Пепа Тарас Вадимович. Регіональні проблеми трансформації економічного простору України: теорія, методологія І практика: Дис д-ра наук: 08. 10. 01 2006
| Вид материала | Документы |
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 879.22kb.
- Менеджмент організації в умовах соціально-економічної трансформації суспільства, 50.92kb.
- Теорія І практика підготовки фахівців сфери туризму в країнах-членах вто: Дис д-ра, 78.2kb.
- Умовах трансформації суспільства: стан, проблеми, тенденції розвитку 1991 2006 рр., 7102.57kb.
- Романенко Лариса Федорівна. Банківський маркетинг: теорія, методологія, організація:, 355.75kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 711.71kb.
- Автореферат дисертація на здобуття наукового ступеня, 631.21kb.
- Вид роботи (учбов посібник, моногр стаття, брошура, тези), 249.52kb.
- Войтюк Богдан Юрійович. Галофільна рослинність Північно-Західного Причорномор'я (синтаксономія,, 62.97kb.
- Національний інститут стратегічних досліджень міста районного значення україни: проблеми, 1390.42kb.
Пепа Тарас Вадимович. Регіональні проблеми трансформації економічного простору України: теорія, методологія і практика: Дис. д-ра наук: 08.10.01 - 2006.
Анотація до роботи:
Актуальність теми. Побудова в Україні нової соціально-орієнтованої моделі розвитку держави, яка забезпечить задоволення матеріальних і духовних потреб населення, супроводжується трансформаційними процесами у всіх сферах економіки і, зокрема, в регіональних господарських системах як складових єдиного економічного простору країни. Від характеру та масштабів трансформаційних процесів залежать глибокі перетворення в економіці країни, які визначають курс на формування і вектор розвитку її ринкового характеру, що має дати поштовх стійкому економічному зростанню.
Утвердження України як незалежної держави супроводжувалось оформленням її економічного простору, в якому зміцнювались із відповідною переорієнтацією виробничо-територіальні утворення в межах масштабних регіональних господарських систем як інтегратори виробництва, досягнень науково-технічного прогресу в умовах постіндустріальної трансформації. Однак, впровадження ринкового механізму господарювання обумовило значне скорочення обсягів виробництв і чисельності зайнятих, призвело до деградації наявних комплексних господарських утворень, втрати базових функцій та територіальної дезорганізації економічного простору. Змінились фактори розміщення продуктивних сил, їх пріоритетність, зазнала зрушень територіальна структура господарства, набула нового змісту територіальна організація економічного простору країни, що стало наслідком масштабних трансформаційних процесів регіонального плану.
Трансформаційні процеси економічного простору країни торкнулися всіх таксономічних рангів і територіальних рівнів соціально-економічних систем. Посилення дієвості ринкових перетворень активізувало дослідження регіональних проблем трансформації економічного простору країни, яке почалось з середини 90-х років, коли територіальна компонента поряд з загальними і галузевими проблемами набула особливого пріоритетного значення не лише в нашій країні, але і в країнах близького і далекого зарубіжжя. Зростає роль і обумовлюється доцільність розробки концептуальних підходів та стратегічних напрямів використання економічного простору, регулювання його трансформацій, які мають чітко виражену регіональну динаміку.
Враховуючи всеохоплюючу глобалізацію економічного розвитку, потребу включення України у світогосподарську діяльність за рахунок активізації використання внутрішніх джерел економічного зростання, необхідним є оптимізація трансформацій економічного простору та його регіональних систем з метою утворення нової моделі економіки, що забезпечить як довгострокове зростання, так і підвищення добробуту населення. Реалізація цього шляху потребує раціоналізації трансформаційних процесів економічного простору країни та його регулювання, прогресивних зрушень у розвитку продуктивних сил країни та її регіонів, рівень активності яких не відповідає сучасним вимогам.
