Geum.ru

І. О. Навчальне завдання як засіб формування технічної творчості студентів вищих навчальних закладів Постановка проблеми

Вид материалаДокументы

Содержание


Аналіз останніх досліджень та публікацій.
Постановка завдання.
Виклад основного матеріалу.
Перспективи подальших досліджень.
Подобный материал:

УДК 378.146


Ó 2006

Казак І.О.


Навчальне завдання як засіб формування технічної творчості студентів вищих навчальних закладів


Постановка проблеми. Внаслідок посилення демократичних тенденцій у житті суспільства освітні системи, як його значущі складові почали переносити акцент із масових педагогічних явищ на особистість студентів, вивчення можливостей і обставин її індивідуального розвитку, умов саморозкриття і самореалізації людини на різних етапах її життєдіяльності. Тенденція особистісної орієнтованості освітніх систем виявляється й у педагогічній освіті. Грамотне, систематичне, цілеспрямоване застосування викладачем різноманітних навчальних завдань в навчальному процесі вищої школи є ефективним засобом формування технічної творчості студентів. Технічну творчість будемо розглядати згідно педагогічного словника у аспекті, як метод навчання і розвитку навчаємих, який поглиблює їх знання, розвиває вміння застосовувати їх у нових умовах [1,С.435]. На жаль, на сьогоднішній день проблема формування технічної творчості студентів вищих навчальних закладів недостатньо вирішена.

В умовах перехідного періоду випускники вищих навчальних закладів повинні задовольняти вимогам професійної мобільності. Для цього, наприклад, у технічних вузах, метою навчання повинне бути освоєння студентами методів прийняття обґрунтованих рішень, насамперед нестандартних завдань - наукових, конструкторських, технологічних, управлінських, в обраній галузі господарства. У навчальному процесі повинні простежуватися два напрямки: перший, орієнтоване на придбання певного обсягу знань, необхідних для виконання професійних функцій інженера в обраній спеціальності, другий - по розвитку навичок рішення нестандартних завдань, що жадає від студента творчого підходу, системного мислення. 

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Взагалі проблема формування технічної творчості не нова, але в зв’язку з тим, що не повністю розроблені як теоретичні так і методичні аспекти, вона остається важливою і благодатною областю дослідників. Цю проблему частково вирішити можливо за допомогою навчальних завдань, які є невід’ємною частиною навчального процесу вищої школи.

Дуже важливу роль у навчальному процесі відіграють навчальні завдання та вміння викладачів вищих навчальних закладів вірно, ефективно застосувати їх при підготовці спеціалістів різного профілю.

В педагогічній літературі навчальні завдання і їх види розглядають багато авторів, таких як Балл Г.А., Безрукава В.С., Вишневський О.І., Гончаренко С.І., Казаков В.А., Коваленко О.Е., Степаненко Н.К., Шматков Е.В. та інші. Але менше розглядається питання застосування навчальних завдань в навчальному процесі. Воно вирішується завжди у практичній діяльності індивідуально кожним викладачем, зокрема, у вищому навчальному закладі при навчанні студентів.

Разом з тим, аналіз джерел показує, що узагальнених рекомендацій викладачам з формування технічної творчості за допомогою навчальних завдань на заняттях у вищій школі немає.

Як і які застосовувати навчальні завдання для студентів вищої школи у процесі проведення занять, щоб сформувати технічно творчу особистість, у цьому полягає практичне завдання визначеної проблеми.

Постановка завдання. Взагалі пропонується один із шляхів покращення якості освіти у вищих навчальних закладах, який передбачає особливості застосування викладачем навчальних завдань для студентів вищої школи у процесі вивчення спеціальних дисциплін (на прикладі спеціальних дисциплін теплоенергетичного профілю) на практичних і лабораторних заняттях з метою формування технічної творчості студентів.

Виклад основного матеріалу. Згідно словника –довідника з педагогіки «навчальне завдання - 1) формуліровка задачі, яка потребує рішення у ході спостереження, досвідів, вивчення літератури і інших видів пізнавальної діяльності; 2) встановлений викладачем обсяг роботи по вивченню якогось питання, яке навчаємому необхідно виконати самостійно в аудиторії, лабораторії, майстерні або у інших умовах; може призначатися для учбової групи у цілому, частини групи або бути індивідуальним [2,С.403]. Взагалі «завдання – різновид виробничої, учбової роботи, яка покладена на когось і обмежена у обсязі і термінах виконання» [3,С.61]. Завдання навчальне визначається у залежності від курсу, який вивчають учні у цілому і дидактичних установок викладача. У педагогічній і психологічній літературі відображені загальнодидактичні і частнодидактичні класифікації навчального завдання і пізнавальних задач, але єдиної загальноприйнятої класифікації завдання доки не існує (завдяки великій кількості функцій завдання вона практично не можлива) [4,С.317]. Можна погодитися з автором В.А. Казаковим, що завдання, як вид педагогічного доручення, можуть бути двох типів: 1.завдання-дії, у яких предмет дій задається викладачем безпосередньо; 2.завдання-продукти, у яких предмет дій студента задається посередньо через продукт діяльності. Завдання-продукти і завдання-дії характеризуються формою і змістом. Зміст завдання визначається в основному складом дій над ним, тобто метою навчання, а форма відображає вимоги до продукту і повинна враховувати емоційно-вольові аспекти діяльності. Головними формами завдань-продуктів є вправи, питання і задачі. Форми завдань-продуктів: доклад, реферат, огляд, звіт, конспект і інші види записів, проекти і їх складові и т.і. Продукт виконання завдань-дій – це відповіді на питання, а в завданнях-продуктах –отримані продукти дій: текст доповіді, реферату , огляду, звіту, конспект, проект и т. п. Особливо цінними є завдання навчальні, які сприятимуть розвиткові творчих сил і здібностей учнів в різних видах діяльності. Принцип індивідуального підходу до учнів вимагає диференціації навчальних завдань залежно від індивідуальних особливостей учнів.

