Тематичний план І розподіл навчального часу в курсі "Історія економіки та економічної думки"

Вид материалаДокументы

Содержание


Підсумковий контроль знань студентів.
Переведення 100-бальної шкали оцінювання в 4-и бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку
Оцінка за шкалоюECTS
2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни
6. Особливості поточного контролю знань студентів заочної форми навчання.
Тематика самостійних письмових робіт з курсу „Історія економіки та економічної думки» (для студентів-заочників)
Подобный материал:
1   2   3   4   5


Підсумковий контроль знань студентів.

Положенням про екзаменаційну сесію студентів передбачена письмова форма іспиту. Така форма іспитів проводиться з метою підвищення об’єктивності оцінки знань студентів і спрямована на посилення мотивації щодо оволодіння програмним матеріалом курсу “Історія економіки та економічної думки ” протягом нормативного періоду його вивчення (третій –четвертий семестр другого навчального року ).

До підсумкового контролю кафедра розробляє і затверджує перелік питань, що охоплює увесь програмний матеріал нормативної програми з курсу “Історія економіки та економічної думки”. Загальна кількість питань дорівнює 140. Ці питання доводяться до відома студентів на початку відповідного навчального року.

Екзаменаційний білет включає 6 питань, складених за різною формою, що відповідають програмному матеріалу і охоплюють всі основні розділи навчального курсу. Склад екзаменаційного білету передбачає 4 теоретичні питання і 2 тестових завдання. Кожне тестове завдання включає 2 питання у формі тестів відкритого типу. Виконання студентами екзаменаційного завдання повинно носити виключно самостійний характер. За використання заборонених джерел чи підказок студент знімається з іспиту й одержує нульову оцінку.

Тривалість семестрового іспиту становить три астрономічні години

Питання екзаменаційного білету студент переписує в бланк письмової роботи і дає на них відповіді.

В процесі складання письмового іспиту студенту забороняється в будь-якій формі обмінюватися інформацією з іншими студентами або використовувати допоміжні матеріали. Відповіді повинні даватися розбірливим почерком і без скорочень.

Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 60 балів .

В разі, коли відповіді студента оцінені менш ніж в 30 балів, він отримує

незадовільну оцінку за результатами іспиту та незадовільну загальну підсумкову оцінку. В цьому випадку отримані результати поточного контролю не враховуються.

Загальна підсумкова оцінка з "Історії економіки і економічної думки" складається з суми балів за результатами поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що студент набрав 30 балів і вище).

До залікової екзаменаційної відомості заносяться сумарні результати в балах поточного контролю та іспиту (загальна підсумкова оцінка).

Переведення даних 100-бальної системи на 5-бальну систему здійснюється таким чином:

Переведення 100-бальної шкали оцінювання в 4-и бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:


Оцінка за шкалоюECTS

Оцінка за бальною шкалою, що використовується в КНЕУ


Оцінка за 4-и бальною шкалою

А


85-100

5 (відмінно)

В

80

4 (добре)

С

65—75

D

60

3 (задовільно)

Е

50-55

FX

20-45

2 (незадовільно) з можливістю повторного складання

F

0-15

2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни



Критерії оцінки теоретичних питань:
  • Відмінний рівень ( 10 балів ) – коли студент виявляє системне знання програмного матеріалу, дає змістовні, обґрунтовані відповіді на поставлені питання, демонструє знання рекомендованої до вивчення літератури, чітке володіння понятійним апаратом, розуміння дискусійних проблем
  • Задовільний рівень ( 5 балів ) – коли студент виявляє знання основного програмного матеріалу, володіння понятійним апаратом, але допускає помилки у їх викладенні
  • Незадовільний рівень ( 0 балів ) – коли студент дає неправильні відповіді на поставлене питання і виявляє значні прогалини в знанні основного програмного матеріалу


Критерії оцінювання тестових завдань:

Тестове завдання оцінюється як окреме питання білету так:
  • 10 балів – коли студент правильно відповів на два питання тестового завдання
  • 5 балів – коли студент правильно відповів на одне питання тестового завдання
  • 0 балів – коли студент не відповів правильно на жодне питання

Виконані студентами роботи перевіряються і оцінюються членами комісії. Перевірені роботи передаються в деканат факультету не пізніше ніж перед наступним іспитом. Результати іспиту доводяться до студентів лектором потоку.

Усі спірні питання щодо результатів іспиту з історії економіки та економічної думки розглядаються і вирішуються відповідними апеляційними комісіями кафедри на чолі з завідувачем кафедри.


6. Особливості поточного контролю знань студентів заочної форми навчання.

Поточний контроль знань студентів заочної форми навчання оцінюється від 0 до 40 балів за наведеною схемою:




Вид роботи

мах балів

Зміст роботи

1

Модулі:

№ 1

№ 2


10

10


Контрольні роботи з курсу

2

Самостійна робота

20

Написання та захист письмових робіт



Тематика самостійних письмових робіт з курсу „Історія економіки та економічної думки» (для студентів-заочників)


З метою забезпечення контролю за самостійною роботою студентів-заочників кафедрою історії економічних учень та економічної історії пропонує ряд тем, які охоплюють курс „Історія економіки та економічної думки”. Кожний студент обирає тему, за якою він повинен підготувати письмову роботу (обсягом до 20 сторінок формату А-4 або до 12 аркушів шкільного зошита у лінійку).

