Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
| Вид материала | Автореферат |
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 468.15kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 740.67kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 390.59kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 632.89kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 453.73kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 492.02kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 331.46kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 325.21kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 330.24kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 357.34kb.
Захарченко Володимир Іванович. Процеси ринкової трансформації промислових територіальних систем України: теорія, методологія, економічний аналіз і практика : дис... д-ра екон. наук: 08.10.01 / НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України. - К., 2006.
Анотація до роботи
Досліджено теоретико-методологічні та прикладні проблеми системно-територіальної організації промисловості за умов перехідної економіки. Розкрито зміст категорій "системно-територіальна організація промисловості" та "промислова територіальна система". Обгрунтовано постмодерністську парадигму дослідження трансформаційних процесів у промислових територіальних системах (ПТС) і розроблено типізацію процесів. Розглянуто закономірності та створено методику економічного аналізу ринкової трансформації ПТС. Обгрунтовано стратегію і політику стійкого територіального розвитку національного промислового комплексу України, його секторальних і територіальних підсистем.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
ЗАХАРЧЕНКО Володимир Іванович
УДК 332.1 (477)
ПРОЦЕСИ РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ
ПРОМИСЛОВИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ СИСТЕМ УКРАЇНИ:
теорія, методологія, економічний аналіз і практика
Спеціальність: 08.10.01 – розміщення продуктивних сил
і регіональна економіка
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук
Київ – 2006
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті географії Національної академії наук України.
Науковий консультант: доктор географічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України Руденко Леонід Григорович, Інститут географії Національної академії наук України, директор.
Офіційні опоненти:
доктор економічних наук, професор Василенко Валерій Миколайович, Інститут економіко-правових досліджень Національної академії наук України, заступник директора інституту з наукової роботи;
доктор економічних наук, професор Мазур Анатолій Григорович, Вінницький державний аграрний університет, декан факультету менеджменту, завідувач кафедри аграрного менеджменту;
доктор економічних наук Романенко Володимир Анатолійович, Рада по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України, головний науковий співробітник відділу проблем розвитку і розміщення галузей обробної промисловості.
Провідна установа:
Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, відділ проблем регіональної економіки, м. Київ.
Захист відбудеться 15 травня 2006 р. об 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.
Автореферат розісланий “11” квітня 2006 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доктор економічних наук, професор Дейнеко Л.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Перехід до ринкових відносин виявився надзвичайно важким випробуванням для національного промислового комплексу (НПК) України. Обсяги виробництва і чисельність зайнятих у ньому скоротилися наполовину. В середині 1990-х років НПК опинився на межі повної деградації, за якою, згідно із синергетичною теорією, настає втрата базових функцій.
У нових умовах господарювання кардинально змінилася і територіальна організація НПК. Це сталося внаслідок процесів його ринкової трансформації з територіальною компонентою, зокрема:
– ринкової переоцінки факторів розміщення промислового виробництва та становлення маркетингового управління системою горизонтальних зв’язків;
– вертикально-територіальної та організаційної дезінтеграції виробництва (внаслідок інституційних змін) та корпоратизації промислового виробництва (через виникнення “бар’єрів” входу на ринок, зростання ролі трансакцій тощо);
– ринкової самоорганізації спеціалізованого промислового виробництва (формування ринкових зон тощо) та трансформації територіально-галузевих об’єднань у структури типу кластерів;
– перепрофілювання промислових підприємств у агломераційних формуваннях на основі дії територіальних факторів (для підвищення їх конкурентоспроможності) та переходу до нового організаційно-економічного механізму регулювання цих формувань (на засадах ринкових відносин та місцевого самоврядування);
– поляризації промислового розвитку регіонів, що об’єктивно вимагає інноваційно-інвестиційного розвитку промислової периферії шляхом просторової “дифузії” інновацій, які генеруються у промислових полюсах;
– поглиблення регіонально-асиметричного розвитку НПК України, що потребує проведення виваженої регіональної промислової політики;
– інтеграції НПК України у світогосподарські зв’язки, що передбачає необхідність врахування сучасних тенденцій міжнародного поділу й інтеграції праці та формування транснаціональних структур.
