Міністерство аграрної політики україни

Вид материалаДокументы
Особисте страхування – це галузь страхування, де об’єктом виступає життя, здоров’я, працездатність та додаткова пенсія людини.
Питання для самоперевірки
Правова основа страхування відповідальності
Роботодавець несе відповідальність перед службовцями в разі, коли
Питання для самоперевірки
Вартість перестрахування
За методом передавання ризиків
Пропорційна форма
Страховий пул
Питання для самоперевірки
Питання для самоперевірки
Практичні завдання
Подобный материал:
1   2   3

Особисте страхування – це галузь страхування, де об’єктом виступає життя, здоров’я, працездатність та додаткова пенсія людини.


Основні підгалузі особистого страхування:
  • Страхування життя,
  • Страхування від нещасних випадків
  • Медичне страхування

Страхування життя об’єднує накопичувальні види особистого страхування, а страхування від нещасних випадків і медичне страхування – ризиковані.

Страхування життя включає:
  • змішане страхування(дожиття, смерть, нещасний випадок);
  • страхування на дожиття;
  • страхування на випадок смерті;
  • страхування до одруження тощо.

Страхування життя передбачає відповідальність страховика в разі смерті страхувальника (застрахованого) під час дії договору страхування або дожиття до певного обумовленого в договорі строку. В договорі страхування може бути обумовлена відповідальність страховика і при дожитті застрахованої особи до певної події, наприклад, одруження, народження дитини, а також у разі втрати здоров’я від нещасного випадку.

Страховими подіями у разі настання яких здійснюється виплата із страхування життя, можуть бути смерть застрахованої особи, дожиття її до закінчення строку дії договору страхування, досягнення застрахованою особою пенсійного віку або віку, обумовленого в договорі страхування, смерть найближчого родича застрахованого.

Страхування ренти і пенсій. При страхуванні рент йдеться про використання вже існуючих капіталів зверненням їх у річні ренти.

При страхуванні рент страхова компанія пов’язує, як правило, виконання своїх обов’язків із дожиттям страхувальника до певного віку або строку, визначеного в договорі страхування.

Договір страхування рент може бути укладений як фізичною так і юридичною особою.

Страхування ренти має на меті забезпечити страхувальникові звичний для нього матеріальний стан незалежно від змін, які пов’язані зі станом здоров’я, зменшенням або втратою працездатності, старістю.

Страхування від нещасних випадків поділяється на індивідуальне і колективне, добровільне і обов’язкове. Носить ризиковий характер.


ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Страхування життя

2. Страхування від нещасних випадків

3. Медичне страхування


Тема 6. Страхування відповідальності:
  1. Необхідність, зміст та структура страхування відповідальності;
  2. Страхування професійної відповідальності;
  3. Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;
  4. Інші види страхування відповідальності.

Страхування відповідальності – це галузь страхування, де об’єктами є майнові інтереси, пов’язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди юридичній або фізичній особі, її майну.

Страхування відповідальності спрямоване як на захист майнових прав осіб, постраждалих у результаті дії або бездіяльності страхувальника, так і на захист фінансового стану самого страхувальника. За наявності страхового полісу відшкодування збитків постраждалим гарантується страховою компанією і не залежить від платоспроможності страхувальника. Страхувальник на суму страхового відшкодування звільняється від витрат, пов’язаних із компенсацією спричиненої ним шкоди.

Страхування відповідальності з огляду на його економічну доцільність і соціальну вагомість з’явилося й на українському ринку. Страхування відповідальності перевізників, власників транспортних засобів, туристичних організацій, імпортерів фармацевтичної продукції, нотаріусів та аудиторів вже широко здійснюється українськими страховиками як в обов’язковій, так добровільній формі.

Правова основа страхування відповідальності. Рівень розвитку страхування відповідальності прямо залежить від досконалості національних правових інститутів та законодавства, оскільки в основу цього напрямку страхування покладено норми національного та міжнародного права. Для страхування становить інтерес цивільна відповідальність, яка має майновий характер і пов’язана з компенсацією завданої шкоди.

