До виконання розділу
| Вид материала | Документы |
- До виконання розділу, 415.92kb.
- Інформація до засідання робочої групи «Національні проекти» Про виконання Розділу, 609.44kb.
- Р І шенн явід "24" 06 2011 № vi/11-12 м. Горлівка Про встановлення місцевих податків, 413.86kb.
- Пункту 9 частини 1 статті 39, частини 1 статті 41 Закону України «Про місцеві державні, 27.2kb.
- Методичні рекомендації, 217.67kb.
- І. М. Ковтун Темплан 2005 р Редактор Т. В. Омельчук поз., 151.38kb.
- Р І шенн я «12» 12 2011 №575 м. Чугуїв Про виконання Програми соціального захисту населення, 262.19kb.
- Міністерство аграрної політики україни, 170.84kb.
- Ні адміністрації", розділу 1 статті 2 Закону України "Про цивільну оборону України",, 178.17kb.
- Укладач О. О. Кузьменко, 590.11kb.
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Харківський національний університет радіоелектроніки
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО ВИКОНАННЯ РОЗДІЛУ
«ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ»
у дипломних проектах (роботах) ОКР «спеціаліст»
усіх форм навчання факультетів РТ, ЕТ, ТКВТ, АКТ
Харків 2011
Методичні вказівки до виконання розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» у дипломних проектах (роботах) ОКР «спеціаліст» усіх форм навчання факультетів РТ, ЕТ, ТКВТ, АКТ /Упоряд.: Б.В.Дзюндзюк, Є.М.Анпілогов, Т.Є.Стиценко – Харків: ХНУРЕ, 2011. — с.
Упорядники:
Б.В.Дзюндзюк,
Є.М.Анпілогов,
Т.Є.Стиценко.
Зміст
Вступ 4
1. Мета і задачі розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» у дипломних проектах (роботах) 4
2. Вимоги до змісту та організація виконання розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» у дипломних проектах (роботах) 5
3. Структура і зміст розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» 6
3.1 Аналіз умов праці 6
3.2 Забезпечення промислової безпеки в умовах виробництва 9
3.3 Забезпечення виробничої санітарії в умовах виробництва 10
3.4 Пожежна безпека 11
3.5 Безпека в надзвичайних ситуаціях 11
3.6 Оцінка технічного й організаційного рівня робочих місць з обліком небезпечних і
шкідливих факторів 12
3.7 Висновки 12
Список рекомендованої літератури 13
Додаток А 15
Додаток Б 16
Додаток В 17
ВСТУП
Згідно зі спільним наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного комітету України з гірничого нагляду, промислової безпеки та охорони праці від 21.10.2010р. №969/922/216 «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України» державна атестація випускників з охорони праці передбачає наявність у дипломних проектах (роботах) ОКР «спеціаліст» окремого розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях».
В останні роки на Україні збільшується кількість користувачів ПЕОМ і загальна кількість радіоелектронного устаткування, як у різних галузях науки і техніки, так і у виробництві.
Задачі економічного і соціального розвитку України вимагають швидкого технічного переозброєння виробництва у всіх галузях, у зв'язку з цим виникає проблема забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці.
Відповідно до закону України «Про охорону праці» жодне підприємство, цех, ділянка, виробництво не можуть бути введені в експлуатацію, якщо на них не забезпечені здорові і безпечні умови праці.
1 Мета і задачі розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» у дипломних проектах (роботах)
У процесі праці людина взаємодіє з засобами виробництва, з виробничим середовищем і предметами праці. При цьому він, як правило, підпадає під вплив великого числа факторів, різних по своїй природі, формі прояву, характеру дії і ряду інших показників, що впливають на здоров'я і працездатність людини в процесі праці.
Основна мета розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» у дипломних проектах – виключити можливість виробничого травматизму, професійних захворювань, отруєнь, пожеж, вибухів, забруднення навколишнього середовища промисловими викидами при експлуатації, виготовленні і застосуванні радіоелектронного устаткування на робочих місцях і в робочих приміщеннях[1-10].
Для рішення поставленої мети в розділі «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» дипломного проекту розглядаються наступні задачі:
- Побудова й аналіз системи «людина – машина – середовище» (Л-М-С) з погляду безпеки праці.
- Виявлення небезпечних і шкідливих виробничих чинників, що діють у системі (Л-М-С), стислий аналіз впливу цих факторів на людину[2].
- Складання «Карти умов праці» у робочому приміщенні та наведення висновків, з урахуванням діючих небезпечних і шкідливих чинників.
- Оцінка технічного й організаційного рівня робочих місць у приміщенні.
- Розробка організаційних заходів, виконання яких виключить вплив на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих чинників.
- Розробка заходів щодо промислової безпеки, виробничої санітарії.
- Розробка організаційних і технічних заходів, які спрямовані на попередження та захист від пожежі.
- Розробка питань безпеки в надзвичайних ситуаціях.
Приступаючи до роботи над дипломним проектом, студент повинен пам'ятати, що за кожним рішенням, за кожною схемою стоїть людина і жодний технічний пристрій, яким би добрим не був, не знайде практичного застосування, якщо не буде відповідати сучасним вимогам безпеки.