Теоретичні та прикладні питання багатоаспектної проблеми регіонального розвитку, трансформації економіки привертали увагу вітчизняної і зарубіжної економічної науки. Загальним проблемам регіонального розвитку економіки України, дослідженню особливостей функціонування різних регіональних систем та підсистем присвячено багато наукових праць вітчизняних вчених: О.А. Алимова, Е.Б. Балацького, С.І. Бандура, І.К. Бистрякова, М.П. Бутка, В.М. Гейця, З.В. Герасимчук, Б.М. Данилишина, Л.В. Дейнеко, М.І. Долішнього, С.І. Дорогунцова, Т.А. Заяць, А.О. Єпіфанова, В.І. Куценко, Е.М. Лібанової, А.С. Лисецького, А.Г. Мазура, Л.О. Мармуль, Я.Б. Олійника, М.М. Паламарчука, В.І. Пили, В.А. Поповкіна, О.П. Сологуб, А.В. Степаненка, М.І. Фащевського, Л.Г. Чернюк, О.С. Чмир, М.Г. Чумаченка, М.М. Якубовського. Окремі аспекти дослідження економічного простору знайшли висвітлення в роботах А.І.Абдуллаєва, Е.Б. Алаєва, Р.С.Бекова, О.Г. Гранберга, А.Г. Валесяна, В.В. Княгиніна, В.П. Кліманова, М.М. Шумського, В.В. Чекмарьова та ін.
Наукові розробки вчених мають теоретичне і практичне значення. Разом з тим, регіональні проблеми розвитку економічного простору та його трансформації поки що комплексно не вивчені як в Україні, так і за рубежем. Важливе коло проблем, особливо з теорії, методології і практики трансформації регіональних систем в єдиному економічному просторі, досліджено лише фрагментарно, що вимагає проведення фундаментальних системних досліджень з врахуванням докорінної зміни внутрішніх і зовнішніх умов та чинників функціонування просторових систем для забезпечення комплексного і ефективного використання економічного простору країни. Не в повній мірі розкрито процеси ринкової трансформації регіональних систем економічного простору та організаційно-економічний механізм їх регулювання, майже відсутні дослідження регіональної компоненти трансформації економічного простору країни, що потребує теоретичного осмислення, систематизації та розробки комплексу практичних заходів по їх удосконаленню. Недостатньо вивченими залишаються питання щодо теоретичних понять та сутності єдиного економічного простору країни, не сконструйована база його територіальної організації та просторової структури, методичний апарат оцінки ефективності використання економічного простору.
Наукова актуальність та практична необхідність розв’язання проблем трансформації продуктивних сил регіональних систем та всього економічного простору країни, обґрунтування шляхів регулювання його трансформаційного процесу на сучасному етапі розвитку обумовили вибір теми дисертаційного дослідження, його мету, структуру і зміст.
Головна ідея дисертаційної роботи полягає в тому, щоб на основі узагальнення наявних теоретичних напрацювань та практичного досвіду обґрунтувати нову парадигму регіонального розвитку на основі трансформації економічного простору, реалізація якої забезпечить стабільність поступального руху та економічного зростання в країні.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводились автором у рамках основних державних програм, концепцій побудови соціально-орієнтованої ринкової економіки в Україні на виконання указів Президента України, законодавчих актів Верховної Ради України та постанов Кабінету Міністрів України.
Обраний напрям досліджень тісно пов'язаний з тематикою науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема: з темою 3.1.5.63 «Схема (Прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу» (номер держреєстрації 010U006657), в межах якої автором розроблено напрями удосконалення територіальної структури та територіальної організації господарства регіональних систем країни; з темою 3.1.5.64 «Проблеми сталого розвитку і основні напрями структурних трансформацій в економіці України» (номер держреєстрації 0101U007882), де автором обґрунтовано регіональні особливості трансформаційних процесів в країні; з темою 3.1.5.66 «Соціально-економічні проблеми розвитку регіонів: методологія і практика» (номер держреєстрації 0101U00880), в рамках якої автором визначено характер та особливості структурних зрушень, а також напрями їх регулювання в регіональних господарських системах.
