Я кість – в ім`я кращого життя
| Вид материала | Документы |
- Мго «Школа психологічного експерименту», 51.09kb.
- Газовими приладами, засобами побутової хімії, вибухонебезпечними предметами, 231.66kb.
- На сторінку управління юстиції, 72.33kb.
- Промислові види ссавців, 101.45kb.
- Методичні рекомендації щодо формування у дітей та підлітків навичок здорового способу, 65.56kb.
- Нове життя з «Малою Батьківщиною», 78.98kb.
- План недоторканість сфери особистого життя особи як принцип кримінального процесу незалежність, 128.21kb.
- Тема „Спосіб життя І здоров'я. Основи здоров'я, 7 клас Тема: спосіб життя І здоров'я, 33.83kb.
- Гострий апендицит, 362.02kb.
- Модель випускника, 79.65kb.
-
Я
кість – в ім`я кращого життя.
Девіз Всесвітнього Дня Якості
Доброякісність – брама в майбутнє.
Микола Реріх
Ще розквітнуть України і слава, і врода,
Якщо дійсно всі ми, браття, козацького роду.
Ми свободу будем мати, і розвитку сталість,
Як почнемо шанувати Якість й Досконалість.
До 20-річчя
Всесвітнього Дня Якості та Української асоціації якості
- ГОЛОВНА ЛАНКА,
за яку можна витягнути ланцюг
соціально-економічних проблем України
- Українська хартія
«ЗА ДІЛОВУ ДОСКОНАЛІСТЬ І ЯКІСТЬ»
- УКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ ЯКОСТІ
до 10-річчя Української хартії
- УКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ ЯКОСТІ
очима зарубіжних і вітчизняних
організацій
- 20 віршів
зі збірки «СВІТ ЯКОСТІ»
- Форми
заяв
СХОДИ
досконалості
СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЕКТ
Всеукраїнський діловий марафон СХОДЖЕННЯ
ДО ВЕРШИН ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ДОСКОНАЛОСТІ
К
АЛИТА Петро Якович,президент Української асоціації якості (УАЯ), президент Клубів лідерів якості України та країн Центральної і Східної Європи, почесний президент Міжнародної гільдії професіоналів якості, член Ради Європейської організації якості (2000-2002 роки – віце-президент Всесвітньої ради якості),
академік Української академії наук та Російської академії проблем якості.
За видатні досягнення у сфері якості Всесвітня рада якості (WQC) у 1999 році присудила йому Почесне звання «Людина якості року» на Планеті.
Шановні колеги, друзі!
В Україні багато дискутують про соціальну відповідальність, інновації, продуктивність, сталий розвиток, тощо. Але здебільшого ці проблеми розглядаються на макрорівні, в той час, коли безпосередньо реалізуються вони на рівні конкретних підприємств (компаній, організацій, установ). Так само і конкурентоспроможність країни забезпечується не вгорі, а «знизу» тими самими підприємствами. Саме вони безпосередньо ведуть боротьбу з зарубіжними конкурентами, у якій, на жаль, частіше програють. І саме вони наповнюють бюджет, …якщо ефективні і не в «тіні».
Відомий фахівець у сфері якості і менеджменту професор В.Лапідус стверджує, що російські компанії у масі відносно світових лідерів щодо продуктивності нижчі до 10 разів, а щодо дефектності вищі до 1000 разів! (Відповідно, у них значно вища і собівартість – авт.). Це відноситься і до компаній інших пострадянських країн, зокрема України, які понад 70 років формувалися в умовах тотального дефіциту. Причини: безсистемне ведення бізнесу, низький рівень ділової досконалості, недосконалі системи менеджменту.
Узагальнена найкраща світова практика ведення справ, зокрема бізнесу, у сконцентрованому вигляді відображена у філософії і фундаментальних концепціях Загального управління якістю (Total Quality Management, TQM). Тут враховано усе: і соціальна відповідальність перед споживачами, персоналом, суспільством, і лідерство, і інновації, і все інше, що впливає на конкурентоспроможність організації.
Десятки тисяч компаній всіх регіонів світу для практичної реалізації концепцій TQM використовують моделі досконалості. Ці моделі дозволяють для будь-якої організації періодично визначати кількісний рівень її досконалості, а також сильні і слабкі сторони, на базі яких можна створювати програми вдосконалення і безперервно, крок за кроком, цілеспрямовано наближатися до рівня кращих компаній Європи і світу.