Глибока, всебічна розробка в дипломних проектах питань охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях базується на знаннях, отриманих студентом при вивченні різних дисциплін, практичному досвіді, накопиченому при проходженні практики, самостійній роботі з літературою, Державними, галузевими стандартами, санітарними нормами й іншими нормативними документами.
При виконанні комплексних дипломних проектів (робіт) зміст розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» повинен бути оригінальним у кожному проекті (роботі) при цьому не допускається текстуального збігу в матеріалах загального призначення.
2 Вимоги до змісту та організація виконання розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» у дипломних проектах (роботах)
Зміст розділу повинен відповідати темі дипломного проекту і передбачати розробку одного або кількох конкретних питань з техніки безпеки, промисловій санітарії, пожежній профілактиці, захисту навколишнього середовища.
Ознайомившись з цими методичними вказівками, а також виявивши небезпечні і шкідливі виробничі фактори, що виникають при виготовленні, експлуатації пристрою, що розроблюється, студент-дипломник із заповненими вихідними даними для виконання розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» дипломного проекту повинен прибути на консультацію до викладача кафедри «Охорона праці», попередньо погодивши вихідні дані з керівником дипломного проекту.
Студент одержує у керівника дипломного проекту завдання та погоджує це завдання з консультантом розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» (Зразок бланка вхідних даних до виконання розділу наведений у додатку А)
Розділ дипломного проекту «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях», що подається консультанту для перевірки, містить: вступ, основну частину розділу, висновок і перелік посилань.
Усі питання в розділі варто розглядати з точки зору усунення або зменшення впливу небезпечних і шкідливих виробничих чинників на організм працюючих з поглибленим опрацюванням питання захисту від одного з чинників до рівня інженерного розрахунку. Рекомендації до виконання інженерних розрахунків наведені у додатку В. Цей чинник виявляється в результаті аналізу умов праці та узгоджується з консультантом розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях». При цьому необхідно використовувати матеріал переддипломної практики та новітні досягнення науки і техніки.
Не допускається підміна інженерної розробки питань охорони праці переліком обов’язків працюючих, заборон або закликів до необхідності обережності, компіляцією правил, інструкцій, навчальних посібників, наукових робіт та інших джерел без самостійної творчої переробки стосовно до розглядуваних у дипломному проекті (роботі) питань. Обсяг окремого розділу до 10 сторінок друкованого тексту з необхідними розрахунковими схемами, ескізами, таблицями та ін.
У загальному розділі “Висновки” пояснювальної записки дипломного проекту (роботи) необхідно зазначити, що конкретно зроблено дипломником при розробці питань охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях.
Література, що використовувалася дипломником в процесі розробки розділу, наводиться у загальному переліку посилань, при цьому посилання на нормативні джерела треба наводити прямо у тексті розділу.
У графічній частині проекту (роботи) може бути плакат, що ілюструє конструктивне рішення, чи карта умов праці, що ілюструє досягнутий клас умов праці.
Усі розробки, що пропонуються проектом (роботою), повинні відповідати вимогам ГОСТів ССБТ, міжгалузевим і галузевим нормам і правилам.
Чернетка розділу подається консультанту для перевірки. Задовільне виконання студентом розділу консультант-викладач підтверджує підписом.
Розділ «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» оформляється як окремий розділ пояснювальної записки.
3 Структура і зміст розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях»
3.1 Аналіз умов праці
У підрозділі варто виділити всі можливі небезпечні і шкідливі виробничі чинники, що виникають в установах, лабораторіях, науково-дослідних інститутах і інших приміщеннях при проектуванні, розробці, експлуатації розробленого обладнання, технології виготовлення приладів і пристроїв та ін., а також впливу цих небезпечних факторів на людину і навколишнє середовище.
Для виявлення основних причин і ступеня небезпеки різних виробничих факторів необхідно проаналізувати шкідливі і небезпечні фактори на робочих місцях відповідно до ГОСТ 12.0.003-74.
Під заходами безпеки праці розуміється – сукупність технічних, організаційних і інших заходів, що забезпечують безпечну, нешкідливу і високовиробничу працю персоналу.
Необхідно оцінити ступінь їхньої небезпеки або шкідливості з точки зору впливу на людину на підставі класифікації:
а) фізичні:
електричний струм, різні види електромагнітних випромінювань, підвищений рівень шуму, можливість травмування механічними пристроями і пристосуваннями, недостатня освітленість робочої зони та ін.;
б) хімічні:
пари і гази різних хімічно активних речовин (свинець, каніфоль, кислоти, луги та ін.);
в) біологічні:
патогенні мікроорганізми, бактерії, віруси та ін..
г)психофізіологічні:
монотонність праці, розумова перенапруга, нервові й емоційні навантаження та ін.
Розглянуті процеси і величини інтерпретуються в основному як випадкові. Це викликано різноманітністю технологічних ситуацій, різною реакцією організму людини на шкідливі впливи, особливо при відносно низькому їхньому рівні. Крім цього, в аналізованих питаннях велику роль грають випадкові похибки виміру характеристик навколишнього середовища і реакції організму до них.
Досліджувані системи – біологічні, людського організму, ергатичні, технічні - дуже складні.
Тому освоєння всіх їхніх внутрішніх зв'язків і взаємозв'язків, законів функціонування в різних умовах – дуже складне завдання. У той же час на практиці необхідні вивчення і передбачення поводження таких систем, що вимагає побудови феноменологічних моделей на основі обробки емпіричної інформації, імітаційного моделювання та ін.