Окремі результати дисертаційного дослідження були використані при виконанні науково-дослідної роботи «Дослідження можливостей зниження фінансових ризиків інвестування в акціях ВАТ «Укртелеком» у процесі пільгового розміщення» (номер держреєстрації 0103U005178), у якій роль автора полягала в оцінці структури ринкових трансформацій в регіональних господарських системах країни та їх оптимізації; а також теми «Концептуальні положення проекту стратегії соціально-економічного розвитку Черкаської області до 2015 року» (номер держреєстрації 0106U005388), яка виконувалась в Черкаському державному технологічному університеті МОН України, де автором розроблено методологічні питання стратегії соціально-економічного розвитку регіону.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методологічних засад трансформації економічного простору та розробка практичних рекомендацій по оптимізації цього процесу у контексті нової парадигми регіонального розвитку країни для забезпечення довгострокового економічного зростання та підвищення добробуту населення.
Відповідно до зазначеної мети були поставлені і розв’язувались такі основні задачі:
обґрунтувати парадигму трансформації економічного простору країни та визначити роль цього процесу в економічному зростанні;
поглибити теоретико-методологічні засади дослідження економічного простору регіону та його трансформаційних процесів;
розробити понятійний апарат щодо особливостей трансформації економічного простору в умовах посилення глобалізації та регіоналізації;
обґрунтувати систему принципів трансформування простору;
виявити тенденції, характер та види трансформації основних складових економічного простору країни, розробити методологію регулювання цього процесу;
обґрунтувати методичні підходи до оцінки ефективності регіональних трансформацій в господарських системах єдиного простору країни;
дати оцінку територіальної структури та територіальної організації регіональних господарських систем, виявити особливості та характер просторових пропорцій їх продуктивних сил, напрями удосконалення;
визначити специфіку і направленість регіональної соціально-економічної динаміки, виявити диспропорції регіонального розвитку простору країни;
розробити типологію регіонів на основі оцінки рівня їх диференціації та регіональної рівноваги в умовах трансформації економічного простору;
виявити передумови та екзо- і ендогенні фактори, що впливають на характер і особливості трансформаційних процесів в регіонах країни, обґрунтувати нову парадигму просторового розвитку країни;
охарактеризувати і оцінити особливості структурних зрушень в період економічних трансформацій та визначити напрями структурного регулювання економіки регіональних систем в єдиному просторі країни;
сформувати напрями інноваційно-інвестиційного забезпечення розвитку регіональних систем на основі визначення їх інвестиційної привабливості;
обґрунтувати методологію системи управління регіональним розвитком та концепцію управління структурними трансформаціями економічного простору;
визначити пріоритети перспективного просторового розвитку в період трансформації економічного простору, механізм їх досягнення;
розробити концептуальні підходи до стратегії розвитку територіальних структур в єдиному просторі країни.
Об’єктом дослідження є процес трансформації єдиного соціально-економічного простору країни та його регіональних господарських систем, формування оптимальної системи економічних відносин регіонального та міжрегіонального характеру.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні проблеми трансформаційних перетворень економічного простору та їх регулювання з урахуванням регіональних особливостей відтворювальних процесів.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження склали фундаментальні положення економічної теорії та регіоналістики, праці вітчизняних та зарубіжних вчених з питань регіонального розвитку, трансформації економіки, регіонального управління.
У вирішенні поставлених задач в якості теоретичної і методологічної бази дослідження використовувались такі методи: системно-структурного аналізу – для розгляду і аналізу основних складових компонентів економічного простору, його регіональних соціально-економічних систем; економіко-статистичний – для опрацювання масиву статистичного матеріалу з метою оцінки рівня соціально-економічного розвитку регіонів в єдиному економічному просторі; спостережень і порівнянь – для вивчення зарубіжного досвіду трансформації економічного простору та міжрегіональних відносин, оцінки динаміки і стану основних макро- та мікропоказників на регіональному рівні; економіко-математичний – для встановлення залежностей між трансформаційними процесами та економічним зростанням, індикаторами основних показників регіонального розвитку; логіко-структурний – для розробки інструментарію управління регіональним розвитком та стратегії просторової організації продуктивних сил регіонів країни; економічного моделювання та прогнозування – для обґрунтування перспективних напрямів розвитку регіональних соціально-економічних систем єдиного економічного простору на основі оптимізації економічних трансформацій; графічний – для наочної ілюстрації і просторового відображення стану досліджуваних явищ, процесів сучасного і перспективного соціально-економічного розвитку.