Позитивна практика безперервного вдосконалення на засадах TQM та Моделі EFQM накопичена і в Україні. УАЯ, як організатор цього процесу, має європейські повноваження, досвідчених експертів, відпрацьовані технології, тощо. З 2006 року вдосконалення здійснюється в межах Всеукраїнського ділового марафону «Сходження до вершин європейської досконалості». Завдяки цьому проекту, в якому інтегровано усі попередні напрацювання, вже понад 40 вітчизняних виробників отримали європейське визнання та увійшли до елітних Клубів лідерів якості України і країн ЦСЄ. Досвід дозволяє стверджувати, що забезпечення масового безперервного вдосконалення суб`єктів хазяйнування шляхом розвитку руху за якість і досконалість має стати пріоритетом для України.
У 1999 р. на Першому Всеукраїнському з`їзді якості було прийнято Українську хартію «За ділову досконалість і якість», яка вперше формально визначила Всеукраїнський рух у цьому аспекті і стала його ідейно-організаційною основою. В кінці 2009 р., до 10-річчя Хартії до неї приєдналися найвпливовіші всеукраїнські громадські організації та органи виконавчої влади і місцевого самоврядування, що створило нові умови для подальшого розвитку руху спільними зусиллями.
Зважаючи на те, що масове безперервне вдосконалення - це головна ланка, за яку можна витягти увесь ланцюг соціально-економічних проблем України, воно заслуговує на активне сприяння з боку держави, створення умов для кардинального розвитку руху за ділову досконалість і якість/
Г
ОЛОВНА ЛАНКА,
за яку можна витягнути ланцюг соціально-економічних проблем України
Як зробити Україну процвітаючою.
Щоб зробити Україну процвітаючою та поліпшити якість життя її громадян, необхідно, перш за все, нам змінитися самим. Потрібно філософію дефіциту, вкорінену у нас за 70 років на генному рівні, витиснити філософією насиченого ринку, в який ми занурилися понад 15 років тому. Потрібно навчитися жити на засадах принципів безперервного вдосконалення і постійних поліпшень. І зрозуміти, що Україна, як і будь-яка інша держава, зможе досягати довготермінових системних поліпшень тільки тоді, коли вона почне розвиватися, переважно, як суспільство творення, а не споживання і накопичення. Що всі наші потуги у глобальній конкурентній боротьбі економік стануть успішними, лише коли ми засвоїмо, що головними «багнетами» і в творенні, і на ринковому полі бою є безпосередньо підприємства (компанії, організації). І держава має створювати сприятливі умови для їх розвитку. Тому що тільки підприємства формують додаткову вартість і здатні вирішити основні загальнодержавні проблеми, такі як: конкурентоспроможність, ресурсозбереження, наповнення бюджету, створення робочих місць, боротьба з бідністю та багато інших. І Україна тільки тоді зможе стати процвітаючою країною, коли стане процвітаючою переважна більшість її підприємств.
Тотальна недосконалість, як спадщина тотального дефіциту.
У світі існує кілька шкал, за якими можна професійно оцінити і порівняти рівні досконалості будь-яких підприємств. Є така шкала і в Європі. Якщо умовна ідеальна організація за цією шкалою відповідає 1000 балам, а найкращі європейські організації оцінюються в 700-750 балів, то лідери України, Росії, Білорусі, інших пострадянських країн сьогодні досягають 550-600 балів. Це дуже високий рівень, не дивлячись на те, що до загальноєвропейських лідерів їм ще далеко. Але таких підприємств в Україні можна, як кажуть, «перерахувати на пальцях».
А найважливішим показником, яким можна охарактеризувати будь-яку пострадянську країну в цілому, в тому числі й Україну, є співвідношення рівнів досконалості основної маси її підприємств і основної маси підприємств розвинутих країн Європи. Багаторічна практика оцінювання експертами Української асоціації якості дозволяє зробити висновок, що в Україні це десь 200-250 балів, а в розвинених європейських країнах - приблизно 400-450 балів. А це дуже великий розрив. І це той фактор, що визначає нинішній стан конкурентоспроможності національної економіки і якості життя в Україні. Все це - спадщина тотального дефіциту, а також тієї політики щодо виробників продукції (послуг), яка практикується в Україні впродовж майже двох десятиліть її незалежності.
У той же час, якщо в Україні на державному рівні і говорять про вдосконалення систем менеджменту, то більшою мірою формально і маючи на увазі, переважно, приведення їх у відповідність до міжнародних стандартів (насамперед, ISO 9000), чого явно не достатньо для забезпечення прориву у вітчизняній економіці. Однак і тут Україна, в розрахунку на одного жителя, має систем управління якістю за ISO 9000 менше в порівнянні з Китаєм - в три з половиною рази, з Іспанією - більш ніж у 30 разів, а з Італією - майже в 40 разів! При цьому, на думку експертів, не більше 20 відсотків цих систем в Україні реально працюють.