Феноменологічний підхід не виключає вивчення внутрішніх законів функціонування системи, а служить кроком на шляху їхнього пізнання.
Існує два різних підходи до опису об'єктів. В одному випадку елементи опису - окремі фізичні частини об'єкта – люди, машини, пристрої та ін., це - структурний підхід. В іншому випадку елементами опису є дії, операції. Такий підхід називають функціональним. Ці підходи називають функціонально-структурними. Щодо систем, при структурному підході як елементи виділяються людина-оператор і керована нею техніка, а при функціональному – функції, здійснювані людиною і технікою[2].
У загальному випадку умови праці, безпечні для працюючих, можна створити тільки в тому випадку, якщо будуть ефективно і взаємозв’язане функціонувати система “Людина – машина – виробниче середовище” (Л – М – С).
У загальному виді структурна модель взаємодії системи (Л–М–С) докладно наведена в [2].
Одна з специфічних особливостей системи захисту полягає в тому, що на результат її роботи впливає як поводження людей, так і техніки. Тому для неї доцільний рівноелементний підхід до аналізу об'єкта дослідження, коли людина і техніка розглядаються як рівнозначні елементи системи.
Для розробки системи (Л-М-С) з погляду задач охорони праці необхідно підходити з точки зору рівноелементного структурно-функціонального підходу.
В процесі функціонування системи змінюється її внутрішній стан. З точки зору охорони праці нас цікавить один з елементів внутрішнього стану системи — здоров'я людей, працюючих у системі, та його складові.
Рисунок 3.1 Система Л-М-С
Ділимо елемент «людина» на три функціональні частини. Позначимо:
Л1 – це людина, яка виконує управління «машиною», головним чином для виконання основної задачі системи — виробництва кінцевого продукту, а також забезпечення можливості цього виробництва, цей елемент є об'єктом вивчення інженерною психологією та іншими ергономічними дисциплінами;
Л2 — це людина, яка розглядається з точки зору безпосереднього впливу на навколишнє середовище (за рахунок тепло - та вологовиділення, споживання кисню та ін.);
ЛЗ — це людина, яка розглядається з точки зору її фізіологічного стану під впливом чинників, впливаючих на неї у виробничому процесі, цей елемент вивчається з позиції охорони праці та суміжних з нею дисциплін, стан цього елемента системи є вхідним пунктом процесу декомпозиції, що проводиться.
Елемент «машина» виконує основну технологічну функцію — вплив на предмет праці, допоміжну — формування параметрів навколишнього середовища. В елементі «машина» закладена функція аварійного самоконтролю. Таким чином, елемент «машина» можна поділити на три елементи:
МІ – елемент, який виконує основну технологічну функцію;
М2 — елемент функції аварійного захисту ;
МЗ — елемент впливу на навколишнє середовище та людину.
Елемент “середовище” розглядається з погляду змін, що виникають у ньому під впливом зовнішніх факторів і як джерело шкідливих впливів на “машину” і “людину”.
У загальному вигляді структурна модель взаємодії елементів системи Л – М – С докладно наведена у [2].
Елемент “машина” виконує дві функціональні задачі: основна технологічна – вплив “на предмет праці” – (готовий виріб з експлуатаційними показниками у встановлених межах) і побічна – формування параметрів навколишнього середовища за рахунок виділення комбінованих факторів від “машини” з перевагою “домінуючого”, що разом з “факторами небезпеки середовища” можуть впливати на “людину”, “середовище”, “машину” і “предмет праці”. В елементі “машина” передбачена функція аварійного самоконтролю і захисту.
На підставі викладеного робимо зв'язок між елементами системи з виділенням домінуючих небезпечних чи шкідливих чинників і їхнього комплексного впливу. Напрямок і зміст цих зв'язків зведений в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1.
| Номер зв'язку | Напрямки зв'язку | Зміст зв'язку | Примітка |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | Л2-С | Вплив людини як біологічного об'єкта на середовище | В лаві випадків не є істотною |
| 2.1 | С-Л1 | Вплив навколишнього середовища на якість роботи оператора | |
| 2.2 | С-Л3 | Вплив середовища на стан організму людини | 6 |
| 3.1 | С-Л1 | Інформація про стан середовища, що обробляється людиною | |
| 3.2.1 3.2.2 3.2.3 | М1-Л1 М2-Л1 МЗ-Л1 | Інформація про стан машини, що обробляється людиною, інформація про предмети праці та середовище, одержувана від машини | |
| 4.1 4.2 4.3 | Л1-М1 Л1-М2 Л1-МЗ | Вплив людини на управління технікою | |
| 5 | Зовнішня система управління - ЛІ | Керуюча інформація про технологічний процес з зовнішньої системи управління | |
| 6.1 6.2 6.3 | С-М1 С-М2 С-МЗ | Вплив середовища на роботу машини | |
| 7 | М1-С | Цілеспрямований вплив машини на середовище | |
| 8 | С-МЗ | Інформація про навколишнє середовище, що обробляється машиною | |
| 9 | МЗ-С | Побічний вплив машини на середовище | |
Ціль дослідження системи (Л – М – С) – розробити систему захисту, що забезпечує з обліком технічних, економічних і інших обмежень максимально безпечні і нешкідливі умови праці.