Наукова новизна одержаних результатів. На основі комплексного дослідження теоретичних і практичних проблем просторового соціально-економічного розвитку країни та його регіональної динаміки в дисертаційній роботі обґрунтовано методологію трансформації економічного простору для забезпечення кількісного та якісного економічного зростання з визначенням стратегічних напрямів підвищення ефективності використання та відтворення продуктивних сил регіональних систем в єдиному економічному просторі країни.
Найбільш важливі результати, що характеризуються новизною і розкривають логіку, складність, масштабність, повноту та зміст дисертаційного дослідження, є наступні положення і розробки:
вперше:
дано наукове трактування з розкриттям сутніх ознак та змістовних характеристик поняття «економічний простір» як складної, динамічної, поліструктурної системи реально існуючих економічних відносин, які постійно розвиваються, забезпечуючи економічну доцільність сукупності господарських структур, та, окреслених в територіальному вимірі, потоків усіх наявних ресурсів розвитку (виробничих, трудових, фінансових, інформаційних), каналів їх руху та локальних центрів управління цими потоками;
сформульовано новий напрям наукових досліджень, суть якого полягає в розробці теоретико-методологічних засад трансформації економічного простору країни та його регіональних господарських систем в умовах інтеграційних процесів, виявленні економічної сутності та змісту таких понять як «трансформація економічного простору», «регіональні особливості економічних трансформацій», які враховують докорінні зміни зовнішніх і внутрішніх умов та факторів розвитку і розміщення продуктивних сил, та обґрунтуванні принципів структурної, територіальної, функціональної, організаційної і управлінської трансформації економічного простору;
розроблено методичні підходи до оцінки трансформаційних процесів економічного простору країни та його регіональних систем, які базуються на: врахуванні розвитку ринкових відносин і конкуренції та використанні інтегрального показника ефективності просторового сталого розвитку продуктивних сил; оцінці передумов та чинників просторової організації продуктивних сил; аналізі ситуаційних варіантів і їх поєднань з виявленням особливостей відтворювальних процесів в регіональних системах економічного простору;
обґрунтовано концептуальні підходи до розвитку економічного простору країни, які передбачають в межах розбудови соціальної держави перетворення національної економіки на економічно ефективний, гармонійно розвинутий і збалансований, забезпечений природними, фінансовими, виробничими, технологічними та людськими ресурсами, оптимально секторно-структурований за формами власності та засобами виробництва суспільно-господарський комплекс, та ґрунтуються на реалізації запропонованого організаційно-економічного механізму регулювання трансформації економічного простору з визначенням конкретних заходів по окремим блокам (ресурсному, аналітичному, конструктивному, прогнозному, цільовому) і сконструйованій базі нової просторової організації, системі інституційних структур та форм регіонального розвитку;
удосконалено:
концептуальні засади управління просторовим розвитком, що базуються на збалансованій системі сфер діяльності і територіальних їх форм, централізації і децентралізації, цільового програмуванням і господарської самостійності та враховують механізми саморозвитку, усунення монопольно-відомчих та регіональних бар’єрів, що, на відміну від існуючих, включають організаційні форми управління просторовим розвитком продуктивних сил, які в розрізі сфер діяльності можуть бути представлені вертикально-інтегрованими компаніями (ВІК), а на регіональному рівні – територіальними громадами, як потужними, дієво впливовими на господарський процес регіональними владними структурами;
методичні підходи до визначення характеру і особливостей структурно-динамічних зрушень компонентного складу продуктивних сил регіональних систем у просторі і часі, що, порівняно із наявними, передбачають виокремлення пріоритетів трансформації господарства регіонів з врахуванням природно-ресурсних обмежень, ендогенних та екзогенних впливів;
наукові підходи до систематизації, зокрема типології регіональних систем простору країни, що базуються на системі індикаторів соціально-економіко-екологічного характеру з додатковим включенням в значення рангів оптимальності та продуктивності;
рекомендації щодо пом’якшення та усунення територіальних диспропорцій, посилення ролі державного регулювання цих процесів, що сприятиме забезпеченню балансу між стимулюванням розвитку територій, які є “локомотивами” економічного зростання країни, та впровадженням системи заходів як вирівнювальних механізмів для відсталих територій, усуваючи соціально-економічну нерівність;
механізм організаційно-економічного забезпечення прогресивних зрушень в економічному просторі країни, до якого входять нормативно-правові, економічні, організаційні та управлінські блоки, в межах кожного із яких визначено конкретні заходи по сприянню підвищенню рівня збалансованості і пропорційності економічного простору;
систему принципів та методичних підходів до регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності в регіонах, як основи трансформування економіки та забезпечення цього процесу на їх території із застосуванням показників ефективності використання їх ресурсного потенціалу для переходу до стійкого економічного зростання.