Перед початком роботи над обраною темою студент повинен скласти її план, який дозволить визначити послідовність питань, що повинні бути розглянуті, забезпечити логіку роботи та уникнути повторів та суперечностей.

В процесі оформлення роботи слід виділити певні розділи відповідно до плану. Цитати та інші відомості (як цифрові, так і документальні) повинні мати відповідні посилання на використану літературу. Список використаної літератури подається у кінці роботи.


  1. Загальна характеристика системи господарства в суспільствах ранніх цивілізацій.
  2. „Річкові” цивілізації до осьового часу (Стародавні Єгипет, Месопотамія, Китай).
  3. Землеробська культура трипільців як одна з ранніх локальних цивілізацій світу.
  4. Осьовий час: зародження основ сучасного господарського розвитку людства та формування сучасних (Східної та Західної) цивілізацій.
  5. Основні риси та напрямки формування господарства суспільств Східної цивілізації та відображення цих процесів в економічній думці.
  6. Основні риси та напрямки формування господарства суспільств Західної цивілізації та відображення цих процесів в економічній думці.
  7. Особливості господарського розвитку та економічної думки Давньої Греції.
  8. Особливості господарського розвитку та економічної думки Давнього Риму.
  9. Формування основ середньовічної господарської системи країн Європейської (Західної) цивілізації на першому етапі (V – Х ст.).
  10. Господарський розвиток країн Західної цивілізації у Х –ХV ст. та його висвітлення в економічній думці.
  11. Основні напрямки господарського розвитку Київської Русі та їх висвітлення в економічній думці.
  12. Роль середньовічного міста у формуванні основ ринкової системи господарства.
  13. Організація міського ремесла в Західній Європі та Київській Русі: спільне та відмінне.
  14. Характеристика Західноєвропейської та Давньоруської системи господарства на основі „Салічної правди” та „Руської правди”
  15. Економічні причини та наслідки Великих географічних відкриттів.
  16. Формування мануфактурного виробництва та його роль у генезисі ринкового господарства країн Європейської цивілізації.
  17. Економічна політика меркантилізму в країнах Європейської цивілізації та її теоретичне обґрунтування.
  18. Форми та основні напрямки розвитку інститутів ринкової економіки: національні особливості.
  19. Економічна політика меркантилізму в Україні та Росії XVII – XVIII ст.
  20. Промисловий переворот як матеріальна основа формування господарства індустріального суспільства. Класична політична економія.
  21. Промисловий переворот та його національні особливості.
  22. Промисловий пререворот в Україні та його особливості.
  23. Криза кріпосної системи господарства та відміна кріпацтва в Україні. Українська економічна думка першої половини ХІХ ст.
  24. Основні тенденції світового економічного розвитку в останній третині ХІХ – початку ХХ ст.
  25. Національні особливості господарського розвитку в період монополістичної конкуренції (Англія, Франція, Німеччина, США).
  26. Економічний розвиток України в період монополістичної конкуренції у складі двох імперій: спільне та відмінне.
  27. Українська економічна думка другої половини ХІХ ст. як складова світової економічної теорії.
  28. Перша світова війна та її вплив на господарський розвиток провідних країн світу (Німеччина, Англія, Франція, США).
  29. Світова економічна криза 1929-1933 рр. та шляхи виходу з неї („Новий курс” Ф.Д.Рузвельта та економічна політика нацизму).
  30. Дж.М.Кейнс та його теорія як основа запровадження системи макроекономічного регулювання в провідних країнах світу.
  31. Радянська економічна система та її впровадження у господарство України.
  32. Нова економічна політика (неп) як спроба переходу до економічних методів в господарському житті та основні напрямки економічної думки в Україні.
  33. Індустріалізація й колективізація в Україні: теорія та практика.
  34. Основні підсумки соціально-економічного розвитку України в роки довоєнних п’ятирічок.
  35. Господарство України в роки Другої світової війни та повоєнної відбудови.
  36. Ліквідація немарксистських напрямків та утвердження офіційного напряму в радянській економічній науці.
  37. Наслідки Другої світової війни для світової економіки та трансформація її форм у повоєнний період.
  38. План Маршалла як програма ринкового відновлення економіки Європи.
  39. Основні тенденції економічного розвитку США після Другої світової війни та основні напрямки економічних досліджень.
  40. Західноєвропейська модель господарського розвитку та її теоретичне обґрунтування (Соціальне ринкове господарство).
  41. Економічна політика лейбористів та її роль у повоєнній відбудові британської економіки.
  42. Причини економічного піднесення ФРН у 50-х роках ХХ ст.
  43. Господарський механізм та природа перетворення Японії в економічного лідера Східної Азії.
  44. Зростання інтеграційних процесів у світовій економіці: „Спільний ринок”, його утворення та розширення складу (1957-1995).
  45. Криза системи макроекономічного регулювання та кейнсіанської теорії у 70-х роках ХХ ст.
  46. Криза радянської тоталітарної системи господарства та спроби її реформування у 50-х – першій половині 60-х років.
  47. Теоретичне обґрунтування та спроби запровадження економічних важелів в радянській економічній систему у другій половині 60-х років.
  48. „Перебудова” як спроба радикального реформування радянської економічної системи: теорія та практика.
  49. Економіка незалежної України: проблеми та шляхи переходу до ринкової системи господарства.