У цьому зв'язку виникають такі дві задачі чисельної оцінки таких умов. З одного боку, це припущення й оцінка стану працівника, під шкідливим впливам у визначеній виробничій обстановці, а з іншого боку - оцінка ступеня шкідливості для визначеного технологічного процесу. Обидві задачі тісно взаємозв’язані, а в ряді окремих випадків збігаються.
Загальним для рішення цих задач є питання оцінки результатів впливу комплексу шкідливих чинників на стан людини, що змінюються в часі, тобто вплив параметрів середовища на внутрішній стан Ч3 [2].
Основу експериментальних досліджень складають виміри рівнів і концентрації шкідливих чинників, а також дослідження психофізіологічного стану людини, на підставі методів математичної статистики.
Отже, виникає необхідність опису динамічної системи, вхідними впливами для якої служать характеристики навколишнього середовища, що змінюються в часі (наприклад, рівень шуму, температура, вологість, освітленість робочого місця), а вихідними параметрами ті, що характеризують фізіологічний і психофізіологічний стан людини, причому залежність між цими функціями часу - динамічна, стохастична, нескінченна, і, узагалі, нелінійна.
На підставі запропонованого аналізу в дипломному проекті необхідно навести характеристику об'єктів, які проектуються, до умов їхнього виготовлення (експлуатації) з урахуванням робочих процесів і впливів середовища.
При цьому вказати основні технічні характеристики (параметри) об'єкта або технологічного процесу, призначення, споживану потужність, робочу напругу джерела живлення, режим нейтралі живлячої мережі, робочий діапазон частот, потужність джерел електромагнітних або інших випромінювань, конструкційні матеріали й елементну базу, технологічне оснащення, огороджувальні і запобіжні пристрої, систему сигналізації та інше.
На підставі проведеного аналізу умов праці заповнити “Карту умов праці” на робочому місці. (Додаток Б).
Відповідно до ГН 3.3.5-8-6.6.1-2002 установити категорію тяжкості і напруженості виконуваних робіт, параметри мікроклімату приміщення, а також відповідність робочих місць і виробничого устаткування загальним ергономічним вимогам за ГОСТ 12.2.049-80. Визначити відповідно до НПАОП 40.1-1.21-98 клас приміщення за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом. Визначити категорію виробництва за вибухопожежонебезпекою
(СНиП 2.09.02-85) і клас пожежонебезпечності приміщення (НПАОП 40.1-1.01-97).
3.2 Забезпечення промислової безпеки в умовах виробництва
Заходи щодо техніки безпеки вводяться безпосередньо в інструкцію або технологічний процес, а в даному розділі викладаються в чіткій послідовності з посиланнями на відповідні нормативи, правила, інструкції й інші літературні джерела.
До категорії заходів щодо техніки безпеки та попередження нещасних випадків варто віднести міри безпеки:
-
при експлуатації пристроїв, установок, комплексів;
- при виготовленні пристрою, окремих його частин і вузлів (технологічна частина проекту);
- при експлуатації механічного, транспортного й іншого технологічного устаткування;
- у технологічних процесах, що обслуговуються АСУ, і при експлуатації апаратури збору, передачі і відображення інформації.
Описуючи міри безпеки при виготовленні й експлуатації пристроїв, потрібно визначити технічні й індивідуальні засоби захисту: будівельні і запобіжні пристрої, сигналізацію безпеки, автоматичне чи дистанційне керування, пускові прилади.
Потім перелічити роботи, що проводяться з застосуванням індивідуальних засобів захисту.
Мірами попередження від ураження людини електричним струмом передбачається захист від переходу вищої напруги на сторону нижчої, блокувальні пристрої, електричний поділ мереж, захисне заземлення, занулення, захисне відключення.
При виборі захисних пристроїв варто обґрунтувати необхідність обраного методу або пристрою і привести його схему.
При розробці основних вимог, пропонованих до електропроводки виробничих приміщень, треба по встановленій потужності споживачів вибрати тип і кількість силових кабелів, установити місце розташування розподільного щита, вибрати пускорегулюючу і захисну апаратуру. Описати вимоги безпеки при експлуатації розподільних пристроїв, систему і вид освітлення робочої поверхні.
Особлива увага повинна приділятися забезпеченню швидкого відключення схеми (установки) при аварії або нещасному випадку.
Варто також указати причину виникнення статичної електрики в технологічному процесі ,
величину його потенціалу, вплив зарядів на працездатність апаратури. Розробити заходи для попередження утворення статичних зарядів, їхній нейтралізації і зняттю в процесі експлуатації системи.
Висвітлюючи питання безпеки при виготовленні проектованих пристроїв, окремих його частин вузлів, необхідно розробити міри безпеки для таких виробничих операцій:
- механічна обробка деталей (нарізка, штампування, свердління, шліфування, небезпечні зони машин, способи захисту верстатників чи операторів у цих зонах);
- нанесення захисних покрить - гальванічне і лакофарбове (звернути особливу увагу на виділення шкідливих речовин із гальванічних ванн, на пожежну небезпеку парів розчинників, небезпеку статичних зарядів при переливі розчинників і нанесенні покрить розпиленням, передбачити видалення шкідливих речовин і очищення вентиляційних викидів);
- виконання монтажних операцій (пайка, лудіння, заливання епоксидними смолами, просочення, механічна зборка, індивідуальна і конвеєрна та ін.);
- настроювання, регулювання й іспит апаратури (систем).