Вивчення зазначених процесів представляє значний науковий і практичний інтерес з погляду забезпечення стійкого територіального розвитку НПК України. Основні напрямки такого розвитку чітко визначені у Стратегії економічного і соціального розвитку України на 2004–2015 рр. та Концепції і стратегії розвитку й розміщення продуктивних сил України.
Вагомий внесок у дослідження проблем стійкого територіального розвитку НПК України та його підсистем у ринкових умовах зробили: О.М. Алимов, О.І. Амоша, Б.М. Бірінберг, Є.І. Бойко, П.П. Борщевський, П.Ю. Буряк, М.П. Бутко, В.М. Василенко, В.М. Геєць, М.С. Герасимчук, Ю.В. Гончаров, Б.М. Данилишин, Л.В. Дейнеко, М.І. Долішній, С.І. Дорогунцов, Л.О. Збаразька, С.І. Іщук, В.Е. Коломойцев, А.С. Лисецький, І.І. Лукінов, А.Г. Мазур, В.К. Мамутов, Я.Б. Олійник, О.Г. Осауленко, В.І. Павлов, М.М. Паламарчук, Г.П. Підгрушний, В.І. Пила, В.А. Поповкін, В.А. Романенко, Л.Г. Руденко, Н.В. Тарасова, М.І. Фащевський, А.М. Федорищева, Л.Г. Чернюк, В.І. Чижова, О.С. Чмир, М.Г. Чумаченко, А.А. Чухно, М.М. Якубовський та ін.
Наукові здобутки вчених мають важливе наукове і практичне значення. Водночас проблеми стійкого територіального розвитку НПК України потребують додаткових (системних) досліджень. На нашу думку, дослідження процесів ринкової трансформації НПК з територіальною компонентою найбільш продуктивне у розрізі промислових територіальних систем (ПТС) як системних форм територіальної організації промисловості.
Системно-територіальний підхід до вивчення процесів ринкової трансформації НПК України та інших постсоціалістичних країн (Росії, колишньої НДР тощо) утвердився не відразу. Ще на початку 1990-х років основна увага приділялася з’ясуванню загальних і галузевих проблем стійкого розвитку НПК, і тільки в середині 90-х років намітився поворот до дослідження територіальних проблем. У зв’язку з цим активізувалися дослідження ринкових перетворень у промислових районах вугільної спеціалізації (Донецького – в Україні, Кузнецького – в Росії, Рурського – в Німеччині). Проте проблеми стійкого територіального розвитку НПК України потребують подальшого дослідження, оскільки змінюються внутрішні і зовнішні умови функціонування комплексу, а сама система ринкових відносин потребує підвищення ефективності й конкурентоспроможності виробництва ПТС різних рівнів і типів. Передусім потребують поглиблення теоретико-методологічні основи процесів ринкової трансформації ПТС щодо їх типізації, обґрунтування парадигми і програми дослідження. Потребує подальшої розробки також історико-генетичний підхід до дослідження процесів ринкової трансформації ПТС. Необхідним є також проведення глибокого теоретичного й конкретного економічного аналізу трансформаційних процесів та обґрунтування закономірностей ринкової трансформації ПТС. На практиці це дозволить науково обґрунтувати політику і стратегію стійкого територіального розвитку НПК України та його підсистем.
Практична необхідність та наукова актуальність нагальних проблем стійкого територіального розвитку НПК України в умовах ринкових перетворень обумовили вибір теми дисертаційного дослідження.
Головна ідея дисертаційної роботи полягає в тому, щоб на основі узагальнення вітчизняних і зарубіжних теоретичних і практичних засад ринкової трансформації ПТС різних рівнів і типів обґрунтувати пріоритетні напрямки стійкого територіального розвитку НПК та його підсистем.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилося автором у рамках концепцій та програм промислового і регіонального розвитку України згідно законодавчих актів Верховної Ради України, указів Президента України та постанов Кабінету Міністрів України.
