на роботу студента протягом всього семестру, а не на іспитовій сесії.

До недоліків відносять:
  • практичну неможливість реалізувати принцип мобільності;
  • відсутність можливості вільного вибору студентами предметів;
  • важкість перевірки кількості отриманих балів протягом семестру;
  • важкість отримання необхідної навчальної літератури та матеріалів для самопідготовки;
  • зменшення доступності освіти, погіршення її якості;
  • значне збільшення навантаження на викладачів.

На сьогодні до Болонського процесу приєдналися більше 45 країн Європи


Це цікаво!

Цього року Міносвіти надало закладам право самостійно підвищувати мінімальний прохідний бал. Він встановлюється за результатами зовнішнього тестування. (мінімальний 124).

З метою підняття рівня знань абітурієнтів, які вступають у ВНЗ, деякі навчальні заклади підняли прохідний бал. А саме:

- Національний університет „Києво-Могилянська академія” встановив мінімальний прохідний бал на рівні 180 балів на спеціальності ”правознавство” та 150-160 балів на інші спеціальності.;

- Київський національний університет ім. Тараса Шевченка встановив прохідний бал від 140 до 160 (соціально-гуманітарні науки);

- Київський політехнічний інститут встановив прохідний бал на рівні 150 балів;

- Національний аграрний університет встановив прохідний бал від 140 до150 балів;

- Київський національний економічний університет ім. В.Гетьмана -140;

- Вінницький національний технічний університет – 130-140.

І насамкінець, пам’ятайте, що яку б професію ви не обрали, слід постійно працювати над вдосконаленням своїх навичок і вмінь. Тільки за такої умови ви станете висококваліфікованим фахівцем.

ДОДАТКИ

Всеукраїнський рейтинг ВНЗ


Фонд Рената Ахметова „Розвиток України”, компанія „СКМ” та журнал ”Кореспондент” склали всеукраїнський Рейтинг вищих навчальних закладів „Компас -2009”. До рейтингу „Компас- 2009” увійшли 234 ВНЗ ІІІ –ІУ рівнів акредитації. В ньому охоплені економічні, юридичні, архітектурно-будівельні, інженерно-технічні спеціальності. Базується рейтинг на опитуванні роботодавців, випускників та експертів. При складанні „Компаса-2009” були враховані точки зору представників 953 компаній – роботодавців та 1129 випускників.

В рейтингу зайняли такі місця:

І місце – Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут” та Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

ІІ місце – Національний університет „Києво-Могилянська академія”.

ІІІ місце - Донецький національний технічний університет та Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана.

ІУ місце – Національний університет „Львівська політехніка”.

У місце - Національний технічний університет „Харківський політехнічний інститут” та Київський національний університет будівництва та архітектури.

Далі в рейтингу знаходяться Донецький національний університет, Київський національний торговельно-екномічний університет, Національний університет харчових технологій, Дніпропетровський національний університет, Національний авіаційний університет, Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний гірничий університет, Національна металургійна академія України, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, Національний транспортний університет, Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури, Одеський національний політехнічний університет.


Найкращі вищі навчальні заклади юридичних спеціальностей



Рейтинг

Вищий навчальний заклад

Думка випускників

Думка роботодавців

Думка експертів

Рейтинговий бал

1

Національна юридична академія України ім..Ярослава Мудрого

100

100

75

92

2

Київський національний університет імені Тараса Шевченка.


58

69

100

76

3

Національний університет „Києво-Могилянська академія”.


27

30

60

39

4

Одеська національна юридична академія

33

36

27

32

5

Львівський національний університет імені Івана Франка

12

25

36

24

6

Київський національний університет внутрішніх справ

23

10

11

15

7

Академія адвокатури України

8

7

24

13

7

Київський університет права Національної академії наук України

6

9

19

11

8


Харківський національний університет внутрішніх справ

12

11

5

9

8

Одеський національний університет ім. І.Мечнікова

7

10

7

8




-Вартість навчання за контрактом


(ціни зазначено у гривнях за перший рік навчання

2009-2010 р.р.)

Київький національний економічний університет ім. В Гетьмана.


15000

-

20000

7500

-

10000

Київський університет права

7700

-

8680

4760

-

6970

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

11000

11000

11000

7000

9100

9100

Дніпропетровський національний університет

10200

10200

11220

5100

5100

5610

Львівський національний університет імені Івана Франка

17176

9785

9785

8588

4356

4356

Національний університет „Києво-Могилянська академія”.


31000

22500

18000

-

-

-

Одеська національна юридична академія

14040

18240

27940

8470

16380

26730

Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана.


11816

-

13660

4646

-

6509

Академія Адвокатури України

172000

-

7100

-

10000




Київський національний університет ім..Т. Шевченка.


-

21640

21640

-

13525

13525

Національна юридична академія України ім..Ярослава Мудрого

15200

-

20000

8600

-

-

Вищий навчальний заклад

Бакалавр

спеціаліст

Магістр

Бакалавр

Спеціаліст

Магістр





Денна форма навчання

Заочна форма навчання

ЛІТЕРАТУРА


1. Конституція України;

2. Закон України «Про освіту» від 17.01.2002 Ш060-ХІІ;

3. Закон України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 №2984-111;

4. Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 №2402-111;

5. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Умов прийому до вищих навчальних закладів України» від 02.09.2008 №802;

6. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих навчальних закладів» від 15.07.1996 №245.

7. Постанова Кабінету Міністрів України від 17.12.93 р. № 1058 „Про затвердження переліку і зразків документів про освіту та вчені звання в Україні”.