Особливу увага звернути на:
а) застосування відповідного інструмента й індивідуальних засобів захисту;
б) застосування роздільного електроживлення: розрядних пристроїв для зняття залишкових зарядів з електронних трубок, кінескопів, конденсаторів: додаткового заземлення окремих частин електроустаткування і заземлення пересувних електроустановок;
в) грозозахист антенних пристроїв і пересувних агрегатів;
г) небезпеку зарядів статичної електрики і їхнє зняття;
д) безпеку при роботі з електровимірювальними приладами й електроінструментами;
е) організацію робіт на електроустановках без зняття напруги.
З цього переліку виробничих операцій розробляються тільки ті, котрі відповідають технологічному завданню чи зазначені консультантом.
Висвітлюючи питання безпеки при експлуатації механічного, транспортного й іншого технологічного обладнання, необхідно установити конструкції і тип цього устаткування, розробити основні міри захисту людей від механічного й електричного травмування, установити режим роботи, порядок огляду підйомних пристроїв і підготовки обслуговуючого персоналу (навчання, інструктаж, кваліфікація).
При наявності оптичних квантових генераторів, джерел електромагнітного й іонізуючого випромінювань, шуму, ультразвуку, вібрації описується характеристика випромінювань. Встановлюється інтенсивність випромінювання на робочих місцях, характер біологічного впливу на організм людини, указуються припустимі норми і розробляються конкретні технічні міри захисту при роботі з квантовою та біомедицинською технікою, особлива увага звертається на засоби захисту пацієнта й обслуговуючого персоналу. Не менш важливо розробити заходи щодо удосконалювання виробничої естетики, ергономіки і раціональному колірному оформленню медичного устаткування, виробничих і допоміжних приміщень.
3.3. Забезпечення виробничої санітарії в умовах виробництва
Установлюють категорію тяжкості робіт, оптимальні і припустимі норми мікрокліматичних параметрів повітряного середовища (температуру, відносну вологість і швидкість руху повітря) за ДСН 3.3.6.042-99 і ДСП 173-96, норми припливу свіжого повітря, вимоги до чистоти повітря робочої зони.
При наявності джерел електромагнітних випромінювань ВЧ і НВЧ привести характеристику випромінювачів, оцінити інтенсивність випромінювання та вибрати необхідні заходи і засоби захисту від впливу електромагнітних випромінювань відповідно з ГОСТ 12.1.006-84.
Якщо при виробництві або експлуатації розроблюваного пристрою можливий вплив на обслуговуючий персонал іонізуючого випромінювання, необхідно, керуючись вимогами
ОСПУ-2005, обґрунтувати застосування відповідних методів і засобів захисту. Аналогічно розглядаються міри захисту від впливу лазерного випромінювання (СанПиН 5804-91).
У відповідності з ДСН 3.3.6.037-99 передбачити організаційні і профілактичні захисні заходи від шкідливого впливу шумів, ультразвуку, інфразвуку і виробничих вібрацій.
У залежності від характеру виконуваних робіт у відповідності з ДБН В.2.5-28-2006 обґрунтувати вибір норм штучної (природної) освітленості, системи освітлення, типів застосовуваних світильників і джерел світла, способів їхнього розміщення.
При виробництві або експлуатації розробленого пристрою електронної чи біомедичної техніки можливе опромінення обслуговуючого персоналу електромагнітним чи іншим видом випромінювання, тому необхідно обґрунтувати застосування відповідних методів і засобів захисту.
Необхідно оцінити ступінь небезпеки, що виникає в процесі виробництва або експлуатації розроблюваного пристрою в цеху, лабораторії, приміщенні, полігоні, на ділянці розміщення РЛС, медичній установі, з погляду виникнення профзахворювань і отруєнь отруйними речовинами в результаті тривалого впливу несприятливих санітарно-гігієнічних факторів і розглянути заходи щодо їх попередження.
3.4. Пожежна безпека
При розробці даного підрозділу необхідно коротко охарактеризувати цех/відділення, ділянку, приміщення КБ, КУНГ РЛС/ з погляду пожежної небезпеки. Така характеристика приводиться для одного з випадків:
-
при виготовленні спроектованого пристрою;
експлуатації його в комплексі з іншими пристроями;
розробка нового технологічного процесу.
При цьому потрібно виявити потенційні причини виникнення пожеж при технологічних процесах і експлуатації виробничого устаткування (виникнення струмів короткого замикання, іскріння, перегрів провідників, резисторів та інших радіодеталей, пересихання електроізоляційних матеріалів, наявність гарячого і вибухонебезпечного середовища, статичної й атмосферної електрики та ін.).
Відповідно з ГОСТ 12.1.004-91 визначити заходи і засоби, що сприяють зниженню пожежної небезпеки (система запобігання пожежі і система пожежного захисту), вид, кількість, розміщення і зміст первинних засобів пожежегасіння за НАПБ Б.03.001-2004, об'ємно-планувальне і технічне виконання об'єкта, засобу повідомлення і сигналізації про пожежу.
Установити протипожежний режим виробництва.
При розміщенні обладнання і робочих місць передбачити евакуаційні шляхи на випадок пожежі, установити їхні параметри й основні вимоги.