Робота безпосередньо пов’язана з тематикою науково-дослідних робіт Інституту географії НАН України, зокрема темами: “Трансформація структури господарства регіонів України і розробка географічних основ регіональної соціально-економічної політики держави” (номер держреєстрації 0199U000479), де автором розроблено напрями реструктуризації ПТС різних типів та обґрунтовано основні напрями регіональної промислової політики в Україні; “Тренд розвитку взаємодії суспільства і природи на території України у XX столітті” (номер держреєстрації 0199U000476), у межах якої автором виявлено історико-економічні тренди у розвитку ПТС України і світу різних типів та обґрунтовано пріоритети стійкого територіального розвитку НПК України.
Дисертаційне дослідження безпосередньо пов’язане з реалізацією в Україні проекту ЄС “Сприяння регіональному розвитку в Україні” (2004–2006 рр.). У межах проекту автором обґрунтовано основні напрями регіональної промислової політики в Україні та пріоритети стійкого територіального розвитку промислового комплексу Вінницької області.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка цілісної концепції ринкової трансформації ПТС (парадигми і програми дослідження процесів ринкової трансформації систем, закономірностей їх трансформації, пріоритетів розвитку тощо) та обґрунтування на цій основі стратегії і політики стійкого територіального розвитку НПК України.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі основні задачі:
– виявити проблеми системно-територіальної організації промисловості (СТОП) в умовах ринкових перетворень;
– обґрунтувати методологічні засади дослідження процесів ринкової трансформації ПТС (розробити абстрактно-логічну модель дослідження та обґрунтувати його парадигму);
– поглибити сутність категорії “промислова територіальна система”, виділити основні аспекти дослідження ПТС та уточнити типи систем;
– розробити концептуальні засади дослідження трансформаційних процесів у ПТС (виявити типи трансформаційних процесів та обґрунтувати програму їх дослідження);
– визначити роль і місце ринкових трансформацій, зокрема ПТС, на “осі часу” та у загальній системі суспільно-економічних трансформацій;
– простежити ґенезу теорії динамічних ПТС (у межах основних економічних шкіл) та з’ясувати її потенційні можливості щодо розробки теорії ринкової трансформації ПТС;
– розробити теоретичні основи ринкової трансформації ПТС (провести типізацію трансформаційних процесів у ПТС, дати їх глибокий теоретичний аналіз, виявити закономірності ринкової трансформації ПТС);
– обґрунтувати пріоритетність методів економічного аналізу в дослідженнях конкретних процесів ринкової трансформації ПТС і, виходячи з цього, запропонувати авторську методику дослідженнях цих процесів;
– з’ясувати особливості базових процесів ринкової трансформації ПТС України різних рівнів і типів;
– сформувати стратегію стійкого територіального розвитку НПК України та його підсистем (ПТС різних рівнів і типів);
– визначити основні напрями регіональної промислової політики в Україні;
– обґрунтувати вектори, сектори та ланки інтеграції НПК України у світову промислову систему.
Об’єктом дослідження є процеси ринкової трансформації ПТС. Для апробація результатів дослідження слугував увесь НПК України, його секторальні і територіальні підсистеми, зокрема атомноенергопромисловий комплекс та промисловий комплекс Вінницької області. В останньому процеси ринкової трансформації глибоко досліджувалися на прикладі територіальних систем машинобудування, лісової, деревообробної, легкої і харчової промисловості та Вінницького промислового вузла.
Предметом дослідження виступають теоретико-методологічні, методичні і прикладні аспекти ринкової трансформації ПТС, розглянуті з позицій стійкого територіального розвитку НПК України.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є Конституція та Закони України, класичні праці з логіки і методології наукового пізнання та фундаментальні положення політичної економії, теорії ринкової і перехідної економіки, зокрема територіальної.