В залежності від виду відповідальності розрізняють такі види страхування відповідальності:
  • страхування загальної цивільної відповідальності
  • страхування відповідальності виробника за якість продукції
  • страхування загальної цивільної відповідальності
  • страхування відповідальності роботодавця
  • страхування професійної відповідальності
  • страхування відповідальності за екологічне забруднення
  • страхування відповідальності на транспорті

Цивільна (цивільно-правова) відповідальність страхувальника виникає як юридичний наслідок невиконання або неналежного |виконання ним передбачених цивільним правом обов’язків, через що було порушено суб’єктивні цивільні права третьої особи. До страхувальника в інтересах потерпілого застосовуються встановлені законом або договором санкції майнового характеру. Йдеться про відшкодування збитків, які реально завдані третій особі, та неодержану користь.

Цивільне право засновується на презумпції вини, тому страхувальник вважається винним доти, доки він не доведе свою невинність, а потерпіла третя особа зобов’язана довести факт здійснення проти неї правопорушення, наявність у неї збитків та наявність причинного зв’язку між протиправною поведінкою страхувальника та збитками.

У деяких випадках відповідальність не настає, якщо був злий умисел або необережність потерпілого. Так, власник джерела підвищеної небезпеки звільняється від відповідальності, коли доведе, що шкода виникла внаслідок умислу потерпілого. Відповідальність знімається, якщо йдеться про дію непереборної сили. Виняток становить Повітряний кодекс України, який передбачає відповідальність за особисту шкоду, спричинену пасажирові під час старту, польоту або посадки літака навіть у разі дії непереборної сили.

Усі підприємства – від дрібних виробників до транснаціональних корпорацій – несуть відповідальність за шкоду, завдану у процесі їх діяльності життю, здоров’ю та майну третіх осіб.

Страхування відповідальності виробника за якість продукції – мета цього виду страхування – захищати страхувальника в разі претензій, що їх висувають споживачі його продукції і за які він несе відповідальність згідно з цивільним законодавством.

Страхування відповідальності роботодавця.

Роботодавець несе відповідальність перед службовцями в разі, коли:
  • Він припустився особистої необережності;
  • Не зміг забезпечити відповідного та безпечного обладнання, устаткувати безпечні робочі місця й підібрати кваліфікованих службовців;
  • Сталися порушення законодавчих актів, які можуть призвести до відповідальності роботодавців;
  • Необережність одного зі службовців призвела до травми іншого службовця.


ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
  1. Необхідність, зміст та структура страхування відповідальності;
  2. Страхування професійної відповідальності;
  3. Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів;
  4. Інші види страхування відповідальності.



Тема 7.Перестрахування і співстрахування:

1.Сутність і роль перестрахування

2.Методи перестрахування

3.Форми перестрахування

4.Механізм дії співстрахування

Співстрахування і перестрахування відіграють подвійну роль. З однієї сторони, вони захищають страхові компанії від розорення, а з другої - забезпечують страховий захист і виплату страхового відшкодування та страхових сум застрахованим особам.

Операції з перестрахування є необхідною умовою для забезпечення платоспроможності страховиків, а також забезпечення надійності, безпеки і диверсифікованості розміщення страхових резервів у випадку, коли:

• страховик приймає на себе страхові зобов'язання в обсягах, що можуть перевищувати можливості їхнього виконання за рахунок власних активів;

• страхова сума за окремим об'єктом і видом страхування перевищує 10 відсотків суми сплаченого статутного фонду і створених страхових резервів на останню звітну дату (квартал);

• перестрахування є також передумовою здійснення інших видів діяльності (міжнародні перевезення, експлуатація об'єктів підвище­ного ризику, великомасштабні інвестування тощо).

В Україні перші перестрахові компанії з'явились на початку XX століття (1910-1915 рр.) - земські страхові компанії - перестрахування вогневих ризиків.