одержало подальший розвиток:
обґрунтування основних напрямів оптимізації територіальної організації продуктивних сил регіональних систем економічного простору у довгостроковій перспективі, які, на відміну від існуючих, базуються на забезпеченні збалансованості економічного, соціального і екологічного розвитку регіонів як самовідтворювальних соціально-економіко-екологічних утворень та оптимізації територіальної структури, форм, видів і шляхів регулювання розвитку їх продуктивних сил;
концептуальні підходи до стратегічного планування в структурі механізму управління регіональним розвитком в контексті динамічних змін і трансформації економічного простору з визначенням тактичних і стратегічних завдань розвитку регіонів та формування інституційної системи регіонального управління відповідно до нових умов господарювання, проведення реформи адміністративно-територіального устрою;
науково-методичні засади регулювання просторового розвитку як суспільного виду діяльності, які враховують особливості внутрішніх пропорцій, зовнішньоекономічну діяльність та фактор часу, раціоналізацію виробничих, технічних, бюджетних, фінансово-кредитних, соціальних, екологічних процесів в регіонах, організацію системи моніторингу, поточного регулювання;
стратегічні напрями збалансованості регіональних пропорцій економічного простру, які передбачають певні етапи, механізми і шляхи його трансформації, підвищення рівня збалансованості, розробку прогнозу основних показників регіональних структур єдиного простору країни, реалізація якого забезпечить довгострокове економічне зростання.
Відмінність наукових результатів від існуючих наукових напрацювань полягає також в системності розв’язання проблем трансформації економічного простору, в застосуванні принципово нової теоретико-методологічної бази, що ґрунтується на новій парадигмі просторового розвитку, на гармонізації загальнодержавних і регіональних інтересів, що дозволяє реалізувати стратегічну ідею формування соціально орієнтованої ефективної моделі національної економіки.
Практичне значення одержаних результатів. Методологічні положення та методичні розробки дисертації щодо трансформації економічного простору країни розширюють наукову базу для подальшого вивчення регіональних проблем транзитивної економіки. Основні положення, викладені автором в дисертації, доведено до рівня методичних розробок та практичних рекомендацій, які дозволяють суттєво підвищити прогнозованість та урегульованість трансформаційних процесів в єдиному економічному просторі. Вони призначені для використання у практиці управління регіональною економікою, для прийняття виважених управлінських рішень та регулювання трансформаційних процесів в економічному просторі країни, його регіональних соціально-економічних систем з врахуванням особливостей в них відтворювальних процесів. Можливе використання їх також при формуванні і реалізації державної регіональної політики, в діяльності регіональних органів управління при вирішенні проблем оптимізації просторової організації та територіальної структури регіональних господарських систем в єдиному просторі країни.
Практична цінність дисертаційного дослідження визначається адресною спрямованістю конкретних рекомендацій для різних рівнів управління соціально-економічним розвитком.