Схему евакуації при пожежі привести на схемі розміщення обладнання.
3.5. Безпека в надзвичайних ситуаціях
Насамперед, необхідно виявити найбільш ймовірну для існуючих умов надзвичайну ситуацію (НС), що за характером дії може бути техногенною, природною, соціально-політичною чи воєнною. Та визначити масштаби наслідків НС: загальнодержавного, регіонального, місцевого чи об'єктового рівнів. Далі необхідно перелічити найбільш вірогідні вражаючі фактори та перейти до прогнозування та оцінки інженерної, радіаційної і хімічної обстановки в НС.
В залежності від вражаючих факторів має бути дана характеристика осередку поразки (масштаби і ступінь зараження місцевості, поширення вогню, ударної хвилі тощо.), для чого необхідно використовувати методики прогнозування інженерної, радіаційної та хімічної обстановки.
Оцінка обстановки в НС зводиться до порівняння діючих характеристик осередку поразки з припустимими. На підставі цього порівняння робиться висновок про можливу кількість уражених людей; ступень руйнувань будинків і споруджень; вихід з ладу устаткування, комунікацій; стійкість об'єкта економіки.
На підставі результатів, отриманих при прогнозуванні обстановки в НС (за узгодженням з керівником проекту) доцільно розробити й обґрунтувати необхідні заходи, приблизний перелік яких наведено нижче:
план евакуації об'єкта;
режим захисту працюючих і службовців (робота і відпочинок);
забезпечення медичними засобами, засобами індивідуального захисту, спецобробки і знезаражування, а також приладами радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю;
оповіщення й інформування населення (підготовка текстів повідомлень про НС, забезпечення засобами зв'язку);
підвищення стійкості об'єкта економіки ( дублювання чи заміна малонадійного технологічного устаткування, комунікацій, створення запасів сировини, палива і т.п.).
3.6. Оцінка технічного й організаційного рівня робочих місць з обліком небезпечних і шкідливих факторів
На підставі проведених заходів у розділі зробити атестацію робочого місця з метою встановлення класу тяжкості і напруженості праці. Для цього потрібно зробити аналіз:
- відповідність площі й обсягу, що зайняті робочим місцем, діючим нормам;
- відповідності обладнання вимогам нормативно-технічної документації, а також характеру й обсягу виконуваних робіт;
- технологічна оснащеність робочого місця (засобу захисту приладів і їхній технічний стан);
- відповідність технологічного процесу, устаткування, інструмента, засобів контролю вимогам стандартів безпеки і нормам охорони праці;
- скласти «Карту умов праці» і зробити відповідні висновки на підставі Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці. – Затверджених міністром праці України 01.09.92 р., постанова № 41.
На підставі проведеної роботи рекомендується виконати інформаційний плакат зі схемою
Л-М-С, карту умов праці з рекомендаціями щодо захисту людини від небезпечних та шкідливих виробничих чинників.
3.7 Висновки
У загальних висновках пояснювальної записки до дипломного проекту (роботи) вказуються основні результати, отримані при виконанні розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях».
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
- Закон України «Про охорону праці» .
- Дзюндзюк Б.В. Основы безопасности эргатических систем. – К.:УМК ВО, 1990. – 56 с.
- Охрана труда в електроустановках / Под ред. Князевского Б.А.-М..Энергия, 1982.-319с.
- Сибаров Ю.Г. и др. Охрана труда в вычислительных центрах.-М/ Машиностроение, 1985.- 185 с.
- Іванов В.Г., Дзюндзюк Б.В., Олександров Ю.М.. Охорона праці в электроустановках. – К.: ОКО, 1994. – 227 с.
- Долин П.А. Справочник по технике безопасности. - 5-е изд., перераб. и доп - М.: Энергоиздат, 1985. - 800 с.
- Дзюндзюк Б.В., Іванов В.Г., Охрана труда. Сборник задач.-Х.: НВП центр ХНУРЕ, 2006.-242с.
- Жидецький В.Ц. та ін., Практикум з охорони праці. Навчальний посібник, Львів, «Афіша», 2000.
- Справочная книга по охране труда в машиностроении / Г.В.Бектобетов, Н.Н.Борисова, В.И.Коротков и др.; Под общ.ред. О.Н.Русака. – Л.: Машиносроение, 1980. – 541 с.
- Навакатікян О.О., Кальниш В.В., Стрюков С.М. Охорона праці користувачів комп’ютерних відеодисплейних терміналів. - К., 1997. – 400 с.
- Основы инженерной психологии / Под ред. Б.Ф.Ломова. – М.: Высш.шк., 1977. – 335 с.
- Хрюкин Н.С. Оборудование вычислительных центров. - М.: Статистика, 1972 -148с.
- Справочная книга по светотехнике / Под ред. Ю.Б. Айзенберга -М.: Энергоатомиздат, 1983. - 427 с.
- Голубков Б Н. и др. .Проектирование й зксплуатация установок кондиционирования воздуха и отопления. - М.:Энергоатомиздат, 1988.
- Иванов Е.Н. Автоматическая пожарная зашита. - М.: Стройиздат, 1980. - 198 с.
- Волков О.М., Замулюкин А.Т. Противопожарная защита вычислительных центров. - М.: Стройиздат, 1982. -64 с.