Що відбувається у світі в галузі вдосконалення підприємств.
Узагальнена краща практика ведення справ, зокрема бізнесу, що накопичена у світі за всі часи, у сконцентрованому вигляді відображена у 8-ми концепціях Загального управління на засадах якості (Total Quality Management, TQM). Концепціями TQM керуються десятки тисяч компаній всіх континентів, які прагнуть досягти вищої досконалості. В інтерпретації EFQM (провідної європейської організації в сфері досконалості) у версії 2009-го року концепції досконалості - це: Досягнення збалансованих результатів; Додавання цінності для споживачів; Управління через бачення, натхнення і чесність; Управління через процеси; Досягнення успіху через людей; Вирощування творчості і інновацій; Побудова партнерських відносин; Прийняття відповідальності за стабільне майбутнє.
Для практичного використання цих концепцій застосовують моделі досконалості (ідеальних організацій). Найпоширеніші серед них: японська модель імені Демінга, американська модель імені Болдріджа і європейська модель (Модель EFQM).
Модель EFQM всебічно описує будь-яку організацію через 9 критеріїв: Лідерство; Стратегія; Персонал; Партнерство та ресурси; Процеси, продукти та послуги; результати, які відносяться до Споживачів, Персоналу та Суспільства; Ключові результати. Ці критерії представлені у вигляді 32-х підкритерієв.
Порівняння конкретної організації з моделлю дозволяє визначити всі її сильні сторони і всі слабкі сторони (області для удосконалення) по кожному з 32-х подкрітеріев. Отримання та аналіз інформації про кращу світову та вітчизняну практику (в розрізі областей для удосконалення) дозволяє організації розробити конкретну цілеспрямовану інноваційну програму удосконалення на певний період часу. Після виконання заходів програми організація знову оцінюється, тобто порівнюється з моделлю. І знову: області для вдосконалення - знання - програма... Виток за витком, по спіралі, все вище і вище.
Системи управління у кращих компаній Європи і світу, як правило, є цілісними і включають в себе всю сукупність гармонізованих між собою компонент цілеспрямованого менеджменту: Якості, Безпеки, Екологічного, Проектного, Інформаційного, Інноваційного, Фінансового, інш.
Як випливає з концепцій TQM і Моделі EFQM, досконалі організації є соціально відповідальними по відношенню до трудящих, споживачів та суспільства. Виявляючи турботу про соціум, дбайливо взаємодіючи з навколишнім середовищем і досягаючи високих економічних результатів, вони вносять посильний внесок у стійкий розвиток людства.
Рух за досконалість і якість в Україні.
За період незалежності в Україні сформувався цілий ряд громадських об'єднань і комерційних організацій, орієнтованих на сприяння підприємствам в їх вдосконаленні. Особливе місце серед них посідає Українська асоціація якості (УАЯ), яка є беззмінним лідером руху за якість і комплексне вдосконалення в Україні. УАЯ має широке міжнародне визнання, є одним з провідних лідерів у Центральній і Східній Європі (ЦСЄ). Її досягнення знайшли відображення в численних оцінках, отриманих від українських та закордонних організацій. А про авторитет фахівців УАЯ свідчить той факт, що вже протягом 5-ти років їх запрошують для консультування з питань вдосконалення кращі компанії з країн ЦСЄ.
Головний результат просування в Україні ідей якості та досконалості - поступова зміна філософії мислення багатьох лідерів економіки і підприємництва, які у своїй практиці все ширше використовують сучасні принципи лідерства. Сьогодні можна говорити про створення умов для істотних змін на краще. Цьому сприяли також вже 6-ть унікальних заходів - Всеукраїнських з'їздів якості, на яких представники бізнесу, влади і громадськості спільно і всебічно обговорювали проблеми і досягнення, виробляли шляху розвитку. На першому з'їзді була прийнята Українська хартія "За ділову досконалість і якість». Протягом 10-ти років ця Хартія служила ідейно-організаційної основою розвитку руху, що народив Всеукраїнський діловий марафон «Сходження до вершин європейської досконалості». До 10-річчя Хартії до неї приєдналися найавторитетніші всеукраїнські громадські об'єднання та впливові органи виконавчої влади і самоврядування: На початку 2010-го року створено Раду Хартії, а також схвалено концептуальні засади кардинального розвитку руху за ділову досконалість і якість.
Оцінювання та визнання, як процеси руху за досконалість.