Основні положення дисертаційної роботи використані Радою по вивченню продуктивних сил України НАН України при розробці комплексних фундаментальних наукових тем (довідка №25/650-5-4 від 5.09.2006р.), ВАТ «Укртелеком» (довідка №474/н від 7.08.2006 р.), ДАЗТ «Укрзалізниця» (довідка № М-1061 від 23.10.2006 р.) Черкаським державним технологічним університетом МОН України (довідка №1373/01-11.02 від 2.10.2006 р.).
Результати дисертаційного дослідження знайшли практичне застосування в роботі Міністерства економіки України (довідка № 43-24 1212 від 15.08.2006 р.). Окремі результати дисертаційної роботи використовуються при викладанні дисциплін економічного профілю в Київському університеті економіки і технологій транспорту Міністерства транспорту України (довідка № 01-25/541 від 22.09.2006 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до парадигми регіонального розвитку на основі трансформації економічного простору. Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором особисто і є його внеском в економічну науку, зокрема в регіональну економіку. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використані лише ті положення, які отримані автором особисто.
Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження апробовані в проектах законодавчих актів, у методичних розробках, викладені в монографіях, статтях, впроваджені в практику господарювання та навчальний процес.
Основні наукові положення дисертації доповідались на 23 міжнародних і вітчизняних наукових та науково-практичних конференціях, зокрема: «Соціальні пріоритети ринку праці в умовах структурної модернізації економіки» (м. Київ, жовтень 2001 р.); «Соціально-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України» (м. Київ, травень 2001р.); «Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: сучасний стан і перспективи розвитку» (м. Київ, березень 2002 р.); «Теорія і методологія оцінювання оптимізації використання та відновлення земельних ресурсів» (м. Київ, листопад 2002 р.); «Вдосконалення методів та засобів управління регіональним розвитком в умовах зростання економіки України» (м. Одеса, травень 2003 р.); «Проблеми та перспективи розвитку транспортних систем: техніка, технологія, економіка і управління» (м. Київ, грудень 2003 р.); «Внесок академіка В.І. Вернадського в дослідження проблем розвитку і розміщення продуктивних сил» (м. Київ, березень 2003 р.); «Географічна освіта і наука в Україні» (м. Київ, березень 2003 р.); «Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України» (м. Київ, квітень 2004 р.); «Теорія і практика сучасної економіки» (м. Черкаси, вересень 2004 р.); «Теорія і практика розвитку кооперативного сектору економіки України в контексті цілей тисячоліття та світової глобалізації» (м. Київ, травень 2004 р.); «Проблеми та перспективи розвитку транспортних систем: техніка, технологія, економіка і управління» (м. Київ, грудень 2004 р.); «Державна стратегія управління місцевим та регіональним розвитком: форми, методи та актуальні проблеми реалізації» (м. Одеса, березень 2004 р.); «Сучасні проблеми управління» (м. Київ, грудень 2005 р.); «Модернізація економіки Німеччини та України в контексті євроінтеграції» (м. Черкаси, жовтень 2005 р.); «Формування та проблеми розвитку підприємництва в економічних системах» (м. Київ, листопад 2005 р.); «Розвиток економіки в трансформаційний період: глобалізація та національний аспект» (м. Запоріжжя, квітень 2005 р.); «Проблеми та перспективи розвитку транспортних систем: техніка, технологія, економіка і управління» (м. Київ, грудень 2005 р.); «Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання» (м. Луцьк, червень 2005 р.); «Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю» (м. Черкаси, жовтень 2005 р.); «Проблеми економічного розвитку України» (м. Київ, листопад 2005 р.); «Актуальні проблеми економічного розвитку України» (м. Київ, листопад 2005 р.); «Земельні відносини і просторовий розвиток в Україні» (м. Київ, квітень 2006 р.).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 63 наукові праці загальним обсягом 59,1 др. арк., у тому числі 58,0 др. арк. належить особисто автору. З них одна індивідуальна монографія, 3 - у співавторстві, 1 навчальний посібник, 31 стаття у наукових фахових виданнях, 23 тез і доповідей на наукових конференціях.