У дипломних проектах для студентів усіх факультетів
| Вид материала | Диплом |
- До виконання розділу, 409kb.
- До виконання розділу, 415.92kb.
- І. М. Ковтун Темплан 2005 р Редактор Т. В. Омельчук поз., 151.38kb.
- Г. Г. Рунова > Г.І. Науменко Відповідальний за випуск В. Т. Сметанін, докт с. г наук, 623.79kb.
- Затверджено на засіданні кафедри, 52.43kb.
- Затверджено на засіданні кафедри, 52.46kb.
- Аці: Методичні вказівки до розділу дипломних проектів І робіт для підготовки спеціалістів, 609.76kb.
- Янки, заочеревинного простору, малого тазу, верхніх та нижніх кінцівок методичні вказівки, 1038.09kb.
- До розділу дипломних проектів І робіт для підготовки бакалаврів за напрямком «Зварювання», 625.74kb.
- Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів для усіх напрямків підготовки, 576.6kb.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
“ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО ВИКОНАННЯ РОЗДІЛУ З ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ
У ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТАХ
для студентів усіх факультетів
Затверджено
редакційно-видавничою радою університету
Протокол № від
Харків 2005
Методичні вказівки до виконання розділу з цивільної оборони у дипломних проектах для студентів усіх факультетів / Упоряд. Пугач В.І., Гуренко І.В., Кукленко Т.В. - Харків: НТУ “ХПІ”, 2005. - 13 с. - Укр. мовою.
Упорядники Пугач В.І.
Гуренко І.В.
Кукленко Т.В.
Кафедра охорони праці та навколишнього середовища
Методичні вказівки призначені для студентів-дипломників, керівників та консультантів дипломних проектів з питань цивільної оборони. Вони розроблені на основі наказу Міністра освіти та науки, а також Міністра з надзвичайних ситуацій № 182/2000-95, № 97-2001 і відповідають сучасним вимогам, які стоять перед вищою школою і народним господарством.
У методичних вказівках наведені основні вимоги з розробки та оформлення розділу дипломного проектування з питань цивільної оборони, а також їх тематика.
При розробці методичних вказівок був узагальнений досвід розробки питань цивільної оборони дипломних проектів ВУЗів м. Харкова, Харківської області та м. Києва.
1. ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ
Висвітлення питань цивільної оборони у дипломних проектах студентами денної форми навчання визначено наказами № 182/2000-95 і № 27-2001 та програмою підготовки студентів вищих закладів з цивільної оборони.
При висвітленні питань цивільної оборони у дипломних проектах та їх рішень керуватися слідуючими принципами:
1.1. Розробка питань цивільної оборони у дипломних проектах є заключним етапом навчання студентів у ВУЗі і має за мету:
- систематизувати, закріпити та розширити теоретичні знання тапрактичні навички з цивільного захисту, навчити застосовувати отримані знання та навички при розробці конкретних організаційних та інженерно-технічних заходів за умов надзвичайних ситуацій мирногота воєнного часів;
- прививати навички самостійного дослідження питань захисту населення у надзвичайних ситуаціях,стійкості роботи об'єктів народного господарства та їх елементів, використання розробленої техніки, а також заходів у цьому напрямку.
1.2. Питання цивільного захисту за змістом повинні бути ув'язані з тематикою дипломних проектів. Це визначають профілюючі кафедри та курс"Цивільна оборона".
1.3. Розробка питань цивільного захисту повинно бути спрямовано на прийняття конкретних інженерних (конструкторських, технологічних, організаційних) рішень та визначення заходів з захисту робітників і службовців за умов надзвичайних ситуацій, забезпечення стійкості роботи об'єкту господарювання, його елементів, використування техніки, яка проектується і т. п.
1.4. Відповідно до наказів Міністерства освіти та науки, керівництво дипломним проектуванням з розробки питань цивільного захисту здійснюється професорсько-викладацьким складом профілюючих кафедр, а консультації проводять викладачі курсу "Цивільна оборона". Якщо в дипломний проект питання з цивільної обороони не включаються, то консультант з цивільної оборони робить відмітку в завданні на дипломне проектування.