У процесі дослідження застосовувались як загальнонаукові, так і міждисциплінарні та спеціальні методи. Зокрема, для дослідження процесів структурної трансформації ПТС використано методи структурно-логічного моделювання, теорії графів, картографічний, інформаційних технологій, потенціалів, промислового районування та енерговиробничих циклів. Дослідження процесів функціональної трансформації ПТС передбачало застосування, передусім, фактор-рейтингування, кореляційного методу, методу порівняльних витрат тощо. У дослідженнях процесів організаційної трансформації ПТС основним був балансовий метод. Широке застосування знайшли також графічний і регресійний аналіз (для прогнозування розвитку ПТС). У дослідженнях процесів управлінської трансформації ПТС основними були методи програмування, матричного аналізу (типу “зростання/частка ринку”) та економічного аналізу.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації вперше розроблено і апробовано на практиці концепцію ринкової трансформації ПТС України. У межах цієї концепції автором:
– запропоновано оригінальний підхід до розв’язання проблем територіальної організації промисловості України в ринкових умовах, відмінність якого від існуючих полягає в тому, що він передбачає наукове обґрунтування заходів із регулювання ринкових трансформацій в розрізі ПТС різного рівня і типу;
– збагачено основи теорії ПТС: поглиблено уявлення про ПТС як просторову форму промислових систем, виявлено ієрархію та гетерархію ПТС, уточнено типи ПТС, розроблено типізацію регіональних промислових комплексів (у контексті дослідження ринкових трансформацій);
– уперше обґрунтовано концептуальні засади дослідження процесів ринкової трансформації ПТС, зокрема розроблено абстрактно-логічну модель та обґрунтовано постмодерністську парадигму дослідження трансформаційних процесів, проведено типізацію процесів (виділено процеси структурної, функціональної, організаційної та управлінської трансформації), розроблено програму дослідження процесів різних типів;
– уперше сформульовано базові положення теорії ринкової трансформації ПТС; доведено, що: а) вузловими точками в розвитку ПТС виступають суспільно-економічні трансформації, серед яких найважливішу роль відіграє зміна технологічних укладів; б) теорія ринкової трансформації ПТС є напрямом територіальної економіки (загальної теорії використання простору та розміщення виробництва); в) процеси ринкової трансформації ПТС діалектично поєднують загальноекономічні й територіальні тренди розвитку промисловості; г) сутнісні зв’язки, що лежать в основі процесів ринкової трансформації ПТС, визначають відповідні закономірності;
– розроблено авторську методику дослідження трансформаційних процесів у ПТС, яка, на відміну від існуючих, базується на бальних оцінках доцільності застосування окремих методів для дослідження, відповідно, процесів структурної, функціональної, організаційної та управлінської трансформації ПТС;
– проведено оцінку загального трансформаційного потенціалу НПК України в регіональному розрізі; отримані результати свідчать про можливість майже подвійного нарощування виробничого потенціалу комплексу, передусім за рахунок індустріально розвинених областей;
– виявлено особливості і характер базових процесів ринкової трансформації ПТС України різних рівнів і типів та обґрунтовано організаційно-економічні механізми функціонування ПТС в нових умовах господарювання (ринковий, на засадах місцевого самоврядування тощо);
– сформовано стратегію стійкого територіального розвитку НПК та його підсистем; уперше розгорнуто представлено основні напрями регіональної промислової політики (на основі напрямів державної промислової та державної регіональної політики); обґрунтовано пріоритетні вектори, сектори і ланки інтеграції НПК України у світову промислову систему.
Відмінність одержаних результатів від існуючих наукових напрацювань полягає також у широкому застосуванні типологічного підходу до розв’язання проблем стійкого територіального розвитку НПК України та його підсистем в умовах ринкових перетворень. Зазначені проблеми в дисертації розглядаються через призму, з одного боку, ПТС різних типів, а з другого, – різних типів процесів ринкової трансформації (структурної, функціональної, організаційної та управлінської) систем.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблена у дисертації концепція ринкової трансформації ПТС доведена до рівня методичних розробок і при її практичному застосуванні дозволяє суттєво підвищити прогнозованість та урегульованість трансформаційних процесів з територіальною компонентою на всіх рівнях. Положення концепції є основою для вирішення практичних проблем системно-територіальної організації промисловості в умовах перехідної економіки, зокрема при розміщенні та перепрофілюванні виробництва (з урахуванням територіальних факторів), обґрунтуванні схем маркетингового управління системою горизонтальних зв’язків, формуванні підприємницьких мереж, розробки схем толінгових зв’язків (на основі давальницької сировини), утворенні вертикальних і горизонтальних корпоративних структур, запровадженні ринкового механізму регулювання промислових формувань у містах і регіонах, програмуванні інноваційного розвитку промисловості у регіонах, розробці ефективної регіональної промислової політики, обґрунтуванні світогосподарських інтеграційних пріоритетів тощо.
