Вісник львів. Ун-ту vysnyk LVIV univ. Серія філологічна. 2003. Вип. 32. С. 3-14 Ser. Philologi. 2003. №32. Р. 3-14 художня спадщина: студії

Вид материалаДокументы

Содержание


From “woodcutter” to the “history of the confiscation”: the range of genre modifications of i.franko’s
Подобный материал:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14

FROM “WOODCUTTER” TO THE “HISTORY OF THE CONFISCATION”: THE RANGE OF GENRE MODIFICATIONS OF I.FRANKO’S

SEVEN FAIRY-TALES”


Natalya Tykholoz


National Academy of Science of Ukraina T.Shevchenko Institute of Literary Studies

(Lviv branch),

5 Mickewicha cr, 79000, Lviv, Ukraina


The article suggests a detailed genological analysis of genre peculiarities of the pieces of I. Franko’s collection of small prose “Seven fairy-tales”. The study shows compositional integrity and logic of the development of artistic concept of the collection as a satirical fairy-tale parable, encyclopedia of life of under-Austria Galicia in the 19th century. The genre-style tendency is oriented from conventionally-allegoric, fairy-tale-fantastic forms to the realistic depiction of social reality.

Key-words: genre, genre modification, fairy-tale, parable, satire, satirical article, short story.


Стаття надійшла до редколегії 11.09.2002

Прийнята до друку 19.10.2002


*© Бондар Л., 2003

* Як зазначає А.Крушельницький: “Взагалі про ліричні вірші у збірці “Із днів журби” треба сказати, що се найбільш сумна поезія І.Франка” [2; с.209–210].

* На щастя, ані Соломії Павличко, ані Джорджеві Грабовичу не потрапив на очі “щоденник Франкової душі”, інакше мали б ще одне сенсаційне відкриття, на кшталт того, що Коцюбинський їв, а Шевченко без одягу мав такий самий вигляд, як і всі чоловіки. Хай уже Франко залишається, за постмодерними канонами, одіозним “народником” чи в ліпшому випадку ординарним “позитивістом”, аніж мав би постати досвідченим наркоманом. Аякже ж: сам викликає потрібні йому візії і відчуває від цього страшенну насолоду! То як же він досягає цього “кайфу”? А звісно ж, – за допомогою наркотиків… А якби ж то іще довідались про заповітну флящину з зіллям, за допомогою якої хотів звести рахунки з життям після одруження коханої дівчини з іншим? А ще ж оспівав таємничу “рослину Кааф”, скуштувавши соку якої “серце розкішшю стрясе”? А горда заява: “Я наркотиками не шинкую”? Дивна зацікавленість до забороненого овоча, чи ж не так? Як добре, що столична бузина не заглядає в наш провінційний город! Куди нам, грішним! Зрештою, аматори “развесистой клюквы” у тій же столиці мають постійних постачальників…

* Як не дивно, але найбільш уживаний у поезії Франка колір – рожевий. Не білий, не чорний, не сірий, як собі, напевно, уявляють феміністки-модерністки. За словником “Лексика поетичних творів Івана Франка”, “рожевий” зустрічається в нього 66 разів. На це вперше звернула увагу проф. О.Сербенська у виступі на ХV щорічній франківській науковій конференції.

** Інтер’єр (франц. іntérieur – внутрішній) у художньому творі – вид опису, змалювання внутрішніх приміщень (їх вигляду, предметів, які там знаходяться) у зв’язку з зображенням умов життя і побуту персонажів [5; c.323].

© Голод Р., 2003

*


* © Гузар З., 2003

* © Гуняк М., 2003

* © Денисюк Ю., 2003

* © Клим’юк Ю., 2003

* © Корнійчук В., 2003

* © Легкий М., 2003

* © Лесик В., 2003

* © Мельник Я., 2003

* © Попадинець Г., 2003

* © Пустова Ф., 2003

* © Сеник Л., 2003

* Див.: Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. – Київ, 1997. – С.223 і далі.

* Див., наприклад, документальну повість-есе: Горак Р. Тричі мені являлася любов. – Київ, 1983, і його ж “літературний детектив”: Розвіяні вітром... – Львів, 1999. Біографізм інших творів див.: Возняк М. Іван Франко в автобіографічних висловлюваннях// М.Возняк. З життя і творчості І.Франка. – Київ, 1955. – С.5–32. До проблеми взаємин І.Франка з О.Рошкевич див.: Возняк М. Листування Івана Франка з Ольгою Рошкевич //Іван Франко. Статті і матеріали. – Львів, 1956. – Зб.5. – С.5–131.

** Див.: Мороз М. Автобіографічний елемент у ліричній драмі Івана Франка “Зів’яле листя” //ЗНТШ. – 1990. – Т.ССХХІ. – С.108–121.

*** Див.: Денисюк І., Корнійчук В. Невідомі матеріали до історії ліричної драми Івана Франка “Зів’яле листя” //ЗНТШ. – 1990. – Т.ССХХІ. – С.267; Супрун. Щоденник //Там само. – С.268–282.

* “То есть внеположными к внутреннему составу мира героя моментами”. – Пояснення С.С.Аверінцева і С.Г.Бочарова //Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. – Москва, 1979. – С.386.

* © Тихолоз Н., 2003

* Цікаво, що ще у 1883 р. Іван Франко спробував розробити подібний до “Звірячого бюджету” сюжет у віршовій формі у творі “Звірячий парламент”, підзаголовок якого “уривок політичної байки” вказував на схожий жанровий різновид. Твір “Звірячий парламент”, мабуть, залишився незакінченим, проте його сюжет через чотирнадцять років відродився вже у прозовій формі у казці “Звірячий бюджет” (перше видання вийшло під назвою “Звіряча конституція”).

* Події у творі “Історія однієї конфіскати” хронологічно не окреслені та не локалізовані: на час (кінець ХІХ – поч. ХХ ст.) і місце (Галичина) дії вказують лише перефразовані назви львівських газет (і то тільки тоді, коли їх правильно розгадати!).