1.5. Питання цивільної оборони у дипломному проекті висвітлюються в окремому розділі.
1.6. Консультант з цивільної оборони підписує закінчений проект. Без підпису консультанта з цивільної оборони студент не допускається до захисту дипломного проекту.
1.7. Найбільш складні й трудоємні обчислення виконуються на ЕОМ. За завданням керівника проекту студент розробляє програму. Програма розрахунку та результати обробки даних додаються до пояснювальної записки.
2.ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗРОБЛЯЄМИХ ПИТАНЬ:
- захист населення за умов надзвичайних ситуацій мирного та воєнного часу;
- підвищення стійкості роботи об’єкту народного господарства за надзвичайних ситуацій;
- проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках та зонах надзвичайних ситуацій.
3. ЗАВДАННЯ НА РОЗРОБКУ РОЗДІЛУ “ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА” (“ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ”)
Перелік рекомендованих питань для включення в дипломні проекти розробляється викладачами курсу ЦО спільно з профільними кафедрами.
У заавдання включається одно питання й заадача. Необхідні вихідні дані надає викладач.
При виконанні комплексної теми допускається розробка одного питання групою у складі 2-3 студентів під керівництвом декількох викладачів.
4. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ РОЗДІЛУ З ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ
У період переддипломної практики студент повинен одержати питання з Цивільного захисту персоналу об’єкту та відповідно відобразити його у звіті.
Приступивши до виконання дипломного проекту, студент при розробці індивідуального плану-графіку та розкладу консультацій планує виконання розділу з Цивільної оборони, витрати часу на його виконання, строки написання розділів і час консультацій.
5. ОБ’ЄМ
ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ РОЗДІЛУ З ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ
Для забезпечення достатнього рівня опрацьовування, видача та погодження завдання проводяться не пізніше ніж за місяць до захисту
дипломного проекту. Неможливість ув'язки теми дипломної дослідної роботи з основними завданнями ЦО та звільнення студента від виконання розділу повинно підтверджуватися відповідним записом консультанта у завданні на дипломне проектування. По закінченню розробки чернетки розділу з зауваженнями і виправленнями передаються консультанту.
Рекомендації щодо змісту розділу і необхідні початкові дані видає консультант, керуючись основними завданнями ЦО, викладеними у розділі 1 цього видання.
Нижче узагальненим типам дипломних проектів поставлений у відповідність зміст основних видів завдань для виконання розділу з ЦО. Назва і зміст розділу визначається за вказаними номерами пунктів розділу 3 даного видання.
2.1. Проектування (реконструкція) цеху, ділянки, відділення, технологічної лінії - пп. 3.1; 3.2; 3.4; 3.8; 3.9; 3.11; 3.12; 3.13; 3.15.
2.2. Проектування (вдосконалення) механічного, технологічного устаткування, агрегатів, установок, верстатів, під’ємно-транспортного устаткування, гідравлічних машин і гідроприводу теплотехнічних машин і агрегатів, котлів, турбін, пневмоавтоматики - пп. 3.2; 3.5; 3.13.
2.3. Розробка (вдосконалення) технології хімічного виробництва - пп. 3.1; 3.2; 3.6; 3.7; 3.12; 3.13; 3.15.
2.4. Розробка автоматизованих і роботизованих агрегатів, установок і комплексів, верстатів з ЧПУ; автоматизація цехів, ділянок, відділень, технологічних ліній і виробничих процесів - пп. 3.4; 3.6; 3.7; 3.15.
2.5. Розробка (вдосконалення) технології збірки машин, механізмів і агрегатів на автоматизованих лініях - пп. 3.2; 3.4; З.6; 3.7; 3.8; 3.9; 3.13.
2.6. Розробка АСУ електроенергетичними системами і електричними машинами - пп. З.6; 3.7; 3.15.
2.7. Розробка (вдосконалення), електричної частини ГРЕС, КЕС, АЕС, ТЕЦ і підстанцій; проектування енергетичних мереж - пп. 3.1; 3.2; 3.4; 3.6; 3.8; 3.13; 3.14; 3.15.