Основні положення дисертаційного дослідження використано Інститутом географії НАН України при розробці комплексних фундаментальних тем (довідка № 81/114-01 від 29.04.2005 р.).
Результати дослідження практичного змісту використані Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України (довідка № 79-38/124 від 17.05.2005 р.), управліннями Вінницької обласної державної адміністрації, зокрема: економіки (довідка № 528-1-2 від 28.02.2005 р.), стратегічного регіонального розвитку (довідка № 16/3 від 22.02.2005 р.), промисловості, енергетики, транспорту та зв’язку (довідка № 133 від 28.02.2005 р.), управлінням економіки Вінницької міської Ради (довідка № 09-02-120 від 01.03.2005 р.), вінницькою асоціацією “Поділляцукор” (довідка № 01/01 від 01.03.2005 р.).
Окремі положення дисертаційного дослідження використані автором при читанні курсів “Економічна і соціальна географія світу”, “Економічна і соціальна географія України”, “Комерційна географія”, “Географічні основи ринкової економіки” у Вінницькому державному педагогічному університеті ім. М. Коцюбинського (довідка № 01/3 від 01.02.2005 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням автора. Наукові положення, висновки і рекомендації, які містяться в ньому і виносяться на захист, одержані автором самостійно і є його особистим внеском в економічну науку, зокрема в розміщення продуктивних сил і регіональну економіку. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використані лише ідеї та положення, отримані автором особисто.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідались і обговорювались на 26 науково-практичних конференціях та з’їздах: “Территориальная организация народного хозяйства крупного экономического района в условиях новых форм хозяйствования” (РФ, Воронеж, 1990); “Навчальний атлас України” (Луцьк, 1992); “Велика Волинь: минуле й сучасне” (Житомир, 1993); “Трансформаційні процеси в господарстві регіонів Східної Європи” (Ірпінь, 1997); “Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми” (Львів, 1998); “Соціально-економічний розвиток України. Проблеми статистики – 98” (Львів – Шкло, 1998); “Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України” (Київ, 1999, 2001, 2004); “Сучасна географія та навколишнє природне середовище” (Вінниця, 1999); “Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України” (Київ, 2000, 2002); “Україна та глобальні процеси: географічний вимір” (VIII з’їзд УГТ, Луцьк, 2000); “Проблеми і перспективи транскордонного співробітництва в аспекті процесів європейської інтеграції” (Львів – Луцьк, 2000); “Географічна наука та освіта в Україні” (Київ, 2000); “Проблеми європейської інтеграції і транскордонної співпраці” (Львів – Луцьк, 2001); “Страны и регионы на пути к сбалансированному развитию” (Київ – Капітанівка, 2003), “Внесок академіка В.І. Вернадського у дослідження проблем розвитку і розміщення продуктивних сил” (Київ, 2003); “Современные проблемы и перспективы социально-экономического развития регионов Украины” (Луганськ, 2003); “Наука і освіта” (Дніпропетровськ, 2004, 2005); “Динаміка наукових досліджень – 2004” (Дніпропетровськ, 2004); “Україна: географічні аспекти сталого розвитку” (IX з’їзд УГТ, Чернівці, 2004); “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України” (Дніпропетровськ, 2004); “Стратегічна реструктуризація регіональної економіки та соціальної сфери” (Вінниця, 2004); “Соціально-економічні трансформації в епоху глобалізації” (Полтава, 2005).
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження автором опубліковано 98 наукових праць загальним обсягом 92 др. арк., з яких 91,2 др. арк. належать особисто автору, у тому числі: одна індивідуальна монографія (46,8 др. арк.).; монографія у співавторстві; два навчальні посібники (у співавторстві); 50 статей у наукових фахових виданнях (із них одна – у співавторстві); 26 статей у інших виданнях (із них дві – у співавторстві); 18 публікацій за матеріалами наукових конференцій та з’їздів.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації становить 517 стор., в тому числі основний текст займає 401 стор., 43 таблиці і 31 рисунок – 47 стор., що не містять тексту, список використаних джерел із 386 найменувань – 32 стор. і 35 додатків – 37 стор.