Навчальна діяльність, як універсальний метод, являє собою особливу форму активності викладача, спрямовану на студента. При цьому навчальний матеріал слід подавати у трьох площинах:
  • система навчальних завдань, які проходять через усю програму дисципліни;
  • розгортання навчального матеріалу всередині кожного навчального завдання за етапами її вирішення;

- розробка кожного конкретного заняття відповідно до певного етапу вирішення навчального завдання.

Навчальне завдання – важливий компонент навчальної діяльності. Опрацьовуючи матеріал, студент повинен знати, для чого він вивчає, які дії потрібно виконувати, щоб його засвоїти, в яких умовах їх треба використовувати, який загальний засіб роботи з матеріалом.

Поняття „навчальне завдання” було введено В.В. Давидовим і Д.Б. Ельконіним. Мета постановки навчального завдання полягає в тому, що студенти засвоюють загальні засоби роботи з матеріалом, поширюють його на рішення тих завдань, де цей засіб можна застосовувати; оволодіння цим засобом та його використання виступають як основна мета навчальної діяльності.

Виходячи з даної технології, типологія занять адекватна структурі навчальної діяльності.

До першого типу належать заняття на постановку навчального завдання. Структура їх складається з таких компонентів:
  • оцінка того, що може студент;
  • створення ситуації успіху через особистісну мотивацію;
  • практичне завдання, яке може виконати кожен учень;
  • рефлексація способу дії, обговорення того, що зроблено.

Своєрідність цих занять у тому, що навчальне завдання виникає лише наприкінці заняття, тобто студент протягом заняття осмислює те, чого не знає.

До другого типу належать заняття моделювання. Завдання, яке виникло на попередньому уроці, виступає як модель і тягне за собою новий засіб дій. Те, що придумав сам студент, він ніколи не забуде.

До третього типу належать заняття контролю, а до четвертого – заняття оцінки дій.

Шляхи технічної творчості розробляються педагогами з урахуванням даних психології творчої діяльності. Основним шляхом організації технічної творчості є створення проблемних ситуацій та формулювання творчих задач конструкторського типу.

За своїм характером технічна творчість –процес циклічний, він включає у себе ряд послідовних етапів: аналіз вихідних фактів і висунення проблеми, інтуїтивне побудування гіпотези (основної ідеї майбутнього технічного рішення), логічний розвиток ідеї і деталізація проекту, відображення проекту у малюнку, кресленні, моделі, а мабуть також матеріальне - у натурі.

Інтелектуальний потенціал людини визначається рівнем розвитку ряду елементарних здібностей, таких як почуття проблеми, здібність встановити причиний зв’язок і передбачати хід явища або дію механізму, здібність до продуктивного дивергентного і конвергентного переносу ідеї в образній, знаковій або семантичній формі. В навчальному процесі творчі здібності студентів розвивають за допомогою спеціальних вправ, наприклад, по заданим величинам здогадатися про принцип дії механізму, який заховано і ін.

Етап самостійного аналізу вихідних фактів і висунення проблеми частіше реалізується за допомогою викладача. Другий етап найбільш цінний для розвитку здібностей, тому що тут важлива самостійність студентів. Викладачу потрібно знайти шляхи до ознайомлення студентів з деякими евристичними методами, у т.ч. винахідництва (перенесення, аналогії, комбінування і ін.), також з додатковою і основною літературою. Завершальний етап технічної творчості – матеріальне виконання проекту, перевірка правильності рішення, яке було знайдено, що має велике виховне значення. Успішний результат дає студентам почуття задоволення, і навпаки, невдачі ведуть до втрати інтересу до навчання. Вірний підбір системи творчих вправ і створення необхідних умов для достатньо швидкого і високоякісного виконання проекту (використання спеціального обладнання, інструментів, матеріалів, сучасних технологій і ін.) позитивно впливають на мотивацію студентів до навчального процесу.