- ДСТУ 2293-99. Охорона праці. Терміни та визначення.
- ГОСТ 12.0.003-74. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.
- ДСН 3.3.6.037-99. Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.
- ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования.
- ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.
- ГОСТ 12.1.009-76.ССБТ. Электробезопасность. Термины и определения.
- ГОСТ 12.1.012-90.ССБТ. Вибрация. Общие требования безопасности.
- ГОСТ 12,1.019-79 ССБТ. Электробезопасность. Общие требования.
- ГОСТ 12.1.029-80.ССБТ. Средства и методы защиты от шума. Классификация.
- НПАОП 40.1-1-32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок.
- ГОСТ 12.2.032-78. ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования.
- ГОСТ 12.2 033-78.ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования.
- НАПБ Б.03.001-2204. Типові норми належності вогнегасників.
- ГОСТ 12.4.113-82 ССБТ. Работы учебные лабораторные. Общие требования безопасности.
- НПАОП 0.00-1.28-10. Правила охорони праці при експлуатації ЕОМ.
- НПАОП 0.00-4.12-05. Типове положення про навчання, інструктаж та перевірку знань працівників з питань охорони праці.
- НПАОП 0.00-4.21-04. Типове положення про службу охорони праці.
- ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень (СН4088-86).
- ДСН 3.3.6.037-99. Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.
- НПАОП 40.1-1.21-98. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів.(ПУЭ-85).
- НАПБ Б.03.002-2007 Нормы определения категорий помещений, зданий и наружных установок по взрывопожарной и пожарной опасности.
- ДБН В.25-28-2006. Природне і штучне освітлення.
- ДБН В.1.1.7-2002. Защита от пожара. Пожарная безопасность объектов строительства.
- СНиП 2.04.05-91. Отопление, вентиляция и кондиционирование.
- СНиП 2.09.02-85. Производственные здания промышленных предприятий. Нормы проектирования.
- ДБН В.2.5-13-98. Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд.
- ДСан ПиН 3.3.2-007-98. Государственные санитарные правила и нормы работы с визуальными дисплейными терминалами электронно-вычислительных машин.
- НАПБ А.01.001-2004. Правила пожарной безопасности Украины.
- ГОСТ 12.4.026-76. ССТБ. Цвета сигнальные и знаки безопасности.
- НАПБ Б.06.004-2005. Перечень однотипных по назначению объектов, подлежащих оборудованию автоматическими установками пожаротушения и пожарной сигнализации.
- СанПиН 5804-91. Санитарные нормы и правила устройства и эксплуатации лазеров.
- ТСО’03. Стандарт TCO на эргономику, экологию и безопасность электроннолучевых и жидкокристаллических дисплеев.
- НПАОП 40.1-1.01-97. Правила безопасной эксплуатации электроустановок.
- ОСПУ-2005 Основные санитраные правила обеспечения радиационной безопасности Украины.
- Закон України «Про цивільну оборону».
Додаток А
ВХІДНІ ДАНІ ЩОДО ВИКОНАННЯ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ» У ДИПЛОМНОМУ ПРОЕКТІ (РОБОТІ)
ОКР «СПЕЦІАЛІСТ»
Студент Група
Керівник проекту
Тема дипломного проекту
- У розділі «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» мають бути розглянуті заходи безпеки при проектуванні, при виготовленні або при експлуатації (необхідне підкреслити) приладу (системи).
- Найменування приміщення, до якого прив'язується виконання розділу:
- Характеристики приміщення (розміри, поверх, поверховість будинку, кількість працюючих, перелік обладнання, що застосовується)
- Основні характеристики мережі електроживлення (напруга мережі, вид та частота струму, режим нейтралі мережі).
5.Провести аналіз системи Л - М - С та визначити перелік потенційно небезпечних і шкідливих виробничих чинників за ГОСТ 12.0.003-74 для вибраного приміщення
а) фізичних:
б) хімічних:
в) біологічних:
г) психофізіологічних.
6.Визначити (з переліку п.5) домінуючий небезпечний або шкідливий виробничий чинник.