2.8. Розробка (вдосконалення) технології виробництва елементів (ізоляції, конденсаторів) електричних і енергетичних систем, машин і апаратів - 3.1; 3.2; 3.4; З.6; 3.7.
2.9. Розробка (вдосконалення) конструкції елементів (ізоляції, конденсаторів) електричних і енергетичних систем, машин і апаратів - пп. 3.6; 3.7.
2.10. Проектування (вдосконалення) трактора, автомобіля, транспортного засобу, тепловозу, електровозу - пп. 3.3; 3.5; 3.10.
2.11. Проектування (розробка, вдосконалення) електроприводу агрегатів, машин і механізмів - пп. 3.5; З.6.
2.12. Розробка електричних апаратів і пристроїв, автоматизованих електромеханічних систем, електронних систем, пристроїв, блоків і модулів управління (контролю, регулювання, виключення, перемикання, стабілізації, перевірки, діагностики, вимірювання), автоматичних блоків, стендів, пристроїв і приладів, апаратури для АСУ, програмованих контролерів, блоків і модулів
формування команд управління, пристроїв зв'язку блоків і модулів
у системах управління з ЕОМ - пп. 3.5; 3.6; 3.7.
3. ЗМІСТ РОЗДІЛУ З ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ У ДИПЛОМНОМУ ПРОЕКТІ
Приводимо зміст розділу з ЦО для основних видів завдання.
3.1. Інженерний захист робітників і службовців об'єкту.
Оцінюється обстановка, яка може скластися на об'єкті (цеху, технологічній лінії) у разі виникнення НС. Обґрунтовується необхідність захисних споруд.
Дається коротка характеристика проектованого об'єкту, що включає початкові дані, необхідні для розрахунку.
Визначаються об'ємно-планувальні параметри сховища і необхідний склад технічних систем життєзабезпечення. Обґрунтовується розташування сховища і входів у нього по відношенню до плану цеху (ділянки).
На підставі виконаних розрахунків даються рекомендації про будівництво сховища, що забезпечує захист персоналу об'єкту.
Якщо на об'єкті є сховище, то на підставі порівняння його характеристик і розрахункових даних слід зробити висновки про необхідність будівництва додаткового сховища, а також про розширення складу технічних систем життєзабезпечення.
3.2. Захист персоналу .цеха (ділянки) в умовах радіоактивного зараження.
Прогнозується і аналізується радіаційна обстановка, яка може скластися на об'єкті (цеху, ділянці у разі використання ЗМЗ або аварії на АЕС (початкові дані задає консультант розділу).
Визначається зона радіоактивного зараження, в якій може опинитися об'єкт і обґрунтовується необхідність розробки режимів радіаційного захисту.
Дається характеристика об'єкту (підприємства, цеху, ділянки цеху), яка включає чисельність робочої зміни і якість наявних захисних споруд, захисних властивостей будівель. Аналізується можливість встановлення з однієї робочої зміни декількох скорочених змін або роботи вахтовим методом.
З використанням норм радіаційної безпеки (мирного або воєнного часу) розраховується режим роботи об'єкту, що забезпечує захист персоналу в умовах радіоактивного зараження.
Дається висновок про час переходу на звичайний режим роботи і про необхідність дозиметричного контролю.
3.3. Захист екіпажів транспортної техніки в умовах радіоактивного і хімічного зараження місцевості.
Дається коротка характеристика проектованої (що реконструюється) техніки і її призначення.
Описується можлива обстановка, в якій працюватиме техніка в умовах НС. Робиться висновок про необхідність захисту внутрішнього простору кабіни.
Оцінюються штатні можливості устаткування кабіни з герметизації, вентиляції, очищенню повітря від радіоактивного пилу і сильнодіючих отруйних речовин (СДОР). Можуть оцінюватися також захисні властивості кабіни від дії проникаючої радіації.