Страховик, який перестраховує прийняті на себе ризики, стає перестрахувальником, тобто цедентом. Хоча при цьому перед своїм клієнтом залишається відповідальним у повному обсязі. Процес передачі ризику або його частини називається цедуванням ризику або цесією. Процес подальшої передачі даного ризику наступному перестраховику називається ретроцесією, сторона, яка приймає такий ризик - ретроцесіонарієм.

Вартість перестрахування включає:

• частину страхової премії, що передається перестраховику;

• витрати компанії на ведення справи у зв'язку з передачею ризиків.

Передавання ризиків у перестрахування здійснюється постійно або одноразово.

За методом передавання ризиків у перестрахування перестрахувальні операції поділяються на три види:

• факультативні;

• облігаторні (договорні);

• факультативно - облігаторні.

Перерозподіл ризику у перестрахувальних операціях відбувається за двома формами:

• пропорційною;

• непропорційною.

Пропорційна форма здійснюється за наступними ви­дами договорів перестрахування:

квотний

ексцедентної суми

квотно - ексцендентний

Непропорційне перестрахування здійснюється за наступними видами договорів:

• ексцедента збитку

• ексцедента збитковості

В залежності від ролі , яку відіграє цедент і перестраховик в укладеному між ними договорі, перестрахування поділяється на:

• активне - означає передачу ризику;

• пасивне - означає приймання ризику.

Отже, перестрахування - це вторинний розподіл ризику, що відбувається у певній формі та за відповідними методами.

В Україні також застосовують співстрахування— особливий вид спільної діяльності страховиків, коли два або кілька страховиків одночасно за одним страховим договором (угодою про співстрахування) приймають на страхування значні страхові ризики одного страхувальника, дотримуючись, зазвичай, принципу пропорційної відповідальності.

Кожен із співстраховиків відповідає перед страхувальником своєю частиною страхових зобов'язань. При цьому в договорі визначають права і обов'язки кожного співстраховика. За згодою між співстраховиками й страхувальником один зі співстраховиків (лідер) може представляти решту у взаємовідносинах із страхувальником, залишаючись відповідальним перед ним лише у межах обсягу своєї частки.

Принципи співстрахування реалізуються під час роботи страхових пулів.

Страховий пул — це добровільне об'єднання страховиків, що створюється на підставі відповідної угоди для спільного страхування певних ризиків.

Завданнями функціонування страхових пулів є страхування великих і небезпечних ризиків (наприклад, авіаційних та космічних, перевезення небезпечних вантажів тощо); подолання недостатніх фінансових можливостей окремих страховиків; забезпечення фінансової стійкості страхових операцій; гарантування виплат страхувальникам.

Розрізняють два типи пулів: пули співстрахування та пули перестрахування.

До основних видів страхових пулів належать:

• національні страхові пули

• ринкові регіональні пули

• андеррайтерські пули


ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
  1. Які існують методи перестрахування ?
  2. Суть пропорційної форми перестрахування
  3. Механізм укладання договорів співстрахування
  4. Пули і їх види



Тема 8. Страхова організація. Доходи, витрати та прибуток страховика. Фінансова надійність страхової компанії:
  1. Види страхових компаній та порядок їх створення;
  2. Доходи та витрати страховика
  3. Фінансові результати діяльності страхових компаній та їх оподаткування;
  4. Фінансова стійкість страховика.
  5. Інвестиційна політика страховика
  6. Оцінка платоспроможності

Страховик – це організація, котра згідно з отриманою ліцензією бере на себе за певну плату зобов’язання у разі настання страхового випадку відшкодувати страхувальникові чи особам, яких він назвав, завданий збиток або виплатити страхову суму.

Сукупність страховиків, що функціонують на певному ринку становлять страхову систему. Її головне завдання – надання страхових послуг.

Класифікація страховиків:
  1. за формою власності: державні і приватні
  2. за характером роботи: такі, що страхують життя, такі, що страхують інші ризикові види страхування, ті, що здійснюють перестрахувальні послуги.
  3. За формою власності: акціонерні товариства (відкриті, закриті), командитні товариства, кептивні товариства тощо.
  4. За територією обслуговування: місцеві, регіональні, національні та транснаціональні.