7. Формулювання завдання: розробити заходи з охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях у приміщенні _________________________________ з поглибленим опрацюванням питання____________________________________
(за домінуючим чинником)
Керівник проекту ____________________Студент______________
підпис підпис
Консультант з ОП та БНС_________________
підпис
Додаток Б
| Фактори виробничого середовища і трудового процесу | Значення фактора (ГДК, ГДР) | 3 клас - небезпечні і шкідливі фактори, характер праці | Тривалість дії фактора % у зміну | |||
| Норма | Факт | 1ст | 2ст | 3ст | ||
| 1. Шкідливі хімічні речовини: а) 1 клас небезпеки б) 2 клас небезпеки в) 3-4 клас небезпеки | ГОСТ12.1.007-76 | | | | | |
| | | | | | | |
| | | | | | | |
| 2. Шум | ДСН 3.3.6.037-99 | | | | | |
| 3. Ультразвук | ГОСТ 12.1.001-89 | | | | | |
| 4. Неіонізуюче випромінювання: а) промислові частоти б) радіотехнічних діапазонів | ГОСТ 12.1.002-84 ГОСТ 12.1.006-84 | | | | | |
| 5. Рентгенівське випромінювання | ДНАОП 0.03-1.65-79 | | | | | |
| 6. Мікроклімат: а) температура повітря б) швидкість руху повітря в  ) відносна вологість | ДСН 3.3.6.042-99 | | | | | |
| | | | | | | |
| 7. Освітлення: а) природне б) штучне | ДБН В.2.5-28-2006 | | | | | |
| 8. Важкість праці: а) дрібні стереотипні рухи кистей і пальців рук, кількість у зміну б) робоча поза в) нахил тулуба г ) переміщення в просторі | ГН 3.3.5-8-6.6.1-2002 | | | | | |
| | | | | | | |
| | | | | | | |
| 9. Напруженість праці: а) увага: тривалість зосередження (% тривалості) щільність сигналів у середньому в годину б ) напруженість аналізаторських функцій:Зір: Слух: в ) емоційна й інтелектуальна напруженістьг ) монотонність – кількість елементів у багаторазових повторюваних операціях: | ГН 3.3.5-8-6.6.1-2002 | | | | | |
| 10. Час виконання повторюваних операцій Час спостереження за ходом виробничого процесу без активних дій | ГН 3.3.5-8-6.6.1-2002 | | | | | |
| 11. Змінність | | | | | | |
| Кількість факторів | | | | | | |
Гігієнічна оцінка умов праці
Додаток В
Рекомендації до виконання інженерних розрахунків [7]
- Захист від мережної перемінної напруги живлення 220/380 В.
- Захист від високовольтної напруги до 30 кВ (для живлення ЕЛТ).
- Захист від НВЧ і лазерного випромінювання.
- Конструктивні заходи забезпечення безпечного рівня випромінювання в сотових телефонах.
- Забезпечення безпеки мешканців у разі установки антен базових станцій сотової радіомережі на дахах житлових будинків.
- Забезпечення безпеки персоналу і мешканців прилеглих будинків при експлуатації потужних радіомовних центрів ВЧ-діапазона.
- Забезпечення безпеки персоналу і мешканців прилеглих будинків при експлуатації телевізійних передавальних центрів.
- Забезпечення безпечної роботи в конструкторських бюро при проєктуванні з використанням персональних комп'ютерів.
- Заходу для забезпечення безпечної роботи в цехах по виробництву друкованих плат.
- Забезпечення безпечної роботи в КУНГах з апаратурою радіозв'язку.
- Розрахунок вентиляції на виробничій ділянці.
- Розрахунок освітлення на ділянці зборки і монтажу ЕС.
- Розрахунок занулення (заземлення) устаткування, приладів, пристроїв.
- Забезпечення безпеки життя і діяльності людини в приміщеннях первинних джерел живлення телекомунікаційних систем і мереж.
- Розробка заходів з виключення (зменшення) впливу електромагнітного випромінювання в зоні розташування базових передавачів сотових, транкінгових, пейджінгових, радіорелейних і супутникових систем (мереж) зв'язку.
- Забезпечення безпеки життя і діяльності людини при експлуатації та профілактиці резервних джерел електроживлення телекомунікаційних систем і мереж (акумуляторні дізельгенератори асинхронні (ДГА), АТМ і т.д.).
- Забезпечення блискавкозахисту центрів комутації і базових станцій (мереж) зв'язку з рухливими об'єктами, а також станцій радіорелейного і супутникового зв'язку.
- Забезпечення безпеки життя і діяльності людини при монтажі антенних опор і антенно-фідерних трактів приємопередавачів систем і мереж радіозв'язку різного призначення.
- Забезпечення безпеки життя і діяльності людини при проведенні ремонтних і регламентних робіт на станціях систем (мереж) радіозв'язку різного призначення.
- Вплив мобільних терміналів мереж рухливого радіозв'язку на здоров'я людини.
- Забезпечення безпеки життя і діяльності людини при виготовленні макета пристрою систем зв'язку в лабораторних умовах.
- Забезпечення безпеки життя і діяльності людини при комп'ютерному моделюванні (проєктуванні) інформаційних мереж зв'язку.
- Забезпечення безпеки життя і діяльності людини при роботі з оптоволокном.
- Забезпечення безпеки життя і діяльності людини при роботі в лінійно-апаратних залах станцій мереж зв'язку, у різних залах АТС.
- Забезпечення безпеки життя і діяльності людини при роботі в колодязях лінійних споруджень телекомунікаційних систем зв'язку.
- Вплив електромагнітного випромінювання базових станцій сотового зв'язку на людину.
- Вплив випромінювання сотових телефонів на людину.
- Вплив випромінювання радіорелейних станцій на обслуговуючий персонал.
- Техніка безпеки при будівництві ліній зв'язку.
- Техніка безпеки при монтажі оптичних кабелів.
- Техніка безпеки при монтажі електричних кабелів.
- Техніка безпеки при експлуатації та ремонті лінійно-кабельних споруджень міської телефонної мережі.
- Техніка безпеки при роботі в акумуляторній.
- Техніка безпеки в цеху електроживлення.
- Біологічна дія і нормування лазерних випромінювань на людину
- Розрахунок інтенсивності лазерного випромінювання і порівняння отриманих даних із припустимими нормами.
- Заходи і засоби безпеки при експлуатації лазерних установок.
- Заходи і засоби безпеки при роботі з оптичними волокнами.
- Заходи і засоби безпеки при конструюванні, виготовленні та експлуатації медичної техніки.