При необхідності пропонується додаткове устаткування кабіни, що схематично представляється на малюнку. Вибір додаткового устаткування (ущільнення, вентилятори, кондиціонери, фільтри) проводиться на підставі розрахунку, що здійснюється у пояснювальній записці до розділу.
Додаткове устаткування повинне забезпечувати захист екіпажів транспортної техніки в умовах радіоактивного і хімічного зараження місцевості.
3.4. Підвищення стійкості роботи об'єкту до дії ударної хвилі.
Дається коротка характеристика проектованого (реконструйованого) об'єкту (цеху, ділянки, технологічної лінії), включаючи основні елементи, від яких залежить функціонування об'єкту та випуск продукції.
Визначається максимальне значення надмірного тиску, очікуваного на об'єкті. Залежно від початкових даних джерелом надмірного тиску може бути вибух газоповітряної суміші, пального, вибухових речовин, а також ядерний вибух.
Визначається межа стійкості кожного з виділених елементів об'єкту і об'єкту в цілому. Дається оцінка стійкості об'єкту до дії ударної хвилі за заданих умов. Результати розрахунків зводяться в таблицю.
На підставі аналізу таблиці робляться висновки про необхідність підвищення стійкості об'єкту. Пропонуються заходи, що дозволяють підвищити стійкість об'єкту до доцільних значень. Критерієм доцільності в даному розділі є експертна порівняльна оцінка витрат на впровадження заходів з ефектом, пов'язаним із забезпеченням функціонування об'єкту.
3.5. Підвищення стійкості споруд, устаткування, агрегатів, транспортних засобів до дії швидкісного натиску ударної хвилі.
Дається коротка характеристика проектованої споруди, устаткування, агрегату, транспортного засобу, необхідна для виконання завдання розділу.
Визначається очікуване максимальне значення надмірного тиску і швидкісного натиску ударної хвилі. Залежно від вихідних даних джерелом швидкісного натиску ударної хвилі може бути вибух газоповітряної суміші, пального, вибухових речовин, а також ядерний вибух.
У розділі залежно від початкових даних може аналізуватися зсув, перекидання і інерційне руйнування устаткування (техніки) або його елементів.
При оцінці стійкості устаткування (техніки) до зсуву розраховується і порівнюється можлива зміщуюча сила з сумою горизонтальної складової реакції кріплення (зчеплення) і сили тертя.
У разі оцінки можливості перекидання устаткування порівнюється перекидаючий момент швидкісного натиску і стабілізуючий момент реакції кріплення (зчеплення). Для оцінки інерційного руйнування устаткування (транспортної техніки, приладу, апаратури) визначається можливий надмірний лобовий тиск і порівнюється з характеристиками міцності устаткування та його елементів. Розрахунки ілюструються рисунками.
На підставі аналізу одержаних даних робиться висновок про стійкість устаткування (техніки) до дії швидкісного натиску ударної хвилі, пропонуються заходи, що дозволяють підвищити їх стійкість до необхідного рівня.
3.6. Підвищення стійкості роботи систем живлення і управління (пристроїв, блоків, модулів, стендів, приладів, апаратури) до дії електромагнітного імпульсу (ЕМІ) ядерного вибуху.
Дається коротка характеристика проектованого пристрою (системи), необхідна для виконання завдання розділу. Описується природа ЕМІ. Обґрунтовується необхідність оцінки дії ЕМІ на проектовану систему.
Визначаються максимально можливі величини вертикальної і горизонтальної складових напруженості електричного поля, очікувана напруга наведень. На підставі порівняння допустимих і очікуваних напруг робиться висновок про можливий стан системи (в умовах НС). Результати розрахунку зводяться в таблицю.
Розраховується захисний екран, обґрунтовуються інші технічні заходи, впровадження яких забезпечує стійкість системи до дії ЕМІ за заданих умов.
3.7. Підвищення стійкості роботи електронних (автоматизованих) систем до дії іонізуючих випромінювань (ІВ).