У системі мотивації підприємств до участі у процесах вдосконалення важливе місце займає систематичне професійне оцінювання та визнання досягнутого ними рівня, в тому числі в рамках конкурсів, які проводяться в різних масштабах: місцевому, національному, регіональному, континентальному. У світі понад 70 країн ведуть національні нагороди якості, застосовуючи згадані моделі досконалості: японську, американську і європейську. Українські організації за ініціативою УАЯ вже 15 років удосконалюються на основі Моделі EFQM. Однією з цінних інновацій УАЯ стало створення Сходів ділової досконалості, інтегрованих у Схему рівнів досконалості EFQM. Ці Сходи дозволяють будь-якій організації, з будь-яким початковим рівнем, цілеспрямовано та послідовно просуватися до рівня досконалості, досягнутого кращими компаніями Європи. Механізм сходження загальновідомий і полягає в наступному: оцінювання та виявлення сильних сторін і областей для вдосконалення; отримання нових знань про кращий досвід; розробка інноваційної програми вдосконалення; виконання програми. І знову - оцінювання і т.д. Так «крок за кроком» компанії піднімаються сходами досконалості, наближаючись до європейських лідерів. Яскравим прикладом тут є ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», яке за 5 років з рівня 250-300 балів цілеспрямовано і послідовно піднялося до рівня 500-550 балів. При цьому воно отримало статус володаря Національної нагороди за якість, лауреата Нагороди за якість країн ЦСЄ та сертифікату EFQM «Визнання досконалості в Європі 5*». У нинішньому році ця компанія планує підтвердити 550-600 балів і стати володарем Нагороди за якість країн ЦСЄ.
Вітчизняні підприємства-лідери ділової досконалості.
Досягнення вітчизняних підприємств, які зуміли вийти на рівень 500-600 балів, для України представляють велику цінність. А самі підприємства - це прекрасні, зрозумілі співвітчизникам, зразки для наслідування.
Кращий світовий досвід успішного ведення справ, який УАЯ принесла з Європи та «прищепила» в Україні, дозволяє багатьом українським організаціям «рости, як на дріжджах». Вже більше 40 отримали сертифікати EFQM «Визнання досконалості в Європі», а 16 стали призерами Нагороди за якість країн Центральної та Східної Європи, у тому числі 5-ть - переможцями. Серед них, крім ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», широко відомі в Україні і за кордоном: ЗАТ «Оболонь», ВАТ «Фармак» і ВАТ «Інститут транспорту нафти» (Київ), ЗАТ «Новокраматорський машинобудівний завод», ВАТ «Броварське шляхово-будівельне управління № 50», ТОВ «Сандора» (Миколаїв), ЗАТ «Едем» (Дніпропетровськ), Інститут «Гипрококс» (Харків), Сумське міське бюро технічної інвентаризації, Виконавчий комітет Славутицької міської ради (Київська обл.), ДП «Крівбасстандартметрологія» і ряд інших. Кращі вітчизняні підприємства 10 років тому об'єдналися в Клуб лідерів якості України, який став діловим локомотивом, що прокладає для української промисловості та економіки шлях у завтрашній день.
Від компаній-лідерів до масового вдосконалення.
Досвід, накопичений в Україні, знання, повноваження, експерти, підприємства-лідери і відпрацьовані технології дозволяють розгорнути в країні масовий рух за досконалість і якість. Проте, на жаль, цей рух ще не отримав в нашій країні широкомасштабного характеру. Ще чимало в Україні керівників, які скаржаться, що у них чудова продукція, а їх просто не пускають на західний ринок. Вистачає ще й тих, хто переконаний, що в умовах кризи і значного зниження обсягів реалізації продукції не до вдосконалення і якості. Мовляв, коли криза мине і відновиться попит, тоді і вдосконаленням можна буде зайнятися. У той же час вітчизняна промисловість у період кризи вже скоротилася більш ніж на третину. І це ще не кінець.
Особливістю глобальної кризи, разом із загостренням конкуренції на зовнішніх ринках, є те, що підвищується ймовірність приходу в будь-яку країну найдосконаліших організацій з усього світу (через скорочення збуту на традиційних ринках). А це означає, що треба бути готовими до жорсткої довгострокової конкурентної боротьби з кращими компаніями світу. І треба усвідомити, що старі часи, а разом з ними і втрачені споживачі, самі по собі вже не повернуться. Тобто «перечекати» кризу нереально. Не допоможуть і разові, навіть великі, локальні заходи щодо вдосконалення. У світі накопичено величезний досвід, який свідчить, що саме під час кризи необхідно найбільш активно системно удосконалюватися, щоб зберегти бізнес. У той же час активне вдосконалення дає можливість після закінчення кризи розширити ринки збуту за рахунок тих конкурентів, які не витримають боротьби і збанкрутують.