Порядок створення страхової компанії.
  1. формування юридичної особи.
  2. Надання статусу страховика

Доходи страхової компанії:
  • Доходи від страхової діяльності
  • Доходи від інвестиційної та фінансової діяльності
  • Інші доходи

Витрати страхової компанії:
  • Виплати страхових сум та страхових відшкодувань за договорами страхування й перестрахування;
  • Витрати на обслуговування процесу страхування і перестрахування;
  • Витрати на утримання страхової компанії.

Прибуток страхової компанії являє собою фінансовий результат її діяльності за певний звітний період. Фінансовий результат – це вартісна оцінка підсумків господарської діяльності страховика. Він визначається як різниця між доходами і витратами.

Фінансова надійність страховика – це спроможність страховика виконати страхові зобов’язання, прийняті за договорами страхування та перестрахування у випадку впливу несприятливих чинників.

Фінансова надійність страховика залежить від правильного розрахунку тарифних ставок, які є ціною за страхову послугу. Ще один критерій фінансової надійності – достатність страхових резервів, які відображають обсяг страхових зобов’язань.

Система оподаткування є важливим фінансовим важелем регулювання діяльності суб’єктів господарювання.

Страхові компанії зобов’язані сплачувати загальнодержавні податки і збори, а також місцеві податки і збори.

Управління страховою компанією має базуватись на так принципах:

1. Рішення в страховій компанії не приймаються односторонньо, тобто зверху, одним лише керівником (керуючим) страхової компанії.

2. Співробітники страхової компанії керуються не окремими розпорядженнями зверху, а мають свої чітко розроблені сфери діяльності з повноваженнями і функціональними обов’язками.

3. Відповідальність не концентрується на верхньому рівні керування страховою компанією. Вона є частиною компетенції інших співробітників по сферах діяльності.

4. Вища інстанція в структурі страхової компанії має право приймати ті рішення, що нижчестоящі інстанції приймати не вправі.


ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
  1. Види страхових компаній та порядок їх створення;
  2. Фінансова структура страхової діяльності;
  3. Фінансові результати діяльності страхових компаній;
  4. Фінансова стійкість страховика.



ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ


Завдання 1.

Підприємство застрахувало майно на суму 100 000 грн. Страховий тариф 1,1%. Після настання страхового випадку страхова компанія визначила розмір збитків в частці 10%. Визначити страховий платіж і страхове відшкодування.


Розв'язок :

1.Страховий платіж = сума х страховий тариф = 100 000 х 1,1%=1100 грн.

2. Страхове відшкодування = сума х частку збитків = 100 000 х 10 % = 10 000 грн.


Завдання 2.

На момент укладання договору страхування транспортного засобу від збитку при ДТП знос об’єкту страхування складав 20%, а первісна вартість цього засобу 35 тис.грн., на момент настання страхового випадку знос складав 25%, а збитки склали 10%. Розрахувати суму страхового відшкодування, якщо безумовна франшиза становить 2%.


Розв'язок :

1.Сума зносу на момент укладання договору страхування = вартість транспортного засобу х знос = 35000 грн. х 20 % = 7000грн.

2.Страхова сума = вартість ТЗ - сума зносу = 35 000 грн. - 7000 грн. = 28000 грн.

3.Безумовна франшиза = страхова сума х % франшизи = 28000 грн. х 2% = 560 грн.

4.Знос ТЗ за час експлуатації = 25% - 20% = 5%

Сума зносу на момент настання страхового випадку = 28000грн х 5% = 1400грн.

5.Вартість транспортного засобу на момент ДТП = 28000грн - 1400 грн. = 26600 грн.

6.Сума збитку = вартість тр.засобу х % збитку = 26600грн х 10%= 2660 грн.