Дається коротка характеристика проектованої системи (пристрої, апаратура), необхідна для виконання завдання розділу. Описуються параметри ІВ (радіоактивного зараження або проникаючої радіації), що викликають зміни в роботі електронних систем. Обґрунтовується необхідність оцінки дії ІВ на елементи проектованої системи (пристрою).
Визначаються можливі значення густини потоку нейтронів, потужності дози і дози гама-випромінювання. На підставі порівняння максимально допустимих і очікуваних густин потоку нейтронів, потужності дози і дози гама-випромінювання робиться висновок про можливий стан проектованої системи в умовах НС. Результати розрахунку зводяться в таблицю.
Розраховується товщина захисного екрану, що забезпечує необхідний ступінь ослаблення ІВ. Обґрунтовується вибір раціонального матеріалу захисного екрану.
3.8. Підвищення стійкості роботи проектованого (реконструйованого) об'єкту (цеху, електростанції, технологічної лінії) в умовах порушення поставок сировини (комплектуючих).
Аналізується можливість (реальність) ситуації, при якій поставки сировини (комплектуючих) на об'єкт можуть бути на визначений період припинені.
Дається коротка характеристика цеху, що включає дані, необхідні для виконання завдання розділу, у тому числі можлива тривалість перерви в поставках сировини.
Оцінюються витрати та втрачена вигода при створенні запасу, що визначаються упущеним прибутком через омертвіння грошових коштів, вкладених в запас, і вартістю (при необхідності) оренди (будівництва і експлуатації) складського приміщення.
Оцінюються збитки та втрачена вигода, що визначаються виплатою заробітної платні і втраченим прибутком за період простою.
Порівнюються результати розрахунків витрат на створення запасу сировини і збитків від простою. При аналізі даються також експертні оцінки збитків підприємств, що використовують продукцію проектованого об'єкту. У ряді випадків ці збитки у багато разів перевищують витрати на створення запасу на проектованому об'єкті (наприклад, електростанція).
Робиться висновок про необхідність і раціональну величину запасу сировини (комплектуючих).
3.9. Забезпечення роботи цеху (ділянки, технологічної лінії)
мінімальною чисельністю персоналу.
Аналізується можливість (реальність) ситуацій, при яких цех не буде забезпечений штатною чисельністю персоналу, і необхідність забезпечення стійкості роботи об'єкту в цих умовах.
Дається характеристика цеху (ділянки), що включає штатний розклад з розстановкою працівників (бригад) за робочими місцями (агрегатами).
Описується склад робіт, виконуваних працівниками (бригадами) на своїх робочих місцях. Аналізується можливість максимального зменшення чисельності, що забезпечує функціонування об'єкту в умовах НС. По можливості, запропоновані нормативи чисельності працюючих в умовах НС обґрунтовуються цифровими даними. Наприклад, обґрунтовується збільшення зони обслуговування.
Розроблений і штатний розклади представляються у вигляді таблиці або рисунку з вказівкою виконуваної роботи або робочих місць відповідно.
3.10. Використання проектованої (реконструйованої) транспортної техніки для вирішення завдань ЦО.
Дається коротка характеристика проектованої (реконструйованої) техніки, її призначення і основні параметри, необхідні для виконання завдання розділу.
Описується можлива обстановка, яка може скластися у результаті аварії, катастрофи, стихійного лиха та використання ЗМЗ. Обґрунтовується доцільність і ефективність використання проектованої техніки в цих умовах шляхом монтажу додаткового устаткування.
У розділі може передбачатися можливість швидкої установки (стиковки) наступного додаткового устаткування: насосів для відкачування води і гасіння пожеж; лебідки для самовитягування; генератора для аварійного освітлення; погрузочно-розвантажувальних пристроїв; устаткування для розчищення завалів, дезактивації і дегазації місцевості.
Підбирається необхідне устаткування, що відповідає параметрам проектованої техніки. У вигляді ескізів опрацьовуються інженерно-технічні рішення по установці (стиковці) додаткового устаткування. Ухвалюване рішення ілюструється малюнком.