Технічна творчість широко проявляється у процесі вивчення спеціальних дисциплін теплоенергетичного профілю на практичних і лабораторних заняттях за допомогою застосування таких навчальних завдань зі спеціальних дисциплін, як вправи, задачі, курсові проекти, що дозволяють отримати такі продукти завершального етапу технічної творчості, як виконанні розрахунки, малюнки, креслення. Для формування технічної творчості у студентів 5-го курсу на лабораторних заняттях зі спеціальних дисциплін теплоенергетичного профілю використовуються прийоми математичного моделювання теплових процесів обладнання, евристичні методи (перенесення і дослідження процесів теплової і електричної аналогій з фізичної моделі натурного зразку парової турбіни на процеси, які відбуваються у агрегаті в реальних умовах експлуатації). Після занять у вузі сформувати технічну творчість студентів допомагають, поряд з вище вказаними, такі навчальні завдання, як написання рефератів, доповідей до семінару за тематикою, яку запропоновують викладачі зі спеціальних дисциплін.

Висновки. За підсумками педагогічного експерименту можна зробити висновки: різні засоби застосування викладачем навчальних завдань для студентів вищої школи у процесі вивчення спеціальних дисциплін впливають на рівень засвоєння знань і умінь у студентів на занятті і формування їх технічної творчості; застосування різних видів навчальних завдань у процесі проведення викладачем заняття активізує і стимулює роботу студентів та допомагає сформувати більш творчу особистість, що забезпечить отримання на порядок вище кваліфікованого спеціаліста для різних галузей держави.

На підставі отриманих результатів дослідження можна рекомендувати викладачам вищих навчальних закладів на лабораторних і практичних заняттях цілеспрямовано та систематично реалізовувати різноманітні навчальні завдання для студентів вищої школи у процесі вивчення спеціальних дисциплін у залежності від мети заняття і дисципліни, яка вивчається.

Перспективи подальших досліджень. Подальші дослідження будуть присвячені вивченню більш детального застосування викладачем навчальних завдань для студентів вищої школи у процесі проведення занять зі спеціальних дисциплін теплоенергетичного профілю з метою відбору тих видів навчальних завдань, які більше впливають на технічну творчість студентів даного профілю.


Література

1. Российская педагогическая энциклопедия: В 2 т.т./ Гл.ред. В.В.Давыдов.- М.: Большая Российская энциклопедия, 1999. – 628 с., ил. Т.2.- А-М. – 1999.

2. Словарь-справочник по педагогике/ Авт. сост. В.А. Мижериков; Под общ. ред. П.И. Пидкасистого. – М.: ТЦ Сфера, 2004.-448 с.

3. Глоссарий современного образования/ Под ред. проф., д-ра ист. наук В.И. Астаховой и чл.-корр. Академии пед наук Украины А.Л. Сидоренко.- Харьков: «Око», 1998. -272 с.

4. Российская педагогическая энциклопедия: В 2 т.т./ Гл.ред. В.В.Давыдов.- М.: Большая Российская энциклопедия, 1993. – 608 с., ил. Т.2.- А-М. – 1993.


Казак І.О.

Навчальне завдання як засіб формування технічної творчості студентів вищих навчальних закладів


У статті обґрунтована проблема формування технічної творчості студентів вищих навчальних закладів. Взагалі пропонується один із шляхів покращення якості освіти у вищих навчальних закладах, який передбачає особливості застосування викладачем навчальних завдань для студентів вищої школи у процесі вивчення спеціальних дисциплін (на прикладі спеціальних дисциплін теплоенергетичного профілю) на практичних і лабораторних заняттях з метою формування технічної творчості студентів. Застосування різних видів навчальних завдань у процесі проведення викладачем заняття активізує і стимулює роботу студентів та допомагає сформувати більш творчу особистість, що забезпечить отримання на порядок вище кваліфікованого спеціаліста для різних галузей держави.


Казак И.А.

Учебное задание как способ формирования технического творчества студентов высших учебных заведений

В статье обоснована проблема формирования технического творчества студентов высших учебных заведений. В целом предлагается один из способов улучшения качества образования в высших учебных заведениях, который предусматривает особенности применения преподавателем учебных заданий для студентов высшей школы в процессе изучения специальных дисциплин (на примере специальных дисциплин теплоэнергетического профиля) на практических и лабораторных занятиях с целью формирования технического творчества студентов. Использование разных видов учебных заданий в процессе проведения преподавателем занятия активизирует и стимулирует работу студентов и помогает сформировать более творческую личность, что обеспечит получение на порядок выше квалифицированного специалиста для разных отраслей страны.


I.A. Kazak

Scholastic task as way of the shaping technical creative activity student of the high educational institutions

In article is motivated problem of the shaping technical creative activity student of the high educational institutions. As a whole one of the ways of the improvement quality formation is offered in high educational institutions, which provides the particularities of the using by teacher of the scholastic tasks for student of the high school in process of the study of special discipline (on example of special discipline teploenergetical profile) on practical and laboratory occupation for the reason shaping technical creative activity student. use the miscellaneous type scholastic tasks in process of the undertaking by teacher of the occupation actuates and стимулирует work a student and helps to form the more creative personality that will provide the reception on order above skilled specialist for different branches of the country.


Стаття надійшла до редакції 14.09.2006р.