7.Сума страхового відшкодування = вартість ТЗ - безумовна франшиза = 2660грн - 560грн = 2100грн

Страхове відшкодування завжди дорівнює різниці між збитками та безумовною франшизою.

Франшиза може бути встановлена у % або абсолютних розмірах стосовно страхової суми, вартісної оцінки об'єкта страхування або розміру збитків. В даній задачі франшиза встановлена у % стосовно страхової суми.


Завдання 3.

Підприємство застрахувало свої транспортні засоби. Їх вартість становить 150000 грн. Ставка встановлена у розмірі 3.5 %. Визначити розмір страхових платежів, якщо відомо, що транспортні засоби застраховані на 70 %. Вказати як будуть вноситись страхові платежі даного підприємства при умові, що 1-й платіж -при складанні договору, інші – після третього і шостого місяця дії договору страхування.

Завдання 4.

Внаслідок стихійного лиха на підприємстві було пошкоджено транспортні засоби і сировина, що була завантажена в них. Витрати на відшкодування майна визначені у розмірі 100 тис. грн. Вартість залишків сировини, придатних до використання становить 14 тис.грн. страхувальник провів роботи, щодо рятування майна та впорядкування залишків після страхового випадку на суму 5 тис. грн. У договорі страхування вказано, що майно застраховане на 80%. Визначити розмір відшкодування страховою організацією і страхувальником.


Завдання 5.

В результаті пожежі через недотримання технології виробництва було пошкоджено будівлю молочного цеху балансовою вартістю 45600 грн. Через не вжиття заходів для забезпечення зберігання майна було втрачено матеріальних цінностей на суму 8000 грн. Після пожежі вціліло цінностей на суму 28300 грн. завдяки здійсненню заходів по рятуванню майна в сумі 1370 грн.

Визначити суму страхового відшкодування, якщо майно було застраховане на 80% його вартості.

Методичні вказівки: у разі встановлення порушення правил експлуатації процент відшкодування збитків страховою організацією зменшується до 30%.


Завдання 6.

Визначити суму страхових платежів за рік по будівля, спорудах і іншому майну.

Первісна вартість будівель, споруд - 113200 грн., знос - 25 %, ставка платежу -1% від балансової вартості майна. Балансова вартість багаторічних насаджень -12000 грн, ставка платежу - 2%.

Методичні вказівки: Вартість будівель, споруд та іншого майна (виключаючи знос) визначаємо на початок року. Платежі вносяться в два прийоми.


Завдання 7.

Громадянка застрахувала свою квартиру від усіх страхових випадків, крім крадіжки, а також коштовності на випадок крадіжки. Квартира була застрахована на суму 225 тис. грн., а коштовності на 15 тис. грн. Страховий платіж за квартиру вноситься у 3 прийоми, а за коштовності в 2. Визначити розмір страхового платежу і якими частинами буде вноситись платіж.

Методичні вказівки: страхові тарифи на квартиру становлять 0,2%, а на коштовності - 5%.


Завдання 8.

При перебуванні групи дітей (12 чоловік) в оздоровчому таборі батьки уклали із страховою компанією "Оранта" колективний договір страхування дітей.

Вік дітей різний:

6 чол. 12 років;

4 чол. 14 років;

2 чол. 15 років;

Страхова сума на кожну дитину 500 гр.

В результаті настання страхового випадку (викрадення) одна із дітей зазнала моральної травми та розладу здоров’я. Визначити розмір виплати страхової суми.

Методичні вказівки: при настанні страхового випадку - розлад здоров'я у застрахованого внаслідок нещасного випадку, страхова виплата визначається згідно порядку та умови виплати страхової суми.

У разі заподіяння застрахованій дитині моральної травми внаслідок викрадення чи зґвалтування – виплачується 50% від страхової суми. Страхова сума або відповідна її частина в разі настання страхового випадку виплачується страхувальнику. Якщо страхувальник мав право на одержання страхової суми або її частини, але помер, не здійснивши це право, воно переходить до застрахованого, у випадку смерті останнього - до його спадкоємців.