Оцінюються час і трудомісткість монтажу додаткового устаткування в певних (виробничих або польових) умовах, можливості техніки при рішенні завдань ЦО.
3.11. Підвищення стійкості роботи проектованого об'єкту (цеху, технологічної лінії) в умовах порушення подачі води, газу і електроенергії.
Аналізується можливість (реальність) НС, при якій подача води, газу і електроенергії на об'єкт може бути перервана.
Дається коротка характеристика об'єкту, що включає дані, необхідні для виконання розрахунків у даному розділі пояснювальної записки. Обґрунтовується необхідність роботи об'єкту в умовах НС.
Розраховується потреба об'єкту в електроенергії, газі і воді при заданій консультантом перерві в їх подачі.
Аналізується можливість створення і розміщення необхідних (визначених розрахунком) запасів води, газу, пересувних енергетичних установок.
Обґрунтовується місце розташування ємкості із запасом води і балонів із зрідженим газом, а також їх кількість, тип енергетичних установок.
Робиться висновок про технічну можливість забезпечення стійкості роботи об'єкту при припиненні подачі води і газу. У разі неможливості забезпечення запасу на заданий період, визначається технічно можливий для об'єкту запас води і газу і відповідна йому перерва в їх подачі, при якій об'єкт збереже стійкість у роботі.
3.12. Визначення можливості використання сировини і продуктів виробництва проектованого (реконструйованого) цеху (ділянки) в умовах НС.
Аналізується можливість (реальність) ситуації, при якій виникає необхідність проведення знезараження (дегазації і дезактивації) як на проектованому, так і на сусідніх підприємствах, а також у навколишніх житлових масивах.
Дається коротка характеристика хімічних і фізичних властивостей сировини, проміжних і кінцевих продуктів виробництва.
Обґрунтовується використання сировини і продуктів виробництва при проведенні дегазації території при заданій консультантом СДОР. Приводяться і описуються відповідні хімічні реакції. Обґрунтовується використання сировини і продуктів виробництва при проведенні дезактивації території з описом фізичних процесів, що відбуваються при цьому.
Аналізується наявність і можливість створення в цеху запасів сировини або продуктів виробництва, використовуваних для знезараження.
Оцінюються можливості цеху по забезпеченню знезараження, визначається площа знезараженої території за заданий проміжок часу при необхідній нормі витрат на знезараження і проектній продуктивності устаткування, а також наявності запасів у цеху.
Робляться висновки і даються рекомендації по проведенню знезараження на об'єкті.
3.13. Захист персоналу (цеху, ділянки) при аварії на хімічно небезпечному об'єкті (транспорті).
Дається коротка характеристика хімічно небезпечних об’єктів, територіальноприлеглих до проектованого цеху. Аналізується можливість аварії на цих об'єктах і виникнення зони хімічного зараження, що включає проектований цех.
За заданими консультантом початковими даними (метеоумови, вигляд і кількість розлитої СДОР, що випарувалася, відстань до хімічно небезпечного об'єкту) розраховуються розміри зони хімічного зараження, тривалість зараження і час його настання.
Визначаються можливі втрати, робиться висновок щодо стійкості цеху при аварії на хімічно небезпечному об'єкті (транспорті).
Пропонуються організаційно-технічні заходи, що забезпечують захист персоналу цеху (населення на прилеглій територій) і оперативну ліквідацію наслідків хімічного зараження.
3.14. Підвищення стійкості живлення відповідальних споживачів
власних потреб проектованого об’єкту (електростанції) в аварійних
ситуаціях.
Аналізуються можливість, характер та результати розвитку аварійної ситуації при знятті напруги з розподільчих пристроїв. Наводяться основні споживачі власних потреб (ВП) з зазначенням ступеню їх відповідальності, припустимого часу зняття живильної напруги, виду живильних напруг та споживаної потужності. Використовуються можливі способи підвищення надійності живлення відповідальних споживачів ВП, обираються оптимальні засоби для різних груп споживачів ВП. Розробляються заходи щодо підвищення стійкості живлення відповідальних споживачів ВП в аварійних ситуаціях. Наводяться схеми. Результати зводяться у таблицю. Робляться висновки.
