Відродження народних ремесел на уроках трудового навчання

Вид материалаУрок
Подобный материал:
Відродження народних ремесел на уроках трудового навчання.

Валентина Олександрівна МАЛІЄНКО,

вчитель - методист Бахматовецької ЗОШ I – IІ ст.


Народна художня творчість у безлічі її проявів завжди була і є ґрунтом для спілкування поколінь, тим невичерпним джерелом пізнання історії, звідки йдуть витоки професіонального мистецтва. Пісня і танок, малюнок і розпис, різьблення і плетіння, ткацтво і карбування, кераміка і килимарство, гаптування і вишивка – з незапам'ятних часів органічно ввійшли в житницю народу, втілюючи в собі його найвищі естетичні принципи, ідеали краси та добра, прагнення до прекрасного, витонченого, довершеного. Предки залишили нам у спадщину величезне багатство, і наш обов'язок – не тільки не втратити нічого з неоціненних скарбів, а й примножити їх і передати наступним поколінням, а головне – не розучитися творити, як творили наші предки, за законами краси, надто тепер. Показово, що в наш час спостерігається справжній вибух загального інтересу до фольклорних традицій у декорі, музиці та ін. Це й зрозуміло: людська індивідуальність шукає шляхів до творчого самовираження, а що ж інше, як не художній геній народу, дає для цього стільки щасливих можливостей.

Розуміння актуальності питань, пов'язаних з відродженням національної культури та мистецтва, гуманізацією навчально-виховного процесу, естетичним вихованням школярів, сприяло вибору теми, над якою працюю.

На уроках трудового навчання, заняттях гуртка та у позаурочний час, я ознайомлюю учнів з народними ремеслами та промислами, навчаю розпису та випалюванню по дереву, вишивці та бісероплетінню, виготовленню народної іграшки та писанкарству. Не забуваю про таку перлину народної творчості, як витинанка та виготовлення штучних квітів, плетіння макраме та в'язання на спицях і гачком, виготовлення сувенірів з різноманітного матеріалу та інкрустація соломкою.

Деякі ремесла мають багатовікову історію і давні традиції. Інші виникли на наших очах, буквально, в останні десятиріччя. Вони дуже різноманітні, але всі вони є частинкою історії нашого народу, його культури, його духовності.

Кожна техніка вчить дитину бачити красу, виховує гордість за свій працьовитий народ, маленькою частинкою якого є сам учень.

Такої унікальної кількості видів народного мистецтва, які є в Україні, немає в жодній країні світу. Тому вчителю трудового навчання дуже легко розвивати у дітей почуття прекрасного, формувати високі естетичні смаки, вміння розуміти та цінувати витвори мистецтва, пам'ятники історії і архітектури, красу та багатство рідної природи на прикладах декоративно-прикладного мистецтва нашого народу.

Не кожному дано опанувати таємниці, скажімо, пластики чи живопису, а про те є такі види художньої творчості, котрі доступні всім і кожному. Як мовиться, старому і малому, вправному і невмілому.

На заняттях я прагну реалізувати низку завдань спрямованих на формування особистісних рис громадянина України, що включають у себе національну свідомість, розвинену духовність, моральну, художньо-естетичну, правову, трудову, фізичну, екологічну культури. Та найбільше уваги під час занять з народних ремесел надається відновлення народних трудових традицій, тому що в неоціненному трудовому досвіді народу обґрунтовані й практично перевірені принципи і методи впливу старшого покоління на молодше з метою підготовки його до створення та правильного споживання матеріальних і духовних цінностей. Цей досвід передавався нам віками через народні обряди, звичаї, свята, ритуали, ігри, фольклор. Народні трудові традиції завжди наснажені високою естетикою, завдяки чому праця позитивно впливала на самопочуття дітей, викликала бажання вдосконалювати своє вміння, сприяла всебічному розвитку особи. Основними осередками трудового виховання були сім'я, ровесники, громада, а здійснювалося воно, насамперед, шляхом залучення з найменших років до різних видів праці – домашньої, сільськогосподарської, народних ремесел.

Сьогодні, коли в державі взято курс на відродження й розвиток національної культури, на вчителя трудового навчання покладається завдання виховувати у дітей глибокий стійкий інтерес, любов до природи, до всього красивого що можуть створити людські руки. Це важка і клопітка робота.

У кожного вчителя є свій стиль проведення занять і кожен має власний метод зацікавлення дітей. Але в усіх одне завдання – зберегти і примножити скарби духовності нашого народу, пробудити національну свідомість, прищепити любов до всього прекрасного, до народу та України.

Вивчаючи народні ремесла, діти привчаються до праці, яка потрібна суспільству і самі виготовляють матеріальні та духовні цінності.