Саме масове безперервне вдосконалення підприємств має стати тією головною ланкою, за яку можна буде витягнути весь ланцюг соціально-економічних проблем нашої держави.
Роль влади у розвитку руху за досконалість і якість.
Надзвичайно важливо, щоб влада активно сприяла розвитку масового руху за ділове вдосконалення, за поліпшення якості. Мова йде саме про сприяння, а не регулювання (державне регулювання доречно тільки у сфері забезпечення безпеки!). І, перш за все, влада повинна запровадити ефективні механізми мотивації до безперервного вдосконалення всіх своїх організацій.
При цьому, в умовах кризи, в умовах дефіцитного бюджету зовсім не обов'язково нести великі витрати. Якщо держава усвідомлює важливість вдосконалення своїх організацій, вона повинна поважати їх досягнення не менш ніж спортсменів та артистів, а, отже, може встановити гарантовану систему нагород, де на нижніх рівнях - грамоти, потім медалі, ордени, а на самому верху (володар Нагороди за досконалість EFQM) - найвищі нагороди країни. Якщо держава поважає організації, що удосконалюються, вона має їм довіряти, а, отже, може звільнити від контролю та нагляду: чим вище рівень, тим менше контроль, аж до його повного скасування. Досконалішим організаціям держава може гарантувати свій захист, особливо від рейдерів: чим вище рівень, тим вище ступінь захисту. Ну і, звичайно, якщо державою передбачені будь-які преференції, їх варто давати виключно під зобов'язання піднятися на чергову сходинку досконалості, природно, з підтвердженням виконання зобов'язання.
Ділова досконалість і якість, як національна ідея України.
У нашій країні давно вже ведуться дискусії про національну ідею. Але яка національна ідея може бути краще, ніж та, що заснована на безперервному вдосконаленні організацій і постійному поліпшенні якості життя? Недарма у світі слово «Якість» пишеться з великої літери. Вона стала національною ідеєю в Японії, яка зуміла домогтися економічного дива. Вона стала сенсом реформ в Німеччині, в результаті яких досягнуто значний економічний підйом. Ця ідея універсальна для будь-яких національностей, партій і течій, віросповідання та державного ладу. Вона може стати надійною основою для об'єднання і забезпечення якісного існування всієї країни, всіх її людей. Йдеться про філософію, про цілі розвитку суспільства. А з іншого боку, якість і ділова досконалість - це потужний інструмент, практична наука, за допомогою якої можна оцінити потенціал організації, направити його в потрібну сторону, допомогти розвиватися й удосконалюватися.
Пропозиції щодо кардинального розвитку національного руху.
Для забезпечення в Україні кардинального розвитку руху за якість і ділову досконалість і на цій основі суттєвого поліпшення ситуації в країні, потрібно прийняти Закон України «Про засади державної підтримки та розвитку руху за ділову досконалість і якість». У Законі доцільно відзначити, що влада забезпечує престижність досконалості українських організацій на всіх рівнях економіки, сприяє залученню підприємств в процеси безперервного вдосконалення і поліпшення якості продукції та послуг, а також сприяє діяльності професійних громадських об'єднань України, що мають на меті розвиток руху за якість і досконалість. Особлива увага повинна бути приділена сприянню Раді Української хартії «За ділову досконалість і якість» з реалізації проекту «Всеукраїнський діловий марафон «Сходження до вершин європейської досконалості».
У Законах України про центральні та місцеві органи виконавчої влади доцільно передбачити, що всі ці органи сприяють підприємствам у безперервному вдосконаленні в рамках своїх повноважень.
Уряд України повинен ввести в дію механізми мотивації підприємств до безперервного вдосконалення з урахуванням кращої практики, а також сприяти формуванню інфраструктури підтримки підприємств у їх вдосконаленні і національної системи узагальнення та поширення інформації про кращу практику в цій сфері.
Уряд також повинен організувати навчання вищого керівництва держави, зокрема держслужбовців першого рангу, з питань якості та досконалості. При цьому, Міністерство освіти і науки України має передбачити перепідготовку та сертифікацію викладачів дисциплін менеджменту, зокрема менеджменту якості, забезпечивши їх визнання на міжнародному (європейському) рівні, а також вивчення у ВНЗ основ TQM.
З питань підвищення конкурентоспроможності економіки України на основі безперервного вдосконалення доцільно провести спеціальні слухання у Верховній Раді України із залученням представників вітчизняних підприємств, які вже мають визнання досконалості на європейському рівні.