3.15. Розробка складу і оснащеності формування ЦО для проведення аварійно-відновних робіт на об'єкті (цеху, ділянці, підстанції).
Аналізуються можливі НС, що приводять до руйнувань і пошкоджень об'єктів. Оцінюється характер можливих руйнувань і спричинений ними збиток.
Визначається характер і об'єм ремонтно-відновлювальних робіт, необхідний набір техніки, оснащення, матеріальних і інших засобів для їх проведення.
Розробляються пропозиції щодо раціонального складу, організації і оснащення аварійно-технічних команд.
Результати розрахунків зводяться у таблицю. Робляться висновки.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового
поражения: Справ. / Г.П. Демиденко, Е.П. Кузьменко, П.П. Орлов и др. -
2-е изд., перераб. и доп. - Киев: Высшая шк., 1989. - 287 с.
2. Гражданская оборона: Учеб. для вузов / В.Г. Атаманюк, Л.Г. Шершнев, Н.И. Акимов; Под ред. Д.И. Михайлика. - М.: Высш. шк., 1966. - 289 с.
3. Электромагнитный импульс и методы защиты: Пер. с англ. / У.Рикетс, Дж.Э. Бриджес, Дж. Майлетта; Под ред. Н.А. Ухина-Г.: Атомиздат, 1979.-328 с.
4. Тараканов Н.Д., Овчинников В.В. Комплексная механизация
спасательных и неотложных аварийно-восстановительных работ. - М.: Энергоатомиздат, 1984. - 304 с.
5. Авакимов С.С. и др. Технические средства и способы гашения
пожаров / Под ред. Б.П. Иванова. - М.: Энергоиздат, 1981. - 256 с.
6. Алтунин А.Т. Формирование гражданской обороны в борьбе
со стихийными бедами. - М.: Стройиздат, 1978. - 248 с.
7. Кулаков В.М., Ладыгин Е.А., Шаховцев В.И. Действие проникающей радиации на изделия электронной техники / Под ред. Б.А. Ладыгина. - М.: Сов. радио, 1980. - 224 с.
8. Юдин Е.Я. и др. Охрана труда в машиностроении. - М.: Машиностроение, 1983.
9. Голец В.Л. и др. Средства и способы дезактивации, дегазации и дезинфекции. Санитарная обработка людей. - М.: Воениздат, 1969.
10. Азарх Д.П. и др. Насосы. Каталог-справочник, 3-е издание. -
М.-Л.: Машгиз, 1960. - 552 с.
11. ГОСТ 11379-80. Насосы динамические для сточных жидкостей.
12. Отчет НАТИ «Мероприятия по повышению технического уровня
серийных тракторов ХТЗ», 1990.
13. Методические указания к практическим занятиям «Оценка устойчивости работы промышленных объектов и их элементов в чрезвычайных ситуациях» по курсу «Безопасность жизнедеятельности» для студентов всех специальностей / Сост. М.П. Атмажитов, В.И. Сафонов. - Харьков: ХПИ, 1992. - 49 с. 14. Методические указания к практическим занятиям «Оценка
радиационной и химической обстановки на объектах народного хозяйства» по курсу «Безопасность жизнедеятельности» для студентов всех специальностей / Сост. М.П. Атмажитов, В.И. Сафонов. - Харьков, ХПИ, 1992. - 52 с.
15. Методические указания по оценке устойчивости работы объектов народного хозяйства и их элементов в военное время для студентов всех специальностей по курсу ГО / Сост. С.Я. Буторин, М.П. Атмажитов, В.И.Сафонов. -Харьков: ХПИ, 1987. - 32 с.
Навчальне видання
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО ВИКОНАННЯ РОЗДІЛУ 3 ЦИВІЛЬНОЇ
ОБОРОНИ ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТАХ
для студентів усіх факультетів,
крім інженерно-фізичного та фізико-технічного.
Упорядники: Пугач В.І.
Гуренко І.В.
Кукленко Т.В.